<b>Запит від:</b> Запит від Євстіфеєв Микита Ігорович <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення з наступного питання: Чи поширюється Закон України "Про публічні закупівлі" на випадки укладання цивільно-праовового договору між суб'єктом, визначеним статтею 2 Закону, з однієї сторони, та фізичною особою, яка у межах відповідних правовідносин не виступає суб'єктом господарювання, з іншої сторони, якщо предметом договору є відплатна передача майнових прав інтелектуальної власності на твір (стаття 427 ЦК України, стаття 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права")? <b> Номер відповіді:</b> 98/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами. Про способи здійснення закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA При цьому трудові правовідносини не є предметом регулювання  Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Ходак Інна Сергіївна <b> Тема розширена:</b> Цінова довідка <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Будь ласка, напишіть, яка компанія має право видавати цінові довідки? Як отримати таке право? Наша компанія спеціалізується на маркетингових дослідженнях ринків. Плануємо приєднатися до компаній, які видають цінові довідки. Що для цього потрібно зробити? <b> Номер відповіді:</b> 99/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону. Водночас повідомляємо, що інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації. Перелік таких організацій не є вичерпним. Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення суб'єктів, що мають право видавати цінові довідки.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Міський спортивний комплекс"Азовець" <b> Тема розширена:</b> при плануванні закупівлі в річному плані був вказаний 2021 рік замість 2022 року; <b>Суть питання:</b> Замовником було проведено відкриті торги на закупівлю електричної енергії для потреб закладу на 2022 рік. Після укладання договору уповноважена особа виявила помилку у плані закупівлі. При заповненні форми річного плану закупівлі уповноважена особа Замовника припустилась помилки, а саме вказала закупівля на "2021" рік замість на "2022" рік. Визначення та перелік технічних, механічних та формальних помилок у Законі про закупівлі і в Примірному положенні немає. Чи можна таку помилку віднести до технічної, механічної або формальної помилки? Чи має право уповноважена особа Замовника зафіксувати такі порушення документом (протоколом, листом тощо) та надати його разом з договором до відповідного Органу Казначейства на реєстрацію. <b> Номер відповіді:</b> 101/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пунктів 1 та 11 частини першої статті 9, частини восьмої статті 12 Закону наказом Мінекономіки від  11.06.2020  № 1082 затверджено  Порядок  розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), що визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель. Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю. Оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу (пункт 10 Порядку). При цьому Порядок не містить механізму виправлення технічних (механічних) помилок, допущених замовником при заповненні форм документів у сфері публічних закупівель. Ураховуючи зазначене та виходячи зі змісту статті 11 Закону, після оприлюднення відповідної інформації уповноважена особа може прийняти рішення про виправлення таких помилок, шляхом оформлення відповідного протоколу, який підписується  уповноваженою особою. При цьому, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу, є юридична особа, яка визначена адміністратором електронної системи закупівель згідно з абзацом четвертим пункту 2 Порядку, з питання технічної реалізації пропонуємо звертатись до адміністратора. Довідково інформуємо, що з інформацією стосовно помилок замовників та можливих варіантів їх виправленн  можна ознайомитися на infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pomilki-zamovnikiv-ta-mozhlivi-varianti-jih-vipravlennya Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація <b> Тема розширена:</b> зміна податкового статусу учасника <b>Суть питання:</b> Замовник - бюджетна установа, не платник податку проводить відкриті торги. Учасник відкритих торгів на момент подачі та розкриття пропозиції (грудень 2021) мав статус платника податку на додану вартість. Договір підписано 04.01.2022 на умовах поданої тендерної пропозиції (частина 4 статті 41 Закону) . З 01.01.2022 учасник стає платником єдиного податку 3 групи зі ставкою 5%, про що повідомляє замовника листом від 11.01.2022. Якими мають бути подальші дії замовника? Укладення відповідної ду ? (при цьому технічні можливості системи вже не дають прибрати позначку "з ПДВ") Визнання договору недійсним з відшкодуванням коштів за фактично надані послуги? Якщо все ж таки можливе укладання ду то з відповідним зменшенням суми Договору на суму ПДВ? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 93/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Петрієнко Наталія Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Виправлення помилки в звіті "Повідомлення про прийняття працівника на роботу" <b>Суть питання:</b> У звіті "Повідомлення про прийняття працівника на роботу", що було своєчасно здано до ДПС, знайдено помилку, а саме: у табличній частині у графі 4 "категорія особи" помилково вказано: 2-наймані працівники без трудової книжки. Як виправити дану помилку і відобразити правільні дані, а саме: 1- наймані працівники з трудовою книжкою? <b> Номер відповіді:</b> 94/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо Вам звернутися до Державної податкової служби України. Оскільки відповідно до положення “Про Державну податкову службу України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня  2019 р.  № 227 (із змінами), ДПС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. ДПС відповідно до покладених на неї завдань: розробляє та подає пропозиції щодо форм податкових декларацій (розрахунків), звітності та інших документів; контролює своєчасність подання платниками податків (платниками єдиного внеску) передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску тощо.

<b>Запит від:</b> Запит від Іванишин Богдан Михайлович <b> Тема розширена:</b> Прошу надати конкретні роз'яснення до п. 8 ч. 6 ст. 40, а саме значення коми у даному пункті <b>Суть питання:</b> У своїх відповідях на схожі запитання Ви стверджуєте, що "обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі" повинно бути у вигляді експертних, нормативних, технічних та інші документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Тоді виникає логічне запитання скільки повинно бути "інших документів", щоб у служб аудиту не було підстав притягувати Замовників до відповідальності. Чи не правомірно було б вважати, що для закупівлі таких послуг, як "Розподіл електричної енергії", "Розподіл газу" було б достатньо "Обгрунування застосування переговорної процедури", адже це є суб'єкти природніх монополій і тарифи на їхні послуги чітко регулюються комісією НКРЕПКП. Також законодавець сам міг прописати, що до п. 8 ч. 6 ст. 40 додати слова " у вигляді", але оскільки він цього не зробив, то можливо значення коми між частинами цього пункту означає "ТА/АБО", тоді все стає на свої місця і не буде викликати суперечок між замовниками та аудиторами. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 92/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь міститься у запиті 1319/2021 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b9d0f4f-c834-419d-83cf-61dadd3bb69a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Дрогобицьке лісове господарство" <b> Тема розширена:</b> Про публічні закупівлі <b>Суть питання:</b> Нашому підприємству фізичні-особи підприємці надають послуги із лісозаготівлі, трелювання лісу деревини, садінню лісу, доповнення лісових культур і формування й оздоровлення лісів. З ними укладаються договори послуг на 1 -н рік. Сума договору буває різною і іноді за півроку перевищує 1,5 млн - 2 млн. грн. Чи обов'язково нашому підприємству здійснювати та проводити закупівлю товарів, робіт і послуг через веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель в розумінні ст. 2 та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо наше підприємство хоч і є державним, але відповідно до Статуту здійснює самостійно комерційну діяльність і не виконує функції держзамовлення. <b> Номер відповіді:</b> 91/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому  Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується: 1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів. Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Питання щодо визначення замовника міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0

<b>Запит від:</b> Запит від Паніна А.В. <b>Суть питання:</b> 1. Чи можуть бути покладені обов'язки УО на штатного працівника держслужби без його згоди, і без доплати за додаткове навантаження? 2. Чи можливе, на законних підставах, внесення до посадової інструкції держслужбовця обов'язків уповноваженої особи з публічних закупівель? 3. Яким чином здійснити доплату держслужбовцю за УО без введення до штату посади "Уповноважена особа", враховуючи положення ст.52 Закону 117-IX від 19.09.2019? <b> Номер відповіді:</b> 87/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Адвокатське об'єднання "Альфа де-юре" <b> Тема розширена:</b> Одностороння зміна істотних умов договору; безпідставне зарахування попередньої оплати; створення монополістом тяжких обставин; погроза припинення теплопостачання <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, можливі способи розв’язання ситуації: Державне підприємство, засноване 100% на державній власності, в січні 2021 року уклало договір з Теплопостачальником на постачання товару – теплової енергії в гарячій воді. Договором визначені: кількість теплової енергії, ціна одиниці товару, загальна ціна товару (обсяг закупівлі), строк дії договору: до 31.12.2021 року; товар постачається на умовах щомісячної попередньої оплати. Зміни в договір не вносились, додаткові угоди не укладалися, загальний обсяг товару за договором покупцем повністю не вибраний. З жовтня 2021 року Теплопостачальник, посилаючись на Рішення КМДА № 2145 (збільшення тарифів) та Постанову КМУ №1209 (додаткові нарахування плати за теплову енергію), в односторонньому порядку збільшив ціну товару у 4,97 рази і почав виставляти рахунки та списувати попередню оплату, виходячи з нових цін. Підприємство ці рахунки Теплопостачальника не визнає через їх невідповідність умовам укладеного договору. 1.01.2022 року договір закінчив свою дію. Виходячи з умов договору, через попередню оплату значний борг (переплата) рахується за Теплопостачальником. Натомість Теплопостачальник рахує (обліковує) за Підприємством значний борг (за новими цінами, який перевищує визначений договором обсяг закупівлі) і попереджає Підприємство про припинення теплопостачання до погашення спірного боргу. Крім того, Теплопостачальник відмовляється укладати договір на 2022 рік до погашення спірного боргу. На думку Підприємства, з огляду на ч. 5, 7 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», Теплопостачальник не має права на зміну в односторонньому порядку ціни товару, проте, будучи монополістом, створює безвихідні умови для Підприємства в частині забезпечення теплом його робочих приміщень. Просимо надати правову оцінку діям Теплопостачальника в зазначеній ситуації з огляду на вимоги Закону України «Про публічні закупівлі». Просимо надати консультацію (пораду) стосовно подальших дій і можливостей Підприємства для розв’язання ситуації і забезпечення теплопостачання його робочих приміщень. <b> Номер відповіді:</b> 88/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: Крім цього, відповідь стосовно питань розрахунку за заборгованістю міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA При цьому повідомляємо, що державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів є одним з основних завдань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про теплопостачання” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (зі змінами).Тому, з питань, пов’язаних з діяльністю теплопостачальника, пропонуємо звертатися до НКРЕКП.

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія" <b> Тема розширена:</b> Щодо проведення закупівель <b>Суть питання:</b> Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 4 березня 2015 р. № 83 зі змінами акціонерне товариство “Національна суспільна телерадіокомпанія України” здійснює свою діяльність у сфері телекомунікацій та зв'язку, відноситься до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави”. Відповідно до статті 1 Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” (далі - Закон) АТ “НСТУ” є об’єктом загальнодержавного значення. Діяльність АТ “НСТУ” відповідно до статті 3 Закону провадиться на дотриманні одних з таких принципів: - всебічного, об’єктивного і збалансованого інформування про суспільно значущі події в Україні та за кордоном; - чіткого відокремлення фактів від коментарів та оцінок. Основними завданнями АТ “НСТУ” відповідно до вимог статті 4 Закону є: - об’єктивне, повне, своєчасне і неупереджене інформування про суспільно значущі події в Україні та за кордоном; - сприяння консолідації українського суспільства; - оперативне інформування населення про надзвичайні ситуації, що становлять загрозу життю чи здоров’ю людей; - сприяння зміцненню міжнародного авторитету України. Відповідно до статті 5 Закону АТ “НСТУ” здійснює мовлення не менше ніж на двох загальнонаціональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі (суспільно-політичному та культурно-освітньому), на регіональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі та не менше ніж на трьох загальнонаціональних ефірних радіоканалах (суспільно-політичному, культурно-освітньому, молодіжному). Виконання основних завдань, що ставляться перед АТ “НСТУ”, є особливо важливим у разі: - введення надзвичайного стану як особливого правового режиму, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства; - введення воєнного стану як особливого правового режиму, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Закупівля товарів, робіт та послуг для забезпечення виконання основних завдань, що ставляться перед АТ “НСТУ” здійснюється у порядку та в строки визначені Законом України “Про публічні закупівлі”, що при введенні надзвичайного чи воєнного стану унеможливить їх належне (своєчасне та якісне) виконання. Враховуючи викладене, з метою безперебійного, своєчасного та якісного забезпечення виконання основних завдань, що ставляться перед АТ “НСТУ”, в тому числі і підготовки трансляцій, просимо дати роз'яснення щодо порядку дій на випадок якщо АТ “НСТУ”, як замовник, буде здійснювати закупівлю товарів, робіт та послуг у разі введення надзвичайного чи воєнного стану. Крім цього, просимо ініціювати питання про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо не поширення дії Закону України “Про публічні закупівлі” на закупівлі АТ НСТУ з метою забезпечення безперебійного мовлення на території України та/або скорочення термінів проведення процедур закупівель <b> Номер відповіді:</b> 89/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Поряд з цим Закон  має на меті адаптувати законодавство України acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію з ЄС). Станом на сьогодні державна політика у сфері публічних закупівель, зокрема основні положення Закону, враховують міжнародні зобов’язання України щодо приведення вітчизняного законодавства у відповідність із директивами Європейського Союзу з питань закупівель (2014/23/ЄС, 2014/24/ЄC, 2014/25/ЄC, 92/13/ЄЕС, 89/665/ЄЕС), Угоди про асоціацію з ЄС. Наразі Законом передбачений вичерпний перелік випадків непоширення дії Закону на закупівлі певних товарів, робіт та послуг, що концептуально узгоджується з директивами Європейського Союзу, та відповідно розширення такого переліку призведе до порушення міжнародних зобов’язань України та формування негативного іміджу України на міжнародній арені, що може впливати на прийняття рішень щодо виділення Україні макрофінансової допомоги. Крім того, подальше виведення з-під дії Закону закупівель товарів, робіт і послуг  не забезпечуватиме дотримання принципів здійснення публічних закупівель, зокрема принципу відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, що може призвести до неефективного витрачання бюджетних коштів. Водночас Міністерством економіки України ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та найкращих практик закупівель, зокрема здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення законодавства. В рамках цієї роботи будуть обов’язково розглянуті пропозиції, надані у Вашому запиті.

<b>Запит від:</b> Запит від ДННУ "Академія фінансового управління" <b> Тема розширена:</b> Про оприлюднення замовником інформації щодо послуг, які виконуються на базі цивільно-правових договорів <b>Суть питання:</b> Доброго дня! ДННУ "Академія фінансового управління" є неприбутковою бюджетною організацією, яка надає навчальні (освітні) послуги: проведення лекційних, практичних та семінарських занять для працівників суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які відповідальні за проведення фінансового моніторингу, а також працівників, залучених до проведення фінансового моніторингу, які проходять навчання в Академії, проведення іспитів, керівництво аспірантами та консультування докторантів Академії. Для надання цих послуг часто притягуються фізичні особи (не працівники Академії). Такі послуги виконуються на підставі цивільно-правових договорів. Чи підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі» придбання замовником таких послуг, якщо вони виконуються на базі цивільно-правових договорів та чи потрібно їх вносити в річний план та оприлюднювати на закупівельному майданчику? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 90/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Уповноважена особа з закупівель квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця <b> Тема розширена:</b> Від якої суми основного договору відраховується сума 20% додаткової угоди - початкової чи кінцевої <b>Суть питання:</b> Прошу надати консультацію щодо однозначного тлумачення вимог частини шостої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням змін від 19.09.2019 року. В даній статті зазанчено, що замовник має право продовжити дію договору в наступному році на суму, яка не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році. Керуючись даною нормою Закону квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця уклав з постачальниками ряд додаткових угод на збільшення обсягів закупівлі товарів у 2022 році на суму не більше 20% саме від початкової суми договору. Нажаль, Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області відмовилось зареєструвати дані додаткові угоди, мотивуючи своє рішення розясненнями, які надані в листі Мінекономіки від 24.11.2020 №3304-04/69987-06. На їх думку, в додатковій угоді необхідно брати 20% від кінцеого варіанту договору з усіма змінами до нього. У вищезазначеному листі зазначено, що 20% буруться від суми договору без конкретизації якого саме договору. У той же час в пункті 8 Додатку 1 до листа "Випадки зміни істотних умов додговору про закупівлю" в графі "Коментар" акцентовано, що 20% відраховуються від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змінвнесених до нього. З форми документу не зрозуміло, чи це коментар до закону, чи це розяснення щодо порядку застосування даної норми закону. У звязку з цим прошу розяснити правомірність дії казначейських органів та директивність коментаря, який викладений у пункті 8 Додатку 1 до листа. Проблема з даного питання не в перше піднімається замовниками. На даний час однозначної відповіді стосовно 20% угод немає. Дякую за розуміння. <b> Номер відповіді:</b> 83/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститьсяв листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю ст.5) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06