<b>Запит від:</b> Запит від Навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів №19-дошкільний навчальний заклад "Лісова казка" <b> Тема розширена:</b> постачання електричної енергій від постачальника "останньої надії" <b>Суть питання:</b> Наш заклад НВК "ЗНЗ І-ІІІ ступенів №19-ДНЗ "Лісова казка" з 01.12.2021 року був переведений автоматично на постачальника “останньої надії” далі ПОН,згідно листа від основного посатчальником електричної енергії ТОВ "КОЕК",з яким була заключена тендерна угода на 2021 рік. За 2021 рік загальне споживання електроенергії було понад 200 тисяч. Вартість електричної енергії за грудень 2021 року 50 517,12грн. Відповідно до п.2 ч.2 Статті 40 Розділу VII Закону України “Про публічні закупівлі” та Статею 631 Цивільного кодексу України, де зазначено, що замовник може укласти договір про закупівлю зі строком виконання договору, який настав раніше за дату підписання договору, було оголошено переговорну процедуру з ПОН. На момент підписання договору, ПОН не надіслав ніяких документів і на дзвінки не відповідав. 24.12.2021.року було вирішено провести повторну переговорну процедуру закупівлі електричної енергії на грудень 2021 року. Термін підписання договору закінчився 14.01.2022 року,але документи від ПОН не надійшли. Чи можемо ми в 2022 році ще раз оголосити переговорну процедуру за грудень 2021 року, чи, можливо, є якісь інші шляхи вирішення проблеми оплати вартості Електроенергії за грудень 2021 року. <b> Номер відповіді:</b> 56/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель  розміщено листи від 09.11.2017  № 3304-06/40489-07 , від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії ”, від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 “ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії ”,  від  03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ” та від 24.11.2020 № 3304-04/69987 - 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас відповідь стосовно питань розрахунку за заборгованістю міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA При цьому повідомляємо, що державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів є одним з основних завдань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (зі змінами).Тому, з питань, пов’язаних з діяльністю постачальника «останньої надії» (ПОН), пропонуємо звертатися до НКРЕКП. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Дошкільний навчальний заклад №628 Державного управління справами <b> Тема розширена:</b> Умови переговорної процедури після двох відкритих торгів, що не відбултся <b>Суть питання:</b> 19.11 2021 об'явлени відкриті торги по закупівлі електроенергії на 2022 рік на суму 253100 грн., які не відбулися ( подана тільки одна пропозиція), 20.12.2021 торги об'явлені вдруге на ту саму суму, вони теж не відбулися (подана тільки одна пропозиція) . Учасник в двох торгах ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ". Період подачі пропозицій в других торгах - 05.01.2022. 31.12.2021 заключена 20% додаткова угода до договору 2021 року на суму 32500 грн. Згідно пункту 2. статті 40 Закону "Про публічні закупівлі" замовник при відміні двох торгів проводить переговорну процедуру з вимогами, що не повинні відрізнятись від вимог тендерної документації відкритих торгів. В зв'язку з тим, що заключена 20% дод.угода, тепер нам потрібно зменшити суму договору на 2022 рік, інакше не вистачить кошторисних призначень на 2022 рік. чи не буде порушенням проведення переговорної процедури на суму меншу, ніж була об'явлена в торгах. Якщо так, то яким чином правильно провести переговорну процедуру, а потім зареєструвати договір (якою сумою) під кошторисні призначення. <b> Номер відповіді:</b> 57/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” (інформація про те, що під час здійснення переговорної процедури закупівлі може змінюватися очікувана вартість знаходиться в додатку 1 на стор. 1), запиті № 33/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “ Переговорна процедура закупівлі по-новому” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Донкомунхоз" <b> Тема розширена:</b> Погашення заборгованості по діючому договору <b>Суть питання:</b> У Комунального підприємства "Донкомунхоз" протягом 2021 року виникла заборгованість за електричну енергію у сумі 250 тис.грн. Договір на постачання електричної енергії є діючим. Він укладався за кошти підприємства та не підлягав реєстрації у органах Казначейства. У 2022 році рішенням про місцевий бюджет підприємству виділені бюджетні кошти на "погашення заборгованості за електричну енергію". Місцевий орган Казначейства відмовляє у реєстрації зобов'язань з погашення заборгованості по існуючому договору на постачання електричної енергії та відповідних виставлених рахунків із заборгованістю. У Казначействі наполягають на необхідності проведення переговорної процедури закупівлі. Водночас у статті 40 Закону України відсутня така підстава для проведення переговорної процедури закупівлі як погашення існуючої заборгованості. Чи є підстави у цьому випадку для проведення переговорної процедури закупівлі та чи правомірні вимоги органу Казначейства щодо необхідності проведення переговорної закупівлі товару, який був поставлений за іншим договором у 2021 році. <b> Номер відповіді:</b> 58/2022 <b> Відповідь:</b> Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону здійснюється придбання товарів, робіт і послуг, то така закупівля має відбуватися відповідно до вимог Закону. При цьому питання визначення предмета закупівлі, застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема електричної енергії та щодо застосування вартісних меж розглянуто  в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” та у запиті № 688/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти і науки Нікопольської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відділом освіти і науки Нікопольської місmкої ради було проведено відкриті торги на закупівлю послуг з організації харчування учнів 1-4 класів (сніданок), учнів пільгової категорії (сніданок). На даний час міською радою розглядається питання додаткового виділення коштів для покращення харчування учнів та приведення його до нових норми відповідно до порядку організації харчування у закладах освіти (постанова КМУ від 24.03.2021 № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку»). Враховуючи те , що основний договір вже заключено , а додатково виділені кошти для покращення процесу харчування повинні доповнювати основне меню замовника ,при цьому зміна постачальника при цьому може порушити процес організації харчування у зв’язку зі зміною технології приготування просимо роз’яснити : Чи може замовник скористатись своїм правом відповідно до норм Закону України «Про публічні закупівлі» , а саме ч.5 пункту 2 Статті 40 , провівши закупівлю додаткових послуг з організації харчування учнів 1-4 класів (сніданок), учнів пільгової категорії (сніданок) у того ж замовника з яким заключено основний договір? <b> Номер відповіді:</b> 59/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури, молоді та спорту Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області <b> Тема розширена:</b> Закупівля додаткового обсягу товару у того самого постачальника <b>Суть питання:</b> Існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі необхідної кількості пелетів для ЗОШ, якої вистачить для опалення на період проведення процедури закупівлі, чи можемо здіснити цю закупівлю пелетів по прямому договору - сума 116250,00 грн керуючись ст. 3. розділ 7 п.4 Закону "Про публічні закупівлі" "....Закупівля додаткового обсягу товару у того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю". Попередній договір був заключений за результатами переговорної процедури 01.10.2021р на суму 387660,00 грн. <b> Номер відповіді:</b> 60/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту сьомого статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої  статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого  Законом, у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у постачанні додаткового обсягу товару у того самого постачальника, якщо в разі зміни постачальника замовник був би вимушений придбати товар з іншими технічними характеристиками, що призвело б до виникнення несумісності, пов’язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням. Закупівля додаткового обсягу товару у того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю. При  цьому  рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель, а також вибір підстави з переліку, зазначеного у частині сьомій статті 3 Закону здійснюється замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне акціонерне товариство «Аудиторська фірма «Аналітик» <b> Тема розширена:</b> Можливість проведення відкритих торгів <b>Суть питання:</b> У відповідності до ст. 9 ЗУ "Про публічні закупівлі" просимо Вас надати розяснення з наступного питання. При проведенні перевірки комунальних підприємств міста встановлено, що департаментом інфраструктури міської ради проводились закупівлі у вигляді відкритих торгів. Учасниками таких закупівель виступали комунальні підприємства, які безпосередньо підпорядковані департаменту інфраструктури міської ради і за результатами проведених торгів з такими підприємствами укладалися відповідні договори. В пункті 7 частини 1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що Замовник зобовязаний відмовити учаснику, якщо "тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є повязаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника". Виникає питання, чи має право комунальне підприємство, яке безпосередньо підпорядковане департаменту інфраструктури міської ради, бути учасником відкритих торгів, які проводив департамент інфраструктури. Просимо надати розяснення на електронну пошту: [email protected] <b> Номер відповіді:</b> 61/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” – особа, яка для цілей Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин. Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі. Отже, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках, у тому числі визначення пов’язаності осіб. При цьому питання делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня  розглянуто в листі від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" (приклад наведено у Додатку 1), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06

<b>Запит від:</b> Запит від регіональна філія «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» <b>Суть питання:</b> 29.10.2021 регіональною філією "Донецька залізниця" було опубліковано відкриті торги № UA-2021-10-29-010096-a на закупівлю ДК 021:2015 - 34330000-9 Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів (Запасні частини до автомобілів та автотракторної техніки) після чого 16.11.2021 відбувся аукціон в якому взяли участь 1) ТОВ "АГРО-ДЕТАЛЬ"; 2) ТОВ "БУРЖ-ТРЕЙД"; 3) ТОВ "СП ТАТА ГРУП"; 4) ТОВ "ДОНАВТОСТРОЙ"; 5) ТОВ "АГРО ТРАНСТЕХНОЛОДЖИ": 6) ФОП МАТЮНІН АНТОН СЕРГІЙОВИЧ. Після розгляду тендерних пропозицій які надали Учасники вище зазначених торгів, Тендерним комітетом регіональної філії "Донецька залізниця" було прийнято рішення про відхилення Участників 1) ТОВ "АГРО-ДЕТАЛЬ" (Протокол № 21380/2/ТМЦ від 24.11.2021) ; 2) ТОВ "БУРЖ-ТРЕЙД" (Протокол № 21380/4/ТМЦ від 15.12.2021) на підставі ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» через невідповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації та визначити Переможцем торгів Участника 3) ТОВ "СП ТАТА ГРУП" (Протокол № 21380/5/ТМЦ від 15.12.2021) . Однак 23.12.2021 Учасником торгів 2) ТОВ "БУРЖ-ТРЕЙД" була подана скарга до АМКУ стосовно порушення Замовником торгів законодавства у сфері публічних закупівель. 11.01.2022 органом АМКУ було опубліковано рішення No345-р/пк-пз від 10.01.2022 якім було Постановлено: Зобов'язати АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "Донецька залізниця" скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю "БУРЖ-ТРЕЙД" та рішення про визначення товариства з обмеженою відповідальністю "СП ТАТА ГРУП" переможцем процедури закупівлі — "ДК 021:2015 - 34330000-9 Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів (Запасні частини до автомобілів та автотракторної техніки)", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за No UA-2021-10-29-010096-a. Виходячи з вищезазначеного, чи має можливість Замовник в особі регіональної філії "Донецька залізниця" на підставі рішення АМКУ визначити Переможцем торгів Учасника 2) ТОВ "БУРЖ-ТРЕЙД" у зв'язку з відсутністю підстав для відхилення та укласти Договір в 2022 році якщо Замовник має потребу у придбанні даної продукції що передбачено планами на 2022 рік. ( Примітка: В Тендерній Документації та в проекті договору термін поставки продукції був зазначений до 31.12.2021 року). Якщо укласти договір поставки в 2022 році після визначення Переможцем торгів Учасника 2) ТОВ "БУРЖ-ТРЕЙД" та укласти додаткову угоду на продовження строку поставки до 31.12.2022 року чи буде це порушенням Закону України про публічні закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 62/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , від  03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від ДНУ «Інститут освітньої аналітики» <b> Тема розширена:</b> Застосування частини 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та частини першої ст. 48 Бюджетного кодексу України <b>Суть питання:</b> За результатами спрощеної процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Замовником на початкуі 2021 р. було укладено договір про закупівлю зі строком дії до 31.12.2021 (замовник є розпорядником бюджетних коштів). Чи є правомірним продовження дії згаданого вище договору у січні 2022 р. із застосування норм частини шостої статті 41 Закону, частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України ("Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення."), а також норми частини першої ст. 48 Бюджетного кодексу України ("Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами...".)?!. Кошторис бюджетних установ затверджується після 01.01.2022, тому 31.12.2021 ДКСУ аж ніяк не може зареєструвати бюджетне зобов'язання за додатковою угодою, якщо виходити з вимог частини першої ст.631 ЦКУ (строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку) та одночасно норми частини 6 ст. 41 Закону (дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку)?!. <b> Номер відповіді:</b> 63/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас, ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливе у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від Коломийський ліцей № 9 Коломийської міської ради <b> Тема розширена:</b> Двічі не відбулась спрощена закупівля <b>Суть питання:</b> Двічі не відбулась спрощена закупівля на овочі. Обидві закупівлі оголошувались на очікувану вартість, оскільки нам не було доведено кошторисних призначень. На даний момент кошторисні призначення доведені і сума значно менша від тої, на яку ми оголошували закупівлю. Чи можливо при укладенні договору без використання електронної системи закупівель змінити кількість предмета закупівлі і суму? При цьому технічні та якісні характеристики залишаться тими самими, що й при оголошенні двох спрощених закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 64/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю. Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни інших умов, крім встановлених у пункті 1 частини сьомої статті 3 Закону,  у випадку здійснення придбання товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель  на підставі пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Білецька Тамара Павлівна <b> Тема розширена:</b> Строк укладання договору за результатами переговорної процедури з придбання електричної енергії <b>Суть питання:</b> За результатами проведення переговорної процедури з придбання електричної енергії, який потрібно обрати строк для укладання договору згідно ч.7 ст.40 та п.5.ч.8.чт.40 Закону про публічні закупівлі.? <b> Номер відповіді:</b> 48/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною сьомою статті 40 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 40 Закону), а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Відповідно до пункту 5 частини восьмої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі: непідписання договору про закупівлю у строк 35 днів (20 днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 40 Закону, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Отже, з огляду на вказані норми Закону, при закупівлі електричної енергії та послуг з її передання та розподілу шляхом застосування переговорної процедури закупівлі замовник має укласти договір про закупівлю у строк не раніше ніж через п’ять календарних днів та не пізніше 20 календарних днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю . Непідписання договору про закупівлю у строк 20 календарних днів у разі застосування переговорної процедури закупівлі електричної енергії, послуг з її передання та розподілу призводить до відміни замовником такої процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»» <b> Тема розширена:</b> Виконання договорів, застосування чинного ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> За умовами договорів передбачено порядок їх пролонгації у наступному році без зміни технічних параметрів продукції або умов надання послуг та їх вартості договору, які були укладені без застосування електронної системи закупівель «Prozorro», за вартістю, що не перевищує 50 000,00 грн., то який порядок необхідно виконати до таких договорів у поточному році, застосовуючи до них пролонгацію <b> Номер відповіді:</b> 49/2022 <b> Відповідь:</b> Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону). Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону (передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель), регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»» <b> Тема розширена:</b> Сфера застосування ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> За окремим додатком до річного плану закупівель, Товариством заплановано придбати послуги, на які чинні вимоги Закону не поширюються, а саме, з охоронної діяльністю офісу та забезпечення кібербезпеки офісу та об’єкту на газовому родовище, які виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання, також заплановано закупівлю послуг із розподілу електроенергії та транспортування газу через газотранспортну систему України, ціни (тарифи) на які затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються у порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах - якщо Замовник належить до окремої сфери господарювання, а саме, видобуток природного газу, та проводить закупівлю послуг у афілійованого підприємства за предметом закупівлі, який не належить до функціонування цієї окремої сфери господарювання, то який порядок застосовування такої норми згідно із Законом у зазначених закупівлях та інших? - у закупівлях послуг з розподілу електроенергії та транспортування газу через газотранспортну систему України ціни (тарифи), які затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються у порядку, встановленому зазначеними органами, чи можливо віднести їх до вимог пункту 5 частини 6 статті 3 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 50/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, визначений частиною шостою статті 3 Закону, є вичерпний. В інших випадках закупівлі  здійснються з дотриманням вимог Закону,  в один із способів, визначених Законом, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в  Законі. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.