<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Особа, що підписала пропозицію <b>Суть питання:</b> Пункт 6 частини 1 статті 17 Закону Службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку. У Переможця Замовник вимагає довідку Міністерства внутрішніх справ України. Питання перше: У випадку представництва повноважень за довіреністю (тобто, якщо пропозиція підписана не керівником, а іншим працівником за довіреністю) на кого необхідно надати цю довідку: лише на того, хто фактично поставив підпис, чи на двох: і на того, хто фактично підписав і + на керівника, який видав довіреність? <b> Номер відповіді:</b> 109/2022 <b> Відповідь:</b> Водночас ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема підстави, встановлені статтею 17  Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку. Отже, замовник самостійно у своїй тендерній документації зазначає інформацію про спосіб підтвердження учасниками підстав, встановлених статтею 17 Закону. Також зазначаємо посилання на актуальну статтю ресурсу Prozorro Інфобокс, що містить інформацію з порушеного питання : https://infobox.prozorro.org/articles/shcho-robiti-pislya-peremogi-v-aukcioni

<b>Запит від:</b> Запит від Іванова Катерина Олександрівна <b>Суть питання:</b> Добрий день. При укладенні додаткових угод до договорів надаються консультації із посиланням на лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”. В додатку до зазначеного листа міститься роз'яснення "Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю", зокрема: "20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності). Оскільки правовим підґрунтям терміну “видатки” є бюджетне законодавство, зокрема Бюджетний кодекс України, обмеження частини шостої статті 41 Закону в контексті наявності затверджених в установленому порядку видатків стосуються розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів, які враховуються ними під час укладання відповідних додаткових угод в частині умов щодо виникнення платіжних зобов’язань замовника. Ця норма застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, достатньому для забезпечення потреби замовника на час проведення такої процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку". Прошу надати відповідь, чому в роз'ясненні не правильно викладена норма частини 6 статті 41 Закону, а саме: "... який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році" якщо в Законі ця норма викладена: "...що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році". Тобто в Законі зазначено саме про "початковий договір", а роз'яснення дублює норму "старого" Закону, тобто в редакції до квітня 2020 року та відповідні роз'яснення МЕРТ 2016 року? <b> Номер відповіді:</b> 110/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області <b> Тема розширена:</b> Додаткова Угода на продовження дії договору на 20% <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть будь ласка, 30.12.2021 року по електроенергії ми уклали додаткову угоду на продовження дії договору на 20% в сумі 41 тис. Зараз нам прийшов рахунок по електроенергії за січень на 78 тис. Грошей нам не вистачає, щоб оплатить за січень місяць. З 1.02. ми уклали догові з іншою компанією . Як бути в даній ситуації? <b> Номер відповіді:</b> 105/2022 <b> Відповідь:</b> Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках, а також питання, що пов'язані з фінансуванням замовника. Принагідно інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про житлово-комунальні послуги" та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами).

<b>Запит від:</b> Запит від Адвокат Левандовський Чеслав Чеславович <b> Тема розширена:</b> об’єднання юридичних осіб - нерезидентів без створення юридичної особи <b>Суть питання:</b> Відповідно до п.37) п.1 Ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що учасником закупівлі може бути об’єднання учасників та до об’єднання учасників належать об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи; Питання: Чи може бути учасником закупівлі об’єднання юридичних осіб - нерезидентів (двох нерезидентів зареєстрованих у Респібліці Польща)? Яким документом повинно підтверджуватися існування такого учасника закупівлі - об’єднання юридичних осіб - нерезидентів (двох нерезидентів зареєстрованих у Респібліці Польща)? Чи є документ під назвою Договір Консорціуму достатнім підтвердженням існування такого учасника закупівлі - об’єднання юридичних осіб - нерезидентів (двох нерезидентів зареєстрованих у Респібліці Польща) у якому визначено права та обов'язки таких учасників ? <b> Номер відповіді:</b> 106/2022

<b>Запит від:</b> Запит від КП "ЦЗО" ДМР <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура закупівлі відповідно до п.п.4 п.3 ч.2 ст.40 Закону України про публічні закупівлі <b>Суть питання:</b> На запит 80/2022 від КП «ЦЗО» ДМР була надана відповідь з посиланням на https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7⟨=uk-UA. Ознайомившись з такою відповіддю Замовник не досконало розуміє подальші дії стосовно застосовування ст. 631 ЦКУ в переговорній процедурі закупівлі відповідно до підпункту 4 пункту 3 частини 2 статті 40 Закону «Про публічні закупівлі», оскільки у закладі освіти виникла необхідність у проведенні переговорної процедури закупівлі відповідно до підпункту 4 пункту 3 частини 2 статті 40 Закону «Про публічні закупівлі», пов’язана із безперебійним наданням послуг з харчування. <b> Номер відповіді:</b> 107/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Ігольник Пилип Володимирович <b>Суть питання:</b> У відповіді 1374/2020 Вами зазначається, що «переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання. Тому, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках». У інших випадках застосування ч 3 ст 631 не є можливим, оскільки договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону) та рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України у разі проведення процедури закупівлі та оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку, зважаючи при цьому на можливість відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі підписати договір про закупівлю, а також відміну замовником тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, з підстав, передбачених Законом, а також з урахуванням особливостей, визначених Законом, під час проведення тендера або здійснення спрощеної закупівлі, за результатами якого укладається договір про закупівлю, застосування положень частини третьої статті 631 ЦК України у такому договорі про закупівлю не є можливим. Просимо надати роз’яснення з посилання на відповідні нормативні-правові акти: чи може (або чому не може) замовник застосувати у переговорній процедурі закупівлі ч. 3 ст 631 ЦКУ з укладанням договору 14.01.2022 та строком дії (постачанням товару/надання послуг) з 01.01.2022, якщо двоє торгів не відбулись у зв’язку з подання менш ніж 2 пропозицій (1 торги не відбулись 01.12.2021, 2 торги не відбулись 17.01.2021). Отже, акцептуємо, замовник проводить відкриті торги, які не відбулись 01.12.2021 (жодного учасника), одразу замовник оголосив повторні відкриті торги, які теж не відбулись 17.01.2021 (жодного учасника). На початку 2022 року замовник оголосив переговорну процедура та уклав договір 14.01.2022, чому замовник не має право застосовувати ч. 3 статті 631 ЦКУ з строком постачання товару/надання послуг з 01.01.2022?. Звертаю увагу, що період постачання товару/надання послуг не входить у строк проведення відкритих торгів, а тому не порушуються вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» та вимоги Цивільного кодексу України. У свою чергу, переговорна процедура застосована у відповідності до вимог закону як вийняток, а саме наявності умови якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Також звертаю Вашу увагу, що не зважаючи на спосіб проведення переговорної процедури рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України по будь-яким пунктам частини другої статті 40 Закону. <b> Номер відповіді:</b> 108/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання щодо застосування статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у договорах про закупівлю, укладених за результатами переговорної процедури закупівлі  міститься у запиті 1374/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA Також зазначаємо посилання на актуальну статтю ресурсу Prozorro Інфобокс, що містять інформацію з питання, зазначеного у зверненні: https://infobox.prozorro.org/articles/zastosuvannya-631-statti-cku-v-zakupivlyah-prozorro Отже, якщо замовник застосовує  переговорну процедуру закупівлі у разі наявності умов, визначених пунктами 2,4,5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання, в такому разі сторони можуть встановити в договорі про закупівлю, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках, та можуть застосувати частину третю статті 631 ЦК України. Водночас застосування частини третьої статті 631 ЦК України до договорів про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статі 40 Закону) в яких є альтернативний постачальник, надавач послуг, виконавець робіт, не можна встановити, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Маріупольської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо невірного вказання року закупівлі у плані закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступного питання: при публікації плану до закупівлі на потреби 2022 року, замовником помилково було вказано у плані рік закупівлі 2021 замість 2022 року. За результатами закупівлі укладено договір про закупівлю та передано на реєстрацію в Державну казначейську службу України (далі - Казначейство). Проте Казначейство відмовляє у реєстрації такого договору. Виправити план технічно неможливо. Просимо пояснити чи може замовник таку помилку вважати технічною (механічною, формальною) та надати до органу казначейства відповідний протокол технічної помилки? <b> Номер відповіді:</b> 102/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пунктів 1 та 11 частини першої статті 9, частини восьмої статті 12 Закону наказом Мінекономіки від  11.06.2020  № 1082 затверджено  Порядок  розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), що визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель. Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю. Оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу (пункт 10 Порядку). При цьому Порядок не містить механізму виправлення технічних (механічних) помилок, допущених замовником при заповненні форм документів у сфері публічних закупівель. Ураховуючи зазначене та виходячи зі змісту статті 11 Закону, після оприлюднення відповідної інформації уповноважена особа може прийняти рішення про виправлення таких помилок, шляхом оформлення відповідного протоколу, який підписується  уповноваженою особою. При цьому, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу, є юридична особа, яка визначена адміністратором електронної системи закупівель згідно з абзацом четвертим пункту 2 Порядку, з питання технічної реалізації пропонуємо звертатись до адміністратора. Довідково інформуємо, що з інформацією стосовно помилок замовників та можливих варіантів їх виправлення  можна ознайомитися на infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pomilki-zamovnikiv-ta-mozhlivi-varianti-jih-vipravlennya Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради <b> Тема розширена:</b> щодо правомірності збільшення динамічної договірної ціни <b>Суть питання:</b> Просимо надати відповідь, щодо правомірності збільшення динамічної договірної ціни. Відповідно до ч1 статті 321 Господарського кодексу України у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Якщо, у договорі підряду укладеному за результатами відкритих торгів визначено, що договірна ціна – динамічна, передбачено спосіб її визначення та порядок коригування договірної ціни. Крім того, у договорі зазначено виключний перелік умов що є істотними, зокрема: - предмет договору; - вид договірної ціни та спосіб її визначення; - порядок коригування договірної ціни; - строк дії договору. Питання: чи мають право сторони укласти додаткову угоду про збільшення суми договору, внаслідок істотного зростання після укладення договору підряду цін на ресурси, які забезпечує підрядник, що передбачено порядком коригування договірної ціни та відповідає способу визначення. <b> Номер відповіді:</b> 103/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Управління капітального будівництва Кропивницької міської ради <b> Тема розширена:</b> З приводу обрання переможця та укладання договору <b>Суть питання:</b> Питання в наступному відповідно до оголошення відкритих торгів строк виконання робіт становить до 30.01.2022 року. Аукціон відбувся 02.11.2021 року. Шість учасників. Переможцем визнано 5-го учасника але під час розгляду пропозицій попередніх учасників та оскарження одним із них рішення замовника строки для виконання будівельно-монтажних робіт закінчились. Отже станом на 01.02.2022 року можливо укласти договір генпідряду, але відповідно до пропозиції переможця, а саме його календарного графіка строк для виконання робіт не відповідає дійсності. Питання яким чином укладати договір??? <b> Номер відповіді:</b> 104/2022

<b>Запит від:</b> Запит від КУ ЦНСП Чернеччинської сільської ради <b> Тема розширена:</b> Звіт про виконання договору <b>Суть питання:</b> Помилково виклали звіт про виконання договору на розподіл природного газу сума 12 090 грн. Як виправити помилку? Адже оплачувати будемо щомісяця до кінця 2022 року. <b> Номер відповіді:</b> 95/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Щербина В.П. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наш заклад є замовником. У 2021 році за результатами проведення відкритих торгів було укладено договір про закупівлю капітального ремонту. На теперішній час в результаті коригування проекту виникає потреба у проведенні додаткових будівельних робіт, які не були передбачені початковим проектом. Очікувана вартість таких додаткових робіт є меншою за 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю. У відповідності до п. 5 частини другої ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» замовником як виняток може бути застосована переговорна процедура закупівлі у разі, «якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера». Виходячи з вищезазначеного прошу надати роз’яснення щодо наступних питань: Чи має право замовник провести переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 5 частини другої ст. 40 Закону у зв’язку з виникненням необхідності у закупівлі в того самого учасника додаткових робіт, які не були передбачені у початковому проекті? Чи вважаються аналогічними роботами в розумінні Закону додаткові будівельні роботи, не зазначені у початковому проекті, але які є за кодом ДК аналогічними? <b> Номер відповіді:</b> 96/2022

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "РЕНТОК ГРУП" <b> Тема розширена:</b> Модернізації вітчизняної промисловості <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості" яким було затверджено внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та затверджено перелік товарів, які потребують підтвердження ступеню локалізації виробництва, зокрема товар - причепи, напівпричепи та пересувні контейнери. Просимо надати уточнення, чи відноситься до даної категорії товар – контейнери для збору ТПВ (відповідно до коду CPV 44610000-9 – Цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску). Окремо зазначаємо, що відповідь на запит № 74/2022 з посиланням на лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 не надає відповіді на дане запитання. <b> Номер відповіді:</b> 97/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Законом України від 16.12.2021 № 1977-IX  "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості" (далі - Закон), що набирає чинності  14.07.2022, передбачено доповнити розділ Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону пунктом 6-1, яким визначаються особливості здійснення закупівель окремих товарів, зокрема  напівпричепів та пересувних контейнерів. При цьому, після набрання чинності Закону, необхідність застосування положень пункту 6-1 під час здійснення закупівель буде визначатися самостійно замовником у конкретних випадках. Предмет закупівлі має визначатися замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Докладно про це в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972 Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.