Новини Мінекономіки
Консультація
№ 142/2022
15.02.2022
Тендерна документація
Аналіз консультації Мінекономіки (№142/2022): Суть питання: Чи правомірно встановлювати критерій оцінки пропозицій з питомою вагою ціни 80% та технічних характеристик 20%? Висновки/Відповідь: * Мінекономіки надало посилання на лист від 02.04.2021 № 3304-04/20327-06 "Щодо критеріїв оцінки тендерних пропозицій", розміщений на сайті Уповноваженого органу: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=нецін&fNum=3304-04%2F20327-06 * Мінекономіки, посилаючись на частину другу статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), не надає оцінку правомірності дій замовників у конкретних випадках.
Тендерна документація
Консультація № 142/2022Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№142/2022)
Суть питання: Чи правомірно встановлювати критерій оцінки пропозицій з питомою вагою ціни 80% та технічних характеристик 20%?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпожтехніка та ПТО"
<b>
Тема розширена:</b> Перелік критеріїв та методика оцінки тендерної пропозиції із зазначенням питомої ваги критерію
<b>Суть питання:</b> Ми були учасником в тендері №UA-2021-09-02-000292-c. Наштовариство не пройшло лише по причині незначної вищої ціни, але по якості товар закупки був в рази ліпший. Питання, чи можна в розділі критеріїв записати наступним чином: "Основним критерієм оцінки згідно даної процедури відкритих торгів є ціна (питома вага критерію – 80%). "
"До оцінки тендерних пропозицій приймається сума, що становить 80% вартості тендерної пропозиції кожного окремого учасника та 20% урахування вимог щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмету закупівлі, визначених цією документацією, в тому числі з урахуванням включення до ціни податку на додану вартість (ПДВ), якщо учасник є платником ПДВ, інших податків та зборів, що передбачені чинним законодавством, та мають бути включені таким учасником до вартості товарів, робіт або послуг."
Чи вірно буде записано?
<b>
Номер відповіді:</b> 142/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 02.04.2021№ 3304-04/20327-06
“Щодо критеріїв оцінки тендерних пропозиції”
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=нецін&fNum=3304-04%2F20327-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.
Консультація
№ 143/2022
15.02.2022
Виконання договору
Суть питання: Можливість зміни обладнання та ціни в енергосервісному контракті у зв'язку зі зміною ціни виробником. Відповідальність за перевірку відповідності обладнання вимогам. Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. 2. Закон України від 09.04.2015 № 327-VIII “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” визначає правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності. 3. З питань, порушених у запиті, Мінекономіки рекомендує звернутися до Держенергоефективності, враховуючи їхні повноваження, визначені Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 676.
Виконання договору
Консультація № 143/2022Огляд:
Суть питання: Можливість зміни обладнання та ціни в енергосервісному контракті у зв'язку зі зміною ціни виробником. Відповідальність за перевірку відповідності обладнання вимогам.
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
2. Закон України від 09.04.2015 № 327-VIII “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” визначає правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності.
3. З питань, порушених у запиті, Мінекономіки рекомендує звернутися до Держенергоефективності, враховуючи їхні повноваження, визначені Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 676.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа Войда Олександр Геннадійович
<b>
Тема розширена:</b> Зміна ціни та обладнання в енергосервісному контракті
<b>Суть питання:</b> Інвестор підписав з замовником енергосервісному договір.
В яких випадках можлива зміна обладнання на інше, можливо з іншими параметрами?
Якщо виробник закладеного в проект обладнання підвищив ціну, це є приводом для заміни обладнання на інше? Чи допустиме та чим обмежене підвищення ціни обладнання?
Хто відповідальний за перевірку поставленого обладнання згідно контракту, що воно відповідає мінімальним технічним вимогам? Якщо можлива зміна обладнання, то хто відповідальний за коректний підбір нового обладнання, яке також повинно відповідати мінімальним вимогам?
<b>
Номер відповіді:</b> 143/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності визначає Закон України від 09.04.2015 № 327-VIII
“Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”.
Разом з тим відповідно до Положення Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (далі - Держенергоефективність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 676, Держенергоефективність є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
Тому, з питань, порушених у запиті пропонуємо звернутися до Держенергоефективності.
Консультація
№ 132/2022
11.02.2022
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 132/2022 Суть питання: Як визначати предмет закупівлі робіт після втрати чинності ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, на який посилається Порядок визначення предмета закупівлі від 15.04.2020 № 708? Висновки/Відповідь: У зв'язку з втратою чинності ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, необхідно використовувати чинні нормативно-правові акти у сфері будівництва для визначення вартості робіт.
Предмет закупівлі
Консультація № 132/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 132/2022
Суть питання: Як визначати предмет закупівлі робіт після втрати чинності ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, на який посилається Порядок визначення предмета закупівлі від 15.04.2020 № 708?
Висновки/Відповідь:
У зв'язку з втратою чинності ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, необхідно використовувати чинні нормативно-правові акти у сфері будівництва для визначення вартості робіт.
Суть питання: Як визначати предмет закупівлі робіт після втрати чинності ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, на який посилається Порядок визначення предмета закупівлі від 15.04.2020 № 708?
Висновки/Відповідь:
У зв'язку з втратою чинності ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, необхідно використовувати чинні нормативно-правові акти у сфері будівництва для визначення вартості робіт.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління ЖКГ та КБ Новомосковської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Про невідповідність та протиріччя нормативно-правових актів
<b>Суть питання:</b> 08.11.2021р. набрав чинності наказ Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» відповідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 втратив чинність, як визначати предмет закупівлі робіт, якщо чинний порядок визначення предмета закупівлі від 15.04.2020 № 708 містить посилання на ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», який втратив чинність?
<b>
Номер відповіді:</b> 132/2022
Консультація
№ 133/2022
11.02.2022
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 133/2022: Суть питання: Чи поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" на сплату забезпечувального депозиту, передбаченого договором оренди нерухомого майна? Висновки/Відповідь: Дія Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є оренда нерухомого майна (пункт 4 частини п'ятої статті 3 Закону). Визначення нерухомого майна міститься у частині першій статті 181 Цивільного кодексу України. Майном, як об’єктом цивільних прав, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (стаття 190 Цивільного кодексу України). У разі якщо предметом закупівлі є оренда нерухомого майна, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Предмет закупівлі
Консультація № 133/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 133/2022
Суть питання: Чи поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" на сплату забезпечувального депозиту, передбаченого договором оренди нерухомого майна?
Висновки/Відповідь:
Дія Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є оренда нерухомого майна (пункт 4 частини п'ятої статті 3 Закону).
Визначення нерухомого майна міститься у частині першій статті 181 Цивільного кодексу України.
Майном, як об’єктом цивільних прав, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (стаття 190 Цивільного кодексу України).
У разі якщо предметом закупівлі є оренда нерухомого майна, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент фінансів Харківської обласної державної адмінімтрації
<b>Суть питання:</b> Згідно частини 4 п.5 ст.3 Закону №922, дія Закону не поширюється, якщо предметом закупівлі є оренда нерухомого майна. В договорі на оренду нерухомого майна передбачена сплата орендодавцю забезпечувального депозиту, який повертається після закінчення строку договору оренди. Прошу надати відповідь стосовно поширення дії Закону щодо сплати забезпечувального депозиту, передбаченого договором оренди нерухомого майна, чи треба публікувати цю оплату та за яким кодом класифікатору?
<b>
Номер відповіді:</b> 133/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині 5 статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Так, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є є придбання, оренда
землі, будівель, іншого нерухомого майна або
майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Своєю чергою, у разі якщо предметом закупівлі є, зокрема придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Консультація
№ 127/2022
10.02.2022
Інше
ОК, ось стислий опис консультації Мінекономіки: Суть питання: Чи потрібно проводити закупівлю на коригування проєкту капітального ремонту харчоблоку (очікувана вартість 120 000 грн) згідно Закону "Про публічні закупівлі", чи можна укласти прямий договір з проєктантом, який розробляв попередній проєкт у 2016 році? Висновки/Відповідь: Загальний висновок: Необхідно керуватися вартісними межами, визначеними Законом України "Про публічні закупівлі" для визначення типу процедури закупівлі або можливості укладення прямого договору. * Оскільки очікувана вартість коригування проєкту становить 120 000 грн, необхідно перевірити, чи перевищує ця сума вартісні пороги, встановлені Законом. * У випадку, якщо вартість закупівлі перевищує встановлені пороги, закупівля здійснюється відповідно до процедур, визначених Законом України "Про публічні закупівлі". * У разі якщо вартість закупівлі не перевищує встановлені пороги, замовник може здійснити закупівлю шляхом укладення прямого договору, враховуючи обмеження та умови, встановлені Законом.
Інше
Консультація № 127/2022Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації Мінекономіки:
Суть питання: Чи потрібно проводити закупівлю на коригування проєкту капітального ремонту харчоблоку (очікувана вартість 120 000 грн) згідно Закону "Про публічні закупівлі", чи можна укласти прямий договір з проєктантом, який розробляв попередній проєкт у 2016 році?
Висновки/Відповідь:
Загальний висновок: Необхідно керуватися вартісними межами, визначеними Законом України "Про публічні закупівлі" для визначення типу процедури закупівлі або можливості укладення прямого договору.
Оскільки очікувана вартість коригування проєкту становить 120 000 грн, необхідно перевірити, чи перевищує ця сума вартісні пороги, встановлені Законом.
У випадку, якщо вартість закупівлі перевищує встановлені пороги, закупівля здійснюється відповідно до процедур, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".
У разі якщо вартість закупівлі не перевищує встановлені пороги, замовник може здійснити закупівлю шляхом укладення прямого договору, враховуючи обмеження та умови, встановлені Законом.
Суть питання: Чи потрібно проводити закупівлю на коригування проєкту капітального ремонту харчоблоку (очікувана вартість 120 000 грн) згідно Закону "Про публічні закупівлі", чи можна укласти прямий договір з проєктантом, який розробляв попередній проєкт у 2016 році?
Висновки/Відповідь:
Загальний висновок: Необхідно керуватися вартісними межами, визначеними Законом України "Про публічні закупівлі" для визначення типу процедури закупівлі або можливості укладення прямого договору.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Городнянський ліцей №1"
<b>Суть питання:</b> В 2016 році було зроблено проект капітального ремонту харчоблоку. Деякі роботи по проекту були виконані. Зараз необхідно зробити корегування робочого проекту капітального ремонту харчоблоку на очікувану вартість проекту 120000грн. Чи потрібно проводити закупівлю згідно закону "Про публічні закупівлі", чи можна укласти прямий договір з проектаном, що робив перший проект.
<b>
Номер відповіді:</b> 127/2022
Консультація
№ 128/2022
10.02.2022
Інше
Консультація Мінекономіки № 128/2022 (КЗО "КЛ "Джерело"ДОР") Суть питання: Чи правомірно розподілити функції УО між двома працівниками: один – конкурентні процедури, другий – спрощені закупівлі, якщо в штаті є фахівець з публічних закупівель, який є УО? Висновки/Відповідь: Закон України "Про публічні закупівлі" не містить обмежень щодо кількості уповноважених осіб в організації. Таким чином, *замовник має право призначити декількох уповноважених осіб, визначивши їхні повноваження та сфери відповідальності*. Робота фахівця з публічних закупівель, який також є УО, визначається відповідно до його посадової інструкції та покладених на нього обов'язків, що можуть включати, зокрема, організацію та проведення спрощених закупівель, а також інші функції, пов'язані із закупівлями.
Інше
Консультація № 128/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 128/2022 (КЗО "КЛ "Джерело"ДОР")
Суть питання: Чи правомірно розподілити функції УО між двома працівниками: один – конкурентні процедури, другий – спрощені закупівлі, якщо в штаті є фахівець з публічних закупівель, який є УО?
Висновки/Відповідь:
Закон України "Про публічні закупівлі" не містить обмежень щодо кількості уповноважених осіб в організації. Таким чином, *замовник має право призначити декількох уповноважених осіб, визначивши їхні повноваження та сфери відповідальності*.
Робота фахівця з публічних закупівель, який також є УО, визначається відповідно до його посадової інструкції та покладених на нього обов'язків, що можуть включати, зокрема, організацію та проведення спрощених закупівель, а також інші функції, пов'язані із закупівлями.
Суть питання: Чи правомірно розподілити функції УО між двома працівниками: один – конкурентні процедури, другий – спрощені закупівлі, якщо в штаті є фахівець з публічних закупівель, який є УО?
Висновки/Відповідь:
Закон України "Про публічні закупівлі" не містить обмежень щодо кількості уповноважених осіб в організації. Таким чином, *замовник має право призначити декількох уповноважених осіб, визначивши їхні повноваження та сфери відповідальності*.
Робота фахівця з публічних закупівель, який також є УО, визначається відповідно до його посадової інструкції та покладених на нього обов'язків, що можуть включати, зокрема, організацію та проведення спрощених закупівель, а також інші функції, пов'язані із закупівлями.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КЗО "КЛ "Джерело"ДОР"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня ! Прошу надати роз'яснення . В установі є посада фахівця з публічних закупівель, яка є уповноваженою особою за організацію і проведення процедур закупівель/спрощених закупівель . Чи правомірно адмінстрація хоче розприділити функції уповноваженої особи між двома працівниками із штатної чисельності, а саме : на одного працівника покласти функції уповноваженої особи ,яка буде організовувати та проводити конкурентні процедури ,а уповноважена особа -фахівць з публічних закупівель спрощені закупівлі та інші. В чому тоді полягаю робота фахівця з публічних закупівель?
<b>
Номер відповіді:</b> 128/2022
Консультація
№ 129/2022
10.02.2022
Виконання договору
Суть питання: Чи може замовник продовжувати будівельні роботи згідно з укладеним договором, якщо назва об'єкту в експертному звіті змінилась після коригування проєктно-кошторисної документації? Висновки/Відповідь: Мінекономіки рекомендує ознайомитися з листами від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06, розміщеними на сайті Уповноваженого органу: * https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56247 * https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Мінекономіки не має повноважень визначати правомірність дій суб'єктів у конкретних випадках.
Виконання договору
Консультація № 129/2022Огляд:
Суть питання: Чи може замовник продовжувати будівельні роботи згідно з укладеним договором, якщо назва об'єкту в експертному звіті змінилась після коригування проєктно-кошторисної документації?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки рекомендує ознайомитися з листами від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06, розміщеними на сайті Уповноваженого органу:
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Мінекономіки не має повноважень визначати правомірність дій суб'єктів у конкретних випадках.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Національний природний парк "Верховинський"
<b>
Тема розширена:</b> наслідки зміни назви предмету закупівлі
<b>Суть питання:</b> На офіційному порталі публічних закупівель «Prozorro» було опубліковане оголошення щодо проведення закупівлі – «Будівництво еколого-освітнього візит-центру НПП "Верховинський"», ID: UA-2018-11-27-000947-a, замовник національний природний парк «Верховинський».
За результатами відкритих торгів визначено переможцем ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» 26.12.2018 року було укладено договір – «Будівництво еколого освітнього візит - центру НПП «Верховинський» в селі Верхній Ясенів, присілок Печіще Верховинського району Івано-Франківської області» , за адресою: 78712, присілок Печіще, село Верхній Ясенів, Івано -Франківська обл., Верховинський р-н, .
В результаті виконання договору відбулося корегування проектно-кошторисної документації - внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на корегування відповідно до нових містобудівних умов, після анулювання попередніх. За результатами розгляду відкорегованої ПКД було видано позитивний експертний звіт з назвою "Нове будівництво еколого-освітнього візит-центру НПП "Верховинський в селі Верхній Ясенів, присілок Печіще,
Будинок №91, Верховинського району Івано-Франківської області. Коригування". А в першому експертному звіті за 2018 рік була назва -«Будівництво еколого-освітнього візит-центру НПП «Верховинський» в селі Верхній Ясенів, присілок Печіще Верховинського району Івано-Франківської області». Чи наша установа як замовник може продовжувати виконання будівельних робіт згідно укладеного договору .
<b>
Номер відповіді:</b> 129/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06
"Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України"
, від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56247
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.
Консультація
№ 130/2022
10.02.2022
Інше
Суть питання: Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» (ст. 3 п. 5 п.п. 18) на закупівлю КНП лабораторних та діагностичних послуг (біохімічні скринінги, діагностика ВІЛ, дослідження крові, бактеріологічні дослідження, КТ), необхідних для забезпечення виконання договору з НСЗУ про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій? Висновки/Відповідь: 1. Відповідь на питання міститься в запиті 1081/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA 2. Якщо закупівля не підпадає під винятки, передбачені ст. 3 Закону, замовник здійснює закупівлю, керуючись вартісними межами, встановленими Законом України "Про публічні закупівлі", з дотриманням мети Закону. 3. Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників в конкретних випадках, посилаючись на ч. 2 ст. 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459.
Інше
Консультація № 130/2022Огляд:
Суть питання: Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» (ст. 3 п. 5 п.п. 18) на закупівлю КНП лабораторних та діагностичних послуг (біохімічні скринінги, діагностика ВІЛ, дослідження крові, бактеріологічні дослідження, КТ), необхідних для забезпечення виконання договору з НСЗУ про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на питання міститься в запиті 1081/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA
2. Якщо закупівля не підпадає під винятки, передбачені ст. 3 Закону, замовник здійснює закупівлю, керуючись вартісними межами, встановленими Законом України "Про публічні закупівлі", з дотриманням мети Закону.
3. Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників в конкретних випадках, посилаючись на ч. 2 ст. 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо застосування законодавства у сфері закупівель, а саме : ст. 3 п. 5 п.п. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» – «Дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону»
<b>Суть питання:</b> Просимо Вас надати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері закупівель, а саме : ст. 3 п. 5 п.п. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» – «Дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону».
Між КНП «Бориспільською багатопрофільною лікарнею інтенсивного лікування» та НСЗУ укладений договір (далі-Договір) про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій за пакетами:
1. Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах;
2. Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій;
3. Медична допомога при гострому мозковому інсульті в стаціонарних умовах;
4. Медична допомога при пологах;
5. Діагностика, лікування та супровід осіб із ВІЛ;
6. Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою короновірусом, SARS-CoV-2;
7. Ведення вагітності в амбулаторних умовах.
Для забезпечення медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій відповідно до Договору, підприємству необхідно заключити договора з Підрядниками, які можуть забезпечити проведенням лабораторних досліджень, а саме: біохімічні скринінги для вагітних в амбулаторних умовах, проведення лабораторних досліджень-діагностика ВІЛ-інфекції, дослідження сироваток крові на реакцію Вассерман, визначення субпопуляції лімфоцитів периферичної крові CD4, визначення копії РНК ВІЛ-1, бактеріологічні дослідження, комп’ютерна томографія для інсультних хворих (далі-Послуги), у звязку із відсутністю в КНП «ББЛІЛ» матеріальної бази.
Враховуюче викладене, просимо роз’яснити: -Чи відносяться ці послуги до послуг за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону, на яке не поширюється дія Закону відповідно до ст. 3 п. 5 п.п. 18 Закону України «Про публічні закупівлі»?
<b>
Номер відповіді:</b> 130/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 1081/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA
В інших випадках замовник здійснює закупівлю в один із способів, керуючись вартісними межами, що встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та з дотриманням мети Закону, зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції.
Зазначаємо також, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 131/2022
10.02.2022
Оприлюднення інформації про закупівлю
Суть питання: Чи поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" на закупівлі підприємств, що належать до структури Укроборонпрому та входять до переліку стратегічних об'єктів державної власності (постанова КМУ №83 від 04.03.2015)? Чи повинні такі підприємства оприлюднювати інформацію про закупівлі згідно з вимогами Закону? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06) * від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0)
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 131/2022Огляд:
Суть питання:
Чи поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" на закупівлі підприємств, що належать до структури Укроборонпрому та входять до переліку стратегічних об'єктів державної власності (постанова КМУ №83 від 04.03.2015)? Чи повинні такі підприємства оприлюднювати інформацію про закупівлі згідно з вимогами Закону?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Ліщук Юлія Олегівна
<b>
Тема розширена:</b> здійснення закупівель державними підприємствами, які відносяться переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави
<b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення чи поширується дія ЗУ "Про публічні закупівлі" на закупівлі, які здійснюються підприємтсвами, які належать до структури Укроборонпрому та є в переліку,затвердженому постанвою КМУ №83 від 04.03.2015?
Чи оприлюднюють такі підприємства інформацію про закупівлі відповіднодо до вимог ЗУ "Про публічні закупівлі" ?
<b>
Номер відповіді:</b> 131/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06
“Щодо визначення замовників”
та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06
“Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”
, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Консультація
№ 121/2022
09.02.2022
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки (121/2022): Суть питання: Чи можна в договорі, укладеному за переговорною процедурою, передбачити застосування його умов до відносин, що виникли до дати укладення договору (згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України), за умови, що оплата відбудеться після укладення договору? Висновки/Відповідь: Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Застосування цієї норми в процедурних договорах, укладених за переговорною процедурою, можливе, якщо це не суперечить законодавству у сфері публічних закупівель та іншим нормативно-правовим актам, а також за умови, що оплата за послуги буде проведена не раніше дати укладення договору.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 121/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки (121/2022)
Суть питання: Чи можна в договорі, укладеному за переговорною процедурою, передбачити застосування його умов до відносин, що виникли до дати укладення договору (згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України), за умови, що оплата відбудеться після укладення договору?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Застосування цієї норми в процедурних договорах, укладених за переговорною процедурою, можливе, якщо це не суперечить законодавству у сфері публічних закупівель та іншим нормативно-правовим актам, а також за умови, що оплата за послуги буде проведена не раніше дати укладення договору.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Дніпропетровський регіональний центр з гідрометеорології (код ЄДРПОУ 19430915)
<b>
Тема розширена:</b> Застосування ч.3 ст.631 ЦК України в процедурних договорах (переговорна процедура)
<b>Суть питання:</b> Чи дозволяється в процедурних договорах (переговорна процедура) встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (ч.3 ст.631 ЦК України) з урахуванням того, що оплата за послуги буде проведена не раніше дати заключення договору після проведення процедури
<b>
Номер відповіді:</b> 121/2022
Консультація
№ 122/2022
09.02.2022
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки щодо визначення виду предмету закупівлі: Суть питання: Чи відноситься до виду предмету закупівлі "роботи" розробка комплексного плану просторового розвитку території громади разом із супутніми послугами (аерофотознімання, створення картографічного матеріалу, інвентаризація), якщо вартість супутніх послуг не перевищує вартості основної роботи? Висновки/Відповідь: 1. Замовник самостійно визначає предмет закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" та Порядку визначення предмета закупівлі (Наказ Мінекономіки від 15.04.2020 № 708). 2. Слід враховувати визначення понять "послуги" (п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону) та "роботи" (п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону) згідно із Законом. 3. Уповноважений орган (Мінекономіки) розмістив листи з роз'ясненнями щодо визначення предмета закупівлі, зокрема: * лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06) "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель"; * лист від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06%20) "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України".
Відкриті торги
Консультація № 122/2022Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки щодо визначення виду предмету закупівлі
Суть питання: Чи відноситься до виду предмету закупівлі "роботи" розробка комплексного плану просторового розвитку території громади разом із супутніми послугами (аерофотознімання, створення картографічного матеріалу, інвентаризація), якщо вартість супутніх послуг не перевищує вартості основної роботи?
Висновки/Відповідь:
1. Замовник самостійно визначає предмет закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" та Порядку визначення предмета закупівлі (Наказ Мінекономіки від 15.04.2020 № 708).
2. Слід враховувати визначення понять "послуги" (п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону) та "роботи" (п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону) згідно із Законом.
3. Уповноважений орган (Мінекономіки) розмістив листи з роз'ясненнями щодо визначення предмета закупівлі, зокрема:
* лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06) "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель";
* лист від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06%20) "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Божедарівської селищної ради
<b>
Тема розширена:</b> Визначення виду предмету закупівлі
<b>Суть питання:</b> Відповідно до Програми розвитку території Божедарівської територіальної громади на 2022-2023 роки, затвердженої рішенням Божедарівської селищної ради Камянського району Дніпропетровської області від 24.12.2021р. № 40-18/VІІІ та згідно технічного завдання, затвердженого рішенням Божедарівської селищної ради Камянського району Дніпропетровської області від 24.12.2021р. № 13-18/VІІІ, Виконавчий комітет Божедарівської селищної ради планує виконати комплекс робіт, пов’язаний з розробкою містобудівної документації громади разом із супутніми роботами (послугами) з аерофотознімання території, створенню картографічного матеріалу і виконання інвентаризації окремих територій громади, а саме: «Розробка комплексного плану просторового розвитку території Божедарівської територіальної громади (комплексний план). Розробка нормативної грошової оцінки всіх земель Божедарівської територіальної громади. Створення сучасної картографічної основи. Інвентаризація земель смт Божедарівка, с. Вільне, с. Покровка, с. Болтишка, с. Катеринопіль, с. Водяне, с. Адамівка, с. Кудашівка» (ДК 021:2015:71340000-3: «Комплексні інженерні послуги»)
Відповідно до ст.1 ч.27 Закону України «Про публічні закупівлі» до терміну «роботи» відносяться – «розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт»
Просимо Вас надати роз’яснення, чи відоситься до виду предмету закупівлі «роботи», запланована діяльність громади з розробки комплексного плану просторового розвитку території Божедарівської територіальної громади (комплексний план)» разом із супутніми послугами, вартість яких не перевищує вартості основної роботи (розробка комплексного плану просторового розвитку території громади).
З повагою, Голова Божедарівської селищної ради Дерко Володимир Іванович.
<b>
Номер відповіді:</b> 122/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.
Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).
Отже, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
Водночас повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06%20
розміщено листи від
03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель"
та від
29.11.2021 № 3304-04/56247-06
"Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України".
Консультація
№ 123/2022
09.02.2022
Зміна істотних умов договору
Суть питання: Чи можна внести зміни до договору про закупівлю електроенергії щодо порядку оплати (перенесення дати отримання рахунків/актів на 1 число місяця, наступного за звітним)? Висновки/Відповідь: 1. Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06). 2. Рекомендовано переглянути відео курс "Професійно про закупівлі", тема "Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання" (https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli). 3. Мінекономіки, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 123/2022Огляд:
Суть питання: Чи можна внести зміни до договору про закупівлю електроенергії щодо порядку оплати (перенесення дати отримання рахунків/актів на 1 число місяця, наступного за звітним)?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06).
2. Рекомендовано переглянути відео курс "Професійно про закупівлі", тема "Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання" (https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli).
3. Мінекономіки, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Кам'янське управління захисних масивів дніпровських водосховищ
<b>
Тема розширена:</b> Внесення змін в договір про закупівлю електричної енергії
<b>Суть питання:</b> Оплата за спожиту електричну енергію здійснюється в наступному розрахунковому періоді після звітного. Тобто за спожиту електричну енергію в грудні 2021 року розрахунки мають відбуватись в 2022 році. Чи можна внести зміни в договір про порядок оплати, вказуючи що рахунки і акти для оплати отримуються з 1 числа наступного місяця за звітним
<b>
Номер відповіді:</b> 123/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс
“Професійно про закупівлі”
, в якому також розглянуто тему :
“Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”
, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.