<b>Запит від:</b> Запит від КУ ЦНСП Чернеччинської сільської ради <b> Тема розширена:</b> Звіт про виконання договору <b>Суть питання:</b> Помилково виклали звіт про виконання договору на розподіл природного газу сума 12 090 грн. Як виправити помилку? Адже оплачувати будемо щомісяця до кінця 2022 року. <b> Номер відповіді:</b> 95/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Щербина В.П. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наш заклад є замовником. У 2021 році за результатами проведення відкритих торгів було укладено договір про закупівлю капітального ремонту. На теперішній час в результаті коригування проекту виникає потреба у проведенні додаткових будівельних робіт, які не були передбачені початковим проектом. Очікувана вартість таких додаткових робіт є меншою за 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю. У відповідності до п. 5 частини другої ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» замовником як виняток може бути застосована переговорна процедура закупівлі у разі, «якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера». Виходячи з вищезазначеного прошу надати роз’яснення щодо наступних питань: Чи має право замовник провести переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 5 частини другої ст. 40 Закону у зв’язку з виникненням необхідності у закупівлі в того самого учасника додаткових робіт, які не були передбачені у початковому проекті? Чи вважаються аналогічними роботами в розумінні Закону додаткові будівельні роботи, не зазначені у початковому проекті, але які є за кодом ДК аналогічними? <b> Номер відповіді:</b> 96/2022

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "РЕНТОК ГРУП" <b> Тема розширена:</b> Модернізації вітчизняної промисловості <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості" яким було затверджено внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та затверджено перелік товарів, які потребують підтвердження ступеню локалізації виробництва, зокрема товар - причепи, напівпричепи та пересувні контейнери. Просимо надати уточнення, чи відноситься до даної категорії товар – контейнери для збору ТПВ (відповідно до коду CPV 44610000-9 – Цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску). Окремо зазначаємо, що відповідь на запит № 74/2022 з посиланням на лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 не надає відповіді на дане запитання. <b> Номер відповіді:</b> 97/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Законом України від 16.12.2021 № 1977-IX  "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості" (далі - Закон), що набирає чинності  14.07.2022, передбачено доповнити розділ Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону пунктом 6-1, яким визначаються особливості здійснення закупівель окремих товарів, зокрема  напівпричепів та пересувних контейнерів. При цьому, після набрання чинності Закону, необхідність застосування положень пункту 6-1 під час здійснення закупівель буде визначатися самостійно замовником у конкретних випадках. Предмет закупівлі має визначатися замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Докладно про це в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972 Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Євстіфеєв Микита Ігорович <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення з наступного питання: Чи поширюється Закон України "Про публічні закупівлі" на випадки укладання цивільно-праовового договору між суб'єктом, визначеним статтею 2 Закону, з однієї сторони, та фізичною особою, яка у межах відповідних правовідносин не виступає суб'єктом господарювання, з іншої сторони, якщо предметом договору є відплатна передача майнових прав інтелектуальної власності на твір (стаття 427 ЦК України, стаття 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права")? <b> Номер відповіді:</b> 98/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами. Про способи здійснення закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA При цьому трудові правовідносини не є предметом регулювання  Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Ходак Інна Сергіївна <b> Тема розширена:</b> Цінова довідка <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Будь ласка, напишіть, яка компанія має право видавати цінові довідки? Як отримати таке право? Наша компанія спеціалізується на маркетингових дослідженнях ринків. Плануємо приєднатися до компаній, які видають цінові довідки. Що для цього потрібно зробити? <b> Номер відповіді:</b> 99/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону. Водночас повідомляємо, що інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації. Перелік таких організацій не є вичерпним. Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення суб'єктів, що мають право видавати цінові довідки.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Міський спортивний комплекс"Азовець" <b> Тема розширена:</b> при плануванні закупівлі в річному плані був вказаний 2021 рік замість 2022 року; <b>Суть питання:</b> Замовником було проведено відкриті торги на закупівлю електричної енергії для потреб закладу на 2022 рік. Після укладання договору уповноважена особа виявила помилку у плані закупівлі. При заповненні форми річного плану закупівлі уповноважена особа Замовника припустилась помилки, а саме вказала закупівля на "2021" рік замість на "2022" рік. Визначення та перелік технічних, механічних та формальних помилок у Законі про закупівлі і в Примірному положенні немає. Чи можна таку помилку віднести до технічної, механічної або формальної помилки? Чи має право уповноважена особа Замовника зафіксувати такі порушення документом (протоколом, листом тощо) та надати його разом з договором до відповідного Органу Казначейства на реєстрацію. <b> Номер відповіді:</b> 101/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пунктів 1 та 11 частини першої статті 9, частини восьмої статті 12 Закону наказом Мінекономіки від  11.06.2020  № 1082 затверджено  Порядок  розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), що визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель. Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю. Оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу (пункт 10 Порядку). При цьому Порядок не містить механізму виправлення технічних (механічних) помилок, допущених замовником при заповненні форм документів у сфері публічних закупівель. Ураховуючи зазначене та виходячи зі змісту статті 11 Закону, після оприлюднення відповідної інформації уповноважена особа може прийняти рішення про виправлення таких помилок, шляхом оформлення відповідного протоколу, який підписується  уповноваженою особою. При цьому, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу, є юридична особа, яка визначена адміністратором електронної системи закупівель згідно з абзацом четвертим пункту 2 Порядку, з питання технічної реалізації пропонуємо звертатись до адміністратора. Довідково інформуємо, що з інформацією стосовно помилок замовників та можливих варіантів їх виправленн  можна ознайомитися на infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pomilki-zamovnikiv-ta-mozhlivi-varianti-jih-vipravlennya Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація <b> Тема розширена:</b> зміна податкового статусу учасника <b>Суть питання:</b> Замовник - бюджетна установа, не платник податку проводить відкриті торги. Учасник відкритих торгів на момент подачі та розкриття пропозиції (грудень 2021) мав статус платника податку на додану вартість. Договір підписано 04.01.2022 на умовах поданої тендерної пропозиції (частина 4 статті 41 Закону) . З 01.01.2022 учасник стає платником єдиного податку 3 групи зі ставкою 5%, про що повідомляє замовника листом від 11.01.2022. Якими мають бути подальші дії замовника? Укладення відповідної ду ? (при цьому технічні можливості системи вже не дають прибрати позначку "з ПДВ") Визнання договору недійсним з відшкодуванням коштів за фактично надані послуги? Якщо все ж таки можливе укладання ду то з відповідним зменшенням суми Договору на суму ПДВ? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 93/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Петрієнко Наталія Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Виправлення помилки в звіті "Повідомлення про прийняття працівника на роботу" <b>Суть питання:</b> У звіті "Повідомлення про прийняття працівника на роботу", що було своєчасно здано до ДПС, знайдено помилку, а саме: у табличній частині у графі 4 "категорія особи" помилково вказано: 2-наймані працівники без трудової книжки. Як виправити дану помилку і відобразити правільні дані, а саме: 1- наймані працівники з трудовою книжкою? <b> Номер відповіді:</b> 94/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо Вам звернутися до Державної податкової служби України. Оскільки відповідно до положення “Про Державну податкову службу України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня  2019 р.  № 227 (із змінами), ДПС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. ДПС відповідно до покладених на неї завдань: розробляє та подає пропозиції щодо форм податкових декларацій (розрахунків), звітності та інших документів; контролює своєчасність подання платниками податків (платниками єдиного внеску) передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску тощо.

<b>Запит від:</b> Запит від Іванишин Богдан Михайлович <b> Тема розширена:</b> Прошу надати конкретні роз'яснення до п. 8 ч. 6 ст. 40, а саме значення коми у даному пункті <b>Суть питання:</b> У своїх відповідях на схожі запитання Ви стверджуєте, що "обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі" повинно бути у вигляді експертних, нормативних, технічних та інші документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Тоді виникає логічне запитання скільки повинно бути "інших документів", щоб у служб аудиту не було підстав притягувати Замовників до відповідальності. Чи не правомірно було б вважати, що для закупівлі таких послуг, як "Розподіл електричної енергії", "Розподіл газу" було б достатньо "Обгрунування застосування переговорної процедури", адже це є суб'єкти природніх монополій і тарифи на їхні послуги чітко регулюються комісією НКРЕПКП. Також законодавець сам міг прописати, що до п. 8 ч. 6 ст. 40 додати слова " у вигляді", але оскільки він цього не зробив, то можливо значення коми між частинами цього пункту означає "ТА/АБО", тоді все стає на свої місця і не буде викликати суперечок між замовниками та аудиторами. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 92/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь міститься у запиті 1319/2021 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b9d0f4f-c834-419d-83cf-61dadd3bb69a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Дрогобицьке лісове господарство" <b> Тема розширена:</b> Про публічні закупівлі <b>Суть питання:</b> Нашому підприємству фізичні-особи підприємці надають послуги із лісозаготівлі, трелювання лісу деревини, садінню лісу, доповнення лісових культур і формування й оздоровлення лісів. З ними укладаються договори послуг на 1 -н рік. Сума договору буває різною і іноді за півроку перевищує 1,5 млн - 2 млн. грн. Чи обов'язково нашому підприємству здійснювати та проводити закупівлю товарів, робіт і послуг через веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель в розумінні ст. 2 та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо наше підприємство хоч і є державним, але відповідно до Статуту здійснює самостійно комерційну діяльність і не виконує функції держзамовлення. <b> Номер відповіді:</b> 91/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому  Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується: 1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів. Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Питання щодо визначення замовника міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0

<b>Запит від:</b> Запит від Паніна А.В. <b>Суть питання:</b> 1. Чи можуть бути покладені обов'язки УО на штатного працівника держслужби без його згоди, і без доплати за додаткове навантаження? 2. Чи можливе, на законних підставах, внесення до посадової інструкції держслужбовця обов'язків уповноваженої особи з публічних закупівель? 3. Яким чином здійснити доплату держслужбовцю за УО без введення до штату посади "Уповноважена особа", враховуючи положення ст.52 Закону 117-IX від 19.09.2019? <b> Номер відповіді:</b> 87/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Адвокатське об'єднання "Альфа де-юре" <b> Тема розширена:</b> Одностороння зміна істотних умов договору; безпідставне зарахування попередньої оплати; створення монополістом тяжких обставин; погроза припинення теплопостачання <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, можливі способи розв’язання ситуації: Державне підприємство, засноване 100% на державній власності, в січні 2021 року уклало договір з Теплопостачальником на постачання товару – теплової енергії в гарячій воді. Договором визначені: кількість теплової енергії, ціна одиниці товару, загальна ціна товару (обсяг закупівлі), строк дії договору: до 31.12.2021 року; товар постачається на умовах щомісячної попередньої оплати. Зміни в договір не вносились, додаткові угоди не укладалися, загальний обсяг товару за договором покупцем повністю не вибраний. З жовтня 2021 року Теплопостачальник, посилаючись на Рішення КМДА № 2145 (збільшення тарифів) та Постанову КМУ №1209 (додаткові нарахування плати за теплову енергію), в односторонньому порядку збільшив ціну товару у 4,97 рази і почав виставляти рахунки та списувати попередню оплату, виходячи з нових цін. Підприємство ці рахунки Теплопостачальника не визнає через їх невідповідність умовам укладеного договору. 1.01.2022 року договір закінчив свою дію. Виходячи з умов договору, через попередню оплату значний борг (переплата) рахується за Теплопостачальником. Натомість Теплопостачальник рахує (обліковує) за Підприємством значний борг (за новими цінами, який перевищує визначений договором обсяг закупівлі) і попереджає Підприємство про припинення теплопостачання до погашення спірного боргу. Крім того, Теплопостачальник відмовляється укладати договір на 2022 рік до погашення спірного боргу. На думку Підприємства, з огляду на ч. 5, 7 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», Теплопостачальник не має права на зміну в односторонньому порядку ціни товару, проте, будучи монополістом, створює безвихідні умови для Підприємства в частині забезпечення теплом його робочих приміщень. Просимо надати правову оцінку діям Теплопостачальника в зазначеній ситуації з огляду на вимоги Закону України «Про публічні закупівлі». Просимо надати консультацію (пораду) стосовно подальших дій і можливостей Підприємства для розв’язання ситуації і забезпечення теплопостачання його робочих приміщень. <b> Номер відповіді:</b> 88/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: Крім цього, відповідь стосовно питань розрахунку за заборгованістю міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA При цьому повідомляємо, що державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів є одним з основних завдань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про теплопостачання” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (зі змінами).Тому, з питань, пов’язаних з діяльністю теплопостачальника, пропонуємо звертатися до НКРЕКП.