<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Медсвіт" <b> Тема розширена:</b> Чи існує у діючому законодавстві вимога про визначення предмету закупівлі по коду класифікатора з урахуванням річної потреби закупівлі <b>Суть питання:</b> Якщо замовником на початку року проведено спрощену закупівлю по коду класифікатора товарів на суму 170 тис.грн. А в подальшому виникла додаткова потреба у закупівлі тих же товарів на суму 40 тис.грн. Чи може замовник укласти прямий договір на закупівлю, чи повинен сумувати усі закупівлі по визначеному коду протягом року <b> Номер відповіді:</b> 169/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа єдиноборств" Сумської міської ради <b> Тема розширена:</b> Призначення головного бухгалтера уповноваженою особою <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення щодо правомірності призначення головного бухгалтера закладу уповноваженою особою, відповідно до Закону. Згідно зі статтею 105 Кодексу Законів про Працю України працівники, можуть виконувати додаткову роботу за іншою професією (посадою). При цьому їм проводиться доплата за суміщення професій (посад), але чи не являється головний бухгалтер зацікавленою особою, адже має право другого підпису? <b> Номер відповіді:</b> 170/2022

<b>Запит від:</b> Запит від РЦСК <b> Тема розширена:</b> переговорна процедура <b>Суть питання:</b> Доброго дня! у плані запланована закупівля за переговорною процедурою на лютий місяць. Сьогодні прийшов новий річний план від нашого управління( ми являємося філією) що дана закупівля у 2022 році передбачена як закупівля без використання електронної системи. Ми вже встигли направити запрошення на переговори учаснику переговорної процедури, але ніяк не можемо отримати необхідні нам документи згідно ст.17. а ще нам повідомили про зміну даних що уповноважена особа учасника(переможця) буде змінюватися. Тобто все спочатку. Чи можна уже керуючись новим планом на 2022 рік здійснити закупівлю без використання електронної системи? Заздалегідь вдячна. <b> Номер відповіді:</b> 171/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Державний біотехнологічний університет <b>Суть питання:</b> До вас звертається новостворений заклад освіти, Державний біотехнологічний університет, до якого увійшли два відокремлені структурні підрозділи «Харківський фаховий коледж харчової промисловості Державного біотехнологічного університету» (ЄДРПОУ 44538865) та «Вовчанський фаховий коледж Державного біотехнологічного університету» (ЄДРПОУ 44489368). У відокремлених структурних підрозділів є власне фінансування, код ЄДРПОУ, розрахункові рахунки. Просимо Вас надати роз’яснення щодо необхідності планування закупівель за одним кодом ДК (предметом закупівлі) з урахуванням очікуваних вартостей кожного з цих підрозділів, нашим університетом. <b> Номер відповіді:</b> 172/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у листах від 15.09.2020  № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" , від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб" ,  розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АФІНАМЕД УКРАЇНА" <b> Тема розширена:</b> Чи є підставою для відхилення, якщо Учасник не наклав кваліфікований електронний підпис у спрощеній закупівлі <b>Суть питання:</b> В Оголошенні про проведення спрощеної закупівлі через систему електронних закупівель, Замовником передбачено вимогу, що для підтвердження кваліфікації Учасник повинен надати в електронному (сканованому) вигляді в складі своєї пропозиції копії документів в форматі «pdf» або «jpg» до закінчення терміну подання пропозиції згідно з переліком. Тобто вимагається надання сканованих копій із оригіналів паперових документів із обов’язковими реквізитами оригіналу документів, що викладені на паперовому носії, а саме: фізичним оригінальним підписом уповноваженої особи та оригінальної (мокрої) печатки. На виконання цієї вимоги ми, як Учасник, надали усі документи, які вимагалися Замовником, саме в такому форматі. Окрім цього у цьому ж розділі Оголошення, Замовник зазначив інформацію про те, що Учасник повинен не пізніше кінцевого строку подання пропозиції накласти кваліфікований електронний підпис (КЕП) або удосконалений електронний підпис (УЕП) учасника/повноваженої особи учасника (Замовник перевіряє електронний підпис учасника на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify. Під час перевірки повинні відображатися прізвище, ім’я або ініціали особи, найменування та код ЄДРПОУ або ідентифікаційний код /реєстраційний номер облікової картки платника податків учасника). Дані дві вимоги діаметрально протилежні, оскільки на документи, що містять на паперових носіях такі реквізити, як оригінальні (фізичні) підпис уповноваженої особи та печатку, відповідно до діючого законодавства України, накладання кваліфікованого цифрового підпису не вимагається та є необов’язковим. Електро́нний докуме́нт — це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, а не даних викладених на папері, включаючи обов'язкові реквізити документа (електронний підпис та електронна печатка). Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Електронний підпис (кваліфікований електронний підпис) є обов'язковим реквізитом електронного документа, а не паперового документу, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується утворення електронного документа. Чи є підставою для відхилення, якщо Учасник не наклав кваліфікований електронний підпис? <b> Номер відповіді:</b> 159/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", зокрема у таблиці 2 " Особливості проведення окремих етапів спрощеної закупівлі", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Крім цього, вимога до  учасників щодо  накладання електронного підпису (далі – КЕП), що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги", на документи (матеріали та інформацію), що надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель, може зазначатися замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі відповідно до статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі",  а також згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Оператор ринку" <b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 3 ЗУ "Про публічні закупівлі дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: "13) послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями." Наразі товариство розглядає можливість отримання кредиту у резидента (банк, финустанова), У зв'язку з цим виникає питання: чи поширюється дія закону "Про публічні закупівлі" на послуги фінансових установ/банків - резидентів щодо надання кредиту? чи має товариство замовляти такі послуги відповідно до вимог зазначеного закону? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 161/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому  Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. При цьому питання приналежності до замовників у розумінні Закону висвітлено в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині п'ятій  статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Так, відповідно до пункту 13 частини п'ятої статті 3 Закону дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями. Для цілей цього Закону термін "фінансова установа" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якщо надавачем послуг є резидент. Якщо надавачем послуг є нерезидент, під фінансовою установою розуміється юридична особа, яка має право надавати фінансові послуги відповідно до законодавства країни його реєстрації, про що замовнику надається документальне підтвердження. Отже, у разі якщо замовником передбачена закупівля послуг фінансових установ, саме щодо надання кредитів, гарантій, то така закупівля здійснюється без застосування Закону на підставі пункту 13 частини п'ятої статті 3 Закону. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> внесення змін до договору <b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору можуть змінюватись, зокрема, у випадку передбаченому пунктами 2 та 7 частини п’ятої статті 41 Закону. Пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону передбачено обов’язкові умови внесення змін до істотних умов договору у разі коливання ціни товару на ринку в межах 10%. Пунктом 7 частини п’ятої статті 41 Закону передбачено можливість формульного розрахунку ціни товару в залежності від зміни визначених Законом показників. Таким чином, встановлення в договорі формульного розрахунку ціни Товару призводить до зміни істотних умов договору та, як наслідок, суперечить вимогам пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону, оскільки зростання показників може бути більше більше 10 відсотків і у такому випадку ціна збільшить на відсоток , що більший від визначеного пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону максимального відсотку зростання (10 %). Прошу роз’яснити: чи повинні випадки передбачені пунктами 2 та 7 частини п’ятої статті 41 Закону узгоджуватись між собою? Якщо ні, з огляду на які норми чинного законодавства? <b> Номер відповіді:</b> 162/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Закарпатський обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 2частини5 статті 41 Закону України " Про публічні заупівлі" істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення цини за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на рину у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми ,визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Суть питання полягає в тому: 1) при спощеній процедурі, на який день з дня підписання договору про закупівлю буде законно підписати додаткову угоду до договору та збільшити суму за одиницю товару? 2) Чи можна збільшити суму договору більше ніж на 10%, якщо це підтверджено довідкою з ТПП. <b> Номер відповіді:</b> 163/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 При цьому замовник може внести зміни до договору про закупівлю відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону з моменту його підписання. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання щодо збільшення суми договору на 10% міститься у запиті № 36/2022 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35c41d5f-2d24-470f-a4ee-74ed2c199290&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Байда Лілія Валеріївна <b> Тема розширена:</b> Прямий укладений договір <b>Суть питання:</b> Доброго дня, підскажіть будьласка, замовником було оголошено відкриті тоги на закупівлю послуг з утилізації сміття на чотири лоти (різне місце надання послуг), за трьома лотами закупівля не відбулася, сума закупівлі разом за трьома лотами не перевищує 50 тисяч, чи може замовник укласти по цим трьом лотам прямі договори <b> Номер відповіді:</b> 164/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Зміна умов договору <b>Суть питання:</b> У відповіді на запит № 1288/2021: Вами наведена порада переглянути відеокурс про публічні закупівлі. Що порадити написати ДАСУ на такий моніторинг (висносовок про пушення):https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-11-11-003545-a (застосування п.7 ч.5 призведе до порушення п.2 ч.5, оскільки ціна збільшиться більше, ніж на 10%). Та чому такі висновки можливі???? <b> Номер відповіді:</b> 165/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель встановлений статтею 8 Закону. Так, відповідно до частини десятої статті 8 Закону у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження. При цьому узагальнена відповідь рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель з питань, зокрема, які стосуються змін до договору про закупівлю відповідно до статті 41 Закону надана в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району <b> Тема розширена:</b> Публікація звіту про виконання договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Після закінчення строку договору про закупівлю протягом 20ти робочих днів опубліковано звіт на електронному майданчику Держзакупівлі.онлайн шляхом заповнення всієї необхідної інформації згідно Закону "Про публічні закупівлі" в електронних полях, потім накладено КЕП уповноваженої особи. Після накладення КЕП майданчиком автоматично формується звіт про виконання договору у форматі .pdf, який підтведжений КЕП і який можна роздрукувати. Питання: чи потрібно додатково готувати звіт про виконання договору у форматі Word, підписувати його у паперовому варіанті, потім сканувати і приєднувати в електронну систему? <b> Номер відповіді:</b> 166/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 12 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання. Зміст звіту про виконання договору про закупівлю визначено статтею 42 Закону. Порядок  розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок) затверджено наказом Мінекономіки від  11.06.2020  № 1082. Порядок визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель (далі - веб-портал), подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель. Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю. При цьому Порядок не містить вимог щодо додаткового розміщення замовником в електронній системі закупівель інформації у іншому форматі, крім договору про закупівлю, додатків до договору про закупівлю, зміни до договору про закупівлю, що мають розміщуватися замовником в електронній системі закупівель у форматі PDF. (пункт 15 Положення). Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від управління культури <b>Суть питання:</b> Добрий день. Наше управління протягом року запрошують на різні туристичні заходи, участь в яких оплачується управлінням. Один такий захід може коштувати 30-40 тис грн, а якщо їх буде декілька за рік, то сума точно перевищить 50 тис грн (заходи під одним кодом ДК). Підкажіть, будь ласка, чи є управління замовником послуг в такому разі і як бути з укладенням договорів? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 156/2022