Новини Мінекономіки

×
Консультація № 174/2022
23.02.2022
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки щодо закупівлі послуг з інвентаризації: Суть питання: Як визначити предмет закупівлі послуг з технічної інвентаризації трьох окремих об'єктів будівництва, якщо ці послуги не були включені до кошторису на кожен об'єкт? Розглянути можливість проведення окремих закупівель по кожному об'єкту (до 50 тис. грн) чи об'єднати їх в одну спрощену закупівлю (понад 50 тис. грн)? Висновки/Відповідь: 1. Відповідь міститься в листах Мінекономіки: * Лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 * Лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 2. Мінекономіки не надає оцінку правомірності дій замовника в конкретних випадках, посилаючись на: * Частину другу статті 19 Конституції України. * Закон України "Про публічні закупівлі". * Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
Консультація № 175/2022
23.02.2022
Інше
Консультація Мінекономіки № 175/2022 щодо визначення статусу замовника державного підприємства Суть питання: Чи є державне підприємство, засноване Міносвіти (розмір статутного капіталу - 0, не є розпорядником/одержувачем бюджетних коштів, не належить до сфер, визначених ч. 2 ст. 2 Закону "Про публічні закупівлі", не є монополістом чи природною монополією, є мікропідприємством з обсягом закупівель до 200 тис. грн), замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" у зв'язку з тим, що уповноважене Міносвіти на продаж бланків для іноземців та підтримку електронних інформаційних ресурсів? Висновки/Відповідь: Визначення поняття "замовники" наведено у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі". Варто враховувати, що перелік замовників, визначений у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", є вичерпним. Отже, для визначення, чи є державне підприємство замовником, необхідно проаналізувати, чи підпадає воно під визначення, наведені у цій статті. Варто звернути увагу на критерії, зазначені у пп. 5 п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: юридичні особи, які забезпечують потреби держави або територіальної громади (здійснюють діяльність) в одній або декількох сферах, визначених ч. 2 ст. 2 цього Закону, та відповідають хоча б одній з таких ознак: * юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; * органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють 50 відсотками або більше акцій (часток, паїв) юридичної особи; * господарське товариство, у якому державі або територіальній громаді належить 50 відсотків або більше акцій (часток, паїв), або господарське товариство, в якому 50 відсотків або більше акцій (часток, паїв) належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 50 відсотків або більше. Крім того, необхідно визначити, чи здійснює ваше підприємство діяльність в одній або декількох сферах, визначених ч. 2 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі". Таким чином, для остаточного визначення статусу вашого підприємства як замовника, необхідно комплексно проаналізувати всі критерії, наведені у п. 9 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", враховуючи специфіку діяльності підприємства, організаційно-правову форму та обсяги закупівель.
Консультація № 168/2022
22.02.2022
Інше
Консультація Мінекономіки № 168/2022: Зміна юридичної особи замовника: Суть питання: Чи можливо новоствореній юридичній особі (Виконавчий комітет міської ради), яка не є правонаступником, виконувати діючі договори про закупівлю, укладені Міською радою (головний розпорядник, без ліквідації/реорганізації)? Чи необхідно розривати договори та проводити нові закупівлі? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06) * від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06%20) А також у запиті № 210/2021 (https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d493b826-ed59-4420-8e04-3690a198f7cb&lang=uk-UA).
Консультація № 169/2022
22.02.2022
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки (№169/2022): Суть питання: Чи потрібно сумувати вартість спрощеної закупівлі та додаткової потреби для визначення необхідності проведення відкритих торгів, якщо обидві закупівлі по одному коду класифікатора? Висновки/Відповідь: Так, замовник повинен сумувати вартість усіх закупівель товарів, що здійснюються протягом року за одним і тим же кодом класифікатора, для визначення необхідності проведення відкритих торгів. Якщо сумарна вартість перевищує межі, встановлені Законом України "Про публічні закупівлі", то замовник зобов'язаний провести відкриті торги. Прямий договір у такому разі укладати не можна.
Консультація № 170/2022
22.02.2022
Тендерний комітет або уповноважена особа
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи може головний бухгалтер бути призначений уповноваженою особою (УО) в закупівлях, враховуючи можливість суміщення посад (ст. 105 КЗпП) та право другого підпису, щоб уникнути конфлікту інтересів? Висновки/Відповідь: Питання можливості призначення головного бухгалтера УО залежить від внутрішніх процедур замовника та оцінки ризиків конфлікту інтересів. * Суміщення посад: Стаття 105 КЗпП передбачає можливість виконання працівником додаткової роботи за іншою посадою з відповідною доплатою. * Конфлікт інтересів: Необхідно оцінити, чи матиме головний бухгалтер, як УО, прямий або опосередкований інтерес в результатах закупівель, що може вплинути на об'єктивність прийняття рішень. * Внутрішні процедури: Замовник повинен розробити внутрішні процедури, які б мінімізували ризики конфлікту інтересів, наприклад, шляхом розподілу обов'язків між УО або запровадження додаткових механізмів контролю.
Консультація № 171/2022
22.02.2022
Переговорна процедура закупівлі
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи можна, маючи новий річний план із закупівлею без використання електронної системи, відмовитися від переговорної процедури, розпочатої за попереднім планом (з запрошенням учасника), враховуючи проблеми з отриманням документів відповідно до ст. 17 та зміною уповноваженої особи учасника? Висновки/Відповідь: Річний план закупівель є основою для здійснення закупівель. Якщо новий річний план передбачає закупівлю без використання електронної системи, замовник може керуватися ним. У даному випадку, якщо є проблеми з отриманням документів згідно ст. 17 та зміною уповноваженої особи учасника, і при цьому є оновлений річний план, що передбачає закупівлю без використання електронної системи, замовник може відмовитися від переговорної процедури та здійснити закупівлю відповідно до нового плану.
Консультація № 172/2022
22.02.2022
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 172/2022 щодо планування закупівель відокремленими підрозділами: Суть питання: Чи необхідно Державному біотехнологічному університету планувати закупівлі за одним кодом ДК (предметом закупівлі) з урахуванням очікуваних вартостей відокремлених структурних підрозділів (коледжів), які мають власне фінансування, код ЄДРПОУ та розрахункові рахунки? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06) * від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб" (посилання відсутнє у наданій консультації).
Консультація № 159/2022
21.02.2022
Інше
Суть питання: Чи є не накладення КЕП на скановані копії документів з фізичним підписом та печаткою підставою для відхилення у спрощеній закупівлі, враховуючи вимогу замовника про надання таких копій та окрему вимогу про накладення КЕП? Висновки/Відповідь: * Відповідь міститься в листі Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (таблиця 2), розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 * Замовник може вимагати накладання КЕП на документи, надані в електронній формі через електронну систему закупівель. Це передбачено статтею 14 Закону України "Про публічні закупівлі" та пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082. * Оцінка правомірності дій суб'єктів у сфері публічних закупівель у конкретних випадках не належить до компетенції Мінекономіки (частина друга статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459).
Консультація № 161/2022
21.02.2022
Інше
Консультація Мінекономіки щодо застосування Закону "Про публічні закупівлі" при отриманні кредиту: Суть питання: Чи поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" на закупівлю послуг з надання кредиту у банків-резидентів України? Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. (Стаття 1 Закону) * Дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями (пункт 13 частини п'ятої статті 3 Закону). * Якщо замовником передбачена закупівля послуг фінансових установ саме щодо надання кредитів, гарантій, то така закупівля здійснюється без застосування Закону на підставі пункту 13 частини п'ятої статті 3 Закону. * Для цілей цього Закону термін "фінансова установа" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якщо надавачем послуг є резидент. * Згідно частини другої статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках. * Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 щодо визначення замовників: * https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 * https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Консультація № 162/2022
21.02.2022
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки (№162/2022) щодо внесення змін до договору: Суть питання: Чи узгоджуються між собою п. 2 та п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" при внесенні змін до істотних умов договору, враховуючи можливе перевищення 10% обмеження зміни ціни за формулою? Висновки/Відповідь: Випадки, передбачені пунктами 2 та 7 частини п’ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", є окремими підставами для внесення змін до істотних умов договору про закупівлю. Застосування однієї підстави не виключає можливості застосування іншої, якщо для цього існують передбачені законом підстави. Таким чином, якщо у договорі про закупівлю передбачено формулу перерахунку ціни (п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону), це не виключає можливість внесення змін до ціни у випадку коливання ціни на ринку (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону), за умови дотримання вимог кожної з цих норм.
Консультація № 163/2022
21.02.2022
Зміна істотних умов договору
Суть питання: 1. Через який термін після підписання договору (спрощена закупівля) можна підписати додаткову угоду про збільшення ціни за одиницю товару? 2. Чи можна збільшити суму договору більше ніж на 10% за наявності довідки з ТПП? Висновки/Відповідь: 1. Замовник може вносити зміни до договору про закупівлю відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з моменту його підписання. 2. Відповідь на питання щодо збільшення суми договору на 10% міститься у запиті № 36/2022. Посилання: * Лист Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 * Запит № 36/2022: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35c41d5f-2d24-470f-a4ee-74ed2c199290&lang=uk-UA * Пункт 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"
Консультація № 164/2022
21.02.2022
Планування закупівель
Суть питання: Чи може замовник укласти прямі договори на закупівлю послуг з утилізації сміття (3 лоти) після того, як відкриті торги по цим лотам не відбулися, за умови, що сума закупівлі по кожному з цих лотів не перевищує 50 тис. грн? Висновки/Відповідь: Так, замовник може укласти прямі договори на закупівлю послуг з утилізації сміття по тим лотам, де торги не відбулися, якщо вартість закупівлі по кожному лоту окремо не перевищує 50 тис. грн. Це випливає із загальних принципів здійснення закупівель, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі", а саме - можливості укладення прямих договорів (без використання електронної системи закупівель) у разі, якщо вартість предмета закупівлі не перевищує встановлені законом межі. Конкретних посилань на нормативно-правові акти у вашому запиті не вказано, тому відповідь базується на загальному розумінні законодавства про публічні закупівлі.