Новини Мінекономіки
Консультація
№ 174/2022
23.02.2022
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки щодо закупівлі послуг з інвентаризації: Суть питання: Як визначити предмет закупівлі послуг з технічної інвентаризації трьох окремих об'єктів будівництва, якщо ці послуги не були включені до кошторису на кожен об'єкт? Розглянути можливість проведення окремих закупівель по кожному об'єкту (до 50 тис. грн) чи об'єднати їх в одну спрощену закупівлю (понад 50 тис. грн)? Висновки/Відповідь: 1. Відповідь міститься в листах Мінекономіки: * Лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 * Лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 2. Мінекономіки не надає оцінку правомірності дій замовника в конкретних випадках, посилаючись на: * Частину другу статті 19 Конституції України. * Закон України "Про публічні закупівлі". * Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
Інше
Консультація № 174/2022Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки щодо закупівлі послуг з інвентаризації
Суть питання: Як визначити предмет закупівлі послуг з технічної інвентаризації трьох окремих об'єктів будівництва, якщо ці послуги не були включені до кошторису на кожен об'єкт? Розглянути можливість проведення окремих закупівель по кожному об'єкту (до 50 тис. грн) чи об'єднати їх в одну спрощену закупівлю (понад 50 тис. грн)?
Висновки/Відповідь:
1.
Відповідь міститься в листах Мінекономіки:
* Лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
* Лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
2. Мінекономіки не надає оцінку правомірності дій замовника в конкретних випадках, посилаючись на:
* Частину другу статті 19 Конституції України.
* Закон України "Про публічні закупівлі".
* Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від департамент житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації
<b>
Тема розширена:</b> закупівля послуг з інвентарізації (код ДК 021:2015 79991000-7 - Послуги з інвентаризації)
<b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 3 Порядку визначення предмету закупівлі "Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника"; "Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.". Згідно закону України "Про публічні закупівлі" послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації; роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Замовником планується закупівля послуг з технічної інвентарізації завершених трьох окремих об'єктів будівництва (код ДК 021:2015 79991000-7 - Послуги з інвентаризації) бартістю 15 тис.грн; 15 тис.грн; 35 тис.грн. Послуги повинні бути включені до кошторису на кожен об'єкт будівництва згідно діючого будівельного законодавства, але, з невідомих причин, не включені. З урахуванням викладеного, як за цих обставин визначити предмет закупівлі з інвентарізації: !.по об'єктах окремо та звітувати про укладений договір без застосування електронної системи закупівель? 2. об'єднати їх за кодами ДК да провести спрощені закупівлі, бо загальна варстість за кодами становить більше 50 тис.грн.?
<b>
Номер відповіді:</b> 174/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від
03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель"
, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “
Щодо планування закупівель
”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.
Консультація
№ 175/2022
23.02.2022
Інше
Консультація Мінекономіки № 175/2022 щодо визначення статусу замовника державного підприємства Суть питання: Чи є державне підприємство, засноване Міносвіти (розмір статутного капіталу - 0, не є розпорядником/одержувачем бюджетних коштів, не належить до сфер, визначених ч. 2 ст. 2 Закону "Про публічні закупівлі", не є монополістом чи природною монополією, є мікропідприємством з обсягом закупівель до 200 тис. грн), замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" у зв'язку з тим, що уповноважене Міносвіти на продаж бланків для іноземців та підтримку електронних інформаційних ресурсів? Висновки/Відповідь: Визначення поняття "замовники" наведено у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі". Варто враховувати, що перелік замовників, визначений у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", є вичерпним. Отже, для визначення, чи є державне підприємство замовником, необхідно проаналізувати, чи підпадає воно під визначення, наведені у цій статті. Варто звернути увагу на критерії, зазначені у пп. 5 п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: юридичні особи, які забезпечують потреби держави або територіальної громади (здійснюють діяльність) в одній або декількох сферах, визначених ч. 2 ст. 2 цього Закону, та відповідають хоча б одній з таких ознак: * юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; * органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють 50 відсотками або більше акцій (часток, паїв) юридичної особи; * господарське товариство, у якому державі або територіальній громаді належить 50 відсотків або більше акцій (часток, паїв), або господарське товариство, в якому 50 відсотків або більше акцій (часток, паїв) належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 50 відсотків або більше. Крім того, необхідно визначити, чи здійснює ваше підприємство діяльність в одній або декількох сферах, визначених ч. 2 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі". Таким чином, для остаточного визначення статусу вашого підприємства як замовника, необхідно комплексно проаналізувати всі критерії, наведені у п. 9 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", враховуючи специфіку діяльності підприємства, організаційно-правову форму та обсяги закупівель.
Інше
Консультація № 175/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 175/2022 щодо визначення статусу замовника державного підприємства
Суть питання: Чи є державне підприємство, засноване Міносвіти (розмір статутного капіталу - 0, не є розпорядником/одержувачем бюджетних коштів, не належить до сфер, визначених ч. 2 ст. 2 Закону "Про публічні закупівлі", не є монополістом чи природною монополією, є мікропідприємством з обсягом закупівель до 200 тис. грн), замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" у зв'язку з тим, що уповноважене Міносвіти на продаж бланків для іноземців та підтримку електронних інформаційних ресурсів?
Висновки/Відповідь:
Визначення поняття "замовники" наведено у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі".
Варто враховувати, що перелік замовників, визначений у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", є вичерпним. Отже, для визначення, чи є державне підприємство замовником, необхідно проаналізувати, чи підпадає воно під визначення, наведені у цій статті.
Варто звернути увагу на критерії, зазначені у пп. 5 п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: юридичні особи, які забезпечують потреби держави або територіальної громади (здійснюють діяльність) в одній або декількох сферах, визначених ч. 2 ст. 2 цього Закону, та відповідають хоча б одній з таких ознак:
юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють 50 відсотками або більше акцій (часток, паїв) юридичної особи;
господарське товариство, у якому державі або територіальній громаді належить 50 відсотків або більше акцій (часток, паїв), або господарське товариство, в якому 50 відсотків або більше акцій (часток, паїв) належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 50 відсотків або більше.
Крім того, необхідно визначити, чи здійснює ваше підприємство діяльність в одній або декількох сферах, визначених ч. 2 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі".
Таким чином, для остаточного визначення статусу вашого підприємства як замовника, необхідно комплексно проаналізувати всі критерії, наведені у п. 9 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", враховуючи специфіку діяльності підприємства, організаційно-правову форму та обсяги закупівель.
Суть питання: Чи є державне підприємство, засноване Міносвіти (розмір статутного капіталу - 0, не є розпорядником/одержувачем бюджетних коштів, не належить до сфер, визначених ч. 2 ст. 2 Закону "Про публічні закупівлі", не є монополістом чи природною монополією, є мікропідприємством з обсягом закупівель до 200 тис. грн), замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" у зв'язку з тим, що уповноважене Міносвіти на продаж бланків для іноземців та підтримку електронних інформаційних ресурсів?
Висновки/Відповідь:
Визначення поняття "замовники" наведено у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі".
Варто враховувати, що перелік замовників, визначений у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", є вичерпним. Отже, для визначення, чи є державне підприємство замовником, необхідно проаналізувати, чи підпадає воно під визначення, наведені у цій статті.
Варто звернути увагу на критерії, зазначені у пп. 5 п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: юридичні особи, які забезпечують потреби держави або територіальної громади (здійснюють діяльність) в одній або декількох сферах, визначених ч. 2 ст. 2 цього Закону, та відповідають хоча б одній з таких ознак:
Крім того, необхідно визначити, чи здійснює ваше підприємство діяльність в одній або декількох сферах, визначених ч. 2 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі".
Таким чином, для остаточного визначення статусу вашого підприємства як замовника, необхідно комплексно проаналізувати всі критерії, наведені у п. 9 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", враховуючи специфіку діяльності підприємства, організаційно-правову форму та обсяги закупівель.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Харенко Олег Олександрович
<b>
Тема розширена:</b> Чи є підприємство замовником?
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
При виконанні вимог Закону України "Про публічні закупівлі" виникло питання щодо статусу державного підприємства як замовника: вважається воно таким чи ні?
Державне підприємство заснувало Міносвіти наказом.
Державне підприємство відповідно до ст. 74 ГК України є комерційним.
Розмір статутного капіталу - 0.
Державне підприємство не є розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів.
Воно не належить до переліку сфер господарювання за ч. 2 ст. 2 Закону про публічні закупівлі.
При цьому, підприємство уповноважене Міносвіти на здійснення такої функції як продаж офіційних бланків для запрошення на навчання іноземців; створення та підтримка електронних інформаційних ресурсів, необхідних для здійснення обліку, реєстрації та моніторингу інформації для потреб Уповноваженого органу управління.
Діяльність, яку виконує тільки це підприємство відповідно до Статуту та розпорядчих документів Міносвіти.
Державне підприємство немає статусу монополіста.
Підприємство немає статусу природної монополії.
Відповідно до вимог Закону про бухгалтерський облік підприємство є мікро.
Обсяг закупівель товарів і послуг за рік в межах до 200 тис. грн.
Чи є наше підприємство замовником?
Які ще критерії слід врахувати при вирішенні цього питання?
<b>
Номер відповіді:</b> 175/2022
Консультація
№ 168/2022
22.02.2022
Інше
Консультація Мінекономіки № 168/2022: Зміна юридичної особи замовника: Суть питання: Чи можливо новоствореній юридичній особі (Виконавчий комітет міської ради), яка не є правонаступником, виконувати діючі договори про закупівлю, укладені Міською радою (головний розпорядник, без ліквідації/реорганізації)? Чи необхідно розривати договори та проводити нові закупівлі? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06) * від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06%20) А також у запиті № 210/2021 (https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d493b826-ed59-4420-8e04-3690a198f7cb&lang=uk-UA).
Інше
Консультація № 168/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 168/2022: Зміна юридичної особи замовника
Суть питання:
Чи можливо новоствореній юридичній особі (Виконавчий комітет міської ради), яка не є правонаступником, виконувати діючі договори про закупівлю, укладені Міською радою (головний розпорядник, без ліквідації/реорганізації)? Чи необхідно розривати договори та проводити нові закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
А також у запиті № 210/2021 (https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d493b826-ed59-4420-8e04-3690a198f7cb&lang=uk-UA).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Балтська міська рада Одеської області
<b>
Тема розширена:</b> Внесення змін до договорів про закупівлю в разі зміни юридичної особи, яка виступала замовником за процедурами закупівель
<b>Суть питання:</b> Добрий день! Головним розпорядником бюджетних коштів, юридичною собою - Міська рада проведено ряд процедур на закупівлю товарів, робіт та послуг на поточний рік, договори про закупівлю за якими на даний час ще не виконані. Наразі заплановано упорядкування структури та створення нової юридичної особи - Виконавчий комітет міської ради, яка матиме власний код ЕДРПОУ, та в подальшому виконуватиме функції головного розпорядника коштів бюджету. При цьому ліквідація, реорганізація, тощо юридичної особи Міська рада не передбачається, та, нова юридична особа не виступатиме правонаступником попередньої. Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз'яснення: чи можливе подальше виконання діючих договорів про закупівлю новоствореною юридичною особою шляхом внесення змін до таких договорів додатковими угодами? Чи, оскільки новостворена юридична особа не виступатиме павонаступником попередньої, вона вважатиметься окремим замовником в розумінні ЗУ "Про публвчні закупівлі",і, в такому разі виникає необхідність розірвання діючих договорів та проведення процедур закупівель новоствореною юридичною особою?
<b>
Номер відповіді:</b> 168/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 №
3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
, та від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "
Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб
" розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликаннями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06%20
При цьому, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 210/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d493b826-ed59-4420-8e04-3690a198f7cb&lang=uk-UA
Консультація
№ 169/2022
22.02.2022
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки (№169/2022): Суть питання: Чи потрібно сумувати вартість спрощеної закупівлі та додаткової потреби для визначення необхідності проведення відкритих торгів, якщо обидві закупівлі по одному коду класифікатора? Висновки/Відповідь: Так, замовник повинен сумувати вартість усіх закупівель товарів, що здійснюються протягом року за одним і тим же кодом класифікатора, для визначення необхідності проведення відкритих торгів. Якщо сумарна вартість перевищує межі, встановлені Законом України "Про публічні закупівлі", то замовник зобов'язаний провести відкриті торги. Прямий договір у такому разі укладати не можна.
Планування закупівель
Консультація № 169/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки (№169/2022)
Суть питання: Чи потрібно сумувати вартість спрощеної закупівлі та додаткової потреби для визначення необхідності проведення відкритих торгів, якщо обидві закупівлі по одному коду класифікатора?
Висновки/Відповідь:
Так, замовник повинен сумувати вартість усіх закупівель товарів, що здійснюються протягом року за одним і тим же кодом класифікатора, для визначення необхідності проведення відкритих торгів. Якщо сумарна вартість перевищує межі, встановлені Законом України "Про публічні закупівлі", то замовник зобов'язаний провести відкриті торги. Прямий договір у такому разі укладати не можна.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Медсвіт"
<b>
Тема розширена:</b> Чи існує у діючому законодавстві вимога про визначення предмету закупівлі по коду класифікатора з урахуванням річної потреби закупівлі
<b>Суть питання:</b> Якщо замовником на початку року проведено спрощену закупівлю по коду класифікатора товарів на суму 170 тис.грн. А в подальшому виникла додаткова потреба у закупівлі тих же товарів на суму 40 тис.грн. Чи може замовник укласти прямий договір на закупівлю, чи повинен сумувати усі закупівлі по визначеному коду протягом року
<b>
Номер відповіді:</b> 169/2022
Консультація
№ 170/2022
22.02.2022
Тендерний комітет або уповноважена особа
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи може головний бухгалтер бути призначений уповноваженою особою (УО) в закупівлях, враховуючи можливість суміщення посад (ст. 105 КЗпП) та право другого підпису, щоб уникнути конфлікту інтересів? Висновки/Відповідь: Питання можливості призначення головного бухгалтера УО залежить від внутрішніх процедур замовника та оцінки ризиків конфлікту інтересів. * Суміщення посад: Стаття 105 КЗпП передбачає можливість виконання працівником додаткової роботи за іншою посадою з відповідною доплатою. * Конфлікт інтересів: Необхідно оцінити, чи матиме головний бухгалтер, як УО, прямий або опосередкований інтерес в результатах закупівель, що може вплинути на об'єктивність прийняття рішень. * Внутрішні процедури: Замовник повинен розробити внутрішні процедури, які б мінімізували ризики конфлікту інтересів, наприклад, шляхом розподілу обов'язків між УО або запровадження додаткових механізмів контролю.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 170/2022Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи може головний бухгалтер бути призначений уповноваженою особою (УО) в закупівлях, враховуючи можливість суміщення посад (ст. 105 КЗпП) та право другого підпису, щоб уникнути конфлікту інтересів?
Висновки/Відповідь:
Питання можливості призначення головного бухгалтера УО залежить від внутрішніх процедур замовника та оцінки ризиків конфлікту інтересів.
Суміщення посад: Стаття 105 КЗпП передбачає можливість виконання працівником додаткової роботи за іншою посадою з відповідною доплатою.
Конфлікт інтересів: Необхідно оцінити, чи матиме головний бухгалтер, як УО, прямий або опосередкований інтерес в результатах закупівель, що може вплинути на об'єктивність прийняття рішень.
Внутрішні процедури: Замовник повинен розробити внутрішні процедури, які б мінімізували ризики конфлікту інтересів, наприклад, шляхом розподілу обов'язків між УО або запровадження додаткових механізмів контролю.
Суть питання: Чи може головний бухгалтер бути призначений уповноваженою особою (УО) в закупівлях, враховуючи можливість суміщення посад (ст. 105 КЗпП) та право другого підпису, щоб уникнути конфлікту інтересів?
Висновки/Відповідь:
Питання можливості призначення головного бухгалтера УО залежить від внутрішніх процедур замовника та оцінки ризиків конфлікту інтересів.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа єдиноборств" Сумської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Призначення головного бухгалтера уповноваженою особою
<b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення щодо правомірності призначення головного бухгалтера закладу уповноваженою особою, відповідно до Закону.
Згідно зі статтею 105 Кодексу Законів про Працю України працівники, можуть виконувати додаткову роботу за іншою професією (посадою). При цьому їм проводиться доплата за суміщення професій (посад), але чи не являється головний бухгалтер зацікавленою особою, адже має право другого підпису?
<b>
Номер відповіді:</b> 170/2022
Консультація
№ 171/2022
22.02.2022
Переговорна процедура закупівлі
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи можна, маючи новий річний план із закупівлею без використання електронної системи, відмовитися від переговорної процедури, розпочатої за попереднім планом (з запрошенням учасника), враховуючи проблеми з отриманням документів відповідно до ст. 17 та зміною уповноваженої особи учасника? Висновки/Відповідь: Річний план закупівель є основою для здійснення закупівель. Якщо новий річний план передбачає закупівлю без використання електронної системи, замовник може керуватися ним. У даному випадку, якщо є проблеми з отриманням документів згідно ст. 17 та зміною уповноваженої особи учасника, і при цьому є оновлений річний план, що передбачає закупівлю без використання електронної системи, замовник може відмовитися від переговорної процедури та здійснити закупівлю відповідно до нового плану.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 171/2022Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи можна, маючи новий річний план із закупівлею без використання електронної системи, відмовитися від переговорної процедури, розпочатої за попереднім планом (з запрошенням учасника), враховуючи проблеми з отриманням документів відповідно до ст. 17 та зміною уповноваженої особи учасника?
Висновки/Відповідь:
Річний план закупівель є основою для здійснення закупівель. Якщо новий річний план передбачає закупівлю без використання електронної системи, замовник може керуватися ним. У даному випадку, якщо є проблеми з отриманням документів згідно ст. 17 та зміною уповноваженої особи учасника, і при цьому є оновлений річний план, що передбачає закупівлю без використання електронної системи, замовник може відмовитися від переговорної процедури та здійснити закупівлю відповідно до нового плану.
Суть питання: Чи можна, маючи новий річний план із закупівлею без використання електронної системи, відмовитися від переговорної процедури, розпочатої за попереднім планом (з запрошенням учасника), враховуючи проблеми з отриманням документів відповідно до ст. 17 та зміною уповноваженої особи учасника?
Висновки/Відповідь:
Річний план закупівель є основою для здійснення закупівель. Якщо новий річний план передбачає закупівлю без використання електронної системи, замовник може керуватися ним. У даному випадку, якщо є проблеми з отриманням документів згідно ст. 17 та зміною уповноваженої особи учасника, і при цьому є оновлений річний план, що передбачає закупівлю без використання електронної системи, замовник може відмовитися від переговорної процедури та здійснити закупівлю відповідно до нового плану.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від РЦСК
<b>
Тема розширена:</b> переговорна процедура
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! у плані запланована закупівля за переговорною процедурою на лютий місяць. Сьогодні прийшов новий річний план від нашого управління( ми являємося філією) що дана закупівля у 2022 році передбачена як закупівля без використання електронної системи. Ми вже встигли направити запрошення на переговори учаснику переговорної процедури, але ніяк не можемо отримати необхідні нам документи згідно ст.17. а ще нам повідомили про зміну даних що уповноважена особа учасника(переможця) буде змінюватися. Тобто все спочатку. Чи можна уже керуючись новим планом на 2022 рік здійснити закупівлю без використання електронної системи? Заздалегідь вдячна.
<b>
Номер відповіді:</b> 171/2022
Консультація
№ 172/2022
22.02.2022
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 172/2022 щодо планування закупівель відокремленими підрозділами: Суть питання: Чи необхідно Державному біотехнологічному університету планувати закупівлі за одним кодом ДК (предметом закупівлі) з урахуванням очікуваних вартостей відокремлених структурних підрозділів (коледжів), які мають власне фінансування, код ЄДРПОУ та розрахункові рахунки? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06) * від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб" (посилання відсутнє у наданій консультації).
Планування закупівель
Консультація № 172/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 172/2022 щодо планування закупівель відокремленими підрозділами
Суть питання: Чи необхідно Державному біотехнологічному університету планувати закупівлі за одним кодом ДК (предметом закупівлі) з урахуванням очікуваних вартостей відокремлених структурних підрозділів (коледжів), які мають власне фінансування, код ЄДРПОУ та розрахункові рахунки?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державний біотехнологічний університет
<b>Суть питання:</b> До вас звертається новостворений заклад освіти, Державний біотехнологічний університет, до якого увійшли два відокремлені структурні підрозділи «Харківський фаховий коледж харчової промисловості Державного біотехнологічного університету» (ЄДРПОУ 44538865) та «Вовчанський фаховий коледж Державного біотехнологічного університету» (ЄДРПОУ 44489368). У відокремлених структурних підрозділів є власне фінансування, код ЄДРПОУ, розрахункові рахунки.
Просимо Вас надати роз’яснення щодо необхідності планування закупівель за одним кодом ДК (предметом закупівлі) з урахуванням очікуваних вартостей кожного з цих підрозділів, нашим університетом.
<b>
Номер відповіді:</b> 172/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у листах
від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06
"Щодо делегування здійснення закупівель" ,
від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06
"Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб"
, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
Консультація
№ 159/2022
21.02.2022
Інше
Суть питання: Чи є не накладення КЕП на скановані копії документів з фізичним підписом та печаткою підставою для відхилення у спрощеній закупівлі, враховуючи вимогу замовника про надання таких копій та окрему вимогу про накладення КЕП? Висновки/Відповідь: * Відповідь міститься в листі Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (таблиця 2), розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 * Замовник може вимагати накладання КЕП на документи, надані в електронній формі через електронну систему закупівель. Це передбачено статтею 14 Закону України "Про публічні закупівлі" та пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082. * Оцінка правомірності дій суб'єктів у сфері публічних закупівель у конкретних випадках не належить до компетенції Мінекономіки (частина друга статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459).
Інше
Консультація № 159/2022Огляд:
Суть питання:
Чи є не накладення КЕП на скановані копії документів з фізичним підписом та печаткою підставою для відхилення у спрощеній закупівлі, враховуючи вимогу замовника про надання таких копій та окрему вимогу про накладення КЕП?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АФІНАМЕД УКРАЇНА"
<b>
Тема розширена:</b> Чи є підставою для відхилення, якщо Учасник не наклав кваліфікований електронний підпис у спрощеній закупівлі
<b>Суть питання:</b> В Оголошенні про проведення спрощеної закупівлі через систему електронних закупівель, Замовником передбачено вимогу, що для підтвердження кваліфікації Учасник повинен надати в електронному (сканованому) вигляді в складі своєї пропозиції копії документів в форматі «pdf» або «jpg» до закінчення терміну подання пропозиції згідно з переліком. Тобто вимагається надання сканованих копій із оригіналів паперових документів із обов’язковими реквізитами оригіналу документів, що викладені на паперовому носії, а саме: фізичним оригінальним підписом уповноваженої особи та оригінальної (мокрої) печатки.
На виконання цієї вимоги ми, як Учасник, надали усі документи, які вимагалися Замовником, саме в такому форматі.
Окрім цього у цьому ж розділі Оголошення, Замовник зазначив інформацію про те, що Учасник повинен не пізніше кінцевого строку подання пропозиції накласти кваліфікований електронний підпис (КЕП) або удосконалений електронний підпис (УЕП) учасника/повноваженої особи учасника (Замовник перевіряє електронний підпис учасника на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify. Під час перевірки повинні відображатися прізвище, ім’я або ініціали особи, найменування та код ЄДРПОУ або ідентифікаційний код /реєстраційний номер облікової картки платника податків учасника).
Дані дві вимоги діаметрально протилежні, оскільки на документи, що містять на паперових носіях такі реквізити, як оригінальні (фізичні) підпис уповноваженої особи та печатку, відповідно до діючого законодавства України, накладання кваліфікованого цифрового підпису не вимагається та є необов’язковим.
Електро́нний докуме́нт — це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, а не даних викладених на папері, включаючи обов'язкові реквізити документа (електронний підпис та електронна печатка). Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Електронний підпис (кваліфікований електронний підпис) є обов'язковим реквізитом електронного документа, а не паперового документу, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується утворення електронного документа.
Чи є підставою для відхилення, якщо Учасник не наклав кваліфікований електронний підпис?
<b>
Номер відповіді:</b> 159/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06
"Щодо спрощених закупівель",
зокрема у таблиці 2
"
Особливості проведення окремих етапів спрощеної закупівлі", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Крім цього, вимога до учасників щодо накладання електронного підпису (далі – КЕП), що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог
Закону України
"Про електронні довірчі послуги", на документи (матеріали та інформацію), що надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель, може зазначатися замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі відповідно до статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі", а також згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.
Консультація
№ 161/2022
21.02.2022
Інше
Консультація Мінекономіки щодо застосування Закону "Про публічні закупівлі" при отриманні кредиту: Суть питання: Чи поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" на закупівлю послуг з надання кредиту у банків-резидентів України? Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. (Стаття 1 Закону) * Дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями (пункт 13 частини п'ятої статті 3 Закону). * Якщо замовником передбачена закупівля послуг фінансових установ саме щодо надання кредитів, гарантій, то така закупівля здійснюється без застосування Закону на підставі пункту 13 частини п'ятої статті 3 Закону. * Для цілей цього Закону термін "фінансова установа" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якщо надавачем послуг є резидент. * Згідно частини другої статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках. * Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 щодо визначення замовників: * https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 * https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Інше
Консультація № 161/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо застосування Закону "Про публічні закупівлі" при отриманні кредиту
Суть питання: Чи поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" на закупівлю послуг з надання кредиту у банків-резидентів України?
Висновки/Відповідь:
* https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
* https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Оператор ринку"
<b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 3 ЗУ "Про публічні закупівлі дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: "13) послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями."
Наразі товариство розглядає можливість отримання кредиту у резидента (банк, финустанова),
У зв'язку з цим виникає питання: чи поширюється дія закону "Про публічні закупівлі" на послуги фінансових установ/банків - резидентів щодо надання кредиту? чи має товариство замовляти такі послуги відповідно до вимог зазначеного закону?
Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 161/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
При цьому питання приналежності до замовників у розумінні Закону висвітлено в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06
“Щодо визначення замовників”
та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06
“Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”
, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині п'ятій статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Так, відповідно до пункту 13 частини п'ятої статті 3 Закону дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями.
Для цілей цього Закону термін "фінансова установа" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якщо надавачем послуг є резидент. Якщо надавачем послуг є нерезидент, під фінансовою установою розуміється юридична особа, яка має право надавати фінансові послуги відповідно до законодавства країни його реєстрації, про що замовнику надається документальне підтвердження.
Отже, у разі якщо замовником передбачена закупівля послуг фінансових установ, саме щодо надання кредитів, гарантій, то така закупівля здійснюється без застосування Закону на підставі пункту 13 частини п'ятої статті 3 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.
Консультація
№ 162/2022
21.02.2022
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки (№162/2022) щодо внесення змін до договору: Суть питання: Чи узгоджуються між собою п. 2 та п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" при внесенні змін до істотних умов договору, враховуючи можливе перевищення 10% обмеження зміни ціни за формулою? Висновки/Відповідь: Випадки, передбачені пунктами 2 та 7 частини п’ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", є окремими підставами для внесення змін до істотних умов договору про закупівлю. Застосування однієї підстави не виключає можливості застосування іншої, якщо для цього існують передбачені законом підстави. Таким чином, якщо у договорі про закупівлю передбачено формулу перерахунку ціни (п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону), це не виключає можливість внесення змін до ціни у випадку коливання ціни на ринку (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону), за умови дотримання вимог кожної з цих норм.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 162/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки (№162/2022) щодо внесення змін до договору
Суть питання: Чи узгоджуються між собою п. 2 та п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" при внесенні змін до істотних умов договору, враховуючи можливе перевищення 10% обмеження зміни ціни за формулою?
Висновки/Відповідь:
Випадки, передбачені пунктами 2 та 7 частини п’ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", є окремими підставами для внесення змін до істотних умов договору про закупівлю. Застосування однієї підстави не виключає можливості застосування іншої, якщо для цього існують передбачені законом підстави. Таким чином, якщо у договорі про закупівлю передбачено формулу перерахунку ціни (п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону), це не виключає можливість внесення змін до ціни у випадку коливання ціни на ринку (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону), за умови дотримання вимог кожної з цих норм.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
<b>
Тема розширена:</b> внесення змін до договору
<b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору можуть змінюватись, зокрема, у випадку передбаченому пунктами 2 та 7 частини п’ятої статті 41 Закону.
Пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону передбачено обов’язкові умови внесення змін до істотних умов договору у разі коливання ціни товару на ринку в межах 10%.
Пунктом 7 частини п’ятої статті 41 Закону передбачено можливість формульного розрахунку ціни товару в залежності від зміни визначених Законом показників.
Таким чином, встановлення в договорі формульного розрахунку ціни Товару призводить до зміни істотних умов договору та, як наслідок, суперечить вимогам пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону, оскільки зростання показників може бути більше більше 10 відсотків і у такому випадку ціна збільшить на відсоток , що більший від визначеного пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону максимального відсотку зростання (10 %).
Прошу роз’яснити: чи повинні випадки передбачені пунктами 2 та 7 частини п’ятої статті 41 Закону узгоджуватись між собою? Якщо ні, з огляду на які норми чинного законодавства?
<b>
Номер відповіді:</b> 162/2022
Консультація
№ 163/2022
21.02.2022
Зміна істотних умов договору
Суть питання: 1. Через який термін після підписання договору (спрощена закупівля) можна підписати додаткову угоду про збільшення ціни за одиницю товару? 2. Чи можна збільшити суму договору більше ніж на 10% за наявності довідки з ТПП? Висновки/Відповідь: 1. Замовник може вносити зміни до договору про закупівлю відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з моменту його підписання. 2. Відповідь на питання щодо збільшення суми договору на 10% міститься у запиті № 36/2022. Посилання: * Лист Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 * Запит № 36/2022: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35c41d5f-2d24-470f-a4ee-74ed2c199290&lang=uk-UA * Пункт 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"
Зміна істотних умов договору
Консультація № 163/2022Огляд:
Суть питання:
1. Через який термін після підписання договору (спрощена закупівля) можна підписати додаткову угоду про збільшення ціни за одиницю товару?
2. Чи можна збільшити суму договору більше ніж на 10% за наявності довідки з ТПП?
Висновки/Відповідь:
1. Замовник може вносити зміни до договору про закупівлю відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з моменту його підписання.
2. Відповідь на питання щодо збільшення суми договору на 10% міститься у запиті № 36/2022.
Посилання:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Закарпатський обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради
<b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 2частини5 статті 41 Закону України " Про публічні заупівлі" істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення цини за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на рину у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми ,визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.
Суть питання полягає в тому: 1) при спощеній процедурі, на який день з дня підписання договору про закупівлю буде законно підписати додаткову угоду до договору та збільшити суму за одиницю товару?
2) Чи можна збільшити суму договору більше ніж на 10%, якщо це підтверджено довідкою з ТПП.
<b>
Номер відповіді:</b> 163/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 №
3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
(Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
При цьому замовник може внести зміни до договору про закупівлю відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону з моменту його підписання.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання щодо збільшення суми договору на 10% міститься у запиті №
36/2022
за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35c41d5f-2d24-470f-a4ee-74ed2c199290&lang=uk-UA
Консультація
№ 164/2022
21.02.2022
Планування закупівель
Суть питання: Чи може замовник укласти прямі договори на закупівлю послуг з утилізації сміття (3 лоти) після того, як відкриті торги по цим лотам не відбулися, за умови, що сума закупівлі по кожному з цих лотів не перевищує 50 тис. грн? Висновки/Відповідь: Так, замовник може укласти прямі договори на закупівлю послуг з утилізації сміття по тим лотам, де торги не відбулися, якщо вартість закупівлі по кожному лоту окремо не перевищує 50 тис. грн. Це випливає із загальних принципів здійснення закупівель, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі", а саме - можливості укладення прямих договорів (без використання електронної системи закупівель) у разі, якщо вартість предмета закупівлі не перевищує встановлені законом межі. Конкретних посилань на нормативно-правові акти у вашому запиті не вказано, тому відповідь базується на загальному розумінні законодавства про публічні закупівлі.
Планування закупівель
Консультація № 164/2022Огляд:
Суть питання:
Чи може замовник укласти прямі договори на закупівлю послуг з утилізації сміття (3 лоти) після того, як відкриті торги по цим лотам не відбулися, за умови, що сума закупівлі по кожному з цих лотів не перевищує 50 тис. грн?
Висновки/Відповідь:
Так, замовник може укласти прямі договори на закупівлю послуг з утилізації сміття по тим лотам, де торги не відбулися, якщо вартість закупівлі по кожному лоту окремо не перевищує 50 тис. грн. Це випливає із загальних принципів здійснення закупівель, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі", а саме - можливості укладення прямих договорів (без використання електронної системи закупівель) у разі, якщо вартість предмета закупівлі не перевищує встановлені законом межі. Конкретних посилань на нормативно-правові акти у вашому запиті не вказано, тому відповідь базується на загальному розумінні законодавства про публічні закупівлі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Байда Лілія Валеріївна
<b>
Тема розширена:</b> Прямий укладений договір
<b>Суть питання:</b> Доброго дня, підскажіть будьласка, замовником було оголошено відкриті тоги на закупівлю послуг з утилізації сміття на чотири лоти (різне місце надання послуг), за трьома лотами закупівля не відбулася, сума закупівлі разом за трьома лотами не перевищує 50 тисяч, чи може замовник укласти по цим трьом лотам прямі договори
<b>
Номер відповіді:</b> 164/2022