<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту Волочиської міської ради <b>Суть питання:</b> Відділом освіти було оголошено відкриті торги на послуги доступу до інтернету. В тендерній документації (а саме в додатку № 1 - перелік документів, який учасник надає в складі тендерної пропозиції ) вимагалося від учасника надання копії атестату відповідності, зареєстрованого в Адміністрації Державної службиспец. зв'язку. Учасник надав копію цюго документа, але на іншого підприємця та договір про співпрацю. Яке рішення має прийняти замовник : прийняти пропозицію чи відхилити? <b> Номер відповіді:</b> 556/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 208/2025, 824/2023, 1383/2020,  76/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d3533546-af4f-4a0c-8bef-7604cfa77259?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/23927a18-5763-4349-bd3c-5439cb24f1f2?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d0c221ba-ea0d-422c-ad82-26b4eb80e146?lang=uk-UA https://me.gov.ua/inforez/Details/b322ed6a-e5d0-4be8-b688-f15f821140e9?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8b666bd9-6794-4599-ba09-7c94bbdf1863&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Коневич Володимир Петрович <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення, чи не суперечить чинному законодавству проведення закупівлі ПОСЛУГ з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, включно із супутніми ТОВАРАМИ (учасника/виконавця) пов'язаними із наданням таких послуг, якщо вартість таких товарів перевищує вартість самих послуг (код ДК 50110000-9). Разом з тим, прошу надати відповідь по суті запитання без надсилання посилань на узагальнені відповіді Мінекономіки, оскільки в них не міститься належної відповіді. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 555/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель” та запиті № 256/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c5459886-15cf-406a-b070-f94f669830a8&lang=uk-UA Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. Відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок), встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника. Таким чином, враховуючи положення пункту 21 частини першої статті 1 Закону, послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт. Водночас, виходячи зі змісту пункту 34 частини першої статті 1 Закону, до товарів у розумінні Закону також можуть належати послуги, пов’язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. При цьому Законом не передбачено можливість відносити до предмета закупівлі послуг товари, вартість яких перевищує вартість послуг. Принагідно зазначаємо, що 17.09.2024 Верховна Рада України підтримала у першому читанні урядовий законопроєкт № 11520 щодо прийняття нового Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - законопроєкт № 11520), доступний за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/44788 . Так, законопроєктом № 11520 пропонується врегулювати питання здійснення закупівлі змішаного предмета закупівлі, якщо він включає в себе товари, роботи та послуги.

<b>Запит від:</b> Запит від Мельник Олександр Леонідович <b>Суть питання:</b> Запит до Міністерства економіки України щодо правомірності встановлення ОГТСУ вимоги внесення матеріалів до власного Реєстру. Міністерству економіки України, як уповноваженому органу у сфері публічних закупівель. Щодо правової оцінки вимоги ТОВ «Оператор ГТС України» про обов’язкове внесення продукції до внутрішнього «Реєстру ізоляційних матеріалів та захисних покривів на їх основі», як умови участі у закупівлях Шановні колеги, звертаюся з проханням надати офіційне роз’яснення щодо відповідності вимоги ТОВ «Оператор ГТС України» (далі — ОГТСУ) нормам Закону України «Про публічні закупівлі» та законодавству у сфері технічного регулювання. У тендерній документації ОГТСУ встановлено вимогу, відповідно до якої постачальник може бути допущений до участі в процедурі закупівлі лише за умови, що його продукція включена до внутрішнього Реєстру матеріалів ОГТСУ, який ведеться самим замовником за власними правилами, затвердженими внутрішнім Положенням. У зв’язку з цим прошу надати роз’яснення щодо такого. 1. Правова природа внутрішнього Реєстру ОГТСУ Просимо повідомити: Чи може державна компанія встановлювати в тендерній документації вимогу про обов’язкове внесення продукції до власного, не передбаченого нормативно-правовими актами України Реєстру, який складається та адмініструється самим замовником? Чи відповідає така вимога принципам недискримінації, рівної конкуренції та пропорційності, визначеним у ст. 5 Закону «Про публічні закупівлі»? 2. Співвідношення із законодавством про технічне регулювання Просимо надати роз’яснення: Чи має право ОГТСУ встановлювати власну процедуру «перевірки відповідності» матеріалів, якщо в Україні існує державна система оцінки відповідності, а відповідні лабораторії та органи сертифікації мають акредитацію Національного агентства з акредитації України (НААУ)? Чи може результат випробувань, проведених неакредитованою структурою ОГТСУ, вважатися юридично значимим для допуску до участі в закупівлі порівняно з сертифікатами акредитованих органів? 3. Пропорційність і технічна необхідність вимоги Просимо уточнити: Які нормативні документи надають ОГТСУ право вимагати включення матеріалів у власний Реєстр саме як умову участі у закупівлі, а не як внутрішню рекомендацію або орієнтир? Чи може замовник вимагати додаткову процедуру перевірки матеріалів, яка дублює державну оцінку відповідності, без посилання на конкретний НПА, що вимагає такої перевірки? 4. Вплив вимоги на конкуренцію Прошу надати правову позицію: Чи може встановлення такої вимоги розглядатися як обмеження конкуренції, оскільки фактично допускає до торгів лише виробників, які пройшли процедуру в ОГТСУ, незалежно від наявності чинних сертифікатів відповідності? 5. Статус Реєстру порівняно з технічними регламентами та стандартами Просимо повідомити: Чи може внутрішній Реєстр підприємства, який не є технічним регламентом, стандартом, нормою чи правилом, затвердженим у встановленому порядку, бути підставою для обмеження доступу учасників до участі у закупівлях? Просимо Міністерство надати офіційну позицію …щодо відповідності вимоги ОГТСУ: Закону України «Про публічні закупівлі»; законодавству про технічне регулювання та оцінку відповідності; принципам здійснення закупівель, визначеним ст. 5 Закону; загальним засадам конкуренції. Метою звернення є отримання об’єктивного та фахового роз’яснення уповноваженого органу <b> Номер відповіді:</b> 554/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 1559/2021, №341/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/f1a5161c-89da-4cb0-b5ca-98e76a2e6269?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6c0bcaae-8546-43ae-b263-fe197d3bb25a?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП БМР БР КО "БМЦПМСД" <b>Суть питання:</b> Вітаю! Який рік плану зазначати в електронному полі, коли зобов'язання постачальника з постачання товару чи надання послуг буде відбуватися в 2026 році, а зобов'язання замовника з оплати в 100% здійснено в 2025 році? <b> Номер відповіді:</b> 553/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься листах від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 " Щодо передумов здійснення закупівель" , від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 " Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля , незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Отже, оскільки закупівля товарів, робіт чи послуг замовником має здійснюватися відповідно до вимог Закону та Особливостей, річний план повинен містити інформацію про всі закупівлі, початок яких заплановано у відповідному календарному році. При цьому будь-які рішення щодо придбання замовником товарів, робіт і послуг, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> пункт 11-2 Особливостей <b>Суть питання:</b> Згідно з Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР із відповідними змінами (далі — Закон № 771), відповідальність за забезпечення обов’язкового впровадження НАССР покладається на самих операторів ринку харчових продуктів. Операторами ринку відповідно до Закону № 771 є будь-які суб’єкти господарювання, що здійснюють виробництво, переробку та обіг харчових продуктів, тобто і фермерське господарство, і ресторан, і продуктові мережі магазинів, і харчоблоки шкільних або лікарняних закладів — усі вони підпадають під визначення оператора ринку харчових продуктів, а значить, уже повинні впровадити систему НАССР. При цьому, законодавством визначено перелік відповідальних органів, що здійснюють перевірку на предмет дотримання зазначених вимог, зокрема, до таких органів відноситься Держпродспоживслужба. Пунктом 11-2 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), зокрема, передбачається, що в разі, коли замовники здійснюють закупівлі продуктів харчування за переліком згідно з додатком 2, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. грн, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (далі — Порядок № 822), з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Пункт 11-2 носить імперативний характер, тому замовник зобов’язаний здійснювати закупівлі продуктів харчування за переліком згідно з додатком 2, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. грн, через каталоги. Чи здійснює адміністратор електронного каталогу Prozorro Market контроль (перевірку) наявності та дотримання постачальниками продуктів харчування, розміщених в електронному каталозі, вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності харчових продуктів» № 771, зокрема щодо обов’язкового впровадження процедур, заснованих на принципах НАССР? <b> Номер відповіді:</b> 546/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог. Водночас відповідно до пункту 16 Порядку адміністратор здійснює формування та супроводження електронного каталогу шляхом створення в ньому категорій та специфікацій товару, а також організовує та проводить відбір учасників до електронного каталогу шляхом їх кваліфікації (далі - кваліфікація до електронного каталогу). Поряд з цим адміністратором електронного каталогу згідно з Законом України "Про публічні закупівлі" та Порядком є централізовані закупівельні організації (далі – ЦЗО), що забезпечують формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель на підставі укладеного договору з адміністратором електронної системи закупівель. Наразі адміністрування електронних каталогів здійснюють: для медичних виробів та лікарських засобів - ДП “Медичні закупівлі України”, що визначено ЦЗО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093; для товарів широкого вжитку, у тому числі щодо продуктів харчування - ДУ “Професійні закупівлі”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р; для комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення - ДП “Українські спеціальні системи”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р. Тому з питань, що виникають з приводу електронного каталогу, в залежності від предмета закупівлі, необхідно звертатися до зазначених ЦЗО.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент БМАЖКГЕ Полтавської обласної державної адміністрації <b>Суть питання:</b> Підпунктом 4 пункту 19 Постанови №1178 передбачено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Договір підряду на виконання робіт Замовником за результатами процедури закупівлі було укладено у 2025 році зі строком виконання робіт та дії договору до 31.12.2025. Між Замовником та Підрядником протягом 2025 року підписані додаткові угоди та плани фінансування об’єкта будівництва у 2025 році, з яких вбачається, що у Замовника в 2025 році наявне часткове фінансування предмета закупівлі. Чи вважаються документальним підтвердженням об’єктивних обставин, а саме затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми: 1) підписані додаткові угоди та плани фінансування об’єкта будівництва між сторонами, 2) титул об’єкта будівництва, 3) розпорядження про внесення змін до показників обласного бюджету, 4)відомості бухгалтерського обліку по об’єкту для зміни істотних умов договору в частині продовження строку виконання робіт та дії договору на 2026 рік? <b> Номер відповіді:</b> 547/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №679/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=59dcbb21-b18b-4126-a9d2-eff9c2565252&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Анохіна Оксана Олексіївна <b> Тема розширена:</b> Не здійснення доплати уповноваженій особі <b>Суть питання:</b> Чи має право і на якій підставі особа відмовитися від виконання фунцій уповноваженої особи з публічних закупівель (як додаткової роботи, без відповідної доплати згідно з законодавством)? <b> Номер відповіді:</b> 548/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що у листах від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі” (3.Щодо оплати праці працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель, як додаткової роботи) та запиті 339/2025 міститься інформація щодо оплати праці працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи, у тому числі як додаткової роботи, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21117 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/acf76746-99ea-4b1f-8df7-385b5c52ee49?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що трудові правовідносини не є предметом регулювання Закону України “Про публічні закупівлі”. При цьому, виходячи зі змісту статті 1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗоТ України), КЗоТ України регулює трудові відносини всіх працівників.

<b>Запит від:</b> Запит від Анохіна Оксана Олексіївна <b>Суть питання:</b> З березня 2023 року виконую функції уповноваженої особи (орган місцевого самоврядування). Будь-яка доплата згідно із законодавством за виконання цієї додаткової роботи не встановлювалася і не здійснювалася. Чи є можливість і яким чином отримати доплату за весь період виконання обов’язків уповноваженої особи, тобто з березня 2023 року? <b> Номер відповіді:</b> 549/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що у листах від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі” (3.Щодо оплати праці працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель, як додаткової роботи) та запиті 339/2025 , міститься інформація щодо оплати праці працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи, у тому числі як додаткової роботи, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21117 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/acf76746-99ea-4b1f-8df7-385b5c52ee49?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що трудові правовідносини не є предметом регулювання цього Закону України “Про публічні закупівлі”. При цьому, виходячи зі змісту статті 1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗоТ України), КЗоТ України регулює трудові відносини всіх працівників.

<b>Запит від:</b> Запит від Наталія Сахненко <b>Суть питання:</b> Доброго дня ! 1. Чи має право юридична особа брати участь у публічних закупівлях, якщо Антимонопольний комітет України провів щодо неї дослідження та надав витяг із подання, але рішення про накладення штрафних санкцій ще не прийнято і в ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР... не внесено?» 2. Якщо юридична особа наразі має право брати участь у закупівлях, то чи може вона продовжувати виконувати укладені договори у 2026 році в разі подальшого внесення до ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ... чи буде зобов’язана розірвати такі договори? З повагою, Наталія . Р.S.Державним реєстром суб’єктів господарювання, яких притягнуто до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, <b> Номер відповіді:</b> 550/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 371/2023 та листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/c6e54086-fbab-44fb-91a6-0f9260513e9b?lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=69987 При цьому рекомендуємо ознайомитися з листом Мінекономіки, у якому розглянуто принцип добросовісної конкуренції від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “ Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель ” , розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8&fNum=3301-04%2F47784-06

<b>Запит від:</b> Запит від 01038921 <b> Тема розширена:</b> Закупівля поточного ремонту <b>Суть питання:</b> Відповідно п. 21 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. Оскільки вищезазначений термін обумовлює, що під час закупівлі послуг з поточного ремонту Замовник здійснює закупівлю виключно послуг БЕЗ товарів? Нашому закладу вкрай необхідно здійснити закупівлю поточного ремонту даху, тому просимо вас надати роз’яснення чи вправі замовник під час підготовки технічного завдання включити дефектний акт та матеріали (товар) за рахунок яких будуть надаватися послуги? <b> Номер відповіді:</b> 552/2025

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради <b> Тема розширена:</b> Встановлення відсотка ступеня локалізації при проведенні Закупівлі послуг на 2026 рік у 2025 році <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Який відсоток ступеня локалізації повинен встановити Замовник у вимогах до тендерної документації, якщо закупівля оголошується у 2025 році, а послуги будуть надаватися у 2026 році? <b> Номер відповіді:</b> 545/2025 <b> Відповідь:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості). Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, крім підпункту 4 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом. У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Своєю чергою, згідно з підпунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Згідно з пунктом 29-1 частини першої статті 1 Закону ступінь локалізації виробництва - показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі. Водночас, виходячи з положень пункту 14 Особливостей запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Так, відповідно до підпункту 1 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктами 2 та 3 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує: у 2022 році - 10 відсотків; у 2023 році - 15 відсотків; у 2024 році - 20 відсотків; у 2025 році - 25 відсотків;  у 2026 році - 30 відсотків; у 2027 році - 35 відсотків; з 2028 року до дня завершення 10-річного строку дії цього пункту - 40 відсотків. Згідно з підпунктом 4 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом, процедури закупівлі таких робіт чи послуг здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Разом з тим ступінь локалізації виробництва визначається самостійно виробником товару, що є предметом закупівлі, та підтверджується Уповноваженим органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Формування переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації (далі – перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації) здійснюється на підставі переліку товарів, визначених у підпунктах 2 та 3 пункту 6-1   Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, за результатами автоматичного опрацювання поданих виробником заявок на веб-порталі Уповноваженого органу. Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, зокрема, затвержений постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861 (далі –  Порядок). Запис про включення товару до переліку чинний протягом року, в якому була подана заявка та до 31 березня наступного року. На виконання пункту 10 Порядку перелік оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель та офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланнями: https://prozorro.gov.ua/page/localisation https://cutt.ly/SX8MmIQ Отже, з метою виконання пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону необхідно враховувати, що вимога про ступінь локалізації виробництва застосовується замовником до закупівель у разі якщо товар, що є предметом закупівлі: а) наявний у переліку згідно з підпунктами 2 та 3 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону; б) має підтверджений ступінь локалізації, тобто наявний у переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації. Тому, для підтвердження відповідного ступеню локалізації згідно Закону замовник під час здійснення закупівлі може встановити в тендерній документації вимогу про зазначення у тендерній пропозиції учасника інформації про наявність запропонованого товару в переліку із відповідним ступенем локалізації, який формує та веде Уповноважений орган, або встановити вимогу вказати безпосередньо посилання на відповідний товар. Аналогічні вимоги встановлюються замовником при укладенні прямих договорів відповідно до пункту 13 Особливостей, а також під час закупівель, що здійснюються згідно нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, якими охоплюються питання закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану. Таким чином, ураховуючи вимоги Закону та Порядку, а також наявну технічну реалізацію, під час закупівлі відповідно до потреби, оприлюдненої у річному плані закупівель, замовник при встановленні вимог у тендерній документації керується відсотковими межами визначеного ступеню локалізації, встановленими для того року, у якому така процедура закупівлі проводиться. З огляду на викладене, оскільки згідно Закону замовник перевіряє ступінь локалізації під час здійснення закупівлі, та враховуючи, що планування і проведення процедур закупівель передують укладенню договору про закупівлю, у замовника наявні правові підстави встановлювати вимоги щодо підтвердження ступеню локалізації лише на той рік, у якому оголошена  така закупівля. При цьому звертається увага, що строк дії договору про закупівлю, а також строк виконання зобов'язань сторонами, не є предметом регулювання цього Закону. Водночас з метою уникнення неоднозначного трактування норм законодавства, уможливлення здійснення перевірки наявності у переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації  та усунення ризику невідповідності ступеню локалізації, що змінюється з 1 січня у наведеному випадку, рекомендується здіснювати закупівлю безпосередньо у тому календарному році, в якому виникає фактична потреба та набувається право власності.

<b>Запит від:</b> Запит від Киїнська сільська рада <b> Тема розширена:</b> пп. 7 п. 47 Особливостей 1178 <b>Суть питання:</b> Добрий день. Прошу надати відповідь на запитання: чи зобов'язана Cільська рада відхиляти на відкритих торгах учасника - власне Комунальне підприємство на підставі пп.7 п. 47 Особливостей як пов'язану особу з керівником Замовника? Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Сільська рада є засновником Комунального підприємства, а у відомостях про органи управління юридичної особи (Комунального підприємства) зазначено: Вищий: ВЛАСНИК - СІЛЬСЬКА РАДА Виконавчий: ДИРЕКТОР ПІДПРИЄМСТВА Інший: УПОВНОВАЖЕНИЙ ВЛАСНИКОМ ОРГАН-ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ, УПОВНОВАЖЕНА ВЛАСНИКОМ ПОСАДОВА ОСОБА-СІЛЬСЬКИЙ ГОЛОВА АБО ОСОБА, ЩО ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНОДАВСТВА ВИКОНУЄ ПОВНОВАЖЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОЛОВИ <b> Номер відповіді:</b> 542/2025