<b>Запит від:</b> Запит від Споживче товариство «Ай.Ем.Ті.Ді.-Інтернешнл» ( код ЄДРПОУ 42661077) <b> Тема розширена:</b> Сплата вступного внеску органом місцевого самоврядування при вступі до кооперативу <b>Суть питання:</b> Споживче товариство «Ай.Ем.Ті.Ді.-Інтернешнл» ( код ЄДРПОУ 42661077), офіційний представник Інституту багатовекторної дипломатії (IMTD USA) в Україні, звертається до Вас із проханням надати офіційне роз’яснення щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» (№922-VIII) у контексті сплати вступних внесків територіальними громадами до нашого товариства. Ми реалізуємо Програму «Оздоровлення економіки України» David Kartozia USA, спрямовану на об’єднання територіальних громад, бізнесу та неприбуткових організацій для спільного економічного розвитку, створення робочих місць, залучення інвестицій та підтримки ветеранів. Громади приєднуються до СТ «Ай.Ем.Ті.Ді.-Інтернешнл», як колективні асоційовані члени (згідно Статуту СТ «Ай.Ем.Ті.Ді.-Інтернешнл» , Законів України «Про кооперацію» та «Про споживчу кооперацію»), що є волевиявленням органів місцевого самоврядування щодо участі в добровільних об’єднаннях для вирішення місцевих питань (ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Проблема полягає в наступному: згідно Положення «Про членський облік та внески СТ Ай.Ем.Ті.Ді.-Інтернешнл» при вступі до споживчого товариства територіальні громади сплачують одноразовий вступний внесок, який складає 0,10$ за кожного жителя громади у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день сплати . Враховуючи чисельність населення в територіальних громадах, сума внеску може перевищувати 100 тис. грн. Згідно Закону України «Про публічні закупівлі», для послуг з очікуваною вартістю понад 100 тис. грн замовники (органи місцевого самоврядування) зобов’язані проводити тендер (конкурс). Однак така вимога здається абсурдною в контексті вступних внесків до кооперативу, оскільки це не є закупівлею товарів чи послуг, а актом волевиявлення щодо участі в організації для економічного розвитку громади. Це суперечить принципам децентралізації та самостійності органів місцевого самоврядування у вирішенні питань членства в добровільних об’єднаннях. Відповідно до положень частини першої статті 7 Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закону) Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, як Уповноважений орган у розумінні Закону, здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом. Згідно із пунктом 12 частини першої статті 9 Закону Уповноважений орган надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 9 Закону надає безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. З огляду на це, просимо надати офіційне роз’яснення з таких питань: 1. Чи застосовуються норми Закону України «Про публічні закупівлі» до сплати вступних внесків територіальними громадами при вступі до споживчого товариства (кооперативу)? 2. Чи є вступний внесок закупівлею товарів/послуг у розумінні закону, чи це членський платіж, який не підпадає під тендерні процедури? 3. Чи є обов’язковою умовою для проведення оплати вступного внеску органом місцевого самоврядування через казначейську службу наявність договору та акту виконаних робіт згідно договору? 4. Які альтернативні механізми сплати вступних внесків до кооперативу Ви можете порекомендувати для територіальних громад? <b> Номер відповіді:</b> 3/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах №№ 399/2024 , 395/2024 , 594/2023 , 101/2023 , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/a8bfecc6-3dad-430c-9b35-d30bbb387d5d?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/5ba746f0-885c-4e6a-800e-587521ca47c9?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/05379302-84fc-45d6-9567-c0413f56e28c?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ec7b4886-7903-4082-8230-438da82b80ff?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А2641 <b> Тема розширена:</b> Щодо способів визначення або призначення уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Добрий день. Статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) передбачено один із трьох способів визначення або призначення уповноваженої особи замовника. Разом з тим, у Примірному положенні про уповноважену особу, затвердженому наказом Міністерства економіки України (надалі - Мінекономіки) від 08.06.2021 № 40 та листі «Щодо організації закупівельної діяльності замовника» від 10.04.2020 за № 3304-04/24218-06 зазначено про те, що замовник може використовувати одночасно декілька способів для визначення різних уповноважених осіб. Під час організації Військовою частиною А2641 закупівельного процесу та визначення або призначення уповноважених осіб планується використано одночасно два способи для визначення різних уповноважених осіб з урахуванням тенденції зростання закупівель та вузькопрофільної діяльності структурних підрозділів, зокрема призначити одну уповноважену особу на штатну посаду, а решту призначити позаштатно шляхом покладання додатквих обов'язків. З урахуванням вищевикладеного, прошу Вас, як Уповноваженого органу, дати роз’яснення щодо можливості одночасного застосування декількох способів одночасно при визначенні або призначенні уповноважених осіб замовника. <b> Номер відповіді:</b> 1/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (Яка кількість уповноважених осіб необхідна замовнику?; Щодо способів визначення УО) та у запитах № № 788/2020, 339/2025, 375/2025 , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/62d50abb-41ac-4def-afe9-68cb525d64bc?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/acf76746-99ea-4b1f-8df7-385b5c52ee49?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/98b4093e-5adf-4ba6-90ae-358b166eafc0?lang=uk-UA Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) – службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Згідно із частиною третьою статті 11 Закону замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних закупівель. Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Національної гвардії України <b> Тема розширена:</b> створення декіолькох колегіальних органів з питань оборонних закупівель за різними предметами закупівлі чи напрямками діяльності <b>Суть питання:</b> Статтею 18 Закону України «Про оборонні закупівлі» встановлено, що закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становить державну таємницю, здійснюється за закритими закупівлями відповідно до цього Закону з урахуванням положень закону, що регулює питання захисту державної таємниці. Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про оборонні закупівлі»: «8. Розгляд пропозицій проводиться колегіальним органом, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із п’яти службових або посадових осіб такого замовника. Рішення колегіального органу фіксуються протоколами із зазначенням поіменного голосування всіх його членів. Порядок формування і організаційно-правовий статус колегіального органу визначаються державним замовником». Разом з тим, ні Закон України «Про оборонні закупівлі», ні підзаконні акти не регламентують питання можливості створення декількох колегіальних органів, зокрема за різними напрямками предмету закупівлі чи різними напрямками діяльності. Враховуючи наведене просимо надати фахову відповідь щодо можливості створення одним державним замовником декількох колегіальних органів за різними предметами закупівлі чи різними напрямками діяльності. <b> Номер відповіді:</b> 568/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу! Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), якими встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Згідно з вимогами пункту 7 Особливостей № 1275 відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником. Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону розгляд пропозицій, при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями, проводиться колегіальним органом, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із п’яти службових або посадових осіб такого замовника. Рішення колегіального органу фіксуються протоколами із зазначенням поіменного голосування всіх його членів. Порядок формування і організаційно-правовий статус колегіального органу визначаються державним замовником. Крім того, відповідно до пункту 2 Порядку проведення переговорів та укладення державного контракту (договору) з єдиним виконавцем, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 (далі – Постанова № 363), порядок формування і організаційно-правовий статус колегіального органу визначаються безпосередньо державним замовником. Аналогічна норма міститься у пункті 4 Критеріїв та методики оцінювання найбільш економічно вигідної пропозиції учасника закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про оборонні закупівлі” Постанови № 363, де зазначено, що державний замовник самостійно визначає статус такого органу. Отже, повноваження колегіального органу та порядок розгляду пропозицій при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями, визначено Законом, Особливостями № 1275 та Постановою № 363. При цьому, порядок організації такого колегіального органу визначається державним замовником. Водночас, слід зауважити, що відповідно до статті 3 Закону, оборонні закупівлі здійснюються на основі таких принципів: своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони; послідовність прийняття та виконання рішень щодо розроблення, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, систематичність їх виконання; конкурентність; ефективність використання коштів, результативність; відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці); запобігання корупції, зловживанням та дискримінації; цілісність, узгодженість, системність планування та фінансування оборонних закупівель, урахування пріоритетів і обмежень, встановлених державними програмами у сферах національної         безпеки і оборони. Таким чином, нормативно-правовими актами у сфері оборонних закупівель не встановлено визначеної кількості колегіальних органів, які можуть бути утворені державним замовником для організації та проведення оборонних закупівель. З огляду на те, що повноваження щодо визначення порядку формування та організаційно-правового статусу колегіального органу делеговані безпосередньо державному замовнику, то державний замовник самостійно приймає рішення щодо організації здійснення оборонних закупівель виходячи із специфіки його діяльності та його структури, з обов’язковим дотриманням принципів оборонних закупівель щодо ефективності та прозорості використання бюджетних коштів. При цьому, саме державний замовник несе відповідальність за  відповідність такого колегіального органу вимогам викладеним в частині восьмій статті 18 Закону. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках. При цьому, звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамет міської інфраструктури <b>Суть питання:</b> Замовник звертається з проханням надати роз’яснення щодо можливості об’єднання в межах однієї процедури закупівлі з поділом на лоти робіт з капітального ремонту трьох різних об’єктів будівництва, розташованих за різними адресами. Зазначені роботи планується закуповувати та реалізовувати в рамках Програми транскордонного співробітництва Interreg VI-A NEXT Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2021–2027, що фінансується за кошти Європейського Союзу відповідно до Угоди про фінансування Програми, з обов’язковим дотриманням положень Додатку ІІ «Публічні закупівлі». Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником за об’єктами будівництва, з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281. Таким чином, кожен об’єкт капітального ремонту, для якого розроблена та затверджена окрема проектно-кошторисна документація, є самостійним об’єктом будівництва, а відтак – окремим предметом закупівлі робіт. Разом з тим, пунктом 5 розділу І Порядку передбачено можливість визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів), однак така можливість застосовується в межах одного предмета закупівлі, а не для об’єднання кількох самостійних предметів закупівлі робіт, сформованих за різними об’єктами будівництва. Крім того, відповідно до абзацу четвертого пункту 4 розділу ІІІ Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (наказ Мінекономіки від 18.02.2020 № 275), очікувана вартість закупівлі робіт визначається на підставі затвердженої проектної документації, яка в даному випадку є індивідуальною по кожному об’єкту, що унеможливлює коректне формування єдиної очікуваної вартості без порушення методології. Окремо звертаємо увагу, що згідно з пунктом 10 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, закупівля робіт вартістю 1,5 млн грн і більше здійснюється шляхом відкритих торгів. При цьому кошторисна вартість кожного з трьох об’єктів перевищує зазначений поріг, що, на думку замовника, зобов’язує проводити окремі процедури відкритих торгів по кожному об’єкту. Додатково зазначаємо, що відповідно до вимог Додатку ІІ «Публічні закупівлі» Угоди про фінансування Програми Interreg VI-A NEXT, закупівлі, що здійснюються за кошти Європейського Союзу, повинні забезпечувати: • чітку ідентифікацію предмета закупівлі; • прозорість та простежуваність витрат за кожним об’єктом фінансування; • можливість однозначного співставлення витрат із затвердженим бюджетом проєкту та конкретним об’єктом інвестицій; • уникнення штучного укрупнення закупівель, яке може бути розцінене як обмеження конкуренції або створення дискримінаційних умов для потенційних учасників. У разі об’єднання трьох окремих об’єктів капітального ремонту в одну процедуру закупівлі з лотами, існує ризик: • ускладнення фінансового контролю та аудиту з боку органів Програми Interreg та європейських інституцій; • виникнення зауважень щодо невідповідності структури закупівлі затвердженим проєктним бюджетам; • визнання окремих витрат неприйнятними для фінансування за кошти ЄС. З урахуванням викладеного та з метою належного дотримання норм законодавства України у сфері публічних закупівель, а також умов і принципів фінансування Програми Interreg VI-A NEXT, просимо надати офіційне роз’яснення щодо: 1) порядку організації процедури закупівель інфраструктурних робіт у межах зазначеного міжнародного проєкту; 2) правомірності об’єднання робіт з капітального ремонту трьох різних об’єктів будівництва в одну процедуру закупівлі з поділом на лоти або необхідності проведення окремих процедур відкритих торгів по кожному об’єкту окремо; 3) врахування податку на додану вартість при розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 567/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 562/2025, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/5e82c750-a0f8-40ab-9f5b-229e2c4b540d?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Скориківська сільська рада <b>Суть питання:</b> Згідно норм чинного законодавства, а саме ПОСТАНОВИ КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» ЗАБОРОНЕНО застосовувати положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону в разі проведення відкритих торгів для закупівлі електричної енергії. Це: «2. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;» Таким чином ваша установа ПОРУШУЄ пряму вимогу законодавства та вимагає оригінал довідки(ок) про створення Учасником на території Чернігівської області власного структурного підрозділу – Центру обслуговування споживачів (клієнтів) Відповідно до п. 8.3.17. Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Учасники роздрібного ринку, які обслуговують 50000 споживачів та більше, повинні створити центри обслуговування споживачів, які, у тому числі, приймають звернення/скарги/претензії споживачів, надають роз’яснення та інформацію, передбачену законодавством.» Вимагаємо вилкчити дану вимогу. (правильна відповідь на запитання) <b> Номер відповіді:</b> 566/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 " Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо кваліфікаційних критеріїв), від 19.03.2025 № 3323-04/23763-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" (1.Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2025 № 277) та у запитах № 467/2025, № 273/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=23763 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/73da8a8f-5f40-448d-95eb-6c62f903b17b?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/f5683d89-0e75-4ac9-a031-08860dcc38bf?lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема: інструкція з підготовки тендерних пропозицій, один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Водночас згідно з пунктом 29 Особливостей  у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, природного газу, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються. У разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі). Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням особливостей та принципів здійснення публічних закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Поряд з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з питань застосування постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" пропонується звернутися до НКРЕКП.

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> Щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва при поданні тендерних пропозицій <b>Суть питання:</b> Добрий день. Прошу Вас відповісти на таке запитання: учасник зазначає в довідці щодо товарів з підтвердженим ступенем локалізації назву товару, його виробника, ID товару в переліку та безпосередньо ступінь локалізації. Запис про включення товару до переліку є чинним на момент подання тендерної пропозиції. В період перевірки замовником інформації, яка зазначена учасником у вищезазначеній довідці, Уповноважений орган деактивує запис про включення товару до переліку. На момент подання своєї тендерної пропозиції Учасник не міг передбачити, що таке станеться. Чи може замовник в такому випадку надати можливість учаснику виправити невідповідність, яка виникла уже після подання тендерної пропозиції, з врахуванням узагальненої практики розгляду скарг АМКУ? Що робити учасникам, якщо замовник не надасть можливість виправити таку невідповідність? Що робити і замовнику, і учаснику, якщо через деактивацію запису про включення товару до переліку, у цьому переліку відсутній аналогічний товар з підтвердженим ступенем локалізації, а також відсутня можливість надати іноземний аналог? <b> Номер відповіді:</b> 565/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей) та запиті № 481/2025, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/faf0f76a-170e-4881-8c16-048b67d6bdb4?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ ЛОР "Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва" <b> Тема розширена:</b> Укладення прямого договору за інструментом Ukraine Facility по п.13 Особливостей <b>Суть питання:</b> Чи можемо укласти прямий договір по пп 6 п 13 Особливостей якщо не відбулись відкриті торги з особливостями на закупівлю товару, якщо умови зберігаються усі для учасника і прийнятність країн і сертифікат походження країни і не санкційність ??? <b> Номер відповіді:</b> 564/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2025 №3323-04/79984-06 "Щодо внесення змін до особливостей для закупівель в рамках Ukraine Facility" , що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F79984-06

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> Термін дії запису у переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва <b>Суть питання:</b> Добрий день. З огляду на те, що 2025 рік добігає свого кінця, а замовники вже оголошують закупівлі, у яких кінцевий строк подання тендерних пропозицій припадає вже на перші числа січня 2026 року, то постає питання щодо підтвердження ступеня виробництва товарів, що передаються у власність замовника за результатами закупівель. А саме: Є великий сумнів, що більшість виробників встигнуть у перші числа січня 2026 року подати заявки про включення товару до Переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва (далі – Перелік) на 2026 рік (хіба що вони це зробили заздалегідь). Крім того, згідно із Законом, ступінь локалізації виробництва у 2026 році вже становитиме 30 відсотків; У всіх товарів, які містяться в Переліку, зазначена дата деактивації записів про включення товарів до переліку: 31 грудня 2025 року. І навіть, якщо ступінь локалізації їх виробництва відповідає рівню, встановленому на 2026 рік, учасники не зможуть використати такі товари для підтвердження своєї відповідності вимогам тендерних документацій щодо локалізації, оскільки записи будуть деактивовані. Встановлена в Переліку дата деактивації записів про включення товарів до переліку суперечить нормі, зазначеній в пункті 10. Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. №861 (далі – Порядок). А саме, в пункті 10 Порядку зазначено наступне: «Перелік формується щороку за результатами автоматичного опрацювання поданих виробником заявок на веб-порталі. ЗАПИС ПРО ВКЛЮЧЕННЯ ТОВАРУ ДО ПЕРЕЛІКУ ЧИННИЙ ПРОТЯГОМ РОКУ, В ЯКОМУ БУЛА ПОДАНА ЗАЯВКА ТА ДО 31 БЕРЕЗНЯ НАСТУПНОГО РОКУ. {АБЗАЦ ДРУГИЙ ПУНКТУ 10 ІЗ ЗМІНАМИ, ВНЕСЕНИМИ ЗГІДНО З ПОСТАНОВОЮ КМ № 1293 ВІД 10.10.2025}» Тобто, враховуючи зміни до Порядку від 10.10.2025 року, записи про включення товарів до переліку, внесені у 2025 році, повинні мати дату деактивації 31 березня 2026 року, за умови відповідності ступеня локалізації виробництва вимогам Закону. Враховуючи вищевикладене, прошу Вас виправити дату деактивації записів про включення товарів до переліку з «31 грудня 2025 року» на «31 березня 2026 року» в Переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва. У випадку відмови у виправленні дати деактивації записів про включення товарів до переліку, прошу Вас надати роз’яснення, яким чином учасникам здійснювати підтвердження своєї відповідності вимогам тендерних документацій щодо локалізації при поданні своїх тендерних пропозиції на початку 2026 року, а саме з 01.01.2026 року. <b> Номер відповіді:</b> 563/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що з питань Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), необхідно звертатися до департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись  за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП МТПЧ <b> Тема розширена:</b> Оборонні закупівлі <b>Суть питання:</b> Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1506 передбачено впровадження експериментального проєкту, спрямованого на посилення протиповітряної оборони території України шляхом залучення суб’єктів господарювання незалежно від форми власності до формування груп протиповітряної оборони. Наше підприємство, будучи замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», на виконання зазначеної постанови планує здійснювати закупівлі товарів військового та оборонного призначення. Водночас застосування стандартних процедур публічних закупівель передбачає обов’язкове оприлюднення в електронній системі закупівель відомостей щодо постачальників, найменування, кількості та інших характеристик товарів оборонного призначення. Розміщення такої інформації у відкритому доступі може створювати реальні загрози безпеці працівників підприємства, а також негативно впливати на забезпечення обороноздатності об’єкта критичної інфраструктури. З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення щодо можливих механізмів здійснення закупівель товарів військового призначення в межах реалізації зазначеного експериментального проєкту з урахуванням вимог безпеки. Крім того, просимо повідомити, чи передбачається внесення змін до законодавства у сфері публічних та/або оборонних закупівель або прийняття інших нормативно-правових актів, які дозволили б проводити такі закупівлі без розкриття чутливої інформації та з дотриманням необхідних заходів захисту. <b> Номер відповіді:</b> 558/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671 (зі змінами) Міністерство оборони України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує: державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період; державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну політику у сфері оборонно-промислового комплексу, в авіабудівній галузі та забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності (далі - стратегічні галузі промисловості). Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба. Тому, з питань що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1506 "Про реалізацію експериментального проекту щодо посилення протиповітряної оборони території України шляхом залучення підприємств незалежно від форми власності до утворення груп протиповітряної оборони" слід звертатись до Міноборони як центрального органу виконавчої влади у сфері оборони.

<b>Запит від:</b> Запит від Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства <b> Тема розширена:</b> Застосування вимог щодо ступеня локалізації. Чи розраховується ступінь локалізації окремо конкретно по товару з переліку пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, на який набуватиметься право власності у складі предмета закупівлі робіт або послуг? <b>Суть питання:</b> Згідно Локального кошторису на будівельні роботи № 02-04-03, який у складі затвердженої проектно-кошторисної документації, загальна вартість товару, на який набуватиметься Замовником право власності під час закупівлі робіт, а саме товар «кабелі» (код предмету закупівлі товару ДК 021:2015 44320000-9 Кабелі та супутня продукція), становила 99 801,00грн., тобто є меншою 200 000,00грн., тому Замовником ступень локалізації, визначений пунктом 6-1 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі» та додатковим переліком товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2025 р. № 782 під час придбання кабелів не застосовувався. Водночас, загальна вартість товару, на який набуватиметься Замовником право власності під час закупівлі робіт, а саме - «Насос занурений» (код предмету закупівлі товару ДК 021:2015 - 42120000-6 «Насоси та компресори»), відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, становила більше 200 000,00грн., тому Замовником ступень локалізації був застосований. Поясніть будь ласка чи правильно зробив Замовник порахувавши ступінь локалізації під час закупівлі Робіт окремо по кожному товару, який набуватиметься Замовником у власність під час закупівлі робіт? Чи треба було Замовнику складати вартість кабелю та вартість насосу і застосовувати ступінь локалізації і по кабелю і по насосу? <b> Номер відповіді:</b> 559/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 403/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/aee19404-7ccf-470d-b327-00c8750b3757?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамет міської інфраструктури <b>Суть питання:</b> Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради (далі- Департамент) здійснює реалізацію проекту № HUSKROUA/23/L/1.1/003 «Ми збираємо та зберігаємо: збір дощової води, протипаводкові заходи та заходи з озеленення в прикордонних громадах регіону Угорщина-Словаччина-Україна» (We Catch and Retain: rainwater collection, anti-flood and greening measures in border municipalities of HU-SK-UA region), Програми INTERREG VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2021-2027», який діє в Україні на підставі міжнародного договору - Рамкової угоди між Урядом України та Комісією Європейських Співтовариств від 12.12.2006, ратифікована із заявою Законом України від 03.09.2008 №360-VI; Угода про фінансування програми (Interreg VI-A) NEXT Угорщина - Словаччина - Румунія – Україна, ратифікованою Законом України № 3717- IХ від 09.05.2024р. У межах проєкту передбачено реалізацію інфраструктурних заходів у трьох освітніх закладах міста Ужгорода, а саме: початковій школі «Ялинка» (вул. Нахімова, 3), початковій школі «Веселка» (вул. Володимирська, 38) та закладі дошкільної освіти №42 «Джерельце» (вул. Легоцького, 19-А). Пунктом 4 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15 квітня 2020 року № 708 (Далі – Порядок) встановлено, зокрема, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281. Разом з тим, Пунктом 5 розділу І Зазначеного вище Порядку, визначено, що Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Тобто, згідно зазначеної норми є можливість поділу на лоти предмету закупівлі, яким у нашому випадку є кожен об’єкт капітального ремонту окремо. Об’єднання ж у один предмет закупівлі декількох предметів закупівлі як окремих лотів не передбачено. Вимогами підпункту 1 пункту 1 Розділу А. «Загальні положення» Додатку ІІ про Публічні закупівлі Угоди про фінансування програми (Interreg VI-A) NEXT Угорщина -Словаччина-Румунія-Україна, визначено (далі-Угода про фінансування програми), що усі договори, що фінансуються на підставі грантового контракту, повинні бути укладені з дотриманням принципів прозорості, пропорційності, рівного ставлення та недискримінації. Разом з тим, підпунктом 2 пункту 1 Розділу А. «Загальні положення» Додатку ІІ визначено, що усі договори повинні виставлятись на конкурс на найширшій основі, крім випадків застосування переговорної процедури. Оціночна вартість договору не має визначатися з метою обходу застосованих правил, а також договір не може бути розділений з цією метою. Одержувач гранту, який діє як замовник повинен ділити договір на лоти, якщо доцільно, з належним урахуванням широкої конкуренції. У зв’язку з викладеним просимо надати роз'яснення з таких питань: 1. Чи зобов’язує Додаток ІІ «Публічні закупівлі» Угоди про фінансування програми Interreg VI-A NEXT Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна, за наявності одного грантового проєкту з реалізацією інфраструктурних заходів на трьох різних об’єктах, здійснювати єдину процедуру закупівлі робіт з поділом на окремі лоти за кожним об’єктом? 2. Чи допускається в такому випадку проведення окремих процедур закупівель по кожному з об’єктів без порушення умов Угоди про фінансування Програми? <b> Номер відповіді:</b> 562/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (3.Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, позик, грантів з урахуванням додаткових вимог), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Відповідно до статті 6 Закону якщо міжнародним договором України , згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України , з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону. Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону, а також з урахуванням встановлених законом вимог щодо ступеня локалізації виробництва. Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів організацій, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до пункту 3 Особливостей закупівля товарів (робіт, послуг) за кошти кредитів (позик, грантів), що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, що здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, якими передбачається можливість застосування законодавства України у сфері публічних закупівель, може здійснюватися відповідно до цих особливостей з урахуванням додаткових вимог і умов, схвалених відповідною організацією, зокрема у спеціальному процедурному посібнику щодо відповідного кредиту (позики, гранту), наданого згідно з міжнародним договором. Таким чином, у разі якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, то застосовуються положення міжнародного договору України. Пряд з цим Угода про фінансування програми (Interreg VI-A) NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна ратифікована Законом України № 3717- IХ від  09.05.2024. Статтею 16 Угоди встановлено, якщо здійснення операції вимагає укладення договорів про закупівлю послуг, постачання товарів або виконання робіт бенефіціаром з Країни-партнера, застосовуються процедури закупівель, викладені в Додатку II до цієї Угоди. Для отримання детальних роз'яснень щодо практичного застосування правил Програми, викладених у зазначених документах, пропонується звертатися до відповідних органів управління Програми.

<b>Запит від:</b> Запит від Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства <b> Тема розширена:</b> ЩОДО МАШИНОЗЧИТУВАЛЬНОГО ФОРМАТУ ОПРИЛЮДНЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ПРО ЗАКУПІВЛЮ РОБІТ <b>Суть питання:</b> ЩОДО МАШИНОЗЧИТУВАЛЬНОГО ФОРМАТУ ОПРИЛЮДНЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ПРО ЗАКУПІВЛЮ РОБІТ Відповідно до пункту 10 частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) визначено, що Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) — протягом трьох робочих днів з дня його укладення. Роз’ясніть будь ласка, якщо Замовник під час закупівлі Робіт оприлюднює документи, які не підписуються безпосередньо Сторонами договору, але за вимогами Казначейської служби повинні бути оприлюднені в електронній системі закупівель, наприклад: наказ про затвердження проектно-кошторисної документації, Експертний звіт позитивний, затверджений зведений кошторисний розрахунок і т.д. Чи потрібно документи, які не підписуються безпосередньо Сторонами Договору про закупівлю робіт, оприлюднювати Замовнику крім формату PDF, ще оприлюднювати додатково в машинозчитувальному форматі? <b> Номер відповіді:</b> 557/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 01.10.2025 № 3323-04/66043-06 "Щодо внесення змін до особливостей стосовно прозорого будівництва та цифровізації" та запиті № 502/2024 , що  розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=66043 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/2e95bc4e-4f3b-4ad2-b69d-9ef42331973f?lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним. Водночас  згідно з Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тому, з питань вимог під час казначейського обслуговування пропонується додатково звернутися до  Державної казначейської служби України.