<b>Запит від:</b> Запит від Фіцик Тарас Богданович <b> Тема розширена:</b> Застосування пп8 п13 ПКМУ 1178 <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз’яснення щодо можливості застосування підпункту 8 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування». Ситуація полягає в наступному. Замовником за результатами проведення відкритих торгів укладено договір про закупівлю послуг з прибирання снігу. Станом на поточну дату обсяги послуг, передбачені зазначеним договором, майже вичерпані. Водночас у процесі виконання договору виникла додаткова потреба у послугах з прибирання снігу, обумовлена погіршенням погодних умов, інтенсивність та тривалість яких об’єктивно не могли бути достовірно передбачені на етапі планування та проведення процедури закупівлі. З огляду на сезонний характер зазначених послуг, існує ризик, що у разі ініціювання та проведення повторної процедури відкритих торгів потреба у таких послугах може втратити актуальність до моменту укладення нового договору. У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування підпункту 8 пункту 13 постанови КМУ № 1178 у випадку виникнення додаткової потреби в аналогічних послугах у того самого надавача послуг, з яким укладено основний договір за результатами відкритих торгів, за умови дотримання вимог щодо граничного розміру вартості таких додаткових послуг. На різноманітних інформаційних ресурсах висвітлена різна інформація щодо даного питання але нажаль жодної вичерпної інформації з подібних питань від Уповноваженого органу не має. Тому прошу надати вичерпну інформацію щодо порушеного питанні. Багато замовників і учасників закупівель Вам будуть вдячні. Бо складається враження що у нас не Уповновадений орган надає розяснення, а Радник у сфері публічних закупівель. Роз’яснення необхідне для правильного застосування норм законодавства у сфері публічних закупівель та прийняття виваженого управлінського рішення. PS: Буду безмежно вдячний за швидку і конкретну відповідь. З повагою <b> Номер відповіді:</b> 17/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 1156/2022 та № 817/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа Габовда О.В. <b> Тема розширена:</b> Підстави для відхилення пропозиції у спрощеній закупівлі <b>Суть питання:</b> Суть питання: в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі Замовником вимагалося надання Довідки довільної форми про наявність транспорту для доставки товару. Така довідка може подаватися у будь-якій формі, але повинна містити інформацію про марку, модель транспортного засобу, державний реєстраційний номер, із зазначенням чи є такий засіб власним або залученим на інших правових підставах. Також в оголошенні вимагалося надання копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, інформація про який зазначена учасником у довідці. У наданій учасником Довідці про наявність транспортних засобів Учасником не зазначено інформацію про марку, модель транспортного засобу, державний реєстраційний номер, не надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, якщо надані документи учасника не містять інформації про марку, модель транспортного засобу, державний реєстраційний номер, не надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, якщо такі вимагалися Замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі? При проведенні перевірки пропозицій наданих учасниками публічних закупівель, уповноваженою особою було виявлено невідповідність пропозиції, вимогам, що визначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. А саме, у таблиці запропонованого товару Учасником не вказано конкретних технічних характеристик запропонованого ним товару. Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, якщо останнім не вказано конкретних технічних характеристик запропонованого ним товару, а такі вимоги вимагалися Замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі? Також при наданні Пропозиції учасником допущено арифметичну помилку при визначенні ціни товару з урахуванням вартості усіх комплектуючих. Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, якщо така містить помилки (в тому числі арифметичні) при визначенні ціни товару з урахуванням вартості усіх комплектуючих? Нормами діючого законодавства, а саме п.11 ст.14 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на 10.09.2022, на дату проведення такої закупівлі) визначено, що Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Також, пунктом 13 цієї ж статті Закону регламентовано, що Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, що регламентують правовідносини у сфері публічних закупівель (в редакції станом на 10.09.2022, на дату проведення такої закупівлі), прошу надати роз’яснення: Чи може бути визначеним переможцем спрощеної закупівлі Учасник, пропозиція якого містить помилки (в тому числі арифметичні) при визначенні ціни товару з урахуванням вартості усіх комплектуючих, не містить інформації про марку, модель транспортного засобу, державний реєстраційний номер, який не надав копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; та який не зазначив конкретних технічних характеристик запропонованого ним товару, при умові, що такі вимоги вимагалися Замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 11/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" та у запитах №№ 874/2021, 827/2021, 1589/2020 , 507/2021, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=28729 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/75ac54f7-3c73-4a06-9445-a3f6609ac5e0?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/4970a417-0dac-482b-904c-182befa7200d?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ebca69b8-7645-4029-ac14-c1bafe6ea682?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0ad82884-cd0c-4b62-9fbb-481418a41653?lang=uk-UA&showMenuTree=true Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок проведення спрощених закупівель встановлений статтею 14 Закону. Поряд з цим частиною тринадцятою статті 14 Закону встановлено обов'язок замовника відхилити пропозицію у разі якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Таким чином, пропозиція подається відповідно до вимог, установлених замовником в оголошенні про спрощену закупівлю. Водночас зазначаємо, що з питань здійснення перевірки, вжиття заходів контролю, проведення моніторингу, оскарження закупівель слід звертатися до відповідних органів влади згідно з їх повноваженнями, визначеними Конституцією та законами У країни. Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа Габовда О.В. <b> Тема розширена:</b> Підстави для відхилення пропозиції у спрощеній закупівлі <b>Суть питання:</b> Суть питання: оголошенням про проведення спрощеної закупівлі Замовником вимагалося, що пропозиція повинна містити накладений кваліфікований електронний підпис учасника процедури закупівлі. При перевірці підпису учасника на сайті ЦЗО, уповноваженою особою було встановлено, що тип підпису є удосконалений, тобто учасник не виконав вимоги Замовника, що містилися в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Листом від 16.02.2021 №1/06-3-1587 Міністерство цифрової трансформації України повідомило: якщо за результатами перевірки електронного підпису чи печатки на сайті ЦЗО з’являється інформація, що тип підпису «удосконалений», то такий підпис не може вважатися кваліфікованим. Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства в редакції станом на 10.09.2022 (на дату проведення такої закупівлі), прошу надати відповідь з наступних питань: Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, якщо така не підписана кваліфікованим електронним підписом при умові, що така вимагалася Замовником в оголошенні про проведення закупівлі? Чи може бути визначеним переможцем спрощеної закупівлі Учасник, пропозиція якого підписана удосконаленим електронним підписом при умові, що Замовником в оголошенні про проведення закупівлі міститься вимога про накладення кваліфікованого електронного підпису на кожен документ? <b> Номер відповіді:</b> 13/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" та у запиті № 159/2022 , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=28729 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/dafe0e91-1c6b-4e02-b260-9aa1b1389df7?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ВСП «Політехнічний фаховий коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського» <b> Тема розширена:</b> Заключення договору на початку року, за результатами торгів проведених в кінці минулого року <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз'яснення: В кінці 2025 року нами проведено відкриті торги на наступний рік на очікувану вартість, які не відбулись, за результатом - нами було заключено прямий договір на 2026 рік. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов’язання за цим договором в частині оплати виникають у 2026 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов’язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України». Отже реєстрація договору відбувається протягом 7 робочих днів з моменту взяття на облік органами Казначейства кошторису. Кошторисом на 2026 рік виділено 1/4 суми укладеного договору. Отже сума договору коригується додатковою угодою під виділені бюджетні асигнування. Питання : у разі додатково виділених коштів чи можна внести додаткові кошти в укладений договір в межах суми на яку було проведено закупівлю? Адже закупівля здійснювалась на потребу 2026 року. Чи кожного разу при виділенні асигнувань знову проводити відкриті торги які не відбудуться та укладати прямий договір. Адже нам будуть кожні два місяці надходити кошти. <b> Номер відповіді:</b> 14/2026

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ №2 ПОЛТАВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ" <b> Тема розширена:</b> Застосування законодавства у сфері публічних закупівель для реалізації національної програми Скрінінгу 40+ <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 ПМР» (далі — Замовник) просить надати роз’яснення щодо наступної ситуації. З 01.01.2026 р. у межах реалізації національної програми скринінгу для населення віком 40+ Замовник планує надавати медичні послуги, що включають лабораторні дослідження. Зазначені послуги надаються як платні медичні послуги, оплата за які здійснюється безпосередньо пацієнтами на розрахунковий рахунок КНП (цифрові платежі). Для виконання лабораторної частини досліджень Замовник планує залучати сторонню сертифіковану лабораторію. Орієнтовна сума витрат на оплату послуг такої лабораторії протягом 2026 року складатиме 800 000,00 грн. Оплата послуг лабораторії здійснюватиметься виключно за рахунок коштів, отриманих від пацієнтів як плата за ці конкретні послуги (фактично — транзитні кошти за договором субпідряду). У зв’язку з вищевикладеним, просимо надати відповідь на такі питання: 1. Чи вважаються кошти, отримані КП від фізичних осіб за платні послуги, «власними коштами замовника» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та чи зобов’язують вони Замовника проводити процедуру Відкритих торгів, якщо сума перевищує 100 тис. грн? 2.Чи має право Замовник укласти прямий договір субпідряду з лабораторією як виконавець платної послуги, керуючись нормами Цивільного кодексу України, без застосування процедур, визначених Постановою КМУ №1178 (Особливості)? 3. Який порядок дій буде правомірним у разі, якщо надходження коштів від пацієнтів є непередбачуваним і накопичується поступово, що ускладнює визначення точного обсягу закупівлі на початку року? <b> Номер відповіді:</b> 15/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону і Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон та Особливості не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або власні кошти). Водночас відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, при цьому відповідно до Положення про про Національну службу здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12. 2017 № 1101 (зі змінами), Національна служба здоров’я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, який зокрема реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій). Тому з питання застосування постанови Кабінету Міністрів України  від 10 грудня 2025 р. № 1652 "Деякі питання проведення скринінгів здоров’я для осіб віком від 40 років" пропонуємо звернутися до вищевказаних органів влади.

<b>Запит від:</b> Запит від КНЕУ ім. В.Гетьмана <b>Суть питання:</b> Річна потреба на закупівлю електроенергії складає 20 мільйонів , закупляємо поквартально . Чи можу не проводити Відкриті торги , а проводити Запит ціни кожен квартал? <b> Номер відповіді:</b> 16/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 307/2023, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/27b68452-37c6-47ab-9c61-e66665ff44e5?lang=uk-UA Поряд з цим, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно пункту 10 Особливостей замовники , у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень , послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей. Таким чином, виходячи з положень Особливостей, використання електронного каталогу наразі є альтернативою відкритим торгам. До того ж здійснення закупівлі товарів з використанням електронного каталогу можливе без обмеження граничних меж.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Український державний центр радіочастот" <b> Тема розширена:</b> щодо визначення нагальної потреби та проведення процедур закупівель при придбанні комплектуючих <b>Суть питання:</b> Наше підприємство є державним унітарним, комерційним підприємством, заснованим на державній власності. Підприємство є Замовником в розумінні п 3 ч 1 ст 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості). Наше підприємство планує виготовляти певну продукцію (обладнання) і реалізовувати її на комерційній основі. У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення на наступні питання: 1. Чи потрібно нашому підприємству проводити процедури закупівлі згідно з Законом з урахуванням Особливостей для придбання матеріалів та комплектуючих (товарів), необхідних для виробництва продукції (обладнання), яка в подальшому буде реалізована? Звертаємо увагу, що відповідь на це питання лише частково надана в роз’ясненні Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на запит 1101/2020 (https://me.gov.ua/inforez/Details?id=15b7f331-3100-462b-b6ff-e0002424f90f⟨=uk-UA). Зокрема, в ньому йдеться тільки про випадки закупівлі (залучення субпідрядників та співвиконавців) для виконання договору, стосовно якого Замовник був учасником торгів та став переможцем за їх результатами. Також в роз’ясненні йде мова лише про можливість закупівлі робіт та послуг (про закупівлю товарів не згадується). Враховуючи зазначене, просимо уточнити можливість не застосовувати процедури закупівлі для придбання підприємством не лише робіт та послуг, але й товарів: - для забезпечення виробництва продукції з метою її постачання в рамках виконання договору, який укладався з нашим підприємством за прямою процедурою (без оголошення торгів). - для виробництва продукції з метою її подальшого перепродажу, але без попередньо укладеного договору на поставку цієї продукції. Просимо, також, взяти до уваги при наданні відповіді, що в роз’ясненні Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на запит 437/2021(https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e97e2a7c-2118-4759-a8aa-c885f612b5c4⟨=uk-UA) висвітлено питання можливості закупівлі для подальшого перепродажу, але для Замовників, визначених у п 4 ч 1 ст 2 Закону, а наше підприємство є Замовником в розумінні п 3 ч 1 ст 2 Закону. 2. Підпункт 4 п 13 Особливостей передбачає нагальну потребу у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником. З огляду на зазначене, та з урахуванням того, що строк виконання замовлення за договором (контрактом) має стислий термін і це унеможливлює дотримання замовником строків для проведення відкритих торгів, які тривають не менше ніж 21 день, просимо надати роз’яснення: Чи можливо застосувати підпункт 4 п 13 Особливостей при проведенні закупівлі матеріалів та комплектуючих (товарів), необхідних для виробництва продукції (товарів), в тому числі оборонного призначення, яке здійснюється на виконання умов укладеного договору (контракту), де підприємство виступає як Виконавець? 3. Чи можливо укладений договір (контракт) на виготовлення продукції (товару) вважати як документально підтверджена нагальність? Відповідно до пункту 1 ч 5 ст 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю», або які згідно з законами України потребують спеціальних заходів безпеки. У зв’язку цим, виникає наступне питання: 4. Чи буде поширюватися дія Закону на закупівлі для придбання матеріалів та комплектуючих (товарів), необхідних для виробництва продукції (обладнання) оборонного призначення, якщо розголошення інформації про таку діяльність в умовах воєнного стану може загрожувати життю та здоров’ю працівників підприємства? <b> Номер відповіді:</b> 7/2026

<b>Запит від:</b> Запит від Ковальчук Олена Леонідівна <b> Тема розширена:</b> Пов'язані особи в сфері енергетики <b>Суть питання:</b> Орган місцевого самоврядування (ОМС) отримав міжнародний грант на будівництво сонячної електростанції. Вказана електростанція отримала відповідні дозвільні земельні документи та буде будуватись на одному з підприємств, що належать ОМС. В майбутньому планується, що підприємство буде продавати згенеровану електроенергію іншим комунальним підприємствам регіону, які теж належать ОМС (школи, лікарні тощо). Для цього підприємство буде проходити процедуру тендеру, як цього вимагає законодавство. Тобто фактично замовником закупівлі електроенергії буде школа, лікарня тощо (кінцевим бенефіціаром якого є ОМС), а учасником тендеру буде інше комунальне підприємство (власник електростанції), кінцевим бенефіціаром якого теж є ОМС. Враховуючи, що даний проект вже знаходиться на етапі імплементації і важливо розуміти практичне застосування законодавства, то цікавить питання чи підпадатиме така схема продажу електроенергії під заборону продажу та відхилення тендерних пропозицій через "пов'язаність осіб в публічних закупівлях" ? <b> Номер відповіді:</b> 8/2026

<b>Запит від:</b> Запит від Зимноводівська сільська рада Львівського району Львівської області <b> Тема розширена:</b> Розгляд пропозиції учасника <b>Суть питання:</b> Замовником, сільською радою , оголошено закупівлю робіт для будівництва укриття (споруди подвійного призначення) відповідно до проектно – кошторисної документації, що затверджена замовником у червні 2025р. Відкриті торги з особливостями оголошено 05.12.2025р., тобто після вступу в силу постанови КМУ №1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану». Тендерною документацією питання щодо встановлення цін на матеріальні ресурси при формуванні пропозиції та договірної ціни за ціною середньою по регіону не відображене, на час подання пропозицій база даних цін в ЄДСБ відсутня (не функціцонує). Відповідно до п п.3 п. 1 постанови КМУ №1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться замовником під час складання інвесторської кошторисної документації та узгодження договірної ціни, а підрядником такий аналіз проводиться у разі, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника та узгоджується із замовником, а також під час складання договірної ціни. Просимо Вас надати інфомацію та роз’яснити, чи вправі замовник досліджувати на етапі розгляду пропозиції учасника відкритих торгів з особливостями, ціни на матеріальні ресурси викладені у складеній учасником (підрядником) договірній ціні на предмет їх відповідності середнім цінам по регіону та чи поширюється дія згаданої постанови КМУ на договірні ціни подані під час відкритих торгів в тому числі до початку функціонування бази даних цін. Заздалегіть вдячні за надану інформацію, з повагою, уповноважена особа Н.Гнатишин. <b> Номер відповіді:</b> 5/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460  (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві та у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану" слід звертатись до Мінрозвитку, як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ціноутворення у будівництві. Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці Методичні рекомендації поширюються на закупівлю робіт з будівництва нових, реконструкції, капітального ремонту та реставрації існуючих будівель без розроблення проєктної документації переможцем такої закупівлі та розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://griml.com/sAl1q

<b>Запит від:</b> Запит від Шутович Віталій Вячеславович <b> Тема розширена:</b> план закупівлі <b>Суть питання:</b> Згідно ЗУ Про публ закупівлі : 10. Уповноважена особа: 1) планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель; В разі двох і більше уповн. осіб з різних типів закупки в установі чи може бути два плани закупівель з відповідних напрямків чи план повинен бути один і в такому випадку, яка з двох уповноважених осіб повинна його публікувати? <b> Номер відповіді:</b> 6/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1420/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=52881c75-b4c6-404a-aaf3-6215c44277cb&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "НВП АСУ" <b> Тема розширена:</b> Підтвердження локалізації <b>Суть питання:</b> Серед документів на підтвердження локалізації , яку нам необхідно зробити до 12.01.2026 року для можливості участі у тендерній закупівлі, є декілька форм звітності за попередній рік. Зокрема: - заповнена форма державного статистичного спостереження No 1П-НПП (річна) «Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції», визначеної Держстатом, з інформацією за попередній звітний рік. Форма за 2025 рік подається по строку до 28 лютого. Чи можливо подання форми за 2024 рік? - поданий до контролюючого органу додаток 4ДФ “Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору” до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з інформацією за попередній річний звітний період. З 2025 року додаток 4ДФ подається щомісячно. Подавати додаток 4ДФ за 2025 рік? Чи теж за 2024 рік щоб збігалася звітність по нашому підприємству? - розрахунок питомої ваги витрат на оплату праці (з відрахуванням на єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у складі собівартості виробленої (реалізованої – для суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності) продукції на рік разом з копіями документів, що підтверджують розрахунок (у тому числі фінансової звітності відповідно до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Вказана звітність теж подається до 28 лютого. Тоді розрахунок питомої ваги на оплату праці робити повністю за данними 2024 року? <b> Номер відповіді:</b> 4/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що з питань Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), необхідно звертатися до департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись  за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.

<b>Запит від:</b> Запит від Анохіна Оксана Олексіївна <b>Суть питання:</b> Звертаюсь з проханням надати роз’яснення з такого питання: чи може матеріально-відповідальна особа з отримання, видачі і збереження основних засобів, малоцінних необоротних матеріальних активів та інших матеріальних цінностей органу місцевого самоврядування бути призначеною уповноваженою особою з організації і проведення процедур публічних закупівель; чи не буде у цьому випадку потенційного/реального конфлікту інтересів? <b> Номер відповіді:</b> 2/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" та у запитах № № 270/2024 , 413/2020 , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/82c13757-6d69-4564-90da-db5e39083ab7?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/7b319da3-dfc3-441c-b690-2af49e171ee4?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.