<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Національної поліції в Одеській області <b> Тема розширена:</b> Відображення інформації в річному плані закупівель <b>Суть питання:</b> У Замовника під час планування та проведення публічних закупівель виникло питання щодо правильного застосування вимог частини першої статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині достовірності інформації, що відображається у річному плані закупівель у випадку, коли виконання та оплата договору здійснюється у наступних бюджетних періодах. Зокрема, Замовником планується здійснення закупівель за результатами яких планується укладання довгострокових договорів на два і більше бюджетні періоди, із поетапним виконанням та оплатою в межах бюджетних призначень відповідних років. Також, під час моніторингу закупівлі Замовника № UA-2023-12-11-002126-a Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Чернігівській області (висновок від 12.03.2024) було встановлено, що закупівля оголошена та запланована Замовником у 2023 році зі строком постачання до 29.02.2024 не відповідає вимогам частини першої статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі». У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. У якому саме річному плані (планах) закупівель повинна бути відображена така закупівля: • лише у річному плані того року, в якому оголошується процедура закупівлі із зазначенням загальної очікуваної вартості; • чи у річних планах кожного бюджетного року, в якому передбачається виконання та/або оплата за договором із зазначенням очікуваної вартості в межах відповідного бюджетного періоду? 2. Чи вважатиметься дотриманою вимога щодо достовірності інформації у річному плані закупівель (частина перша статті 4 Закону «Про публічні закупівлі») у разі, якщо закупівля відображена в річному плані одного року, а строк надання послуг та оплата за договором передбачені в наступних бюджетних періодах? 3. Чи є правомірним відображення однієї закупівлі, що здійснюється за результатами однієї процедури та укладання одного договору, у двох і більше річних планах закупівель (по роках виконання) із зазначенням очікуваної вартості в межах відповідного бюджетного періоду? <b> Номер відповіді:</b> 33/2026 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> Електронний каталог <b>Суть питання:</b> Просимо розглянути лист у додатку. Враховуючи нові зміни до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026р. №33 (далі – Зміни до Порядку) Замовник з незалежних від нього обставин не має можливості визначити, товар якої країни пропонує постачальник і чи не пропонує учасник товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, та, відповідно, не зможе застосувати підставу для відхилення постачальника з причини пропонування ним товару походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран. Окрім того, після визначення постачальника переможцем відбору та прийняття рішення про намір укласти договір з ним, у випадку з’ясування на етапі укладання договору, що переможцем відбору пропонується товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, Замовник не має законних підстав для його відхилення, оскільки п. 64 Змін до Порядку передбачений вичерпний перелік підстав для відхилення переможців відбору і причин відхилення з підстав «пропонує товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран» немає. Враховуючи вище наведене, просимо надати роз’яснення, яким чином Замовнику розглядати пропозицію постачальника, яка визначена економічно вигідною, щодо її відповідності вимогам, зазначеним у запиті пропозицій постачальників, зокрема в частині дотримання ним вимоги, що «країною-походження товару не може бути Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран». <b> Номер відповіді:</b> 26/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.02.2026 № 3323-04/10842-06 "Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10842 Водночас з питань технічної реалізації пропонується ознайомитись з інформацією на Prozorro Інфобокс, що адмініструє  ДП "Прозорро", за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/instrukciya-vstanovlennya-vimogi-pro-krajinu-pohodzhennya-tovaru-za-novimi-zminami-do-postanovi-822

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Почаївська районна комунальна лікарня" Почаївської міської ради <b> Тема розширена:</b> Про добавлення в електронний каталог профілю товару Рукавички медичні <b>Суть питання:</b> КНП «Почаївська РКЛ» просить додати в електронний каталог профіль товару рукавички медичні оглядові нітрилові стерильні та нестерильні в розмірах для закупівлі та потреб лікувального закладу на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» зі змінами та відповідно до пункту 11.1 Постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022р. «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», який зобов’язує заклади охорони здоров’я здійснювати закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. №822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Річна потреба закупівлі КНП «Почаївська РКЛ» становить більше 500 тис. грн. на рік по даному товару. <b> Номер відповіді:</b> 27/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання надавалась листом Мінекономіки від 27.10.2025 № 3811-06/72813-07 (додається) на запити №№ 07/3365-08/2025 від 26.08.2025, 07/3885-10/2025 від  01.10.2025 ДП “Медичні закупівлі України” (додаються). Так, оскільки адміністрування електронних каталогів для медичних товарів та лікарських засобів здійснює державне підприємство “Медичні закупівлі України”, що визначено централізованою закупівельною організацією відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093, з питань формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель необхідно звертатися до державного підприємства “Медичні закупівлі України”. Поряд з цим, відповідно до підпункту 4 пункту 5 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (зі змінами), МОЗ з метою організації своєї діяльності зокрема здійснює контроль за діяльністю підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. Оскільки державне підприємство “Медичні закупівлі України” засноване на державній власності та належить до сфери управління МОЗ, із зазначеного у зверненні питання пропонується додатково звернутися до МОЗ.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укртрансгаз" <b>Суть питання:</b> Пунктом 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (в редакції від 17.05.2025) встановлено, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару. Водночас, законодавством України у сфері публічних закупівель не встановлено певної форми договору про закупівлю, однак визначено (пункт 17 Особливостей та частина перша статті 41 Закону), що договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України. Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Таким чином, ні нормами законодавства у сфері здійснення публічних закупівель, ні положеннями Цивільного та Господарського кодексів України не передбачено певної окремо визначеної форми для укладання договору про закупівлю. Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір, як різновид правочину, є домовленістю двох або більше сторін (частина 1 статті 626 ЦК України). Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення щодо можливості укладення договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель відповідно до підпунктів 13 та 15 пункту 13 Особливостей шляхом сплати рахунку-фактури, за умови, що такий рахунок містить всі істотні умови договору та укладений у повній відповідності до пункту 13 Особливостей, зокрема: - інформацію про таку закупівлю включено до річного плану закупівель, - оприлюднено звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, разом з таким договором та додатками; - оприлюднено обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до пункту 13 Особливостей. <b> Номер відповіді:</b> 28/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Відповідно до підпунктів 13 і 15 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли: здійснюється закупівля товарів, робіт та послуг для/з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів: критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури; сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури в рамках реалізації експериментального проекту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2025 р. № 142 “Про реалізацію експериментального проекту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури” (Офіційний вісник України, 2025 р., № 20, ст. 1335) за договорами про закупівлю, які укладаються до 1 березня 2026 року; здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для проведення заходів, спрямованих на забезпечення захисту об’єктів підприємств, установ та організацій електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового, нафтогазового комплексів та об’єктів критичної інфраструктури підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти, у тому числі для організації захисту їх працівників у частині будівництва, створення та облаштування об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, для відновлення зруйнованих або пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації таких об’єктів, а також для проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт на об’єктах залізничної інфраструктури та ремонту тягового і рухомого складу. Водночас згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Згідно статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між юридичними особами. У свою чергу, відповідно до статті 638 Цивільного  кодексу України (далі – ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Разом з тим, відповідно до пункту 3-8  розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону  у разі здійснення замовником закупівлі, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. При цьому інформація, яку повинен містити  звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зазначена в статті 3 Закону. З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення щодо способу укладення договору про закупівлю у разі здійснення придбання відповідно до пункту 13 Особливостей з дотриманням законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> фінансові послуги <b>Суть питання:</b> Пункт 3 частини п’ятої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» ( далі – Закон) доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1530-IX від 03.06.2021. Відтак пункт 3 частини п’ятої статті 3 Закону визначений наступним чином: 5. Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі зокрема є: … 3) фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів. Для цілей цього Закону термін “фінансові послуги” вживається у значенні, наведеному в Законі України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, якщо надавачем послуг є резидент. Якщо надавачем послуг є нерезидент, під фінансовими послугами розуміються послуги, визначені законодавством країни реєстрації такого нерезидента як фінансові та які він має право надавати згідно із законодавством країни його реєстрації, про що замовнику надається документальне підтвердження; При цьому статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", передбачено зокрема: 1. Видами фінансових послуг є: 1) страхування; 2) надання коштів та банківських металів у кредит; 3) залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню; 4) фінансовий лізинг; 5) факторинг; 6) надання гарантій; 7) торгівля валютними цінностями; 8) фінансові платіжні послуги. Просимо роз’яснити 1. Які саме фінансові послуги охоплюються пунктом 3 частини п’ятої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи йдеться виключно про фінансові послуги, що безпосередньо пов’язані з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів? 3. Чи підпадає під дію цієї норми фінансовий лізинг як вид фінансової послуги? 4. Чи поширюється виняток, передбачений пунктом 3 частини п’ятої статті 3 Закону, на всі види фінансових послуг, визначені статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», чи лише на окремі з них? 5. Яким чином замовнику здійснювати закупівлю фінансових послуг, зокрема фінансового лізингу, з урахуванням зазначених норм законодавства? <b> Номер відповіді:</b> 29/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Відповідно до статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Так, відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів . Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, визначений у частинах п'ятій та шостій статті 3 Закону, є вичерпним. У свою чергу, згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда) , лізинг , а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Так, згідно з пунктом 10 Особливостей, замовники здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 2 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень , послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей. При цьому будь-яку рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно та з дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України <b> Тема розширена:</b> Щодо внесення змін до назви предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз'яснення з наступного питання: 18.12.2025 Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) - далі Установа, було оголошено процедуру відкритих торгів на закупівлю "Послуги з особистої охорони приміщень та будівель Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у Дніпропетровській області" на 2026 рік. 31 грудня 2025 року Установою було отримано Виписку з ЄДР про зміну назви Установи на Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, тому договір за результатом проведення процедури укладено між Учасником та Дніпровським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України та передано на реєстрацію в Державну казначейську службу України (далі – Казначейство). Проте Казначейство відмовляє у реєстрації такого договору. Виправити план та оголошення технічно неможливо. Просимо пояснити, чи може замовник змінити зазначене в предметі договору: «Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)» на «Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України» та надати до органу казначейства відповідний протокол та /або додаткову угоду на зміну назви предмету закупівлі? На дату оголошення процедури закупівлі, не було інформації про строки перейменування Установи. Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 25/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 835/2023 , 1016/2022 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/be5e6d09-8800-4258-afe7-09cfb3c86049?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/a1ace259-6448-48ee-a904-4f83cd2a04c8?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А7384 <b> Тема розширена:</b> Яким має бути термін дії договору про закупівлю товару оборонного призначення - до кінця бюджетного року (31.12.2026) чи згідно постанови КМУ № 1275 від 22.11.2022, тобто на період дії правового режиму воєнного стану? <b>Суть питання:</b> Казначейство наполягає на тому, що так, як військова частина здійснює оборонні закупівлі згідно постанови КМУ № 1275 від 22.11.2022р., то і термін дії договорів має бути не до кінця бюджетного року (31.12.2026), а до кінця воєнного стану на момент укладання такого договору (тобто, в даний момент, до 03.02.2026). Якщо ж постачальник є виробником, і виробництво товару потребує більше часу, аніж 90 днів, то термін дії договору ми маємо продовжувати додатковими угодами. Надайте, будь ласка, роз'яснення, яким має бути термін дії договору про закупівлю товару оборонного призначення - до кінця бюджетного року (31.12.2026) чи згідно постанови КМУ № 1275 від 22.11.2022, тобто на період дії правового режиму воєнного стану в момент укладання договору? <b> Номер відповіді:</b> 23/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу! Закон України “Про оборонні закупівлі” визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону державний контракт (договір) (далі - державний контракт (договір)) - угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Згідно з частиною третьою статті 21 Закону, державний контракт (договір) укладається на період, упродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі такого контракту (договору). Частиною четвертою статті 21 Закону передбачено можливість укладати державні контракти (договори) на строк, що перевищує один рік, а саме - не більш як на три бюджетні періоди на підставі обґрунтованих пропозицій виконавця щодо розроблення новітніх (складних) зразків озброєння та військової техніки, їх закупівлі з урахуванням виробничого циклу за рішенням державного замовника. Таким чином, положення Закону встановлюють, що державний контракт (договір) укладається на період, упродовж якого існують господарські зобов’язання сторін та може укладатися на строк до трьох років для закупівлі складних зразків озброєння з урахуванням часу його виготовлення. При цьому термін дії такого контракту визначається тривалістю виконання всіх господарських зобов’язань між державним замовником та виконавцем. Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Пунктом 6 Особливостей № 1275 встановлено, що з метою укладення довгострокових державних контрактів (договорів) до переліків та обсягів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, зазначених в абзаці третьому і четвертому пункту 6 Особливостей № 1275, з урахуванням орієнтовних граничних показників видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету на середньостроковий період можуть включатися прогнозні показники закупівель на наступні за плановим два бюджетних періоди. Пунктом 8 Особливостей № 1275 зазначено, що істотні умови державного контракту (договору), укладеного відповідно до абзацу першого цього пункту, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, або якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання пункту 2 частини третьої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”. Відповідно до пункту 43 Особливостей № 1275, державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Таким чином, державний замовник має виключне право самостійно визначати істотні умови договору, включаючи термін його дії, виходячи з нагальних потреб безпеки та оборони. Крім того, пунктом 45 Особливостей № 1275 визначено, що укладення державним замовником державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану здійснюється відповідно до цих особливостей без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”, порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України та на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення. Відповідно до частини першої статті 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України. Відповідно до положень статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Крім того, зміна істотних умов державного контракту (договору), зазначена пунктами 8, 9, 62 та 94 Особливостей № 1275 здійснюється у випадках визначених пунктом 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178. Натомість пункт 48 Особливостей № 1275 містить перелік підстав для змін істотних умов державного контракту (договору), при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Таким чином, на підставі вищезазначеного, Закон та Особливості № 1275 не міститять норм щодо обмеження строку дії державного контракту (договору) виключно періодом дії правового режиму воєнного стану, оскільки такий строк визначається державним замовником самостійно, виходячи з обґрунтованої потреби та тривалості господарських зобов’язань сторін. Водночас зміна істотних умов такого державного контракту (договору) після його укладення до виконання зобов’язань у повному обсязі допускається лише у випадках, передбачених вичерпним переліком підстав, визначених пунктом 19 Особливостей № 1178 та пунктом 48 Особливостей № 1275, при закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Підсумовуючи, звертаємо увагу, що відповідно до чинного законодавства будь-які рішення щодо оборонної закупівлі приймаються державним замовником самостійно з дотриманням мети Закону, принципів здійснення оборонних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України та відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903 повідомляємо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери оборонних закупівель у конкретних випадках. При цьому, зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, мають виключно інформативний та рекомендаційний характер.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Днопоглиблювальний флот" ДП "АМПУ" <b> Тема розширена:</b> Звіт про виконання договору <b>Суть питання:</b> Добрий день. За результатами відкритих торгів було укладено договір про закупівлю з компанією-нерезидентом. Після підписання актів здачі-приймання наданих послуг за договором Замовником не було здійснено остаточного розрахунку, з огляду на що компанія-нерезидент звернулася до суду. Наразі рішення суду набуло законної сили та зобов'язано стягнути з Замовника суму основного боргу за договором, 3% річних, пеню та витрати по сплаті судового збору. Крім того, через невиконання рішення суду в добровільному порядку компанія-нерезидент звернулася до відповідних інстанція для примусового виконання рішення, що зумовило стягнення з Замовника на користь держави виконавчого збору. Для належного виконання законодавства у сфері публічних закупівель та оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю прошу надати роз'яснення, чи включати до суми оплати за договором про закупівлю сплачені Замовником 3%річних, пеню та витрати по сплаті судового збору, а також стягнуту суму виконавчого збору. <b> Номер відповіді:</b> 24/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. При цьому, виходячи зі змісту пунктів 31 та 32 статті 1 Закону, а саме понять тендерна документація та тендерна пропозиція, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатом процедури закупівлі на умовах, встановлених під час її проведення. У свою чергу, згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13, 15, та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89,91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених цим пунктом. При цьому правовідносини та видатки, які не передбачають придбання в розумінні Закону, не є предметом регулювання законодавства про публічні закупівлі. Крім цього, зазначаємо, що відповідь на питання щодо оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю міститься у запитах №№ 81/2024 , 450/2024 , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d0a03364-625d-4828-bac4-321bd7e16cdd?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/48e3df1b-a6e9-4050-b579-2a1fcca4f800?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Національної поліції в Сумській області <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Надайте будь ласка роз'яснення. Випадково було звітування договору про закупівлю, який на момент звітування було не виконано в повному обсязі. На сьогоднішній день договір перебуває в статусі ЗАКРИТИЙ. Чи можна повернути договір на стадію АКТИВНИЙ, для подальшої роботи з договором? Та що необхідно зробити замовнику для цього? Ідентифікатор закупівлі UA-2025-05-12-005856-a <b> Номер відповіді:</b> 22/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 536/2025 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/7c83044c-358b-4e7b-b5d5-7296dccfec82?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Врадіївської селищної ради <b> Тема розширена:</b> щодо можливості при проведенні запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку передбачити в проекті договору про закупівлю щодо переможця забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії повідомило, що «замовник може при проведенні запиту пропозицій постачальників передбачити в проекті договору про закупівлю щодо переможця забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії» (далі – Роз’яснення). <b>Суть питання:</b> Відділ освіти Врадіївської селищної ради (далі – Замовник) звертається з проханням щодо надання роз’яснень до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки), як до визначеного Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Уповноваженого органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель в Україні. Так, Мінекономіки на інший запит № 839/2023 щодо можливості при проведенні запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку передбачити в проекті договору про закупівлю щодо переможця забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії повідомило, що «замовник може при проведенні запиту пропозицій постачальників передбачити в проекті договору про закупівлю щодо переможця забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії» (далі – Роз’яснення). Також, безпосередньо електронний каталог передбачає технічну можливість установлення замовником вимог до постачальників щодо надання ними забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії. З огляду на викладене вище, відповідно до вимог Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (далі – Порядок) та враховуючи Роз’яснення Мінекономіки, нами, як Замовником, було оголошено запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель щодо закупівлі товару (далі – Запит), в якому містилася вимога до потенційних постачальників щодо здійснення забезпечення виконання нашого договору у вигляді банківської гарантії, яка повинна була відповідати низці вимог, зокрема, але не виключно, повинна відповідати вимогам пункту 27 Положення про порядок здійснення банками та фінансовими компаніями операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі – Положення) тощо. Надалі, після оцінки пропозицій постачальників, яка була автоматично проведена електронною системою закупівель, одного із потенційних постачальників (далі – Постачальник), пропозиція якого за результатами оцінки електронною системою закупівель визначена економічно вигідною, було визначено переможцем відбору. Однак, означений Постачальник завантажив в електронну систему закупівель здійснення забезпечення виконання нашого відповідного договору у вигляді банківської гарантії, яка не відповідала нашим вимогам, зокрема, але не виключно, не відповідала вимогам Положення тощо. До того ж, цей Постачальник не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку. На підставі означеного, при намаганні неухильного дотримання принципів здійснення публічних закупівель та недискримінації учасників, оголошених статтею 5 Закону, нами було відхилено пропозицію переможця відбору – Постачальника на підставі підпункту 1 пункту 64 Порядку, оскільки він не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку. Дане рішення нами, як Замовником, було прийняте на підставі того, що Постачальник: - надав забезпечення виконання нашого договору у вигляді банківської гарантії, яка не відповідала нашим вимогам, зокрема, але не виключно, не відповідала вимогам Положення тощо; - не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку. З огляду на все викладене вище, просимо роз’яснити, чи правильно ми вчинили відхилення економічно вигідної пропозиції Постачальника, оскільки під час проведення Запиту нам не вдалося дотриматися максимальної економії, як того вимагає Закон? <b> Номер відповіді:</b> 19/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №839/2023 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0f4aca0e-2380-47a8-b805-34d6291470e6&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Особливостями передбачено можливість здійснення закупівлі товарів з використанням електронного каталогу без обмеження граничних вартісних меж. Порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог. Виходячи з положень пункту 64 Порядку, замовник відхиляє пропозицію переможця відбору, у тому числі, якщо учасник не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 цього Порядку. У разі відхилення пропозиції переможця відбору замовник обов’язково зазначає причину такого відхилення. Згідно з абзацом третім пункту 57 Порядку запит пропозицій постачальників повинен містити проект договору з обов’язковим зазначенням підстав та у разі потреби із зазначенням порядку змін його умов. Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому будь - які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з урахуванням положень Закону, закріплених ним принципів та мети, і Особливостей, не призводячи своїми діями до штучного або умисного обмеження кола потенційних учасників. Водночас, враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство  економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері публічних закупівель, визначені у статті 7 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та земельних відносин Дубенської міської ради <b> Тема розширена:</b> визначення предмету закупівлі для укладення договору <b>Суть питання:</b> В зведеному кошторисному розрахунку на “Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку для проживання внутрішньо переміщених осіб” передбачено витрати: Кошти на технічну інвентаризацію в сумі 432 тисячі. Як передбачено п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 922, роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. З огляду на зазначене, вбачається, якщо кошти на технічну інвентаризацію в сумі 432 тисячі. включено до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт, то такий предмет закупівлі є роботами в розумінні норм Закону 922. Постає питання щодо подальшого зорієнтування, як правильно визначити предмет закупівлі на виконання робіт з технічної інвентаризації на “Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку для проживання внутрішньо переміщених осіб”. <b> Номер відповіді:</b> 20/2026

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" <b> Тема розширена:</b> закупівля роторного (компресорного) блоку <b>Суть питання:</b> Якщо планується закупівля товару за кодом за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015: 42120000-6 Насоси та компресори (42124330-6 Частини повітряних компресорів), локалізація має бути обов'язковою? Ціна перевищує 200 000 грн. В переліку товарів до, яких потрібно застосовувати локалізацію, це найменування відсутнє. <b> Номер відповіді:</b> 21/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 325/2025 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/dafee251-5cf9-433e-a9da-68fdfe1f0c39?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.