<b>Запит від:</b> Запит від Смизький ліцей <b> Тема розширена:</b> Доброго дня. В мене запитання по закупівлі електроенергіїї. В січні 2022 року відбулися відкриті торги по закупівлі електроенергії. Станом на 01.08 2022 року договір укладений по процедурі закупівлі (відкриті торги) закунчився. Є необхідність додаткової закупвлі електроенергіїї. Чи можна провести переговорну процедуру і укласти прямий договір на закупівлі електроенергіїї на суму 30% від основного договору. Дікую. <b>Суть питання:</b> Доброго дня. В мене запитання по закупівлі електроенергіїї. В січні 2022 року відбулися відкриті торги по закупівлі електроенергії. Станом на 01.08 2022 року договір укладений по процедурі закупівлі (відкриті торги) закунчився. Є необхідність додаткової закупвлі електроенергіїї. Чи можна провести переговорну процедуру і укласти прямий договір на закупівлі електроенергіїї на суму 30% від основного договору. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 873/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Національний авіаційний університет <b> Тема розширена:</b> Чи може юридична особа одночасно підпадати і не підпадати під дію Закону України «Про публічні закупівлі» в залежності від мети, з якою здійснюється конкретна закупівля. <b>Суть питання:</b> Заклад, що підпадає під визначення «Замовник» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) взяв участь в публічній закупівлі (далі – Закупівля 1), що проводилася іншим замовником, тобто на конкурентному ринку Оскільки виконання умов Закупівлі 1 передбачає здійснення видатків на закупівлю послуг, пов’язаних виключно з виконанням обов’язків за Закупівлею-1, чи є підстави вважати, що така конкретна закупівля здійснена за результатом діяльності, здійсненої на комерційній основі? З інформацією, наведеною в роз’ясненнях від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 та від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 ознайомлений, але там відповідь базується від виконання завдань юридичної особи «загалом», а не з позиції окремої закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 874/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” , та у запиті № 1695/2020 розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=41c3b672-6a75-4caf-ae13-c1a22fef5b68&lang=uk-UA При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", у тому числі віднесення до певної категорії, здійснюється суб’єктами самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіють самі суб’єкти та/або їх органи управління. Отже, якщо замовником у розумінні Закону передбачено здійснення придбання товарів, робіт або послуг, такий суб’єкт здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, крім випадків, на які його дія не поширюється.

Запит від: ТОВ "СУЧАСНІ ВАНТАЖІВКИ" Тема розширена: Щодо порядку врахування імпортного давальницького шасі при визначенні ступеня локалізації виробництва завершеного транспортного засобу Суть: ТОВ «Сучасні вантажівки» просить надати роз’яснення щодо практичного застосування пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» та Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, у частині визначення показників МВ (митна вартість сировини), ІВ (вартість імпортної сировини) та ВС (виробнича собівартість товару) під час використання виробником імпортного транспортного шасі на давальницьких умовах. Маємо таку виробничу модель: 1. Українське підприємство А, яке є резидентом України, є власником автомобільного шасі іноземного виробництва. Шасі було раніше імпортоване в Україну підприємством А, пройшло митне оформлення та обліковується у нього на балансі. 2. Підприємство А не продає шасі виробнику, а передає його українському підприємству Б на підставі договору як давальницьке майно для виробництва завершеного транспортного засобу. 3. Право власності на шасі протягом виробничого процесу залишається за підприємством А. 4. Українське підприємство Б здійснює на території України необхідні технологічні операції, використовує власні та/або придбані матеріали, вузли, агрегати і комплектуючі та за результатами виробничого процесу виготовляє новий завершений транспортний засіб. 5. Відповідно до виробничої, сертифікаційної та іншої документації саме підприємство Б є виробником завершеного транспортного засобу, який надалі може бути предметом публічної закупівлі та щодо якого виробником визначається ступінь локалізації. Таким чином, імпортне шасі є невід’ємною складовою готового транспортного засобу, проте воно: - не було імпортоване безпосередньо виробником Б; - не було придбане виробником Б у постачальника-резидента; - передано виробнику Б виключно як давальницьке майно без переходу права власності. При цьому чинне нормативне визначення показників МВ та ІВ прямо не описує випадок, коли імпортна складова передається виробнику іншою українською юридичною особою на давальницьких умовах без продажу та без переходу права власності. У зв’язку з цим просимо надати відповідь на такі питання: 1. Чи повинна вартість імпортного автомобільного шасі, переданого виробнику на давальницьких умовах, враховуватися при визначенні ступеня локалізації нового завершеного транспортного засобу, виробленого з використанням такого шасі? 2. Якщо така вартість повинна враховуватися, до якого саме показника формули вона має бути включена: - до МВ; - до ІВ; - лише до показника ВС; - або в іншому порядку? 3. Яка саме вартість такого давальницького імпортного шасі повинна використовуватися для цілей калькуляції локалізації: - митна вартість шасі, визначена під час його первісного імпорту підприємством А; - первісна бухгалтерська вартість у підприємства А; - балансова вартість шасі на дату передачі виробнику; - договірна/оціночна вартість, зазначена в акті передачі давальницького майна; - або інша вартість, визначена законодавством? 4. Чи повинна вартість давальницького шасі включатися до показника ВС – виробничої собівартості завершеного товару – для цілей розрахунку ступеня локалізації, якщо відповідно до правил бухгалтерського обліку таке шасі не переходить у власність виробника та обліковується ним як давальницьке майно? 6. Чи допускається для цілей розрахунку ступеня локалізації ситуація, за якої вартість імпортного давальницького шасі не включається до показників МВ та ІВ і одночасно не включається до ВС, незважаючи на те, що це шасі фізично та функціонально є основною складовою завершеного транспортного засобу? 7. Чи правильно ми розуміємо, що сам факт використання давальницької схеми не є перешкодою для включення завершеного транспортного засобу до переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації за умови, що заявником є безпосередньо виробник завершеного транспортного засобу, який виконує передбачені законодавством технологічні операції та має належні підтверджуючі документи? Відповідь на запит 420/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що з питань Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), необхідно звертатися до департаменту промислової політики Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом департамент промислової політики Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись  за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198. Номер відповіді: 420/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що з питань Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), необхідно звертатися до департаменту промислової політики Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом департамент промислової політики Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись  за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.

<b>Запит від:</b> Запит від ПРИРОДООХОРОННА РЕКРЕАЦІЙНА УСТАНОВА ПАРК-ПАМ'ЯТКА САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ "СТРИЙСЬКИЙ ПАРК" <b> Тема розширена:</b> Постачальник не надає здійснює поставки товару <b>Суть питання:</b> 07 лютого 2022 року Замовник уклав договір на придбання товару за «ДК 021:2015 – 09130000-9 «Нафта і дистиляти (бензин та дизельне паливо)». Відпуск Товару здійснюється по відпускним талонам (скетч-картах), які є документом обов’язкової звітності та надають право Покупцеві (представникам Покупця) на отримання Товару через АЗС. Ціна за товар становила 30,00 грн./літр за бензин А-95 та 29,00 грн./літр за дизпаливо. 20.06.2022 року Замовник звернувся до Покупця із заявкою на продаж талонів на пальне. 25.07.2022 року Замовник звернувся до Покупця із заявкою на продаж талонів на пальне. 27.07.2022 року Покупець електронною поштою (відповідь на першу заявку) те, що у зв'язку із воєнним станом та тяжкою логістичною ситуацією неможливо здійснити відпуск талонів на пальне. 27.07.2022 року Другим листом Покупець (відповідь на другу заявку) проінформував про те, що готовий здійснити постачання товару за поточною ринковою ціною, а саме: 52,00 грн./літр за бензин А-95; 57,00 грн./літр за дизпаливо та запропонував укласти 6 додаткових угод на збільшення ціни за одиницю товару, для поступового підняття ціни товару щоразу на 10% відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Довідку від Торгово-промислової палати України про коливання ціни Покупець надавати відмовився у зв’язку із воєнним станом. У зв’язку із вищенаведеним, просимо надати роз’яснення чи може Замовник укласти шість додаткових угод (протягом шести робочих днів, щодня по додатковій угоді) без доданих зі сторони Покупця підтверджуючих документів щодо коливання ціни, керуючись лише п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. <b> Номер відповіді:</b> 872/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю),  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від Пахалюк Юлія <b> Тема розширена:</b> Додаткова відпустка <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи може фахівець з публічних закупівель взяти додаткову відпустку тривалістю 7-ми днів? Якщо згідно додатку №1 до Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та Профспілками працівників освіти і науки України на 2021-2025 роки, посада "фахівець з публічних закупівель" не передбачена в орієнтовному переліку працівників з ненормованим робочим днем системи Міністерства освіти і науки України, яким може надаватися додаткова відпустка. Якщо ні, то чи можна посаду фахівець прирівняти до спеціаліста? <b> Номер відповіді:</b> 869/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу  направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту публічних закупівель, конкурентної політики та гуманітарної сфери Мінекономіки, та стосується трудових правовідносин,  пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки ( http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian ) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа <b>Суть питання:</b> Приймак Елла, просить надати роз’яснення щодо наступної ситуації. У 2016 році замовником керуючись вимогами Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) було укладено договори з банками та іншими фінансовими установами про надання послуг з організації та здійснення прийому сум платежів від платників за надані послуги та допоміжні до фінансових послуг поза межами дії Закону. Однак, 26.06.2021 року було внесено зміни до Закону, а саме пункт 13 частини 5 статті 3 Закону викладено у наступній редакції: «Дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями…». Отже, після внесення змін до Закону, було значно зменшено перелік фінансових послуг. Чи має право замовник, враховуючи внесенні зміни до Закону, укладати поза межами дії Закону без використання електронної системи закупівлі договори з банками та іншими фінансовими установами про надання послуг з організації та здійснення прийому сум платежів від платників за надані послуги та допоміжні до фінансових послуг? <b> Номер відповіді:</b> 870/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Борзнянської міської ради Чернігівської області <b> Тема розширена:</b> Проведення спрощеної закупівлі відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 № 169 <b>Суть питання:</b> Заготівля дров, це довготривалий процес, Для того щоб забезпечити заклади освіти паливом, паливну деревину слід заготовити заздалегідь, щоб до початку опалювального сезону встигнути нарубати і висушити дрова. В зв"язку з нагальною потребою у придбанні паливної деревини Замовником було прийняте рішення провести спрощену закупівлю відповідно до абз.3, п.п.1, п.1 Постанови КМУ від 28.02.2022 № 169 ( зі змінами) на придбання паливної деревини для опалення приміщень закладів освіти на опалювальний період 2022-2023 рр. на очікувану вартість 1233680 грн. Пропозицію подав один учасник з яким було укладено договір. Відділення держказначейства відмовило в реєстрації договору мотивуючи тим, що Закон "Про публічні закупівлі" чинний і закупівлю паливної деревини необхідно проводити з застосуванням процедури відкриті торги так, як вартість закупівлі більше 200 тис. грн. Чи правильно замовником застосовано спрощену закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 871/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Мозгова Олена Іванівна <b> Тема розширена:</b> Виплата матеріальної допомоги <b>Суть питання:</b> Мною, Мозговою О.І., було надіслано заявку на отримання матеріальної допомоги у розмірі 6500 грн в рамках програми Є Підтримка через додаток "Дія" 30.03.2022р,тобто в установлені терміни. Заявка прийнята до розгляду і схвалена. Проте,до сьогоднішнього моменту зазначена матеріальна допомога мною не отримана на жоден рахунок. Разом з тим,у додатку "Дія" зазначено,що кошти зараховані. Прошу надати відповідь коли,де і яким чином я можу отримати зазначену допомогу. <b> Номер відповіді:</b> 868/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо Вас, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, а запити, що надходять на нього знаходяться у відкритому доступі. Зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту публічних закупівель, конкурентної політики та гуманітарної сфери Мінекономіки,  у разі наявності питань щодо отримання 6,5 тисяч гривень в рамках програми єПідтримка пропонуємо ознайомитися з інформацією за покликанням:

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Печерського району м.Києва <b>Суть питання:</b> Установа заключила договір про закупівлю електроенергії з 01.02.2022 до 31.08.2022. Це пов'язано із підвищенням ціни на електроенергію в кінці 2021 та сумою, яка виділена на закупівлю електроенергії на 2022 рік. Однак, у зв'язку з зниженням ціни на електроенергію та значною економією, пов'язаною з тим, що одне з приміщень установи знаходиться на ремонті та не функціонує, після закінчення терміну дії договору залишиться значна сума для оплати за постачання електроенергії на наступний період. Окрім того, у січні 2022 року установа з коштів, які виділені на оплату постачання електроенергії у 2022 році, оплачувала договір про закупівлю за 2021 рік, продовжений додатковою угодою на січень 2022 року для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році. Додаткова угода заключалася на прогнозовану суму та після оплати по якій також виникла економія коштів. Під час проведення спрощеної закупівлі, відповідно до якої був заключений договір з 01.02.2022 до 31.08.2022, в результаті торгів, також зекономлено кошти. Яким чином можна продовжити договір, який укладено до 31.08.2022, щоб використати всі кошти за договором або акумулювати в продовженні договору ньому усі зекономлені кошти, яких може вистачити для оплати постачання електроенергії до кінця року ? <b> Номер відповіді:</b> 867/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160

<b>Запит від:</b> Запит від комунальне підприємство "Черкаська служба чистоти" Черкаської міської ради <b> Тема розширена:</b> Визначення очікуваною вартості предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Міністерство економіки України Про надання роз’яснення Для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі", Замовником комунальним підприємством «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради застосовується ПРИМІРНА МЕТОДИКА визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, яка затверджена Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.02.2020 № 275. Одним з головних чинників який впливає на розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг є офіційний курс гривні, особливо, курсова різниця - різниця, яка є наслідком перерахунку однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах в різний момент часу. Зміни офіційного курсу гривні використовується інформація про офіційний курс валют, яка розміщена на офіційному вебсайті Національного Банку України. Протягом останнього часу офіційний курс гривні та курсова різниця змінюється ледве не щоденно, що прямо впливає на ціну предмету закупівлі. Враховуючи можливе коливання курсу, час який займає процедура проведення відкритих торгів, тендерну процедуру без внесення змін щодо вартості предмета закупівлі, неможливо провести. Просимо Вас надати роз’яснення, як точно визначити очікувану вартість предмета закупівлі у зв’язку з постійною зміною курсу валют та курсової різниці в умовах військового стану в Україні. <b> Номер відповіді:</b> 865/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" та у запиті № 2698/2020 , які розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ae24e67e-7164-488d-bd8f-f657b8a7d2d7&lang=uk-UA Водночас зазначаємо, що відповідно до абзаців 8-11 пункту 2 розділу III "Методики визначення очікуваної вартості" примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020  № 275 (зі змінами) (далі - примірна методика), для розрахунку очікуваної вартості закупівлі товарів/послуг іноземного походження закупівельні ціни минулих періодів коригуються з урахуванням зміни курсу валют. Зміна офіційного курсу гривні розраховується у відсотках до іноземної валюти країни виробника товару або надавача послуги за такий період: з дати укладання договору (додаткової угоди) до дати розрахунку очікуваної вартості аналогічного/ідентичного товару чи послуги. Для розрахунків зміни офіційного курсу гривні використовується інформація про офіційний курс валют, яка розміщена на офіційному вебсайті Національного Банку України.Очікувана вартість закупівлі товарів/послуг іноземного походження визначається із застосуванням коефіцієнта, який розраховується за наведеною формулою. Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” та "Формульне ціноутворення" , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Гостомельської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура щодо погашення заборгованості минулих періодів <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Як правильно можна обгрунтувати переговорну процедуру щодо закупівлі електричної енергії (ДК 021:2015-09310000-5 «Електрична енергія») у постачальника немонополіста з яким у нас виник борг у лютому 2022 року? У даному випадку єдиним постачальником електричної енергії є ТОВ "Пауер Енерджі Груп", а розподілювачем електричної енергії виступає ПрАТ "ДТЕК Київські Регіональні Електромережі", який закріплює обсяги за ТОВ "Пауер Енерджі Груп", Акти звірки та Акти постачання-прийняття електричної енергії додаю у вкладенні <b> Номер відповіді:</b> 866/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” та у запиті № 2166/2020 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=646bfee5-d83e-4c73-ab29-516bb35160a0&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління комунальної інфраструктури Хмельницької міської ради <b>Суть питання:</b> За результатами процедури закупівлі відкритих торгів Замовником, який є органом місцевого самоврядування, укладено договір про закупівлю. Відповідно до положень ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов’язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов’язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Наразі комунальному підприємству, яке також є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», відповідним рішенням сесії міської ради будуть делеговані функції замовника робіт, оскільки це комунальне підприємство є балансоутримувачем об’єкта, на якому виконуються роботи. Також на користь цього підприємства будуть переспрямовані бюджетні асигнування. Враховуючи вищевикладене, просимо надати відповідь на питання: чи можлива зміна сторони Замовника в договорі про закупівлю у зв’язку з переспрямуванням бюджетних коштів на іншого одержувача та зміною замовника будівельних робіт? <b> Номер відповіді:</b> 862/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , та від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 " Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб " розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликаннями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 При цьому, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 210/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d493b826-ed59-4420-8e04-3690a198f7cb&lang=uk-UA