Новини Мінекономіки
Консультація
№ 04/6231
18.10.2022
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки (№1019/2022) щодо локалізації: Суть питання: Чи застосовуються вимоги щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва (10% та більше) до закупівлі, якщо її бюджет (наприклад, 13 000 000 грн) не дорівнює та не перевищує суму, зазначену в Угоді про державні закупівлі (розраховану в еквіваленті СПЗ)? Чи можна закупити 100% імпортний товар з сертифікатом походження? Чи можуть учасники підтверджувати походження товару з країн-членів СОТ, ЄАВТ (наприклад, з Туреччини та Китаю)? Висновки/Відповідь: * Перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, що містять положення про державні закупівлі, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, опубліковано на офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=ade90a64-f7d7-4ed9-b20b-4bdacfd38810&title=OfitsiiniDokumenti-legislation
Інше
Консультація № 04/6231Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№1019/2022) щодо локалізації
Суть питання:
Чи застосовуються вимоги щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва (10% та більше) до закупівлі, якщо її бюджет (наприклад, 13 000 000 грн) не дорівнює та не перевищує суму, зазначену в Угоді про державні закупівлі (розраховану в еквіваленті СПЗ)? Чи можна закупити 100% імпортний товар з сертифікатом походження? Чи можуть учасники підтверджувати походження товару з країн-членів СОТ, ЄАВТ (наприклад, з Туреччини та Китаю)?
Висновки/Відповідь:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=ade90a64-f7d7-4ed9-b20b-4bdacfd38810&title=OfitsiiniDokumenti-legislation
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "СПЕЦЗАПЧАСТЬ"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо підтвердження ступеня локалізації
<b>Суть питання:</b> Щодо трактування постанови №861 від 2 серпня 2022 року, а саме:
В Постанові №861 від 2 серпня п.3 чітко зазначено, що «Дія цього Порядку не застосовується до закупівель товарів, ВАРТІСТЬ яких ДОРІВНЮЄ або ПЕРЕВИЩУЄ СУМИ, зазначені в Угоді про державні закупівлі», відповідно , якщо наприклад в угоді встановлено СПЗ 400 000 СПЗ (товари), що дорівнює 1 СПЗ =37.8442 грн ( лист 3323-04/62315-06 від 30.08.2022), то вартість угоди складає: 400 000 х 37.8442 = 15137680,00 грн.
Просимо Вас надати роз’яснення , на прикладі: Бюджет закупівлі складає 13 000 000 грн. Враховуючи п3 Постанови вартість бюджета закупівлі НЕ ДОРІВНЮЄ або НЕ ПЕРЕВИЩУЄ СУМИ, зазначеній в Угоді про державні закупівлі, відповідно вимоги до предмета закупівлі щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва (10% та більше) не застосовуються? А конкретно: Чи можна провести закупівлю, якщо товар 100% імпортний та є сертифікат походження товару?
Також просимо Вас надати роз’яснення, якщо Україна входить в світові організації (наприклад ЄАВТ,СОТ) та має згоду Верховної ради України, чи може Україна здійснювати торгівлю з членами-країнами організації?
Наприклад: ЄАВТ (Швейцарії, Ліхтенштейн, Норвегії, Ісландії) уклала угоди про вільну торгівлю з такими странами : Мексика, Південа Корея, Сінгапур, Чилі, Марокко, ПАМС, Туніс, Болгарія, Македонія, Румунія, Туреччина, Хорватія, Україна (ратифіковано №4091-VI від 07.12.2011) , Ізраїль, Йорданія, Ліван, Палестина. В СОТ входить Україна (закон №1029 VIII Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі») , Турречина, Китай та інші країни.
Чи можуть Учасники процедури закупівлі підтверджувати походження товару від країн -членів СОТ,ЄАВТ? Наприклад: товару з Туреччині та Китаю?
<b>
Номер відповіді:</b> 1019/2022
<b>
Відповідь:</b>
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F62315-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199
Так, перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, що містять положення про державні закупівлі, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, опубліковано на офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=ade90a64-f7d7-4ed9-b20b-4bdacfd38810&title=OfitsiiniDokumenti-legislation
Консультація
№ 1015/2022
17.10.2022
Інше
Суть питання: Чи правомірно здійснювати закупівлю послуг з експлуатаційного утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення вартістю понад 50 тис. грн шляхом проведення спрощеної закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», враховуючи вимоги Постанови КМУ № 169, чи необхідно проводити відкриті торги? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. При здійсненні закупівель слід враховувати абзац 3 підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169 (зі змінами).
Інше
Консультація № 1015/2022Огляд:
Суть питання:
Чи правомірно здійснювати закупівлю послуг з експлуатаційного утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення вартістю понад 50 тис. грн шляхом проведення спрощеної закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», враховуючи вимоги Постанови КМУ № 169, чи необхідно проводити відкриті торги?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
При здійсненні закупівель слід враховувати абзац 3 підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169 (зі змінами).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент регіонального розвитку Житомирської облсної державної адміністрації
<b>Суть питання:</b> У звʼязку із необхідністю проведення аварійних, відновлювальних робіт та експлуатаційного утримання експлуатаційного утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області на період дії воєнного стану очікуваною вартістю, що перевищує 50 тис. гривень із строком надання таких послуг з 01.01.2023 року до 31.12.2023 року, у Департаменту регіонального розвитку Житомирської ОДА (далі – Департамент) існує потреба у здійсненні закупівлі послуг за вказаним предметом.
Згідно абзацу 3 підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169 (зі змінами) (далі – Постанова № 169) визначено, що замовники (крім тих, що визначені в абзацах першому та другому цього підпункту) здійснюють публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, із використанням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом України «Про публічні закупівлі».
Відповідно, Департамент розглядає можливість здійснення вищезазначеної закупівлі із використанням порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом України «Про публічні закупівлі».
Враховуючи викладене, просимо Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у найкоротший термін надати роз'яснення щодо правомірності здійснення закупівлі послуг з експлуатаційного утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області очікуваною вартістю, що перевищує 50 тис. гривень із строком надання вказаних послуг з 01.01.2023 року до 31.12.2023 року, шляхом проведення спрощеної закупівлі у відповідності до порядку встановленого Законом України «Про публічні закупівлі».
Водночас, просимо повідомити чи необхідно здійснювати таку закупівлю застосовуючи процедуру відкритих торгів згідно Закону України «Про публічні закупівлі»?
<b>
Номер відповіді:</b> 1015/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування",
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 1014/2022
14.10.2022
Інше
Консультація Мінекономіки № 1014/2022: Закупівлі для закладів освіти, що стають самостійними розпорядниками коштів: Суть питання: Як організувати закупівлі для закладів дошкільної освіти, що з 01.01.2023 стають самостійними розпорядниками бюджетних коштів, враховуючи тривалість процедур закупівель? Чи може управління освіти провести закупівлі на 2023 рік для цих закладів до набуття ними автономії? Висновки/Відповідь: Питання можливості проведення централізованих закупівель для забезпечення потреб підвідомчих закладів, які згодом стануть самостійними розпорядниками коштів, потребує вивчення нормативно-правових актів у сфері бюджетного законодавства та законодавства про публічні закупівлі. Без аналізу таких актів надати однозначну відповідь неможливо.
Інше
Консультація № 1014/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1014/2022: Закупівлі для закладів освіти, що стають самостійними розпорядниками коштів
Суть питання: Як організувати закупівлі для закладів дошкільної освіти, що з 01.01.2023 стають самостійними розпорядниками бюджетних коштів, враховуючи тривалість процедур закупівель? Чи може управління освіти провести закупівлі на 2023 рік для цих закладів до набуття ними автономії?
Висновки/Відповідь:
Питання можливості проведення централізованих закупівель для забезпечення потреб підвідомчих закладів, які згодом стануть самостійними розпорядниками коштів, потребує вивчення нормативно-правових актів у сфері бюджетного законодавства та законодавства про публічні закупівлі. Без аналізу таких актів надати однозначну відповідь неможливо.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
<b>
Тема розширена:</b> Порядок проведення закупівель для закладів, які стають самостійними розпорядниками бюджетних коштів.
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
На сьогодні, централізована бухгалтерія управління освіти обслуговує певну кількість закладів дошкільної освіти, в т.ч. проводить для них закупівлі. Замовником виступає - Управління освіти. Рішенням міської ради планується надати закладам дошкільної освіти фінансову автономію з 01 січня 2023, відповідно до цього, з 01.01.2023 року в штат даних закладів будуть введені посади бухгалтера (фахівця з закупівель) та заклади самостійно повинні проводити закупівлі товарів/робіт/послуг.
Як організувати закупівлі та забезпечити дані заклади необхідними товарами/послугами з 01.01.2023 року, оскільки проведення закупівель, зокрема відкритих торгів, займає повний проміжок часу, а заклади освіти повністю призупинити свою роботу на цей період не можуть?
Чи може управління освіти, як розпорядник бюджетних коштів вищого рівня, передбачивши у власному кошторисі видатки для закладів, які отримають фінансову автономію, оголосити закупівлі в листопаді-грудні 2022 року на увесь 2023 рік, та забезпечувати дані закладів необхідними товарами/послугами увесь 2023 рік?
<b>
Номер відповіді:</b> 1014/2022
Новина
№ 3323-04/70199-06
14.10.2022
Щодо інтерактивного інструменту "Локалізація-tool"
Мінекономіки інформує про розробку інтерактивного інструменту "Локалізація-tool: помічник закупівельника" Київською школою економіки за підтримки проекту TAPAS. Інструмент має допомогти замовникам у визначенні необхідності застосування вимог щодо ступеню локалізації, запроваджених Законом України від 16.12.2021 № 1977-IX "Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості". "Локалізація-tool" враховує положення Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі” та інших міжнародних договорів України, а також інформацію, наведену в листі Мінекономіки від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації”. Інструмент розміщено за посиланням https://cep.kse.ua/tools.html і призначений для допомоги замовникам у дотриманні вимог пункту 61 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону щодо охоплення міжнародною угодою конкретної закупівлі.
Щодо інтерактивного інструменту "Локалізація-tool"
Документ № 3323-04/70199-06Огляд:
Мінекономіки інформує про розробку інтерактивного інструменту "Локалізація-tool: помічник закупівельника" Київською школою економіки за підтримки проекту TAPAS. Інструмент має допомогти замовникам у визначенні необхідності застосування вимог щодо ступеню локалізації, запроваджених Законом України від 16.12.2021 № 1977-IX "Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості".
"Локалізація-tool" враховує положення Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі” та інших міжнародних договорів України, а також інформацію, наведену в листі Мінекономіки від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації”. Інструмент розміщено за посиланням https://cep.kse.ua/tools.html і призначений для допомоги замовникам у дотриманні вимог пункту 61 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону щодо охоплення міжнародною угодою конкретної закупівлі.
"Локалізація-tool" враховує положення Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі” та інших міжнародних договорів України, а також інформацію, наведену в листі Мінекономіки від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації”. Інструмент розміщено за посиланням https://cep.kse.ua/tools.html і призначений для допомоги замовникам у дотриманні вимог пункту 61 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону щодо охоплення міжнародною угодою конкретної закупівлі.
Повний текст документа:
Щодо інтерактивного інструменту "Локалізація-tool"
--- Документ: 5ce29267-7862-49f1-8cd7-7f8299a053bb.pdf ---
1
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
(Мінекономіки)
вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71
E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596
На № ___________ від ___________
Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства
та інші суб’єкти сфери публічних
закупівель
Щодо інтерактивного інструменту
“Локалізація-tool”
Міністерство економіки України як Уповноважений орган, який здійснює
регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, інформує.
Законом України від 16.12.2021 № 1977-IX “Про внесення змін до Закону
України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) щодо створення передумов для
сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості” запроваджено
положення, згідно якого тимчасово, з 2022 року строком на 10 років,
встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета
закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень:
- замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 пункту 61
Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, виключно якщо їх ступінь
локалізації виробництва дорівнює чи перевищує, зокрема у 2022 році - 10 відсотків;
- у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання
таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів,
визначених цим пунктом, процедури закупівлі таких робіт чи послуг здійснюються з
урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Відповідно до пункту 61 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону цей пункт не застосовується до закупівель, які підпадають під дію положень
Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”,
а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України,
згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Мінекономіки на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за
адресою: www.me.gov.ua у підрубриці “Узагальнені відповіді” рубрики “Публічні
закупівлі” розділу “Діяльність” розміщено лист від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06
2
“Щодо локалізації”, який містить інформацію стосовно ступеню локалізації у
публічних закупівлях, у тому числі щодо положень Закону України “Про
приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, а також положень про
державні закупівлі інших міжнародних договорів України.
Інформуємо, що у співпраці з Мінекономіки Київською школою економіки за
підтримки проекту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах
(TAPAS/Project)” розроблено інтерактивний інструмент “Локалізація-tool: помічник
закупівельника” для визначення необхідності застосування вимог стосовно ступеню
локалізації з урахуванням положень зазначених міжнародних договорів України.
Вказаний інструмент розміщений на вкладці “Інтерактивні сервіси та
інструменти” у розділі “Локалізація” за посиланням https://cep.kse.ua/tools.html та
має на меті допомогти замовникам орієнтуватися в частині дотримання вимог
пункту 61 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону щодо охоплення
міжнародною угодою конкретної закупівлі на підставі інформації про предмет
закупівлі, його очікувану вартість, конкретних суб’єктів (типів замовника), переліку
країн та монетарних (вартісних) меж.
Виконувач обов'язків директора
департаменту сфери публічних
закупівель та конкурентної політики Тетяна МІШТА
Ірина РЯБА, 596-68-4
Консультація
№ 499/2026
12.10.2022
Інше
Назва консультації: Роз'яснення щодо пов'язаності комунального підприємства та органу місцевого самоврядування у публічних закупівлях Номер відповіді: 499/2026 Суть питання: Чи є комунальне підприємство (КП) та орган місцевого самоврядування (ОМС), який є його засновником, пов’язаними особами в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? Чи може ОМС укладати прямі договори (допорогові) або визначати КП переможцем у відкритих торгах чи переговорних процедурах? Висновки/Відповідь: Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на поставлене питання міститься в раніше наданих консультаціях та листах: № 1015/2020, № 968/2021 та № 61/2022. 1. Щодо визначення пов'язаних осіб та обов'язку замовника відхиляти пропозиції (з огляду на консультації № 1015/2020 та № 61/2022, які роз'яснюють загальні норми): * Нормативні підстави: * Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника (або відмовити в участі у переговорній процедурі, крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону), якщо тендерна пропозиція подана учасником, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. * Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону, «пов’язана особа» – це особа, яка відповідає, зокрема, будь-якій з таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником, або перебуває під спільним контролем з ним; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником; службова (посадова) особа учасника, уповноважена здійснювати від його імені юридичні дії, та члени її сім’ї; фізична особа – уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками або уповноважені здійснювати від їх імені юридичні дії. * Під здійсненням контролю розуміється можливість вирішального впливу на господарську діяльність учасника, зокрема шляхом володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника. * Висновки Мінекономіки: * Під час проведення процедур закупівель замовник *самостійно* перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. * Мінекономіки, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, не уповноважене визначати правомірність дій суб’єктів сфери закупівель у конкретних випадках, у тому числі визначати пов’язаність осіб. 2. Деталізація щодо відносин "Орган місцевого самоврядування – Комунальне підприємство" (з листа Мінекономіки від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 «Щодо делегування здійснення закупівель», Додаток 1, Приклад 1): * Ситуація: Міська рада є засновником комунального підприємства, яке надає послуги. * Можливі варіанти дій та їх правові наслідки: * Варіант 1: Делегування повноважень. Міська рада, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету, може прийняти рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми комунальному підприємству (як розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня), довівши до нього у встановленому порядку відповідні обсяги бюджетних асигнувань. У цьому разі, якщо комунальне підприємство є безпосереднім виконавцем зазначених послуг, закупівля послуг міською радою в порядку, встановленому Законом, *не проводиться*. (Посилання: пункт 3 частини п’ятої статті 22 та частина шоста статті 22 Бюджетного кодексу України). * Варіант 2: Здійснення закупівлі Міською радою. Якщо міська рада здійснює придбання зазначених послуг у порядку, визначеному Законом, вона має враховувати пункт 7 частини першої статті 17 Закону. Оскільки комунальне підприємство засноване на власності територіальної громади та входить до сфери управління органу місцевого самоврядування (міської ради), *воно є пов’язаною особою з таким замовником*. Отже, у разі участі такого учасника у закупівлі, він повинен бути *відхилений* замовником відповідно до вимог Закону. * Загальне застереження: Частина десята статті 3 Закону забороняє придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель та укладення договорів, які передбачають оплату без таких процедур. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур. 3. Щодо консультації № 968/2021: * Зміст даної консультації не був наданий у тексті запиту.
Інше
Консультація № 499/2026Огляд:
Назва консультації: Роз'яснення щодо пов'язаності комунального підприємства та органу місцевого самоврядування у публічних закупівлях
Номер відповіді: 499/2026
Суть питання:
Чи є комунальне підприємство (КП) та орган місцевого самоврядування (ОМС), який є його засновником, пов’язаними особами в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? Чи може ОМС укладати прямі договори (допорогові) або визначати КП переможцем у відкритих торгах чи переговорних процедурах?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на поставлене питання міститься в раніше наданих консультаціях та листах: № 1015/2020, № 968/2021 та № 61/2022.
1. Щодо визначення пов'язаних осіб та обов'язку замовника відхиляти пропозиції (з огляду на консультації № 1015/2020 та № 61/2022, які роз'яснюють загальні норми):
* Нормативні підстави:
* Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника (або відмовити в участі у переговорній процедурі, крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону), якщо тендерна пропозиція подана учасником, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
* Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону, «пов’язана особа» – це особа, яка відповідає, зокрема, будь-якій з таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником, або перебуває під спільним контролем з ним; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником; службова (посадова) особа учасника, уповноважена здійснювати від його імені юридичні дії, та члени її сім’ї; фізична особа – уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками або уповноважені здійснювати від їх імені юридичні дії.
* Під здійсненням контролю розуміється можливість вирішального впливу на господарську діяльність учасника, зокрема шляхом володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника.
*
Висновки Мінекономіки:
* Під час проведення процедур закупівель замовник *самостійно* перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
* Мінекономіки, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, не уповноважене визначати правомірність дій суб’єктів сфери закупівель у конкретних випадках, у тому числі визначати пов’язаність осіб.
2. Деталізація щодо відносин "Орган місцевого самоврядування – Комунальне підприємство" (з листа Мінекономіки від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 «Щодо делегування здійснення закупівель», Додаток 1, Приклад 1):
* Ситуація: Міська рада є засновником комунального підприємства, яке надає послуги.
* Можливі варіанти дій та їх правові наслідки:
* Варіант 1: Делегування повноважень. Міська рада, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету, може прийняти рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми комунальному підприємству (як розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня), довівши до нього у встановленому порядку відповідні обсяги бюджетних асигнувань. У цьому разі, якщо комунальне підприємство є безпосереднім виконавцем зазначених послуг, закупівля послуг міською радою в порядку, встановленому Законом, *не проводиться*. (Посилання: пункт 3 частини п’ятої статті 22 та частина шоста статті 22 Бюджетного кодексу України).
* Варіант 2: Здійснення закупівлі Міською радою. Якщо міська рада здійснює придбання зазначених послуг у порядку, визначеному Законом, вона має враховувати пункт 7 частини першої статті 17 Закону. Оскільки комунальне підприємство засноване на власності територіальної громади та входить до сфери управління органу місцевого самоврядування (міської ради), *воно є пов’язаною особою з таким замовником*. Отже, у разі участі такого учасника у закупівлі, він повинен бути *відхилений* замовником відповідно до вимог Закону.
* Загальне застереження: Частина десята статті 3 Закону забороняє придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель та укладення договорів, які передбачають оплату без таких процедур. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур.
3. Щодо консультації № 968/2021:
* Зміст даної консультації не був наданий у тексті запиту.
Номер відповіді: 499/2026
Суть питання:
Чи є комунальне підприємство (КП) та орган місцевого самоврядування (ОМС), який є його засновником, пов’язаними особами в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? Чи може ОМС укладати прямі договори (допорогові) або визначати КП переможцем у відкритих торгах чи переговорних процедурах?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на поставлене питання міститься в раніше наданих консультаціях та листах: № 1015/2020, № 968/2021 та № 61/2022.
1. Щодо визначення пов'язаних осіб та обов'язку замовника відхиляти пропозиції (з огляду на консультації № 1015/2020 та № 61/2022, які роз'яснюють загальні норми):
* Нормативні підстави:
* Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника (або відмовити в участі у переговорній процедурі, крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону), якщо тендерна пропозиція подана учасником, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
* Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону, «пов’язана особа» – це особа, яка відповідає, зокрема, будь-якій з таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником, або перебуває під спільним контролем з ним; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником; службова (посадова) особа учасника, уповноважена здійснювати від його імені юридичні дії, та члени її сім’ї; фізична особа – уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками або уповноважені здійснювати від їх імені юридичні дії.
* Під здійсненням контролю розуміється можливість вирішального впливу на господарську діяльність учасника, зокрема шляхом володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника.
*
Висновки Мінекономіки:
* Під час проведення процедур закупівель замовник *самостійно* перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
* Мінекономіки, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, не уповноважене визначати правомірність дій суб’єктів сфери закупівель у конкретних випадках, у тому числі визначати пов’язаність осіб.
2. Деталізація щодо відносин "Орган місцевого самоврядування – Комунальне підприємство" (з листа Мінекономіки від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 «Щодо делегування здійснення закупівель», Додаток 1, Приклад 1):
* Ситуація: Міська рада є засновником комунального підприємства, яке надає послуги.
* Можливі варіанти дій та їх правові наслідки:
* Варіант 1: Делегування повноважень. Міська рада, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету, може прийняти рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми комунальному підприємству (як розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня), довівши до нього у встановленому порядку відповідні обсяги бюджетних асигнувань. У цьому разі, якщо комунальне підприємство є безпосереднім виконавцем зазначених послуг, закупівля послуг міською радою в порядку, встановленому Законом, *не проводиться*. (Посилання: пункт 3 частини п’ятої статті 22 та частина шоста статті 22 Бюджетного кодексу України).
* Варіант 2: Здійснення закупівлі Міською радою. Якщо міська рада здійснює придбання зазначених послуг у порядку, визначеному Законом, вона має враховувати пункт 7 частини першої статті 17 Закону. Оскільки комунальне підприємство засноване на власності територіальної громади та входить до сфери управління органу місцевого самоврядування (міської ради), *воно є пов’язаною особою з таким замовником*. Отже, у разі участі такого учасника у закупівлі, він повинен бути *відхилений* замовником відповідно до вимог Закону.
* Загальне застереження: Частина десята статті 3 Закону забороняє придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель та укладення договорів, які передбачають оплату без таких процедур. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур.
3. Щодо консультації № 968/2021:
* Зміст даної консультації не був наданий у тексті запиту.
Повний текст документа:
Запит від: Управління комунальної інфраструктури Хмельницької міської ради
Тема розширена: Пов'язані особи
Суть: Чи є комунальне підприємство та орган місцевого самоврядування пов’язаними особами в розумінні Закону.
Згідно з пунктом 47 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли наявні підстави, які визначені даним пунктом.
Однією з підстав для відмови в участі в процедурі закупівлі є - тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та / або з уповноваженою особою (особами), та / або з керівником замовника.
Чи можна органу місцевого самоврядування укладати прямі договори (допорогові в розуміні закону), а також визначати переможця в відкритих торгах і переговорних процедурах з комунальними підприємствами.
Відповідь на запит 499/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 1015/2020, № 968/2021 та № 61/2022, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/f31cb694-a159-40eb-b71f-00315e3abb6c?lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/5c0b9835-810f-4a2c-8b27-1b39d273f59c?lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ba0e139c-7020-4956-bd0f-104b2834cf2b?lang=uk-UA
Номер відповіді: 499/2026
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 1015/2020, № 968/2021 та № 61/2022, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/f31cb694-a159-40eb-b71f-00315e3abb6c?lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/5c0b9835-810f-4a2c-8b27-1b39d273f59c?lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ba0e139c-7020-4956-bd0f-104b2834cf2b?lang=uk-UA
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/Details/f31cb694-a159-40eb-b71f-00315e3abb6c?lang=uk-UA) ---
Тема: Можливість проведення відкритих торгів
Суть питання: У відповідності до ст. 9 ЗУ "Про публічні закупівлі" просимо Вас надати розяснення з наступного питання.
При проведенні перевірки комунальних підприємств міста встановлено, що департаментом інфраструктури міської ради проводились закупівлі у вигляді відкритих торгів. Учасниками таких закупівель виступали комунальні підприємства, які безпосередньо підпорядковані департаменту інфраструктури міської ради і за результатами проведених торгів з такими підприємствами укладалися відповідні договори.
В пункті 7 частини 1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що Замовник зобовязаний відмовити учаснику, якщо "тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є повязаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника".
Виникає питання, чи має право комунальне підприємство, яке безпосередньо підпорядковане департаменту інфраструктури міської ради, бути учасником відкритих торгів, які проводив департамент інфраструктури.
Просимо надати розяснення на електронну пошту: af.analitik.ua@gmail.com
Відповідь на запит 61/2022
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” – особа, яка для цілей Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Отже, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках, у тому числі визначення пов’язаності осіб.
При цьому питання делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто в листі від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" (приклад наведено у Додатку 1), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” – особа, яка для цілей Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Отже, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках, у тому числі визначення пов’язаності осіб.
При цьому питання делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто в листі від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" (приклад наведено у Додатку 1), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06) ---
Тема: Щодо делегування здійснення закупівель
Відповідь: Перейти до основного вмісту
Державні сайти
Інфо-ресурси
Eng
Версія для слабозорих
Про нас
Діяльність
Бізнесу
Громадянам
Пошук
Головна
/
Публічні закупівлі
/
Консультації з питань закупівель
/
Узагальнені відповіді
Узагальнені відповіді
Пошук документів
Введіть текст для пошуку в документах. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри.
Введіть текст для пошуку в документах
Шукати
Очистити
15.09.2020
Документ
Щодо делегування здійснення закупівель
Номер:
3304-04/56256-06
1. Щодо делегування здійснення закупівель
• Щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів
• Щодо планування закупівель замовником, який має відокремлені структурні підрозділи (філії)
2. Приклади планування закупівель замовниками, що є розпорядниками бюджетних коштів та замовниками, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії)
Завантажити файли
1
Підписка на новини
Залиште адресу електронної пошти, щоб своєчасно отримувати важливі новини та офіційні повідомлення.
E-mail*
Підписатись
Версія для слабозорих
Попередня версія сайту
Мапа сайту
Електронне звернення
Статистика
Що нового на сайті
Телефон кореспонденції
(044) 200-47-53
Електронна пошта
meconomy@me.gov.ua
Адреса
01008, Україна, м. Київ,
вул. М.Грушевського, 12/2
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на me.gov.ua в незалежності від повного або часткового використання матеріалів.
Створено за підтримки
--- Документ: https://me.gov.ua/download/b3123766-4aba-44dd-be94-c6af0406f9d2/file.pdf ---
Додаток 1
Приклади планування закупівель замовниками, що є розпорядниками бюджетних
коштів та замовниками, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії)
Приклад 1. Міська рада є засновником комунального підприємства, яке надає послуги з
благоустрою території. На озеленення територій та утримання зелених насаджень міською
радою в бюджеті міста затверджено витрати в розмірі 300 000 грн.
Враховуючи, що вимогами Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без
проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення
договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без
проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, міська рада, як
головний розпорядник коштів місцевого бюджету, що також є замовником у розумінні Закону,
може:
1) прийняти рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми
комунальному підприємству як розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня та довести до
нього у встановленому порядку відповідні обсяги бюджетних асигнувань. У такому разі якщо
безпосереднім виконавцем зазначених послуг буде вказане комунальне підприємство, то закупівля
послуг в порядку, встановленому Законом, міською радою не проводиться;
2) здійснити придбання зазначених послуг, в порядку визначеному Законом, керуючись
вартісними межами визначеними статтею 3 Закону. При цьому замовнику в такому разі
потрібно також враховувати вимоги пункту 7 частини першої статті 17 Закону, яким
передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі
та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній
процедурі закупівлі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури
закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з
уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. А оскільки комунальне
підприємство засноване на власності територіальної громади та входить до сфери управління
органу місцевого самоврядування (міської ради), то воно є пов’язаною особою з таким
замовником. Отже, у разі участі у закупівлі такого учасника він повинен бути відхилений
замовником відповідно до вимог Закону.
Приклад 2. Замовник, який належить до 3-ої категорії має мережу філій. Сумарна річна
потреба замовника у закупівлі послуг з професійної підготовки спеціалістів (код ЄЗС 80510000-
2) становить близько 4 500 000 грн., що на момент планування закупівель становить більше
вартісної межі, встановленою частиною третьою статті 10 Закону (133 000 євро). Річна
потреба головної організації та філій виглядає наступним чином:
Головна організація = 2 000 000 грн; Філія 1 = 900 000 грн.; Філія 2 = 700 000 грн.;
Філія 3 = 350 000 грн.; Філія 4 = 250 000 грн.; Філія 5 = 120 000 грн.; Філія 6 = 100 000 грн.;
Філія 7 = 50 000 грн.; Філія 8 = 30 000 грн.
В такому випадку замовник з метою дотримання вимог частини десятої статті 3 Закону
повинен консолідувати потребу всієї організації у закупівлі за вказаним предметом та може
провести процедуру відкритих торгів на загальну наявну потребу 4 500 000 грн. в порядку, що
визначений для процедури закупівлі відкритих торгів з публікацією англійською мовою. При
цьому замовник може визначити окремі частини (лоти) предмета закупівлі послуг з професійної
підготовки спеціалістів за обсягами потреб філій, окремими професіями (спеціальностями,
напрямами або галузями знань), місцем надання послуг, тощо.
Приклад 3. Замовник, який належить до 4-ої категорії, має мережу структурних
підрозділів. Визначена на початку року сумарна річна потреба замовника включно з його філіями
у закупівлі приладів для вимірювання витрати рідин і газів (код ЄЗС 38420000-5) становить
близько 1 100 000,00 грн.
При цьому річна потреба головної організації та її філій виглядає наступним чином:
Головна організація = 500 000, грн., Філія 1 = 300 000 грн; Філія 2 = 200 000 грн.;
Філія 3 = 100 000 грн.
Замовник в особі головної організації з метою дотримання вимог частини десятої
статті 3 Закону, консолідувавши потребу всієї організації у закупівлі за вказаним предметом,
здійснив закупівлю вказаного предмету за процедурою відкритих торгів на очікувану вартість
1 100 000,00 грн.
Згодом у філій 2 та 3 замовника через непередбачувані обставини виникла додаткова
потреба у закупівлі за вказаним кодом відповідно на суми 150 000,00 грн. та 250 000,00 грн.
Отже, беручи до уваги вартісні межі, визначені Законом, в даному випадку замовник
після внесення відповідних змін до річного плану може здійснити закупівлю одним з способів,
визначених Законом, а саме: спрощена закупівля; закупівля з використанням електронних
каталогів (у разі наявності такого товару в електронному каталозі). Водночас, враховуючи
зазначені в даному прикладі обставини, замовник може провести як одну закупівлю на очікувану
вартість 400 000,00 грн., що відповідатиме наявній консолідованій потребі всієї організації, так
і дві закупівлі для задоволення потреб кожної з філій. При цьому замовником(ами) таких
закупівель може виступати безпосередньо як сама юридична особа, так і уповноважена(і) нею
філія(ї).
--- Документ: https://me.gov.ua/download/0cfd459d-8472-466b-a544-ce327bded711/file.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ
ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
(Мінекономіки)
вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71
E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596
На № ___________ від ___________
Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства та
інші суб’єкти сфери публічних закупівель
Щодо делегування здійснення закупівель
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо застосування
законодавства у сфері публічних закупівель повідомляє.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та
економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення
потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Мінекономіки підготувало низку узагальнених відповідей рекомендаційного
характеру, які охоплюють процес, що передує плануванню, планування та внесення
змін за потреби до річного плану закупівель суб'єктами господарської діяльності, а
також суб'єктами, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів.
З відповідними листам Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 та
від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 можна ознайомитись на Інформаційному ресурсі
Уповноваженого органу.
Поряд з цим у замовників, які є розпорядниками бюджетних коштів, в процесі
управління бюджетними коштами виникають питання щодо делегування заходів,
передбачених бюджетною програмою, які передбачають придбання товарів, робіт і
послуг.
У свою чергу, процес планування закупівель замовниками, які мають
відокремлені структурні підрозділи (філії), також має свої особливості.
З огляду на зазначене, Мінекономіки підготувало узагальнені відповіді
рекомендаційного характеру на питання, що стосуються особливостей планування
закупівель розпорядниками бюджетних коштів та замовниками, які мають
відокремлені структурні підрозділи (філії).
Щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми
розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами
бюджетних коштів
Відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного кодексу України
(далі – БКУ) за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів
ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки
Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900
Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&-ig\ГО
Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00
3304-04/56256-06 від 15.09.2020
12:38:33
поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників
бюджетних коштів нижчого рівня.
Так, згідно з пунктом 18 частини першої статті 2 БКУ головні розпорядники
бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до
статті 22 БКУ отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних
призначень.
Водночас розпорядник бюджетних коштів – бюджетна установа в особі її
керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних
зобов'язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом та здійснення витрат
бюджету (пункт 47 частини першої статті 2 БКУ).
Одержувач бюджетних коштів – суб'єкт господарювання, громадська чи інша
організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником
бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та
отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).
У свою чергу, згідно з пунктом 3 частини п’ятої статті 22 БКУ головний
розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх
затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий
бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання
бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або
одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому
порядку обсяги бюджетних асигнувань.
Відповідно до частини шостої статті 22 БКУ розпорядник бюджетних коштів
може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів,
передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних
асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи
поворотній основі).
У разі якщо замовником у розумінні Закону є головний розпорядник
бюджетних коштів (розпорядник бюджетних коштів), який не делегує повноважень
розпорядникам нижчого рівня (одержувачам бюджетних коштів), то планування та
придбання товарів, робіт або послуг здійснюється відповідно до вимог Закону,
керуючись вартісними межами, визначеними Законом, саме цим суб’єктом. Для
однозначного розуміння у додатку наведено приклад (додається).
Щодо планування закупівель замовником, який має відокремлені структурні
підрозділи (філії)
До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону, належать
юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, визначені в частині першій
статті 2 Закону. Питання визначення замовників розглянуто в листах від 21.05.2020
№ 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020
№ 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах
господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з
питань закупівель.
У свою чергу, відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України
(далі – ЦКУ) філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований
поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом
є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її
місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном
юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на
підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної
особи включаються до єдиного державного реєстру.
З огляду на викладене, філії та представництва юридичних осіб, які не
мають статусу юридичних осіб, не можуть від свого імені виступати
замовником у процедурах закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до норм
Закону. У зазначеному випадку замовником може виступати саме юридична
особа, яка здійснює закупівлю безпосередньо або через уповноважений належним
чином відокремлений підрозділ.
Договір про закупівлю від імені юридичної особи-замовника підписують
керівники філій та представництв на підставі довіреності, виданої відповідно до
чинного законодавства.
Таким чином, головна організація може визначати уповноважених осіб та
створювати тендерні комітети у філіях, представництвах та інших відокремлених
підрозділах з метою забезпечення ефективного безперервного функціонування
роботи замовника та його підрозділів, як єдиного цілого.
Водночас звертаємо увагу, що надання повноважень відокремленим
підрозділам не може бути спрямоване на уникнення проведення процедур
закупівель/спрощених закупівель, передбачених Законом, головною організацією,
що утворила такий відокремлений підрозділ.
Отже, у разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи здійснює
закупівлю згідно з вимогами Закону, то така закупівля здійснюється відповідно до
складеного та затвердженого уповноваженою особою (особами) або тендерним
комітетом відокремленого підрозділу юридичної особи річного плану закупівель.
З інформацією про складання плану закупівель в електронній системі
закупівель для структурних підрозділів (філій) замовника можна ознайомитись за
посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/yak-pov-yazati-tender-ta-plan-zakupivli
Водночас частиною десятою статті 3 Закону забороняється придбання товарів,
робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель,
визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають
оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур
закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Замовник не має права
ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури
відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема
положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Тому, у разі якщо очікувана вартість предмета закупівлі по філіям
(відокремленим підрозділам) юридичної особи сумарно дорівнює або перевищує
відповідні межі, визначені Законом, придбанню такого предмета має передувати
проведення процедури закупівлі/спрощеної процедури, яку може здійснювати як
головна організація, що утворила філії (відокремлені підрозділи), так і
уповноважена(ні) філія(ї) в інтересах інших філій та/або головної організації.
З метою уникнення штучного (умисного) поділу предмета закупівлі на частини
головна організації (замовник) має володіти інформацією щодо запланованих
філіями (відокремленими підрозділами) закупівель.
В додатку до листа наводимо приклади планування закупівель замовниками, які
мають відокремлені структурні підрозділи (філії).
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права,
носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Директор департаменту
сфери публічних закупівель
Міністерства розвитку
економіки, торгівлі та
сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА
Ціон В. В. 596-67-24
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/Details/5c0b9835-810f-4a2c-8b27-1b39d273f59c?lang=uk-UA) ---
Тема: Пов'язаність осіб
Суть питання: Закон України «Про публічні закупівлі» (зі змінами від 19.09.2019 року) (далі – Закон) містить визначення понять «пов’язані особи», «здійснення контролю», «члени сім’ї», а також визначає вимоги до тендерної документації в цій частині та наслідки встановлення замовником факту пов’язаності для учасника.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 1 Закону:
«Пов’язана особа – особа, яка для цілей цього Закону відповідає будь-якій з таких ознак:
- юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі;
- фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі;
- службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи;
- фізичні особи – уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 17 Закону: «Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: …тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника».
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Закону: «Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: … наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині 15 статті 29 цього Закону».
Як слідує із зазначених вище норм, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника за наявності таких умов:
- учасник процедури закупівлі є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або
- учасник процедури закупівлі є пов’язаною особою з уповноваженою особою (особами) замовника.
- з керівником замовника.
При цьому, як підстава для відхилення пропозиції учасника Законом не визначена пов’язаність останнього із самим замовником (як фізичною або юридичною особою), за умови відсутності факту пов’язаності учасника з уповноваженою особою (особами) замовника та/або з керівником замовника.
Як слідує із зазначеного вище пов’язаність встановлюється на підставі прямих та опосередкованих відносин контролю з можливістю здійснення вирішального впливу, родинних зв’язків, наявності повноважень здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин та членства в тендерному комітеті замовника.
Отже, на підставі вищенаведеного, просимо надати роз’яснення чи є комунальне підприємство пов’язаною особою з органом місцевого самоврядування, який є його засновником, тобто чи може замовник - орган місцевого самоврядування, укладати прямі договори на виконання робіт з комунальним підприємством де він є засновником та чи може комунальне підприємство брати участь у конкурентних закупівлях та в т. ч. спрощених процедурах, як учасник, який буде виконувати роботи на рівні з іншими суб’єктами господарювання, тобто чи будуть у такому випадку наявні ознаки пов’язаності осіб?
Відповідь на запит 1015/2020
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно пункту 7 частини першої статті 17 Закону Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону пов’язана особа - особа, яка для цілей цього Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Таким чином, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами) замовника/керівником замовника.
Водночас питання визначення сфери застосування Закону та делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто у запитах 623/2017 та 1031/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc2ba442-66df-4bf8-8304-135b6e9dbf52&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92aa9ffe-88b9-4e07-9a76-176d8776e35b&lang=uk-UA
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно пункту 7 частини першої статті 17 Закону Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону пов’язана особа - особа, яка для цілей цього Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Таким чином, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами) замовника/керівником замовника.
Водночас питання визначення сфери застосування Закону та делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто у запитах 623/2017 та 1031/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc2ba442-66df-4bf8-8304-135b6e9dbf52&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92aa9ffe-88b9-4e07-9a76-176d8776e35b&lang=uk-UA
Консультація
№ 513/2026
12.10.2022
Тендерна документація
Суть питання: Замовник планує здійснити закупівлю товарів, договір щодо якої передбачає постачання окремими партіями у 2027 та 2028 роках. З огляду на вимоги до ступеня локалізації виробництва, які встановлені на рівні 35% у 2027 році та 40% у 2028 році згідно з підпунктом 1 пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі», та зважаючи на пункт 13 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.2026 № 1389 (далі - Порядок 1389), який вимагає відповідності ступеня локалізації мінімальному показнику для року запланованої поставки, постало питання: 1. Чи має замовник встановити вимогу щодо ступеня локалізації в тендерній документації одразу на рівні 40% (2028 року) для всього обсягу закупівлі? 2. Якщо ні, то яким чином замовнику дотриматися вимоги пункту 13 Порядку 1389 при укладенні та виконанні такого договору? Додатково згадано пункт 28 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, щодо надання учасником посилання на товар, включений до переліку локалізованих товарів. Висновки/Відповідь: Міністерство економіки України не надало прямої відповіді на поставлені запитання щодо застосування вимог до ступеня локалізації у разі постачання товару частинами протягом кількох років. Натомість, Мінекономіки роз'яснило, що: * На виконання пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» Урядом було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 06.11.2026 №1389 "Деякі питання забезпечення локалізації виробництва товарів у публічних закупівлях" (далі - постанова № 1389). * Цією постановою № 1389 затверджено: * Порядок формування та ведення переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва. * Положення про Комісію з питань забезпечення формування та ведення переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва та відповідності інформації, що міститься в такому переліку. * Перелік технологічних операцій, що визначає основні види виробничих процесів, необхідних для виробництва товару та/або груп товарів. * З питань щодо застосування постанови № 1389 Мінекономіки рекомендувало звертатися безпосередньо до департаменту промислової політики Міністерства за наступними контактними даними: * Електронна адреса: meconomy@me.gov.ua * Поштова адреса: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2 (із зазначенням адресата "департамент промислової політики Мінекономіки"). * Телефони для довідкової інформації: 200-47-73\*3725, 200-47-73\* 3198.
Тендерна документація
Консультація № 513/2026Огляд:
Суть питання:
Замовник планує здійснити закупівлю товарів, договір щодо якої передбачає постачання окремими партіями у 2027 та 2028 роках. З огляду на вимоги до ступеня локалізації виробництва, які встановлені на рівні 35% у 2027 році та 40% у 2028 році згідно з підпунктом 1 пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі», та зважаючи на пункт 13 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.2026 № 1389 (далі - Порядок 1389), який вимагає відповідності ступеня локалізації мінімальному показнику для року запланованої поставки, постало питання:
1. Чи має замовник встановити вимогу щодо ступеня локалізації в тендерній документації одразу на рівні 40% (2028 року) для всього обсягу закупівлі?
2. Якщо ні, то яким чином замовнику дотриматися вимоги пункту 13 Порядку 1389 при укладенні та виконанні такого договору?
Додатково згадано пункт 28 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, щодо надання учасником посилання на товар, включений до переліку локалізованих товарів.
Висновки/Відповідь:
Міністерство економіки України не надало прямої відповіді на поставлені запитання щодо застосування вимог до ступеня локалізації у разі постачання товару частинами протягом кількох років. Натомість, Мінекономіки роз'яснило, що:
* Порядок формування та ведення переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва.
* Положення про Комісію з питань забезпечення формування та ведення переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва та відповідності інформації, що міститься в такому переліку.
* Перелік технологічних операцій, що визначає основні види виробничих процесів, необхідних для виробництва товару та/або груп товарів.
* Електронна адреса: meconomy@me.gov.ua
* Поштова адреса: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2 (із зазначенням адресата "департамент промислової політики Мінекономіки").
* Телефони для довідкової інформації: 200-47-73\*3725, 200-47-73\* 3198.
Повний текст документа:
Запит від: ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЛІСИ УКРАЇНИ"
Тема розширена: Щодо застосування вимог до ступеня локалізації виробництва товару в тендерній документації
Суть: Просимо надати роз’яснення щодо застосування вимог до ступеня локалізації виробництва товару, якщо договір про закупівлю за результатам проведення відкритих торгів передбачає постачання товару окремими партіями у 2027 та 2028 роках (згідно графіку).
Підпунктом 1 пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено мінімальний ступінь локалізації виробництва товару на рівні 35 відсотків у 2027 році та 40 відсотків у 2028 році. Пункт 28 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, передбачає надання учасником у складі тендерної пропозиції посилання на відповідний товар, включений до переліку локалізованих товарів. Водночас пунктом 13 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.2026 № 1389 (далі - Порядок 1389), передбачено, що під час укладення та виконання договору ступінь локалізації має відповідати мінімальному показнику, встановленому для року, на який за договором заплановано поставку.
У зв’язку з цим просимо надати відповідь на таке питання: чи вірно, що замовник у разі закупівлі товарів із постачанням за графіком протягом 2 років (2027 і 2028) має встановити вимогу у тендерній документації щодо ступеня локалізації одразу на рівні 40 відсотків (2028 року), оскільки при укладенні такого договору ступінь локалізації має відповідати мінімальному показнику, встановленому для року, на який за договором заплановано поставку?
Якщо ні, то як замовнику при укладенні такого договору дотриматись вимоги пункту 13 Порядку 1389?
Відповідь на запит 513/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що на виконання пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» Урядом прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 06.11.2026 №1389 "Деякі питання забезпечення локалізації виробництва товарів у публічних закупівлях" (далі - постанова № 1389), якою затверджено Порядок формування та ведення переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, Положення про Комісію з питань забезпечення формування та ведення переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва та відповідності інформації, що міститься в такому переліку, а також перелік технологічних операцій, що визначає основні види виробничих процесів, необхідних для виробництва товару та/або груп товарів.
З питань щодо застосування постанови № 1389 необхідно звертатися до департаменту промислової політики Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом департамент промислової політики Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.
Номер відповіді: 513/2026
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що на виконання пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» Урядом прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 06.11.2026 №1389 "Деякі питання забезпечення локалізації виробництва товарів у публічних закупівлях" (далі - постанова № 1389), якою затверджено Порядок формування та ведення переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, Положення про Комісію з питань забезпечення формування та ведення переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва та відповідності інформації, що міститься в такому переліку, а також перелік технологічних операцій, що визначає основні види виробничих процесів, необхідних для виробництва товару та/або груп товарів.
З питань щодо застосування постанови № 1389 необхідно звертатися до департаменту промислової політики Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом департамент промислової політики Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.
Консультація
№ 450/2026
12.10.2022
Переговорна процедура закупівлі
Ось стислий опис консультації Мінекономіки: Суть питання: Замовник запитує, чи має право він під час укладення договору про закупівлю за переговорною процедурою з монополістом (на підставі підпункту 2 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178) передбачати у такому договорі умову про застосування його положень до відносин, що виникли між сторонами до моменту його укладення, згідно з частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України (ЦКУ). Також запитується, чи не вважатиметься таке поширення дії договору порушенням вимог зазначених Особливостей та Закону України «Про публічні закупівлі» в частині дотримання порядку проведення закупівель. Висновки/Відповідь: Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на це питання міститься в запиті № 385/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. --- Пов'язана консультація, на яку посилається Мінекономіки (запит № 385/2026): Суть питання (пов'язаної консультації): Замовник запитує про правомірність застосування частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України у договорах про закупівлю юридичних послуг, що здійснюються відповідно до підпункту 7 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957). Висновки/Відповідь (пов'язаної консультації): Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на питання, поставлене у запиті № 385/2026, надано листом від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03. Зміст цього листа-відповіді не надано в тексті консультації.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 450/2026Огляд:
Ось стислий опис консультації Мінекономіки:
Суть питання:
Замовник запитує, чи має право він під час укладення договору про закупівлю за переговорною процедурою з монополістом (на підставі підпункту 2 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178) передбачати у такому договорі умову про застосування його положень до відносин, що виникли між сторонами до моменту його укладення, згідно з частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України (ЦКУ). Також запитується, чи не вважатиметься таке поширення дії договору порушенням вимог зазначених Особливостей та Закону України «Про публічні закупівлі» в частині дотримання порядку проведення закупівель.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на це питання міститься в запиті № 385/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
---
Пов'язана консультація, на яку посилається Мінекономіки (запит № 385/2026):
Суть питання (пов'язаної консультації):
Замовник запитує про правомірність застосування частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України у договорах про закупівлю юридичних послуг, що здійснюються відповідно до підпункту 7 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957).
Висновки/Відповідь (пов'язаної консультації):
Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на питання, поставлене у запиті № 385/2026, надано листом від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03. Зміст цього листа-відповіді не надано в тексті консультації.
Суть питання:
Замовник запитує, чи має право він під час укладення договору про закупівлю за переговорною процедурою з монополістом (на підставі підпункту 2 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178) передбачати у такому договорі умову про застосування його положень до відносин, що виникли між сторонами до моменту його укладення, згідно з частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України (ЦКУ). Також запитується, чи не вважатиметься таке поширення дії договору порушенням вимог зазначених Особливостей та Закону України «Про публічні закупівлі» в частині дотримання порядку проведення закупівель.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на це питання міститься в запиті № 385/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
---
Пов'язана консультація, на яку посилається Мінекономіки (запит № 385/2026):
Суть питання (пов'язаної консультації):
Замовник запитує про правомірність застосування частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України у договорах про закупівлю юридичних послуг, що здійснюються відповідно до підпункту 7 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957).
Висновки/Відповідь (пов'язаної консультації):
Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на питання, поставлене у запиті № 385/2026, надано листом від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03. Зміст цього листа-відповіді не надано в тексті консультації.
Повний текст документа:
Запит від: Кам'янська міська рада
Тема розширена: Чи можна вказувати в договорі по переговорній процедурі з монополістом ст 631 ЦКУ
Суть: Добрий день! Прошу Вас надати роз'яснення, щодо можливості використання ст 631 ЦКУ в договорах з монополістами, тобто укладеними за пп.2 п.13 по переговорній процедурі закупівлі.
Згідно з Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), замовники можуть здійснювати закупівлі шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу у випадках, визначених пунктом 13 Особливостей.
Зокрема, відповідно до підпункту 2 пункту 13 Особливостей, придбання товарів і послуг може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання у разі відсутності конкуренції з технічних причин або у зв’язку з перебуванням суб’єкта господарювання у статусі природного монополіста.
Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ), сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
З огляду на зазначене, у нас виникла потреба у отриманні роз’яснення щодо правомірності застосування норм цивільного законодавства під час укладення прямих договорів про закупівлю із суб'єктами господарювання, які є монополістами.
У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення з таких питань:
Чи має право замовник під час укладення договору про закупівлю на підставі підпункту 2 пункту 13 Особливостей (із суб’єктом природних монополій або постачальником-монополістом) передбачити в такому договорі умову про застосування його положень до відносин, що виникли між сторонами до моменту його укладення (на підставі ч. 3 ст. 631 ЦКУ)?
Чи не вважається поширення дії договору на відносини, що виникли до його укладення відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ, порушенням вимог Особливостей та Закону України «Про публічні закупівлі» в частині дотримання порядку проведення закупівель?
Заздалегідь вдячні за відповідь.
Відповідь на запит 450/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 385/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/c1525372-e2cc-4a9a-a20f-28e6bbd3050e?lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі "Консультації з питань закупівель" реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Номер відповіді: 450/2026
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 385/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/c1525372-e2cc-4a9a-a20f-28e6bbd3050e?lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі "Консультації з питань закупівель" реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/c1525372-e2cc-4a9a-a20f-28e6bbd3050e?lang=uk-UA) ---
Тема: Застосування в договорах про закупівлю юридичних послуг ч.3 ст. 631 ЦК України.
Суть питання: Чи правомірне застосування у договорах про закупівлю юридичних послуг ч.3 ст. 631 ЦК України у випадку здійснення закупівлі відповідно до пп. 7 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами відповідно до постанови Кабінету Мінстрів України від 15.07.2026 № 957)?
Відповідь на запит 385/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надано листом від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03, що додається.
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надано листом від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03, що додається.
Додаткові матеріали:
Лист-відповідь № 3323-04_94062-03 від 09.09.2026.pdf
Консультація
№ 316/2026
12.10.2022
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки № 316/2026 --- # Суть питання: Замовник проводить відкриті торги за процедурою, визначеною Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг..., затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), з урахуванням Розділу "Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. N 244" Особливостей (закупівля згідно з інструментом Ukraine Facility). Пункт 93 Особливостей визначає підстави для односторонньої відмови замовника від виконання договору про закупівлю. Відповідно до частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови договір є розірваним або зміненим. Питання: У який розділ проекту договору про закупівлю (як складової частини тендерної документації) слід включити підстави для односторонньої відмови замовника, визначені у пункті 93 Особливостей: у розділ "права Замовника" чи у розділ "обов'язки Замовника"? --- # Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надало прямої відповіді на питання щодо конкретного розділу договору, куди слід включати положення пункту 93 Особливостей. Натомість, Уповноважений орган послався на загальні норми законодавства та попередні роз'яснення: 1. Загальні посилання: Відповідь на питання міститься у листах Мінекономіки: * від 22.11.2025 №3323-04/79984-06 “Щодо внесення змін до особливостей для закупівель в рамках Ukraine Facility” * Посилання * від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” * Посилання * від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06 "Щодо втрати чинності Господарського кодексу України" * Посилання 2. Правові засади: * Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель. * З 19.10.2022 замовники здійснюють закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178. 3. Формування тендерної документації та проекту договору: * Відповідно до пункту 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником згідно з вимогами статті 22 Закону з урахуванням цих Особливостей. * Стаття 22 Закону вимагає, щоб у тендерній документації зазначався проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. * Проект договору про закупівлю формується замовником самостійно. ---
Тендерна документація
Консультація № 316/2026Огляд:
Консультація Мінекономіки № 316/2026
---
Суть питання
Замовник проводить відкриті торги за процедурою, визначеною Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг..., затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), з урахуванням Розділу "Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. N 244" Особливостей (закупівля згідно з інструментом Ukraine Facility).
Пункт 93 Особливостей визначає підстави для односторонньої відмови замовника від виконання договору про закупівлю. Відповідно до частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови договір є розірваним або зміненим.
Питання: У який розділ проекту договору про закупівлю (як складової частини тендерної документації) слід включити підстави для односторонньої відмови замовника, визначені у пункті 93 Особливостей: у розділ "права Замовника" чи у розділ "обов'язки Замовника"?
---
Висновки/Відповідь
Мінекономіки не надало прямої відповіді на питання щодо конкретного розділу договору, куди слід включати положення пункту 93 Особливостей. Натомість, Уповноважений орган послався на загальні норми законодавства та попередні роз'яснення:
1. Загальні посилання: Відповідь на питання міститься у листах Мінекономіки:
* від 22.11.2025 №3323-04/79984-06 “Щодо внесення змін до особливостей для закупівель в рамках Ukraine Facility”
* Посилання
* від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
* Посилання
* від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06 "Щодо втрати чинності Господарського кодексу України"
* Посилання
2. Правові засади:
* Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель.
* З 19.10.2022 замовники здійснюють закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
3. Формування тендерної документації та проекту договору:
* Відповідно до пункту 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником згідно з вимогами статті 22 Закону з урахуванням цих Особливостей.
* Стаття 22 Закону вимагає, щоб у тендерній документації зазначався проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
* Проект договору про закупівлю формується замовником самостійно.
---
---
#
Суть питання
Замовник проводить відкриті торги за процедурою, визначеною Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг..., затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), з урахуванням Розділу "Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. N 244" Особливостей (закупівля згідно з інструментом Ukraine Facility).
Пункт 93 Особливостей визначає підстави для односторонньої відмови замовника від виконання договору про закупівлю. Відповідно до частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови договір є розірваним або зміненим.
Питання: У який розділ проекту договору про закупівлю (як складової частини тендерної документації) слід включити підстави для односторонньої відмови замовника, визначені у пункті 93 Особливостей: у розділ "права Замовника" чи у розділ "обов'язки Замовника"?
---
#
Висновки/Відповідь
Мінекономіки не надало прямої відповіді на питання щодо конкретного розділу договору, куди слід включати положення пункту 93 Особливостей. Натомість, Уповноважений орган послався на загальні норми законодавства та попередні роз'яснення:
1. Загальні посилання: Відповідь на питання міститься у листах Мінекономіки:
* від 22.11.2025 №3323-04/79984-06 “Щодо внесення змін до особливостей для закупівель в рамках Ukraine Facility”
* Посилання
* від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
* Посилання
* від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06 "Щодо втрати чинності Господарського кодексу України"
* Посилання
2. Правові засади:
* Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель.
* З 19.10.2022 замовники здійснюють закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
3. Формування тендерної документації та проекту договору:
* Відповідно до пункту 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником згідно з вимогами статті 22 Закону з урахуванням цих Особливостей.
* Стаття 22 Закону вимагає, щоб у тендерній документації зазначався проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
* Проект договору про закупівлю формується замовником самостійно.
---
Повний текст документа:
Запит від: КУ «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси»
Тема розширена: Проект договору. як невід'ємна частина тендерної документації
Суть: Доброго дня. Прохання надати роз'яснення з такого питання.
Замовником проводиться закупівля за процедурою відкриті торги у порядку, визначеному Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), з урахуванням розділу “Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. N 244” Особливостей (далі - Розділ План України), оскільки процедура закупівлі здійснюється згідно з інструментом Ukraine Facility.
Пунктом 93 Особливостей визначено:
93.Замовник повинен передбачити у проекті договору про закупівлю, який укладається відповідно до положень цього розділу, такі підстави для односторонньої відмови замовника від виконання такого договору про закупівлю в повному обсязі:
постачальник товарів, виконавець робіт чи надавач послуг, з яким укладено договір про закупівлю відповідно до положень цього розділу, не зареєстрований (для юридичної особи) / не є громадянином (для фізичної особи) у прийнятній країні (крім випадків укладення договорів відповідно до пунктів 85, 86, 89 та 91 цих особливостей);
постачальник товарів, виконавець робіт чи надавач послуг, з яким укладено договір про закупівлю, або його кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) такої юридичної особи став особою, до якої застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу та/або така особа потрапила до санкційних списків Європейського Союзу;
постачальник товарів, виконавець робіт чи надавач послуг, з яким укладено договір про закупівлю, під час подання документів для здійснення оплати за таким договором про закупівлю не надав замовнику документ, що підтверджує країну походження кожного товару, кожного товару у складі закупівель послуг, кожного товару та/або матеріального ресурсу у складі закупівель послуг з поточного ремонту/робіт, який постачатиметься за результатом такої оплати / поставлений, або країну походження такого товару та/або матеріального ресурсу не включено до переліку прийнятних країн (крім випадків укладення договорів відповідно до пунктів 85, 86, 88, 89 та 91 цих особливостей).
Згідно ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати відповідь, Замовник повинен передбачити у проекті договору про закупівлю, як складової частини тендерної документації для процедури відкриті торги, у порядку, визначеному Особливостями з урахуванням Розділу План України, підстави, визначені у п.93 Особливостей для односторонньої відмови замовника від виконання такого договору у розділі проекту договору права Замовника, чи у розділі обов'язки Замовника?
Відповідь на запит 316/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 22.11.2025 №3323-04/79984-06 “Щодо внесення змін до особливостей для закупівель в рамках Ukraine Facility”, від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06 "Щодо втрати чинності Господарського кодексу України", які розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F79984-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60011
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. При цьому проект договору про закупівлю формується замовником самостійно.
Номер відповіді: 316/2026
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 22.11.2025 №3323-04/79984-06 “Щодо внесення змін до особливостей для закупівель в рамках Ukraine Facility”, від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06 "Щодо втрати чинності Господарського кодексу України", які розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F79984-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60011
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. При цьому проект договору про закупівлю формується замовником самостійно.
Консультація
№ 315/2026
12.10.2022
Інше
Ось стислий опис консультації Мінекономіки: # Суть питання: Запит стосується застосування положень Закону України «Про публічні закупівлі», Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 та Постанови КМУ № 822 від 14.09.2020 (у редакціях станом на квітень 2024 року) під час укладення договору за результатами закупівлі виду «Запит (ціни) пропозицій». Основні питання зосереджені на: 1. Порядку укладення договору за результатами «Запиту (ціни) пропозицій» з урахуванням Постанови КМУ № 822 та Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178. 2. Застосуванні пункту 66 Порядку № 822 щодо незмінності умов договору, включаючи ціну, від умов запиту пропозицій та/або пропозиції переможця, крім зменшення ціни без зміни обсягу. 3. Чи зобов'язаний замовник визначати ціну договору, відмінну від запропонованої переможцем відбору, виключно з тієї підстави, що переможець не є платником податку на додану вартість (ПДВ). 4. Чи є зазначення у договорі слів «без ПДВ» відображенням податкового статусу постачальника, яке саме по собі не свідчить про необхідність зміни ціни договору. 5. Чи є статус неплатника ПДВ достатньою правовою підставою для зміни (перерахунку) запропонованої ціни переможця під час укладення договору. 6. Чи повинен замовник визначати договірну ціну шляхом віднімання від цінової пропозиції неплатника ПДВ суми, еквівалентної податку на додану вартість. # Висновки/Відповідь: Міністерство економіки України повідомляє, що відповідь на поставлені питання міститься у запиті № 303/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0ff9095f-b363-4cff-a65c-df9e26b651d2?lang=uk-UA
Інше
Консультація № 315/2026Огляд:
Ось стислий опис консультації Мінекономіки:
1. Порядку укладення договору за результатами «Запиту (ціни) пропозицій» з урахуванням Постанови КМУ № 822 та Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178.
2. Застосуванні пункту 66 Порядку № 822 щодо незмінності умов договору, включаючи ціну, від умов запиту пропозицій та/або пропозиції переможця, крім зменшення ціни без зміни обсягу.
3. Чи зобов'язаний замовник визначати ціну договору, відмінну від запропонованої переможцем відбору, виключно з тієї підстави, що переможець не є платником податку на додану вартість (ПДВ).
4. Чи є зазначення у договорі слів «без ПДВ» відображенням податкового статусу постачальника, яке саме по собі не свідчить про необхідність зміни ціни договору.
5. Чи є статус неплатника ПДВ достатньою правовою підставою для зміни (перерахунку) запропонованої ціни переможця під час укладення договору.
6. Чи повинен замовник визначати договірну ціну шляхом віднімання від цінової пропозиції неплатника ПДВ суми, еквівалентної податку на додану вартість.
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0ff9095f-b363-4cff-a65c-df9e26b651d2?lang=uk-UA
# Суть питання
Запит стосується застосування положень Закону України «Про публічні закупівлі», Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 та Постанови КМУ № 822 від 14.09.2020 (у редакціях станом на квітень 2024 року) під час укладення договору за результатами закупівлі виду «Запит (ціни) пропозицій». Основні питання зосереджені на:1. Порядку укладення договору за результатами «Запиту (ціни) пропозицій» з урахуванням Постанови КМУ № 822 та Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178.
2. Застосуванні пункту 66 Порядку № 822 щодо незмінності умов договору, включаючи ціну, від умов запиту пропозицій та/або пропозиції переможця, крім зменшення ціни без зміни обсягу.
3. Чи зобов'язаний замовник визначати ціну договору, відмінну від запропонованої переможцем відбору, виключно з тієї підстави, що переможець не є платником податку на додану вартість (ПДВ).
4. Чи є зазначення у договорі слів «без ПДВ» відображенням податкового статусу постачальника, яке саме по собі не свідчить про необхідність зміни ціни договору.
5. Чи є статус неплатника ПДВ достатньою правовою підставою для зміни (перерахунку) запропонованої ціни переможця під час укладення договору.
6. Чи повинен замовник визначати договірну ціну шляхом віднімання від цінової пропозиції неплатника ПДВ суми, еквівалентної податку на додану вартість.
# Висновки/Відповідь
Міністерство економіки України повідомляє, що відповідь на поставлені питання міститься у запиті № 303/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0ff9095f-b363-4cff-a65c-df9e26b651d2?lang=uk-UA
Повний текст документа:
Запит від: ф/о
Тема розширена: Закупівля виду "Запит (ціни) пропозиції"
Суть: У звʼязку з необхідністю правильного розуміння та однакового застосування законодавства у сфері публічних закупівель прошу надати розʼяснення щодо застосування положень ЗУ «Про публічні закупівлі», Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 та Постанови КМУ № 822 від 14.09.2020 (у редакціях станом на квітень 2024 року).Питання стосуються застосування зазначених нормативно-правових актів під час укладення договору про закупівлю за результатами закупівлі виду «Запит (ціни) пропозицій» та спрямовані на забезпечення однакового розуміння і застосування відповідних норм законодавства.Водночас аналіз зазначених нормативно-правових актів не дає можливості однозначно встановити, чи покладає законодавство на замовника обовʼязок визначати ціну договору, відмінну від ціни, зазначеної у пропозиції переможця відбору лише з підстави, що такий переможець не є платником ПДВ.З огляду на це прошу надати офіційне розʼяснення щодо наведених нижче питань.1.Чи правильно розуміти, що станом на квітень 2024 року порядок укладення договору за результатами закупівлі виду «Запит (ціни) пропозицій» визначався Постановою КМУ
№ 822 від 14.09.2020, з урахуванням Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178? 2.Чи правильно розуміти, що відповідно до пункту 66 Порядку № 822 умови договору про закупівлю, у тому числі ціна договору, не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників та/або пропозиції переможця відбору? 3.Пунктом 66 Постанови КМУ від 14.09.2020 № 822 (у редакції станом на квітень 2024 року), передбачено, що умови договору не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, та/або пропозиції переможця відбору, крім випадку зменшення ціни договору без зміни обсягу.У зв’язку із цим прошу роз’яснити: чи означає наведена норма, що замовник не вправі в односторонньому порядку визначити іншу договірну ціну, ніж запропонована переможцем відбору; чи покладає наведена норма на замовника обов’язок зменшувати договірну ціну, чи лише передбачає можливість такого зменшення у випадку «без зміни обсягу». 4.Чи передбачали Закон України «Про публічні закупівлі», Постанова КМУ від 12.10.2022 № 1178 та Постанова КМУ від 14.09.2020 № 822 (у редакціях станом на квітень 2024 року) норму, яка прямо покладала на замовника обов’язок визначати ціну договору, відмінну від ціни, зазначеної у пропозиції переможця відбору, виключно з тієї підстави, що переможець є неплатником податку на додану вартість? 5.Чи правильно розуміти, що якщо переможцем закупівлі виду «Запит (ціни) пропозицій» визначено суб’єкта господарювання, який не є платником ПДВ, то зазначення у договорі слів «без ПДВ» є відображенням податкового статусу постачальника та, саме по собі, не свідчить про необхідність зміни ціни договору? 6.Чи передбачало законодавство у сфері публічних закупівель станом на квітень 2024 року, що сам по собі статус переможця закупівлі як неплатника ПДВ є достатньою правовою підставою для зміни (перерахунку) запропонованої ціни, зазначеної у пропозиції переможця відбору, під час укладення договору про закупівлю? 7.Чи правильно розуміти, що у разі визначення переможцем відбору суб’єкта господарювання, який не є платником ПДВ, зазначення у договорі про закупівлю слів «без ПДВ» за умови, що ціна договору не відрізняється від пропозиції переможця відбору, не суперечить вимогам пункту 66 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою КМУ № 822 (у редакції станом на квітень 2024 року)? 8.Чи передбачали Закон України «Про публічні закупівлі», Постанова КМУ № 1178 від 12.10.2022 та Постанова КМУ № 822 від 14.09.2020 (у редакціях станом на квітень 2024 року), що у разі визначення переможцем відбору субʼєкта господарювання, який не є платником ПДВ, замовник повинен визначати договірну ціну шляхом віднімання від цінової пропозиції такого переможця суми, еквівалентної податку на додану вартість?
Відповідь на запит 315/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 303/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0ff9095f-b363-4cff-a65c-df9e26b651d2?lang=uk-UA
Номер відповіді: 315/2026
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 303/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0ff9095f-b363-4cff-a65c-df9e26b651d2?lang=uk-UA
Консультація
№ 1010/2022
12.10.2022
Виконання договору
Консультація Мінекономіки № 1010/2022 щодо перехідних договорів в умовах воєнних дій: Суть питання: Чи можливо призупинити дію перехідних договорів з 2021 року на закупівлю послуг з капітального ремонту та реставрації резервуарів, виконання яких неможливе через бойові дії на території об’єкту, посилаючись на форс-мажорні обставини? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”; * від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”; * в запиті № 840/2022. Посилання на ці матеріали: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fYear=2020&fMonth=9&fDate=10 Рекомендовано переглянути відео курс “Професійно про закупівлі”, зокрема теми: “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” та “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Надано посилання на інформацію Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors-mazhornikh-obstavin-z-28-02-2022
Виконання договору
Консультація № 1010/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1010/2022 щодо перехідних договорів в умовах воєнних дій
Суть питання: Чи можливо призупинити дію перехідних договорів з 2021 року на закупівлю послуг з капітального ремонту та реставрації резервуарів, виконання яких неможливе через бойові дії на території об’єкту, посилаючись на форс-мажорні обставини?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Посилання на ці матеріали: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fYear=2020&fMonth=9&fDate=10
Рекомендовано переглянути відео курс “Професійно про закупівлі”, зокрема теми: “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” та “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Надано посилання на інформацію Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors-mazhornikh-obstavin-z-28-02-2022
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Резніков Олександр Валерійович
<b>
Тема розширена:</b> Перехідні договори
<b>Суть питання:</b> Маємо перехідні договори з 2021 року, щодо закупівлі послуг з капітального ремонту та реставрації резервуарів, виконання яких не можливе у зв‘язку із веденням бойових дій на території об’єкту.
Чи є можливість призупинити дію договору, у звязку із форм мажорними обставинами, що склалися?
<b>
Номер відповіді:</b> 1010/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”,
від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06
“Щодо передумов здійснення закупівель”
та в запиті № 840/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fYear=2020&fMonth=9&fDate=10
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс
“Професійно про закупівлі”
, в якому також розглянуто теми:
“Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”
,
“Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”
, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Принагідно інформуємо, що Торгово-промисловою палатою України надано інформацію щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що розміщена за покликанням:
https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors-mazhornikh-obstavin-z-28-02-2022
Консультація
№ 1011/2022
12.10.2022
Відкриті торги
Суть питання: Чи є порушенням вимог абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону включення до проекту договору про закупівлю послуг положення про можливість зміни істотних умов договору у зв'язку із збільшенням ціни за одиницю товару до 10% відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06. Рекомендується переглянути відео курс "Професійно про закупівлі" за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli.
Відкриті торги
Консультація № 1011/2022Огляд:
Суть питання: Чи є порушенням вимог абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону включення до проекту договору про закупівлю послуг положення про можливість зміни істотних умов договору у зв'язку із збільшенням ціни за одиницю товару до 10% відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06.
Рекомендується переглянути відео курс "Професійно про закупівлі" за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КП"Міськводоканал" Мукачівської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> порушення в істотних умовах договору про закупівлю , а саме в проекті договору прописані можливість зміни істотних умов у звязку з збільшенням ціни за одиницю товару до 10% відповідно до п.2 ч.5 ст.41 , чи є це порушення вимог абз.1 ч.3 ст.22 Закону так як предмет закупівлі визначено послуги
<b>Суть питання:</b> порушення в істотних умовах договору про закупівлю , а саме в проекті договору прописані можливість зміни істотних умов у звязку з збільшенням ціни за одиницю товару до 10% відповідно до п.2 ч.5 ст.41 , чи є це порушення вимог абз.1 ч.3 ст.22 Закону так як предмет закупівлі визначено послуги?
<b>
Номер відповіді:</b> 1011/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс
“Професійно про закупівлі”
, в якому також розглянуто тему:
“Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”
, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Консультація
№ 1012/2022
12.10.2022
Інше
ОК, ось стислий опис консультації Мінекономіки: Суть питання: Чи є підстави для розірвання прямих договорів, укладених за постановою КМУ №169, якщо з'ясувалося, що підприємства-підрядники є пов'язаними особами? Висновки/Відповідь: Наявність пов'язаних осіб серед підрядників, з якими укладено прямі договори на підставі постанови КМУ № 169 від 28 лютого 2022 року, може бути підставою для розірвання відповідних договорів у разі порушення законодавства.
Інше
Консультація № 1012/2022Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації Мінекономіки:
Суть питання: Чи є підстави для розірвання прямих договорів, укладених за постановою КМУ №169, якщо з'ясувалося, що підприємства-підрядники є пов'язаними особами?
Висновки/Відповідь:
Наявність пов'язаних осіб серед підрядників, з якими укладено прямі договори на підставі постанови КМУ № 169 від 28 лютого 2022 року, може бути підставою для розірвання відповідних договорів у разі порушення законодавства.
Суть питання: Чи є підстави для розірвання прямих договорів, укладених за постановою КМУ №169, якщо з'ясувалося, що підприємства-підрядники є пов'язаними особами?
Висновки/Відповідь:
Наявність пов'язаних осіб серед підрядників, з якими укладено прямі договори на підставі постанови КМУ № 169 від 28 лютого 2022 року, може бути підставою для розірвання відповідних договорів у разі порушення законодавства.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Уповноважена особа навчального закладу
<b>Суть питання:</b> Після проведення закупівель у зв’язку з нагальною потребою, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022р. №169, надійшла інформація, що підприємства, з якими укладені прямі договори та які приступили до виконання робіт (бомбосховище), належать пов’язаним між собою особам.
Чи є в цьому підстави для скасування вказаних закупівель шляхом розірвання відповідних договорів в разі порушення законодавства.
<b>
Номер відповіді:</b> 1012/2022