<b>Запит від:</b> Запит від Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України <b> Тема розширена:</b> Щодо внесення змін до назви предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз'яснення з наступного питання: 18.12.2025 Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) - далі Установа, було оголошено процедуру відкритих торгів на закупівлю "Послуги з особистої охорони приміщень та будівель Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у Дніпропетровській області" на 2026 рік. 31 грудня 2025 року Установою було отримано Виписку з ЄДР про зміну назви Установи на Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, тому договір за результатом проведення процедури укладено між Учасником та Дніпровським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України та передано на реєстрацію в Державну казначейську службу України (далі – Казначейство). Проте Казначейство відмовляє у реєстрації такого договору. Виправити план та оголошення технічно неможливо. Просимо пояснити, чи може замовник змінити зазначене в предметі договору: «Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)» на «Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України» та надати до органу казначейства відповідний протокол та /або додаткову угоду на зміну назви предмету закупівлі? На дату оголошення процедури закупівлі, не було інформації про строки перейменування Установи. Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 25/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 835/2023 , 1016/2022 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/be5e6d09-8800-4258-afe7-09cfb3c86049?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/a1ace259-6448-48ee-a904-4f83cd2a04c8?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А7384 <b> Тема розширена:</b> Яким має бути термін дії договору про закупівлю товару оборонного призначення - до кінця бюджетного року (31.12.2026) чи згідно постанови КМУ № 1275 від 22.11.2022, тобто на період дії правового режиму воєнного стану? <b>Суть питання:</b> Казначейство наполягає на тому, що так, як військова частина здійснює оборонні закупівлі згідно постанови КМУ № 1275 від 22.11.2022р., то і термін дії договорів має бути не до кінця бюджетного року (31.12.2026), а до кінця воєнного стану на момент укладання такого договору (тобто, в даний момент, до 03.02.2026). Якщо ж постачальник є виробником, і виробництво товару потребує більше часу, аніж 90 днів, то термін дії договору ми маємо продовжувати додатковими угодами. Надайте, будь ласка, роз'яснення, яким має бути термін дії договору про закупівлю товару оборонного призначення - до кінця бюджетного року (31.12.2026) чи згідно постанови КМУ № 1275 від 22.11.2022, тобто на період дії правового режиму воєнного стану в момент укладання договору? <b> Номер відповіді:</b> 23/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу! Закон України “Про оборонні закупівлі” визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону державний контракт (договір) (далі - державний контракт (договір)) - угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Згідно з частиною третьою статті 21 Закону, державний контракт (договір) укладається на період, упродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі такого контракту (договору). Частиною четвертою статті 21 Закону передбачено можливість укладати державні контракти (договори) на строк, що перевищує один рік, а саме - не більш як на три бюджетні періоди на підставі обґрунтованих пропозицій виконавця щодо розроблення новітніх (складних) зразків озброєння та військової техніки, їх закупівлі з урахуванням виробничого циклу за рішенням державного замовника. Таким чином, положення Закону встановлюють, що державний контракт (договір) укладається на період, упродовж якого існують господарські зобов’язання сторін та може укладатися на строк до трьох років для закупівлі складних зразків озброєння з урахуванням часу його виготовлення. При цьому термін дії такого контракту визначається тривалістю виконання всіх господарських зобов’язань між державним замовником та виконавцем. Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Пунктом 6 Особливостей № 1275 встановлено, що з метою укладення довгострокових державних контрактів (договорів) до переліків та обсягів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, зазначених в абзаці третьому і четвертому пункту 6 Особливостей № 1275, з урахуванням орієнтовних граничних показників видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету на середньостроковий період можуть включатися прогнозні показники закупівель на наступні за плановим два бюджетних періоди. Пунктом 8 Особливостей № 1275 зазначено, що істотні умови державного контракту (договору), укладеного відповідно до абзацу першого цього пункту, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, або якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання пункту 2 частини третьої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”. Відповідно до пункту 43 Особливостей № 1275, державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Таким чином, державний замовник має виключне право самостійно визначати істотні умови договору, включаючи термін його дії, виходячи з нагальних потреб безпеки та оборони. Крім того, пунктом 45 Особливостей № 1275 визначено, що укладення державним замовником державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану здійснюється відповідно до цих особливостей без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”, порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України та на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення. Відповідно до частини першої статті 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України. Відповідно до положень статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Крім того, зміна істотних умов державного контракту (договору), зазначена пунктами 8, 9, 62 та 94 Особливостей № 1275 здійснюється у випадках визначених пунктом 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178. Натомість пункт 48 Особливостей № 1275 містить перелік підстав для змін істотних умов державного контракту (договору), при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Таким чином, на підставі вищезазначеного, Закон та Особливості № 1275 не міститять норм щодо обмеження строку дії державного контракту (договору) виключно періодом дії правового режиму воєнного стану, оскільки такий строк визначається державним замовником самостійно, виходячи з обґрунтованої потреби та тривалості господарських зобов’язань сторін. Водночас зміна істотних умов такого державного контракту (договору) після його укладення до виконання зобов’язань у повному обсязі допускається лише у випадках, передбачених вичерпним переліком підстав, визначених пунктом 19 Особливостей № 1178 та пунктом 48 Особливостей № 1275, при закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Підсумовуючи, звертаємо увагу, що відповідно до чинного законодавства будь-які рішення щодо оборонної закупівлі приймаються державним замовником самостійно з дотриманням мети Закону, принципів здійснення оборонних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України та відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903 повідомляємо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери оборонних закупівель у конкретних випадках. При цьому, зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, мають виключно інформативний та рекомендаційний характер.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Днопоглиблювальний флот" ДП "АМПУ" <b> Тема розширена:</b> Звіт про виконання договору <b>Суть питання:</b> Добрий день. За результатами відкритих торгів було укладено договір про закупівлю з компанією-нерезидентом. Після підписання актів здачі-приймання наданих послуг за договором Замовником не було здійснено остаточного розрахунку, з огляду на що компанія-нерезидент звернулася до суду. Наразі рішення суду набуло законної сили та зобов'язано стягнути з Замовника суму основного боргу за договором, 3% річних, пеню та витрати по сплаті судового збору. Крім того, через невиконання рішення суду в добровільному порядку компанія-нерезидент звернулася до відповідних інстанція для примусового виконання рішення, що зумовило стягнення з Замовника на користь держави виконавчого збору. Для належного виконання законодавства у сфері публічних закупівель та оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю прошу надати роз'яснення, чи включати до суми оплати за договором про закупівлю сплачені Замовником 3%річних, пеню та витрати по сплаті судового збору, а також стягнуту суму виконавчого збору. <b> Номер відповіді:</b> 24/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. При цьому, виходячи зі змісту пунктів 31 та 32 статті 1 Закону, а саме понять тендерна документація та тендерна пропозиція, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатом процедури закупівлі на умовах, встановлених під час її проведення. У свою чергу, згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13, 15, та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89,91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених цим пунктом. При цьому правовідносини та видатки, які не передбачають придбання в розумінні Закону, не є предметом регулювання законодавства про публічні закупівлі. Крім цього, зазначаємо, що відповідь на питання щодо оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю міститься у запитах №№ 81/2024 , 450/2024 , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d0a03364-625d-4828-bac4-321bd7e16cdd?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/48e3df1b-a6e9-4050-b579-2a1fcca4f800?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Національної поліції в Сумській області <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Надайте будь ласка роз'яснення. Випадково було звітування договору про закупівлю, який на момент звітування було не виконано в повному обсязі. На сьогоднішній день договір перебуває в статусі ЗАКРИТИЙ. Чи можна повернути договір на стадію АКТИВНИЙ, для подальшої роботи з договором? Та що необхідно зробити замовнику для цього? Ідентифікатор закупівлі UA-2025-05-12-005856-a <b> Номер відповіді:</b> 22/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 536/2025 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/7c83044c-358b-4e7b-b5d5-7296dccfec82?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Врадіївської селищної ради <b> Тема розширена:</b> щодо можливості при проведенні запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку передбачити в проекті договору про закупівлю щодо переможця забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії повідомило, що «замовник може при проведенні запиту пропозицій постачальників передбачити в проекті договору про закупівлю щодо переможця забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії» (далі – Роз’яснення). <b>Суть питання:</b> Відділ освіти Врадіївської селищної ради (далі – Замовник) звертається з проханням щодо надання роз’яснень до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки), як до визначеного Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Уповноваженого органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель в Україні. Так, Мінекономіки на інший запит № 839/2023 щодо можливості при проведенні запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку передбачити в проекті договору про закупівлю щодо переможця забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії повідомило, що «замовник може при проведенні запиту пропозицій постачальників передбачити в проекті договору про закупівлю щодо переможця забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії» (далі – Роз’яснення). Також, безпосередньо електронний каталог передбачає технічну можливість установлення замовником вимог до постачальників щодо надання ними забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії. З огляду на викладене вище, відповідно до вимог Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (далі – Порядок) та враховуючи Роз’яснення Мінекономіки, нами, як Замовником, було оголошено запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель щодо закупівлі товару (далі – Запит), в якому містилася вимога до потенційних постачальників щодо здійснення забезпечення виконання нашого договору у вигляді банківської гарантії, яка повинна була відповідати низці вимог, зокрема, але не виключно, повинна відповідати вимогам пункту 27 Положення про порядок здійснення банками та фінансовими компаніями операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі – Положення) тощо. Надалі, після оцінки пропозицій постачальників, яка була автоматично проведена електронною системою закупівель, одного із потенційних постачальників (далі – Постачальник), пропозиція якого за результатами оцінки електронною системою закупівель визначена економічно вигідною, було визначено переможцем відбору. Однак, означений Постачальник завантажив в електронну систему закупівель здійснення забезпечення виконання нашого відповідного договору у вигляді банківської гарантії, яка не відповідала нашим вимогам, зокрема, але не виключно, не відповідала вимогам Положення тощо. До того ж, цей Постачальник не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку. На підставі означеного, при намаганні неухильного дотримання принципів здійснення публічних закупівель та недискримінації учасників, оголошених статтею 5 Закону, нами було відхилено пропозицію переможця відбору – Постачальника на підставі підпункту 1 пункту 64 Порядку, оскільки він не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку. Дане рішення нами, як Замовником, було прийняте на підставі того, що Постачальник: - надав забезпечення виконання нашого договору у вигляді банківської гарантії, яка не відповідала нашим вимогам, зокрема, але не виключно, не відповідала вимогам Положення тощо; - не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку. З огляду на все викладене вище, просимо роз’яснити, чи правильно ми вчинили відхилення економічно вигідної пропозиції Постачальника, оскільки під час проведення Запиту нам не вдалося дотриматися максимальної економії, як того вимагає Закон? <b> Номер відповіді:</b> 19/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №839/2023 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0f4aca0e-2380-47a8-b805-34d6291470e6&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Особливостями передбачено можливість здійснення закупівлі товарів з використанням електронного каталогу без обмеження граничних вартісних меж. Порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог. Виходячи з положень пункту 64 Порядку, замовник відхиляє пропозицію переможця відбору, у тому числі, якщо учасник не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 цього Порядку. У разі відхилення пропозиції переможця відбору замовник обов’язково зазначає причину такого відхилення. Згідно з абзацом третім пункту 57 Порядку запит пропозицій постачальників повинен містити проект договору з обов’язковим зазначенням підстав та у разі потреби із зазначенням порядку змін його умов. Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому будь - які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з урахуванням положень Закону, закріплених ним принципів та мети, і Особливостей, не призводячи своїми діями до штучного або умисного обмеження кола потенційних учасників. Водночас, враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство  економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері публічних закупівель, визначені у статті 7 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та земельних відносин Дубенської міської ради <b> Тема розширена:</b> визначення предмету закупівлі для укладення договору <b>Суть питання:</b> В зведеному кошторисному розрахунку на “Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку для проживання внутрішньо переміщених осіб” передбачено витрати: Кошти на технічну інвентаризацію в сумі 432 тисячі. Як передбачено п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 922, роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. З огляду на зазначене, вбачається, якщо кошти на технічну інвентаризацію в сумі 432 тисячі. включено до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт, то такий предмет закупівлі є роботами в розумінні норм Закону 922. Постає питання щодо подальшого зорієнтування, як правильно визначити предмет закупівлі на виконання робіт з технічної інвентаризації на “Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку для проживання внутрішньо переміщених осіб”. <b> Номер відповіді:</b> 20/2026

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" <b> Тема розширена:</b> закупівля роторного (компресорного) блоку <b>Суть питання:</b> Якщо планується закупівля товару за кодом за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015: 42120000-6 Насоси та компресори (42124330-6 Частини повітряних компресорів), локалізація має бути обов'язковою? Ціна перевищує 200 000 грн. В переліку товарів до, яких потрібно застосовувати локалізацію, це найменування відсутнє. <b> Номер відповіді:</b> 21/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 325/2025 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/dafee251-5cf9-433e-a9da-68fdfe1f0c39?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Фіцик Тарас Богданович <b> Тема розширена:</b> Застосування пп8 п13 ПКМУ 1178 <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз’яснення щодо можливості застосування підпункту 8 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування». Ситуація полягає в наступному. Замовником за результатами проведення відкритих торгів укладено договір про закупівлю послуг з прибирання снігу. Станом на поточну дату обсяги послуг, передбачені зазначеним договором, майже вичерпані. Водночас у процесі виконання договору виникла додаткова потреба у послугах з прибирання снігу, обумовлена погіршенням погодних умов, інтенсивність та тривалість яких об’єктивно не могли бути достовірно передбачені на етапі планування та проведення процедури закупівлі. З огляду на сезонний характер зазначених послуг, існує ризик, що у разі ініціювання та проведення повторної процедури відкритих торгів потреба у таких послугах може втратити актуальність до моменту укладення нового договору. У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування підпункту 8 пункту 13 постанови КМУ № 1178 у випадку виникнення додаткової потреби в аналогічних послугах у того самого надавача послуг, з яким укладено основний договір за результатами відкритих торгів, за умови дотримання вимог щодо граничного розміру вартості таких додаткових послуг. На різноманітних інформаційних ресурсах висвітлена різна інформація щодо даного питання але нажаль жодної вичерпної інформації з подібних питань від Уповноваженого органу не має. Тому прошу надати вичерпну інформацію щодо порушеного питанні. Багато замовників і учасників закупівель Вам будуть вдячні. Бо складається враження що у нас не Уповновадений орган надає розяснення, а Радник у сфері публічних закупівель. Роз’яснення необхідне для правильного застосування норм законодавства у сфері публічних закупівель та прийняття виваженого управлінського рішення. PS: Буду безмежно вдячний за швидку і конкретну відповідь. З повагою <b> Номер відповіді:</b> 17/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 1156/2022 та № 817/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа Габовда О.В. <b> Тема розширена:</b> Підстави для відхилення пропозиції у спрощеній закупівлі <b>Суть питання:</b> Суть питання: в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі Замовником вимагалося надання Довідки довільної форми про наявність транспорту для доставки товару. Така довідка може подаватися у будь-якій формі, але повинна містити інформацію про марку, модель транспортного засобу, державний реєстраційний номер, із зазначенням чи є такий засіб власним або залученим на інших правових підставах. Також в оголошенні вимагалося надання копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, інформація про який зазначена учасником у довідці. У наданій учасником Довідці про наявність транспортних засобів Учасником не зазначено інформацію про марку, модель транспортного засобу, державний реєстраційний номер, не надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, якщо надані документи учасника не містять інформації про марку, модель транспортного засобу, державний реєстраційний номер, не надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, якщо такі вимагалися Замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі? При проведенні перевірки пропозицій наданих учасниками публічних закупівель, уповноваженою особою було виявлено невідповідність пропозиції, вимогам, що визначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. А саме, у таблиці запропонованого товару Учасником не вказано конкретних технічних характеристик запропонованого ним товару. Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, якщо останнім не вказано конкретних технічних характеристик запропонованого ним товару, а такі вимоги вимагалися Замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі? Також при наданні Пропозиції учасником допущено арифметичну помилку при визначенні ціни товару з урахуванням вартості усіх комплектуючих. Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, якщо така містить помилки (в тому числі арифметичні) при визначенні ціни товару з урахуванням вартості усіх комплектуючих? Нормами діючого законодавства, а саме п.11 ст.14 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на 10.09.2022, на дату проведення такої закупівлі) визначено, що Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Також, пунктом 13 цієї ж статті Закону регламентовано, що Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, що регламентують правовідносини у сфері публічних закупівель (в редакції станом на 10.09.2022, на дату проведення такої закупівлі), прошу надати роз’яснення: Чи може бути визначеним переможцем спрощеної закупівлі Учасник, пропозиція якого містить помилки (в тому числі арифметичні) при визначенні ціни товару з урахуванням вартості усіх комплектуючих, не містить інформації про марку, модель транспортного засобу, державний реєстраційний номер, який не надав копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; та який не зазначив конкретних технічних характеристик запропонованого ним товару, при умові, що такі вимоги вимагалися Замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 11/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" та у запитах №№ 874/2021, 827/2021, 1589/2020 , 507/2021, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=28729 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/75ac54f7-3c73-4a06-9445-a3f6609ac5e0?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/4970a417-0dac-482b-904c-182befa7200d?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ebca69b8-7645-4029-ac14-c1bafe6ea682?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0ad82884-cd0c-4b62-9fbb-481418a41653?lang=uk-UA&showMenuTree=true Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок проведення спрощених закупівель встановлений статтею 14 Закону. Поряд з цим частиною тринадцятою статті 14 Закону встановлено обов'язок замовника відхилити пропозицію у разі якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Таким чином, пропозиція подається відповідно до вимог, установлених замовником в оголошенні про спрощену закупівлю. Водночас зазначаємо, що з питань здійснення перевірки, вжиття заходів контролю, проведення моніторингу, оскарження закупівель слід звертатися до відповідних органів влади згідно з їх повноваженнями, визначеними Конституцією та законами У країни. Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа Габовда О.В. <b> Тема розширена:</b> Підстави для відхилення пропозиції у спрощеній закупівлі <b>Суть питання:</b> Суть питання: оголошенням про проведення спрощеної закупівлі Замовником вимагалося, що пропозиція повинна містити накладений кваліфікований електронний підпис учасника процедури закупівлі. При перевірці підпису учасника на сайті ЦЗО, уповноваженою особою було встановлено, що тип підпису є удосконалений, тобто учасник не виконав вимоги Замовника, що містилися в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Листом від 16.02.2021 №1/06-3-1587 Міністерство цифрової трансформації України повідомило: якщо за результатами перевірки електронного підпису чи печатки на сайті ЦЗО з’являється інформація, що тип підпису «удосконалений», то такий підпис не може вважатися кваліфікованим. Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства в редакції станом на 10.09.2022 (на дату проведення такої закупівлі), прошу надати відповідь з наступних питань: Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, якщо така не підписана кваліфікованим електронним підписом при умові, що така вимагалася Замовником в оголошенні про проведення закупівлі? Чи може бути визначеним переможцем спрощеної закупівлі Учасник, пропозиція якого підписана удосконаленим електронним підписом при умові, що Замовником в оголошенні про проведення закупівлі міститься вимога про накладення кваліфікованого електронного підпису на кожен документ? <b> Номер відповіді:</b> 13/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" та у запиті № 159/2022 , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=28729 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/dafe0e91-1c6b-4e02-b260-9aa1b1389df7?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ВСП «Політехнічний фаховий коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського» <b> Тема розширена:</b> Заключення договору на початку року, за результатами торгів проведених в кінці минулого року <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз'яснення: В кінці 2025 року нами проведено відкриті торги на наступний рік на очікувану вартість, які не відбулись, за результатом - нами було заключено прямий договір на 2026 рік. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов’язання за цим договором в частині оплати виникають у 2026 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов’язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України». Отже реєстрація договору відбувається протягом 7 робочих днів з моменту взяття на облік органами Казначейства кошторису. Кошторисом на 2026 рік виділено 1/4 суми укладеного договору. Отже сума договору коригується додатковою угодою під виділені бюджетні асигнування. Питання : у разі додатково виділених коштів чи можна внести додаткові кошти в укладений договір в межах суми на яку було проведено закупівлю? Адже закупівля здійснювалась на потребу 2026 року. Чи кожного разу при виділенні асигнувань знову проводити відкриті торги які не відбудуться та укладати прямий договір. Адже нам будуть кожні два місяці надходити кошти. <b> Номер відповіді:</b> 14/2026

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ №2 ПОЛТАВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ" <b> Тема розширена:</b> Застосування законодавства у сфері публічних закупівель для реалізації національної програми Скрінінгу 40+ <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 ПМР» (далі — Замовник) просить надати роз’яснення щодо наступної ситуації. З 01.01.2026 р. у межах реалізації національної програми скринінгу для населення віком 40+ Замовник планує надавати медичні послуги, що включають лабораторні дослідження. Зазначені послуги надаються як платні медичні послуги, оплата за які здійснюється безпосередньо пацієнтами на розрахунковий рахунок КНП (цифрові платежі). Для виконання лабораторної частини досліджень Замовник планує залучати сторонню сертифіковану лабораторію. Орієнтовна сума витрат на оплату послуг такої лабораторії протягом 2026 року складатиме 800 000,00 грн. Оплата послуг лабораторії здійснюватиметься виключно за рахунок коштів, отриманих від пацієнтів як плата за ці конкретні послуги (фактично — транзитні кошти за договором субпідряду). У зв’язку з вищевикладеним, просимо надати відповідь на такі питання: 1. Чи вважаються кошти, отримані КП від фізичних осіб за платні послуги, «власними коштами замовника» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та чи зобов’язують вони Замовника проводити процедуру Відкритих торгів, якщо сума перевищує 100 тис. грн? 2.Чи має право Замовник укласти прямий договір субпідряду з лабораторією як виконавець платної послуги, керуючись нормами Цивільного кодексу України, без застосування процедур, визначених Постановою КМУ №1178 (Особливості)? 3. Який порядок дій буде правомірним у разі, якщо надходження коштів від пацієнтів є непередбачуваним і накопичується поступово, що ускладнює визначення точного обсягу закупівлі на початку року? <b> Номер відповіді:</b> 15/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону і Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон та Особливості не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або власні кошти). Водночас відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, при цьому відповідно до Положення про про Національну службу здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12. 2017 № 1101 (зі змінами), Національна служба здоров’я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, який зокрема реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій). Тому з питання застосування постанови Кабінету Міністрів України  від 10 грудня 2025 р. № 1652 "Деякі питання проведення скринінгів здоров’я для осіб віком від 40 років" пропонуємо звернутися до вищевказаних органів влади.