Щодо застосування стимулюючих коефіцієнтів --- Документ: 25a20784-6e66-45e0-b2bd-5fd92a3358c8.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо застосування стимулюючих коефіцієнтів Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує суб’єктів сфери про наступне. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. При цьому особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості). З метою розроблення єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації та проекту договору про закупівлю (постачання електричної енергії споживачу) наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 затверджено Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – Методичні рекомендації). Зазначені Методичні рекомендації розміщено на веб-сайті Мінекономіки за посиланням https://surl.li/qhhwtk. Разом з тим, правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов’язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, 2 мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулюються Законом України “Про ринок електричної енергії”. Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення (далі – НКРЕКП / Регулятор) визначено Законом України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”. Постановою НКРЕКП від 22.07.2025 № 1104 затверджено Зміни до Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період (далі – Постанова № 1104). У свою чергу, ТОВ “Київські енергетичні послуги”, як постачальник електричної енергії, звернулося до Мінекономіки листом від 06.08.2025 № 25/4/7/9/45785 (далі – лист) щодо затверджених Постановою № 1104 змін до Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період. Згідно з листом заявника Постановою № 1104 передбачені принципові зміни в алгоритмі визначення обсягів споживання електричної енергії для площадок комерційного обліку (об’єктів), які відповідно до норм Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі – Кодекс) віднесені до групи “А”, але фактично не обладнані системою погодинного обліку (АСКОЕ). Площадки (об’єкти), що відносяться до групи “А” відповідно до Кодексу – це площадки з приєднаною потужністю від 150 кВт та вище, або середньомісячним споживанням більше 50 тис. кВт·год. Зазначені зміни до Тимчасового порядку, які вступають в дію з 01.01.2026 на думку заявника мають на меті стимулювати споживачів, об’єкти яких підпадають під визначення групи “А”, до облаштування погодинного обліку електричної енергії (АСКОЕ). У листі зазначено також, що таке стимулювання, відповідно до затверджених змін передбачає застосування стимулюючих коефіцієнтів при визначенні погодинних обсягів споживання, що в підсумку матиме наслідком здорожчання електричної енергії для площадок (об’єктів) таких споживачів, що призведе до зростання ціни в діапазоні 7-20 % у порівнянні з цінами 2025 року, ціна електроенергії для таких об’єктів споживачів фактично буде дорожчою за середньозважену ціну РДН на 7-12 %. Застосування й надалі бюджетними організаціями саме середньозваженої ціни РДН без відокремлення умов формування ціни для об’єктів групи “А” створює ризики для таких споживачів при здійсненні закупівлі електроенергії. З огляду на викладене, Мінекономіки листом від 19.09.2025 № 3322-07/63877-07 звернулося до Регулятора за інформацією: яким чином зміни, передбачені Постановою № 1104 можуть вплинути на вартість електроенергії для замовників (споживачів), які віднесені до групи “А”, але фактично не обладнані системою погодинного обліку (АСКОЕ) та/або, 3 які відносять себе до групи “Б”, разом з тим є площадками з приєднаною потужністю від 150 кВт та вище, або середньомісячним споживанням більше 50 тис. кВт·год з 01.06.2026; яким чином для замовників в розумінні Закону (споживачів), які віднесені до групи “А”, але фактично не обладнані системою погодинного обліку (АСКОЕ) та/або, які відносять себе до групи “Б”, разом з тим є площадками з приєднаною потужністю від 150 кВт та вище, або середньомісячним споживанням більше 50 тис. кВт·год, розраховуватимуться обсяги споживання електричної енергії за розрахунковий період (календарний місяць) з урахуванням змін, передбачених Постановою № 1104 з 01.06.2026; чи доцільно замовникам в розумінні Закону, які віднесені до групи “А”, але фактично не обладнані системою погодинного обліку (АСКОЕ) та/або, які відносять себе до групи “Б”, разом з тим є площадками з приєднаною потужністю від 150 кВт та вище, або середньомісячним споживанням більше 50 тис. кВт·год, та, які під час здійснення закупівель електричної енергії застосовують Методичні рекомендації, передбачати в умовах тендерної документації та проекті договору про закупівлю, як її частини, одночасно можливість застосування формули розрахунку (зміни) ціни за одиницю електричної енергії за розрахунковий період для замовника, що має об’єкт групи площадок вимірювання “А”, та для замовника, що має об’єкт групи площадок вимірювання “Б”, з урахуванням змін, передбачених Постановою № 1104. НКРЕКП листом від 13.10.2025 № 11983/17.3.2/7-25 (далі – лист НКРЕКП, додається) повідомило, що у цілях адаптації законодавства України до законодавства ЄС, що є важливою складовою поступового поглиблення співпраці та економічної інтеграції України з ЄС, та з метою виконання Концепції впровадження “розумних мереж” в Україні до 2035 року та Плану заходів щодо реалізації цієї концепції, схвалених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 908-р, а також Стратегії розвитку розподіленої генерації на період до 2035 року і операційного плану заходів з її реалізації у 2024 – 2026 роках, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.07.2024 № 713-р, НКРЕКП передбачила у Кодексі, вимоги щодо впровадження інтелектуальних лічильників та систем обліку електричної енергії, які, в тому числі, поширюються на бюджетні установи як споживачів електричної енергії. Так, відповідно до пункту 4.4.12 глави 4.4 розділу IV Кодексу площадки комерційного обліку групи “А” мають бути забезпечені інтелектуальними лічильниками, що встановлені на комерційній межі цієї площадки комерційного обліку та функціонують у складі автоматизованої системи, з гарантованим автоматичним щодобовим дистанційним зчитуванням інтервальних результатів вимірювання, формуванням та передачею до адміністратора комерційного обліку (далі – АКО) валідованих погодинних 4 фактичних даних комерційного обліку електричної енергії, відповідно до вимог Кодексу. Водночас згідно з пунктом 2.7.5 глави 2.7 розділу II Кодексу сторона, відповідальна за точку комерційного обліку (далі – ВТКО) відповідальна за безперервність процесів вимірювання, формування та передачі даних комерційного обліку для відповідних точок комерційного обліку згідно з регламентами та протоколами інформаційної взаємодії учасників ринку щодо обміну даними комерційного обліку, що забезпечується за власний кошт та власними силами або шляхом укладення договору з постачальником послуг комерційного обліку відповідно до вимог Кодексу, якщо інше не встановлено законом. При цьому дії щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, які вимагаються нормативно-правовими актами, здійснюються за рахунок ВТКО, якщо інше не встановлено законом (пункт 5.6.1 глави 5.6 розділу V Кодексу). Таким чином, непобутові споживачі (у тому числі, бюджетні установи) як ВТКО мають виконувати вимоги Кодексу щодо впровадження інтелектуальних лічильників електричної енергії, інтегрованих до відповідних автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії (далі – АСКОЕ), на належних їм об’єктах за власний кошт. Поряд з цим НКРЕКП інформує, що на сьогодні процедура визначення погодинних, добових та місячних обсягів купівлі електричної енергії електропостачальниками на оптовому ринку електричної енергії регулюється Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118 (далі – Тимчасовий порядок). З метою запровадження механізму економічного стимулювання споживачів до встановлення інтелектуальних лічильників на площадках вимірювання групи “А”, де не виконуються вимоги Кодексу, Постановою № 1104 до Тимчасового порядку внесені відповідні зміни, які передбачають з 01.01.2026 формування погодинних графіків електричного навантаження для зазначених у пункті 1.12 глави 1 Тимчасового порядку площадок вимірювання з використанням погодинних стимулюючих коефіцієнтів. НКРЕКП наголошує, що зазначені стимулюючі коефіцієнти можуть застосовуватись виключно при формуванні погодинних графіків електричного навантаження споживачів з площадками вимірювання групи “А”, оперативні дані з яких більш ніж за 10 діб розрахункового місяця (М) по одній або кількох точках комерційного обліку були заміщені або за наростаючим підсумком не відповідали фактичним даним чи вимогам Кодексу щодо гарантованого погодинного зчитування, щодобового формування та передачі даних до АКО. З 01.01.2026 вартість закупівлі електропостачальниками електричної енергії для таких площадок вимірювання споживачів буде визначатись на 5 підставі погодинних графіків електричного навантаження цих площадок вимірювання, сформованих відповідно до пункту 1.13 глави 1 Тимчасового порядку, що в підсумку матиме наслідком здорожчання електричної енергії для площадок (об’єктів) таких споживачів. Разом з тим на виконання вимог пункту 1.13 глави 1 Тимчасового порядку електропостачальники при укладенні договорів про постачання електричної енергії мають письмово інформувати споживачів стосовно застосування погодинних стимулюючих коефіцієнтів з метою переходу споживачів на комерційний облік електричної енергії з використанням інтелектуальних лічильників. З іншого боку, наявність АСКОЕ за площадками групи “А” дає можливість формувати та застосовувати замовниками фактичну ціну на електричну енергію, яка відповідає реальному графіку споживання електроенергії об’єктом споживача, що дозволяє уникнути збільшення ціни договору у зв’язку з використанням погодинних графіків електричного навантаження таких площадок, сформованих з урахуванням пункту 1.13 глави 1 Тимчасового порядку. Враховуючи зазначене, у випадку закупівлі електричної енергії з 01.01.2026 споживачами, визначеними у пункті 1.12 глави 1 Тимчасового порядку, у порядку розрахунку (зміни) ціни за одиницю електричної енергії проекту договору слід враховувати погодинний фактичний обсяг споживання електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді, визначений з урахуванням вимог пункту 1.13 глави 1 Тимчасового порядку. З огляду на викладене, а також зважаючи на висловлені заявником ризики та ураховуючи інформацію, надану Регулятором, суб’єктам сфери публічних закупівель пропонується ознайомитися з листом НКРЕКП та врахувати надану інформацію під час планування та здійснення закупівель електроенергії. Додаток: лист НКРЕКП на 3 арк. в 1 прим. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Вознюк Діана, (044) 596-67-31 --- Документ: 692f0ee0-db92-4500-a780-8d97adb3fc79.pdf --- НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (НКРЕКП) вул. Сім’ї Бродських, 19, м. Київ, 03057, тел.: (044) 204 48 27, (044) 204 70 27, e-mail: box@nerc.gov.ua, вебсайт: www.nerc.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 39369133 Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), розглянула лист Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) від 19.09.2025 № 3322-07/63877-07 щодо визначення обсягів споживання електричної енергії при проведенні публічних закупівель у сфері електроенергетики та в межах компетенції повідомляє. У цілях адаптації законодавства України до законодавства ЄС, що є важливою складовою поступового поглиблення співпраці та економічної інтеграції України з ЄС, та з метою виконання Концепції впровадження «розумних мереж» в Україні до 2035 року та Плану заходів щодо реалізації цієї концепції, схвалених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 908-р., а також Стратегії розвитку розподіленої генерації на період до 2035 року і операційного плану заходів з її реалізації у 2024 – 2026 роках, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.07.2024 № 713-р, НКРЕКП передбачила у Кодексі комерційного обліку електричної енергії, затвердженому постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі – Кодекс), вимоги щодо впровадження інтелектуальних лічильників та систем обліку електричної енергії, які, в тому числі, поширюються на бюджетні установи як споживачів електричної енергії. Так, відповідно до пункту 4.4.12 глави 4.4 розділу IV Кодексу площадки комерційного обліку групи «а» мають бути забезпечені інтелектуальними лічильниками, що встановлені на комерційній межі цієї площадки комерційного обліку та функціонують у складі автоматизованої системи, з гарантованим автоматичним щодобовим дистанційним зчитуванням інтервальних результатів вимірювання, формуванням та передачею до адміністратора комерційного обліку (далі – АКО) валідованих погодинних фактичних даних комерційного обліку електричної енергії, відповідно до вимог цього Кодексу. Водночас згідно з пунктом 2.7.5 глави 2.7 розділу II Кодексу сторона, відповідальна за точку комерційного обліку (далі – ВТКО) відповідальна за безперервність процесів вимірювання, формування та передачі даних комерційного обліку для відповідних точок комерційного обліку згідно з регламентами та 2 протоколами інформаційної взаємодії учасників ринку щодо обміну даними комерційного обліку, що забезпечується за власний кошт та власними силами або шляхом укладення договору з постачальником послуг комерційного обліку відповідно до вимог цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. При цьому дії щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, які вимагаються нормативно-правовими актами, здійснюються за рахунок ВТКО, якщо інше не встановлено законом (пункт 5.6.1 глави 5.6 розділу V Кодексу). Таким чином, непобутові споживачі (у тому числі, бюджетні установи) як ВТКО мають виконувати вимоги Кодексу щодо впровадження інтелектуальних лічильників електричної енергії, інтегрованих до відповідних автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії (далі – АСКОЕ), на належних їм об’єктах за власний кошт. Поряд з цим інформуємо, що на сьогодні процедура визначення погодинних, добових та місячних обсягів купівлі електричної енергії електропостачальниками на оптовому ринку електричної енергії регулюється Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118 (далі – Тимчасовий порядок). З метою запровадження механізму економічного стимулювання споживачів до встановлення інтелектуальних лічильників на площадках вимірювання групи «а», де не виконуються вимоги Кодексу, постановою НКРЕКП від 22.07.2025 № 1104 до Тимчасового порядку внесені відповідні зміни, які передбачають з 01.01.2026 формування погодинних графіків електричного навантаження для зазначених у пункті 1.12 глави 1 Тимчасового порядку площадок вимірювання з використанням погодинних стимулюючих коефіцієнтів. Наголошуємо, що зазначені стимулюючі коефіцієнти можуть застосовуватись виключно при формуванні погодинних графіків електричного навантаження споживачів з площадками вимірювання групи «а», оперативні дані з яких більш ніж за 10 діб розрахункового місяця (М) по одній або кількох точках комерційного обліку були заміщені або за наростаючим підсумком не відповідали фактичним даним чи вимогам Кодексу щодо гарантованого погодинного зчитування, щодобового формування та передачі даних до АКО. З 01.01.2026 вартість закупівлі електропостачальниками електричної енергії для таких площадок вимірювання споживачів буде визначатись на підставі погодинних графіків електричного навантаження цих площадок вимірювання, сформованих відповідно до пункту 1.13 глави 1 Тимчасового порядку, що в підсумку матиме наслідком здорожчання електричної енергії для площадок (об’єктів) таких споживачів. Разом з тим на виконання вимог пункту 1.13 глави 1 Тимчасового порядку електропостачальники при укладенні договорів про постачання електричної енергії мають письмово інформувати споживачів стосовно застосування погодинних стимулюючих коефіцієнтів з метою переходу споживачів на комерційний облік електричної енергії з використанням інтелектуальних лічильників. З іншого боку, наявність АСКОЕ за площадками групи «а» дає можливість формувати та застосовувати замовниками фактичну ціну на електричну енергію, яка відповідає реальному графіку споживання електроенергії об’єктом споживача, що 3 дозволяє уникнути збільшення ціни договору у зв’язку з використанням погодинних графіків електричного навантаження таких площадок, сформованих з урахуванням пункту 1.13 глави 1 Тимчасового порядку. Враховуючи зазначене, пропонуємо Мінекономіки надати роз’яснення учасникам публічних закупівель електричної енергії, що у випадку закупівлі електричної енергії з 01.01.2026 споживачами, визначеними у пункту 1.12 глави 1 Тимчасового порядку, у порядку розрахунку (зміни) ціни за одиницю електричної енергії проекту договору слід враховувати погодинний фактичний обсяг споживання електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді, визначений з урахуванням вимог пункту 1.13 глави 1 Тимчасового порядку. Водночас за необхідності отримання додаткових роз’яснень чи проведення консультацій з порушених питань НКРЕКП готова організувати відповідну нараду з представниками Мінекономіки. У випадку доцільності організації такої наради просимо повідомити бажану дату та час її проведення, а також список уповноважених представників від Мінекономіки. Член НКРЕКП Руслан СЛОБОДЯН Богдан МОНАСТИРУК 204-70-50

1.Щодо незастосування вимоги про ступінь локалізації 2.Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, позик, грантів з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель 3.Щодо оприлюднення інформації про кінцевих бенефіціарних власників в електронній системі закупівель 4.Щодо порядку перевірки інформації про КБВ при здійсненні відкритих торгів 5.Щодо підстав для здійснення закупівель без використання відкритих торгів/електронного каталогу --- Документ: f8c82fa2-b3de-4cf9-8315-4567512dcf37.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. З 31.01.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2026 № 112 “Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (далі – постанова № 112). Внесення змін обумовлене виконанням міжнародних зобов’язань України в межах програми економічних реформ, узгодженої з Міжнародним валютним 2 фондом, закріпленої 14-ти місячним договором Stand-by, відповідно до Додатку І “Листа про наміри” від 19.06.2025 № 15192/0/2-25 до Меморандуму про економічну і фінансову політику, схваленого Радою директорів МВФ 18 грудня 2018 року, де Україна взяла на себе зобов’язання підвищити ефективність режиму кінцевої бенефіціарної власності з метою підвищення прозорості публічних закупівель, виявлення конфліктів інтересів через прозорі структури власності та запобігання неправомірному використанню компаній. Звертаємо увагу, що виходячи з пункту 2 постанови № 112 закупівлі, розпочаті до набрання чинності цією постановою, до 30.01.2026, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. Щодо незастосування вимоги про ступінь локалізації Згідно зі змінами до пункту 3 Особливостей, внесеними постановою № 112, вимоги про ступінь локалізації не застосовуються до здійснення замовником до 1 травня 2026 р. закупівлі парових турбін, газопоршневих установок, когенераційних установок, електрогенераторних установок, газових генераторів, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень, теплових насосів, парових котлів, мобільних котелень, дизельних генераторів, зокрема складових та комплектуючих такого обладнання, необхідних для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах. Таким чином, вимоги щодо ступеню локалізації, встановлені пунктом 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, не застосовуються замовниками на встановлені товари, які необхідні саме для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах. Доповнення пункту 3 Особливостей положенням щодо незастосування пункту 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону внесено на виконання рішень Кабінету Міністрів України, прийнятих на засіданнях 28.01.2026, за результатами опрацювання пропозиції Мінрозвитку разом із Міненерго та Держенергоефективності (п. 2.6 Протоколу засідання Кабінету Міністрів України № 16 від 28.01.2026) та 30.01.2026 (Протокол засідання Кабінету Міністрів України № 18 від 30.01.2026). Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, позик, грантів з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель Відповідно до внесених змін згідно з пунктом 3 Особливостей, закупівля товарів (робіт, послуг) за кошти кредитів (позик, грантів), що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно- кредитними організаціями, що здійснюється згідно з правилами і процедурами, 3 встановленими цими організаціями, якими передбачається можливість застосування законодавства України у сфері публічних закупівель, може здійснюватися відповідно до цих особливостей з урахуванням додаткових вимог і умов, схвалених відповідною організацією, зокрема у спеціальному процедурному посібнику щодо відповідного кредиту (позики, гранту), наданого згідно з міжнародним договором, та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників, зокрема в технічній специфікації, які б обмежували можливість участі українських виробників. Таким чином, у закупівлях, що проводяться за правилами і процедурами, встановленими цими організаціями за кошти кредитів міжнародних фінансових організацій, якими передбачається можливість застосування законодавства України у сфері публічних закупівель, не допускається визначення замовниками вимог, які обмежують участь національних виробників. Щодо оприлюднення інформації про кінцевих бенефіціарних власників в електронній системі закупівель Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (далі - Закон у сфері запобігання та протидію) спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону у сфері запобігання та протидію, кінцевий бенефіціарний власник (далі - КБВ) - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Питання щодо інформації про КБВ та структуру власності регулюються статтею 51 Закону у сфері запобігання та протидію. Так, згідно частини першої статті 51 Закону у сфері запобігання та протидію юридичні особи повинні мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність та структуру власності. Водночас звертається увага, що згідно частини восьмої статті 51 Закону у сфері запобігання та протидію вимоги цієї статті не поширюються, зокрема на політичні партії, структурні утворення політичних партій, професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілок, передбачені статутом профспілок та їх об’єднань, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, організації роботодавців, їх об’єднання, адвокатські об’єднання, адвокатські бюро, організації, що здійснюють професійне самоврядування у сфері нотаріату, релігійні організації, державні органи, органи місцевого самоврядування, їх 4 асоціації, публічні компанії (юридичні особи, створені у формі публічного акціонерного товариства, акції яких допущені до торгів принаймні на одній фондовій біржі (регульованому ринку) з переліку іноземних фондових бірж (регульованих ринків), який формується в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, на які розповсюджуються вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, рівнозначні тим, що були прийняті Європейським Союзом), державні та комунальні підприємства, установи, організації, торгово-промислові палати, державні пенсійні фонди, житлово-будівельні кооперативи, дачні (дачно-будівельні) кооперативи, садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників житлових будинків, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об’єднання, відокремлені структурні підрозділи із статусом юридичної особи (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації). Також, виходячи з положень статті 51 Закону у сфері запобігання та протидію, обов'язок мати інформацію про КБВ або його відсутність, підтримувати її в актуальному стані та подавати для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) стосується юридичних осіб (резидентів). Поряд з цим, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави регулює Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”. Так, зокрема згідно з пунктами 1 і 2 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” в ЄДР містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код). Отже, відомості про КБВ містяться в ЄДР саме стосовно юридичних осіб. Зміни до Особливостей, внесені постановою № 112, передбачають, що розкриття інформації про КБВ постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг) та відображення такої інформації в електронній системі закупівель (далі - ЕСЗ) вимагається під час закупівлі стосовно звіту про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, щодо пунктів 9, 11, 13, 86, 89, 90 Особливостей, а також відкритих торгів. Згідно з абзацом сьомим пункту 9 Особливостей звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, 5 додатково повинен містити таку інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства (підданства), а в разі, коли кінцевий бенефіціарний власник - іноземець є громадянином (підданим) кількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). Така інформація про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг) формується автоматично засобами електронної системи закупівель. У разі відсутності технічної можливості, реалізованої засобами електронної системи закупівель, або у разі, коли постачальник товару (товарів), виконавець робіт, надавач послуги (послуг) є нерезидентом, замовник самостійно додає до звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначену цим абзацом інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг). Виходячи з пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (зі змінами), таке розміщення інформації в ЕСЗ здійснюється замовником у разі закупівлі згідно з пунктами 9, 11, 13, 86, 89, 90 Особливостей або учасником процедури закупівлі у разі проведення відкритих торгів, шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в ЕСЗ, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/учасника. При цьому зазначаємо, що оскільки наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, з питань технічної реалізації вимог законодавства в ЕСЗ слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Щодо порядку перевірки інформації про КБВ при здійсненні відкритих торгів Зміни до Особливостей, внесені постановою № 112, передбачають, що у тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - дев’ятому цього пункту, зокрема зазначаються підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для 6 відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами, а також спосіб підтвердження такої інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника процедури закупівлі, що є нерезидентом: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства (підданства), а в разі, коли кінцевий бенефіціарний власник - іноземець є громадянином (підданим) кількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). При цьому, виходячи з підпункту 9 пункту 47 Особливостей, замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: у ЄДР відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” (для учасника процедури закупівлі — резидента); учасник процедури закупівлі - нерезидент не надав інформації про КБВ, визначеної абзацом дев’ятим пункту 28 Особливостей, у спосіб, визначений замовником у тендерній документації. З огляду на зазначене, при здійсненні процедури відкритих торгів згідно Особливостей, у разі якщо учасник є резидентом, замовник перевіряє інформацію про КБВ, керуючись вимогами пункту 47 Особливостей та даними ЄДР. При цьому для учасника-нерезидента перевірка здійснюється відповідно до способу підтвердження, встановленого замовником у тендерній документації. Разом з тим, відповідно до пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в ЕСЗ у разі, коли учасник процедури закупівлі підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 Особливостей, зокрема: у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” (для учасника процедури закупівлі - резидента), або учасник процедури закупівлі - нерезидент не надав інформації про КБВ, визначеної абзацом дев’ятим пункту 28 Особливостей, у спосіб, визначений замовником у тендерній документації. 7 При цьому згідно з пунктом 43 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Отже, Особливостями встановлено, що виправленню невідповідностей протягом 24 годин підлягає випадок відсутності інформації про КБВ, визначеної абзацом дев’ятим пункту 28 Особливостей, щодо учасника процедури закупівлі - нерезидента, у разі встановлення такої вимоги у тендерній документації. Окремо зазначаємо, що відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (зі змінами), Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, основними завданнями якого є зокрема створення, ведення та функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та відповідно до пункту 3 Положення надає роз’яснення з питань, пов’язаних з його діяльністю та діяльністю його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються. Водночас Мінекономіки листом від 16.02.2026 № 3323-04/15865-03 (додається) звернулося до Міністерства юстиції України щодо інформації про КБВ та отримало відповідь листом від 20.02.2026 № 23960/28776-26-26/19.1.3, що додається. Щодо підстав для здійснення закупівель без використання відкритих торгів/електронного каталогу Відповідно до пункту 13 Особливостей замовникам надано право здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу у випадках, коли вартість закупівлі становить або перевищує для товарів і послуг (крім поточного ремонту) 100 тис. гривень, для послуг з поточного ремонту 200 тис. гривень, для робіт 1,5 млн гривень. Так, перелік випадків, встановлений пунктом 13 Особливостей, який надає право для укладення прямого договору, доповнено наступними пунктами: 27) здійснюється до 1 березня 2026 р. закупівля товарів, робіт та послуг, необхідних для надання державної підтримки, визначеної підпунктом 7 пункту 2 додатка 1 до Порядку використання коштів державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації, затвердженого постановою Кабінету 8 Міністрів України від 21 червня 2024 р. № 761 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 63, ст. 3747), а саме закупівля та доставка для задоволення потреб дітей з інвалідністю підгрупи А портативних зарядних станцій орієнтовною ємністю 2 кВт•год; 28) здійснюється до 31 грудня 2026 р. закупівля парових турбін, газопоршневих установок, когенераційних установок, електрогенераторних установок, газових генераторів, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень, теплових насосів, парових котлів, мобільних котелень, дизельних генераторів, зокрема складових та комплектуючих такого обладнання, силових трансформаторів, автотрансформаторів, трансформаторів тока, трансформаторів напруги, необхідних для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах. Слід зазначити, що підпункт 28 пункту 13 Особливостей дозволяє здійснити закупівлю протягом певного періоду - до 31 грудня 2026 року та містить визначений перелік предметів закупівель, які можуть придбаватися без використання відкритих торгів/електронного каталогу. Для здійснення закупівель вказаного обладнання та його комплектуючих необхідною умовою є мета подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах. Так, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 6 Кодексу цивільного захисту України для координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших органів державної влади, підприємств, установ та організацій, пов’язаної з техногенно-екологічною безпекою, захистом населення і територій, запобіганням і реагуванням на надзвичайні ситуації Кабінетом Міністрів України утворюється Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - Державна комісія). Відповідно до пункту 3 Положення про Державну комісію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2015 № 18 зі змінами, основними завданнями Державної комісії, зокрема є: визначенням меж зони надзвичайної ситуації; встановленням кількісних та якісних показників виведення з ладу транспортних засобів, промислових, громадських і житлових будинків та споруд, комунальних і енергетичних мереж, засобів зв’язку, магістральних газо-, нафто- або інших трубопроводів, залізничних вузлів, портів, мостів, шляхопроводів тощо. Рішення Державної комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади. Доповнення пункту 13 Особливостей підпунктами 27 і 28 внесені на виконання рішень Кабінету Міністрів України, прийнятих на засіданнях 28.01.2026 (п. 2.6 Протоколу засідання Кабінету Міністрів України № 16 від 28.01.2026), за результатами опрацювання пропозиції Мінрозвитку 9 разом із Міненерго та Держенергоефективності, а також 30.01.2026 (Протокол засідання Кабінету Міністрів України № 18 від 30.01.2026). Крім цього, з метою подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня воєнного та техногенного характеру в електроенергетичних системах, спричинених ракетно-дроновими атаками Російської Федерації, та відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 15 січня 2026 р. № 39 “Деякі питання подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах” (зі змінами). Принагідно інформуємо також, що змінами, внесеними до Особливостей, уточнено норму підпункту 2 пункту 19 Особливостей, а саме: змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати ціну за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю, більше ніж на 50 відсотків. Додатки: копія листа Мінекономіки від 16.02.2026 № 3323-04/15865-03 на 3 арк. в 1 прим; копія листа Мін’юсту від 20.02.2026 № 23960/28776-26-26/19.1.3 на 3 арк. в 1 прим. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Ірина Ряба, 596-68-46 --- Документ: 5d529b94-02d8-4b34-aec7-bec37a234c51.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ Міністерство економіки, довкілля УКРАЇНИ та сільського господарства Мінʼюст України вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001 тел.: (044) 364-23-93, факс: (044) 271-17-83 E-mail: callcentre@ca.minjust.gov.ua, themis@ca.minjust.gov.ua, Web: http://www.minjust.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 00015622 Щодо розгляду листа Міністерство юстиції України розглянуло лист Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 16.02.2026 № 3323-04/15865-03 (вх. № 28776-26-26 від 17.02.2026) щодо надання роз’яснень та в межах компетенції повідомляє. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктом 2 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (зі змінами), встановлено, що Міністерство юстиції України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Абзацами першим та другим частини першої статті 51 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) передбачено, що юридичні особи повинні мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність та структуру власності. Юридичні особи зобов’язані подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність та структуру власності для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755). В Єдиному державному реєстрі про юридичну особу містяться, зокрема, такі відомості як інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник – юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 51 Закону № 361), а також структура власності та інформація про структуру власності юридичної особи (крім 2 юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 51 Закону № 361), в обсягах передбачених пунктами 9 та 91 частини другої статті 9 Закону № 755. Крім того, пунктом 9 частини другої статті 9 Закону № 755 встановлено, що у разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник – юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності. Частиною першою статті 1 Закону № 755 встановлено, що терміни «кінцевий бенефіціарний власник» та «структура власності» вживаються у значенні, наведеному у Законі № 361. Пунктом 30 частини першої статті 1 Закону № 361 встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння). Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 51 Закону № 361 та з метою створення ефективної системи у сфері розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, удосконалення процесу визначення юридичними особами кінцевих бенефіціарних власників було розроблено Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, затверджену постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 19.09.2023 № 1011. Згідно з пунктом 58 частини першої статті 1 Закону № 361 під структурою власності розуміється документально підтверджена система взаємовідносин фізичних та юридичних осіб, трастів, інших подібних правових утворень, що дає змогу встановити всіх кінцевих бенефіціарних власників, у тому числі відносини контролю між ними, або відсутність кінцевих бенефіціарних власників. У свою чергу обсяг інформації, який має зазначатися на схематичному зображенні структури власності юридичної особи, визначений пунктами 7 – 9 Положення про форму та зміст структури власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.03.2021 № 163, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2021 за № 768/3639 (далі – Положення про форму та зміст структури власності), яке розроблено відповідно до Закону № 755 і Закону № 361 та відображає форму і зміст структури власності, яка з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника має в обов’язковому порядку надаватися державному реєстратору. Зауважуємо, що абзацом другим пункту 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами) (далі – Положення про Мінфін) визначено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Підпунктом 2 пункту 3 Положення про Мінфін передбачено, що основними завданнями Міністерства фінансів України є, зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. 3 Невід’ємною частиною формування політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення є політика щодо кінцевих бенефіціарних власників. Також Міністерство фінансів України є головним розробником Закону № 361 та Положення про форму та зміст структури власності. Згідно з підпунктами 5 та 784 пункту 4 Положення про Мінфін Міністерство фінансів України відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема: нормативно-правове регулювання у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також розробляє методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, затверджує положення про форму та зміст структури власності юридичної особи та забезпечує їх оприлюднення на офіційному вебсайті Мінфіну. Повідомляємо, що листи Мін’юсту, як і будь-якого іншого органу державної влади, які містять відповідні роз’яснення, не є нормативно-правовими актами, не встановлюють правових норм, а мають інформаційний характер. Директор Департаменту державної реєстрації В’ячеслав ХАРДІКОВ Амбруш Габріелла 044 330 02 47 Бородін Антон 044 330 05 38 --- Документ: af70c5c0-f845-4889-b1a5-c73ffcf00517.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Міністерство юстиції України Державна служба фінансового моніторингу України Щодо надання роз’яснення Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України відповідно до статті 9 Закону України “Про публічні закупівлі” надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. З 31.01.2026 набрала чинності постанова Кабінет Міністрів України від 30.01.2026 № 112 “Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (далі – постанова № 112), згідно якої замовники під час здійснення закупівель зобов'язані оприлюднювати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства (підданства), а в разі, коли кінцевий бенефіціарний власник - іноземець є громадянином (підданим) кількох країн, - усі країни його громадянства 2 (підданства), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). Відповідно до пункту 37 частини 1 статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (далі - Закон у сфері запобігання та протидії) спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону у сфері запобігання та протидії кінцевий бенефіціарний власник (далі - КБВ) - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Виходячи з положень статті 5-1 Закону у сфері запобігання та протидії, юридичні особи повинні мати інформацію про КБВ або його відсутність та зобов’язані подавати дану інформацію для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” (далі – Закон про державну реєстрацію). Водночас відповідно до статті 1 пункту 6 Закону про державну реєстрацію держатель Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є Міністерство юстиції України, яке вживає організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст надає роз’яснення з питань, пов’язаних з його діяльністю та діяльністю його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються. Поряд з цим, відповідно до Положення про Державну службу фінансового моніторингу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07. 2015 № 537, Державна служба фінансового 3 моніторингу України, зокрема реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. З огляду на зазначене, просимо в межах повноважень надати інформацію стосовно випадків, за яких не внесення / відсутність КБВ у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є правомірним, та яким чином у цьому можуть пересвідчитись замовники для цілей дотримання вимог Закону та Особливостей під час здійснення публічних закупівель. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Ірина Ряба, 596-68-46

1.Щодо необхідності застосування розділу Особливостей під час закупівлі в рамках Ukraine Facility, незалежно від вартості такої закупівлі 2.Щодо укладення та зміни істотних умов договорів про закупівлю рамках Ukraine Facility 3.Щодо вимог прийнятності країн походження учасників та товарів при здійсненні публічних закупівель у рамках Плану України (Ukraine Facility) 4.Щодо обов’язкового обґрунтування закупівлі 5.Щодо заборони на здійснення закупівель та проведення платежів особам, щодо яких застосовано санкції Європейського Союзу, у рамках Плану України 6.Щодо відображення інформації про закупівлю у рамках Ukraine Facility 7.Щодо документального підтвердження країни походження товару 8.Щодо додаткових вимог згідно Ukraine Facility у тендерній документації для відкритих торгів в частині неповернення забезпечення тендерної пропозиції та відхилення тендерної пропозиції --- Документ: d8c6004f-5742-4c85-973f-f08a89c7ee95.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ______________ від _______ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо внесення змін до особливостей для закупівель в рамках Ukraine Facility Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель, а також за результатами наради з представниками Державної аудиторської служби України та Антимонопольного комітету України, проведеною 10.11.2025, повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. З 04.10.2025 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.09.2025 № 1254 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178” (далі - постанова № 1254), якою визначено правила здійснення закупівель у рамках виконання заходів Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244 (далі - План України), для реалізації фінансування Європейського Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility відповідно до Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, ратифікованої Законом України від 06.06.2024 № 3786-IX (далі - Рамкова угода). Так, постановою № 1254 було внесено зміни та доповнено окремим розділом “Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), 2 передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244” (далі - розділ Особливостей). Звертаємо увагу замовників, що згідно з пунктом 2 постанови № 1254 закупівлі, розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою; договори про закупівлю, укладені в порядку та на умовах, установлених до набрання чинності цією постановою, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені; зміни до таких договорів вносяться в порядку та на умовах, установлених до набрання чинності цією постановою. Отже, закупівлі, розпочаті замовниками до набрання чинності постановою № 1254 (тобто до 03.10.2025), а також виконання та внесення змін до укладених за результатами договорів, не потребують коригування відповідно до нових вимог цієї постанови. Такі процедури та договори завершуються та виконуються згідно з редакцією Особливостей, чинною на дату початку закупівлі. Закупівлі товарів, робіт і послуг у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244 (далі - План України), які розпочаті з 04.10.2025, здійснюються замовниками з дотриманням вимог, визначених пунктами 77 - 93 розділу Особливостей. Щодо необхідності застосування розділу Особливостей під час закупівлі в рамках Ukraine Facility, незалежно від вартості такої закупівлі Згідно з пунктом 77 Особливостей закупівлі товарів, робіт і послуг у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, здійснюються замовниками з урахуванням положень, визначених цим розділом, незалежно від вартості таких закупівель. Відповідно до пункту 80 Особливостей у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, замовники здійснюють закупівлі: - товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (далі - Порядок), з урахуванням положень, визначених розділом особливостей; - товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, шляхом укладення договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель або в порядку, передбаченому абзацом другим цього пункту, з урахуванням положень, визначених розділом особливостей. Отже, для закупівель в рамках Плану України діють спеціальні положення Особливостей, які встановлюють способи закупівель, залежно від вартісних меж, а саме: відкриті торги або з використанням електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до Порядку (з урахуванням положень розділу Особливостей) для 3 закупівель, що дорівнюють або перевищують встановлені вартісні межі (порогові значення); укладення договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель або в порядку, передбаченому абзацом другим пункту 80 Особливостей (тобто, з використанням електронного каталогу для закупівель товарів, що є меншими за встановлені вартісні межі (допорогові значення), за умови, що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень). При цьому, виходячи з положень розділу Особливостей щодо Ukraine Facility укладення прямого договору з пороговою вартістю із суб’єктом, який не відповідає критеріям прийнятної країни або постачає товари неприйнятного походження, дозволяється лише у разі дворазової відміни відкритих торгів або якщо запит пропозицій постачальників двічі не відбувся. Так, наприклад, замовник може застосувати положення пункту 86 Особливостей для укладення прямого договору за умови, що: 1) обидві процедури закупівлі були проведені замовником з 04.10.2025 під час дії постанови № 1254, при цьому перша процедура містила вимоги Ukraine Facility щодо прийнятності країни, а друга – була проведена без таких вимог; 2) перші відкриті торги були проведені замовником до 03.10.2025 (до набрання чинності постанови № 1254) з встановленими самостійно вимогами щодо прийнятності країни згідно Рамкової угоди і були відмінені через неподання жодної тендерної пропозиції з вимогами щодо прийнятності країн, потім були проведені другі відкриті торги без застосування вимог щодо прийнятності країни згідно пункту 85 Особливостей та які були також відмінені. Водночас зазначаємо, що пункт 13 Особливостей встановлює вичерпний перелік винятків, за яких замовник має право здійснити придбання товарів, робіт чи послуг без застосування електронної системи закупівель, укладаючи прямі договори. Тому, за наявності підстав, визначених у пункті 13 Особливостей, його положення можуть бути застосовані замовником за умови дотримання вимог Рамкової угоди, зокрема в частині прийнятності країн походження учасників та товарів, а також відсутності підсанкційності в осіб (включно із субпідрядниками/співвиконавцями, кінцевими бенефіціарними власниками, членами або учасниками (акціонерами) юридичної особи). Рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей приймається замовником самостійно, і є правом, а не обов'язком замовника. При цьому підстави, за наявності яких замовник укладає такий договір про закупівлю, мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими. Щодо укладення та зміни істотних умов договорів про закупівлю рамках Ukraine Facility Виходячи з пункту 17 Особливостей, договори про закупівлю, зокрема укладені за результатами закупівель згідно з пунктами пунктами 80, 86, 88, 89, 91 Особливостей (включно із закупівлями в рамках Ukraine Facility), повинні укладатися згідно з Цивільним кодексом України, з урахуванням статті 41 Закону, за винятком частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої цієї статті, а також з дотриманням положень зазначених Особливостей. При цьому, виходячи з пункту 19 Особливостей, істотні умови договорів, укладених за результатами закупівель, зокрема передбачених пунктами 80, 86, 88, 89, 91 Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених підпунктами 1-10 пункту 19 Особливостей. 4 Щодо вимог прийнятності країн походження учасників та товарів при здійсненні публічних закупівель у рамках Плану України (Ukraine Facility) Згідно з пунктом 78 Особливостей фізичні особи, фізичні особи - підприємці і юридичні особи (резиденти і нерезиденти) незалежно від форми власності та організаційно - правової форми беруть участь у закупівлях незалежно від вартості закупівель товарів, робіт і послуг у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, на рівних умовах та з урахуванням положень, визначених цим розділом, якщо вони є громадянами (для фізичних осіб)/зареєстровані (для юридичних осіб) в таких країнах (далі - прийнятні країни): держави - члени Європейського Союзу, Україна, країни-партнери з регіону Західні Балкани, Грузія та Молдова, а також Договірні сторони Угоди про Європейський економічний простір; країни, які надають Україні рівень підтримки, порівняний з рівнем, що надається Європейським Союзом, з урахуванням розміру їх економіки і для яких Європейською Комісією встановлений взаємний доступ до зовнішньої допомоги в Україні. Відповідно до пункту 79 Особливостей усі товари, товари у складі закупівель послуг, товари та/або матеріальні ресурси у складі закупівель послуг з поточного ремонту/робіт незалежно від їх вартості у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, повинні походити з прийнятних країн з урахуванням положень, визначених цим розділом особливостей. Таким чином, пункти 78 і 79 Особливостей встановлюють подвійну вимогу щодо учасників закупівлі та предмета закупівлі, згідно з якою учасники повинні мати реєстрацію/громадянство з прийнятних країн, а усі товари або усі товари та/або матеріальні ресурси у складі предмета закупівлі послуг, послуг з поточного ремонту/робіт, незалежно від їх вартості, повинні мати походження з прийнятних країн. Ознайомитися з актуальним переліком прийнятних країн можна на офіційному вебсайті Мінекономіки за посиланням: https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=99515de8-4512-4941-afaa- ca5887a9b4f4&title=PerelikPriiniatnikhKrain. Щодо обов’язкового обґрунтування закупівлі Виходячи з абзацу другого пунктів 85, 86, 88, 89 і 91 Особливостей, при здійсненні повторних відкритих торгів, укладання прямого договору чи запиту пропозицій постачальника без вимог прийнятності країн замовник зобов'язаний додавати до річного плану закупівель обґрунтування в довільній формі, яке повинно містити один або декілька виняткових випадків, передбачених пунктами 3 та 8 статті 5 Рамкової угоди (нагальна необхідність, недоступність послуг/товарів на ринках прийнятних країн або територій або інші належним чином обґрунтовані випадки, коли застосування правил прийнятності робить реалізацію проекту неможливою або надмірно складною, або коли поставки та матеріали не можуть бути отримані на розумних умовах у жодній з таких країн), а також додати документальне підтвердження застосування відповідного випадку (у вигляді, зокрема, але не виключно, офіційних листів, експертних висновків, листів від виробників або постачальників про відсутність товарів/робіт/послуг, рішень уповноважених органів, оформлених у довільній формі результатів аналізу ринку, проведеного замовником, довідок). Водночас замовник обов'язково повинен зазначити присвоєний електронною системою закупівель унікальний номер попереднього оголошення про 5 проведення відкритих торгів згідно з пунктами 85 і 86 Особливостей або унікальний номер закупівлі, здійсненої з використанням електронного каталогу згідно з пунктами 88 і 89 Особливостей, які були відмінені (запит не відбувся) через неподання жодної тендерної чи цінової пропозиції. Принагідно зазначаємо, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1318 “Деякі питання реалізації інструменту Ukraine Facility” з метою виконання зобов’язань України, що випливають із положень Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, та запровадження національного механізму координації взаємодії державних органів для надання допомоги відповідно до інструменту Ukraine Facility, забезпечення захисту фінансових інтересів України та Європейського Союзу Кабінет Міністрів України, зокрема затверджено Порядок управління, моніторингу та контролю за виконанням Плану України та визначено Міністерство економіки Національним координатором, який діє як єдиний контактний пункт між державними органами та Європейською Комісією для забезпечення загального процесу координації дій з надання допомоги згідно з інструментом Ukraine Facility (в рамках Компонентів I, II та III) і забезпечення захисту фінансових інтересів Європейського Союзу; Міністерство фінансів незалежним органом аудиту, який повинен забезпечувати разом з Державною аудиторською службою проведення аудиту виконання Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 32, ст. 2035) (далі - План), відповідно до Компонента I; Державну аудиторську службу органом, який здійснює в установленому законодавством порядку державний фінансовий контроль за видатками, передбаченими у межах виконання Плану, зокрема під час здійснення публічних закупівель, виплати компенсацій та кредитів. З огляду на зазначене, звертається увага, що закупівлі в рамках Ukraine Facility, у тому числі, що здійснені без вимог щодо прийнятності країн, а також шляхом укладення прямих договорів згідно з пунктом 13 Особливостей, підлягають фінансовому контролю. Щодо заборони на здійснення закупівель та проведення платежів особам, щодо яких застосовано санкції Європейського Союзу, у рамках Плану України Виходячи з положень розділу Особливостей, забороняється здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, що проводяться в рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, в осіб (включно із субпідрядниками/співвиконавцями, кінцевими бенефіціарними власниками, членами або учасниками (акціонерами) юридичної особи), до яких застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу та які включені до санкційного списку ЄС. Ця заборона діє як до моменту укладення договору про закупівлю, так і під час здійснення платежів за цим договором. Підтвердження відсутності санкцій здійснюється шляхом формування файла у форматі PDF на офіційному ресурсі www.sanctionsmap.eu. Зазначений файл має бути сформований не раніше ніж за чотири дні до дати його подання. Порядок підтвердження відсутності санкцій передбачає, що учасники процедури закупівлі та постачальники підтверджують інформацію щодо відсутності санкцій шляхом самостійного декларування під час відкритих торгів та запиту пропозицій постачальника. 6 Крім цього, передбачено строки для оприлюднення документального підтвердження (PDF-файл із www.sanctionsmap.eu). Переможець відкритих торгів зобов'язаний оприлюднити інформацію у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Переможець відбору (запиту пропозицій постачальника) зобов’язаний надати інформацію замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель у строк, що не перевищує п’яти днів з дати його визначення переможцем. Постачальник товарів/надавач послуг/виконавець робіт зобов'язаний надати підтверджуючі документи під час подання документів для здійснення оплати за договором про закупівлю. Додатково повідомляємо, що інформація щодо технічної реалізації вимог у електронній системі закупівель згідно з Ukraine Facility доступна за посиланням: https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/705331852591089. Інформація щодо перевірки на санкційність доступна за посиланням: https://www.youtube.com/live/NH_vf1F0AT8 (59 хв перегляду). Щодо відображення інформації про закупівлю у рамках Ukraine Facility Виходячи з пункту 81 Особливостей, під час здійснення публічних закупівель у рамках Ukraine Facility замовник зобов’язаний у річному плані закупівель, незалежно від вартості закупівлі, зазначати інформацію, передбачену частиною другою статті 4 Закону, а також додаткову інформацію: 1. джерело фінансування закупівлі; 2. захід (крок), передбачений Планом України (Ukraine Facility), у рамках якого здійснюється закупівля; 3. код програмної класифікації видатків та кредитування відповідного бюджету (у разі, якщо джерелом фінансування є державний або місцевий бюджет); Крім цього, виходячи з пунктів 82, 83, 87 і 90 Особливостей, замовник має обов'язково зазначати інформацію про те, що закупівля здійснюється в рамках Ukraine Facility, у таких документах: • у полі “Донор” в оголошенні про проведення відкритих торгів; • у полі “Донор” у запиті пропозицій постачальників; • у полі “Донор” у звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель; • у тендерній документації; • у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель. Детально ознайомитись з порядком відображення інформації при створенні річного плану за кошти Ukraine Facility можна за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/zaznachennya-planu-ukrajini-pri-stvorenni-richnogo- planu-za-koshti-ukraine-facility. Щодо документального підтвердження країни походження товару Виходячи з положень пунктів 83, 87 і 90 Особливостей, для закупівлі товарів, робіт і послуг у рамках Ukraine Facility, країна походження кожного товару, кожного товару у складі закупівель послуг, а також кожного товару та/або матеріального ресурсу у складі закупівель послуг з поточного ремонту чи робіт, що постачається, підтверджується наступними документами: 1. або сертифікатом про походження товару; 7 2. або засвідченою декларацією про походження товару; 3. або декларацією про походження товару; 4. або сертифікатом про регіональне найменування товару. Документ, що підтверджує країну походження, повинен бути поданий замовнику такими суб’єктами: • постачальником товарів, виконавцем робіт чи надавачем послуг, з яким укладено договір за результатами відкритих торгів; • переможцем відбору, з яким укладено договір про закупівлю з використанням електронного каталогу; • постачальником товарів, виконавцем робіт чи надавачем послуг, з яким укладено допороговий договір без застосування електронної системи закупівель. При цьому звертаємо увагу, що підтвердження країни походження товару може здійснюватись на підставі сукупності документів, не обмежуючись конкретним документом. Надання будь-якого з цих документів постачальником товарів, виконавцем робіт чи надавачем послуг або переможцем відбору здійснюється під час подання замовнику документів для проведення оплати за договором про закупівлю. Так, під час вищевказаної наради увагу акцентовано також на тому, що, наприклад, під час закупівлі послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва тощо значення матиме також фактична перевірка країни походження матеріальних ресурсів, використаних під час виконання робіт/надання послуг (на місці, за маркуванням та супровідною документацією). Довідково зазначаємо, що роз’яснення Генерального директорату Європейської комісії з питань розширення та східного сусідства (DG ENEST), а також листи- відповіді Державної митної служби України та Торгово-промислової палати України, які стосуються повноважень та компетенції щодо надання відповідної інформації про документальне підтвердження країни походження для поставок та матеріалів, що закуповуються згідно з інструментом Ukraine Facility, містяться в листі Мінекономіки від 14.07.2025 № 3323-04/48400-07 “Щодо закупівель з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facility” за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24- 2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F48400-07. Щодо додаткових вимог згідно Ukraine Facility у тендерній документації для відкритих торгів в частині неповернення забезпечення тендерної пропозиції та відхилення тендерної пропозиції Виходячи з пункту 83 Особливостей, замовник у тендерній документації, крім інформації, передбаченої пунктом 28 цих Особливостей, повинен обов’язково зазначити вимоги абзаців першого-дев’ятнадцятого цього пункту. При цьому, виходячи з абзацу п’ятнадцятого пункту 83 Особливостей, у разі встановлення у тендерній документації забезпечення тендерної пропозиції таке забезпечення не повертається замовником у таких випадках: 1. у випадках, визначених статтею 25 Закону (за винятком пункту 3 частини третьої статті 25 Закону); 2. у разі ненадання переможцем процедури закупівлі у встановлений строк документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 Особливостей (про відмову в участі у процедурі закупівлі); 8 3. у разі ненадання учасником процедури закупівлі інформації та документів, передбачених абзацами десятим – чотирнадцятим пункту 83 Особливостей; 4. якщо інформація, передбачена абзацами тринадцятим і чотирнадцятим пункту 83, надана з порушенням вимог щодо її надання (наприклад, порушення строку формування PDF-файлу). Звертаємо увагу, що згідно з пунктом 3 Особливостей під час здійснення публічної закупівлі відповідно до Особливостей замовники застосовують положення статті 25 Закону з урахуванням положень пункту 47 Особливостей. Водночас зазначаємо, що форма забезпечення тендерної пропозиції та Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.12.2020 № 2628 (далі – наказ № 2628). З огляду на пункт 83 Особливостей та наказ № 2628, у разі встановлення забезпечення тендерної пропозиції, затверджена форма не змінюється, але у тендерній документації встановлюється перелік підстав для неповернення забезпечення тендерної пропозиції. Такий підхід дозволяє використовувати затверджену форму та одночасно застосовувати спеціальні положення пунктів 83 та 47 Особливостей до закупівель в рамках Ukraine Facility. Своєю чергою, виходячи з пункту 84 Особливостей, замовник у закупівлях, що здійснюються в рамках Ukraine Facility, зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію, якщо вона не відповідає додатковим вимогам, встановленим цим пунктом, навіть якщо вона відповідає загальним вимогам пункту 44 Особливостей. Додаткові підстави для відхилення в рамках Ukraine Facility включають: 1. порушення вимог щодо прийнятності країн походження/реєстрації: відсутність реєстрації/громадянства учасника або його субпідрядників у прийнятній країні, а також використання товарів чи матеріальних ресурсів, що не походять з прийнятних країн; 2. порушення вимог щодо санкційності: застосування обмежувальних заходів (санкцій ЄС) до учасника/переможця, його кінцевих бенефіціарних власників або субпідрядників/співвиконавців; 3. ненадання/неналежне надання документації (для переможця): невиконання переможцем вимог пункту 83 Особливостей щодо надання підтвердних документів (зокрема, щодо реєстрації, громадянства та санкційного статусу) або їх подання з порушенням встановлених строків чи формату. Таким чином, пунктами 83 та 84 Особливостей розширені підстави для неповернення забезпечення тендерної пропозиції та перелік підстав для відхилення згідно спеціальних вимог для Ukraine Facility. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Юлія ТИЩЕНКО, 596-68-46

Щодо затвердження форми договору про закупівлю --- Документ: 3cff29dc-b677-439f-80ee-db6f343bd6bb.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо затвердження форми договору про закупівлю Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує суб’єктів сфери про наступне. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. При цьому особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості). Поряд з цим, затвердження стандартних форм договорів про закупівлю, що використовуються у сфері публічних закупівель, запровадження механізму укладення договорів про закупівлю у вигляді електронного документа передбачено Стратегією реформування системи публічних закупівель на 2024- 2026 роки та операційним планом її реалізації у 2024-2025 роках, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.02.2024 № 76-р. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 Особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та Особливостей. Згідно з пунктом 2 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 договір про закупівлю, укладений з використанням електронного 2 каталогу (далі – договір), - договір, укладений замовником з переможцем відбору відповідно до цього Порядку. Статтею 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” встановлено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Відповідно до пункту 9 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти “Нова українська школа”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 № 1554 (далі – Постанова № 1554) закупівлі за рахунок субвенції здійснюються в установленому законодавством порядку. Закупівля товару, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, здійснюється замовниками з використанням електронного каталогу в установленому законодавством порядку, якщо такий товар наявний в електронному каталозі станом на 1 травня 2025 року. У разі закупівлі комп’ютерного та/або мультимедійного обладнання, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, з використанням електронного каталогу договір про закупівлю укладається у формі електронного документа. Форма такого договору затверджується Мінекономіки за погодженням з МОН. Наказом Мінекономіки від 23.10.2025 № 884 (далі – Наказ Мінекономіки) за погодженням з МОН затверджено форму договору про закупівлю комп’ютерного та/або мультимедійного обладнання, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, з використанням електронного каталогу (далі – форма договору). Наказ Мінекономіки та форму договору опубліковано 27.10.2025 на вебсайті Мінекономіки у розділі “Діяльність”, рубриці “Публічні закупівлі”, підрубриці “Нормативно-правові акти” за посиланням: https://me.gov.ua/view/9280c280-0d95-4f45-9b3b-8919ac7b0197. Звертаємо увагу, що відповідно до пунктів 1 - 3 Наказу Мінекономіки: закупівлі, розпочаті до набрання чинності наказом, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності наказом; договори про закупівлю, укладені в порядку та на умовах, установлених до набрання чинності наказом, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені; зміни до таких договорів вносяться в порядку та на умовах, установлених до набрання чинності наказом; наказ набирає чинності через сім днів з дня його офіційного опублікування. При цьому дія Наказу Мінекономіки поширюється на замовників в розумінні Закону, що здійснюють закупівлю комп’ютерного та/або мультимедійного обладнання, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, з використанням електронного каталогу за кошти субвенції з 3 державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти “Нова українська школа” згідно з Постановою № 1554. Форма договору містить поля з відміткою “згідно з інформацією, розміщеною в ЕСЗ”. У період до технічної реалізації адміністратором електронної системи закупівель (далі – Адміністратор) форми договору у електронній системі закупівель, вказані поля заповнюються замовником самостійно, згідно з інформацією, зазначеною замовником та переможцем відбору у електронній системі закупівель з урахуванням положень форми договору. Крім того, відповідно до пункту 16.7 розділу 16 форми договору, підписання договору про закупівлю, додаткових угод до договору про закупівлю здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису в електронній формі. Датою укладення договору про закупівлю або додаткової угоди до нього вважатиметься дата накладення останнього кваліфікованого електронного підпису. У період до технічної реалізації Адміністратором форми договору у електронній системі закупівель, підписання договору про закупівлю, додаткових угод до договору про закупівлю здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису в електронній формі за допомогою інформаційно - комунікаційних систем. Водночас у разі наявності питань щодо технічної реалізації форми договору пропонується звертатись до Адміністратора. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Вознюк Діана, (044) 596-67-31

1.Щодо електронних протоколів уповноваженої особи 2.Щодо права здійснювати закупівлю без відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару 3.Щодо строків оприлюднення інформації стосовно договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону 4.Щодо повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або про ціни на матеріальні ресурси 5.Щодо розміщення замовником інформації в електронній системі закупівель у машинозчитувальному форматі 6.Щодо зміни порядку збільшення ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю 7.Щодо оформлення додатків до тендерної документації --- Документ: 89ceac86-72ed-4725-9bbe-31e83710ac0d.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ______________ від _______ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо внесення змін до особливостей стосовно прозорого будівництва та цифровізації Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує суб’єктів сфери про наступне. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 23.10.2024 набув чинності Закон України від 19.09.2024 № 3988-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо забезпечення оприлюднення замовниками у електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)” (далі – Закон № 3988-IX), який спрямований на забезпечення максимальної відкритості та прозорості інформації про використання публічних фінансів шляхом оприлюднення інформації про ціни на матеріальні ресурси, та стосується закупівель послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту обʼєкта будівництва, послуг з поточного ремонту з розробленням проектної документації, робіт з будівництва обʼєктів з розробленням проектної документації. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. 2 З 04.09.2025 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01.09.2025 № 1067 “Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (далі – постанова № 1067), якою, зокрема положення пунктів 13, 19 і 20 Особливостей приведено у відповідність до пункту 38 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Звертаємо увагу, що відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 постанови № 1067 закупівлі, розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою, а договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до набрання чинності цією постановою, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до набрання чинності постановою № 1067. Щодо електронних протоколів уповноваженої особи Згідно з частиною десятою статті 11 Закону рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Відповідно до пункту 31 Особливостей рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. За наявності технічної можливості протокол формується на підставі дії (дій) уповноваженої особи в електронній системі закупівель, автоматично оприлюднюється електронною системою закупівель після накладення такою особою свого кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” і не потребує формування окремого протоколу в паперовій формі. Про перелік технічно реалізованих в електронній системі закупівель протоколів уповноваженої особи інформацію розміщено ДП “Прозорро”, за посиланням: https://surl.lu/mnzcks. Щодо права здійснювати закупівлю без відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару Постановою № 1067 внесено зміни до пункту 13 Особливостей, запропоновані Міністерством енергетики України, якими, зокрема, доповнено перелік випадків, у разі яких передбачена можливість замовникові здійснити придбання товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, 3 вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, без використання електронної системи закупівель шляхом укладення прямого договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару. Так, пункт 13 Особливостей доповнено підпунктом 25, яким передбачено право для суб’єктів ринку природного газу здійснювати закупівлі компресорних, газопоршневих та/або газотурбінних газоперекачувальних установок, у тому числі таких, що були у користуванні, а також послуг, необхідних для проведення їх оцінки. При цьому закупівля установок, що були у користуванні, проводиться за ціною, яка не перевищує їх вартість, визначену на підставі висновку експерта (експертного дослідження) або звіту про оцінку майна. Щодо строків оприлюднення інформації стосовно договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону Згідно з абзацом другим пункту 38 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону у разі укладення договорів про закупівлю, зазначених в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону, без використання електронної системи закупівель у випадках, встановлених Особливостями, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію, визначену пунктами 10 і 11 частини першої статті 10 Закону, в порядку та на умовах, що ними визначені. При цьому істотні умови таких договорів не можуть змінюватися після їх підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених Особливостями. Договором про закупівлю, зазначеним в абзаці другому частини першої статті 41 Закону, є договір про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва. Договором про закупівлю, зазначеним в абзаці третьому частини першої статті 41 Закону, є договір про закупівлю послуг з поточного ремонту з розробленням проектної документації, робіт з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, а невід’ємними додатками до даного договору є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, що долучаються після складання договірної ціни, уточненої (узгодженої) відповідно до затвердженої проектної документації (затвердження проектної документації є обов’язковим, якщо це передбачено законодавством). Відповідно до пункту 10 частини першої статті 10 Закону замовник оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення 4 договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 Закону) - протягом трьох робочих днів з дня його укладення. Згідно з пунктом 11 частини першої статті 10 Закону замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або про ціни на матеріальні ресурси - протягом трьох робочих днів з дня: - внесення змін до договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону. До такого повідомлення додаються зміни до договору про закупівлю (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, в разі зміни цін на них) у машинозчитувальному форматі (у разі внесення змін до договорів, зазначених в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону); - складання договірної ціни, уточненої відповідно до затвердженої проектної документації до договору про закупівлю, зазначеного в абзаці третьому частини першої статті 41 Закону. До такого повідомлення додається уточнена договірна ціна (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі. Отже, строки для оприлюднення замовником в електронній системі закупівель необхідної інформації стосовно договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону, визначені пунктами 10 і 11 частини першої статті 10 Закону. При цьому у разі укладення договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону, відповідно до пункту 13 Особливостей, замовник протягом трьох робочих днів з дня його укладення оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, інформацію, визначену пунктом 10 частини першої статті 10 Закону, та обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. У такому випадку замовник може не оприлюднювати інформацію, зазначену в договорі про закупівлю, про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальника (виконавця робіт, надавача послуг). У разі укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд згідно з підпунктом 22 пункту 13 Особливостей, у звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зазначається виключно інформація про найменування замовника, назва предмета закупівлі, ціна, зазначена в договорі про закупівлю. У разі укладення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 Закону, до такого звіту додаються документи, що 5 містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси у машинозчитувальному форматі. Водночас зазначаємо, що, виходячи з пунктів 17 і 19 Особливостей, договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається, зокрема, з урахуванням положень статті 41 Закону, але крім частин другої - п’ятої статті 41 Закону, тому зміна істотних умов договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 Особливостей, у тому числі договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону, укладеного відповідно до підпунктів 13 та 15 пункту 13 Особливостей, здійснюється у відповідності до пункту 19 Особливостей. Своєю чергою, замовник оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або про ціни на матеріальні ресурси у відповідності до пункту 20 Особливостей. Щодо повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або про ціни на матеріальні ресурси Відповідно до внесених постановою № 1067 змін, згідно з пунктом 20 Особливостей замовник відповідно до вимог Закону з урахуванням Особливостей обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або про ціни на матеріальні ресурси у разі: - внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених пунктом 19 Особливостей. До такого повідомлення додаються зміни до договору про закупівлю (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, в разі зміни цін на них) у машинозчитувальному форматі (у разі внесення змін до договорів, зазначених в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону); - складення договірної ціни, уточненої (узгодженої) відповідно до затвердженої проектної документації до договору про закупівлю, зазначеного в абзаці третьому частини першої статті 41 Закону. До такого повідомлення додається уточнена договірна ціна (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі. Повідомлення про про внесення змін до договору про закупівлю та/або про ціни на матеріальні ресурси повинно містити таку інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) унікальний номер оголошення про проведення відкритих торгів/закупівлі, здійсненої з використанням електронного каталогу/звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, присвоєний електронною системою закупівель; 3) дата укладення та номер договору про закупівлю; 6 4) найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи) учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 5) ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань/реєстраційний номер облікової картки платника податків учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 6) місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для фізичної особи) учасника, з яким укладено договір про закупівлю, номер телефона; 7) дата внесення змін до договору про закупівлю та/або дата складення договірної ціни, уточненої (узгодженої) відповідно до затвердженої проектної документації до договору про закупівлю, зазначеного в абзаці третьому частини першої статті 41 Закону; 8) випадки внесення змін до істотних умов договору про закупівлю відповідно до пункту 19 Особливостей та/або інформація про складення договірної ціни, уточненої (узгодженої) відповідно до затвердженої проектної документації до договору про закупівлю, зазначеного в абзаці третьому частини першої статті 41 Закону; 9) опис змін, що внесені до істотних умов договору про закупівлю, та/або дані щодо цін на матеріальні ресурси. Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або про ціни на матеріальні ресурси може містити іншу додаткову інформацію. У разі оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або про ціни на матеріальні ресурси у разі збільшення ціни за одиницю товару відповідно до підпункту 2 пункту 19 Особливостей до такого повідомлення додається обґрунтування наявності підстав для внесення змін до договору про закупівлю, яке повинно бути документально підтверджено замовником. У повідомленні про внесення змін до договору про закупівлю та/або про ціни на матеріальні ресурси для договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг, необхідних для забезпечення будівництва військових інженерно- технічних і фортифікаційних споруд, зазначаються такі відомості: найменування замовника; унікальний номер звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, присвоєний електронною системою закупівель; випадки внесення змін до істотних умов договору (відповідно до пункту 19 Особливостей); ціна, визначена в договорі про закупівлю (в разі її зміни). Таке повідомлення та документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси у машинозчитувальному форматі (у разі укладення договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), оприлюднюються у порядку та на умовах, визначених пунктом 11 частини першої статті 10 Закону. 7 Звертаємо увагу замовників, що відповідно до Закону в редакції Закону № 3988-IX “повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або про ціни на матеріальні ресурси” є назвою такого повідомлення. Щодо розміщення замовником інформації в електронній системі закупівель у машинозчитувальному форматі Згідно з пунктом 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (зі змінами), договір про закупівлю, додаток (додатки) до договору про закупівлю, зміна (зміни) до договору про закупівлю розміщуються замовником в електронній системі закупівель у форматі PDF. Замовник розміщує в електронній системі закупівель у форматі PDF та машинозчитувальному форматі текстових даних (TXT, RTF, MD, ODT, DOC(X), (X)HTML) такі файли: договір про закупівлю, зазначений в абзаці другому частини першої статті 41 Закону, додаток (додатки) до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси); зміни до договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому і третьому частини першої статті 41 Закону (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, у разі зміни цін на них), у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону; уточнена (узгоджена) договірна ціна (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у випадку складання договірної ціни, уточненої (узгодженої) відповідно до затвердженої проектної документації до договору про закупівлю, зазначеного в абзаці третьому частини першої статті 41 Закону. Інформація, що розміщується замовником в електронній системі закупівель у машинозчитувальному форматі текстових даних, не повинна відрізнятися від інформації, розміщеної в електронній системі закупівель у форматі PDF. Щодо зміни порядку збільшення ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю Постановою № 1067 викладено в новій редакції підпункт 2 пункту 19 Особливостей. Так, відповідно до пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13 Особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону) Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім узгодженого сторонами збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю (у разі 8 збільшення ціни за одиницю товару за підпунктом 2 пункту 19 Особливостей вперше) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі), за умови документального підтвердження такого коливання. Такі зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені не раніше 90 днів з дня підписання договору про закупівлю або внесення до нього змін щодо збільшення ціни за одиницю товару за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Обмеження стосовно строків внесення змін до договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару не застосовується у разі зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін). Змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 відсотків ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю. Таким чином, підпункт 2 пункту 19 Особливостей поширюється на договір про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Під пропорційністю розуміється збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків з дня укладення договору про закупівлю, або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за підпунктом 2 пункту 19 Особливостей вдруге і далі), за умови документального підтвердження такого коливання. Водночас змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати в цілому 50 відсотків ціни за одиницю товару від початкової ціни в договорі про закупівлю. Зазначений механізм передбачає, що у разі збільшення ціни має зменшуватися кількість товару. Таким чином, розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється сторонами у додатковій угоді до договору про закупівлю від початкової ціни договору, а у наступних додаткових угодах за потреби - від останньої зміни ціни та кількості товару. При цьому інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації. Перелік таких організацій не є вичерпним. Щодо оформлення додатків до тендерної документації Постановою № 1067 абзац десятий пункту 28 викладено в новій редакції з метою його однозначного правозастосування. Так, перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються переможцем процедури 9 закупівлі, оформлюються двома окремими додатками до тендерної документації. У зазначених переліках замовник розміщує посилання на відповідні вимоги тендерної документації, якщо включення таких вимог до переліків у повному обсязі ускладнило б їх сприйняття. Відсутність документів або інформації, що не передбачені додатками до тендерної документації, зазначеними в абзаці десятому пункту 28 Особливостей, не є підставою для відхилення замовником тендерної пропозиції такого учасника процедури закупівлі відповідно до 44 пункту Особливостей. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Ірина Ряба, 596-68-46

1.Щодо позиції Міністерства юстиції України 2.Щодо позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 3.Щодо закупівельного законодавства --- Документ: 04b2acdb-599b-4b92-bf85-fb86c1c37233.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ______________ від _______ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо втрати чинності Господарського кодексу України Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує суб’єктів сфери про наступне. Згідно з частиною третьою статті 17 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 9 січня 2025 року № 4196-IX “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб” (далі – Закон № 4196-IX) Господарський кодекс України (далі - ГК України) визнано таким, що втратив чинність, з дня введення в дію цього Закону 28 серпня 2025 року. Водночас Законом № 4196-IX передбачено внесення змін до низки нормативно-правових актів та трирічний перехідний період. Отже, правовідносини, які регулювалися положенням ГК України, з 28 серпня 2025 року регулюватимуться Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) та спеціальними законами. Щодо позиції Міністерства юстиції України Звертаємо увагу, що правова позиція Міністерства юстиції України щодо ключових змін, які очікують підприємства, установи та організації у зв’язку з введенням в дію 28 серпня 2025 року Закону № 4196-IX, внаслідок чого ГК України втратив чинність, розміщена за посиланням: https://surl.lu/enoxbs Звертаємо увагу на інформацію, яку зазначає Мін’юст, що положення ГК України, які регулювали питання господарських договорів, відповідальності сторін та застосування санкцій замінюють нормами ЦК України, зокрема: глава 20 “Господарські договори” - відносини, що є предметом цієї глави, в повній мірі врегульовані положеннями ЦК України, оскільки глави 52, 53 2 ЦК України аналогічним чином визначають поняття та умови договорів, порядок їх укладення, зміни і розірвання; глава 24 “Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин” - відносини, що є предметом цієї глави, в повній мірі врегульовані положеннями глав 3, 47, 48, 51 ЦК України. Так, статті 13-14 ЦК України визначають загальні засади здійснення цивільних прав та виконання обов’язків. Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені главою 51 ЦК України, зокрема статтями 610- 611. В свою чергу відносини щодо прострочення боржника врегульовані статтею 612, а прострочення кредитора – статтею 613 ЦК України; глава 25 “Відшкодування збитків у сфері господарювання” - відносини, що є предметом цієї глави, в повній мірі врегульовані положеннями глав 22 47, 48, 51 ЦК України. Так, поняття збитків наведене у статті 22 ЦК України. В свою чергу статтею 623 ЦК України врегульовано загальні засади відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, визначення розміру збитків. Крім того, в частині виконання зобов’язання щодо відшкодування збитків солідарними боржниками варто звернутись до статей 541-544 ЦК України, а щодо застосування боржником регресивних вимог - до статті 544 ЦК України. Врегулюванню відповідальності за порушення грошового зобов'язання присвячена стаття 625 ЦК України; глава 26 “Штрафні та оперативно-господарські санкції” - відносини, що є предметом цієї глави, в повній мірі врегульовані положеннями глави 49 ЦК України, що регулює відносини забезпечення виконання зобов’язань, та глав 52, 53 ЦК України, які визначають поняття та умови договору. Так, поняття неустойки (штрафу, пені) та порядок її застосування у відносинах врегульовані статтями 549-552 ЦК України. В свою чергу, співвідношення збитків та неустойки при порушені зобов’язання обумовлені у статті 624 ЦК України. Ураховуючи, що відповідно до положень статей 236-237 ГК України основним документом, який має визначати види та порядок застосування оперативно-господарських санкцій, є саме договір, юридичні особи можуть передбачити застосування відповідних оперативно-господарських санкцій у договорах, керуючись загальними положеннями статей 611, 615, 627, 628 ЦК України щодо встановлення окремих видів забезпечення виконання зобов’язань. Щодо позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Управління аналітичної та правової роботи Касаційного господарського суду департаменту аналітичної та правової роботи Апарату Верховного Суду проаналізувало ключові зміни за наслідками набуття чинності Законом 3 № 4196-IX і втрати чинності ГК України. За результатами аналізу зроблено відповідні висновки, що розміщені за посиланням: https://surli.cc/yfizbj Так, стосовно регулювання господарських договорів, укладених до впровадження змін, зазначається, що Закон № 4196-ІХ не містить спеціальних перехідних положень щодо господарських договорів, які були укладені відповідно до норм ГК України, договори залишаються чинними та продовжують свою юридичну дію до моменту завершення строку дії договору або припинення дії договору. Якщо договір містить положення із посиланням на норми ГК України, це не призводить до його недійсності, оскільки закон не має зворотної дії в часі. З моменту скасування ГК України все, що не передбачено договором, регулюється нормами спеціального законодавства та ЦК України. Крім цього, Апарат Верховного Суду зазначає, що серед особливостей ГК України було те, що він визначав главою 24 порядок застосування господарських санкцій. Тепер застосування таких санкцій регулюватиметься статтею 15 Закону № 4196-IX та іншими законами України. Щодо закупівельного законодавства Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з 4 урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначеним цим пунктом. Отже, у разі придбання товарів, робіт та послуг у спосіб згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей, такі договори укладаються, зокрема відповідно до ЦК України та з урахуванням особливостей, визначених у тому числі пунктом 19 Особливостей. Звертаємо увагу, що у зв’язку з набранням чинності Закону № 4196-IX замовникам слід привести у відповідність тендерну документацію та проекти договорів про закупівлю щодо відкритих торгів, оголошених замовниками після втрати чинності ГК України, та вилучити посилання на положення ГК України, замінивши їх на положення з ЦК України або інших спеціальних законів, що регулюють відповідні правовідносини. Водночас повідомляємо, що чинні договори про закупівлю, укладені до 28.08.2025, виконуються у повному обсязі до закінчення строку дії такого договору. Зміна істотних умов таких договорів здійснюється відповідно до пункту 19 Особливостей, у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Крім цього, Законом № 4196-IX доповнено частиною одинадцятою статтю 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та статтею 96 Закон України Про управління об’єктами державної власності", виходячи з яких господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, а також господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі здійснює закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону, з дотриманням таких умов: 1) господарське товариство здійснює закупівлю відповідно до положення про здійснення закупівель, затвердженого уповноваженим органом такого господарського товариства відповідно до вимог цієї статті, яке оприлюднюється на його власному веб-сайті; 2) господарське товариство оприлюднює на власному веб-сайті оголошення про здійснення закупівлі в порядку та строки, визначені положенням про закупівлі такого господарського товариства; 5 3) господарське товариство оприлюднює на веб-порталі уповноваженого органу, визначеного Законом, звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг та інформацію про зміну його істотних умов у строки, визначені положенням про закупівлі такого господарського товариства. У звіті зазначаються назва договору, дата укладення договору, номер договору (за наявності), найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, ціна договору та інша інформація, передбачена положенням про закупівлі такого господарського товариства. Керівник господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, а також керівник господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, несе відповідальність за дотримання порядку здійснення закупівель, визначеного законодавством та внутрішніми документами такого господарського товариства. З огляду на зазначене, звертаємо увагу суб'єктів на необхідність дотримання вимог законодавства після втрати чинності ГК України. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Інна Новгородська, 596-68-46

1.Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 02.07.2025 № 782 2.Щодо додаткового переліку товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва --- Документ: fd22e108-f976-447a-9733-bfca5c0fa944.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ____________ від _________ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Про затвердження додаткового переліку товарів, до яких застосовується локалізація Міністерство економіки України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує суб’єктів сфери про наступне. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до підпункту 3 пункту 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону Уряд затвердив додатковий перелік товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, в якому встановлює вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва. Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 02.07.2025 № 782 З 2 липня 2025 року прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 02.07.2025 № 782 “Про затвердження додаткового переліку товарів, що 2 належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва” (далі – постанова № 782), яка набирає чинності 4 серпня 2025 року. Згідно з пунктом 2 постанови № 782 закупівлі, розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. Щодо додаткового переліку товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва Відповідно до підпункту 3 пункту 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, Кабінет Міністрів України за погодженням із комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання промислової політики та розвитку окремих галузей виробництва, може затверджувати додатковий перелік товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, в якому встановлює вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва (далі – додатковий перелік товарів). Постановою № 782 до додаткового переліку товарів включені: білизна постільна; взуття різне, крім спортивного та захисного; військова форма одягу; водонепроникний одяг; головні убори; деталі трубопроводів безшовні, приварні, з вуглецевих, низьколегованих, аустенітних і аустенітно-перлітних сталей, для атомної, хімічної, теплової, газової та нафтогазової промисловості від Ду (діаметр умовний) 50 до Ду (діаметр умовний) 300 (без спеціальних вимог до контролю, із специфічними вимогами до контролю та з вимогами особливого контролю); кабелі; ковдри; конструкції та їх частини: металоконструкції опор ліній електропередачі; літній одяг; ліфти; насоси для пожежогасіння; облаштування для доріг: металеві бар’єрні огорожі та шумозахисні огорожі; однострій (формений одяг) поліцейських; освітлювальна техніка; підшипники; рукавички (крім тактичних); рюкзаки; світлофори дорожні; спальні мішки; спеціальний та робочий одяг; спідня білизна; трактори; труби сталеві зварні діаметром 406-1422 міліметри; формений одяг служби цивільного захисту; футболки та сорочки. Виходячи з положень підпункту 3 пункту 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону та пункту 2 постанови № 782, ступінь локалізації виробництва зазначених вище товарів дорівнює розміру, встановленому підпунктом 1 пункту 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону та становить у 2025 році - 25 відсотків; у 2026 році - 30 відсотків; 3 у 2027 році - 35 відсотків; з 2028 року до дня завершення 10-річного строку дії цього пункту - 40 відсотків. Згідно з абзацом третім підпункту 3 пункту 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону замовник здійснює закупівлю товарів, включених до додаткового переліку товарів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, виключно у випадку, якщо їх ступінь локалізації виробництва перевищує або дорівнює ступеню локалізації виробництва, встановленому у зазначеному додатковому переліку товарів. Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, крім підпункту 4 пункту 61розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом. У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Таким чином, звертаємо увагу, що пункт 61 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону (вимога про ступінь локалізації) застосовується замовником до закупівель у разі якщо вартість предмета закупівлі, вказаного у додатковому переліку товарів (у тому числі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного додатковим переліком товарів), дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, та не застосовуються замовниками у разі здійснення замовником закупівлі товарів, робіт чи послуг, якщо країною походження таких товарів (зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт чи надання послуг) є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю, або країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”. 4 При цьому Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861 та встановлює механізм підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі і визначені підпунктом 2 пункту 61 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону та додатковим переліком товарів, що затверджено Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 3 пункту 61розділу Х Закону. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Ірина РЯБА, 596-68-46

1.Щодо необхідності застосування під час закупівель вимог Рамкової Угоди 2.Щодо правил прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання 3.Щодо особливостей складання тендерної документації 4.Щодо обмежень з фінансування осіб, які перебувають в санкційних списках ЄС 5.Щодо зберігання документів 6.Щодо простежуваності інформації --- Документ: 5c47b2ac-709a-42fa-803c-7433422f01b6.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо закупівель з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facility Міністерство економіки України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель стосовно застосування вимог Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування ЄС для України згідно з інструментом Ukraine Facility в межах компетенції повідомляє. Щодо необхідності застосування під час закупівель вимог Рамкової Угоди Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2024/792 від 29.02.2024 (далі - Регламент щодо Ukraine Facility) було започатковано інструмент Ukraine Facility (далі - Ukraine Facility) для покриття дефіциту фінансування України, задоволення потреб у відновленні, реконструкції та модернізації з одночасною підтримкою зусиль України у сфері реалізації реформ на шляху до вступу до Союзу. Законом України від 06.06.2024 № 3786-IX ратифіковано Рамкову угоду між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування ЄС для України згідно з інструментом Ukraine Facility, яка набрала чинності для України з 20.06.2024 (далі – Рамкова угода). 2 Для реалізації механізму Ukraine Facility розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244-р схвалено План України (далі – План України), що складається з трьох компонентів: Компонент І – пряма фінансова підтримка для України; Компонент ІІ – Рамкова інвестиційна програма України; Компонент ІІІ – допомога та заходи підтримки щодо вступу до Союзу. Докладно з інформацією стосовно Плану України щодо реалізації Ukraine Facility можна ознайомитись за посиланням: https://www.ukrainefacility.me.gov.ua Виходячи з статті 6 Рамкової угоди та пункту 2 постанови № 1318, Міністерство економіки визначено Національним координатором, який діє як єдиний контактний пункт між державними органами та Європейською Комісією для забезпечення загального процесу координації дій з надання допомоги згідно з інструментом Ukraine Facility (в рамках Компонентів I, II та III) і забезпечення захисту фінансових інтересів Європейського Союзу. Своєю чергою, Міністерство фінансів визначено незалежним органом аудиту, який повинен забезпечувати разом з Державною аудиторською службою проведення аудиту виконання Плану України відповідно до Компонента I. Державну аудиторську службу визначено органом, який здійснює в установленому законодавством порядку державний фінансовий контроль за видатками, передбаченими у межах виконання Плану, зокрема під час здійснення публічних закупівель, виплати компенсацій та кредитів. Згідно з частиною четвертою статті 2 Рамкової угоди закупівлі згідно з Компонентом I Ukraine Facility повинні здійснюватися відповідно до законодавства України тією мірою, якою вони відповідають вимогам, визначеним у цій Рамковій угоді. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад визначає Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон). З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. 3 Відповідно до частини першої статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону. Отже, закупівлі в рамках виконання заходів Плану України згідно з інструментом Ukraine Facility, здійснюються у відповідності до Закону та Особливостей, з урахуванням статей 5, 7, 17 Рамкової угоди. При цьому вимоги Рамкової угоди поширюються на закупівлі, які здійснюються за видатками, що спрямовуються на виконання програм та заходів, передбачених Планом України. Водночас зазначаємо, що Мінекономіки як Національний координатор розміщує актуальну інформацію з питань Ukraine Facility у підрозділі “Реалізація ініціативи ЄС Ukraine Facility ” розділу “Діяльність” за посиланням: https://me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=5a74cd67-dee8-4adf- a880-9579eaf8c188&tag=RealizatsiiaInitsiativisukraineFacility Щодо правил прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання Вимогами статті 11 Регламенту щодо Ukraine Facility та статті 5 Рамкової угоди при здійсненні публічних закупівель у рамках виконання заходів Плану України визначено необхідність дотримання правил щодо прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання. Так, участь у таких публічних закупівлях можуть взяти особи, що фактично зареєстровані в прийнятних країнах, якими є держави-члени Європейського Союзу, Україна, країни-партнери з регіону Західні Балкани, Грузія та Молдова, а також Договірні сторони Угоди про Європейський економічний простір, а також країни, які надають Україні рівень підтримки, порівняний з рівнем, що надається Союзом, з урахуванням розміру їхньої економіки і для яких Комісією встановлений взаємний доступ до зовнішньої допомоги в Україні. Перелік прийнятних країн розміщено за посиланням: https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=99515de8-4512-4941-afaa- ca5887a9b4f4&title=PerelikPriiniatnikhKrain Усі поставки та матеріали, які фінансуються та закуповуються Україною або суб’єктами під її контролем для реалізації заходів Плану, повинні походити із прийнятних країн, крім випадків, коли поставки та матеріали не можуть бути 4 отримані на розумних умовах у жодній із таких країн. Крім того, застосовуються правила щодо обмежень у пункті 7 цієї Статті. Детальна інформація щодо всіх санкцій ЄС розміщена на санкційній карті ЄС за посиланням: https://www.sanctionsmap.eu/#/main Правила щодо прийнятності не застосовуються та не повинні створювати обмеження на підставі громадянства для фізичних осіб, які працюють за наймом або за іншим правовим договором у прийнятного підрядника або, у разі потреби, субпідрядників, крім випадків, коли обмеження на підставі громадянства ґрунтуються на правилах, передбачених у пункті 7 цієї Статті. Згідно з пунктом 7 статті 5 Рамкової угоди правила щодо прийнятності, походження поставок і матеріалів у пунктах 1 та 3 цієї Статті і громадянство фізичних осіб, зазначених у пункті 4 цієї Статті, можуть підпадати під дію обмежень на підставі громадянства, географічного розташування або характеру юридичних осіб, які беруть участь у процедурах закупівель, а також на підставі географічного походження поставок і матеріалів у таких випадках: a. якщо такі обмеження вимагаються у зв’язку з особливим характером та/або цілями заходу або спеціальною процедурою присудження та/або коли такі обмеження необхідні для ефективної реалізації заходів; b. якщо заходи або конкретні процедури присудження впливають на безпеку чи громадський порядок, зокрема, стосуються стратегічних активів та інтересів Союзу, держав-членів або України, у тому числі захисту цілісності цифрової інфраструктури, інформаційно-комунікаційних систем і пов’язаних ланцюгів постачання. Принагідно звертаємо увагу, що учасники та кандидати на участь у тендері з неприйнятних країн можуть бути допущені як прийнятні у разі нагальної необхідності, недоступності послуг на ринках відповідних країн або територій або в інших належним чином обґрунтованих випадках, коли застосування правил прийнятності зробить реалізацію проекту неможливою або надмірно складною. Отже, під час закупівель не мають бути допущені учасники, які фактично зареєстровані в неприйнятних країнах, а також не мають здійснюватися поставки і матеріали, походженням з неприйнятних країн, за виключенням випадків, коли застосування правил прийнятності зробить реалізацію проєкту неможливою або надмірно складною (нагальної необхідності, недоступності послуг на ринках відповідних країн або територій, інших належним чином обґрунтованих випадках). 5 Замовник самостійно та на підставі наявного переліку прийнятних країн визначає прийнятність учасника закупівлі, походження матеріалів, що пропонуються до постачання, а також наявність підстав не застосовувати вимоги щодо прийнятності. Щодо особливостей складання тендерної документації Для уможливлення реалізації відповідних вимог та відповідно до пункту 28 Особливостей замовник складає тендерну документацію, що формується відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей та Рамкової угоди. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Отже, замовник самостійно у тендерній документації встановлює вимоги, які передбачені законодавством, у тому числі за потреби вимоги, передбачені статтями 5, 7, 17 Рамкової угоди. Щодо обмежень з фінансування осіб, які перебувають в санкційних списках ЄС Статтею 3 Рамкової угоди запроваджені обмежувальні заходи ЄС, відповідно до яких, Україна повинна забезпечити, що жодна операція, щодо якої було встановлено збіг із даними в санкційному списку ЄС, прямо або опосередковано не здійснювалась за рахунок фінансування ЄС. У разі, якщо згідно з оцінкою України, будь-який із (прямих або непрямих) реципієнтів фінансування ЄС є або став особою, що підпадає під дію обмежувальних заходів, Україна повинна невідкладно повідомити про це Європейську Комісію. Отже, замовники під час проведення таких закупівель мають враховувати вимоги Рамкової угоди в частині, що стосується відстежування збігів із даними в санкційному списку ЄС, до укладення договору про закупівлю або здійснення згідно з ним платежів. 6 Щодо зберігання документів Згідно з статтею 17 Рамкової угоди Україна повинна зберігати протягом п’яти років із дати завершення заходу всі документи, які стосуються процедур закупівель і присудження грантів, договорів, порядки денні, відповідну кореспонденцію та всі відповідні документи стосовно виплат і повернень коштів. Строк, зазначений у пункті 1 цієї Статті, переривається у разі судових процесів, включаючи розслідування OLAF або EPPO та аудити ECA, або за належним чином обґрунтованим запитом Комісії. Щодо простежуваності інформації Згідно з підпунктом 3 пункту 9 Порядку управління, моніторингу та контролю за виконанням Плану України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11. 2024 № 1318 “Деякі питання реалізації інструменту Ukraine Facility” відповідальні органи під час виконання Плану на етапі формування річного плану закупівель та внесення змін до нього передбачають деталізацію інформації за позицією “джерело фінансування закупівлі” (у разі, коли в позиції “джерело фінансування закупівлі” зазначено державний або місцевий бюджет, зазначають код бюджету та код програмної класифікації видатків та кредитування). Докладно про технічну реалізацію інформація розміщена на Prozorro Інфобокс: https://infobox.prozorro.org/articles/noviy-dovidnik-kodiv-kpkv-v-sistemi-prozorro Принагідно інформуємо, що 25.02.2025 представниками Міністерства економіки України, Київської школи економіки та ДП “Прозорро” проведено вебінар щодо Ukraine Facility, який доступний за посиланням: https://www.youtube.com/live/NH_vf1F0AT8 Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Юлія ТИЩЕНКО, 596-68-46

1.Щодо оскарження відкритих торгів 2.Щодо оскарження закупівель, які здійснюються з використанням електронного каталогу 3.Щодо моніторингу та контролю у сфері публічних закупівель --- Документ: 6cab0eeb-6705-4812-b609-d61f9e3b3a1b.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від ________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо оскарження,здійснення контролю та моніторингу закупівель Міністерство економіки України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель на численні скарги та звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо можливості оскарження та проведення перевірок у зв'язку з ознаками порушень чинного законодавства під час здійснення закупівель, повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Щодо оскарження відкритих торгів Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Згідно з пунктом 65 Особливостей строк розгляду скарги органом оскарження становить сім робочих днів з дати прийняття скарги до розгляду, 2 який може бути аргументовано продовжено органом оскарження до 12 робочих днів. Відповідно до пункту 67 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Виходячи з частин вісімнадцятої та дев’ятнадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення, зокрема, про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі. При цьому орган оскарження у висновку зазначає про наявність порушення процедури закупівлі, про задоволення скарги повністю чи частково та у разі якщо скаргу задоволено - зобов’язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника. Згідно з підпунктом 3 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та Особливостей. Відповідно до пункту 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. При цьому перелік підстав для укладення договору згідно пункту 13 Особливостей є вичерпним. Таким чином, оскільки положеннями Особливостей суттєво скорочені строки проведення відкритих торгів та оскарження, підстави для укладення прямого договору при оскарженні процедури закупівлі Особливостями не передбачено. Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Тому, в разі оскарження процедури закупівлі, замовник завершує таку закупівлю з урахуванням рішення органу оскарження. 3 Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 Кодексу заходів забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії. Для вжиття заходів забезпечення позову слід звертатися із заявою до суду. Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Щодо оскарження закупівель, які здійснюються з використанням електронного каталогу Порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог. Відповідно до абзаців першого та другого пункту 57 Порядку замовник оголошує запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про найменування, очікувану вартість, кількість, строк, місце поставки товару, умови його оплати та кінцевий строк подання постачальником ціни пропозиції (строк для подання постачальником ціни пропозиції не може бути меншим, ніж два робочих дні з 4 дня оприлюднення замовником запиту пропозицій постачальників в електронній системі закупівель). У запиті пропозицій постачальників щодо закупівлі товару замовник може визначити виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором. Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені Порядком. Пунктом 58 Порядку передбачено, що постачальник через електронний каталог подає пропозицію відповідно до вимог, установлених замовником у запиті пропозицій постачальників в електронній системі закупівель. На запит пропозицій постачальників, оприлюднений замовником в електронній системі закупівель, постачальник має право подати тільки одну пропозицію. Подання пропозиції постачальником вважається підтвердженням наміру укласти договір. Постачальник у відповідь на запит пропозицій постачальників від замовника не може подати пропозицію, товар в якій не відповідає специфікації товару, що зазначена в такому запиті. Водночас перелік підстав за яких замовник відхиляє пропозицію переможця відбору визначені пунктом 64 Порядку. Використання електронного каталогу дозволяє значно спростити та пришвидшити процес придбання, оскарження в такій закупівлі не передбачено, оскільки кваліфікація постачальника вже здійснена адміністратором каталогу, включаючи встановлення конкретних технічних і якісних параметрів, яким має задовольняти запропонований у каталозі товар. При цьому відповідно до положень пункту 12 Порядку замовник несе відповідальність за свої дії, які вчиняються ним в електронному каталозі, та дії осіб, які вчиняються від його імені з використанням його даних персональної ідентифікації. Отже, оскільки у разі здійснення закупівлі шляхом використання електронного каталогу оскарження до органу оскарження положеннями Закону та Особливостей не передбачено, будь-яка особа не обмежена правом на оскарження у судовому порядку. Принагідно зазначаємо, що 17.09.2024 Верховна Рада України підтримала у першому читанні урядовий законопроєкт № 11520 щодо прийняття нового Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - законопроєкт № 11520), який розроблений з метою забезпечення проведення ефективних публічних 5 закупівель в прозорий та конкурентний спосіб а також на виконання міжнародно-правових зобов’язань України в сфері публічних закупівель. Слід зауважити, що законопроєктом 11520 передбачена можливість подання звернень до замовника та адміністратора електронного каталогу щодо усунення відповідних порушень, порядок оскарження до органу оскарження рішень, дій та/або бездіяльності замовника під час проведення закупівлі із використанням електронного каталогу/рішень, дій або бездіяльності адміністратора електронного каталогу; порядок розгляду таких звернень та скарг визначатиметься Кабінетом Міністрів України. Щодо моніторингу та контролю у сфері публічних закупівель Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного 6 сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, з питань здійснення перевірки, вжиття заходів контролю, проведення моніторингу, оскарження закупівель слід звертатися до відповідних органів влади згідно з їх повноваженнями, визначеними Конституцією та законами України. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Юлія ТИЩЕНКО, 596-68-46

Щодо обмежень функціонування єдиних державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України --- Документ: 9bcf0998-65cc-4b2e-b461-2b86286c82ca.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо обмежень функціонування єдиних державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України Мінекономіки як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, за результатами зустрічі, проведеної 27.12.2024 спільно з представниками Міністерства юстиції України, Державної аудиторської служби України, Антимонопольного комітету України та ДП “Прозорро”, ураховуючи ситуацію, що склалася у зв'язку з масштабною кібератакою та тимчасовим призупиненням роботи державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, зокрема Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) та Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), інформує суб'єктів сфери публічних закупівель про наступне. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі 2 змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Виходячи з пункту 47 Особливостей, замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли наявні підстави, визначені підпунктами 1-12 пункту 47 Особливостей. При цьому переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту. Звертаємо увагу, що замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. Згідно з інформацією Міністерства юстиції України, розміщеною у Facebook, до відновлення роботи онлайн сервісу з надання відомостей з Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), відомості про перебування у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) надаватимуться у формі інформаційних листів міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України за місцезнаходженням суб’єкта, щодо якого запитується інформація, за відповідним запитом (письмовим або електронним). Докладніше про це за посиланням: https://www.facebook.com/share/p/15UV9PFxSF/?mibextid=wwXIfr Натомість доступ до Єдиного державного реєстру тимчасово припинено, а також зупинено реєстраційні дії у сфері нерухомості та бізнесу. Крім цього, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 20.12.2024 № 1445 “Про зупинення строків адміністративного провадження у зв’язку з тимчасовим обмеженням доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції”, якою, зокрема, зупинено строки адміністративного провадження, надання публічних (електронних публічних) послуг, що відповідно до законодавства надаються з використанням єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, до відновлення доступу до зазначених реєстрів, а також установлено, що датою відновлення доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, є перший робочий день, що настає за днем оприлюднення відповідного повідомлення на офіційному веб сайті Міністерства юстиції України. 3 Тому, під час проведення процедури закупівлі, за відсутності вільного доступу замовника до публічної інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, перевірка замовником інформації щодо відсутності підстав, визначених у підпунктах 8 і 9 пункту 47 Особливостей, здійснюється з урахуванням наявних тимчасових обмежень у вільному доступі до такої інформації. Під час проведення процедури закупівлі замовник самостійно з урахуванням вимог законодавства правового режиму воєнного стану та інформації, поширеної Міністерством юстиції України, визначає спосіб підтвердження відсутності підстав для відмови в участі у відкритих торгах, передбачених у підпунктах 8 і 9 пункту 47 Особливостей. Так, до відновлення доступу до Єдиного державного реєстру, для уможливлення участі суб'єктів і забезпечення їх рівних прав, замовник в залежності від етапу проведення процедури закупівлі, термінової необхідності у здійсненні закупівлі товарів, робіт та послуг тощо, може самостійно обрати спосіб перевірки інформації щодо відсутності підстави, визначеної у підпункті 9 пункту 47 Особливостей, скориставшись інформацією, яка є публічною і доступною в електронній системі закупівель. При цьому слід врахувати, що така інформація, що була надана в інших відкритих торгах, які проводились до 19.12.2024, має бути актуальною, сформованою на дату, найближчу до дати подання тендерної пропозиції. Таким чином, керуючись пунктом 54 Особливостей, замовник може внести зміни до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів та продовжити строк для подання тендерних пропозицій, передбачивши у таких змінах можливість здійснити перевірку інформації щодо відсутності в учасника процедури закупівлі підстави, визначеної у підпункті 9 пункту 47 Особливостей, згідно даних, документів або інформації, які містяться на https://prozorro.gov.ua, за іншими відкритими торгами шляхом самостійного пошуку або за наданим учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції посиланням на ідентифікатор закупівлі, де така інформація про учасника процедури закупівлі наявна. У разі, якщо на час розгляду тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, відповідно до пункту 41 Особливостей, доступ до Єдиного державного реєстру не відновлено, замовник може також здійснити перевірку учасника процедури закупівлі щодо відсутності підстави, визначеної у підпункті 9 пункту 47 Особливостей, шляхом її пошуку на https://prozorro.gov.ua, за іншими попередньо здійсненими відкритими торгами. Також, відповідно до частини десятої статті 29 Закону строк розгляду тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути 4 аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення. Тому, до відновлення доступу до єдиних державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, замовник також має можливість продовжити строк розгляду тендерної пропозиції. При цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі приймаються замовником самостійно з урахуванням ситуації, що склалася, не призводячи своїми діями до штучного або умисного обмеження кола учасників процедури закупівлі. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Інна Новгородська, 596-68-46

1. Щодо машинозчитувального формату для документів, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси 2. Щодо оприлюднення у договорі про закупівлю робіт або послуг, інформації про вартість матеріальних ресурсів, з матеріалів замовника 3. Щодо надання документів, які підтверджують країну походження товару 4. Щодо оприлюднення в ЕСЗ документів, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси у машинозчитувальному форматі у договорах про закупівлю послуг з поточного ремонту та послуг з поточного ремонту з розробленням проектної документації --- Документ: 4d038c27-d304-4420-b0a0-20167b0eaa8c.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” Мінекономіки за результатами зустрічі, проведеної 08.11.2024 спільно з представниками Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, Міністерства цифрової трансформації України та ДП “Прозорро”, ураховуючи численні запити з питань застосування змін, внесених Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)” (далі - Закон № 3988), який набув чинності з 23.10.2024, інформує. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. 2 Щодо машинозчитувального формату для документів, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси Відповідно до пунктів 10 і 11 частини першої статті 10 в редакції Закону № 3988 замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель (далі – ЕСЗ) у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 Закону) - протягом трьох робочих днів з дня його укладення; повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або про ціни на матеріальні ресурси - протягом трьох робочих днів з дня: внесення змін до договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону. До такого повідомлення додаються зміни до договору про закупівлю (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, в разі зміни цін на них) у машинозчитувальному форматі (у разі внесення змін до договорів, зазначених в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону); складання договірної ціни, уточненої відповідно до затвердженої проектної документації до договору про закупівлю, зазначеного в абзаці третьому частини першої статті 41 Закону. До такого повідомлення додається уточнена договірна ціна (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі. Виходячи зі змісту частини першої статті 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ). Так, у відповідності до статті 207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. Водночас Закон України “Про доступ до публічної інформації” визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що 3 знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес. Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 (далі – Положення № 835). Положення № 835 визначає вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних. Оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних здійснюється за такими принципами, зокрема: доступність використання - забезпечення оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних у машиночитаному форматі, а також забезпечення її подальшого вільного та безоплатного використання. Згідно з пунктом 2 Положення № 835 машиночитаний формат - формат даних, структурований таким чином, що дає змогу ідентифікувати, перетворювати та отримувати конкретні дані, включаючи окремі факти та їх внутрішню структуру, без участі людини. Згідно з пунктом 9 Положення № 835 для оприлюднення наборів даних використовуються такі формати: Текстові дані TXT, RTF, MD, ODT*, DOC(X), (X)HTML* Структуровані дані RDF*, XML*, JSON*, CSV*, XLS(X), ODS*, YAML* Крім цього, зазначаємо, що згідно з пунктом 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, договір про закупівлю, додатки до договору про закупівлю, зміни до договору про закупівлю розміщуються замовником в ЕСЗ у форматі PDF. Таким чином, у разі розміщення замовником в ЕСЗ договору про закупівлю, додатків до договору про закупівлю, змін до договору про закупівлю (у тому числі документів, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у форматі PDF, замовником розміщуються також ці документи у машиночитному форматі, наприклад, DOC(X), XML тощо. Щодо оприлюднення у договорі про закупівлю робіт або послуг, інформації про вартість матеріальних ресурсів, з матеріалів замовника Питання виконання робіт з матеріалу підрядника та його засобами або виконання робіт з матеріалу замовника регулюються, зокрема статтями 839 та 840 ЦКУ, а також постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 4 № 668 “Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” (зі змінами). З огляду на це, у ЕСЗ оприлюднення інформації про ціни на матеріальні ресурси, яка є невід’ємним додатком до договору про закупівлю під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво), здійснюється незалежно від того, на підрядника чи замовника покладаються зобов'язання щодо забезпечення робіт матеріальними ресурсами. Щодо надання документів, які підтверджують країну походження товару Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 41 Закону у документах, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, обов’язково має зазначатися така інформація: найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати, а також країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції. Такі документи можуть містити іншу інформацію. Враховуючи вимоги абзацу четвертого частини першої статті 41 Закону, у документах, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси має бути обов'язково зазначена інформація щодо країни походження товару щодо кожної номенклатурної позиції. Водночас вимоги щодо надання підтверджуючих документів стосовно країни походження товару цими положеннями Закону не встановлено. Щодо оприлюднення в ЕСЗ документів, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси у машинозчитувальному форматі у договорах про закупівлю послуг з поточного ремонту та послуг з поточного ремонту з розробленням проектної документації Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно- конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), 5 лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Згідно з пунктом 3 розділу II “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Отже, вимога щодо оприлюднення в ЕСЗ інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та послуг з поточного ремонту з розробленням проектної документації стосується саме договорів про закупівлю, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Юлія Тищенко, 596-68-46

Щодо інформування про заплановані доопрацювання на ІV квартал 2024 року ДП “ПРОЗОРРО” --- Документ: 42fb49f7-5c07-43a2-8826-0593a649cffc.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від ________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо інформування Міністерство економіки України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, повідомляє. Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі - Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). З огляду на розробки, які систематично реалізуються в електронній системі закупівель адміністратором, а також з метою завчасного інформування суб'єктів сфери публічних закупівель про зміни функціоналу, які слід очікувати найближчим часом, доводимо до відома інформацію про заплановані доопрацювання на ІV квартал 2024 року, яка надана ДП “ПРОЗОРРО” листом від 14.10.2024 № 206/02/1713/05, що додається. 2 Інформація щодо технічної реалізації змін, їх параметрів, варіативності, розміщується адміністратором на Prozorro Інфобокс для зручності користувачів та є доступною для необмеженого кола суб'єктів сфери публічних закупівель за посиланням https://infobox.prozorro.org/ Крім того, звертаємо увагу, що інформаційна підтримка може надаватися також оператором авторизованого електронного майданчика у відповідності до пункту 21 Порядку. Додаток: на 1 арк. в 1 прим. Виконувач обов’язків директора департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Інна Новгородська, 596-68-46 --- Документ: a90acc60-a9b2-4469-8bab-3126abec40da.pdf --- Міністерство економіки України Щодо модернізації електронної системи закупівел На виконання пп. 1 п. 17 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 (далі – Порядок), ДП “ПРОЗОРРО” повідомляє про заплановані доопрацювання в електронній системі закупівель на ІV квартал 2024р.: електронний контрактинг в частині додавання шаблонів контрактів, - електронна тендерна документація, - е-протоколи, - доопрацювання функціоналу кабінету ЦЗО, - доопрацювання краудсорсингу, - оновлення формування черги автоматичних індикаторів ризиків, - доопрацювання кабінету ДАСУ, - розробка оновленого модуля оскарження, - доопрацювання е-оскарження, - доопрацювання донорських закупівель, - доопрацювання порталу prozorro.gov.ua, - інтеграція з державними реєстрами та системами (інтеграція з DREAM, - додавання класифікатора НК 018:2023 “Класифікатор будівель і споруд” до переліку класифікаторів як додаткового під час здійснення закупівлі будівель виробничого та невиробничого призначення та інженерних споруд різного функціонального призначення, інтеграція з реєстрами Державної податкової служби України тощо. Генеральний директор Микола ТКАЧЕНКО