Новини Мінекономіки
Консультація
№ 472/2026
08.10.2026
Інше
Суть питання: Виробник стурбований правовою невизначеністю щодо порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів після набрання чинності змінами до Закону України «Про публічні закупівлі» (внесеними Законом України від 27.05.2026 № 4888-IX) з 24 серпня 2026 року. Зокрема, в електронній системі закупівель Prozorro технічно обмежено можливість подання заявок на включення нових товарів до Переліку товарів із підтвердженим ступенем локалізації виробництва, хоча вимоги пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» залишаються обов’язковими. Запитується, яким способом підтверджувати локалізацію нових товарів за відсутності технічної можливості їх реєстрації в Prozorro, чи передбачене чинним законодавством підтвердження іншими документами (розрахунком, сертифікатами) без включення до Переліку, та чи правомірне відхилення тендерних пропозицій замовниками виключно з підстав відсутності товару в Переліку, якщо така відсутність зумовлена технічними обмеженнями. Також потребує уточнення можливість подання виробником документів для включення нових товарів до Переліку безпосередньо до Уповноваженого органу до відновлення функціоналу Prozorro. Висновки/Відповідь: Мінекономіки у своїй відповіді (№ 472/2026) не надало прямих роз'яснень щодо альтернативних способів підтвердження локалізації або правомірності відхилення пропозицій. Натомість, Уповноважений орган перенаправив запитувача з питань розроблення підзаконних нормативно-правових актів та технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель стосовно оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва (відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (Закон № 4888), який вводиться в дію з 24.08.2026) до Департаменту промислової політики Мінекономіки (за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або поштовою адресою: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2). Принагідно, Мінекономіки зазначило, що інформація щодо положень Закону № 4888, зокрема стосовно локалізації, міститься у листі від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”. Зміст цього листа включає такі положення: * Набрання чинності положеннями про локалізацію: Положення Закону № 4888 стосовно локалізації вводяться в дію через два місяці з дня набрання ним чинності, тобто з 24.08.2026, згідно з пунктом 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888-IX. * Державний фінансовий контроль: Зміни до статті 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” (згідно з підпунктом 1 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888) надають органам державного фінансового контролю право перевіряти документи виробників для підтвердження ступеня локалізації та проводити зустрічні звірки з питань дотримання вимог локалізації. * Оновлений порядок застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях: * Визначення локалізації: Пункт 29-1 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (Закон № 922) викладено в новій редакції (відповідно до абзаців другого, третього, дванадцятого - сімдесят дев’ятого підпункту 13 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888). Ступінь локалізації виробництва визначається як показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у виробничій собівартості товару. * Застосування вимог: Вимоги щодо локалізації виробництва застосовуються, якщо вартість предмета закупівлі (товарів, у тому числі у складі робіт чи послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень. * Мінімальний ступінь: Встановлюється поетапне зростання мінімального ступеня локалізації: 30% у 2026 році, 35% у 2027 році, 40% з 2028 року. * Спосіб підтвердження: Ступінь локалізації обчислюється за затвердженою формулою та підтверджується шляхом включення товару його виробником до переліку локалізованих товарів. * Відхилення пропозицій: Замовники зобов’язані відхиляти пропозиції, що не відповідають цим вимогам. У разі виявлення порушень, закупівля має бути відмінена, оскільки укладені договори можуть бути визнаними нікчемними. * Відповідальність: Запроваджується застосування до постачальників штрафних санкцій у розмірі 15% вартості товару, виключення товарів із переліку та ведення Реєстру недоброчесних виробників із подальшою забороною здійснювати закупівлю їхньої продукції. * Розробка нормативно-правових актів та технічна реалізація: Вищезазначені зміни потребують розроблення підзаконних нормативно-правових актів та технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель, які набирають чинності з 24.08.2026. * Кабінет Міністрів України має у восьмимісячний строк з дня набрання чинності Законом № 4888 забезпечити прийняття необхідних нормативно-правових актів та функціонування електронної системи закупівель, а також можливість технічної реалізації вимог цього Закону до дня його введення в дію в цілому (згідно з підпунктами 1 і 3 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888). * Мінекономіки та державне підприємство “Прозорро” наразі вживають заходів для розроблення підзаконних актів та їх технічної реалізації. Мінекономіки також зазначає, що узагальнені відповіді щодо застосування положень надаватимуться поступово з їх розміщенням на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Таким чином, Мінекономіки роз'яснило, що офіційним способом підтвердження ступеня локалізації виробництва є включення товару до переліку локалізованих товарів. Можливість підтвердження локалізації іншими документами (розрахунком, документами щодо здійснення виробничих операцій, сертифікатами тощо) без попереднього обов’язкового включення продукції до Переліку не передбачена чинним законодавством, що регулює цей механізм. Мінекономіки та ДП "Прозорро" працюють над розробкою необхідних підзаконних актів та технічного функціоналу для реалізації цих вимог, визнаючи, що зміни набирають чинності, тоді як повний операційний механізм ще перебуває на етапі розробки та впровадження. Відхилення замовниками тендерних пропозицій, що не відповідають вимогам локалізації (включення до переліку), є їхнім обов'язком.
Інше
Консультація № 472/2026Огляд:
Суть питання:
Виробник стурбований правовою невизначеністю щодо порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів після набрання чинності змінами до Закону України «Про публічні закупівлі» (внесеними Законом України від 27.05.2026 № 4888-IX) з 24 серпня 2026 року. Зокрема, в електронній системі закупівель Prozorro технічно обмежено можливість подання заявок на включення нових товарів до Переліку товарів із підтвердженим ступенем локалізації виробництва, хоча вимоги пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» залишаються обов’язковими. Запитується, яким способом підтверджувати локалізацію нових товарів за відсутності технічної можливості їх реєстрації в Prozorro, чи передбачене чинним законодавством підтвердження іншими документами (розрахунком, сертифікатами) без включення до Переліку, та чи правомірне відхилення тендерних пропозицій замовниками виключно з підстав відсутності товару в Переліку, якщо така відсутність зумовлена технічними обмеженнями. Також потребує уточнення можливість подання виробником документів для включення нових товарів до Переліку безпосередньо до Уповноваженого органу до відновлення функціоналу Prozorro.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки у своїй відповіді (№ 472/2026) не надало прямих роз'яснень щодо альтернативних способів підтвердження локалізації або правомірності відхилення пропозицій. Натомість, Уповноважений орган перенаправив запитувача з питань розроблення підзаконних нормативно-правових актів та технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель стосовно оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва (відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (Закон № 4888), який вводиться в дію з 24.08.2026) до Департаменту промислової політики Мінекономіки (за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або поштовою адресою: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2).
Принагідно, Мінекономіки зазначило, що інформація щодо положень Закону № 4888, зокрема стосовно локалізації, міститься у листі від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”. Зміст цього листа включає такі положення:
* Визначення локалізації: Пункт 29-1 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (Закон № 922) викладено в новій редакції (відповідно до абзаців другого, третього, дванадцятого - сімдесят дев’ятого підпункту 13 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888). Ступінь локалізації виробництва визначається як показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у виробничій собівартості товару.
* Застосування вимог: Вимоги щодо локалізації виробництва застосовуються, якщо вартість предмета закупівлі (товарів, у тому числі у складі робіт чи послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень.
* Мінімальний ступінь: Встановлюється поетапне зростання мінімального ступеня локалізації: 30% у 2026 році, 35% у 2027 році, 40% з 2028 року.
* Спосіб підтвердження: Ступінь локалізації обчислюється за затвердженою формулою та підтверджується шляхом включення товару його виробником до переліку локалізованих товарів.
* Відхилення пропозицій: Замовники зобов’язані відхиляти пропозиції, що не відповідають цим вимогам. У разі виявлення порушень, закупівля має бути відмінена, оскільки укладені договори можуть бути визнаними нікчемними.
* Відповідальність: Запроваджується застосування до постачальників штрафних санкцій у розмірі 15% вартості товару, виключення товарів із переліку та ведення Реєстру недоброчесних виробників із подальшою забороною здійснювати закупівлю їхньої продукції.
* Кабінет Міністрів України має у восьмимісячний строк з дня набрання чинності Законом № 4888 забезпечити прийняття необхідних нормативно-правових актів та функціонування електронної системи закупівель, а також можливість технічної реалізації вимог цього Закону до дня його введення в дію в цілому (згідно з підпунктами 1 і 3 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888).
* Мінекономіки та державне підприємство “Прозорро” наразі вживають заходів для розроблення підзаконних актів та їх технічної реалізації. Мінекономіки також зазначає, що узагальнені відповіді щодо застосування положень надаватимуться поступово з їх розміщенням на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Таким чином, Мінекономіки роз'яснило, що офіційним способом підтвердження ступеня локалізації виробництва є включення товару до переліку локалізованих товарів. Можливість підтвердження локалізації іншими документами (розрахунком, документами щодо здійснення виробничих операцій, сертифікатами тощо) без попереднього обов’язкового включення продукції до Переліку не передбачена чинним законодавством, що регулює цей механізм. Мінекономіки та ДП "Прозорро" працюють над розробкою необхідних підзаконних актів та технічного функціоналу для реалізації цих вимог, визнаючи, що зміни набирають чинності, тоді як повний операційний механізм ще перебуває на етапі розробки та впровадження. Відхилення замовниками тендерних пропозицій, що не відповідають вимогам локалізації (включення до переліку), є їхнім обов'язком.
Повний текст документа:
Запит від: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА « ПРИЗМА»
Суть: У зв’язку з набранням чинності 24 серпня 2026 року змінами до Закону України «Про публічні закупівлі», внесеними Законом України № 4888-IX, виникла правова невизначеність щодо порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів під час участі у процедурах публічних закупівель. Зокрема, після запровадження зазначених змін в електронній системі закупівель Prozorro технічно обмежено можливість подання виробниками заявок на включення нових найменувань товарів до Переліку товарів із підтвердженим ступенем локалізації виробництва. Водночас вимоги пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» залишаються обов’язковими, тоді як оновлений механізм формування та ведення відповідного Переліку наразі не забезпечує можливості реєстрації нових товарів. Наше підприємство є вітчизняним виробником продукції, яка може бути предметом публічних закупівель та на яку поширюються законодавчо встановлені вимоги щодо ступеня локалізації виробництва. Підприємство зацікавлене в участі у відповідних процедурах закупівель та має можливість документально підтвердити походження продукції, здійснення виробничих операцій на території України і фактичний ступінь локалізації її виробництва.
Разом із тим відсутність технічної можливості включення нових найменувань продукції до Переліку унеможливлює отримання відповідного ідентифікатора товару та надання передбаченого тендерною документацією підтвердження його реєстрації. Таким чином, навіть за умови відповідності продукції встановленим законодавством вимогам виробник не має можливості виконати передбачену процедуру підтвердження локалізації з причин, що не залежать від нього. Фактично виникла ситуація, за якої законодавство одночасно встановлює обов’язок підтвердження ступеня локалізації виробництва та не забезпечує доступного механізму виконання такого обов’язку щодо нових товарів. Це створює ризики відхилення тендерних пропозицій вітчизняних виробників, обмежує їхню участь у публічних закупівлях та порушує питання дотримання принципів добросовісної конкуренції, недискримінації учасників і рівного ставлення до них, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі». З огляду на викладене просимо надати офіційне роз’яснення, яким саме способом наше підприємство як виробник має підтверджувати ступінь локалізації виробництва нових товарів, які не були включені до відповідного Переліку до 24 серпня 2026 року, за відсутності технічної можливості їх реєстрації в електронній системі закупівель Prozorro. Чи передбачає чинне законодавство можливість підтвердження ступеня локалізації таких товарів шляхом надання розрахунку локалізації, документів щодо здійснення виробничих операцій на території України, сертифікатів відповідності та інших документів виробника без обов’язкового попереднього включення продукції до Переліку? У разі відсутності такого механізму яким чином виробник може реалізувати право на участь у публічних закупівлях із новою продукцією, що відповідає встановленому ступеню локалізації? Окремого роз’яснення потребує питання щодо правомірності відхилення замовниками тендерних пропозицій виключно з підстав відсутності товару в Переліку, якщо така відсутність зумовлена технічними обмеженнями електронної системи, а виробник має належні документи, що підтверджують фактичне дотримання вимог локалізації.
Також потребує уточнення можливість подання виробником документів для включення нових товарів до Переліку безпосередньо до уповноваженого органу, порядок такого подання та нормативно-правові підстави його здійснення до моменту відновлення відповідного функціоналу Prozorro.
Відповідь на запит 472/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що з питань здійснення заходів з розроблення підзаконних нормативно-правових актів, а також технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель, стосовно оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (далі - Закон № 4888), які вводяться в дію з 24.08.2026, необхідно звертатися до департаменту промислової політики Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом департамент промислової політики Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.
Принагідно зазначаємо, що інформація щодо положень Закону № 4888, у тому числі стосовно локалізації, міститься у листі від № 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76414-06
Номер відповіді: 472/2026
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що з питань здійснення заходів з розроблення підзаконних нормативно-правових актів, а також технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель, стосовно оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (далі - Закон № 4888), які вводяться в дію з 24.08.2026, необхідно звертатися до департаменту промислової політики Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом департамент промислової політики Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.
Принагідно зазначаємо, що інформація щодо положень Закону № 4888, у тому числі стосовно локалізації, міститься у листі від № 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76414-06
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76414-06) ---
Тема: Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX
Відповідь: Перейти до основного вмісту
Державні сайти
Інфо-ресурси
Eng
Версія для слабозорих
Про нас
Діяльність
Бізнесу
Громадянам
Пошук
Головна
/
Публічні закупівлі
/
Консультації з питань закупівель
/
Узагальнені відповіді
Узагальнені відповіді
Пошук документів
Введіть текст для пошуку в документах. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри.
Введіть текст для пошуку в документах
Шукати
Очистити
17.08.2026
Документ
Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX
Номер:
3323-04/76414-06
1. Щодо порядку застосування нормативно-правових актів у перехідний період
2. Щодо положень Закону № 4888, які введені в дію з 24.06.2026
3. Щодо зміни ціни в договорі у зв’язку з її коливанням на ринку
4. Щодо порядку визначення винятків із застосування конкурентних процедур закупівель
5. Щодо внесення змін до іншого законодавства України у зв’язку з набранням чинності Законом № 4888
6. Щодо положень Закону № 4888 стосовно локалізації, які вводяться в дію через два місяці з дня набрання ним чинності
7. Щодо оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях
8. Щодо розробки нормативно-правових актів та технічної реалізації в електронній системі закупівель
Завантажити файли
1
Підписка на новини
Залиште адресу електронної пошти, щоб своєчасно отримувати важливі новини та офіційні повідомлення.
E-mail*
Підписатись
Версія для слабозорих
Попередня версія сайту
Мапа сайту
Електронне звернення
Статистика
Що нового на сайті
Телефон кореспонденції
(044) 200-47-53
Електронна пошта
meconomy@me.gov.ua
Адреса
01008, Україна, м. Київ,
вул. М.Грушевського, 12/2
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на me.gov.ua в незалежності від повного або часткового використання матеріалів.
Створено за підтримки
--- Документ: https://me.gov.ua/download/9493ff55-730c-4055-964a-f6b1cd10095e/file.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ
Мінекономіки
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71,
e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р.
Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства
та інші суб’єкти сфери публічних
Щодо набрання чинності та введення в дію
Закону України “Про публічні закупівлі”
від 27.05.2026 № 4888-IX
Міністерство економіки та довкілля України як Уповноважений орган, що
забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних
закупівель, інформує.
Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі –
Закон № 922) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель
товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних
громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та
протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що
зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до
Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей
здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників,
передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії
правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його
припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів
України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості № 1178), яка
прийнята на виконання вимог Закону № 922.
З 24.06.2027 набрав чинності новий Закон України “Про публічні
закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (далі - Закон № 4888), який визначає
правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, а
також проведення конкурсів проектів для забезпечення потреб держави та
територіальних громад.
Виходячи з пункту 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888, Закон № 4888 набирає чинності з дня, наступного за днем його
опублікування, у тому числі щодо положень стосовно зміни істотних умов
договору про закупівлю, передбачених Законом № 922, та вводиться в дію
поетапно:
— через два місяці з дня набрання чинності цим Законом в частині вимог
щодо локалізації;
— з набранням чинності окремого закону в частині вимог щодо
зарезервованих контрактів;
— через дев’ять місяців з дня набрання чинності в цілому — з 24.03.2027.
При цьому, виходячи з підпункту 2 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та
перехідні положення” Закону № 4888, Кабінет Міністрів України має у
шестимісячний строк з дня введення в дію цього Закону розробити і подати на
розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до цього
Закону щодо врегулювання питань, пов’язаних з укладенням зарезервованих
контрактів.
Щодо порядку застосування нормативно-правових актів у перехідний
період
Виходячи з пункту 8 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888, Особливості № 1178 продовжуватимуть застосовуватися до
введення в дію Закону № 4888 в цілому. У разі припинення або скасування
воєнного стану до 24.03.2027, Особливості № 1178 діятимуть протягом 90 днів
після такого скасування.
При цьому Закон № 922 втрачає чинність з дня введення в дію Закону
№ 4888 відповідно до пункту 9 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні
положення”, тобто 24.03.2027.
Відповідно до пункту 2 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888 публічні закупівлі товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення
в дію Закону № 4888, завершуються в порядку, що діяв до введення його в дію.
Договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, встановлених до
введення в дію Закону № 4888, виконуються в повному обсязі до закінчення
строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів
вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію
Закону № 4888.
Щодо положень Закону № 4888, які введені в дію з 24.06.2026
Виходячи з норм пункту 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні
положення” Закону № 4888, пункт 7, підпункти 9, 11 та абзаци перший,
четвертий - одинадцятий підпункту 13 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та
перехідні положення” Закону № 4888, вводяться в дію з дня набрання чинності
Законом, з 24.06.2026.
Ці положення стосуються випадків зміни ціни за одиницю товару до 10
відсотків в договорі про закупівлю, а також зміни ціни в договорі у зв’язку зі
зміною показників та індексів; зменшення ступеня локалізації стосовно техніки
і обладнання, виготовлених підприємствами вітчизняного машинобудування
для агропромислового комплексу; надання оператором системи передачі послуг
з приєднання електроустановок згідно з договором приєднання.
Щодо зміни ціни в договорі у зв’язку з її коливанням на ринку
Пунктом 7 розділу XІV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888 передбачено, що положення пункту 2 частини п’ятої статті 41
Закону № 922 в редакції нового Закону застосовуються до правовідносин у
сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності
Законом № 922.
Водночас підпунктом 13 пункту 10 розділу XІV “Прикінцеві та перехідні
положення” Закону № 4888 викладено пункт 2 частини п’ятої статті 41
Закону № 922 в наступній редакції, а саме: збільшення ціни за одиницю товару
до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі
коливання ціни такого товару на ринку, за умови що така зміна не призведе до
збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один
раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до
такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо
строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов
договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та
електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не
більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку
збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін).
Отже, зазначеним положенням надано зворотну силу в часі, що дозволяє
їх застосування до правовідносин у сфері публічних закупівель, які
регулювалися Законом № 922.
У свою чергу, до договорів про закупівлю, укладених згідно
Особливостей, при зміні істотних умов застосовуються положення пункту 19
Особливостей відповідно до редакції, яка діяла на момент укладення, на
підставі тих умов та порядку, що були передбачені проектом договору та
визначені укладеним договором про закупівлю.
Щодо порядку визначення винятків із застосування конкурентних
процедур закупівель
Відповідно до абзаців десятого та одинадцятого підпункту 13 пункту 10
розділу XІV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888 розділ X
“Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 922 доповнено пунктом 3-7, а
саме: винятки із застосування конкурентних процедур закупівель визначаються
Кабінетом Міністрів України в Особливостях за погодженням з комітетом
Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання
публічних закупівель.
Щодо внесення змін до іншого законодавства України у зв’язку з
набранням чинності Законом № 4888
Відповідно до абзацу третього пункту 1 розділу XIV “Прикінцеві та
перехідні положення” Закону № 4888 цей Закон набирає чинності з дня,
наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через дев’ять
місяців з дня набрання ним чинності, крім, зокрема підпунктів 9, 11 пункту 10
цього розділу, які вводяться в дію з дня набрання чинності цим Законом.
При цьому підпунктом 9 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888 передбачено, що у пункті 3 статті 1 Закону України “Про
стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового
комплексу” цифри і слово “60 відсотків” замінити цифрами і словом “40
відсотків”.
Крім цього, підпунктом 11 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні
положення” Закону № 4888 передбачено абзац дев’ятий частини дванадцятої
статті 21 Закону України “Про ринок електричної енергії” викласти в такій
редакції:
“Придбання товарів, робіт і послуг з будівництва, реконструкції та/або
технічного переоснащення об’єктів електроенергетики (до точки приєднання
електроустановок замовника) під час надання оператором системи передачі
послуг з приєднання за кошти замовника здійснюється у порядку,
встановленому договором приєднання. При цьому замовник послуги з
приєднання електроустановок до системи передачі, за умови виконання вимог,
визначених абзацом сьомим цієї частини, має право обрати виконавця
будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, включно з
розробленням проектної документації, з числа суб’єктів господарювання, які
мають право на здійснення відповідного виду діяльності згідно із
законодавством, для виконання робіт з будівництва, реконструкції та/або
технічного переоснащення електричних мереж зовнішнього
електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання
електроустановок замовника)”.
Зважаючи на те, що відповідно до Положення про Міністерство
енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 17.06.2020 № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних
органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну
політику в електроенергетичному комплексі, з питань змін до положень статті
21 Закону України “Про ринок електричної енергії”, у разі необхідності,
суб’єктам сфери публічних закупівель пропонується додатково звертатися до
Міненерго.
Водночас Мінекономіки щодо практичного застосування цих норм
направило до Міненерго лист-звернення від 28.07.2026 № 3323-04/68781-03.
Про результати розгляду звернення суб'єктів сфери буде повідомлено
додатково.
Щодо положень Закону № 4888 стосовно локалізації, які вводяться в дію
через два місяці з дня набрання ним чинності
Згідно з пунктом 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його
опублікування, та вводиться в дію через дев’ять місяців з дня набрання ним
чинності, крім підпункту 1 та абзаців другого, третього, дванадцятого -
сімдесят дев’ятого підпункту 13 пункту 10 цього розділу, які вводяться в дію
через два місяці з дня набрання чинності цим Законом - з 24.08.2026.
Згідно підпункту 1 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні
положення” Закону № 4888 внесено зміни до статті 10 Закону України “Про
основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” та
встановлено, що органу державного фінансового контролю надається право
перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські
документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують
надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, щодо проведення
закупівель (у тому числі документи виробників для підтвердження ступеня
локалізації виробництва товарів / товарів у складі робіт та послуг), проводити
перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини,
матеріалів, готової продукції, устаткування тощо), а також проводити зустрічні
звірки з питань дотримання вимог законодавства про локалізацію виробництва
у юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та фізичних осіб
- підприємців, які брали участь у закупівлі та/або у постачанні товарів (товарів
у складі робіт і послуг), наданні послуг та виконанні робіт, з метою
документального та фактичного підтвердження виду, обсягу, точності та
законності господарських операцій, пов’язаних із предметом закупівлі, і
розрахунків, для з’ясування їх реальності, повноти відображення в
бухгалтерському обліку та підтвердження понесених витрат.
Щодо оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у
публічних закупівлях
Виходячи з абзаців другого, третього, дванадцятого - сімдесят дев’ятого
підпункту 13 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888, пункт 29-1 частини першої статті 1 № 922 викладено в новій
редакції, згідно якої ступінь локалізації виробництва — показник місцевої
складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів,
деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших
складових вітчизняного виробництва у виробничій собівартості товару, що є
предметом закупівлі, незалежно від того, закуповується такий товар як
самостійний предмет закупівлі чи у складі робіт або послуг.
Водночас нові норми Закону № 4888 передбачають комплексне
врегулювання питань застосування вимог щодо локалізації виробництва під час
здійснення публічних закупівель у разі, якщо вартість предмета закупівлі
(товарів, у тому числі в складі робіт чи послуг) дорівнює або перевищує
1 мільйон гривень.
Встановлюється поетапне зростання мінімального ступеня локалізації (у
2026 році — 30%, у 2027 році — 35%, з 2028 року — 40%), який обчислюється
за затвердженою формулою та підтверджується шляхом включення товару його
виробником до переліку локалізованих товарів.
Додатково розширюється номенклатура товарів, на які поширюються
зазначені вимоги (механізовані засоби розмінування (гуманітарного
розмінування), засоби детонування (знешкодження/знищення)
вибухонебезпечних предметів, зокрема з дистанційним керуванням;
бронежилети, чохли та комплектуючі до бронежилетів, шоломи бойові
балістичні), а також визначаються винятки щодо незастосування правил
локалізації до товарів, країнами походження яких є держави — учасниці Угоди
про державні закупівлі (GPA) та інших відповідних міжнародних договорів
України.
Крім цього, встановлюється обов’язковий порядок дій замовників та
заходи правової відповідальності суб’єктів закупівель з вимогами щодо
локалізації.
Зокрема у тендерній документації/запитах пропозицій мають зазначатися
вимоги щодо надання підтвердних документів та інформація про повний
ланцюг постачання від осіб, які не є виробниками.
Замовники зобов’язані відхиляти пропозиції, що не відповідають цим
вимогам, а в разі виявлення порушень — відміняти закупівлю, оскільки
укладені договори можуть бути визнаними нікчемними.
Для забезпечення контролю за дотриманням встановлених вимог
залучатиметься Держаудитслужба, а також передбачене утворення
Уповноваженим органом комісії з питань забезпечення формування та ведення
переліку локалізованих товарів та відповідності інформації, що міститься в
ньому. Запроваджується застосування до постачальників штрафних санкцій у
розмірі 15 % вартості товару, виключення товарів із переліку та ведення
Реєстру недоброчесних виробників із подальшою забороною здійснювати
закупівлю їхньої продукції.
У зв’язку з цим інформуємо, що вищезазначені зміни, які потребують
здійснення заходів з розроблення підзаконних нормативно-правових актів, а
також технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель,
набирають чинності з 24.08.2026.
Щодо розробки нормативно-правових актів та технічної реалізації в
електронній системі закупівель
Виходячи з підпунктів 1 і 3 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та
перехідні положення” Закону № 4888, Кабінет Міністрів України має у
восьмимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити
прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень
цього Закону, а також до дня введення в дію цього Закону забезпечити
функціонування електронної системи закупівель та можливість технічної
реалізації вимог цього Закону.
З огляду на поетапний характер введення в дію окремих положень Закону
№ 4888, необхідності розроблення підзаконних актів та технічної реалізації в
електронній системі закупівель, надання узагальнених відповідей щодо їх
застосування здійснюватиметься поступово з їх розміщенням на
Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
При цьому звертається увага, що після припинення дії Особливостей
№ 1178, які розроблені на виконання Закону № 922, який втратить чинність
з 24.03.2027, будуть розроблені нові особливості на виконання Закону № 4888.
Принагідно інформуємо, що наразі Мінекономіки та державним
підприємством “Прозорро” вживаються заходи для розроблення підзаконних
актів та їх технічної реалізації в електронній системі закупівель.
Заступник Міністра економіки
та довкілля України Віталій ПЕТРУК
Ірина Ряба, 596-68-46
Консультація
№ 461/2026
05.10.2026
Виконання договору
Опис консультації Мінекономіки (відповідь 461/2026) Суть питання: Підприємство відвантажило товар Міністерству та потребує зареєструвати податкову накладну. У договорі не зазначені реквізити ПДВ Міністерства. Запит полягає в уточненні, чи є Міністерство платником ПДВ. Висновки/Відповідь: Міністерство економіки України роз'яснило, що його інформаційний ресурс Уповноваженого органу призначений для поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі згідно із Законом України "Про публічні закупівлі". Питання щодо статусу Міністерства як платника ПДВ не належить до компетенції департаменту сфери публічних закупівель. Мінекономіки рекомендувало відправнику надіслати це питання як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого направлення до компетентного структурного підрозділу Міністерства, до компетенції якого належить це питання. *(Посилання на порядок звернення громадян: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian)*
Виконання договору
Консультація № 461/2026Огляд:
Опис консультації Мінекономіки (відповідь 461/2026)
Суть питання:
Підприємство відвантажило товар Міністерству та потребує зареєструвати податкову накладну. У договорі не зазначені реквізити ПДВ Міністерства. Запит полягає в уточненні, чи є Міністерство платником ПДВ.
Висновки/Відповідь:
Міністерство економіки України роз'яснило, що його інформаційний ресурс Уповноваженого органу призначений для поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі згідно із Законом України "Про публічні закупівлі".
Питання щодо статусу Міністерства як платника ПДВ не належить до компетенції департаменту сфери публічних закупівель.
Мінекономіки рекомендувало відправнику надіслати це питання як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого направлення до компетентного структурного підрозділу Міністерства, до компетенції якого належить це питання.
*(Посилання на порядок звернення громадян: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian)*
Суть питання:
Підприємство відвантажило товар Міністерству та потребує зареєструвати податкову накладну. У договорі не зазначені реквізити ПДВ Міністерства. Запит полягає в уточненні, чи є Міністерство платником ПДВ.
Висновки/Відповідь:
Міністерство економіки України роз'яснило, що його інформаційний ресурс Уповноваженого органу призначений для поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі згідно із Законом України "Про публічні закупівлі".
Питання щодо статусу Міністерства як платника ПДВ не належить до компетенції департаменту сфери публічних закупівель.
Мінекономіки рекомендувало відправнику надіслати це питання як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого направлення до компетентного структурного підрозділу Міністерства, до компетенції якого належить це питання.
*(Посилання на порядок звернення громадян: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian)*
Повний текст документа:
Запит від: Товариство з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМНІ РІШЕННЯ ПЛЮС»
Тема розширена: Договір №RISE C3 10 MIU/152
Суть: Добрий день, підкажіть будь ласка чи є платником ПДВ Міністерство? Наше підприємство відвантажило товар по Договору №RISE C3 10 MIU/152 та маємо реєструвати Податкову накладну, в Договорі немає реквізитів ПДВ
Відповідь на запит 461/2026
Шановний користувачу, оскільки цей інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі згідно Закону України "Про публічні закупівлі", та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель, пропонується його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання:
http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian
Номер відповіді: 461/2026
Відповідь: Шановний користувачу, оскільки цей інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі згідно Закону України "Про публічні закупівлі", та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель, пропонується його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання:
http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian
Консультація
№ 489/2026
28.09.2026
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки (Номер відповіді: 489/2026) --- Суть питання: Замовник запитує, чи можуть бути актуалізовані документи, що підтверджують країну походження або ступінь локалізації товару (відповідно до пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 3 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178), якщо ці дані змінюються між поданням тендерної пропозиції та фактичною поставкою товару/використанням у складі послуг або робіт, за умови збереження відсотка локалізації не нижче встановленого. Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надало прямої відповіді на поставлені питання в основній консультації. Замість цього, воно перенаправило до департаменту промислової політики Мінекономіки з питань розроблення підзаконних нормативно-правових актів та технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель щодо оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва за Законом України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX, який вводиться в дію з 24.08.2026. Також, Мінекономіки зазначило, що відповідна інформація міститься у листах від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX” та від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей". Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на поставлені питання надана в листах від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 щодо набрання чинності Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX та від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 щодо змін, внесених до Особливостей. Загальні висновки на основі згаданих пов'язаних листів: 1. Щодо актуалізації документів про походження товару (в розумінні підпункту 5) пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про публічні закупівлі») на момент поставки/використання: * Мінекономіки в листі від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей" зазначило, що відповідні вимоги застосовуються на стадіях як подання пропозиції/тендерної пропозиції, так і виконання договору про закупівлю з урахуванням положень Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості). * Відповідно до пункту 3 Особливостей, документи, що надаються на стадії виконання договору, повинні підтверджувати відповідність фактично поставленого або використаного товару інформації, наданій у пропозиції/тендерній пропозиції, та дотримання вимог локалізації. * Це означає, що документ, що підтверджує походження товару, може бути актуалізований (оновлений, уточнений) на момент поставки товару/використання у складі послуг або робіт, якщо фактичні обставини змінилися, але при цьому зберігається відповідність вимогам законодавства щодо країни походження (наприклад, походження з країни-учасниці відповідних міжнародних договорів України у сфері державних закупівель, як зазначено в пункті 3 Особливостей). 2. Щодо визнання документів/інформації про ступінь локалізації, що містять інше значення, але не нижче встановленого ЗУ «Про публічні закупівлі» на відповідний рік, як підтвердження дотримання вимог: * Згідно з листом від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей", вимоги локалізації застосовуються як на стадії подання пропозиції/тендерної пропозиції, так і на стадії виконання договору про закупівлю. * Пункт 3 Особливостей вимагає, щоб документи, надані на стадії виконання договору, підтверджували відповідність фактично поставленого товару інформації, наданій у пропозиції, та дотримання вимог локалізації. * Лист від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX” вказує на поетапне зростання мінімального ступеня локалізації (у 2026 році — 30%, у 2027 році — 35%, з 2028 року — 40%). * Таким чином, документи/інформація, що містять інше значення ступеня локалізації, ніж те, що вказувалося учасником під час закупівлі, але яке є не нижчим ніж встановлений Законом України «Про публічні закупівлі» на відповідний рік, вважатимуться такими, що підтверджують дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва такого товару. Головне — це відповідність фактичного показника мінімальним законодавчо встановленим вимогам на момент виконання договору. --- Посилання на НПА, що згадуються у відповіді: * Пункт 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII. * Пункт 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (з урахуванням змін, внесених Постановою КМУ від 28.09.2026 р. № 1181). * Закон України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX. * Підпункт 5) пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII. * Лист Мінекономіки від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”. * Лист Мінекономіки від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей". * Пункт 29-1 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (в новій редакції згідно з Законом № 4888). * Підпункт 1 та абзаци другого, третього, дванадцятого - сімдесят дев’ятого підпункту 13 пункту 10 розділу XIV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX. * Стаття 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”. * Пункти 12, 13, 26 та 28 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. * Пункти 12, 44 та 50 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. * Пункт 14 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. * Пункт 21 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. * Пункт 23 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.
Відкриті торги
Консультація № 489/2026Огляд:
Консультація Мінекономіки (Номер відповіді: 489/2026)
---
Суть питання:
Замовник запитує, чи можуть бути актуалізовані документи, що підтверджують країну походження або ступінь локалізації товару (відповідно до пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 3 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178), якщо ці дані змінюються між поданням тендерної пропозиції та фактичною поставкою товару/використанням у складі послуг або робіт, за умови збереження відсотка локалізації не нижче встановленого.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надало прямої відповіді на поставлені питання в основній консультації. Замість цього, воно перенаправило до департаменту промислової політики Мінекономіки з питань розроблення підзаконних нормативно-правових актів та технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель щодо оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва за Законом України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX, який вводиться в дію з 24.08.2026.
Також, Мінекономіки зазначило, що відповідна інформація міститься у листах від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX” та від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей".
Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на поставлені питання надана в листах від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 щодо набрання чинності Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX та від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 щодо змін, внесених до Особливостей.
Загальні висновки на основі згаданих пов'язаних листів:
1. Щодо актуалізації документів про походження товару (в розумінні підпункту 5) пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про публічні закупівлі») на момент поставки/використання:
* Мінекономіки в листі від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей" зазначило, що відповідні вимоги застосовуються на стадіях як подання пропозиції/тендерної пропозиції, так і виконання договору про закупівлю з урахуванням положень Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості).
* Відповідно до пункту 3 Особливостей, документи, що надаються на стадії виконання договору, повинні підтверджувати відповідність фактично поставленого або використаного товару інформації, наданій у пропозиції/тендерній пропозиції, та дотримання вимог локалізації.
* Це означає, що документ, що підтверджує походження товару, може бути актуалізований (оновлений, уточнений) на момент поставки товару/використання у складі послуг або робіт, якщо фактичні обставини змінилися, але при цьому зберігається відповідність вимогам законодавства щодо країни походження (наприклад, походження з країни-учасниці відповідних міжнародних договорів України у сфері державних закупівель, як зазначено в пункті 3 Особливостей).
2. Щодо визнання документів/інформації про ступінь локалізації, що містять інше значення, але не нижче встановленого ЗУ «Про публічні закупівлі» на відповідний рік, як підтвердження дотримання вимог:
* Згідно з листом від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей", вимоги локалізації застосовуються як на стадії подання пропозиції/тендерної пропозиції, так і на стадії виконання договору про закупівлю.
* Пункт 3 Особливостей вимагає, щоб документи, надані на стадії виконання договору, підтверджували відповідність фактично поставленого товару інформації, наданій у пропозиції, та дотримання вимог локалізації.
* Лист від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX” вказує на поетапне зростання мінімального ступеня локалізації (у 2026 році — 30%, у 2027 році — 35%, з 2028 року — 40%).
* Таким чином, документи/інформація, що містять інше значення ступеня локалізації, ніж те, що вказувалося учасником під час закупівлі, але яке є не нижчим ніж встановлений Законом України «Про публічні закупівлі» на відповідний рік, вважатимуться такими, що підтверджують дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва такого товару. Головне — це відповідність фактичного показника мінімальним законодавчо встановленим вимогам на момент виконання договору.
---
Посилання на НПА, що згадуються у відповіді:
Пункт 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.
Пункт 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (з урахуванням змін, внесених Постановою КМУ від 28.09.2026 р. № 1181).
Закон України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX.
Підпункт 5) пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.
Лист Мінекономіки від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”.
Лист Мінекономіки від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей".
Пункт 29-1 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (в новій редакції згідно з Законом № 4888).
Підпункт 1 та абзаци другого, третього, дванадцятого - сімдесят дев’ятого підпункту 13 пункту 10 розділу XIV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX.
Стаття 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”.
Пункти 12, 13, 26 та 28 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.
Пункти 12, 44 та 50 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.
Пункт 14 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.
Пункт 21 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.
Пункт 23 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.
---
Суть питання:
Замовник запитує, чи можуть бути актуалізовані документи, що підтверджують країну походження або ступінь локалізації товару (відповідно до пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 3 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178), якщо ці дані змінюються між поданням тендерної пропозиції та фактичною поставкою товару/використанням у складі послуг або робіт, за умови збереження відсотка локалізації не нижче встановленого.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надало прямої відповіді на поставлені питання в основній консультації. Замість цього, воно перенаправило до департаменту промислової політики Мінекономіки з питань розроблення підзаконних нормативно-правових актів та технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель щодо оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва за Законом України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX, який вводиться в дію з 24.08.2026.
Також, Мінекономіки зазначило, що відповідна інформація міститься у листах від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX” та від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей".
Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на поставлені питання надана в листах від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 щодо набрання чинності Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX та від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 щодо змін, внесених до Особливостей.
Загальні висновки на основі згаданих пов'язаних листів:
1. Щодо актуалізації документів про походження товару (в розумінні підпункту 5) пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про публічні закупівлі») на момент поставки/використання:
* Мінекономіки в листі від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей" зазначило, що відповідні вимоги застосовуються на стадіях як подання пропозиції/тендерної пропозиції, так і виконання договору про закупівлю з урахуванням положень Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості).
* Відповідно до пункту 3 Особливостей, документи, що надаються на стадії виконання договору, повинні підтверджувати відповідність фактично поставленого або використаного товару інформації, наданій у пропозиції/тендерній пропозиції, та дотримання вимог локалізації.
* Це означає, що документ, що підтверджує походження товару, може бути актуалізований (оновлений, уточнений) на момент поставки товару/використання у складі послуг або робіт, якщо фактичні обставини змінилися, але при цьому зберігається відповідність вимогам законодавства щодо країни походження (наприклад, походження з країни-учасниці відповідних міжнародних договорів України у сфері державних закупівель, як зазначено в пункті 3 Особливостей).
2. Щодо визнання документів/інформації про ступінь локалізації, що містять інше значення, але не нижче встановленого ЗУ «Про публічні закупівлі» на відповідний рік, як підтвердження дотримання вимог:
* Згідно з листом від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей", вимоги локалізації застосовуються як на стадії подання пропозиції/тендерної пропозиції, так і на стадії виконання договору про закупівлю.
* Пункт 3 Особливостей вимагає, щоб документи, надані на стадії виконання договору, підтверджували відповідність фактично поставленого товару інформації, наданій у пропозиції, та дотримання вимог локалізації.
* Лист від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX” вказує на поетапне зростання мінімального ступеня локалізації (у 2026 році — 30%, у 2027 році — 35%, з 2028 року — 40%).
* Таким чином, документи/інформація, що містять інше значення ступеня локалізації, ніж те, що вказувалося учасником під час закупівлі, але яке є не нижчим ніж встановлений Законом України «Про публічні закупівлі» на відповідний рік, вважатимуться такими, що підтверджують дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва такого товару. Головне — це відповідність фактичного показника мінімальним законодавчо встановленим вимогам на момент виконання договору.
---
Посилання на НПА, що згадуються у відповіді:
Повний текст документа:
Запит від: філія "Дельта-лоцман" державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
Тема розширена: Проведення закупівель відповідно до вимог пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про публічні закупівлі» (локалізація))
Суть: Згідно вимог пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про публічні закупівлі», а також пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (з врахуванням змін, внесених Постановою КМУ від 28.09.2026 р. № 1181, далі - Особливості) постачальник товару/надавач послуг/виконавець робіт на стадії виконання договору повинен разом із товаром надавати замовнику документи/інформацію, що підтверджують, зокрема, дотримання вимог ЗУ «Про публічні закупівлі» та Особливостей в частині локалізації виробництва (документи, що підтверджують країну походження або документи/інформацію про ступінь локалізації виробництва тощо).
Одночасно, під час проведення процедури закупівлі, зокрема - відкритих торгів, учасник на вимогу тендерної документації в складі тендерної пропозиції також надає аналогічні документи/інформацію (документи, що підтверджують країну походження або документи/інформацію про ступінь локалізації виробництва тощо).
При цьому, за проміжок часу між поданням тендерної пропозиції та фактичною поставкою / використанням у складі послуг або робіт такі документи/інформація можуть змінюватись з об’єктивних причин (наприклад, ввезення товару на територію України під виконання конкретного договору, або зміни у складових розрахунку ступеня локалізації товару (із залишенням відсотка не нижче встановленого ЗУ «Про публічні закупівлі»)).
Просимо надати роз’яснення:
1. чи може документ, що підтверджує походження товару з відповідної країни (в розумінні підпункту 5) пункту 61 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про публічні закупівлі»), наданий учасником під час здійснення процедури закупівлі, бути актуалізованим на момент поставки товару /використання у складі послуг або робіт (дати, уточнення тощо)?
2. під час поставки товару /використання у складі послуг або робіт - чи вважатимуться такими, що підтверджують дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва такого товару, документи/інформація, що містять значення ступеня локалізації інший, ніж той, що вказувався учасником під час проведення закупівлі, але який є не нижчим ніж встановлений ЗУ «Про публічні закупівлі» на відповідний рік?
Відповідь на запит 489/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що з питань здійснення заходів з розроблення підзаконних нормативно-правових актів, а також технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель, стосовно оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (далі - Закон № 4888), які вводяться в дію з 24.08.2026, необхідно звертатися до департаменту промислової політики Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом департамент промислової політики Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.
Принагідно зазначаємо, що інформація щодо положень Закону № 4888, у тому числі стосовно локалізації, міститься у листах від № 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX” та від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76414-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=106070
Номер відповіді: 489/2026
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що з питань здійснення заходів з розроблення підзаконних нормативно-правових актів, а також технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель, стосовно оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (далі - Закон № 4888), які вводяться в дію з 24.08.2026, необхідно звертатися до департаменту промислової політики Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом департамент промислової політики Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.
Принагідно зазначаємо, що інформація щодо положень Закону № 4888, у тому числі стосовно локалізації, міститься у листах від № 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX” та від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76414-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=106070
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76414-06) ---
Тема: Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX
Відповідь: Перейти до основного вмісту
Державні сайти
Інфо-ресурси
Eng
Версія для слабозорих
Про нас
Діяльність
Бізнесу
Громадянам
Пошук
Головна
/
Публічні закупівлі
/
Консультації з питань закупівель
/
Узагальнені відповіді
Узагальнені відповіді
Пошук документів
Введіть текст для пошуку в документах. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри.
Введіть текст для пошуку в документах
Шукати
Очистити
17.08.2026
Документ
Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX
Номер:
3323-04/76414-06
1. Щодо порядку застосування нормативно-правових актів у перехідний період
2. Щодо положень Закону № 4888, які введені в дію з 24.06.2026
3. Щодо зміни ціни в договорі у зв’язку з її коливанням на ринку
4. Щодо порядку визначення винятків із застосування конкурентних процедур закупівель
5. Щодо внесення змін до іншого законодавства України у зв’язку з набранням чинності Законом № 4888
6. Щодо положень Закону № 4888 стосовно локалізації, які вводяться в дію через два місяці з дня набрання ним чинності
7. Щодо оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях
8. Щодо розробки нормативно-правових актів та технічної реалізації в електронній системі закупівель
Завантажити файли
1
Підписка на новини
Залиште адресу електронної пошти, щоб своєчасно отримувати важливі новини та офіційні повідомлення.
E-mail*
Підписатись
Версія для слабозорих
Попередня версія сайту
Мапа сайту
Електронне звернення
Статистика
Що нового на сайті
Телефон кореспонденції
(044) 200-47-53
Електронна пошта
meconomy@me.gov.ua
Адреса
01008, Україна, м. Київ,
вул. М.Грушевського, 12/2
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на me.gov.ua в незалежності від повного або часткового використання матеріалів.
Створено за підтримки
--- Документ: https://me.gov.ua/download/9493ff55-730c-4055-964a-f6b1cd10095e/file.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ
Мінекономіки
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71,
e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р.
Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства
та інші суб’єкти сфери публічних
Щодо набрання чинності та введення в дію
Закону України “Про публічні закупівлі”
від 27.05.2026 № 4888-IX
Міністерство економіки та довкілля України як Уповноважений орган, що
забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних
закупівель, інформує.
Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі –
Закон № 922) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель
товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних
громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та
протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що
зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до
Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей
здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників,
передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії
правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його
припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів
України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості № 1178), яка
прийнята на виконання вимог Закону № 922.
З 24.06.2027 набрав чинності новий Закон України “Про публічні
закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (далі - Закон № 4888), який визначає
правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, а
також проведення конкурсів проектів для забезпечення потреб держави та
територіальних громад.
Виходячи з пункту 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888, Закон № 4888 набирає чинності з дня, наступного за днем його
опублікування, у тому числі щодо положень стосовно зміни істотних умов
договору про закупівлю, передбачених Законом № 922, та вводиться в дію
поетапно:
— через два місяці з дня набрання чинності цим Законом в частині вимог
щодо локалізації;
— з набранням чинності окремого закону в частині вимог щодо
зарезервованих контрактів;
— через дев’ять місяців з дня набрання чинності в цілому — з 24.03.2027.
При цьому, виходячи з підпункту 2 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та
перехідні положення” Закону № 4888, Кабінет Міністрів України має у
шестимісячний строк з дня введення в дію цього Закону розробити і подати на
розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до цього
Закону щодо врегулювання питань, пов’язаних з укладенням зарезервованих
контрактів.
Щодо порядку застосування нормативно-правових актів у перехідний
період
Виходячи з пункту 8 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888, Особливості № 1178 продовжуватимуть застосовуватися до
введення в дію Закону № 4888 в цілому. У разі припинення або скасування
воєнного стану до 24.03.2027, Особливості № 1178 діятимуть протягом 90 днів
після такого скасування.
При цьому Закон № 922 втрачає чинність з дня введення в дію Закону
№ 4888 відповідно до пункту 9 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні
положення”, тобто 24.03.2027.
Відповідно до пункту 2 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888 публічні закупівлі товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення
в дію Закону № 4888, завершуються в порядку, що діяв до введення його в дію.
Договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, встановлених до
введення в дію Закону № 4888, виконуються в повному обсязі до закінчення
строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів
вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію
Закону № 4888.
Щодо положень Закону № 4888, які введені в дію з 24.06.2026
Виходячи з норм пункту 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні
положення” Закону № 4888, пункт 7, підпункти 9, 11 та абзаци перший,
четвертий - одинадцятий підпункту 13 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та
перехідні положення” Закону № 4888, вводяться в дію з дня набрання чинності
Законом, з 24.06.2026.
Ці положення стосуються випадків зміни ціни за одиницю товару до 10
відсотків в договорі про закупівлю, а також зміни ціни в договорі у зв’язку зі
зміною показників та індексів; зменшення ступеня локалізації стосовно техніки
і обладнання, виготовлених підприємствами вітчизняного машинобудування
для агропромислового комплексу; надання оператором системи передачі послуг
з приєднання електроустановок згідно з договором приєднання.
Щодо зміни ціни в договорі у зв’язку з її коливанням на ринку
Пунктом 7 розділу XІV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888 передбачено, що положення пункту 2 частини п’ятої статті 41
Закону № 922 в редакції нового Закону застосовуються до правовідносин у
сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності
Законом № 922.
Водночас підпунктом 13 пункту 10 розділу XІV “Прикінцеві та перехідні
положення” Закону № 4888 викладено пункт 2 частини п’ятої статті 41
Закону № 922 в наступній редакції, а саме: збільшення ціни за одиницю товару
до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі
коливання ціни такого товару на ринку, за умови що така зміна не призведе до
збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один
раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до
такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо
строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов
договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та
електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не
більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку
збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін).
Отже, зазначеним положенням надано зворотну силу в часі, що дозволяє
їх застосування до правовідносин у сфері публічних закупівель, які
регулювалися Законом № 922.
У свою чергу, до договорів про закупівлю, укладених згідно
Особливостей, при зміні істотних умов застосовуються положення пункту 19
Особливостей відповідно до редакції, яка діяла на момент укладення, на
підставі тих умов та порядку, що були передбачені проектом договору та
визначені укладеним договором про закупівлю.
Щодо порядку визначення винятків із застосування конкурентних
процедур закупівель
Відповідно до абзаців десятого та одинадцятого підпункту 13 пункту 10
розділу XІV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888 розділ X
“Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 922 доповнено пунктом 3-7, а
саме: винятки із застосування конкурентних процедур закупівель визначаються
Кабінетом Міністрів України в Особливостях за погодженням з комітетом
Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання
публічних закупівель.
Щодо внесення змін до іншого законодавства України у зв’язку з
набранням чинності Законом № 4888
Відповідно до абзацу третього пункту 1 розділу XIV “Прикінцеві та
перехідні положення” Закону № 4888 цей Закон набирає чинності з дня,
наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через дев’ять
місяців з дня набрання ним чинності, крім, зокрема підпунктів 9, 11 пункту 10
цього розділу, які вводяться в дію з дня набрання чинності цим Законом.
При цьому підпунктом 9 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888 передбачено, що у пункті 3 статті 1 Закону України “Про
стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового
комплексу” цифри і слово “60 відсотків” замінити цифрами і словом “40
відсотків”.
Крім цього, підпунктом 11 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні
положення” Закону № 4888 передбачено абзац дев’ятий частини дванадцятої
статті 21 Закону України “Про ринок електричної енергії” викласти в такій
редакції:
“Придбання товарів, робіт і послуг з будівництва, реконструкції та/або
технічного переоснащення об’єктів електроенергетики (до точки приєднання
електроустановок замовника) під час надання оператором системи передачі
послуг з приєднання за кошти замовника здійснюється у порядку,
встановленому договором приєднання. При цьому замовник послуги з
приєднання електроустановок до системи передачі, за умови виконання вимог,
визначених абзацом сьомим цієї частини, має право обрати виконавця
будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, включно з
розробленням проектної документації, з числа суб’єктів господарювання, які
мають право на здійснення відповідного виду діяльності згідно із
законодавством, для виконання робіт з будівництва, реконструкції та/або
технічного переоснащення електричних мереж зовнішнього
електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання
електроустановок замовника)”.
Зважаючи на те, що відповідно до Положення про Міністерство
енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 17.06.2020 № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних
органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну
політику в електроенергетичному комплексі, з питань змін до положень статті
21 Закону України “Про ринок електричної енергії”, у разі необхідності,
суб’єктам сфери публічних закупівель пропонується додатково звертатися до
Міненерго.
Водночас Мінекономіки щодо практичного застосування цих норм
направило до Міненерго лист-звернення від 28.07.2026 № 3323-04/68781-03.
Про результати розгляду звернення суб'єктів сфери буде повідомлено
додатково.
Щодо положень Закону № 4888 стосовно локалізації, які вводяться в дію
через два місяці з дня набрання ним чинності
Згідно з пунктом 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його
опублікування, та вводиться в дію через дев’ять місяців з дня набрання ним
чинності, крім підпункту 1 та абзаців другого, третього, дванадцятого -
сімдесят дев’ятого підпункту 13 пункту 10 цього розділу, які вводяться в дію
через два місяці з дня набрання чинності цим Законом - з 24.08.2026.
Згідно підпункту 1 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні
положення” Закону № 4888 внесено зміни до статті 10 Закону України “Про
основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” та
встановлено, що органу державного фінансового контролю надається право
перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські
документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують
надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, щодо проведення
закупівель (у тому числі документи виробників для підтвердження ступеня
локалізації виробництва товарів / товарів у складі робіт та послуг), проводити
перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини,
матеріалів, готової продукції, устаткування тощо), а також проводити зустрічні
звірки з питань дотримання вимог законодавства про локалізацію виробництва
у юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та фізичних осіб
- підприємців, які брали участь у закупівлі та/або у постачанні товарів (товарів
у складі робіт і послуг), наданні послуг та виконанні робіт, з метою
документального та фактичного підтвердження виду, обсягу, точності та
законності господарських операцій, пов’язаних із предметом закупівлі, і
розрахунків, для з’ясування їх реальності, повноти відображення в
бухгалтерському обліку та підтвердження понесених витрат.
Щодо оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у
публічних закупівлях
Виходячи з абзаців другого, третього, дванадцятого - сімдесят дев’ятого
підпункту 13 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888, пункт 29-1 частини першої статті 1 № 922 викладено в новій
редакції, згідно якої ступінь локалізації виробництва — показник місцевої
складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів,
деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших
складових вітчизняного виробництва у виробничій собівартості товару, що є
предметом закупівлі, незалежно від того, закуповується такий товар як
самостійний предмет закупівлі чи у складі робіт або послуг.
Водночас нові норми Закону № 4888 передбачають комплексне
врегулювання питань застосування вимог щодо локалізації виробництва під час
здійснення публічних закупівель у разі, якщо вартість предмета закупівлі
(товарів, у тому числі в складі робіт чи послуг) дорівнює або перевищує
1 мільйон гривень.
Встановлюється поетапне зростання мінімального ступеня локалізації (у
2026 році — 30%, у 2027 році — 35%, з 2028 року — 40%), який обчислюється
за затвердженою формулою та підтверджується шляхом включення товару його
виробником до переліку локалізованих товарів.
Додатково розширюється номенклатура товарів, на які поширюються
зазначені вимоги (механізовані засоби розмінування (гуманітарного
розмінування), засоби детонування (знешкодження/знищення)
вибухонебезпечних предметів, зокрема з дистанційним керуванням;
бронежилети, чохли та комплектуючі до бронежилетів, шоломи бойові
балістичні), а також визначаються винятки щодо незастосування правил
локалізації до товарів, країнами походження яких є держави — учасниці Угоди
про державні закупівлі (GPA) та інших відповідних міжнародних договорів
України.
Крім цього, встановлюється обов’язковий порядок дій замовників та
заходи правової відповідальності суб’єктів закупівель з вимогами щодо
локалізації.
Зокрема у тендерній документації/запитах пропозицій мають зазначатися
вимоги щодо надання підтвердних документів та інформація про повний
ланцюг постачання від осіб, які не є виробниками.
Замовники зобов’язані відхиляти пропозиції, що не відповідають цим
вимогам, а в разі виявлення порушень — відміняти закупівлю, оскільки
укладені договори можуть бути визнаними нікчемними.
Для забезпечення контролю за дотриманням встановлених вимог
залучатиметься Держаудитслужба, а також передбачене утворення
Уповноваженим органом комісії з питань забезпечення формування та ведення
переліку локалізованих товарів та відповідності інформації, що міститься в
ньому. Запроваджується застосування до постачальників штрафних санкцій у
розмірі 15 % вартості товару, виключення товарів із переліку та ведення
Реєстру недоброчесних виробників із подальшою забороною здійснювати
закупівлю їхньої продукції.
У зв’язку з цим інформуємо, що вищезазначені зміни, які потребують
здійснення заходів з розроблення підзаконних нормативно-правових актів, а
також технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель,
набирають чинності з 24.08.2026.
Щодо розробки нормативно-правових актів та технічної реалізації в
електронній системі закупівель
Виходячи з підпунктів 1 і 3 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та
перехідні положення” Закону № 4888, Кабінет Міністрів України має у
восьмимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити
прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень
цього Закону, а також до дня введення в дію цього Закону забезпечити
функціонування електронної системи закупівель та можливість технічної
реалізації вимог цього Закону.
З огляду на поетапний характер введення в дію окремих положень Закону
№ 4888, необхідності розроблення підзаконних актів та технічної реалізації в
електронній системі закупівель, надання узагальнених відповідей щодо їх
застосування здійснюватиметься поступово з їх розміщенням на
Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
При цьому звертається увага, що після припинення дії Особливостей
№ 1178, які розроблені на виконання Закону № 922, який втратить чинність
з 24.03.2027, будуть розроблені нові особливості на виконання Закону № 4888.
Принагідно інформуємо, що наразі Мінекономіки та державним
підприємством “Прозорро” вживаються заходи для розроблення підзаконних
актів та їх технічної реалізації в електронній системі закупівель.
Заступник Міністра економіки
та довкілля України Віталій ПЕТРУК
Ірина Ряба, 596-68-46
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=106070) ---
Тема: Щодо змін, внесених до Особливостей
Відповідь: Перейти до основного вмісту
Державні сайти
Інфо-ресурси
Eng
Версія для слабозорих
Про нас
Діяльність
Бізнесу
Громадянам
Пошук
Головна
/
Публічні закупівлі
/
Консультації з питань закупівель
/
Узагальнені відповіді
Узагальнені відповіді
Пошук документів
Введіть текст для пошуку в документах. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри.
Введіть текст для пошуку в документах
Шукати
Очистити
26.10.2026
Документ
Щодо змін, внесених до Особливостей
Номер:
3323-04/106070-06
1. Щодо окремих випадків здійснення закупівель без застосування процедур закупівель
2. Щодо закупівель природного газу та залізничного рухомого складу
3. Щодо закупівель для відновлення об’єктів електроенергетичного комплексу
4. Щодо закупівель послуг для проведення спортивних заходів
5. Щодо застосування вимог локалізації
6. Щодо вартісних меж та винятків
7. Щодо підтвердження локалізації та проведення закупівель
8. Щодо відхилення пропозицій та відміни закупівель
9. Щодо планування закупівель, договорів та оприлюднення інформації
10.Щодо переговорної процедури закупівлі
11.Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
Завантажити файли
1
Підписка на новини
Залиште адресу електронної пошти, щоб своєчасно отримувати важливі новини та офіційні повідомлення.
E-mail*
Підписатись
Версія для слабозорих
Попередня версія сайту
Мапа сайту
Електронне звернення
Статистика
Що нового на сайті
Телефон кореспонденції
(044) 200-47-53
Електронна пошта
meconomy@me.gov.ua
Адреса
01008, Україна, м. Київ,
вул. М.Грушевського, 12/2
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на me.gov.ua в незалежності від повного або часткового використання матеріалів.
Створено за підтримки
--- Документ: https://me.gov.ua/download/47eb119c-5eaf-415f-8b50-b1d64cd928e1/file.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ
Мінекономіки
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71,
e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
від ___________ 20__ р. № _________ На № __________ від ______ 20__ р.
Органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, установи,
організації, підприємства та інші
суб’єкти сфери публічних закупівель
Щодо змін, внесених до Особливостей
Міністерство економіки та довкілля України як Уповноважений орган, що
забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних
закупівель, інформує.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та
протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники здійснюють
закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон)
з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і
послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні
закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та
протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі –
Особливості).
З 23.09.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України
від 23.09.2026 № 1159 «Про внесення зміни до пункту 9² особливостей
здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників,
передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії
правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його
припинення або скасування», якою пункт 9² Особливостей доповнено
підпунктом 3, яким передбачено можливість здійснення до 31.12.2026
закупівель послуг, безпосередньо необхідних для організації та проведення на
території України всеукраїнських та міжнародних спортивних заходів і
спортивних змагань із спорту ветеранів війни, а також забезпечення участі
офіційних збірних команд із числа ветеранів війни у міжнародних змаганнях із
спорту ветеранів війни, включених до Єдиного календарного плану
фізкультурно-оздоровчих, спортивних заходів та спортивних змагань України
на відповідний рік, шляхом укладення договору про закупівлю без застосування
процедур закупівель.
При цьому очікувана вартість предмета закупівлі в межах одного заходу не
може перевищувати суму, еквівалентну 30 тис. євро без урахування податку на
додану вартість. Курс євро для проведення закупівлі відповідно до цього
підпункту визначається згідно з офіційним курсом, встановленим
Національним банком станом на 1 січня року, в якому замовник укладає
договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель.
Перелік та обсяг послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до цього
підпункту, визначаються Мінветеранів з урахуванням програм відповідних
спортивних заходів та спортивних змагань і кількості їх учасників. Укладення
договору про закупівлю відповідно до цього підпункту здійснюється з
дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею
5 Закону.
З 29.09.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України
від 28.09.2026 № 1181 «Про внесення змін до особливостей здійснення
публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених
Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму
воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або
скасування» (далі – постанова № 1181).
Пунктом 2 постанови № 1181 установлено, що закупівлі товарів, робіт і
послуг, розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в
порядку, який діяв до набрання чинності цією постановою.
Постановою № 1181 внесено низку змін до Особливостей, зокрема в
частині здійснення окремих закупівель без застосування процедур закупівель,
застосування переговорної процедури закупівлі, а також приведення положень
Особливостей у відповідність до пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні
положення» Закону (далі - розділ X Закону) щодо застосування вимог щодо
ступеня локалізації виробництва.
Щодо окремих випадків здійснення закупівель без застосування
процедур закупівель
Змінами до Особливостей передбачено можливість здійснення окремих
закупівель без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель,
зокрема щодо:
природного газу для забезпечення споживачів відповідно до статті 121
Закону України “Про ринок природного газу”, у суб’єкта ринку
природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України покладено
спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у
процесі функціонування ринку природного газу, а також закупівлі
природного газу таким суб’єктом для забезпечення виконання зазначених
обов’язків;
залізничного тягового рухомого складу та пов’язаних із ним послуг для
АТ «Укрзалізниця»;
відновлення об’єктів електроенергетичного комплексу, пошкоджених або
зруйнованих внаслідок збройної агресії Російської Федерації;
послуг для проведення спортивних заходів та забезпечення підготовки й
участі національних збірних команд України у спортивних заходах і
змаганнях.
Щодо закупівель природного газу та залізничного рухомого складу
Пунктом 9 Особливостей передбачено можливість закупівлі природного
газу без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель замовниками,
які є споживачами відповідно до статті 12¹ Закону України «Про ринок
природного газу», у суб’єкта ринку природного газу, на якого Кабінетом
Міністрів України покладено спеціальні обов’язки для забезпечення
загальносуспільних інтересів, а також закупівлі природного газу таким
суб’єктом для виконання зазначених обов’язків.
При цьому відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про покладення
спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення
загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу
щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та
бюджетним установам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 19.07.2022 № 812, спеціальні обов’язки щодо постачання природного газу
бюджетним установам відповідно до Бюджетного кодексу України, закладам
охорони здоров’я державної власності (казенним підприємствам та/або
державним установам тощо), закладам охорони здоров’я комунальної власності
(комунальним некомерційним підприємствам та/або комунальним установам,
та/або спільним комунальним підприємствам тощо) покладено на товариство з
обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
на строк до 31.03.2027.
Крім того, до 24 березня 2027 року АТ «Укрзалізниця» може здійснювати
без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель закупівлі
залізничного тягового рухомого складу, у тому числі такого, що був у
використанні (зокрема з комплектом запасних частин), послуг з його оренди та
пов’язаних із придбанням, технічним обслуговуванням, транспортуванням,
доставкою і митним оформленням послуг.
При цьому, пунктом 3 Особливостей встановлено, що положення пункту
61 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону під час здійснення
закупівель АТ «Укрзалізниця» до 24 березня 2027 р. залізничного тягового
рухомого складу, що був у використанні не застосовуються.
Щодо закупівель для відновлення об’єктів електроенергетичного
комплексу
Відповідно до пункту 9² Особливостей до 31 грудня 2026 року замовники
можуть здійснювати визначені цим пунктом закупівлі шляхом укладення
договору про закупівлю без застосування процедур закупівель та/або
електронного каталогу за наявності встановлених підстав.
Зокрема, новим підпунктом 4 пункту 9² Особливостей передбачено
можливість здійснення таких закупівель для відновлення, реконструкції та/або
капітального ремонту об’єктів юридичних осіб електроенергетичного
комплексу, пошкоджених або зруйнованих внаслідок збройної агресії
Російської Федерації, з метою забезпечення надійного та безперебійного
функціонування об’єднаної енергетичної системи.
Факт пошкодження або руйнування об’єкта, необхідність закупівлі та її
обсяги підтверджуються замовником до укладення договору документами,
складеними за результатами огляду та/або обстеження такого об’єкта.
Зміни до істотних умов договорів, укладених відповідно до підпункту 4
пункту 9² Особливостей, розміщуються в електронній системі закупівель
протягом трьох робочих днів з дня їх внесення та автоматично
оприлюднюються через 90 днів з дня припинення або скасування воєнного
стану, крім договорів, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої
статті 41 Закону. Для таких договорів оприлюднення відповідної інформації
здійснюється згідно з пунктом 11 частини першої статті 10 Закону.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 509 Цивільного кодексу
України (далі – ЦК України) зобов’язання виникають з підстав, встановлених
статтею 11 ЦК України. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України
зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов
договору. Водночас частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що
якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно
підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, установлений пунктом 9² Особливостей строк до 31 грудня
2026 року визначає період, протягом якого замовники можуть здійснювати
визначені закупівлі без застосування процедур закупівель та/або електронного
каталогу, і не регулює строк виконання зобов’язань за укладеними договорами
про закупівлю.
Щодо закупівель послуг для проведення спортивних заходів
Особливості доповнено пунктом 9³, яким передбачено здійснення без
застосування процедур закупівель/спрощених закупівель закупівель послуг,
необхідних для проведення спортивних заходів, змагань, фізкультурно-
оздоровчих заходів, фізкультурно-спортивної реабілітації, а також підготовки
та участі національних збірних команд України в міжнародних заходах і
змаганнях, включених до Єдиного календарного плану на відповідний рік.
Очікувана вартість предмета закупівлі в межах одного заходу не може
перевищувати еквівалент 30 тис. євро без урахування ПДВ за офіційним курсом
Національного банку України станом на 1 січня року укладення договору.
У разі якщо вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. гривень,
замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без
використання електронної системи закупівель, договір з додатками та
обґрунтування підстави здійснення закупівлі. Звіт також повинен містити
передбачену пунктом 9 Особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних
власників надавача послуг, яка за відсутності технічної можливості її
автоматичного формування або у разі, якщо надавач послуг є нерезидентом,
додається замовником самостійно.
Водночас звіт про виконання договору про закупівлю, укладений
відповідно до цього пункту, не оприлюднюється замовником в електронній
системі закупівель (крім випадку, визначеного пунктом 32 Особливостей).
На договори, укладені відповідно до пункту 9³ Особливостей,
поширюються положення пунктів 17 та 19 Особливостей щодо укладення
договорів і зміни їх істотних умов.
Щодо застосування вимог локалізації
Постановою № 1181 внесено комплексні зміни до Особливостей щодо
застосування вимог до ступеня локалізації виробництва, зокрема уточнено
порядок визначення вартісної межі, винятки із застосування таких вимог,
способи підтвердження ступеня локалізації виробництва, вимоги до планування
закупівель, тендерної документації, запиту пропозицій постачальників та
повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, а також підстави
відхилення пропозицій, відміни закупівель, положення щодо виконання
договорів про закупівлю та здійснення контролю.
Щодо вартісних меж та винятків
Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники застосовують положення
пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону з
урахуванням Особливостей, крім установлених винятків.
Вимоги локалізації поширюються на товари, визначені пунктом 6¹ розділу
X Закону, та товари з додаткового переліку, у тому числі ті, що закуповуються
у складі робіт або послуг, за умови досягнення встановленої вартісної межі
1 млн. гривень.
При цьому зазначена межа застосовується до вартості відповідного товару
(товарів) у складі предмета закупівлі, а в разі закупівлі робіт або послуг — до
вартості кожної позиції товару, що є складовою предмета закупівлі.
Винятки із застосування вимог локалізації передбачено пунктом 3
Особливостей. Так, до товарів, що походять із країн — учасників відповідних
міжнародних договорів України у сфері державних закупівель, такі вимоги не
застосовуються за наявності передбаченого законодавством документа, що
підтверджує походження товару з відповідної країни.
Щодо підтвердження локалізації та проведення закупівель
Пунктом 2 Особливостей визначено, що посилання на товар із переліку
товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва (далі — перелік
локалізованих товарів) є способом оприлюднення та/або надання інформації
про ступінь локалізації виробництва товару та документів, що його
підтверджують.
Змінами до пунктів 12, 13, 26 та 28 Особливостей уточнено вимоги щодо
відображення інформації про локалізацію під час застосування електронного
каталогу, переговорної процедури та відкритих торгів. Зокрема у випадках,
визначених Особливостями, замовник зазначає інформацію про закупівлю
локалізованих товарів та вимоги щодо їх відповідності встановленому ступеню
локалізації виробництва у відповідних документах закупівлі.
Учасник або постачальник надає посилання на відповідний товар із
переліку локалізованих товарів або документ, що підтверджує походження
товару з відповідної країни. Якщо учасник, постачальник товару, надавач
послуг або виконавець робіт не є виробником, додатково надаються
передбачені Особливостями інформація та документи щодо суб’єктів
господарювання, залучених до ланцюга постачання між виробником і
відповідною особою.
Відповідні вимоги застосовуються на стадіях подання
пропозиції/тендерної пропозиції та виконання договору про закупівлю з
урахуванням положень Особливостей.
Щодо відхилення пропозицій та відміни закупівель
Пунктами 12 та 44 Особливостей передбачено додаткові підстави
відхилення пропозицій постачальників та тендерних пропозицій у разі
недотримання вимог локалізації, зокрема щодо відповідності встановленому
ступеню локалізації виробництва, надання підтвердних документів, інформації
про ланцюг постачання та відповідності зазначеного виробника відомостям
переліку локалізованих товарів.
Крім того, відповідно до пунктів 12 та 50 Особливостей замовник
зобов’язаний відмінити запит пропозицій постачальників або відкриті торги,
якщо органом державного фінансового контролю встановлено, що у
відповідному запиті або тендерній документації не визначено вимоги щодо
відповідності предмета закупівлі встановленому ступеню локалізації
виробництва для товарів, щодо яких такі вимоги застосовуються.
Щодо планування закупівель, договорів та оприлюднення інформації
Пунктом 14 Особливостей передбачено врахування вимог локалізації під
час планування закупівель із зазначенням у річному плані відповідної
інформації про предмет закупівлі, коди згідно з Єдиним закупівельним
словником (CPV) та УКТ ЗЕД, очікувані обсяги та/або вартість і застосування
вимог локалізації.
Відповідно до пункту 3 Особливостей документи, що надаються на стадії
виконання договору, повинні підтверджувати відповідність фактично
поставленого або використаного товару інформації, наданій у
пропозиції/тендерній пропозиції, та дотримання вимог локалізації.
Пунктом 4 Особливостей передбачено відображення у звіті про виконання
договору про закупівлю посилання на відповідний товар із переліку
локалізованих товарів або документа, що підтверджує походження товару з
відповідної країни.
Водночас пунктом 21 Особливостей установлено нікчемність договору про
закупівлю, укладеного з порушенням пункту 6¹ розділу X Закону, якщо на
відповідну закупівлю поширюються його вимоги.
Крім того, пунктом 23 Особливостей передбачено здійснення
Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами
моніторингу закупівель з урахуванням вимог щодо ступеня локалізації
виробництва.
Принагідно інформуємо, що з питань технічної реалізації в електронній
системі закупівель положень Особливостей стосовно застосування вимог щодо
ступеня локалізації виробництва, зокрема відображення відповідної інформації
та документів під час здійснення закупівель, слід звертатися до державного
підприємства «Прозорро», яке визначене адміністратором електронної системи
закупівель.
Щодо переговорної процедури закупівлі
Пункт 13 Особливостей доповнено можливістю закупівлі послуг із
перевезення, переміщення та зберігання обладнання, необхідного для
відновлення об’єктів, зруйнованих або пошкоджених внаслідок збройної агресії
Російської Федерації.
Також передбачено нові підстави застосування переговорної процедури
закупівлі у разі закупівлі:
– суб’єктами ринку природного газу компресорних, газопоршневих та/або
газотурбінних газоперекачувальних установок, у тому числі таких, що були у
користуванні, та послуг з їх оцінки, для забезпечення сталого функціонування
технологічних процесів та/або відновлення сталої роботи пошкоджених або
зруйнованих об’єктів в умовах збройної агресії Російської Федерації проти
України. Ціна установок, що були у користуванні, не може перевищувати
вартість, визначену висновком експерта (експертного дослідження) або звітом
про оцінку майна;
– товарів, робіт і послуг для захисту об’єктів критичної інфраструктури та
будівництва, створення й облаштування об’єктів фонду захисних споруд
цивільного захисту, якщо сума договору не перевищує 10 млн гривень, а строк
його виконання – 90 днів з дати укладення;
– товарів, робіт і послуг за кошти резервного фонду державного бюджету
для створення та функціонування відновлювального резерву засобу
інформатизації I або II категорії впливу порушення його функціонування,
визначеної відповідно до законодавства у сфері цифрового розвитку та
цифровізації, з метою забезпечення безперервності функціонування такого
засобу та виконання вимог щодо його резервування і відновлення.
Крім того, відповідно до пункту 13 Особливостей під час переговорів
замовник вимагає від учасника (учасників) підтвердження відсутності підстав
для відмови в участі згідно з пунктом 47 Особливостей.
При цьому передбачений пунктом 47 Особливостей обов’язок переможця
оприлюднити в електронній системі закупівель документи, що підтверджують
відсутність підстав, визначених підпунктами 3, 5, 6 і 12 цього пункту, протягом
чотирьох днів з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір
про закупівлю, на переговорну процедуру закупівлі не поширюється.
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
У підпункті 7 пункту 19 Особливостей уточнено положення щодо зміни
ціни у зв’язку зі зміною біржових котирувань або показників міжнародних
цінових агентств, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Застосування цієї підстави передбачає встановлення в договорі про закупівлю
порядку зміни ціни.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2026 № 1315 «Про
визначення переліку міжнародних цінових агентств» затверджено перелік
міжнародних цінових агентств, показники яких можуть застосовуватися під час
зміни істотних умов договору про закупівлю відповідно до підпункту 7 пункту
19 Особливостей. До зазначеного переліку включено: Argus Media group
(Argus); Independent Commodity Intelligence Services (ICIS); S&P Global
Energy/S&P Global Inc. (Platts).
Заступник директора департаменту
сфери публічних закупівель – начальник
управління сфери публічних закупівель Михайло МОХНЯ
Інна НОВГОРОДСЬКА, 596-68-46
Консультація
№ 385/2026
25.09.2026
Переговорна процедура закупівлі
Запит: * Від: Міністерство юстиції України * Тема розширена: Застосування в договорах про закупівлю юридичних послуг ч.3 ст. 631 ЦК України. Суть питання: Чи правомірне застосування у договорах про закупівлю юридичних послуг частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України у випадку здійснення закупівлі відповідно до підпункту 7 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957)? Висновки/Відповідь: Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на це питання надано в листі від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03. Суть листа Мінекономіки від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03: * Загальні положення: Закупівлі здійснюються відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості). При цьому замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом (пункт 3 Особливостей). * Процедури закупівлі: * Відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина перша статті 20 Закону). * Переговорна процедура (пункт 13 Особливостей) застосовується як виняток і є правом, а не обов’язком замовника. * Укладання договору: * Договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) з урахуванням положень статті 41 Закону та Особливостей (пункт 17 Особливостей). * Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. * Застосування частини третьої статті 631 ЦК України: * Згідно з частиною третьою статті 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. * Мінекономіки зазначає, що це можливо у випадках застосування переговорної процедури закупівлі за наявності умов, визначених пунктами 2, 4 та 5 пункту 13 Особливостей. Ці пункти передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, які можуть бути надані (поставлені/виконані) *тільки певним суб’єктом господарювання за відсутності при цьому альтернативи*. * Компетенція Уповноваженого органу: * Мінекономіки, керуючись частиною другою статті 19 Конституції України, статтею 9 Закону України «Про публічні закупівлі» та Положенням про Міністерство економіки та довкілля України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 № 1029, не належить до компетенції визначати правомірність дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. Будь-які рішення щодо здійснення конкретної закупівлі приймаються замовником самостійно.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 385/2026Огляд:
Запит:
Від: Міністерство юстиції України
Тема розширена: Застосування в договорах про закупівлю юридичних послуг ч.3 ст. 631 ЦК України.
Суть питання: Чи правомірне застосування у договорах про закупівлю юридичних послуг частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України у випадку здійснення закупівлі відповідно до підпункту 7 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957)?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на це питання надано в листі від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03.
Суть листа Мінекономіки від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03:
Загальні положення: Закупівлі здійснюються відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості). При цьому замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом (пункт 3 Особливостей).
Процедури закупівлі:
* Відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина перша статті 20 Закону).
* Переговорна процедура (пункт 13 Особливостей) застосовується як виняток і є правом, а не обов’язком замовника.
Укладання договору:
* Договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) з урахуванням положень статті 41 Закону та Особливостей (пункт 17 Особливостей).
* Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Застосування частини третьої статті 631 ЦК України:
* Згідно з частиною третьою статті 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
* Мінекономіки зазначає, що це можливо у випадках застосування переговорної процедури закупівлі за наявності умов, визначених пунктами 2, 4 та 5 пункту 13 Особливостей. Ці пункти передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, які можуть бути надані (поставлені/виконані) *тільки певним суб’єктом господарювання за відсутності при цьому альтернативи*.
Компетенція Уповноваженого органу:
* Мінекономіки, керуючись частиною другою статті 19 Конституції України, статтею 9 Закону України «Про публічні закупівлі» та Положенням про Міністерство економіки та довкілля України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 № 1029, не належить до компетенції визначати правомірність дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. Будь-які рішення щодо здійснення конкретної закупівлі приймаються замовником самостійно.
Суть питання: Чи правомірне застосування у договорах про закупівлю юридичних послуг частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України у випадку здійснення закупівлі відповідно до підпункту 7 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957)?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на це питання надано в листі від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03.
Суть листа Мінекономіки від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03:
* Відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина перша статті 20 Закону).
* Переговорна процедура (пункт 13 Особливостей) застосовується як виняток і є правом, а не обов’язком замовника.
* Договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) з урахуванням положень статті 41 Закону та Особливостей (пункт 17 Особливостей).
* Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
* Згідно з частиною третьою статті 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
* Мінекономіки зазначає, що це можливо у випадках застосування переговорної процедури закупівлі за наявності умов, визначених пунктами 2, 4 та 5 пункту 13 Особливостей. Ці пункти передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, які можуть бути надані (поставлені/виконані) *тільки певним суб’єктом господарювання за відсутності при цьому альтернативи*.
* Мінекономіки, керуючись частиною другою статті 19 Конституції України, статтею 9 Закону України «Про публічні закупівлі» та Положенням про Міністерство економіки та довкілля України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 № 1029, не належить до компетенції визначати правомірність дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. Будь-які рішення щодо здійснення конкретної закупівлі приймаються замовником самостійно.
Повний текст документа:
Запит від: МІністерство юстиції України
Тема розширена: Застосування в договорах про закупівлю юридичних послуг ч.3 ст. 631 ЦК України.
Суть: Чи правомірне застосування у договорах про закупівлю юридичних послуг ч.3 ст. 631 ЦК України у випадку здійснення закупівлі відповідно до пп. 7 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами відповідно до постанови Кабінету Мінстрів України від 15.07.2026 № 957)?
Відповідь на запит 385/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надано листом від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03, що додається.
Номер відповіді: 385/2026
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надано листом від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03, що додається.
Додаткові матеріали:
Лист-відповідь № 3323-04_94062-03 від 09.09.2026.pdf
--- Документ: Лист-відповідь № 3323-04_94062-03 від 09.09.2026.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ
Мінекономіки
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71,
e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
від ___________ 20__ р. № _________ На № 130392/9.4/26-26 від 01 вересня 2026 р.
Міністерство юстиції України
Щодо надання відповіді
Міністерство економіки та довкілля України розглянуло лист Міністерства
юстиції України щодо застосування законодавства та в межах компетенції
повідомляє.
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) визначає правові та
економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для
забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних
територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та
протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що
зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до
Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами)
(далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати
публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять
закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення
публічних закупівель, визначених Законом.
Так, відкриті торги є основною процедурою закупівлі у відповідності до
частини першої статті 20 Закону.
Поряд з цим пунктом 13 Особливостей передбачено, що переговорна
процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, відповідно до якої
замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо
ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками
процедури закупівлі.
Отже, застосування переговорної процедури закупівлі за наявності
відповідних підстав є правом, а не обов’язком замовника.
У свою чергу, пунктом 17 Особливостей установлено, що договір про
закупівлю за результатами проведеної закупівлі укладається відповідно до
Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону та
Особливостей. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є
обов'язковим для виконання сторонами. Разом з тим згідно частини третьої
статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови
договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його
укладення.
Водночас переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як
виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4 та 5 пункту 13
Особливостей, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів,
робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним
суб’єктом господарювання за відсутності при цьому альтернативи. Тому,
сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин
між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках.
Принагідно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19
Конституції України, а також відповідно до статті 9 Закону та Положення про
Міністерство економіки та довкілля України, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 № 1029, до компетенції
Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення
правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
Будь-які рішення щодо здійснення конкретної закупівлі приймаються
замовником самостійно.
Заступник Міністра економіки
та довкілля України Віталій ПЕТРУК
Інна НОВГОРОДСЬКА, 596-68-46
Консультація
№ 457/2026
25.09.2026
Переговорна процедура закупівлі
Опис консультації Мінекономіки № 457/2026 --- Суть питання: Дніпропетровський окружний адміністративний суд запитує: 25.09.2026 за результатами проведення переговорної процедури, відповідно до абз.4 пп.2 п.13 постанови КМУ 1178, укладено договір з монополістом на закупівлю послуг з розподілу електроенергії. У договорі застосовано ст. 631 ЦК України щодо періоду надання послуг з 01.08.2026. Чи є порушенням застосування переговорної процедури до правовідносин, які виникли до внесення змін до постанови КМУ 1178, що набрали чинності з 01.09.2026? --- Висновки/Відповідь: Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на це питання надана в листі від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03, на який посилається консультація № 385/2026, згадана в основній відповіді № 457/2026. Відповідно до зазначеного листа Мінекономіки інформує: * Загальні засади: * Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади закупівель. * З 19.10.2022 (на період дії воєнного стану та 90 днів після) замовники здійснюють закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), з дотриманням принципів Закону (пункт 3 Особливостей). * Відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина перша статті 20 Закону). * Переговорна процедура закупівлі (пункт 13 Особливостей) застосовується замовником як виняток і є його правом, а не обов’язком. * Укладання договору та застосування ч.3 ст. 631 ЦК України: * Договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного кодексу України (ЦК України) з урахуванням положень статті 41 Закону та Особливостей (пункт 17 Особливостей). * Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). * Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (частина третя статті 631 Цивільного кодексу України). * Застосування частини третьої статті 631 ЦК України є можливим у випадках, коли переговорна процедура закупівлі застосовується як виняток за наявності умов, визначених пунктами 2, 4 та 5 пункту 13 Особливостей. Ці умови передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання за відсутності альтернативи. * Компетенція Мінекономіки: * Мінекономіки як Уповноважений орган не належить визначати правомірність дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках (частина друга статті 19 Конституції України, стаття 9 Закону, Положення про Міністерство економіки та довкілля України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 № 1029). Будь-які рішення щодо здійснення конкретної закупівлі приймаються замовником самостійно. ---
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 457/2026Огляд:
Опис консультації Мінекономіки № 457/2026
---
Суть питання:
Дніпропетровський окружний адміністративний суд запитує: 25.09.2026 за результатами проведення переговорної процедури, відповідно до абз.4 пп.2 п.13 постанови КМУ 1178, укладено договір з монополістом на закупівлю послуг з розподілу електроенергії. У договорі застосовано ст. 631 ЦК України щодо періоду надання послуг з 01.08.2026. Чи є порушенням застосування переговорної процедури до правовідносин, які виникли до внесення змін до постанови КМУ 1178, що набрали чинності з 01.09.2026?
---
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на це питання надана в листі від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03, на який посилається консультація № 385/2026, згадана в основній відповіді № 457/2026.
Відповідно до зазначеного листа Мінекономіки інформує:
Загальні засади:
* Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади закупівель.
* З 19.10.2022 (на період дії воєнного стану та 90 днів після) замовники здійснюють закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), з дотриманням принципів Закону (пункт 3 Особливостей).
* Відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина перша статті 20 Закону).
* Переговорна процедура закупівлі (пункт 13 Особливостей) застосовується замовником як виняток і є його правом, а не обов’язком.
Укладання договору та застосування ч.3 ст. 631 ЦК України:
* Договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного кодексу України (ЦК України) з урахуванням положень статті 41 Закону та Особливостей (пункт 17 Особливостей).
* Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
* Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (частина третя статті 631 Цивільного кодексу України).
* Застосування частини третьої статті 631 ЦК України є можливим у випадках, коли переговорна процедура закупівлі застосовується як виняток за наявності умов, визначених пунктами 2, 4 та 5 пункту 13 Особливостей. Ці умови передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання за відсутності альтернативи.
Компетенція Мінекономіки:
* Мінекономіки як Уповноважений орган не належить визначати правомірність дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках (частина друга статті 19 Конституції України, стаття 9 Закону, Положення про Міністерство економіки та довкілля України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 № 1029). Будь-які рішення щодо здійснення конкретної закупівлі приймаються замовником самостійно.
---
---
Суть питання:
Дніпропетровський окружний адміністративний суд запитує: 25.09.2026 за результатами проведення переговорної процедури, відповідно до абз.4 пп.2 п.13 постанови КМУ 1178, укладено договір з монополістом на закупівлю послуг з розподілу електроенергії. У договорі застосовано ст. 631 ЦК України щодо періоду надання послуг з 01.08.2026. Чи є порушенням застосування переговорної процедури до правовідносин, які виникли до внесення змін до постанови КМУ 1178, що набрали чинності з 01.09.2026?
---
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на це питання надана в листі від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03, на який посилається консультація № 385/2026, згадана в основній відповіді № 457/2026.
Відповідно до зазначеного листа Мінекономіки інформує:
* Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади закупівель.
* З 19.10.2022 (на період дії воєнного стану та 90 днів після) замовники здійснюють закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), з дотриманням принципів Закону (пункт 3 Особливостей).
* Відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина перша статті 20 Закону).
* Переговорна процедура закупівлі (пункт 13 Особливостей) застосовується замовником як виняток і є його правом, а не обов’язком.
* Договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного кодексу України (ЦК України) з урахуванням положень статті 41 Закону та Особливостей (пункт 17 Особливостей).
* Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
* Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (частина третя статті 631 Цивільного кодексу України).
* Застосування частини третьої статті 631 ЦК України є можливим у випадках, коли переговорна процедура закупівлі застосовується як виняток за наявності умов, визначених пунктами 2, 4 та 5 пункту 13 Особливостей. Ці умови передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання за відсутності альтернативи.
* Мінекономіки як Уповноважений орган не належить визначати правомірність дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках (частина друга статті 19 Конституції України, стаття 9 Закону, Положення про Міністерство економіки та довкілля України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 № 1029). Будь-які рішення щодо здійснення конкретної закупівлі приймаються замовником самостійно.
---
Повний текст документа:
Запит від: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Суть: 25.09.2026 за результатами проведення переговорної процедури, відповідно до абз.4 пп.2 п.13 постанови КМУ 1178, укладено договір з про закупівлю послуг з розподілу електроенергії з монополістом та застосовано ст. 631 ЦК України щодо періоду надання послуг з 01.08.2026. Чи є порушенням застосування переговорної процедури до правовідносин, які виникли до внесення змін до постанови КМУ 1178, що набрали чинності з 01.09.2026?
Відповідь на запит 457/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 385/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/c1525372-e2cc-4a9a-a20f-28e6bbd3050e?lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі "Консультації з питань закупівель" реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Номер відповіді: 457/2026
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 385/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/c1525372-e2cc-4a9a-a20f-28e6bbd3050e?lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі "Консультації з питань закупівель" реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/c1525372-e2cc-4a9a-a20f-28e6bbd3050e?lang=uk-UA) ---
Тема: Застосування в договорах про закупівлю юридичних послуг ч.3 ст. 631 ЦК України.
Суть питання: Чи правомірне застосування у договорах про закупівлю юридичних послуг ч.3 ст. 631 ЦК України у випадку здійснення закупівлі відповідно до пп. 7 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами відповідно до постанови Кабінету Мінстрів України від 15.07.2026 № 957)?
Відповідь на запит 385/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надано листом від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03, що додається.
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надано листом від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03, що додається.
Додаткові матеріали:
Лист-відповідь № 3323-04_94062-03 від 09.09.2026.pdf
--- Документ: Лист-відповідь № 3323-04_94062-03 від 09.09.2026.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ
Мінекономіки
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71,
e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
від ___________ 20__ р. № _________ На № 130392/9.4/26-26 від 01 вересня 2026 р.
Міністерство юстиції України
Щодо надання відповіді
Міністерство економіки та довкілля України розглянуло лист Міністерства
юстиції України щодо застосування законодавства та в межах компетенції
повідомляє.
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) визначає правові та
економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для
забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних
територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та
протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що
зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до
Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами)
(далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати
публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять
закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення
публічних закупівель, визначених Законом.
Так, відкриті торги є основною процедурою закупівлі у відповідності до
частини першої статті 20 Закону.
Поряд з цим пунктом 13 Особливостей передбачено, що переговорна
процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, відповідно до якої
замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо
ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками
процедури закупівлі.
Отже, застосування переговорної процедури закупівлі за наявності
відповідних підстав є правом, а не обов’язком замовника.
У свою чергу, пунктом 17 Особливостей установлено, що договір про
закупівлю за результатами проведеної закупівлі укладається відповідно до
Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону та
Особливостей. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є
обов'язковим для виконання сторонами. Разом з тим згідно частини третьої
статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови
договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його
укладення.
Водночас переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як
виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4 та 5 пункту 13
Особливостей, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів,
робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним
суб’єктом господарювання за відсутності при цьому альтернативи. Тому,
сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин
між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках.
Принагідно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19
Конституції України, а також відповідно до статті 9 Закону та Положення про
Міністерство економіки та довкілля України, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 № 1029, до компетенції
Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення
правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
Будь-які рішення щодо здійснення конкретної закупівлі приймаються
замовником самостійно.
Заступник Міністра економіки
та довкілля України Віталій ПЕТРУК
Інна НОВГОРОДСЬКА, 596-68-46
Консультація
№ 444/2026
23.09.2026
Інше
Суть питання: Невиконання судового рішення по справі №826/17584/15 від 2015 року щодо компенсації відсоткової ставки за залучення кредиту в розмірі 2251844,00 грн. Висновки/Відповідь: Міністерство економіки України роз'яснило, що запит не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель. Інформаційний ресурс Уповноваженого органу призначений для поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі згідно з Законом України "Про публічні закупівлі". Заявнику запропоновано надіслати своє питання як електронне звернення відповідно до Закону України "Про звернення громадян" через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого його направлення до структурного підрозділу, в компетенції якого знаходиться порушене питання. Посилання на порядок звернення громадян: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian
Інше
Консультація № 444/2026Огляд:
Суть питання:
Невиконання судового рішення по справі №826/17584/15 від 2015 року щодо компенсації відсоткової ставки за залучення кредиту в розмірі 2251844,00 грн.
Висновки/Відповідь:
Міністерство економіки України роз'яснило, що запит не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель. Інформаційний ресурс Уповноваженого органу призначений для поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі згідно з Законом України "Про публічні закупівлі".
Заявнику запропоновано надіслати своє питання як електронне звернення відповідно до Закону України "Про звернення громадян" через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого його направлення до структурного підрозділу, в компетенції якого знаходиться порушене питання.
Посилання на порядок звернення громадян: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian
Повний текст документа:
Запит від: ТОВ "ІНТЕРФЛОТ"
Тема розширена: Виконання рішення по справі №826/17584/15
Суть: З 2015 року не виконується судове рішення по справі №826/17584/15 - компенсація відсоткової ставки за залученням кредита в розмірі 2251844,00грн.
Номер відповіді: 444/2026
Відповідь: Шановний користувачу, оскільки цей інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі згідно Закону України "Про публічні закупівлі", та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель, пропонується його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання:
http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian
Консультація
№ 437/2026
21.09.2026
Оприлюднення інформації про закупівлю
Опис консультації Мінекономіки щодо застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях --- Суть питання: Відповідно до пп.12 п.6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі", у річному плані закупівель щодо товарів з вимогами локалізації обов’язково зазначаються предмет закупівлі (CPV), код УКТ ЗЕД, очікувані обсяги та/або вартість, а також інформація про застосування вимог локалізації. Замовник планує закупівлю робіт, у складі яких є різні кабелі (40 позицій) загальною вартістю понад 1 млн грн, що підпадають під вимоги локалізації. Запит стосується того, як відобразити інформацію про ці кабелі у річному плані: чи потрібно додавати окремо кожне найменування кабелю з індивідуальними кодами CPV, УКТ ЗЕД та обсягом, чи достатньо вказати одну загальну позицію "Кабелі" з одним кодом CPV, УКТ ЗЕД та загальним обсягом. --- Висновки/Відповідь: Міністерство економіки, у відповідь на запит (№ 437/2026), роз'яснило, що: 1. Пряма відповідь відсутня, є перенаправлення: З питань здійснення заходів з розроблення підзаконних нормативно-правових актів, а також технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель, стосовно оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (далі – Закон № 4888), які вводяться в дію з 24.08.2026, необхідно звертатися до департаменту промислової політики Мінекономіки (за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або поштовою адресою: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, телефони: 200-47-73*3725, 200-47-73*3198). 2. Мінекономіки роз'яснило, що додаткова інформація щодо положень Закону № 4888, у тому числі стосовно локалізації, міститься у листі від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”, де зазначено наступне: * Застосування вимог локалізації: Вимоги щодо ступеня локалізації виробництва застосовуються, якщо вартість предмета закупівлі (товарів, у тому числі в складі робіт чи послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень. Ступінь локалізації виробництва — це показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у виробничій собівартості товару, що є предметом закупівлі, незалежно від того, закуповується такий товар як самостійний предмет закупівлі чи у складі робіт або послуг (згідно з абзацами другим, третім, дванадцятим - сімдесят дев’ятим підпункту 13 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888, пункт 29-1 частини першої статті 1 Закону № 922 в новій редакції). * Вимоги до річного плану (відповідь на конкретне питання відсутня): Лист не містить конкретних вказівок щодо того, яким чином (окремо за кожним найменуванням кабелю чи агреговано) слід зазначати інформацію про локалізовані товари, які є складовою частиною робіт (наприклад, різні типи кабелів), у річному плані закупівель. * Розробка нормативно-правових актів та технічна реалізація: Мінекономіки та ДП “Прозорро” наразі вживають заходи для розроблення підзаконних актів та їх технічної реалізації в електронній системі закупівель. З огляду на поетапний характер введення в дію окремих положень Закону № 4888, а також необхідність розроблення підзаконних актів та технічної реалізації в електронній системі закупівель, надання узагальнених відповідей щодо їх застосування здійснюватиметься поступово з їх розміщенням на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу (відповідно до підпунктів 1 і 3 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888). * Введення в дію: Положення щодо локалізації вводяться в дію через два місяці з дня набрання чинності Законом № 4888, тобто з 24.08.2026 (згідно з пунктом 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888-IX). ---
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 437/2026Огляд:
Опис консультації Мінекономіки щодо застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях
---
Суть питання:
Відповідно до пп.12 п.6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі", у річному плані закупівель щодо товарів з вимогами локалізації обов’язково зазначаються предмет закупівлі (CPV), код УКТ ЗЕД, очікувані обсяги та/або вартість, а також інформація про застосування вимог локалізації. Замовник планує закупівлю робіт, у складі яких є різні кабелі (40 позицій) загальною вартістю понад 1 млн грн, що підпадають під вимоги локалізації. Запит стосується того, як відобразити інформацію про ці кабелі у річному плані: чи потрібно додавати окремо кожне найменування кабелю з індивідуальними кодами CPV, УКТ ЗЕД та обсягом, чи достатньо вказати одну загальну позицію "Кабелі" з одним кодом CPV, УКТ ЗЕД та загальним обсягом.
---
Висновки/Відповідь:
Міністерство економіки, у відповідь на запит (№ 437/2026), роз'яснило, що:
1. Пряма відповідь відсутня, є перенаправлення: З питань здійснення заходів з розроблення підзаконних нормативно-правових актів, а також технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель, стосовно оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (далі – Закон № 4888), які вводяться в дію з 24.08.2026, необхідно звертатися до департаменту промислової політики Мінекономіки (за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або поштовою адресою: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, телефони: 200-47-73*3725, 200-47-73*3198).
2. Мінекономіки роз'яснило, що додаткова інформація щодо положень Закону № 4888, у тому числі стосовно локалізації, міститься у листі від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”, де зазначено наступне:
* Застосування вимог локалізації: Вимоги щодо ступеня локалізації виробництва застосовуються, якщо вартість предмета закупівлі (товарів, у тому числі в складі робіт чи послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень. Ступінь локалізації виробництва — це показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у виробничій собівартості товару, що є предметом закупівлі, незалежно від того, закуповується такий товар як самостійний предмет закупівлі чи у складі робіт або послуг (згідно з абзацами другим, третім, дванадцятим - сімдесят дев’ятим підпункту 13 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888, пункт 29-1 частини першої статті 1 Закону № 922 в новій редакції).
* Вимоги до річного плану (відповідь на конкретне питання відсутня): Лист не містить конкретних вказівок щодо того, яким чином (окремо за кожним найменуванням кабелю чи агреговано) слід зазначати інформацію про локалізовані товари, які є складовою частиною робіт (наприклад, різні типи кабелів), у річному плані закупівель.
* Розробка нормативно-правових актів та технічна реалізація: Мінекономіки та ДП “Прозорро” наразі вживають заходи для розроблення підзаконних актів та їх технічної реалізації в електронній системі закупівель. З огляду на поетапний характер введення в дію окремих положень Закону № 4888, а також необхідність розроблення підзаконних актів та технічної реалізації в електронній системі закупівель, надання узагальнених відповідей щодо їх застосування здійснюватиметься поступово з їх розміщенням на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу (відповідно до підпунктів 1 і 3 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888).
* Введення в дію: Положення щодо локалізації вводяться в дію через два місяці з дня набрання чинності Законом № 4888, тобто з 24.08.2026 (згідно з пунктом 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888-IX).
---
---
Суть питання:
Відповідно до пп.12 п.6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі", у річному плані закупівель щодо товарів з вимогами локалізації обов’язково зазначаються предмет закупівлі (CPV), код УКТ ЗЕД, очікувані обсяги та/або вартість, а також інформація про застосування вимог локалізації. Замовник планує закупівлю робіт, у складі яких є різні кабелі (40 позицій) загальною вартістю понад 1 млн грн, що підпадають під вимоги локалізації. Запит стосується того, як відобразити інформацію про ці кабелі у річному плані: чи потрібно додавати окремо кожне найменування кабелю з індивідуальними кодами CPV, УКТ ЗЕД та обсягом, чи достатньо вказати одну загальну позицію "Кабелі" з одним кодом CPV, УКТ ЗЕД та загальним обсягом.
---
Висновки/Відповідь:
Міністерство економіки, у відповідь на запит (№ 437/2026), роз'яснило, що:
1. Пряма відповідь відсутня, є перенаправлення: З питань здійснення заходів з розроблення підзаконних нормативно-правових актів, а також технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель, стосовно оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (далі – Закон № 4888), які вводяться в дію з 24.08.2026, необхідно звертатися до департаменту промислової політики Мінекономіки (за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або поштовою адресою: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, телефони: 200-47-73*3725, 200-47-73*3198).
2. Мінекономіки роз'яснило, що додаткова інформація щодо положень Закону № 4888, у тому числі стосовно локалізації, міститься у листі від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”, де зазначено наступне:
* Застосування вимог локалізації: Вимоги щодо ступеня локалізації виробництва застосовуються, якщо вартість предмета закупівлі (товарів, у тому числі в складі робіт чи послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень. Ступінь локалізації виробництва — це показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у виробничій собівартості товару, що є предметом закупівлі, незалежно від того, закуповується такий товар як самостійний предмет закупівлі чи у складі робіт або послуг (згідно з абзацами другим, третім, дванадцятим - сімдесят дев’ятим підпункту 13 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888, пункт 29-1 частини першої статті 1 Закону № 922 в новій редакції).
* Вимоги до річного плану (відповідь на конкретне питання відсутня): Лист не містить конкретних вказівок щодо того, яким чином (окремо за кожним найменуванням кабелю чи агреговано) слід зазначати інформацію про локалізовані товари, які є складовою частиною робіт (наприклад, різні типи кабелів), у річному плані закупівель.
* Розробка нормативно-правових актів та технічна реалізація: Мінекономіки та ДП “Прозорро” наразі вживають заходи для розроблення підзаконних актів та їх технічної реалізації в електронній системі закупівель. З огляду на поетапний характер введення в дію окремих положень Закону № 4888, а також необхідність розроблення підзаконних актів та технічної реалізації в електронній системі закупівель, надання узагальнених відповідей щодо їх застосування здійснюватиметься поступово з їх розміщенням на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу (відповідно до підпунктів 1 і 3 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888).
* Введення в дію: Положення щодо локалізації вводяться в дію через два місяці з дня набрання чинності Законом № 4888, тобто з 24.08.2026 (згідно з пунктом 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888-IX).
---
Повний текст документа:
Запит від: ВІДДІЛ З ПИТАНЬ БУДІВНИЦТВА, МІСТОБУДУВАННЯ, АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДІВНОГО КАДАСТРУ СЛОБОЖАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
Суть: Відповідно до пп.12 п.6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" у річному плані закупівель щодо товарів, на які поширюються вимоги щодо ступеня локалізації виробництва, обов’язково зазначаються предмет закупівлі з визначенням коду за Єдиним закупівельним словником (CPV), коду за УКТ ЗЕД, очікувані обсяги та/або вартість, а також інформація щодо застосування вимог локалізації виробництва.
При створенні річного плану на закупівлю робіт потрібно зазначити також код ДК локалізованого товару, який придбавається у складі робіт. Так, необхідно придбати різні кабелі, загальна вартість яких перевищує 1 млн грн. У підсумковій відомості ресурсів проектної документації кабелі займають окремі 40 пунктів (різні технічні характеристики, маркування, типи кабелів). Яким чином зазначити інформацію про кабелі в річному плані: додавати окремо кожне найменування кабелю з кодом CPV, УКТ ЗЕД та обсягом або достатньо один раз вказати позицію "Кабелі" та зазначити один код CPV, УКТ ЗЕД та загальний обсяг кабелів?
Відповідь на запит 437/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що з питань здійснення заходів з розроблення підзаконних нормативно-правових актів, а також технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель, стосовно оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (далі - Закон № 4888), які вводяться в дію з 24.08.2026, необхідно звертатися до департаменту промислової політики Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом департамент промислової політики Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.
Принагідно зазначаємо, що інформація щодо положень Закону № 4888, у тому числі стосовно локалізації, міститься у листі від № 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76414-06
Номер відповіді: 437/2026
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що з питань здійснення заходів з розроблення підзаконних нормативно-правових актів, а також технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель, стосовно оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (далі - Закон № 4888), які вводяться в дію з 24.08.2026, необхідно звертатися до департаменту промислової політики Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом департамент промислової політики Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.
Принагідно зазначаємо, що інформація щодо положень Закону № 4888, у тому числі стосовно локалізації, міститься у листі від № 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76414-06
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76414-06) ---
Тема: Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX
Відповідь: Перейти до основного вмісту
Державні сайти
Інфо-ресурси
Eng
Версія для слабозорих
Про нас
Діяльність
Бізнесу
Громадянам
Пошук
Головна
/
Публічні закупівлі
/
Консультації з питань закупівель
/
Узагальнені відповіді
Узагальнені відповіді
Пошук документів
Введіть текст для пошуку в документах. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри.
Введіть текст для пошуку в документах
Шукати
Очистити
17.08.2026
Документ
Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX
Номер:
3323-04/76414-06
1. Щодо порядку застосування нормативно-правових актів у перехідний період
2. Щодо положень Закону № 4888, які введені в дію з 24.06.2026
3. Щодо зміни ціни в договорі у зв’язку з її коливанням на ринку
4. Щодо порядку визначення винятків із застосування конкурентних процедур закупівель
5. Щодо внесення змін до іншого законодавства України у зв’язку з набранням чинності Законом № 4888
6. Щодо положень Закону № 4888 стосовно локалізації, які вводяться в дію через два місяці з дня набрання ним чинності
7. Щодо оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях
8. Щодо розробки нормативно-правових актів та технічної реалізації в електронній системі закупівель
Завантажити файли
1
Підписка на новини
Залиште адресу електронної пошти, щоб своєчасно отримувати важливі новини та офіційні повідомлення.
E-mail*
Підписатись
Версія для слабозорих
Попередня версія сайту
Мапа сайту
Електронне звернення
Статистика
Що нового на сайті
Телефон кореспонденції
(044) 200-47-53
Електронна пошта
meconomy@me.gov.ua
Адреса
01008, Україна, м. Київ,
вул. М.Грушевського, 12/2
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на me.gov.ua в незалежності від повного або часткового використання матеріалів.
Створено за підтримки
--- Документ: https://me.gov.ua/download/9493ff55-730c-4055-964a-f6b1cd10095e/file.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ
Мінекономіки
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71,
e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р.
Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства
та інші суб’єкти сфери публічних
Щодо набрання чинності та введення в дію
Закону України “Про публічні закупівлі”
від 27.05.2026 № 4888-IX
Міністерство економіки та довкілля України як Уповноважений орган, що
забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних
закупівель, інформує.
Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі –
Закон № 922) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель
товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних
громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та
протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що
зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до
Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей
здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників,
передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії
правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його
припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів
України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості № 1178), яка
прийнята на виконання вимог Закону № 922.
З 24.06.2027 набрав чинності новий Закон України “Про публічні
закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (далі - Закон № 4888), який визначає
правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, а
також проведення конкурсів проектів для забезпечення потреб держави та
територіальних громад.
Виходячи з пункту 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888, Закон № 4888 набирає чинності з дня, наступного за днем його
опублікування, у тому числі щодо положень стосовно зміни істотних умов
договору про закупівлю, передбачених Законом № 922, та вводиться в дію
поетапно:
— через два місяці з дня набрання чинності цим Законом в частині вимог
щодо локалізації;
— з набранням чинності окремого закону в частині вимог щодо
зарезервованих контрактів;
— через дев’ять місяців з дня набрання чинності в цілому — з 24.03.2027.
При цьому, виходячи з підпункту 2 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та
перехідні положення” Закону № 4888, Кабінет Міністрів України має у
шестимісячний строк з дня введення в дію цього Закону розробити і подати на
розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до цього
Закону щодо врегулювання питань, пов’язаних з укладенням зарезервованих
контрактів.
Щодо порядку застосування нормативно-правових актів у перехідний
період
Виходячи з пункту 8 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888, Особливості № 1178 продовжуватимуть застосовуватися до
введення в дію Закону № 4888 в цілому. У разі припинення або скасування
воєнного стану до 24.03.2027, Особливості № 1178 діятимуть протягом 90 днів
після такого скасування.
При цьому Закон № 922 втрачає чинність з дня введення в дію Закону
№ 4888 відповідно до пункту 9 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні
положення”, тобто 24.03.2027.
Відповідно до пункту 2 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888 публічні закупівлі товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення
в дію Закону № 4888, завершуються в порядку, що діяв до введення його в дію.
Договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, встановлених до
введення в дію Закону № 4888, виконуються в повному обсязі до закінчення
строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів
вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію
Закону № 4888.
Щодо положень Закону № 4888, які введені в дію з 24.06.2026
Виходячи з норм пункту 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні
положення” Закону № 4888, пункт 7, підпункти 9, 11 та абзаци перший,
четвертий - одинадцятий підпункту 13 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та
перехідні положення” Закону № 4888, вводяться в дію з дня набрання чинності
Законом, з 24.06.2026.
Ці положення стосуються випадків зміни ціни за одиницю товару до 10
відсотків в договорі про закупівлю, а також зміни ціни в договорі у зв’язку зі
зміною показників та індексів; зменшення ступеня локалізації стосовно техніки
і обладнання, виготовлених підприємствами вітчизняного машинобудування
для агропромислового комплексу; надання оператором системи передачі послуг
з приєднання електроустановок згідно з договором приєднання.
Щодо зміни ціни в договорі у зв’язку з її коливанням на ринку
Пунктом 7 розділу XІV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888 передбачено, що положення пункту 2 частини п’ятої статті 41
Закону № 922 в редакції нового Закону застосовуються до правовідносин у
сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності
Законом № 922.
Водночас підпунктом 13 пункту 10 розділу XІV “Прикінцеві та перехідні
положення” Закону № 4888 викладено пункт 2 частини п’ятої статті 41
Закону № 922 в наступній редакції, а саме: збільшення ціни за одиницю товару
до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі
коливання ціни такого товару на ринку, за умови що така зміна не призведе до
збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один
раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до
такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо
строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов
договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та
електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не
більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку
збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін).
Отже, зазначеним положенням надано зворотну силу в часі, що дозволяє
їх застосування до правовідносин у сфері публічних закупівель, які
регулювалися Законом № 922.
У свою чергу, до договорів про закупівлю, укладених згідно
Особливостей, при зміні істотних умов застосовуються положення пункту 19
Особливостей відповідно до редакції, яка діяла на момент укладення, на
підставі тих умов та порядку, що були передбачені проектом договору та
визначені укладеним договором про закупівлю.
Щодо порядку визначення винятків із застосування конкурентних
процедур закупівель
Відповідно до абзаців десятого та одинадцятого підпункту 13 пункту 10
розділу XІV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888 розділ X
“Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 922 доповнено пунктом 3-7, а
саме: винятки із застосування конкурентних процедур закупівель визначаються
Кабінетом Міністрів України в Особливостях за погодженням з комітетом
Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання
публічних закупівель.
Щодо внесення змін до іншого законодавства України у зв’язку з
набранням чинності Законом № 4888
Відповідно до абзацу третього пункту 1 розділу XIV “Прикінцеві та
перехідні положення” Закону № 4888 цей Закон набирає чинності з дня,
наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через дев’ять
місяців з дня набрання ним чинності, крім, зокрема підпунктів 9, 11 пункту 10
цього розділу, які вводяться в дію з дня набрання чинності цим Законом.
При цьому підпунктом 9 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888 передбачено, що у пункті 3 статті 1 Закону України “Про
стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового
комплексу” цифри і слово “60 відсотків” замінити цифрами і словом “40
відсотків”.
Крім цього, підпунктом 11 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні
положення” Закону № 4888 передбачено абзац дев’ятий частини дванадцятої
статті 21 Закону України “Про ринок електричної енергії” викласти в такій
редакції:
“Придбання товарів, робіт і послуг з будівництва, реконструкції та/або
технічного переоснащення об’єктів електроенергетики (до точки приєднання
електроустановок замовника) під час надання оператором системи передачі
послуг з приєднання за кошти замовника здійснюється у порядку,
встановленому договором приєднання. При цьому замовник послуги з
приєднання електроустановок до системи передачі, за умови виконання вимог,
визначених абзацом сьомим цієї частини, має право обрати виконавця
будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, включно з
розробленням проектної документації, з числа суб’єктів господарювання, які
мають право на здійснення відповідного виду діяльності згідно із
законодавством, для виконання робіт з будівництва, реконструкції та/або
технічного переоснащення електричних мереж зовнішнього
електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання
електроустановок замовника)”.
Зважаючи на те, що відповідно до Положення про Міністерство
енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 17.06.2020 № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних
органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну
політику в електроенергетичному комплексі, з питань змін до положень статті
21 Закону України “Про ринок електричної енергії”, у разі необхідності,
суб’єктам сфери публічних закупівель пропонується додатково звертатися до
Міненерго.
Водночас Мінекономіки щодо практичного застосування цих норм
направило до Міненерго лист-звернення від 28.07.2026 № 3323-04/68781-03.
Про результати розгляду звернення суб'єктів сфери буде повідомлено
додатково.
Щодо положень Закону № 4888 стосовно локалізації, які вводяться в дію
через два місяці з дня набрання ним чинності
Згідно з пунктом 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його
опублікування, та вводиться в дію через дев’ять місяців з дня набрання ним
чинності, крім підпункту 1 та абзаців другого, третього, дванадцятого -
сімдесят дев’ятого підпункту 13 пункту 10 цього розділу, які вводяться в дію
через два місяці з дня набрання чинності цим Законом - з 24.08.2026.
Згідно підпункту 1 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні
положення” Закону № 4888 внесено зміни до статті 10 Закону України “Про
основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” та
встановлено, що органу державного фінансового контролю надається право
перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські
документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують
надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, щодо проведення
закупівель (у тому числі документи виробників для підтвердження ступеня
локалізації виробництва товарів / товарів у складі робіт та послуг), проводити
перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини,
матеріалів, готової продукції, устаткування тощо), а також проводити зустрічні
звірки з питань дотримання вимог законодавства про локалізацію виробництва
у юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та фізичних осіб
- підприємців, які брали участь у закупівлі та/або у постачанні товарів (товарів
у складі робіт і послуг), наданні послуг та виконанні робіт, з метою
документального та фактичного підтвердження виду, обсягу, точності та
законності господарських операцій, пов’язаних із предметом закупівлі, і
розрахунків, для з’ясування їх реальності, повноти відображення в
бухгалтерському обліку та підтвердження понесених витрат.
Щодо оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у
публічних закупівлях
Виходячи з абзаців другого, третього, дванадцятого - сімдесят дев’ятого
підпункту 13 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888, пункт 29-1 частини першої статті 1 № 922 викладено в новій
редакції, згідно якої ступінь локалізації виробництва — показник місцевої
складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів,
деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших
складових вітчизняного виробництва у виробничій собівартості товару, що є
предметом закупівлі, незалежно від того, закуповується такий товар як
самостійний предмет закупівлі чи у складі робіт або послуг.
Водночас нові норми Закону № 4888 передбачають комплексне
врегулювання питань застосування вимог щодо локалізації виробництва під час
здійснення публічних закупівель у разі, якщо вартість предмета закупівлі
(товарів, у тому числі в складі робіт чи послуг) дорівнює або перевищує
1 мільйон гривень.
Встановлюється поетапне зростання мінімального ступеня локалізації (у
2026 році — 30%, у 2027 році — 35%, з 2028 року — 40%), який обчислюється
за затвердженою формулою та підтверджується шляхом включення товару його
виробником до переліку локалізованих товарів.
Додатково розширюється номенклатура товарів, на які поширюються
зазначені вимоги (механізовані засоби розмінування (гуманітарного
розмінування), засоби детонування (знешкодження/знищення)
вибухонебезпечних предметів, зокрема з дистанційним керуванням;
бронежилети, чохли та комплектуючі до бронежилетів, шоломи бойові
балістичні), а також визначаються винятки щодо незастосування правил
локалізації до товарів, країнами походження яких є держави — учасниці Угоди
про державні закупівлі (GPA) та інших відповідних міжнародних договорів
України.
Крім цього, встановлюється обов’язковий порядок дій замовників та
заходи правової відповідальності суб’єктів закупівель з вимогами щодо
локалізації.
Зокрема у тендерній документації/запитах пропозицій мають зазначатися
вимоги щодо надання підтвердних документів та інформація про повний
ланцюг постачання від осіб, які не є виробниками.
Замовники зобов’язані відхиляти пропозиції, що не відповідають цим
вимогам, а в разі виявлення порушень — відміняти закупівлю, оскільки
укладені договори можуть бути визнаними нікчемними.
Для забезпечення контролю за дотриманням встановлених вимог
залучатиметься Держаудитслужба, а також передбачене утворення
Уповноваженим органом комісії з питань забезпечення формування та ведення
переліку локалізованих товарів та відповідності інформації, що міститься в
ньому. Запроваджується застосування до постачальників штрафних санкцій у
розмірі 15 % вартості товару, виключення товарів із переліку та ведення
Реєстру недоброчесних виробників із подальшою забороною здійснювати
закупівлю їхньої продукції.
У зв’язку з цим інформуємо, що вищезазначені зміни, які потребують
здійснення заходів з розроблення підзаконних нормативно-правових актів, а
також технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель,
набирають чинності з 24.08.2026.
Щодо розробки нормативно-правових актів та технічної реалізації в
електронній системі закупівель
Виходячи з підпунктів 1 і 3 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та
перехідні положення” Закону № 4888, Кабінет Міністрів України має у
восьмимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити
прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень
цього Закону, а також до дня введення в дію цього Закону забезпечити
функціонування електронної системи закупівель та можливість технічної
реалізації вимог цього Закону.
З огляду на поетапний характер введення в дію окремих положень Закону
№ 4888, необхідності розроблення підзаконних актів та технічної реалізації в
електронній системі закупівель, надання узагальнених відповідей щодо їх
застосування здійснюватиметься поступово з їх розміщенням на
Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
При цьому звертається увага, що після припинення дії Особливостей
№ 1178, які розроблені на виконання Закону № 922, який втратить чинність
з 24.03.2027, будуть розроблені нові особливості на виконання Закону № 4888.
Принагідно інформуємо, що наразі Мінекономіки та державним
підприємством “Прозорро” вживаються заходи для розроблення підзаконних
актів та їх технічної реалізації в електронній системі закупівель.
Заступник Міністра економіки
та довкілля України Віталій ПЕТРУК
Ірина Ряба, 596-68-46
Консультація
№ 379/2026
18.09.2026
Інше
Опис консультації Мінекономіки щодо аналізу цін на матеріальні ресурси замовника Суть питання: Комунальне підприємство як замовник планує укласти прямий договір підряду на виконання робіт (на підставі пункту 13 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178). Для цих робіт замовник має затверджену проєктну документацію. Усі матеріальні ресурси, необхідні для виконання робіт, будуть передані підряднику замовником зі складу, оскільки вони були придбані у 2025 році для поповнення складських запасів, а не спеціально для цього об'єкта. Замовник звертається за роз'ясненнями щодо застосування вимог постанови КМУ від 19.11.2025 № 1512 та Кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затверджених наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591, з наступних питань: 1. Чи необхідно проводити аналіз цін на ці раніше придбані замовником матеріали? 2. Якщо так, хто повинен його проводити (замовник чи підрядник)? 3. На якому етапі має проводитися такий аналіз? 4. Яку вартість враховувати у розрахунках договірної ціни (фактичну 2025 року чи поточну)? 5. Чи включати матеріали замовника до звіту, якщо їх вартість не оплачується підряднику? --- Посилання Мінекономіки на інший документ: Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на поставлені питання міститься в листі від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 “Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512”. Також Мінекономіки зазначило, що з питань, які стосуються Постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану", слід звертатися до Мінрозвитку, як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ціноутворення у будівництві (відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460 (зі змінами)). Отже, нижченаведені висновки ґрунтуються на листі Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26, який було надано у відповідь на запит Мінекономіки та є частиною згаданої консультації. --- Висновки/Відповідь (на основі листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26): 1. Чи необхідно проводити аналіз цін на матеріальні ресурси, які були раніше придбані замовником, перебувають на його складі та передаватимуться підряднику для виконання робіт? * Так, необхідно, якщо закупівля робіт належить до нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, або нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування. * Постанова Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва..." (далі – Постанова № 1512) та Кошторисні норми України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затверджені наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591 (далі – Настанова № 591), встановлюють порядок проведення аналізу цін на матеріальні ресурси під час визначення вартості зазначених видів будівництва (абзац 3 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26). * Факт попереднього придбання матеріалів замовником та їх передача підряднику не звільняє від необхідності аналізу цін для визначення загальної вартості будівництва. 2. Якщо такий аналіз необхідний, хто саме повинен його проводити — замовник чи підрядник, враховуючи, що проєктна документація вже розроблена замовником, а матеріальні ресурси належать замовнику? * Здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси може бути делеговане як замовником, так і підрядником (будівельною організацією) на договірних засадах третім особам (наприклад, проєктні організації, інженер-консультант, сертифікований інженер-проектувальник чи експерт будівельний тощо). * Джерелами фінансування можуть бути власні кошти замовника/підрядника, кошти на утримання Служби замовника, кошти на надання послуг-інженера консультанта тощо (пункт 9 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26). * Конкретне покладення обов'язку залежить від умов договору та стадії реалізації проєкту. 3. На якому етапі має проводитися такий аналіз: під час формування та погодження договірної ціни перед укладенням прямого договору, під час виконання договору чи на іншому етапі? * Звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси має бути чинним на дату: * отримання позитивного експертного звіту; * підписання договірної ціни; * підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (у разі застосування динамічної договірної ціни) (пункт 10 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26). * Якщо кошторисна частина проєктної документації подана для проведення експертизи до 29.04.2026 р., але експертний звіт ще не виданий, вона має бути переглянута у зв'язку із набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 526 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512" (далі – Постанова № 526). До завершення експертизи замовником в ЄДЕССБ має бути завантажений аналіз цін (пункт 5.1 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26). 4. Яку вартість зазначених матеріалів необхідно враховувати у розрахунках договірної ціни: фактичну (історичну) вартість їх придбання у 2025 році чи поточну вартість, визначену за результатами аналізу цін на дату формування договірної ціни? * При визначенні поточних цін на матеріальні ресурси звіт з аналізу цін має бути чинним на дату отримання позитивного експертного звіту, підписання договірної ціни та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за динамічною договірною ціною (пункт 10 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26). * Це означає, що слід враховувати поточну (ринкову) вартість матеріалів, визначену за результатами аналізу цін на відповідну дату, а не їх фактичну (історичну) вартість придбання у 2025 році. * Строк дії звіту з аналізу цін становить не більше трьох місяців з дати його складання (пункт 10 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26). 5. Чи повинні матеріальні ресурси замовника включатися до звіту про результати проведення аналізу цін на матеріальні ресурси та інших розрахунків договірної ціни, якщо їх вартість не підлягатиме оплаті підряднику, оскільки такі матеріали надаються замовником? * Настанова № 591 визначає "матеріальні ресурси" як матеріали, вироби і комплекти, необхідні для будівництва (крім обладнання) (пункт 4 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26). * Аналіз цін проводиться для визначення загальної вартості будівництва (Постанова № 1512). Хоча вартість матеріалів, наданих замовником, не підлягатиме оплаті підряднику, їх поточна ринкова вартість є складовою загальної вартості проєкту. Таким чином, аналіз цін на всі матеріальні ресурси, що використовуються в проєкті (незалежно від джерела їх походження), є обов'язковим для коректного визначення вартості будівництва, і їх ціни мають бути відображені у звіті з аналізу цін.
Інше
Консультація № 379/2026Огляд:
Опис консультації Мінекономіки щодо аналізу цін на матеріальні ресурси замовника
Суть питання:
Комунальне підприємство як замовник планує укласти прямий договір підряду на виконання робіт (на підставі пункту 13 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178). Для цих робіт замовник має затверджену проєктну документацію. Усі матеріальні ресурси, необхідні для виконання робіт, будуть передані підряднику замовником зі складу, оскільки вони були придбані у 2025 році для поповнення складських запасів, а не спеціально для цього об'єкта. Замовник звертається за роз'ясненнями щодо застосування вимог постанови КМУ від 19.11.2025 № 1512 та Кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затверджених наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591, з наступних питань:
1. Чи необхідно проводити аналіз цін на ці раніше придбані замовником матеріали?
2. Якщо так, хто повинен його проводити (замовник чи підрядник)?
3. На якому етапі має проводитися такий аналіз?
4. Яку вартість враховувати у розрахунках договірної ціни (фактичну 2025 року чи поточну)?
5. Чи включати матеріали замовника до звіту, якщо їх вартість не оплачується підряднику?
---
Посилання Мінекономіки на інший документ:
Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на поставлені питання міститься в листі від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 “Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512”.
Також Мінекономіки зазначило, що з питань, які стосуються Постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану", слід звертатися до Мінрозвитку, як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ціноутворення у будівництві (відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460 (зі змінами)).
Отже, нижченаведені висновки ґрунтуються на листі Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26, який було надано у відповідь на запит Мінекономіки та є частиною згаданої консультації.
---
Висновки/Відповідь (на основі листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26):
1. Чи необхідно проводити аналіз цін на матеріальні ресурси, які були раніше придбані замовником, перебувають на його складі та передаватимуться підряднику для виконання робіт?
* Так, необхідно, якщо закупівля робіт належить до нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, або нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування.
* Постанова Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва..." (далі – Постанова № 1512) та Кошторисні норми України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затверджені наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591 (далі – Настанова № 591), встановлюють порядок проведення аналізу цін на матеріальні ресурси під час визначення вартості зазначених видів будівництва (абзац 3 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26).
* Факт попереднього придбання матеріалів замовником та їх передача підряднику не звільняє від необхідності аналізу цін для визначення загальної вартості будівництва.
2. Якщо такий аналіз необхідний, хто саме повинен його проводити — замовник чи підрядник, враховуючи, що проєктна документація вже розроблена замовником, а матеріальні ресурси належать замовнику?
* Здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси може бути делеговане як замовником, так і підрядником (будівельною організацією) на договірних засадах третім особам (наприклад, проєктні організації, інженер-консультант, сертифікований інженер-проектувальник чи експерт будівельний тощо).
* Джерелами фінансування можуть бути власні кошти замовника/підрядника, кошти на утримання Служби замовника, кошти на надання послуг-інженера консультанта тощо (пункт 9 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26).
* Конкретне покладення обов'язку залежить від умов договору та стадії реалізації проєкту.
3. На якому етапі має проводитися такий аналіз: під час формування та погодження договірної ціни перед укладенням прямого договору, під час виконання договору чи на іншому етапі?
* Звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси має бути чинним на дату:
* отримання позитивного експертного звіту;
* підписання договірної ціни;
* підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (у разі застосування динамічної договірної ціни) (пункт 10 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26).
* Якщо кошторисна частина проєктної документації подана для проведення експертизи до 29.04.2026 р., але експертний звіт ще не виданий, вона має бути переглянута у зв'язку із набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 526 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512" (далі – Постанова № 526). До завершення експертизи замовником в ЄДЕССБ має бути завантажений аналіз цін (пункт 5.1 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26).
4. Яку вартість зазначених матеріалів необхідно враховувати у розрахунках договірної ціни: фактичну (історичну) вартість їх придбання у 2025 році чи поточну вартість, визначену за результатами аналізу цін на дату формування договірної ціни?
* При визначенні поточних цін на матеріальні ресурси звіт з аналізу цін має бути чинним на дату отримання позитивного експертного звіту, підписання договірної ціни та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за динамічною договірною ціною (пункт 10 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26).
* Це означає, що слід враховувати поточну (ринкову) вартість матеріалів, визначену за результатами аналізу цін на відповідну дату, а не їх фактичну (історичну) вартість придбання у 2025 році.
* Строк дії звіту з аналізу цін становить не більше трьох місяців з дати його складання (пункт 10 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26).
5. Чи повинні матеріальні ресурси замовника включатися до звіту про результати проведення аналізу цін на матеріальні ресурси та інших розрахунків договірної ціни, якщо їх вартість не підлягатиме оплаті підряднику, оскільки такі матеріали надаються замовником?
* Настанова № 591 визначає "матеріальні ресурси" як матеріали, вироби і комплекти, необхідні для будівництва (крім обладнання) (пункт 4 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26).
* Аналіз цін проводиться для визначення загальної вартості будівництва (Постанова № 1512). Хоча вартість матеріалів, наданих замовником, не підлягатиме оплаті підряднику, їх поточна ринкова вартість є складовою загальної вартості проєкту. Таким чином, аналіз цін на всі матеріальні ресурси, що використовуються в проєкті (незалежно від джерела їх походження), є обов'язковим для коректного визначення вартості будівництва, і їх ціни мають бути відображені у звіті з аналізу цін.
Суть питання:
Комунальне підприємство як замовник планує укласти прямий договір підряду на виконання робіт (на підставі пункту 13 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178). Для цих робіт замовник має затверджену проєктну документацію. Усі матеріальні ресурси, необхідні для виконання робіт, будуть передані підряднику замовником зі складу, оскільки вони були придбані у 2025 році для поповнення складських запасів, а не спеціально для цього об'єкта. Замовник звертається за роз'ясненнями щодо застосування вимог постанови КМУ від 19.11.2025 № 1512 та Кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затверджених наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591, з наступних питань:
1. Чи необхідно проводити аналіз цін на ці раніше придбані замовником матеріали?
2. Якщо так, хто повинен його проводити (замовник чи підрядник)?
3. На якому етапі має проводитися такий аналіз?
4. Яку вартість враховувати у розрахунках договірної ціни (фактичну 2025 року чи поточну)?
5. Чи включати матеріали замовника до звіту, якщо їх вартість не оплачується підряднику?
---
Посилання Мінекономіки на інший документ:
Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на поставлені питання міститься в листі від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 “Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512”.
Також Мінекономіки зазначило, що з питань, які стосуються Постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану", слід звертатися до Мінрозвитку, як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ціноутворення у будівництві (відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460 (зі змінами)).
Отже, нижченаведені висновки ґрунтуються на листі Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26, який було надано у відповідь на запит Мінекономіки та є частиною згаданої консультації.
---
Висновки/Відповідь (на основі листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26):
1. Чи необхідно проводити аналіз цін на матеріальні ресурси, які були раніше придбані замовником, перебувають на його складі та передаватимуться підряднику для виконання робіт?
* Так, необхідно, якщо закупівля робіт належить до нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, або нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування.
* Постанова Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва..." (далі – Постанова № 1512) та Кошторисні норми України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затверджені наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591 (далі – Настанова № 591), встановлюють порядок проведення аналізу цін на матеріальні ресурси під час визначення вартості зазначених видів будівництва (абзац 3 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26).
* Факт попереднього придбання матеріалів замовником та їх передача підряднику не звільняє від необхідності аналізу цін для визначення загальної вартості будівництва.
2. Якщо такий аналіз необхідний, хто саме повинен його проводити — замовник чи підрядник, враховуючи, що проєктна документація вже розроблена замовником, а матеріальні ресурси належать замовнику?
* Здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси може бути делеговане як замовником, так і підрядником (будівельною організацією) на договірних засадах третім особам (наприклад, проєктні організації, інженер-консультант, сертифікований інженер-проектувальник чи експерт будівельний тощо).
* Джерелами фінансування можуть бути власні кошти замовника/підрядника, кошти на утримання Служби замовника, кошти на надання послуг-інженера консультанта тощо (пункт 9 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26).
* Конкретне покладення обов'язку залежить від умов договору та стадії реалізації проєкту.
3. На якому етапі має проводитися такий аналіз: під час формування та погодження договірної ціни перед укладенням прямого договору, під час виконання договору чи на іншому етапі?
* Звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси має бути чинним на дату:
* отримання позитивного експертного звіту;
* підписання договірної ціни;
* підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (у разі застосування динамічної договірної ціни) (пункт 10 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26).
* Якщо кошторисна частина проєктної документації подана для проведення експертизи до 29.04.2026 р., але експертний звіт ще не виданий, вона має бути переглянута у зв'язку із набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 526 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512" (далі – Постанова № 526). До завершення експертизи замовником в ЄДЕССБ має бути завантажений аналіз цін (пункт 5.1 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26).
4. Яку вартість зазначених матеріалів необхідно враховувати у розрахунках договірної ціни: фактичну (історичну) вартість їх придбання у 2025 році чи поточну вартість, визначену за результатами аналізу цін на дату формування договірної ціни?
* При визначенні поточних цін на матеріальні ресурси звіт з аналізу цін має бути чинним на дату отримання позитивного експертного звіту, підписання договірної ціни та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за динамічною договірною ціною (пункт 10 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26).
* Це означає, що слід враховувати поточну (ринкову) вартість матеріалів, визначену за результатами аналізу цін на відповідну дату, а не їх фактичну (історичну) вартість придбання у 2025 році.
* Строк дії звіту з аналізу цін становить не більше трьох місяців з дати його складання (пункт 10 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26).
5. Чи повинні матеріальні ресурси замовника включатися до звіту про результати проведення аналізу цін на матеріальні ресурси та інших розрахунків договірної ціни, якщо їх вартість не підлягатиме оплаті підряднику, оскільки такі матеріали надаються замовником?
* Настанова № 591 визначає "матеріальні ресурси" як матеріали, вироби і комплекти, необхідні для будівництва (крім обладнання) (пункт 4 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26).
* Аналіз цін проводиться для визначення загальної вартості будівництва (Постанова № 1512). Хоча вартість матеріалів, наданих замовником, не підлягатиме оплаті підряднику, їх поточна ринкова вартість є складовою загальної вартості проєкту. Таким чином, аналіз цін на всі матеріальні ресурси, що використовуються в проєкті (незалежно від джерела їх походження), є обов'язковим для коректного визначення вартості будівництва, і їх ціни мають бути відображені у звіті з аналізу цін.
Повний текст документа:
Запит від: ТОВ"Радник"
Тема розширена: Щодо проведення аналізу цін на матеріальні ресурси замовника
Суть: Просимо надати роз’яснення щодо застосування вимог законодавства стосовно проведення аналізу цін на матеріальні ресурси під час закупівлі робіт.
Комунальне підприємство як замовник планує укласти прямий договір підряду на виконання робіт на підставі одного з винятків, передбачених пунктом 13 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.
На відповідні роботи замовник має розроблену та затверджену проєктну документацію.
Водночас усі матеріальні ресурси, необхідні для виконання робіт, планується передати підряднику замовником. Такі матеріали вже перебувають на складі комунального підприємства та були придбані у 2025 році для поповнення складських запасів, а не спеціально для реалізації зазначеного об’єкта чи заходу. Вартість придбання цих матеріалів документально підтверджена.
З урахуванням вимог постанови КМУ від 19.11.2025 № 1512 та кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затверджених наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591, просимо роз’яснити:
1. Чи необхідно проводити аналіз цін на матеріальні ресурси, які були раніше придбані замовником, перебувають на його складі та передаватимуться підряднику для виконання робіт?
2. Якщо такий аналіз необхідний, хто саме повинен його проводити — замовник чи підрядник, враховуючи, що проєктна документація вже розроблена замовником, а матеріальні ресурси належать замовнику?
3. На якому етапі має проводитися такий аналіз: під час формування та погодження договірної ціни перед укладенням прямого договору, під час виконання договору чи на іншому етапі?
4. Яку вартість зазначених матеріалів необхідно враховувати у розрахунках договірної ціни: фактичну (історичну) вартість їх придбання у 2025 році чи поточну вартість, визначену за результатами аналізу цін на дату формування договірної ціни?
5. Чи повинні матеріальні ресурси замовника включатися до звіту про результати проведення аналізу цін на матеріальні ресурси та інших розрахунків договірної ціни, якщо їх вартість не підлягатиме оплаті підряднику, оскільки такі матеріали надаються замовником?
Відповідь на запит 379/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 “Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F66969-06
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві та у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Тому з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану" слід звертатись до Мінрозвитку як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ціноутворення у будівництві.
Номер відповіді: 379/2026
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 “Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F66969-06
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві та у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Тому з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану" слід звертатись до Мінрозвитку як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ціноутворення у будівництві.
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F66969-06) ---
Тема: Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512
Відповідь: Перейти до основного вмісту
Державні сайти
Інфо-ресурси
Eng
Версія для слабозорих
Про нас
Діяльність
Бізнесу
Громадянам
Пошук
Головна
/
Публічні закупівлі
/
Консультації з питань закупівель
/
Узагальнені відповіді
Узагальнені відповіді
Пошук документів
Введіть текст для пошуку в документах. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри.
Введіть текст для пошуку в документах
Шукати
Очистити
21.07.2026
Документ
Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512
Номер:
3323-04/66969-06
Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512
Завантажити файли
1
Підписка на новини
Залиште адресу електронної пошти, щоб своєчасно отримувати важливі новини та офіційні повідомлення.
E-mail*
Підписатись
Версія для слабозорих
Попередня версія сайту
Мапа сайту
Електронне звернення
Статистика
Що нового на сайті
Телефон кореспонденції
(044) 200-47-53
Електронна пошта
meconomy@me.gov.ua
Адреса
01008, Україна, м. Київ,
вул. М.Грушевського, 12/2
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на me.gov.ua в незалежності від повного або часткового використання матеріалів.
Створено за підтримки
--- Документ: https://me.gov.ua/download/adae69d5-24be-44e3-b489-0d296f38e1c7/file.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ
Мінрозвитку
пр-т Берестейський, 14, м. Київ, 00015,
тел.: (044) 351-40-96, (044) 351-41-71, (044) 351-48-20,
E-mail: post@mindev.gov.ua, сайт: mindev.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37472062
від ___________ 20__ р. № _______ На № __________ від ___________ 20__ р.
Міністерства економіки, довкілля та
сільського господарства України
Міністерство розвитку громад та територій України розглянуло лист
Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від
28.05.2026 № 3323-04/50046-03 щодо надання роз’яснень стосовно дії
постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 «Деякі
особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього
ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних
доріг загального користування в умовах воєнного стану». За результатами
розгляду в межах компетенції повідомляємо наступну інформацію.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України. Організацію, повноваження та
порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України встановлено
Законом України «Про центральні органи виконавчої влади».
Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України
від 19 листопада 2025 р. № 1512 «Деякі особливості визначення вартості
будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та
експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в
умовах воєнного стану» (далі – Постанова № 1512) розроблено та затверджено
наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591 кошторисні норми України
«Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси» (далі
– Настанова № 591), які встановлюють порядок проведення аналізу цін на
матеріальні ресурси під час визначення вартості нового будівництва,
реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого
призначення, їх комплексів та частин (окрім визначення вартості нового
будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання
автомобільних доріг загального користування), що здійснюється із залученням
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н6R%CUH44}cHLО
Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00
19026/28/10-26 від 16.07.2026
бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та
організацій, кредитів, наданих під державні гарантії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 526 «Про
внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада
2025 р. № 1512» (далі – Постанова № 526) затверджено зміни до постанови
Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512, які уточнюють механізм
проведення аналізу цін на матеріальні ресурси.
1. Чи поширюється дія постанови № 1512 на визначення вартості
капітального ремонту вулиць і доріг міста?
Положення Постанови № 1512 застосовуються з дня її опублікування (з
25.11.2025, а зміни до неї, внесені Постановою № 526 з 29.04.2026) та діють
протягом 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526,
поширюються при визначенні вартості об’єктів будівництва, що
споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і
комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під
державні гарантії, з наступних видів робіт/послуг:
- нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту
будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин;
- нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного
середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання
автомобільних доріг загального користування.
2. Чи поширюються норми постанови № 1512 (з урахуванням змін
2026 року) на послуги з поточного ремонту будівель?
Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної
діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність» та ДБН А.2.2-3-
2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» будівництво – це
нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта
будівництва.
Виходячи з положень зазначених законодавчих та нормативних
документів поточний ремонт будівель і споруд не відноситься до виду
будівництва, у зв’язку з цим законодавчі та нормативні документи, що діють
для будівництва, у тому числі положення Постанови № 1512 зі змінами,
внесеними Постановою № 526, до поточного ремонту не застосовуються.
Вартість поточного ремонту (крім автомобільних доріг загального
користування) має визначатися на підставі обґрунтованих трудових та
матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої у поточному рівні
цін.
В окремих обґрунтованих випадках центральний орган виконавчої влади,
до сфери діяльності якого належать відповідні об’єкти, або замовник
(розпорядник коштів) розпорядчим документом за відповідним обґрунтуванням
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н6R%CUH44}cHLО
Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00
19026/28/10-26 від 16.07.2026
може поширити дію окремих положень кошторисних норм України «Настанова
з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства
розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281 (далі – Настанова
№ 281). У разі прийняття рішення щодо поширення дії Настанови № 281 на
поточний ремонт у розпорядчому документі можуть бути зазначені відповідні
особливості, зокрема щодо показників кошторисного прибутку,
загальновиробничих та адміністративних витрат тощо.
Вартість поточного ремонту в окремих обґрунтованих випадках може
визначатися на підставі відповідних ресурсних елементних кошторисних норм
на ремонтно-будівельні роботи, за умов відповідності технології, складу робіт,
що виконуються, та витрат ресурсів, врахованих зазначеними нормами.
3. Чи застосовуються норми Настанови № 281 при закупівлі послуг з
поточного ремонту будівель?
Згідно з пунктом 1.1 Настанови № 281 визначені основні правила
застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві
для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального
ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та
частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також
реставрації пам’яток архітектури та містобудування.
З огляду на це Настанова № 281 не розповсюджується на поточний
ремонт будівель.
Водночас замовник може добровільно прийняти рішення щодо
поширення дії норм Настанови № 281 у тому числі на поточний ремонт
будівель. Це має бути затверджено внутрішнім офіційним розпорядчим
документом замовника із детальним обґрунтуванням.
4. Чи терміни “матеріали” та “матеріальні ресурси”, використані у
постанові № 1512, охоплюють не лише будівельні матеріали у вузькому
розумінні, а й обладнання (устаткування), вироби та інші матеріальні ресурси,
вартість яких включається до договірної ціни робіт відповідно до кошторисної
документації?
Настановою № 591 визначено, що матеріальні ресурси – матеріали,
вироби і комплекти, необхідні для будівництва (крім обладнання).
5. Чи поширюється дія постанови № 1512 на договірні ціни подані під час
відкритих торгів в тому числі до початку функціонування бази даних цін?
У разі, якщо на дату набрання чинності Постановою № 526, замовником
ще не розпочато процедуру публічних закупівель, умови проектів договорів
підряду мають враховувати вимоги Постанови № 526 щодо:
- підтвердження підрядниками фактично нарахованого рівня заробітної
плати та надання відповідної довідки;
- компенсації замовником фактично нарахованої заробітної плати
робітників-будівельників і монтажників, а також робітників, зайнятих на
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н6R%CUH44}cHLО
Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00
19026/28/10-26 від 16.07.2026
керуванні і обслуговуванні будівельних машин та механізмів, на такому об’єкті,
у межах ліміту коштів на виплату заробітної плати, передбаченого договірною
ціною до договору;
- необхідності здійснення підрядником аналізу цін на етапі
взаєморозрахунків, у разі якщо договір укладається за динамічною ціною.
У разі, якщо на дату набрання чинності Постановою № 526, замовником
розпочато процедуру публічних закупівель, замовник може прийняти рішення
про необхідність передбачення в проектах договорів підряду умов наведених
вище.
5.1 Чи вправі замовник досліджувати на етапі розгляду пропозиції
учасника відкритих торгів з особливостями, ціни на матеріальні ресурси
викладені у складеній учасником (підрядником) договірній ціні на предмет їх
відповідності середнім цінам по регіону?
Наразі відсутні обмеження щодо замовника в частині виконання аналізу
цін на матеріальні ресурси на етапі розгляду пропозицій відкритих торгів з
особливостями.
6. Чи є правомірною вимога замовника про надання довідки та
підтвердження повної відповідності сум заробітної плати, відображених в актах
виконаних робіт, фактично виплаченій заробітній платі, з урахуванням
положень пункту 5 Постанови № 1512?
Відповідно до пункту 6.20.3 Зміни № 6 до кошторисних норм України у
будівництві «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених
наказом Мінрозвитку від 08.06.2026 № 1069, встановлено зокрема, що у разі
потреби в актах приймання виконаних будівельних робіт здійснюється
уточнення суми заробітної плати робітників шляхом порівняння фактично
нарахованої заробітної плати робітників за період виконання робіт, зазначений
у попередньому акті приймання виконаних будівельних робіт, відповідно до
довідки про фактичний рівень заробітної плати робітників, та сумою
відповідної кошторисної заробітної плати робітників, зазначеної в
попередньому акті приймання виконаних будівельних робіт (при цьому
отримання від’ємного значення різниці зменшує, а позитивного – збільшує
вартість поточного акта приймання виконаних будівельних робіт).»
Тобто підрядник надає довідку про фактично нараховану заробітну плату
і в разі, якщо нормативно визначена заробітна плата у акті відрізняється від
фактичної, її корегують відповідно до суми, зазначеної у довідці.
7. Як правильно застосовувати вимоги у випадках, коли частина
виконаних робіт, з огляду на технологічний процес, не включається до актів 3
виконаних робіт поточного місяця, хоча заробітна плата працівникам за ці
роботи вже фактично виплачена, а відповідні обсяги робіт будуть відображені в
актах наступних звітних періодів?
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н6R%CUH44}cHLО
Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00
19026/28/10-26 від 16.07.2026
Довідка за фактично виплачену заробітну плату до актів виконаних робіт
форми № КБ-2в надається за період в якому були виконані роботи, що
включені до такого акту.
Заступник Міністра Наталія КОЗЛОВСЬКА
Руслан Метіль 351 46 80
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н6R%CUH44}cHLО
Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00
19026/28/10-26 від 16.07.2026
--- Документ: https://me.gov.ua/download/a33d1d8f-64fc-4430-90c3-a4ea8897feb4/file.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ,
ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Мінекономіки
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71,
e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р.
Органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, установи,
організації, підприємства та інші
суб’єкти сфери публічних закупівель
Щодо постанови Кабінету Міністрів України
від 19.11.2025 № 1512
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як
Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну
політику у сфері публічних закупівель, інформує.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та
економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для
забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних
територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та
протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що
зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до
Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами)
(далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
З 25.11.2025 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України “Деякі
особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану”
від 19.11.2025 № 1512 (далі – постанова № 1512), головним розробником та
ініціатором внесення змін до якої є Міністерство розвитку громад та територій
України (далі - Мінрозвитку).
У зв’язку з надходженням запитів суб'єктів сфери публічних закупівель до
Уповноваженого органу, Мінекономіки листом від 28.05.2026
№ 3323-04/50046-03, що додається, звернулося до Мінрозвитку за інформацією
щодо застосування постанови № 1512.
Мінрозвитку листом від 16.07.2026 № 19026/28/10-26, що додається,
надало роз’яснення стосовно дії постанови Кабінету Міністрів України
від 19 листопада 2025 р. № 1512 “Деякі особливості визначення вартості
будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та
експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в
умовах воєнного стану”.
Принагідно повідомляємо, що листом від 23.06.2026 № 10781/28/14-26, що
додається, Мінрозвитку були також надані роз’яснення положень постанови
Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 “Деякі особливості
визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану” зі змінами.
Додатки: на 21 арк. в 1 прим.
Заступник директора департаменту ‒ начальник
управління сфери публічних закупівель Михайло МОХНЯ
Інна НОВГОРОДСЬКА, 596-68-46
--- Документ: https://me.gov.ua/download/bdace0ca-9db7-4df9-9aab-f6e5413784e0/file.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ,
ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Мінекономіки
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71,
e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
від ___________ 20__ р. № _________ На № __________від __________
Міністерство розвитку громад та територій України
Щодо постанови Кабінету Міністрів України
від 19.11.2025 № 1512
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України у
зв’язку з надходженням запитів до Уповноваженого органу щодо застосування
постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 “Деякі
особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього
ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних
доріг загального користування в умовах воєнного стану” (далі - постанова
№ 1512), звертається з наступним.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та
економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для
забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних
територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та
протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що
зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до
Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами)
(далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Мінекономіки як Уповноважений орган з питань публічних закупівель
здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних
закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Законом, зокрема
надає безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель
та узагальненні відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування
законодавства на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу у мережі
Інтернет за адресою: www.me.gov.ua.
Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій
України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015
№ 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних
органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної
політики, зокрема у сфері технічного регулювання у будівництві,
ціноутворення у будівництві та у сфері архітектурно-будівельного контролю та
нагляду. При цьому Мінрозвитку відповідно до покладених на нього завдань,
здійснює забезпечення формування державної політики, зокрема у сфері
архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а також здійснює
забезпечення технічного регулювання у сфері, зокрема будівництва,
містобудування, просторового планування територій та архітектури.
З огляду на зазначене, з метою подальшого інформування суб’єктів сфери
публічних закупівель, просимо надати роз'яснення щодо питань застосування
постанови № 1512, з урахуванням питань, порушених у запитах:
1. Чи поширюється дія постанови № 1512 на визначення вартості
капітального ремонту вулиць і доріг міста?
2. Чи поширюються норми постанови № 1512 (з урахуванням змін 2026
року) на послуги з поточного ремонту будівель?
3. Чи застосовуються норми Настанови з визначення вартості будівництва,
затверджені наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 “Про затвердження
кошторисних норм України у будівництві” при закупівлі послуг з
поточного ремонту будівель?
4. Чи терміни “матеріали” та “матеріальні ресурси”, використані у постанові
№ 1512, охоплюють не лише будівельні матеріали у вузькому розумінні, а
й обладнання (устаткування), вироби та інші матеріальні ресурси,
вартість яких включається до договірної ціни робіт відповідно до
кошторисної документації?
5. Чи вправі замовник досліджувати на етапі розгляду пропозиції учасника
відкритих торгів з особливостями, ціни на матеріальні ресурси викладені
у складеній учасником (підрядником) договірній ціні на предмет їх
відповідності середнім цінам по регіону та чи поширюється дія
постанови № 1512 на договірні ціни подані під час відкритих торгів в
тому числі до початку функціонування бази даних цін?
6. Чи є правомірною вимога замовника про надання довідки та
підтвердження повної відповідності сум заробітної плати, відображених в
актах виконаних робіт, фактично виплаченій заробітній платі, з
урахуванням положень пункту 5 постанови №1512?
7. Як правильно застосовувати вимоги у випадках, коли частина виконаних
робіт, з огляду на технологічний процес, не включається до актів
виконаних робіт поточного місяця, хоча заробітна плата працівникам за
ці роботи вже фактично виплачена, а відповідні обсяги робіт будуть
відображені в актах наступних звітних періодів?
Враховуючи викладене та з метою підготовки узагальненої відповіді
рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства просимо надати
відповідну інформацію у короткі терміни.
Заступник Міністра економіки, довкілля
та сільського господарства України Анна АРТЕМЕНКО
Інна НОВГОРОДСЬКА, 596-68-46
--- Документ: https://me.gov.ua/download/b324fe9e-f70a-4678-b03e-f90a452d4553/file.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ
Мінрозвитку
пр-т Берестейський, 14, м. Київ, 00015,
тел.: (044) 351-40-96, (044) 351-41-71, (044) 351-48-20,
E-mail: post@mindev.gov.ua, сайт: mindev.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37472062
від ___________ 20__ р. № _______ На № __________ від ___________ 20__ р.
Центральні органи виконавчої влади,
обласні військові адміністрації та
міські ради (за списком)
Відповідно до абзацу восьмого пункту 1 Положення про Міністерство
розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), одним із основних завдань
Мінрозвитку є забезпечення формування та реалізації державної політики у
сфері ціноутворення у будівництві.
Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про центральні органи
виконавчої влади» передбачено, що одним із основних завдань міністерства як
органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи
декількох сферах, є інформування та надання роз’яснень щодо здійснення
державної політики.
З метою удосконалення підходів щодо визначення вартості нового
будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і
споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин (далі – будівельні
роботи), а також щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції,
поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного
утримання автомобільних доріг загального користування, що споруджуються із
залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств,
установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, в умовах
воєнного та/або надзвичайного стану Кабінетом Міністрів України прийнято
постанову від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості
будівництва в умовах воєнного стану» (далі – Постанова № 1512), до якої
внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 526
«Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада
2025 р. № 1512» (далі – Постанова № 526).
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
Враховуючи вищевикладене, в межах компетенції Мінрозвитку надає
наступні роз’яснення стосовно визначення вартості нового будівництва,
реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого
призначення, їх комплексів та частин (крім автомобільних доріг загального
користування) з урахуванням положень Постанови № 1512 зі змінами,
внесеними Постановою № 526.
1. Чи поширюється обов’язок аналізу цін на поточний ремонт будівель
та споруд?
Положення Постанови № 1512 застосовуються з дня її опублікування
(з 25.11.2025, а зміни до неї, внесені Постановою № 526 з 29.04.2026) та діють
протягом 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526,
поширюються при визначенні вартості об’єктів будівництва, що споруджуються
із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств,
установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, з наступних
видів робіт/послуг:
- нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту
будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин;
- нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного
середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання
автомобільних доріг загального користування.
Положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними
Постановою № 526, не поширюються на поточний ремонт будівель та
споруд, вулиць та доріг населених пунктів.
Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної
діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність» та ДБН А.2.2-3-2014
«Склад та зміст проектної документації на будівництво» будівництво – це нове
будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта
будівництва.
Виходячи з положень зазначених законодавчих та нормативних
документів поточний ремонт будівель і споруд не відноситься до виду
будівництва, у зв’язку з цим законодавчі та нормативні документи, що діють для
будівництва, у тому числі положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними
Постановою № 526, до поточного ремонту не застосовуються.
Вартість поточного ремонту (крім автомобільних доріг загального
користування) має визначатися на підставі обгрунтованих трудових та
матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої у поточному рівні цін.
В окремих обґрунтованих випадках центральний орган виконавчої влади,
до сфери діяльності якого належать відповідні об’єкти, або замовник
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
(розпорядник коштів) розпорядчим документом за відповідним обґрунтуванням
може поширити дію окремих положень кошторисних норм України «Настанова
з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства
розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281 (далі –
Настанова № 281). У разі прийняття рішення щодо поширення дії
Настанови № 281 на поточний ремонт у розпорядчому документі можуть бути
зазначені відповідні особливості, зокрема щодо показників кошторисного
прибутку, загальновиробничих та адміністративних витрат тощо.
Вартість поточного ремонту в окремих обґрунтованих випадках може
визначатися на підставі відповідних ресурсних елементних кошторисних норм
на ремонтно-будівельні роботи, за умов відповідності технології, складу робіт,
що виконуються, та витрат ресурсів, врахованих зазначеними нормами.
2. Як застосовуються вимоги Постанови № 1512 та кошторисних норм
України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні
ресурси”, затверджених наказом Мінрозвитку від 20.03.2026
№ 591 (далі - Настанова № 591), щодо внесення даних в Єдину державну
електронну систему у сфері будівництва (далі ЄДЕССБ):
- якщо окремими рішеннями Уряду прийнято рішення щодо
особливостей реалізації певних проєктів без внесення даних до
ЄДЕССБ.
У разі якщо реалізація проекту відповідно до рішення Уряду здійснюється
без завантаження документів до ЄДЕССБ, це не звільняє замовника/підрядника,
як суб’єктів аналізу цін, від виконання обов’язку з проведення аналізу цін на
матеріальні ресурси. Такий звіт має бути виготовлено та підписано в письмовій
формі згідно з додатком до Настанови № 591. Завантаження такого звіту в
ЄДЕССБ здійснюється за рішенням замовника будівництва.
- для договорів на виконання робіт укладених з урахуванням постанови
Кабінету Міністрів України від 07.06.20217 № 406.
Якщо для будівництва об’єктів, виконання робіт по яких не потребують
документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не
підлягає прийняттю в експлуатацію, розробляється проектна документація, яка
передбачає отримання позитивного експертного звіту, аналіз цін проводиться
відповідно до Постанови № 1512 замовником під час складання інвесторської
кошторисної документації та підписання актів приймання виконаних
будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни, а підрядником
під час складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли
розроблення проектної документації покладається на підрядника, а також під час
складання та узгодження договірної ціни та підготовки актів приймання
виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни.
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
Пунктом 5.2. Настанови № 591 визначено, що звіт з аналізу цін на матеріальні
ресурси створюється суб’єктом з аналізу цін у формі електронного документа
засобами ЄДЕССБ та підписується шляхом накладання кваліфікованого
електронного підпису.
3. Як застосовуються вимоги Постанови № 1512 зі змінами та
Настанови № 591 за наявності змішаного фінансування, грантових коштів,
міжнародної допомоги?
Вимоги Постанови № 1512 зі змінами та Настанови № 591 є обов’язковими
для застосування при спорудженні об’єктів будівництва, якщо вони
фінансуються із залученням:
- бюджетних коштів (державного чи місцевих бюджетів);
- коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій;
- кредитів, наданих під державні гарантії.
Якщо будівництво об’єкту передбачає залучення будь-якого фінансування
з вище перелічених джерел, незалежно від обсягу фінансування, виконання
вимог Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, та
Настанови № 591 є обов’язковими.
4. Що саме повинна перевіряти експертна організація щодо аналізу цін,
чи має вона проводити власний моніторинг, і які документи зберігати в
архіві експертної організації?
За змістом речення першого частини другої статті 31 Закону України «Про
регулювання містобудівної діяльності» експертиза проектів будівництва
проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку
експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають
критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури,
містобудування, відомості про які внесені таким органом до Реєстру будівельної
діяльності.
Мета проведення експертизи проектів будівництва, що визначена
реченням першим пункту 6 Порядку затвердження проектів будівництва і
проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 11.05.2011 № 560, передбачає, зокрема визначення та перевірку
якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності,
надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та
інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання нормативів з питань
кошторисної частини проекту будівництва. До таких нормативів, слід відносити,
у т.ч. нормативи, що передбачені Постановою № 1512 та Настановою № 591, а
саме щодо:
- факту наявності звіту з аналізу цін;
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
- дотримання процедури проведення аналізу цін, а саме: визначення
переліку ціноутворюючих та неціноутворюючих матеріалів; наявності
цінових пропозицій відповідно до вимог Настанови № 591;
- правильності документального оформлення Звіту з аналізу цін;
- використання результатів аналізу цін при складанні кошторисної
документації відповідно до розділу VI Настанови № 591.
Водночас слід зазначити, що Національний стандарт України ДСТУ 8907:2019
«Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на
будівництво» встановлює процедуру проведення експертизи проектної
документації на будівництво, якою визначено перелік документів, що мають
зберігатися в архіві експертної організації.
5. Чи поширюються нові вимоги на договори, проєкти, експертизу або
закупівлі, розпочаті чи укладені до набрання чинності змін до
Постанови № 1512, внесених Постановою № 526?
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові
акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій
статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі
треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності
і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той
закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або
мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року
№ 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України
щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції
України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових
актів). На підставі та керуючись вищевикладеним, повідомляємо наступне.
5.1. Кошторисна частина проектної документації, подана для проведення
експертизи проектів будівництва об’єктів у встановленому порядку до
29.04.2026 р., для якої експертний звіт ще не виданий, має бути переглянута у
звʼязку із набранням чинності Постанови № 526. У разі завершення експертизи
складанням позитивного експертного звіту після 29.04.2026 р. кошторисна
частина проектної документації має відповідати вимогам Постанови № 526. До
такого завершення експертизи замовником в ЄДЕССБ має бути завантажений
аналіз цін, а експертна організація має перевірити якість проектних рішень
шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності
будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення,
зокрема щодо додержання передбачених Постановою № 1512 та
Настановою № 591 нормативів з питань кошторисної частини проекту
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
будівництва, а саме з урахуванням роз'яснення наданого на питання № 4 цього
листа.
5.2. Зміни, у зв’язку з набранням чинності Постанови № 526, до
кошторисної частини проектної документації щодо якої було проведено
експертизу та отримано позитивний експертний звіт до 29.04.2026 р. і не
розпочато процедуру публічних закупівель, можуть бути внесені, у разі
прийняття головним розпорядником бюджетних коштів або замовником,
відповідного рішення. Така проектна документація може використовуватися для
планування та фінансування будівельних робіт, а також для проведення
публічних закупівель.
5.3. У разі, якщо на дату набрання чинності Постановою № 526,
замовником ще не розпочато процедуру публічних закупівель, умови проектів
договорів підряду мають враховувати вимоги Постанови № 526 щодо:
- підтвердження підрядниками фактично нарахованого рівня заробітної
плати та надання відповідної довідки;
- компенсації замовником фактично нарахованої заробітної плати
робітників-будівельників і монтажників, а також робітників, зайнятих на
керуванні і обслуговуванні будівельних машин та механізмів, на такому
об’єкті, у межах ліміту коштів на виплату заробітної плати, передбаченого
договірною ціною до договору;
- необхідності здійснення підрядником аналізу цін на етапі
взаєморозрахунків, у разі якщо договір укладається за динамічною ціною.
5.4. У разі, якщо на дату набрання чинності Постановою № 526,
замовником розпочато процедуру публічних закупівель, замовник може
прийняти рішення про необхідність передбачення в проектах договорів підряду
умов, наведених у роз’ясненні, наданого на питання № 5.4 цього листа.
5.5. Якщо інше не передбачено договором підряду, укладеним до
29.04.2026 р., підрядник на етапі проведення взаєморозрахунків повинен з огляду
на вимоги Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526,
створювати звіт з аналізу цін засобами ЄДЕССБ, якщо договором підряду
передбачено динамічну договірну ціну.
Разом із цим, сторони договору підряду не позбавлені можливості внести
зміни до договору підряду з дотриманням вимог чинного законодавства у сфері
публічних закупівель.
У разі внесення змін до умов договору підряду відповідно до положень
Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, такі умови
договору діють із дати, визначеної в додатковій угоді.
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
5.6. Якщо під час виконання будівельних робіт змінюються проектні
рішення, передбачені затвердженою проектною документацією, вартість
залишків робіт, у тому числі додаткових робіт, що визначається в кошторисній
частині проєктної документації, скоригованої після 29.04.2026 р., має бути
перерахована з урахуванням положень Постанови № 1512 зі змінами, внесеними
Постановою № 526. При цьому зміни до договору підряду щодо рівня заробітної
плати, загальновиробничих та адміністративних витрат, прибутку вносяться
сторонами у разі прийняття головним розпорядником бюджетних коштів або
замовником відповідного рішення. У разі прийняття відповідного рішення, зміни
до договору вносяться сторонами комплексно з урахуванням положень змін до
Постанови № 1512, затверджених Постановою № 526.
6. Чи може рівень заробітної плати бути більшим, ніж передбачено
Постановою № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526?
Відповідно до підпункту 5 пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами,
внесеними Постановою № 526, розмір кошторисної заробітної плати, який
враховується під час складання інвесторської кошторисної документації,
визначається замовником у складі вихідних даних на проектування для
звичайних умов будівництва за розрядом складності робіт 3,8 і не може бути
нижче ніж середньомісячна заробітна плата в будівельній галузі за минулий рік,
оприлюднена на офіційному веб-сайті Головного управління статистики у
відповідній області, збільшена на відповідний коефіцієнт.
Таким чином, зазначеною нормою встановлено мінімальний рівень
кошторисної заробітної плати, який повинен враховуватися під час складання
інвесторської кошторисної документації. Водночас замовник має право
визначати вищий рівень кошторисної заробітної плати з урахуванням умов
будівництва конкретного об’єкта у відповідному регіоні.
Для визначення рівня заробітної плати замовнику доцільно здійснювати
аналіз рівня заробітної плати та використовувати як загальнодоступну
інформацію щодо цін робіт і послуг, яка міститься у відкритих джерелах (у тому
числі в електронній системі закупівель «Prozorro» та на аналогічних
торгівельних електронних майданчиках, дані спеціалізованих інформаційно-
аналітичних видань, офіційних статистичних видань тощо), так і інформацію,
отриману шляхом проведення ринкових консультацій.
7. Щодо підтвердження фактичної заробітної плати субпідрядних
організацій.
Документальне підтвердження фактично нарахованої заробітної плати
здійснюється шляхом надання субпідрядною організацією Довідки про
фактичний рівень заробітної плати робітників-будівельників і монтажників, а
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
також робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні будівельних машин та
механізмів за формою, наведеною в додатку 48 до Настанови № 281.
8. Як застосовуються граничні показники загальновиробничих витрат,
адміністративних витрат і прибутку, чи потрібні обґрунтовуючі
розрахунки?
Відповідно до підпункту четвертого пункту 1 Постанови № 1512 зі
змінами, внесеними Постановою № 526, під час складання інвесторської
кошторисної документації загальновиробничі витрати встановлюються на рівні
10 відсотків суми прямих витрат, адміністративні витрати - на рівні 3 відсотки
суми прямих витрат, кошторисний прибуток - на рівні 15 відсотків суми прямих
витрат, а на етапі договірної ціни та взаєморозрахунків загальновиробничі
витрати встановлюються на рівні не більше 10 відсотків суми прямих витрат,
адміністративні витрати - на рівні не більше 3 відсотків суми прямих витрат,
кошторисний прибуток - на рівні не більше 15 відсотків суми прямих витрат.
Таким чином на етапі узгодження договірної ціни та проведення
взаєморозрахунків підтверджуючі розрахунки загальновиробничих,
адміністративних витрат та кошторисного прибутку підрядниками не надаються.
9. За рахунок яких кадрових і фінансових ресурсів замовники мають
виконувати функцію з аналізу цін, внесення даних і завантаження
документів?
Вимога щодо проведення Аналізу цін була передбачена ДБН Д.1.1-1-2000
«Правила визначення вартості будівництва», затвердженими наказом
Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України
від 27.08.2000 № 174, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості
будівництва», затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013
№ 293, та наразі передбачена кошторисними нормами України «Настанова з
визначення вартості будівництва», затвердженими наказом Міністерства
розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281.
Таким чином положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними
Постановою № 526 та Настанови № 591 конкретизують вимоги щодо проведення
аналізу цін, який був вперше запроваджений ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила
визначення вартості будівництва».
Здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси може бути делеговане
замовником/підрядником (будівельною організацією) на договірних засадах
третім особам (як наприклад - проектні організації, інженер-консультант, будь-
яка інша організація, сертифікований інженер-проектувальник чи експерт
будівельний тощо).
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
Джерелами фінансування виконання таких робіт можуть бути власні
кошти замовника/підрядника, кошти на утримання Служби замовника, кошти на
надання послуг-інженера консультанта тощо.
10. Які умови та обмеження діють для багаторазового використання
одного й того самого звіту з аналізу цін та який максимальний термін дії
звіту з аналізу цін та на які етапи будівництва він має поширюватися?
Під час визначення поточних цін на матеріальні ресурси один і той самий
звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси може бути використаний для кількох
об’єктів з аналогічними технічними характеристиками та в межах однієї області
(абзац 6 підпункту 1 пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами, внесеними
Постановою № 526).
Строк дії звіту становить не більше трьох місяців з дати його складання.
Звіт має бути чинним на дату отримання позитивного експертного звіту,
підписання договірної ціни та підписання актів приймання виконаних
будівельних робіт за динамічною договірною ціною.
Втрата чинності звіту не є підставою для коригування проектної
документації, затвердженої у встановленому порядку.
11. З якої дати та в якому порядку замовник/підрядник зобов’язаний
створювати та оформлювати звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси
відповідно до підпункту другого пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами,
внесеними Постановою № 526, з урахуванням початку функціонування бази
даних цін?
Відповідно до підпункту другого пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами,
внесеними Постановою № 526, з дати початку функціонування бази даних цін
замовник/підрядник:
створює звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси у формі електронного
документа засобами ЄДЕССБ та підписує його шляхом накладення
кваліфікованого електронного підпису (крім звіту з аналізу цін на матеріальні
ресурси для поточного середнього ремонту, поточного ремонту та
експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування);
виготовляє звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси за формою згідно з
додатком до Настанови № 591 у паперовій формі для поточного середнього
ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних
доріг загального користування та підписує його.
Зазначаємо, що інформація щодо початку функціонування бази даних цін
розміщена на сайті Мінрозвитку 28.04.2026 за посиланням
https://mindev.gov.ua/news/prozori-tsiny-v-budivnytstvi-startuvalo-napovnennia-
bazy-tsin-na-budproduktsiiu-ta-inshi-materialni-resursy. Отже, вимоги підпункту
другого пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526,
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
10
щодо створення звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси у формі електронного
документа засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва
діють з 28.04.2026 р.
12. Які матеріальні ресурси є ціноутворюючими, а які
неціноутворюючими?
Відповідно до пункту 3.1 Настанови № 591 визначення ціноутворюючих
матеріальних ресурсів при складанні інвесторської кошторисної документації,
складанні/узгодженні договірної ціни у Переліку здійснюється шляхом їх
ранжування від більшої загальної вартості до меншої:
1) матеріальні ресурси, що займають верхню частину ранжованого
переліку та сукупно становлять 60 % загальної вартості всіх матеріальних
ресурсів, є ціноутворюючими;
2) всі інші матеріальні ресурси, що не увійшли до ціноутворюючих
матеріальних ресурсів, є неціноутворюючими.
13. Що може вважатися ціновою пропозицією та як підтверджувати
інформацію з сайтів, прайс-листів, електронних каталогів або відкритих
джерел?
Ціновою пропозицією є інформація або документ суб’єкта
господарювання, що містить відомості про вартість одиниці відповідного
матеріального ресурсу на певну дату або період, умови поставки, умови оплати
та інші характеристики.
Для ціноутворюючих матеріальних ресурсів цінові пропозиції
отримуються шляхом прямих запитів суб’єкта аналізу цін до виробників,
імпортерів, їх офіційних представників, дистриб’юторів.
Для неціноутворюючих матеріальних ресурсів допускається використання
відкритих джерел, зокрема прайс-листів на сайтах, електронних каталогів,
спеціалізованих торговельних майданчиків, даних електронної системи
закупівель, спеціалізованих баз даних та інших не заборонених джерел
(збережених замовником/підрядником наприклад у формі електронних
документів та/або їх паперових примірників).
14. Яка процедура подання запиту на інформацію (лист-запит) щодо
цінових пропозицій до виробників, імпортерів та їх офіційних представників
і дистриб’юторів?
У запиті на інформацію необхідно визначити спосіб отримання інформації.
Відповідь на запит на інформацію надається у спосіб, обраний запитувачем,
протягом розумного строку.
Запити можна подавати поштою, факсом, телефоном, електронною
поштою, через месенджери на вибір запитувача.
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
11
Запит має містити наступну інформацію:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної
пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа
щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) визначений запитувачем розумний строк, у межах якого має бути надано
відповідь (далі - розумний строк);
4) визначений запитувачем спосіб отримання відповіді (цінової
пропозиції);
5) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
У разі неотримання відповіді на лист-запит щодо надання цінової
пропозиції протягом розумного строку фіксується факт відсутності цінової
пропозиції від даного суб’єкта постачання.
15. Як співставляти матеріальні ресурси, якщо назви у кошторисі,
Кодифікаторі, прайсах або комерційних пропозиціях не збігаються, і як
застосовувати аналоги?
Аналіз цін здійснюється за умови порівнянності матеріальних ресурсів за
якісними та технічними характеристиками — однаковими або еквівалентними.
У звіті з аналізу цін зазначається як найменування ресурсу згідно з
Кодифікатором, так і комерційна назва ресурсу. Отже, дослівний збіг назви не є
визначальним критерієм, але технічні та якісні характеристики підлягають
співпадінню.
16. Як здійснювати аналіз цін матеріальних ресурсів, які
виготовляються індивідуально, за калькуляцією або силами підрядника на
об’єкті?
Відповідно до Настанови № 281, якщо для виконання будівельних робіт
учасник процедури закупівлі (підрядник) планує виготовлення власними силами
окремих будівельних матеріалів, виробів і комплектів на другорядних
виробництвах, що є в його структурі, ціни на такі матеріальні ресурси
приймаються за відповідними калькуляціями, затвердженими підрядною
організацією в установленому порядку (за виробничою собівартістю). Прибуток
та адміністративні витрати враховуються в ціні пропозиції учасника процедури
закупівлі (договірній ціні) в цілому по об’єкту будівництва.
При цьому відповідні ціни на такі матеріальні ресурси разом із прибутком
та адміністративними витратами не повинні перевищувати середні ціни інших
виробників на ті ж самі ресурси, що склалися в регіоні з урахуванням
транспортних витрат з доставки цих ресурсів на франко-приоб’єктний склад.
17. Яку саме ціну слід моніторити та відображати у звіті: відпускну,
поточну, з ПДВ чи без ПДВ?
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
12
У звіті з аналізу цін зазначається відпускна ціна за одиницю виміру у
гривнях без ПДВ. Для визначення поточної ціни застосовується сума відпускної
ціни, транспортних витрат і заготівельно-складських витрат. Відповідно до
кошторисних норм України «Настанова щодо порядку функціонування бази
даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси», затвердженої
наказом від 27.04.2026 № 836 «Про затвердження кошторисних норм України у
будівництві» (далі – Настанова № 836), база даних цін містить довідкову
статистично-аналітичну інформацію саме про відпускні ціни без ПДВ. Отже, для
порівняння з базою використовується відпускна ціна без ПДВ, а поточна ціна для
кошторисних розрахунків формується з урахуванням транспортування та
заготівельно-складських витрат.
18. Як часто оновлюється база даних цін?
Відповідно до пункту 3 Постанови № 1512, протягом трьох місяців з дати
початку функціонування бази даних цін здійснюються організаційні заходи
щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення. Після
завершення періоду ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення,
відповідно до Настанови № 836, статистично-аналітична інформація про
відпускні ціни на матеріальні ресурси, сформована програмними засобами бази
даних цін, буде публікуватись на порталі електронної системи до 5 числа
кожного місяця.
19. Чи потрібно повторно проводити аналіз цін під час актування за
твердої договірної ціни, якщо ціни в актах не перевищують договірну ціну?
Відповідно до Настанови № 591 за твердої договірної ціни поточні ціни на
матеріальні ресурси приймаються за їх вартістю, визначеною в договірній ціні
відповідно до умов договору підряду. Під час підготовки актів приймання
виконаних будівельних робіт при твердій договірній ціні аналіз цін не
здійснюється.
20. Де можна ознайомитися з навчальними та довідковими
матеріалами щодо практичного застосування Постанови № 1512 зі змінами,
внесеними Постановою № 526, та роботи з Базою даних цін на будівельну
продукцію, а також куди звертатися у разі виникнення проблем із
функціоналом і яку інформацію необхідно надати для оперативного
опрацювання звернення?
Ознайомитись з онлайн-навчанням, присвяченим практичним аспектам
роботи Бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси
можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=9gDdgl317II
Наявні навчальні та довідкові матеріали розміщені за наступними
посиланнями:
Публічний портал ЄДЕССБ - https://e-construction.gov.ua/bdcb
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
13
База знань:
https://mbkd-
support.notion.site/349b1dd3a2e1804db4ddf8527d10d595?v=349b1dd3a2e1819a84a
b000cb7dc0d27
Інструкції:
https://www.notion.so/mbkdsupport/349b1dd3a2e181599679c787a92df70a
Відеоінструкції:
https://www.notion.so/mbkdsupport/34bb1dd3a2e180b4b514f3f9ad6b72ab
Вебінар: https://www.youtube.com/watch?v=hdmISxJsT1U
Звернення щодо роботи функціоналу опрацьовуються через електронну
адресу support@e-construction.gov.ua або через форму зворотного зв’язку в
електронному кабінеті: https://admin.e-construction.gov.ua/contacts_support
Для пришвидшення отримання відповіді необхідно одразу в одному
повідомленні надавати:
1. Номер документа у текстовому форматі;
2. Посилання на сторінку;
3. Детальний опис проблеми;
4. Знімок усього екрана.
Цей лист не містить норм права, не створює жодних прав та обов’язків і
має виключно рекомендаційний характер.
Заступник Міністра Наталія КОЗЛОВСЬКА
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
Консультація
№ 436/2026
18.09.2026
Інше
Опис консультації Мінекономіки (запит № 436/2026) --- Суть питання: Приватне підприємство "Юридична фірма Світ Права" звернулося до Мінекономіки щодо практичного застосування положень Постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» та кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси». Запит стосувався наступних аспектів при виконанні договорів підряду з динамічною договірною ціною: * Обсяг матеріальних ресурсів для нового аналізу цін: У разі, якщо термін дії попереднього аналізу минув, який обсяг матеріалів повинен охоплювати новий аналіз: * виключно матеріали, включені до конкретного акта приймання виконаних будівельних робіт; * весь залишок матеріальних ресурсів за договором, які ще не включені до попередніх актів; * чи весь обсяг матеріальних ресурсів, передбачений договором, включаючи ті, що вже були в попередніх актах? * Завантаження звітів до ЄДЕССБ: Чи повинен кожний звіт з аналізу цін, сформований підрядником під час підготовки чергового акта приймання робіт, завантажуватися до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) окремо? --- Висновки/Відповідь: Міністерство економіки України повідомило, що відповідь на поставлені питання міститься в іншому запиті, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. * Посилання на відповідь: Запит № 379/2026 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/fb6b3243-b22e-4b36-9c3d-1e4344ed07b7?lang=uk-UA * Також звернено увагу на можливість попереднього пошуку інформації у розділі «Консультації з питань закупівель» на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Інше
Консультація № 436/2026Огляд:
Опис консультації Мінекономіки (запит № 436/2026)
---
Суть питання:
Приватне підприємство "Юридична фірма Світ Права" звернулося до Мінекономіки щодо практичного застосування положень Постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» та кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси».
Запит стосувався наступних аспектів при виконанні договорів підряду з динамічною договірною ціною:
Обсяг матеріальних ресурсів для нового аналізу цін: У разі, якщо термін дії попереднього аналізу минув, який обсяг матеріалів повинен охоплювати новий аналіз:
* виключно матеріали, включені до конкретного акта приймання виконаних будівельних робіт;
* весь залишок матеріальних ресурсів за договором, які ще не включені до попередніх актів;
* чи весь обсяг матеріальних ресурсів, передбачений договором, включаючи ті, що вже були в попередніх актах?
Завантаження звітів до ЄДЕССБ: Чи повинен кожний звіт з аналізу цін, сформований підрядником під час підготовки чергового акта приймання робіт, завантажуватися до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) окремо?
---
Висновки/Відповідь:
Міністерство економіки України повідомило, що відповідь на поставлені питання міститься в іншому запиті, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Посилання на відповідь: Запит № 379/2026 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/fb6b3243-b22e-4b36-9c3d-1e4344ed07b7?lang=uk-UA
Також звернено увагу на можливість попереднього пошуку інформації у розділі «Консультації з питань закупівель» на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
---
Суть питання:
Приватне підприємство "Юридична фірма Світ Права" звернулося до Мінекономіки щодо практичного застосування положень Постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» та кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси».
Запит стосувався наступних аспектів при виконанні договорів підряду з динамічною договірною ціною:
* виключно матеріали, включені до конкретного акта приймання виконаних будівельних робіт;
* весь залишок матеріальних ресурсів за договором, які ще не включені до попередніх актів;
* чи весь обсяг матеріальних ресурсів, передбачений договором, включаючи ті, що вже були в попередніх актах?
---
Висновки/Відповідь:
Міністерство економіки України повідомило, що відповідь на поставлені питання міститься в іншому запиті, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/fb6b3243-b22e-4b36-9c3d-1e4344ed07b7?lang=uk-UA
Повний текст документа:
Запит від: Приватне підприємтсво "Юридична фірма Світ Права"
Суть: Добрий день!
У зв'язку з внесенням змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» (далі – Постанова) звертаємося з проханням надати роз'яснення щодо практичного застосування положень зазначеної постанови, а також кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси» (далі – Настанова), в частині поставлених запитань.
Постановою аналіз цін на матеріальні ресурси запроваджено як самостійну обов'язкову процедуру обґрунтування вартості будівництва, суть якої полягає в зіставленні вартості матеріальних ресурсів у кошторисі з ринковою ціною з використанням Бази даних цін у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (далі – ЄДЕССБ). Підпунктом 1 пункту 1 Постанови визначено етапи проведення аналізу з розмежуванням обов'язків, зокрема: підрядник під час складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника, та підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни. Деталізацію цієї процедури визначає і Настанова. Відповідно до якої, на етапі проведення взаєморозрахунків перелік матеріальних ресурсів формується з урахуванням розрахунку їх вартості щодо конкретного акта приймання виконаних будівельних робіт. Таким чином, нормативно-правовими актами визначено суб’єктів, стадії та порядок здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси. Водночас на практиці виникає питання щодо того, який саме обсяг матеріальних ресурсів повинен охоплювати кожний наступний аналіз цін при поетапному виконанні робіт та оформленні декількох актів приймання виконаних будівельних робіт за одним договором із динамічною договірною ціною.
У зв’язку з наведеним просимо надати роз’яснення з таких питань.
1. У разі якщо з дати проведення попереднього аналізу цін минув строк, протягом якого його результати можуть використовуватися, який обсяг матеріальних ресурсів повинен охоплювати кожний новий аналіз цін на матеріальні ресурси при виконанні договору з динамічною договірною ціною:
• виключно матеріальні ресурси, вартість яких включена до конкретного акта приймання виконаних будівельних робіт;
• весь залишок матеріальних ресурсів за договором, які ще не включені до попередніх актів приймання виконаних будівельних робіт;
• чи весь обсяг матеріальних ресурсів, передбачений договором (договірною ціною), у тому числі матеріальні ресурси, вартість яких уже була включена до попередніх актів?
3. Чи повинен кожний звіт з аналізу цін, сформований підрядником під час підготовки чергового акта приймання виконаних будівельних робіт при динамічній договірній ціні, завантажуватися до ЄДЕССБ окремо?
Просимо надати роз’яснення щодо зазначених питань з метою забезпечення правильного та однакового застосування положень Постанови та Настанови під час проведення взаєморозрахунків за договорами підряду з динамічною договірною ціною. Дякуємо за сприяння та надання роз’яснення.
З повагою!
Відповідь на запит 436/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 379/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/fb6b3243-b22e-4b36-9c3d-1e4344ed07b7?lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Номер відповіді: 436/2026
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 379/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/fb6b3243-b22e-4b36-9c3d-1e4344ed07b7?lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 422/2026
14.09.2026
Допорогові закупівлі
Опис консультації Мінекономіки щодо визначення замовників --- Суть питання: Міське комунальне підприємство, що належить до комунальної власності, здійснює міські та приміські автобусні пасажирські перевезення за затвердженими органами місцевого самоврядування маршрутами. Підприємство запитує, чи підпадає воно під категорію замовника, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, відповідно до пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», з метою правильного визначення правового статусу під час планування і проведення закупівель, керуючись статтею 9 Закону України «Про публічні закупівлі». --- Висновки/Відповідь: Міністерство економіки України повідомляє, що відповідь на поставлене питання міститься у наступних джерелах: * Листи Мінекономіки: * від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників" * Посилання: `https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06` * від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" * Посилання: `https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-06` * Запити (роз'яснення) на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: * № 204/2024 * Посилання: `https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UA` * № 778/2023 * Посилання: `https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ae8c19d0-28dc-4877-b554-995bd3c476c3?lang=uk-UA` При цьому, визначення приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" здійснюється самостійно суб'єктами господарювання на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління.
Допорогові закупівлі
Консультація № 422/2026Огляд:
Опис консультації Мінекономіки щодо визначення замовників
---
Суть питання:
Міське комунальне підприємство, що належить до комунальної власності, здійснює міські та приміські автобусні пасажирські перевезення за затвердженими органами місцевого самоврядування маршрутами. Підприємство запитує, чи підпадає воно під категорію замовника, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, відповідно до пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», з метою правильного визначення правового статусу під час планування і проведення закупівель, керуючись статтею 9 Закону України «Про публічні закупівлі».
---
Висновки/Відповідь:
Міністерство економіки України повідомляє, що відповідь на поставлене питання міститься у наступних джерелах:
Листи Мінекономіки:
* від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників"
* Посилання: `https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06`
* від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання"
* Посилання: `https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-06`
Запити (роз'яснення) на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу:
* № 204/2024
* Посилання: `https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UA`
* № 778/2023
* Посилання: `https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ae8c19d0-28dc-4877-b554-995bd3c476c3?lang=uk-UA`
При цьому, визначення приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" здійснюється самостійно суб'єктами господарювання на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління.
---
Суть питання:
Міське комунальне підприємство, що належить до комунальної власності, здійснює міські та приміські автобусні пасажирські перевезення за затвердженими органами місцевого самоврядування маршрутами. Підприємство запитує, чи підпадає воно під категорію замовника, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, відповідно до пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», з метою правильного визначення правового статусу під час планування і проведення закупівель, керуючись статтею 9 Закону України «Про публічні закупівлі».
---
Висновки/Відповідь:
Міністерство економіки України повідомляє, що відповідь на поставлене питання міститься у наступних джерелах:
* від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників"
* Посилання: `https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06`
* від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання"
* Посилання: `https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-06`
* № 204/2024
* Посилання: `https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UA`
* № 778/2023
* Посилання: `https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ae8c19d0-28dc-4877-b554-995bd3c476c3?lang=uk-UA`
При цьому, визначення приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" здійснюється самостійно суб'єктами господарювання на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління.
Повний текст документа:
Запит від: Могилів-Подільське міське комунальне підприємство "Комбінат комунальних підприємств"
Тема розширена: Юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання
Суть: Доброго дня !
Міське комунальне підприємство належить до комунальної власності, власником якого є міська територіальна громада в особі міської ради, якій воно підзвітне і підконтрольне. Основним видом діяльності КП є надання послуг по міським, міжміським автобусним пасажирським перевезенням. Відповідно до актів органу місцевого самоврядування дане КП за результатами проведеного конкурсу визначено перевізником на міських автобусних маршрутах та затверджено мережі автобусних маршрутів загального користування, що знаходяться в межах території міської територіальної громади.
Враховуючи вищевикладене та з метою правильного визначення правового статусу підприємства під час планування і проведення закупівель, керуючись ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати роз’яснення (консультацію) щодо наступного питання: "Чи підпадає таке комунальне підприємство (яке здійснює міські та приміські пасажирські перевезення за затвердженими ОМС маршрутами) під категорію замовника, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, відповідно до пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Відповідь на запит 422/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та в запититах № 204/2024, № 778/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-06
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ae8c19d0-28dc-4877-b554-995bd3c476c3?lang=uk-UA
При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління.
Номер відповіді: 422/2026
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та в запититах № 204/2024, № 778/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-06
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ae8c19d0-28dc-4877-b554-995bd3c476c3?lang=uk-UA
При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління.
Консультація
№ 403/2026
04.09.2026
Інше
Консультація Мінекономіки: Визначення способу здійснення закупівель з ПДВ чи без ПДВ * Номер відповіді: 403/2026 * Запит від: Вінницька обласна військова адміністрація --- Суть питання: Яку вартість закупівлі (з ПДВ чи без ПДВ) замовник повинен застосовувати при визначенні способу здійснення закупівлі та застосуванні вартісних меж, установлених пунктами 10 та 11 Особливостей, у тому числі у випадку здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель? --- Висновки/Відповідь: Мінекономіки повідомляє, що відповідь на порушене питання міститься в наступних роз'ясненнях та матеріалах, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: * Лист Мінекономіки від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 * Тема: “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822”. * Посилання: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F44503-07 * Лист Мінекономіки від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 * Тема: “Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні”. * Посилання: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06 * Вебінар, проведений 09.07.2026 представниками Мінекономіки та ДП “ПРОЗОРРО” * Тема: “Нові правила ПДВ з 1 липня: без паніки”. * Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=Djhb8VOGiuY
Інше
Консультація № 403/2026Огляд:
Консультація Мінекономіки: Визначення способу здійснення закупівель з ПДВ чи без ПДВ
Номер відповіді: 403/2026
Запит від: Вінницька обласна військова адміністрація
---
Суть питання:
Яку вартість закупівлі (з ПДВ чи без ПДВ) замовник повинен застосовувати при визначенні способу здійснення закупівлі та застосуванні вартісних меж, установлених пунктами 10 та 11 Особливостей, у тому числі у випадку здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель?
---
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки повідомляє, що відповідь на порушене питання міститься в наступних роз'ясненнях та матеріалах, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу:
Лист Мінекономіки від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07
* Тема: “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822”.
* Посилання: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F44503-07
Лист Мінекономіки від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06
* Тема: “Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні”.
* Посилання: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06
Вебінар, проведений 09.07.2026 представниками Мінекономіки та ДП “ПРОЗОРРО”
* Тема: “Нові правила ПДВ з 1 липня: без паніки”.
* Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=Djhb8VOGiuY
---
Суть питання:
Яку вартість закупівлі (з ПДВ чи без ПДВ) замовник повинен застосовувати при визначенні способу здійснення закупівлі та застосуванні вартісних меж, установлених пунктами 10 та 11 Особливостей, у тому числі у випадку здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель?
---
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки повідомляє, що відповідь на порушене питання міститься в наступних роз'ясненнях та матеріалах, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу:
* Тема: “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822”.
* Посилання: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F44503-07
* Тема: “Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні”.
* Посилання: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06
* Тема: “Нові правила ПДВ з 1 липня: без паніки”.
* Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=Djhb8VOGiuY
Повний текст документа:
Запит від: Вінницька обласна військова адміністрація
Тема розширена: Визначення способу здійснення закупувель з ПДВ чи без ПДВ
Суть: Яку вартість закупівлі (з ПДВ чи без ПДВ) замовник повинен застосовувати при визначенні способу здійснення закупівлі та застосуванні вартісних меж, установлених пунктами 10 та 11 Особливостей, у тому числі у випадку здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель?
Відповідь на запит 403/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на порушене питання міститься в листах Мінекономіки від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822” та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 “Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F44503-07
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06
Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, проведений 09.07.2026 представниками Мінекономіки та ДП “ПРОЗОРРО”, на тему “Нові правила ПДВ з 1 липня: без паніки”, доступний за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Djhb8VOGiuY
Номер відповіді: 403/2026
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на порушене питання міститься в листах Мінекономіки від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822” та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 “Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F44503-07
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06
Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, проведений 09.07.2026 представниками Мінекономіки та ДП “ПРОЗОРРО”, на тему “Нові правила ПДВ з 1 липня: без паніки”, доступний за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Djhb8VOGiuY
Консультація
№ 407/2026
02.09.2026
Допорогові закупівлі
--- Номер відповіді: 407/2026 Суть питання: Чи може комунальне підприємство, розташоване в Донецькій області та яке затверджує кошторис закупівель кожні три місяці, у разі виникнення нової, непередбаченої потреби за тотожним предметом закупівлі, не сумувати очікувану вартість цієї нової закупівлі з попередніми, а визначати вид закупівлі як нову та враховувати її суму окремо (без обчислення її суми за ДК), зважаючи на Інфолист Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020? Висновки/Відповідь: Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на поставлене питання надана в листах: * від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" (далі – Лист № 3304-04/54160-06) * від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (зокрема розділ "Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані") (далі – Лист № 3323-04/78667-06), а також у відповідях на запити № 313/2023 і № 86/2024, зміст яких не наведено в цьому запиті. Основні положення наданих роз'яснень (на підставі Листа № 3304-04/54160-06 та Листа № 3323-04/78667-06): 1. Щодо зміни річного плану та непередбачених закупівель: * Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон), замовник може вносити зміни до річного плану закупівель. * Форма, періодичність та характер таких змін не обмежені законодавством. Замовник може періодично вносити зміни до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо до здійснення відповідної закупівлі. * У разі виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник об'єктивно не міг передбачити, замовник може вносити відповідні зміни до річного плану закупівель шляхом створення нових та/або редагування/видалення існуючих рядків річного плану з інформацією про закупівлі. 2. Визначення предмету та виду нової закупівлі: * Лист № 3304-04/54160-06 роз'яснює, що у випадках виникнення непередбаченої потреби, предмет закупівлі (у новоствореному чи відредагованому рядку річного плану) вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівель. * Вид закупівлі для такого предмету закупівлі повинен визначатись замовником з урахуванням вартісних меж, визначених Законом, та з урахуванням категорії замовника. * Очікувана вартість такого предмету закупівлі зазначається замовником саме на момент внесення змін до річного плану, без урахування обсягів закупівель за аналогічним предметом закупівлі, які вже були здійснені у поточному році чи проводяться під час внесення змін в річний план. * Лист № 3323-04/78667-06 (на підставі пункту 15 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості)) підтверджує, що якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити) у здійсненні закупівлі за тотожним предметом, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожних предметів закупівель, закупівля яких була здійснена. Замовник обирає вид закупівлі такого предмета з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями. * Тотожність предмета закупівлі визначається за показником відповідної цифри Єдиного закупівельного словника (ДК 021:2015) з урахуванням Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. 3. Заборона ділення предмета закупівлі та обґрунтування: * При цьому необхідно дотримуватись положень частини десятої статті 3 Закону (та пункту 6 Особливостей), які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону. * Здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. * Рішення про внесення змін до річного плану має бути обґрунтованим та відображеним у відповідному протоколі, згідно з частиною десятою статті 11 Закону та пунктом 4 Розділу Х Закону. Важливо: Міністерство економіки як Уповноважений орган у сфері публічних закупівель не належить до компетенції визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. Рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства. Посилання на нормативно-правові акти та документи: * Закон України "Про публічні закупівлі" (зокрема, частина перша статті 3, частина третя статті 3, частина п'ята статті 3, частина шоста статті 3, частина десята статті 3, частина перша статті 4, частина друга статті 4, частина третя статті 4, пункт 22 частини першої статті 1, пункт 25 частини першої статті 1, стаття 16, частина перша статті 17, частина десята статті 11, частина перша статті 23 БКУ, частина четверта статті 48 БКУ, частина перша статті 44 БКУ, пункт 4 Розділу Х Закону, пункт 31 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення”, пункт 37 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення”, пункт 38 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення”) * Положення про Міністерство економіки та довкілля України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 №1029 (орфографія оригіналу) * Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Особливості) (зокрема, пункт 6, пункт 11, пункт 13, підпункт 6 пункту 13, пункт 14, пункт 15, пункт 17, пункт 28, пункт 29, пункт 41, підпункт 2 пункту 41, абзац п’ятий підпункту 2 пункту 41, пункт 44, пункт 45) * Наказ Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" * Лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" * Лист Міністерства економіки України від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" * Постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 № 899 “Про порядок здійснення витрат суб’єктами господарювання державного сектору економіки в разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку” * Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (пункт 45) * Порядок формування та використання електронного каталогу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 * Цивільний кодекс України (стаття 95, стаття 631) * Господарський кодекс України (стаття 55, стаття 180) * Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" * Постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 № 928 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236" * Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" * Постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 "Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" * Закон України "Про доступ до публічної інформації" * Лист Мінекономіки від 23.06.2022 № 3323-04/40967-06 "Щодо застосування статті 17 Закону у зв'язку із введенням воєнного стану" * Лист від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”
Допорогові закупівлі
Консультація № 407/2026Огляд:
---
Номер відповіді: 407/2026
Суть питання:
Чи може комунальне підприємство, розташоване в Донецькій області та яке затверджує кошторис закупівель кожні три місяці, у разі виникнення нової, непередбаченої потреби за тотожним предметом закупівлі, не сумувати очікувану вартість цієї нової закупівлі з попередніми, а визначати вид закупівлі як нову та враховувати її суму окремо (без обчислення її суми за ДК), зважаючи на Інфолист Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на поставлене питання надана в листах:
від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" (далі – Лист № 3304-04/54160-06)
від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (зокрема розділ "Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані") (далі – Лист № 3323-04/78667-06), а також у відповідях на запити № 313/2023 і № 86/2024, зміст яких не наведено в цьому запиті.
Основні положення наданих роз'яснень (на підставі Листа № 3304-04/54160-06 та Листа № 3323-04/78667-06):
1. Щодо зміни річного плану та непередбачених закупівель:
* Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон), замовник може вносити зміни до річного плану закупівель.
* Форма, періодичність та характер таких змін не обмежені законодавством. Замовник може періодично вносити зміни до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо до здійснення відповідної закупівлі.
* У разі виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник об'єктивно не міг передбачити, замовник може вносити відповідні зміни до річного плану закупівель шляхом створення нових та/або редагування/видалення існуючих рядків річного плану з інформацією про закупівлі.
2. Визначення предмету та виду нової закупівлі:
* Лист № 3304-04/54160-06 роз'яснює, що у випадках виникнення непередбаченої потреби, предмет закупівлі (у новоствореному чи відредагованому рядку річного плану) вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівель.
* Вид закупівлі для такого предмету закупівлі повинен визначатись замовником з урахуванням вартісних меж, визначених Законом, та з урахуванням категорії замовника.
* Очікувана вартість такого предмету закупівлі зазначається замовником саме на момент внесення змін до річного плану, без урахування обсягів закупівель за аналогічним предметом закупівлі, які вже були здійснені у поточному році чи проводяться під час внесення змін в річний план.
* Лист № 3323-04/78667-06 (на підставі пункту 15 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості)) підтверджує, що якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити) у здійсненні закупівлі за тотожним предметом, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожних предметів закупівель, закупівля яких була здійснена. Замовник обирає вид закупівлі такого предмета з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями.
* Тотожність предмета закупівлі визначається за показником відповідної цифри Єдиного закупівельного словника (ДК 021:2015) з урахуванням Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
3. Заборона ділення предмета закупівлі та обґрунтування:
* При цьому необхідно дотримуватись положень частини десятої статті 3 Закону (та пункту 6 Особливостей), які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону.
* Здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
* Рішення про внесення змін до річного плану має бути обґрунтованим та відображеним у відповідному протоколі, згідно з частиною десятою статті 11 Закону та пунктом 4 Розділу Х Закону.
Важливо:
Міністерство економіки як Уповноважений орган у сфері публічних закупівель не належить до компетенції визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. Рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства.
Посилання на нормативно-правові акти та документи:
Закон України "Про публічні закупівлі" (зокрема, частина перша статті 3, частина третя статті 3, частина п'ята статті 3, частина шоста статті 3, частина десята статті 3, частина перша статті 4, частина друга статті 4, частина третя статті 4, пункт 22 частини першої статті 1, пункт 25 частини першої статті 1, стаття 16, частина перша статті 17, частина десята статті 11, частина перша статті 23 БКУ, частина четверта статті 48 БКУ, частина перша статті 44 БКУ, пункт 4 Розділу Х Закону, пункт 31 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення”, пункт 37 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення”, пункт 38 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення”)
Положення про Міністерство економіки та довкілля України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 №1029 (орфографія оригіналу)
Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Особливості) (зокрема, пункт 6, пункт 11, пункт 13, підпункт 6 пункту 13, пункт 14, пункт 15, пункт 17, пункт 28, пункт 29, пункт 41, підпункт 2 пункту 41, абзац п’ятий підпункту 2 пункту 41, пункт 44, пункт 45)
Наказ Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі"
Лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель"
Лист Міністерства економіки України від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
Постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 № 899 “Про порядок здійснення витрат суб’єктами господарювання державного сектору економіки в разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку”
Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (пункт 45)
Порядок формування та використання електронного каталогу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822
Цивільний кодекс України (стаття 95, стаття 631)
Господарський кодекс України (стаття 55, стаття 180)
Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"
Постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 № 928 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236"
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану"
Постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 "Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану"
Закон України "Про доступ до публічної інформації"
Лист Мінекономіки від 23.06.2022 № 3323-04/40967-06 "Щодо застосування статті 17 Закону у зв'язку із введенням воєнного стану"
Лист від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”
Номер відповіді: 407/2026
Суть питання:
Чи може комунальне підприємство, розташоване в Донецькій області та яке затверджує кошторис закупівель кожні три місяці, у разі виникнення нової, непередбаченої потреби за тотожним предметом закупівлі, не сумувати очікувану вартість цієї нової закупівлі з попередніми, а визначати вид закупівлі як нову та враховувати її суму окремо (без обчислення її суми за ДК), зважаючи на Інфолист Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на поставлене питання надана в листах:
Основні положення наданих роз'яснень (на підставі Листа № 3304-04/54160-06 та Листа № 3323-04/78667-06):
1. Щодо зміни річного плану та непередбачених закупівель:
* Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон), замовник може вносити зміни до річного плану закупівель.
* Форма, періодичність та характер таких змін не обмежені законодавством. Замовник може періодично вносити зміни до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо до здійснення відповідної закупівлі.
* У разі виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник об'єктивно не міг передбачити, замовник може вносити відповідні зміни до річного плану закупівель шляхом створення нових та/або редагування/видалення існуючих рядків річного плану з інформацією про закупівлі.
2. Визначення предмету та виду нової закупівлі:
* Лист № 3304-04/54160-06 роз'яснює, що у випадках виникнення непередбаченої потреби, предмет закупівлі (у новоствореному чи відредагованому рядку річного плану) вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівель.
* Вид закупівлі для такого предмету закупівлі повинен визначатись замовником з урахуванням вартісних меж, визначених Законом, та з урахуванням категорії замовника.
* Очікувана вартість такого предмету закупівлі зазначається замовником саме на момент внесення змін до річного плану, без урахування обсягів закупівель за аналогічним предметом закупівлі, які вже були здійснені у поточному році чи проводяться під час внесення змін в річний план.
* Лист № 3323-04/78667-06 (на підставі пункту 15 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості)) підтверджує, що якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити) у здійсненні закупівлі за тотожним предметом, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожних предметів закупівель, закупівля яких була здійснена. Замовник обирає вид закупівлі такого предмета з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями.
* Тотожність предмета закупівлі визначається за показником відповідної цифри Єдиного закупівельного словника (ДК 021:2015) з урахуванням Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
3. Заборона ділення предмета закупівлі та обґрунтування:
* При цьому необхідно дотримуватись положень частини десятої статті 3 Закону (та пункту 6 Особливостей), які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону.
* Здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
* Рішення про внесення змін до річного плану має бути обґрунтованим та відображеним у відповідному протоколі, згідно з частиною десятою статті 11 Закону та пунктом 4 Розділу Х Закону.
Важливо:
Міністерство економіки як Уповноважений орган у сфері публічних закупівель не належить до компетенції визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. Рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства.
Посилання на нормативно-правові акти та документи:
Повний текст документа:
Запит від: КП БОКГ Мирногралдської міської ради
Суть: У зв'язку з віськовим станом та місцезнаходженням підприємства на території Донецької області - затвердження кошторису закупівель проводится кожні три місяці, тобто якщо у замовника виникла нова потреба, яку він не міг передбачити на момент здійснення попередньої закупівлі за тотожним предметом, чи можемо ми не сумувати очікувану вартість нової закупівлі та не додавити її до попередньої, а вид закупівлі визначати як нову закупівлі та враховувати суму ціяєї закупівлі як нову без обчислення її суми за ДК? Врахувуючи Інфолист Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 року
Відповідь на запит 407/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" та від 08.12.2022 №3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), а також у відповідях на запити № 313/2023 і № 86/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?amp&id=f562eb6c-71c9-476d-9cb0-69f486d11162&showMenuTree=true
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=965bbff8-7a05-4ca8-8675-275d54fb3b78&lang=uk-UA
Водночас відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки та довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 №1029, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. Рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства.
Номер відповіді: 407/2026
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" та від 08.12.2022 №3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), а також у відповідях на запити № 313/2023 і № 86/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?amp&id=f562eb6c-71c9-476d-9cb0-69f486d11162&showMenuTree=true
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=965bbff8-7a05-4ca8-8675-275d54fb3b78&lang=uk-UA
Водночас відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки та довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 №1029, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. Рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства.
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06) ---
Тема: Щодо планування закупівель
Відповідь: Перейти до основного вмісту
Державні сайти
Інфо-ресурси
Eng
Версія для слабозорих
Про нас
Діяльність
Бізнесу
Громадянам
Пошук
Головна
/
Публічні закупівлі
/
Консультації з питань закупівель
/
Узагальнені відповіді
Узагальнені відповіді
Пошук документів
Введіть текст для пошуку в документах. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри.
Введіть текст для пошуку в документах
Шукати
Очистити
03.09.2020
Документ
Щодо планування закупівель
Номер:
3304-04/54160-06
1. Щодо планування закупівель
• Щодо забезпечення невідкладних потреб на початку року
• Щодо здійснення закупівель відповідно до тимчасового і постійного кошторисів
• Щодо складання річного плану
• Щодо внесення змін до річного плану та закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити
2. Приклади планування замовниками закупівель, які вони об’єктивно не могли передбачити
Завантажити файли
1
Підписка на новини
Залиште адресу електронної пошти, щоб своєчасно отримувати важливі новини та офіційні повідомлення.
E-mail*
Підписатись
Версія для слабозорих
Попередня версія сайту
Мапа сайту
Електронне звернення
Статистика
Що нового на сайті
Телефон кореспонденції
(044) 200-47-53
Електронна пошта
meconomy@me.gov.ua
Адреса
01008, Україна, м. Київ,
вул. М.Грушевського, 12/2
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на me.gov.ua в незалежності від повного або часткового використання матеріалів.
Створено за підтримки
--- Документ: https://me.gov.ua/download/fe6edc9a-1b5d-4fec-b58f-5aa0a3b6d183/file.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ
ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
(Мінекономіки)
вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71
E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596
На № ___________ від ___________
Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства та
інші суб’єкти сфери публічних закупівель
Щодо планування закупівель
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо застосування
законодавства у сфері публічних закупівель повідомляє.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та
економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення
потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Планування закупівель є динамічним та безперервним процесом, що
здійснюється замовниками протягом року. З огляду на зазначене, Мінекономіки
підготувало низку узагальнених відповідей рекомендаційного характеру, які
охоплюють процес, що передує плануванню, планування та внесення змін за потреби
до річного плану закупівель суб'єктами господарської діяльності, а також суб'єктами,
що фінансуються з державного та місцевих бюджетів.
Щодо забезпечення невідкладних потреб на початку року
Законом не встановлено обов’язку замовника складати та затверджувати річний
план закупівель на підставі кошторису (тимчасового кошторису), фінансового плану
(плану асигнувань, плану використання бюджетних коштів).
Поряд з цим статтею 41 БКУ визначені особливості формування надходжень
бюджету та здійснення витрат бюджету в разі несвоєчасного набрання чинності
Законом про Державний бюджет України, яким зокрема встановлено обмеження
щодо здійснення деяких витрат бюджету.
У свою чергу, відповідно до абзацу 14 розділу І Загальні питання додатку 2
Порядку про складання фінансового плану у разі незатвердження (непогодження)
фінансового плану в установленому порядку суб’єктам господарювання державного
сектору економіки слід дотримуватися обмежень, установлених постановою
Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 № 899 “Про порядок здійснення витрат
суб’єктами господарювання державного сектору економіки в разі незатвердження
ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки
Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900
Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&-M6В@О
Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00
3304-04/54160-06 від 03.09.2020
18:11:02
(непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку”, яка містить
заборону щодо здійснення деяких видів витрат суб’єкта господарювання державного
сектора економіки.
Таким чином, ураховуючи, що Закон не містить заборон щодо проведення
закупівель до набрання чинності Закону про Державний бюджет України,
затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів, фінансового
плану підприємства, замовник для забезпечення невідкладних потреб у товарах,
роботах і послугах у наступному році, може наприкінці поточного року (або на
початку наступного року) розпочати закупівлю за відповідним предметом закупівлі.
Водночас при укладанні договору про закупівлю за результатом процедури
розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів необхідно обов’язково враховувати
вимоги частини першої статті 23 БКУ та частини четвертої статті 48 БКУ, які
забороняють взяття розпорядниками (одержувачами) бюджетних зобов’язань та
здійснення платежів без відповідних бюджетних асигнувань, що в свою чергу
надаються відповідно до встановлених бюджетних призначень.
Тому, в проекті договору про закупівлю та договорі про закупівлю замовнику
необхідно передбачити відповідний порядок виникнення договірних зобов’язань в
залежності від реального фінансування.
При цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після
його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім
випадків, передбачених Законом.
Щодо здійснення закупівель відповідно до тимчасового і постійного
кошторисів
Відповідно до частини першої статті 44 БКУ Державний бюджет України
виконується за розписом, який затверджується Міністром фінансів України,
відповідно до бюджетних призначень у місячний строк з дня прийняття закону про
Державний бюджет України. Разом з тим бюджетним законодавством визначено
порядок встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів у
разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений
законодавством термін.
Так, пунктом 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог
до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі – Порядок), визначено, що у разі коли
бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством
термін, в обов’язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на
відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові
індивідуальні кошториси, а заклади фахової передвищої та вищої освіти, наукові
установи та заклади охорони здоров’я також тимчасові індивідуальні плани
використання бюджетних коштів і тимчасові індивідуальні помісячні плани
використання бюджетних коштів, які затверджуються їх керівниками.
Поряд з цим зважаючи на те, що Закон не містить обмежень щодо проведення
закупівель до затвердження кошторису бюджетної установи, замовник, який є
розпорядником бюджетних коштів, (одержувачем бюджетних коштів) може
здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до тимчасового
індивідуального кошторису (тимчасового індивідуального плану використання
бюджетних коштів).
Водночас після затвердження та доведення постійного кошторису на рік,
обрання і проведення способів закупівель здійснюється без урахування обсягів
закупівель, здійснених відповідно до тимчасового індивідуального кошторису
(тимчасового індивідуального плану використання бюджетних коштів), керуючись
відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
В іншому випадку за наявності тимчасового індивідуального кошторису
(тимчасового індивідуального плану використання бюджетних коштів) замовник
може здійснювати закупівлю планової потреби у товарах, роботах і послугах на рік.
При цьому у проекті договору про закупівлю та договорі про закупівлю такий
замовник може визначити умову взяття зобов’язань щодо сплати частини предмета
закупівлі в межах доведеної суми в тимчасовому кошторисі, та передбачити умову
щодо оплати залишку суми договору виключно за наявності коштів згідно з
постійним кошторисом (планом використання бюджетних коштів).
Приклад 1
Річна потреба в закупівлі послуг з прибирання (ДК 021:2015: 90910000-9)
бюджетної установи становить 250 000,00 грн. Відповідно до тимчасового
індивідуального кошторису бюджетної установи передбачені витрати на вказану
закупівлю в розмірі 60 000,00 грн. Решта бюджетних призначень будуть спрямовані
після затвердження постійного кошторису.
Отже, з огляду на вищевикладені обставини, та ураховуючи, що Закон не
містить обмежень щодо проведення закупівель до затвердження кошторису
бюджетної установи, в зазначеному випадку для здійснення невідкладних потреб на
початку року замовник може:
1) після складання тимчасового індивідуального кошторису внести до річного
плану та провести закупівлю зазначених послуг виходячи з річної потреби у
зазначеній закупівлі на очікувану вартість 250 000,00 грн, шляхом застосування
однієї з процедур закупівель визначених статтею 13 Закону та передбачити в
договорі про закупівлю зобов’язання щодо оплати частини предмета закупівлі в
межах доведеної суми відповідно до тимчасового кошторису, при цьому також
передбачивши умову щодо оплати залишку суми договору виключно за наявності
коштів згідно з постійним кошторисом;
2) після складання тимчасового індивідуального кошторису внести до річного
плану та провести закупівлю зазначених послуг виходячи з суми, що затверджена
тимчасовим кошторисом (60 000 грн.), шляхом застосування спрощеної закупівлі.
Водночас після затвердження та доведення кошторису на рік внести зміни до
річного плану та провести закупівлю з урахуванням вартісних меж визначених
Законом, без врахування обсягів закупівель, що були проведені відповідно до
фінансування за тимчасовим кошторисом (250 000 грн. – 60 000 грн. = 190 000 грн.),
шляхом застосування спрощеної закупівлі.
Щодо складання річного плану
Законом встановлено, що заплановані закупівлі включаються до річного плану.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до
річного плану.
З інформацією про створення річного плану в електронній системі закупівель
можна ознайомитись за посиланням:
https://infobox.prozorro.org/articles/planuvannya-zakupivelnoji-diyalnosti
Отже, відповідно до частини другої статті 4 Закону в річному плані, крім
інформації про замовника зокрема зазначається: назва предмета закупівлі із
зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (далі – ЄЗС) (у разі поділу на
лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви
відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів)
(за наявності); розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета
закупівлі; код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів);
вид закупівлі та орієнтовний початок проведення. У разі застосування рамкової
угоди додатково зазначається: строк дії рамкової угоди; сторона рамкової угоди
(замовник або централізована закупівельна організація, яка проводить закупівлю в
інтересах замовника); очікувана вартість з урахуванням усього запланованого строку
дії рамкової угоди.
При цьому внесення зазначеної інформації про кожну заплановану
закупівлю здійснюється замовником перед проведенням відповідної закупівлі,
та не потребує коригування за результатами здійснення такої закупівлі, у тому числі,
у разі якщо така закупівля була відмінена, або її визнано такою, що не відбулась
відповідно до вимог Закону та/або за результатами її проведення не було укладено
договір про закупівлю.
Поряд з цим, зважаючи на те, що максимальна економія, ефективність,
пропорційність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель визначено
принципами здійснення публічних закупівель, оприлюднення річного плану
закупівель замовниками заздалегідь, наприклад на початку року, з включенням до
нього всіх запланованих закупівель, може сприяти підвищенню рівня конкуренції
серед учасників та результативності закупівель.
Варто також зазначити, що порядок проведення закупівель, визначений
Законом, не передбачає відображення в річному плані зміни істотних умов договору
про закупівлю, що здійснюється в порядку, визначеному частиною п’ятою статті 41
Закону, а також інших зобов’язань за договорами про закупівлю, укладеними в
попередні роки та строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством
порядку.
У свою чергу, частиною п’ятою статті 3 Закону, а для замовників, які
здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, − додатково частиною
шостою статті 3 Закону, встановлено перелік випадків, коли Закон не застосовується.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону в зазначених випадках такі
закупівлі до річного плану не включаються.
Поряд з цим пунктом 25 частини першої статті 1 Закону визначено, що
публічна закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку,
встановленому цим Законом.
Отже, до річного плану закупівель не вносяться будь-які інші видатки
замовника, що не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у
порядку, встановленому Законом.
До річного плану не включаються видатки, які здійснюються як відшкодування
(компенсація) витрат, у тому числі таких як, наприклад відшкодування витрат по
звітам про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (авансовим
звітам), відшкодування вартості комунальних послуг орендодавцю; видатки на
оплату праці; видатки на оплату адміністративних послуг, судових витрат (судовий
збір), податків, зборів, мита, штрафів, оскільки річний план не є фінансовим
документом, має інформативний та декларативний зміст щодо придбань, які планує
здійснити замовник протягом поточного періоду.
Щодо внесення змін до річного плану та закупівель, які замовник об’єктивно
не міг передбачити
Виходячи зі змісту частини першої статті 3 Закону сфера застосування Закону
визначається очікуваною вартістю предмету закупівлі та категорією замовника.
При цьому відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет
закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах
єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо
яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або
пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Отже, замовники вносять інформацію про закупівлі до річного плану, обираючи
при цьому за кожним предметом закупівлі один з видів закупівлі, визначений
пунктом 5 частини другої статті 4 Закону, керуючись відповідними вартісними
межам, та враховуючи при цьому категорію такого замовника.
Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість
внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до
річного плану закупівель (зміна розміру бюджетного призначення та/або очікуваної
вартості предмету закупівлі; виду закупівлі; орієнтовного початку проведення
закупівлі), періодичність і характер таких змін законодавством не обмежені. Тому
замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до
наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення
відповідної закупівлі.
З інформацією про редагування річного плану в електронній системі закупівель
можна ознайомитись за посиланням:
https://infobox.prozorro.org/updates/yak-redaguvati-plan-zakupivli
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено, що закупівля
здійснюється відповідно до річного плану, у разі: 1) виникнення нової чи додаткової
потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок
проведення процедур закупівель; 4) перерозподілу коштів зекономлених у разі зміни
ціни договору про закупівлю в бік зменшення; 5) перерозподілу коштів, які було
заплановано на закупівлю іншого(их) предмету(ів) закупівлі або фінансування інших
видатків; 6) відміни закупівлі або визнання її такою, що не відбулась/неукладення
договору про закупівлю за результатами проведення закупівлі та необхідності
здійснення нової закупівлі; 7) розірвання договору про закупівлю та необхідності
здійснення нової закупівлі; 8) інших подібних випадках, замовник може вносити
відповідні зміни до річного плану закупівель, шляхом створення нових та/або
редагування/видалення існуючих рядків річного плану з інформацією про закупівлі.
Водночас, ураховуючи поняття “предмет закупівлі”, такий предмет закупівлі (у
новоствореному чи відредагованому рядку річного плану) у вищевказаних випадках
вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівель.
Тому вид закупівлі для такого предмету закупівлі повинен визначатись
замовником з урахуванням вартісних меж визначених Законом та з урахуванням
категорії замовника.
При цьому зважаючи на те, що планування здійснюється на підставі наявної
потреби у закупівлі, очікувана вартість такого предмету закупівлі зазначається
замовником саме на момент внесення змін до річного плану, без урахування обсягів
закупівель за аналогічним предметом закупівлі, які вже були здійснені у поточному
році чи проводяться під час внесення змін в річний план та з дотриманням положень
частини десятої статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі
на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених
закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті
10 цього Закону.
Приклад 2
Замовник державне комерційне підприємство в ході здійснення своєї
операційної діяльності проводить закупівлі запасних частин до
сільськогосподарської техніки за кодом ДК 021:2015: 16810000-6 для проведення
планового технічного обслуговування та ремонту сільськогосподарської техніки.
Поряд з цим, деякі закупівлі запасних частин мають нерегулярний та несистемний
характер (замовник не може визначити, яка деталь і коли може вийти з ладу).
З початку року замовником, виходячи з розрахунків, що використовувались при
формуванні витратної частини фінансового плану підприємства, було заплановано
та проведено спрощену закупівлю на придбання зазначених товарів на загальну суму
170 000 грн. Згодом у замовника через непередбачувану поломку виникла потреба у
закупівлі за вказаним кодом на суму 40 000 грн.
Враховуючи зазначені в даному прикладі обставини, та оскільки очікувана
вартість наявної потреби у закупівлі зазначеного предмету закупівлі не перевищує
50 тисяч гривень, то в даному випадку замовник може після внесення відповідних
змін до річного плану здійснити закупівлю одним з таких способів: закупівля без
використання електронної системи закупівель з обов’язковим оприлюдненням в
системі звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної
системи закупівель; закупівля з використанням електронних каталогів (у разі
наявності такого товару в електронному каталозі); закупівля з використанням
електронної системи закупівель у порядку, затвердженому наказом
ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 року № 10 (зі змінами).
Приклад 3
Кошторисом комунального закладу обласної ради на початку року було
заплановано закупівлю послуг з поточного ремонту і технічного обслуговування
медичного та хірургічного обладнання (код ДК 021:2015: 50420000-5) на загальну
суму 156 000 грн. Замовником було укладено договори про закупівлю за
результатами проведення спрощеної закупівлі на суму 146 000 грн., а також
використано зекономлені за результатами проведення зазначених спрощених
закупівель кошти на закупівлю предметів за тим самим кодом ЄЗС (укладено
договори про закупівлю без використання електронної системи закупівель з
оприлюдненням відповідних звітів).
Згодом замовником на додатково виділені кошти в розмірі 55 000,00 грн.
проведено закупівлю предмету з аналогічним кодом ЄЗС (поточний ремонт
комп'ютерного томографу) із застосуванням спрощеної закупівлі, яка була
відмінена через відсутність пропозицій учасників для участі в ній. Водночас
потреба в закупівлі зазначеного предмету у замовника лишилась.
Через деякий час замовнику знову було виділено додаткові кошти у розмірі
4 000 000,00 грн. на здійснення закупівлі за тим самим кодом ЄЗС (капітальний
ремонт гамма-терапевтичного апарату з заміною джерела іонізуючого
випромінювання).
Таким чином, на момент останнього виділення замовнику коштів сумарна
очікувана вартість предметів закупівлі за вказаним кодом ЄЗС перевищує вартісні
межі визначені частиною третьою статті 10 Закону (133 000 Євро × 30,40 грн.
(офіційний курс євро визначений НБУ) = 4 043 200,00 грн.).
Отже, з огляду на зазначені у вказаному прикладі обставини, замовнику під час
планування та проведення закупівель предмету за тим самим кодом ЄЗС потрібно
враховувати вимоги абзацу другого частини десятої статті 3 Закону.
В такому випадку замовник може внести зміни в річний план та провести одну
процедуру закупівлі за вказаним кодом на загальну очікувану вартість 4 055 000,00
грн., з поділом предмету закупівлі на лоти або без нього, дотримуючись при цьому
вимог Закону щодо порядку проведення конкурентної закупівлі, вартість якої
перевищує межі, встановлені частиною третьою статті 10 Закону (для товарів
та послуг – 133 000 Євро).
В додатку до листа наводимо ще кілька прикладів планування та здійснення
замовниками 1-3 категорій закупівель, які вони об’єктивно не могли передбачити.
Водночас способи закупівель для замовників 4-ої категорії та вартісні межі,
якими вони керуються при визначені способів закупівель, наведено в листі
від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в
окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі
Уповноваженого органу з питань закупівель.
Таким чином, замовник, визначаючи вид закупівлі під час планування та
проведення закупівель, повинен дотримуватись вартісних меж, визначених Законом.
Поряд з цим, зважаючи на те, що відповідно до частини десятої статті 3 Закону
замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення
проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування
цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону, здійснення
закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально
підтвердженим.
Ураховуючи зазначене, а також вимоги частини десятої статті 11 Закону та
пункту 4 Розділу Х Закону, рішення про внесення змін до річного плану має бути
обґрунтованим та відображеним у відповідному протоколі.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права,
носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Директор департаменту
сфери публічних закупівель
Міністерства розвитку
економіки, торгівлі та
сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА
Ціон В. В. 596-67-24
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667) ---
Тема: Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування
Відповідь: Перейти до основного вмісту
Державні сайти
Інфо-ресурси
Eng
Версія для слабозорих
Про нас
Діяльність
Бізнесу
Громадянам
Пошук
Головна
/
Публічні закупівлі
/
Консультації з питань закупівель
/
Узагальнені відповіді
Узагальнені відповіді
Пошук документів
Введіть текст для пошуку в документах. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри.
Введіть текст для пошуку в документах
Шукати
Очистити
08.12.2022
Документ
Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування
Номер:
3323-04/78667-06
1. Щодо здійснення закупівель, необхідних для боротьби з COVID-19
2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані
3. Щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами)
4. Щодо закупівель за запитом ціни пропозиції
5. Щодо ціни тендерної пропозиції, яка є вищою очікуваної вартості предмета закупівлі
6. Щодо кваліфікаційних критеріїв
7. Щодо вимог статті 17 Закону
8. Щодо строку дії договору про закупівлю
9. Щодо звітування до 50 тис. гривень
10. Щодо переліку виключень
Завантажити файли
1
Підписка на новини
Залиште адресу електронної пошти, щоб своєчасно отримувати важливі новини та офіційні повідомлення.
E-mail*
Підписатись
Версія для слабозорих
Попередня версія сайту
Мапа сайту
Електронне звернення
Статистика
Що нового на сайті
Телефон кореспонденції
(044) 200-47-53
Електронна пошта
meconomy@me.gov.ua
Адреса
01008, Україна, м. Київ,
вул. М.Грушевського, 12/2
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на me.gov.ua в незалежності від повного або часткового використання матеріалів.
Створено за підтримки
--- Документ: https://me.gov.ua/download/b553bbbc-298f-4828-8c20-847bf64d1933/file.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
(Мінекономіки)
вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71
E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596
На № ___________ від ___________
Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства
та інші суб’єкти сфери публічних
закупівель
Щодо особливостей здійснення публічних закупівель
на період дії правового режиму воєнного стану та
протягом 90 днів з дня його припинення або скасування
Міністерство економіки України як Уповноважений орган, який здійснює
регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, згідно з
пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 “Про
затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і
послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні
закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та
протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”
(далі - постанова № 1178, Особливості), на численні звернення суб’єктів сфери
публічних закупівель щодо порядку здійснення закупівель товарів, робіт і
послуг згідно з Особливостями, повідомляє.
Пунктом 37 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону
України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлено, що на період дії
правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його
припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і
послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом
Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних
загроз.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та
протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що
зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до
Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей.
Щодо здійснення закупівель, необхідних для боротьби з COVID-19
Пункт 31 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону регулює
закупівлі товарів, робіт і послуг на період дії карантину, встановленого
Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України “Про захист
населення від інфекційних хвороб”, та необхідних для виконання заходів,
спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та
ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).
Карантин через COVID-19 на всій території України наразі продовжено до
31 грудня 2022 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України
від 19.08.2022 № 928 “Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів
України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України
від 9 грудня 2020 р. № 1236”.
У свою чергу, пункт 37 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону регулює публічні закупівлі на період дії правового режиму воєнного
стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування з
особливостями їх здійснення для замовників, передбачених Законом, які
визначені постановою № 1178.
Отже, вищезазначені норми Закону визначають правила здійснення
закупівель з огляду на ті події, у зв'язку із якими вони прийняті. Тому при
здійсненні закупівель, необхідних для боротьби з COVID-19, замовник
керується пунктом 31 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону,
який установлює регулювання на період дії встановленого Кабінетом Міністрів
України карантину, відповідно до Закону України “Про захист населення від
інфекційних хвороб”, у спосіб, передбачений для відповідного випадку.
Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані
Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих
особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі
планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів).
Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника
відповідно до статті 4 Закону.
Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та
Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки
від 15 квітня 2020 р. № 708 ( далі - наказ № 708).
У зв'язку зі змінами законодавства, що відбувалися під час правового
режиму воєнного стану, закупівлі здійснювалися замовником у порядку та у
спосіб згідно з нормативно-правовими актами, які регулювали відповідні
питання (зокрема постановами Кабінету Міністрів України
від 28 лютого 2022 р. № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних
закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами)
(далі - постанова № 169), від 02.03.2022 № 185 “Деякі питання здійснення
публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб
функціонування держави в умовах воєнного стану” (зі змінами) та ін.), та
Законом.
При цьому, оскільки наразі Особливостями передбачено можливість
планування закупівлі за наявною потребою, замовник може визначати предмет
закупівлі за такою потребою до кінця поточного року. Водночас замовникові
слід враховувати, що планування на наступний рік здійснюється, виходячи з
річної потреби та ураховуючи, що згідно з пунктом 6 Особливостей замовник
не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення
проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного
каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями.
Водночас згідно з пунктом 15 Особливостей якщо у замовника виникла
додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення
закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за
предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному
році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної
вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель),
закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета
закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями.
При цьому тотожність визначається за показником відповідної цифри
Єдиного закупівельного словника з урахуванням наказу № 708.
Таким чином, планування замовником закупівель до кінця поточного року
здійснюється з огляду на попередні дії такого замовника з урахуванням
чинного у відповідний період законодавства.
Щодо закупівель відокремленими підрозділами
(філіями та представництвами)
Відповідно до пункту 15 Особливостей за рішенням замовника його
відокремлений підрозділ може здійснювати закупівлю самостійно для
задоволення своїх потреб. У такому випадку предмет закупівлі визначається
замовником окремо для відокремленого підрозділу. Інформація про потребу в
закупівлі, що повинна бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься до
річного плану замовника.
Поняття відокремлених підрозділів містять Цивільний та Господарський
кодекси України (далі - ЦКУ, ГКУ).
Згідно з статтею 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної
особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину
її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що
розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист
інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами.
Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі
затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв
призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до
єдиного державного реєстру.
Разом з тим, згідно зі статтею 55 ГКУ суб'єктами господарювання
визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську
діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських
прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за
своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених
законодавством. Суб'єктами господарювання є, зокрема, господарські
організації – юридичні особи, створені відповідно до ЦКУ, державні,
комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ЦКУ, а також інші
юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в
установленому законом порядку. Суб'єкти господарювання, зазначені у пункті
першому частини другої статті 55 ГКУ, мають право відкривати свої філії,
представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
З огляду на викладене, філії, представництва та інші відокремлені
підрозділи юридичних осіб можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і
послуг самостійно для задоволення власних потреб, за наявності рішення
замовника - юридичної особи. У такому випадку предмет закупівлі
визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу, а спосіб
закупівлі обирається в залежності від вартісних меж предмета закупівлі,
визначеного для відокремленого підрозділу.
При цьому з огляду на вимоги статей 4, 11 Закону та пункт 15
Особливостей, інформація про потребу в закупівлі, що має бути здійснена
відокремленим підрозділом, вноситься як до річного плану відокремленого
підрозділу, так і до річного плану замовника.
Водночас звертаємо увагу, що зазначене положення Особливостей не
розповсюджується на внутрішні підрозділи (відділи, управління, департаменти
тощо) в структурі замовника, які не є при цьому відокремленими згідно вимог
чинного законодавства.
Щодо закупівель за запитом ціни пропозиції
У разі здійснення закупівлі товару, вартість якого становить або
перевищує 100 тис. гривень, з використанням електронного каталогу, замовник
здійснює відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників
відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р.
№ 822.
При цьому Особливості не містять граничної межі для використання
електронного каталогу.
У разі коли закупівля із застосуванням електронного каталогу не відбулася
або профіль товару містить тільки одну пропозицію постачальника, замовник
здійснює закупівлю шляхом застосування відкритих торгів у порядку,
визначеному Особливостями, або шляхом запиту ціни пропозиції
постачальника в електронному каталозі відповідно до Порядку формування та
використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням Особливостей.
Таким чином, у разі якщо закупівля товару, вартість якого становить або
перевищує 100 тис. гривень, не відбулася шляхом запиту ціни пропозиції
постачальника, замовник може повторно здійснити запит ціни пропозиції
постачальника або застосувати відкриті торги, порядок проведення яких
визначено Особливостями. У свою чергу, за умови якщо відмінено відкриті
торги через відсутність учасника процедури закупівлі (учасників процедури
закупівлі), то придбання може здійснюватись шляхом укладання договору про
закупівлю відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей.
Щодо ціни тендерної пропозиції, яка є вищою очікуваної вартості
предмета закупівлі
Пунктом 28 Особливостей передбачено право замовника встановити у
тендерній документації можливість для учасника подавати тендерну
пропозицію з ціною, що перевищує очікувану вартість предмета закупівлі.
Якщо замовник дозволяє подавати учасникові таку тендерну пропозицію, то він
повинен зазначити в тендерній документації про прийнятний відсоток
перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над
очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні
про проведення відкритих торгів.
Прийнятний відсоток перевищення розраховується самостійно
замовником, з урахуванням можливостей для здійснення подальшої оплати
закупівлі (виділення додаткових коштів або перерозподілу зекономлених
коштів тощо).
Зазначене положення передбачене Особливостями для забезпечення
можливості здійснення закупівлі з огляду на зростання цін на відповідному
ринку під впливом об'єктивних обставин, що можуть відбуватись під час
проведення відкритих торгів замовником.
Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної
пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі,
визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не
зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є
більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник
відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу п’ятого підпункту 2
пункту 41 Особливостей.
Щодо кваліфікаційних критеріїв
Пунктом 29 Особливостей установлено, що у разі проведення відкритих
торгів згідно з Особливостями для закупівлі твердого палива, бензину,
дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного
транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та
промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої
статті 16 Закону замовником не застосовуються.
Отже, у наведеному випадку замовник не встановлює та не вимагає від
учасників процедури закупівлі наявності обладнання, матеріально-технічної
бази та технологій, а також працівників відповідної кваліфікації, які мають
необхідні знання та досвід як кваліфікаційних критеріїв. Інші кваліфікаційні
критерії, такі як наявність документально підтвердженого досвіду виконання
аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів),
наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю,
що визначені пунктами 3 і 4 частини другої статті 16 Закону, можуть
застосовуватись за рішенням замовника.
Водночас пунктом 45 Особливостей передбачено, що під час здійснення
закупівлі товарів замовник може не застосовувати до учасників процедури
закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону.
У разі закупівлі послуг або робіт замовник вимагає від учасників
процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації
про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям)
відповідно до статті 16 Закону.
Отже, постановою № 1178 визначено особливий підхід до встановлення
кваліфікаційних критеріїв до учасника та надано право замовнику самостійно
визначати потребу в необхідності їх застосування у випадку придбання товару
(крім передбачених пунктом 29 Особливостей).
Щодо вимог статті 17 Закону
Виходячи з пункту 44 Особливостей документи вимагаються лише від
переможця процедури закупівлі.
Від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції
вимагається підтвердити відсутність підстав, зазначених в частині першій
статті 17 Закону (крім пункту 13 частини першої статті 17 Закону), шляхом
самостійного декларування, яке технічно реалізовано в електронній системі
закупівель.
При цьому зазначаємо, що на Інфобоксі, який адмініструє Державне
підприємство “Прозорро” за посиланням: https://cutt.ly/81cFszy розміщено
матеріали щодо реалізації в електронній системі закупівель вимог статті 17
Закону.
Так, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні
з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір
укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом
оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують
відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої статті 17
Закону.
При цьому замовник не вимагає документального підтвердження публічної
інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом
України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих
єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної
інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків,
коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення
оголошення про проведення відкритих торгів.
Довідково: на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за
посиланням: http://surl.li/dnlzj розміщено лист Мінекономіки від 23.06.2022
№ 3323-04/40967-06 “Щодо застосування статті 17 Закону у зв'язку із
введенням воєнного стану” .
Щодо строку дії договору про закупівлю
Пунктом 17 Особливостей визначено, що договір про закупівлю за
результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей
укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з
урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин третьої – п’ятої, сьомої та
восьмої статті 41 Закону, та Особливостей.
Згідно зі статтею 180 ГКУ господарський договір вважається укладеним,
якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди
щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи
необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу
однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського
договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк
дії договору. Згідно з статтею 631 ЦКУ строком договору є час, протягом якого
сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до
договору.
При цьому Законом та Особливостями строк дії договору не регулюється.
Таким чином, строк дії договору встановлюється замовником самостійно, з
дотриманням бюджетного та господарського законодавства в цілому.
Щодо звітування до 50 тис. гривень
Згідно з пунктом 11 Особливостей для здійснення закупівель товарів і
послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою ніж 100 тис.
гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою ніж 200 тис.
гривень, робіт, вартість яких є меншою ніж 1,5 млн гривень, замовники можуть
використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов,
визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі
електронний каталог для закупівлі товарів.
У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи
закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення
публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку
закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 38 розділу Х
“Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель
звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної
системи закупівель.
Водночас згідно з пунктом 38 розділу X “Прикінцеві та перехідні
положення” Закону в разі здійснення замовником закупівлі без використання
електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або
перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі
закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання
електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня
укладення такого договору. При цьому замовники можуть не публікувати
інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження
постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки
товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації
несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та
надавачів послуг).
Отже, для закупівель вартістю до 50 тис. гривень Законом та
Особливостями не передбачене оприлюднення в електронній системі
закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання
електронної системи закупівель.
Щодо переліку виключень
Пунктом 13 Особливостей встановлено широкий перелік випадків, коли
придбання замовником товарів, робіт і послуг може здійснюватися без
застосування електронної системи закупівель, шляхом укладання прямих
договорів, з подальшим розміщенням в електронній системі закупівель
відповідних звітів про такі договори, а також інформації про внесення змін до
договорів.
Такі положення встановлені у тому числі для випадків, передбачених
Законом для застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей придбання
замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких
становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту,
вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких
10
становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися без
застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі
товару у разі, коли відмінено відкриті торги через відсутність учасника
процедури закупівлі (учасників процедури закупівлі), у тому числі за лотом.
З огляду на викладене, оскільки постанова № 1178 прийнята Урядом на
виконання вимог Закону, встановлює саме особливості здійснення публічних
закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з
дня його припинення або скасування, замовник може укласти прямий договір
згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей, якщо згідно Закону було
відмінено (двічі або один раз) відкриті торги, проведені у відповідності до
Закону, через відсутність учасника процедури закупівлі (учасників процедури
закупівлі), у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні,
кількісні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури
закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у
тендерній документації, та сума договору про закупівлю не може перевищувати
очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про
проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої
кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі).
Проте Особливості не передбачають можливості для укладання прямого
договору у разі, якщо не відбулася застосована згідно з постановою № 169
спрощена закупівля.
У свою чергу, за потреби, підстави, за наявності яких замовник укладає
договір про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного
каталогу для закупівлі товару, можуть бути підтверджені як внутрішніми
документами (наприклад, наказом, розпорядженням, доповідною/службовою
запискою, протоколом тощо), так і зовнішніми документами (наприклад,
листом військової адміністрації, або військового командування, або
компетентних органів влади, установ, підприємств, організацій тощо).
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з
пунктом 13 Особливостей приймається замовником самостійно.
Виконувач обов'язків директора
департаменту сфери публічних
закупівель та конкурентної політики Тетяна МІШТА
Юлія ТИЩЕНКО, 596-68-46