Новини Мінекономіки

×
Консультація № 472/2026
08.10.2026
Інше
Суть питання: Виробник стурбований правовою невизначеністю щодо порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів після набрання чинності змінами до Закону України «Про публічні закупівлі» (внесеними Законом України від 27.05.2026 № 4888-IX) з 24 серпня 2026 року. Зокрема, в електронній системі закупівель Prozorro технічно обмежено можливість подання заявок на включення нових товарів до Переліку товарів із підтвердженим ступенем локалізації виробництва, хоча вимоги пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» залишаються обов’язковими. Запитується, яким способом підтверджувати локалізацію нових товарів за відсутності технічної можливості їх реєстрації в Prozorro, чи передбачене чинним законодавством підтвердження іншими документами (розрахунком, сертифікатами) без включення до Переліку, та чи правомірне відхилення тендерних пропозицій замовниками виключно з підстав відсутності товару в Переліку, якщо така відсутність зумовлена технічними обмеженнями. Також потребує уточнення можливість подання виробником документів для включення нових товарів до Переліку безпосередньо до Уповноваженого органу до відновлення функціоналу Prozorro. Висновки/Відповідь: Мінекономіки у своїй відповіді (№ 472/2026) не надало прямих роз'яснень щодо альтернативних способів підтвердження локалізації або правомірності відхилення пропозицій. Натомість, Уповноважений орган перенаправив запитувача з питань розроблення підзаконних нормативно-правових актів та технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель стосовно оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва (відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (Закон № 4888), який вводиться в дію з 24.08.2026) до Департаменту промислової політики Мінекономіки (за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або поштовою адресою: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2). Принагідно, Мінекономіки зазначило, що інформація щодо положень Закону № 4888, зокрема стосовно локалізації, міститься у листі від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”. Зміст цього листа включає такі положення: * Набрання чинності положеннями про локалізацію: Положення Закону № 4888 стосовно локалізації вводяться в дію через два місяці з дня набрання ним чинності, тобто з 24.08.2026, згідно з пунктом 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888-IX. * Державний фінансовий контроль: Зміни до статті 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” (згідно з підпунктом 1 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888) надають органам державного фінансового контролю право перевіряти документи виробників для підтвердження ступеня локалізації та проводити зустрічні звірки з питань дотримання вимог локалізації. * Оновлений порядок застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях: * Визначення локалізації: Пункт 29-1 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (Закон № 922) викладено в новій редакції (відповідно до абзаців другого, третього, дванадцятого - сімдесят дев’ятого підпункту 13 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888). Ступінь локалізації виробництва визначається як показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у виробничій собівартості товару. * Застосування вимог: Вимоги щодо локалізації виробництва застосовуються, якщо вартість предмета закупівлі (товарів, у тому числі у складі робіт чи послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень. * Мінімальний ступінь: Встановлюється поетапне зростання мінімального ступеня локалізації: 30% у 2026 році, 35% у 2027 році, 40% з 2028 року. * Спосіб підтвердження: Ступінь локалізації обчислюється за затвердженою формулою та підтверджується шляхом включення товару його виробником до переліку локалізованих товарів. * Відхилення пропозицій: Замовники зобов’язані відхиляти пропозиції, що не відповідають цим вимогам. У разі виявлення порушень, закупівля має бути відмінена, оскільки укладені договори можуть бути визнаними нікчемними. * Відповідальність: Запроваджується застосування до постачальників штрафних санкцій у розмірі 15% вартості товару, виключення товарів із переліку та ведення Реєстру недоброчесних виробників із подальшою забороною здійснювати закупівлю їхньої продукції. * Розробка нормативно-правових актів та технічна реалізація: Вищезазначені зміни потребують розроблення підзаконних нормативно-правових актів та технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель, які набирають чинності з 24.08.2026. * Кабінет Міністрів України має у восьмимісячний строк з дня набрання чинності Законом № 4888 забезпечити прийняття необхідних нормативно-правових актів та функціонування електронної системи закупівель, а також можливість технічної реалізації вимог цього Закону до дня його введення в дію в цілому (згідно з підпунктами 1 і 3 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888). * Мінекономіки та державне підприємство “Прозорро” наразі вживають заходів для розроблення підзаконних актів та їх технічної реалізації. Мінекономіки також зазначає, що узагальнені відповіді щодо застосування положень надаватимуться поступово з їх розміщенням на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Таким чином, Мінекономіки роз'яснило, що офіційним способом підтвердження ступеня локалізації виробництва є включення товару до переліку локалізованих товарів. Можливість підтвердження локалізації іншими документами (розрахунком, документами щодо здійснення виробничих операцій, сертифікатами тощо) без попереднього обов’язкового включення продукції до Переліку не передбачена чинним законодавством, що регулює цей механізм. Мінекономіки та ДП "Прозорро" працюють над розробкою необхідних підзаконних актів та технічного функціоналу для реалізації цих вимог, визнаючи, що зміни набирають чинності, тоді як повний операційний механізм ще перебуває на етапі розробки та впровадження. Відхилення замовниками тендерних пропозицій, що не відповідають вимогам локалізації (включення до переліку), є їхнім обов'язком.
Консультація № 461/2026
05.10.2026
Виконання договору
Опис консультації Мінекономіки (відповідь 461/2026) Суть питання: Підприємство відвантажило товар Міністерству та потребує зареєструвати податкову накладну. У договорі не зазначені реквізити ПДВ Міністерства. Запит полягає в уточненні, чи є Міністерство платником ПДВ. Висновки/Відповідь: Міністерство економіки України роз'яснило, що його інформаційний ресурс Уповноваженого органу призначений для поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі згідно із Законом України "Про публічні закупівлі". Питання щодо статусу Міністерства як платника ПДВ не належить до компетенції департаменту сфери публічних закупівель. Мінекономіки рекомендувало відправнику надіслати це питання як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого направлення до компетентного структурного підрозділу Міністерства, до компетенції якого належить це питання. *(Посилання на порядок звернення громадян: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian)*
Консультація № 489/2026
28.09.2026
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки (Номер відповіді: 489/2026) --- Суть питання: Замовник запитує, чи можуть бути актуалізовані документи, що підтверджують країну походження або ступінь локалізації товару (відповідно до пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 3 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178), якщо ці дані змінюються між поданням тендерної пропозиції та фактичною поставкою товару/використанням у складі послуг або робіт, за умови збереження відсотка локалізації не нижче встановленого. Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надало прямої відповіді на поставлені питання в основній консультації. Замість цього, воно перенаправило до департаменту промислової політики Мінекономіки з питань розроблення підзаконних нормативно-правових актів та технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель щодо оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва за Законом України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX, який вводиться в дію з 24.08.2026. Також, Мінекономіки зазначило, що відповідна інформація міститься у листах від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX” та від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей". Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на поставлені питання надана в листах від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 щодо набрання чинності Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX та від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 щодо змін, внесених до Особливостей. Загальні висновки на основі згаданих пов'язаних листів: 1. Щодо актуалізації документів про походження товару (в розумінні підпункту 5) пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про публічні закупівлі») на момент поставки/використання: * Мінекономіки в листі від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей" зазначило, що відповідні вимоги застосовуються на стадіях як подання пропозиції/тендерної пропозиції, так і виконання договору про закупівлю з урахуванням положень Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості). * Відповідно до пункту 3 Особливостей, документи, що надаються на стадії виконання договору, повинні підтверджувати відповідність фактично поставленого або використаного товару інформації, наданій у пропозиції/тендерній пропозиції, та дотримання вимог локалізації. * Це означає, що документ, що підтверджує походження товару, може бути актуалізований (оновлений, уточнений) на момент поставки товару/використання у складі послуг або робіт, якщо фактичні обставини змінилися, але при цьому зберігається відповідність вимогам законодавства щодо країни походження (наприклад, походження з країни-учасниці відповідних міжнародних договорів України у сфері державних закупівель, як зазначено в пункті 3 Особливостей). 2. Щодо визнання документів/інформації про ступінь локалізації, що містять інше значення, але не нижче встановленого ЗУ «Про публічні закупівлі» на відповідний рік, як підтвердження дотримання вимог: * Згідно з листом від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей", вимоги локалізації застосовуються як на стадії подання пропозиції/тендерної пропозиції, так і на стадії виконання договору про закупівлю. * Пункт 3 Особливостей вимагає, щоб документи, надані на стадії виконання договору, підтверджували відповідність фактично поставленого товару інформації, наданій у пропозиції, та дотримання вимог локалізації. * Лист від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX” вказує на поетапне зростання мінімального ступеня локалізації (у 2026 році — 30%, у 2027 році — 35%, з 2028 року — 40%). * Таким чином, документи/інформація, що містять інше значення ступеня локалізації, ніж те, що вказувалося учасником під час закупівлі, але яке є не нижчим ніж встановлений Законом України «Про публічні закупівлі» на відповідний рік, вважатимуться такими, що підтверджують дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва такого товару. Головне — це відповідність фактичного показника мінімальним законодавчо встановленим вимогам на момент виконання договору. --- Посилання на НПА, що згадуються у відповіді: * Пункт 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII. * Пункт 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (з урахуванням змін, внесених Постановою КМУ від 28.09.2026 р. № 1181). * Закон України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX. * Підпункт 5) пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII. * Лист Мінекономіки від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”. * Лист Мінекономіки від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей". * Пункт 29-1 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (в новій редакції згідно з Законом № 4888). * Підпункт 1 та абзаци другого, третього, дванадцятого - сімдесят дев’ятого підпункту 13 пункту 10 розділу XIV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX. * Стаття 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”. * Пункти 12, 13, 26 та 28 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. * Пункти 12, 44 та 50 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. * Пункт 14 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. * Пункт 21 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. * Пункт 23 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.
Консультація № 385/2026
25.09.2026
Переговорна процедура закупівлі
Запит: * Від: Міністерство юстиції України * Тема розширена: Застосування в договорах про закупівлю юридичних послуг ч.3 ст. 631 ЦК України. Суть питання: Чи правомірне застосування у договорах про закупівлю юридичних послуг частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України у випадку здійснення закупівлі відповідно до підпункту 7 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957)? Висновки/Відповідь: Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на це питання надано в листі від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03. Суть листа Мінекономіки від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03: * Загальні положення: Закупівлі здійснюються відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості). При цьому замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом (пункт 3 Особливостей). * Процедури закупівлі: * Відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина перша статті 20 Закону). * Переговорна процедура (пункт 13 Особливостей) застосовується як виняток і є правом, а не обов’язком замовника. * Укладання договору: * Договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) з урахуванням положень статті 41 Закону та Особливостей (пункт 17 Особливостей). * Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. * Застосування частини третьої статті 631 ЦК України: * Згідно з частиною третьою статті 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. * Мінекономіки зазначає, що це можливо у випадках застосування переговорної процедури закупівлі за наявності умов, визначених пунктами 2, 4 та 5 пункту 13 Особливостей. Ці пункти передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, які можуть бути надані (поставлені/виконані) *тільки певним суб’єктом господарювання за відсутності при цьому альтернативи*. * Компетенція Уповноваженого органу: * Мінекономіки, керуючись частиною другою статті 19 Конституції України, статтею 9 Закону України «Про публічні закупівлі» та Положенням про Міністерство економіки та довкілля України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 № 1029, не належить до компетенції визначати правомірність дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. Будь-які рішення щодо здійснення конкретної закупівлі приймаються замовником самостійно.
Консультація № 457/2026
25.09.2026
Переговорна процедура закупівлі
Опис консультації Мінекономіки № 457/2026 --- Суть питання: Дніпропетровський окружний адміністративний суд запитує: 25.09.2026 за результатами проведення переговорної процедури, відповідно до абз.4 пп.2 п.13 постанови КМУ 1178, укладено договір з монополістом на закупівлю послуг з розподілу електроенергії. У договорі застосовано ст. 631 ЦК України щодо періоду надання послуг з 01.08.2026. Чи є порушенням застосування переговорної процедури до правовідносин, які виникли до внесення змін до постанови КМУ 1178, що набрали чинності з 01.09.2026? --- Висновки/Відповідь: Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на це питання надана в листі від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03, на який посилається консультація № 385/2026, згадана в основній відповіді № 457/2026. Відповідно до зазначеного листа Мінекономіки інформує: * Загальні засади: * Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади закупівель. * З 19.10.2022 (на період дії воєнного стану та 90 днів після) замовники здійснюють закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), з дотриманням принципів Закону (пункт 3 Особливостей). * Відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина перша статті 20 Закону). * Переговорна процедура закупівлі (пункт 13 Особливостей) застосовується замовником як виняток і є його правом, а не обов’язком. * Укладання договору та застосування ч.3 ст. 631 ЦК України: * Договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного кодексу України (ЦК України) з урахуванням положень статті 41 Закону та Особливостей (пункт 17 Особливостей). * Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). * Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (частина третя статті 631 Цивільного кодексу України). * Застосування частини третьої статті 631 ЦК України є можливим у випадках, коли переговорна процедура закупівлі застосовується як виняток за наявності умов, визначених пунктами 2, 4 та 5 пункту 13 Особливостей. Ці умови передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання за відсутності альтернативи. * Компетенція Мінекономіки: * Мінекономіки як Уповноважений орган не належить визначати правомірність дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках (частина друга статті 19 Конституції України, стаття 9 Закону, Положення про Міністерство економіки та довкілля України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 № 1029). Будь-які рішення щодо здійснення конкретної закупівлі приймаються замовником самостійно. ---
Консультація № 444/2026
23.09.2026
Інше
Суть питання: Невиконання судового рішення по справі №826/17584/15 від 2015 року щодо компенсації відсоткової ставки за залучення кредиту в розмірі 2251844,00 грн. Висновки/Відповідь: Міністерство економіки України роз'яснило, що запит не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель. Інформаційний ресурс Уповноваженого органу призначений для поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі згідно з Законом України "Про публічні закупівлі". Заявнику запропоновано надіслати своє питання як електронне звернення відповідно до Закону України "Про звернення громадян" через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого його направлення до структурного підрозділу, в компетенції якого знаходиться порушене питання. Посилання на порядок звернення громадян: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian
Консультація № 437/2026
21.09.2026
Оприлюднення інформації про закупівлю
Опис консультації Мінекономіки щодо застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях --- Суть питання: Відповідно до пп.12 п.6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі", у річному плані закупівель щодо товарів з вимогами локалізації обов’язково зазначаються предмет закупівлі (CPV), код УКТ ЗЕД, очікувані обсяги та/або вартість, а також інформація про застосування вимог локалізації. Замовник планує закупівлю робіт, у складі яких є різні кабелі (40 позицій) загальною вартістю понад 1 млн грн, що підпадають під вимоги локалізації. Запит стосується того, як відобразити інформацію про ці кабелі у річному плані: чи потрібно додавати окремо кожне найменування кабелю з індивідуальними кодами CPV, УКТ ЗЕД та обсягом, чи достатньо вказати одну загальну позицію "Кабелі" з одним кодом CPV, УКТ ЗЕД та загальним обсягом. --- Висновки/Відповідь: Міністерство економіки, у відповідь на запит (№ 437/2026), роз'яснило, що: 1. Пряма відповідь відсутня, є перенаправлення: З питань здійснення заходів з розроблення підзаконних нормативно-правових актів, а також технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель, стосовно оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (далі – Закон № 4888), які вводяться в дію з 24.08.2026, необхідно звертатися до департаменту промислової політики Мінекономіки (за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або поштовою адресою: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, телефони: 200-47-73*3725, 200-47-73*3198). 2. Мінекономіки роз'яснило, що додаткова інформація щодо положень Закону № 4888, у тому числі стосовно локалізації, міститься у листі від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”, де зазначено наступне: * Застосування вимог локалізації: Вимоги щодо ступеня локалізації виробництва застосовуються, якщо вартість предмета закупівлі (товарів, у тому числі в складі робіт чи послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень. Ступінь локалізації виробництва — це показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у виробничій собівартості товару, що є предметом закупівлі, незалежно від того, закуповується такий товар як самостійний предмет закупівлі чи у складі робіт або послуг (згідно з абзацами другим, третім, дванадцятим - сімдесят дев’ятим підпункту 13 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888, пункт 29-1 частини першої статті 1 Закону № 922 в новій редакції). * Вимоги до річного плану (відповідь на конкретне питання відсутня): Лист не містить конкретних вказівок щодо того, яким чином (окремо за кожним найменуванням кабелю чи агреговано) слід зазначати інформацію про локалізовані товари, які є складовою частиною робіт (наприклад, різні типи кабелів), у річному плані закупівель. * Розробка нормативно-правових актів та технічна реалізація: Мінекономіки та ДП “Прозорро” наразі вживають заходи для розроблення підзаконних актів та їх технічної реалізації в електронній системі закупівель. З огляду на поетапний характер введення в дію окремих положень Закону № 4888, а також необхідність розроблення підзаконних актів та технічної реалізації в електронній системі закупівель, надання узагальнених відповідей щодо їх застосування здійснюватиметься поступово з їх розміщенням на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу (відповідно до підпунктів 1 і 3 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888). * Введення в дію: Положення щодо локалізації вводяться в дію через два місяці з дня набрання чинності Законом № 4888, тобто з 24.08.2026 (згідно з пунктом 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888-IX). ---
Консультація № 379/2026
18.09.2026
Інше
Опис консультації Мінекономіки щодо аналізу цін на матеріальні ресурси замовника Суть питання: Комунальне підприємство як замовник планує укласти прямий договір підряду на виконання робіт (на підставі пункту 13 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178). Для цих робіт замовник має затверджену проєктну документацію. Усі матеріальні ресурси, необхідні для виконання робіт, будуть передані підряднику замовником зі складу, оскільки вони були придбані у 2025 році для поповнення складських запасів, а не спеціально для цього об'єкта. Замовник звертається за роз'ясненнями щодо застосування вимог постанови КМУ від 19.11.2025 № 1512 та Кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затверджених наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591, з наступних питань: 1. Чи необхідно проводити аналіз цін на ці раніше придбані замовником матеріали? 2. Якщо так, хто повинен його проводити (замовник чи підрядник)? 3. На якому етапі має проводитися такий аналіз? 4. Яку вартість враховувати у розрахунках договірної ціни (фактичну 2025 року чи поточну)? 5. Чи включати матеріали замовника до звіту, якщо їх вартість не оплачується підряднику? --- Посилання Мінекономіки на інший документ: Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на поставлені питання міститься в листі від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 “Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512”. Також Мінекономіки зазначило, що з питань, які стосуються Постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану", слід звертатися до Мінрозвитку, як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ціноутворення у будівництві (відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460 (зі змінами)). Отже, нижченаведені висновки ґрунтуються на листі Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26, який було надано у відповідь на запит Мінекономіки та є частиною згаданої консультації. --- Висновки/Відповідь (на основі листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26): 1. Чи необхідно проводити аналіз цін на матеріальні ресурси, які були раніше придбані замовником, перебувають на його складі та передаватимуться підряднику для виконання робіт? * Так, необхідно, якщо закупівля робіт належить до нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, або нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування. * Постанова Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва..." (далі – Постанова № 1512) та Кошторисні норми України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затверджені наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591 (далі – Настанова № 591), встановлюють порядок проведення аналізу цін на матеріальні ресурси під час визначення вартості зазначених видів будівництва (абзац 3 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26). * Факт попереднього придбання матеріалів замовником та їх передача підряднику не звільняє від необхідності аналізу цін для визначення загальної вартості будівництва. 2. Якщо такий аналіз необхідний, хто саме повинен його проводити — замовник чи підрядник, враховуючи, що проєктна документація вже розроблена замовником, а матеріальні ресурси належать замовнику? * Здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси може бути делеговане як замовником, так і підрядником (будівельною організацією) на договірних засадах третім особам (наприклад, проєктні організації, інженер-консультант, сертифікований інженер-проектувальник чи експерт будівельний тощо). * Джерелами фінансування можуть бути власні кошти замовника/підрядника, кошти на утримання Служби замовника, кошти на надання послуг-інженера консультанта тощо (пункт 9 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26). * Конкретне покладення обов'язку залежить від умов договору та стадії реалізації проєкту. 3. На якому етапі має проводитися такий аналіз: під час формування та погодження договірної ціни перед укладенням прямого договору, під час виконання договору чи на іншому етапі? * Звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси має бути чинним на дату: * отримання позитивного експертного звіту; * підписання договірної ціни; * підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (у разі застосування динамічної договірної ціни) (пункт 10 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26). * Якщо кошторисна частина проєктної документації подана для проведення експертизи до 29.04.2026 р., але експертний звіт ще не виданий, вона має бути переглянута у зв'язку із набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 526 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512" (далі – Постанова № 526). До завершення експертизи замовником в ЄДЕССБ має бути завантажений аналіз цін (пункт 5.1 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26). 4. Яку вартість зазначених матеріалів необхідно враховувати у розрахунках договірної ціни: фактичну (історичну) вартість їх придбання у 2025 році чи поточну вартість, визначену за результатами аналізу цін на дату формування договірної ціни? * При визначенні поточних цін на матеріальні ресурси звіт з аналізу цін має бути чинним на дату отримання позитивного експертного звіту, підписання договірної ціни та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за динамічною договірною ціною (пункт 10 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26). * Це означає, що слід враховувати поточну (ринкову) вартість матеріалів, визначену за результатами аналізу цін на відповідну дату, а не їх фактичну (історичну) вартість придбання у 2025 році. * Строк дії звіту з аналізу цін становить не більше трьох місяців з дати його складання (пункт 10 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26). 5. Чи повинні матеріальні ресурси замовника включатися до звіту про результати проведення аналізу цін на матеріальні ресурси та інших розрахунків договірної ціни, якщо їх вартість не підлягатиме оплаті підряднику, оскільки такі матеріали надаються замовником? * Настанова № 591 визначає "матеріальні ресурси" як матеріали, вироби і комплекти, необхідні для будівництва (крім обладнання) (пункт 4 листа Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26). * Аналіз цін проводиться для визначення загальної вартості будівництва (Постанова № 1512). Хоча вартість матеріалів, наданих замовником, не підлягатиме оплаті підряднику, їх поточна ринкова вартість є складовою загальної вартості проєкту. Таким чином, аналіз цін на всі матеріальні ресурси, що використовуються в проєкті (незалежно від джерела їх походження), є обов'язковим для коректного визначення вартості будівництва, і їх ціни мають бути відображені у звіті з аналізу цін.
Консультація № 436/2026
18.09.2026
Інше
Опис консультації Мінекономіки (запит № 436/2026) --- Суть питання: Приватне підприємство "Юридична фірма Світ Права" звернулося до Мінекономіки щодо практичного застосування положень Постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» та кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси». Запит стосувався наступних аспектів при виконанні договорів підряду з динамічною договірною ціною: * Обсяг матеріальних ресурсів для нового аналізу цін: У разі, якщо термін дії попереднього аналізу минув, який обсяг матеріалів повинен охоплювати новий аналіз: * виключно матеріали, включені до конкретного акта приймання виконаних будівельних робіт; * весь залишок матеріальних ресурсів за договором, які ще не включені до попередніх актів; * чи весь обсяг матеріальних ресурсів, передбачений договором, включаючи ті, що вже були в попередніх актах? * Завантаження звітів до ЄДЕССБ: Чи повинен кожний звіт з аналізу цін, сформований підрядником під час підготовки чергового акта приймання робіт, завантажуватися до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) окремо? --- Висновки/Відповідь: Міністерство економіки України повідомило, що відповідь на поставлені питання міститься в іншому запиті, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. * Посилання на відповідь: Запит № 379/2026 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/fb6b3243-b22e-4b36-9c3d-1e4344ed07b7?lang=uk-UA * Також звернено увагу на можливість попереднього пошуку інформації у розділі «Консультації з питань закупівель» на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Консультація № 422/2026
14.09.2026
Допорогові закупівлі
Опис консультації Мінекономіки щодо визначення замовників --- Суть питання: Міське комунальне підприємство, що належить до комунальної власності, здійснює міські та приміські автобусні пасажирські перевезення за затвердженими органами місцевого самоврядування маршрутами. Підприємство запитує, чи підпадає воно під категорію замовника, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, відповідно до пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», з метою правильного визначення правового статусу під час планування і проведення закупівель, керуючись статтею 9 Закону України «Про публічні закупівлі». --- Висновки/Відповідь: Міністерство економіки України повідомляє, що відповідь на поставлене питання міститься у наступних джерелах: * Листи Мінекономіки: * від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників" * Посилання: `https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06` * від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" * Посилання: `https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-06` * Запити (роз'яснення) на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: * № 204/2024 * Посилання: `https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UA` * № 778/2023 * Посилання: `https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ae8c19d0-28dc-4877-b554-995bd3c476c3?lang=uk-UA` При цьому, визначення приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" здійснюється самостійно суб'єктами господарювання на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління.
Консультація № 403/2026
04.09.2026
Інше
Консультація Мінекономіки: Визначення способу здійснення закупівель з ПДВ чи без ПДВ * Номер відповіді: 403/2026 * Запит від: Вінницька обласна військова адміністрація --- Суть питання: Яку вартість закупівлі (з ПДВ чи без ПДВ) замовник повинен застосовувати при визначенні способу здійснення закупівлі та застосуванні вартісних меж, установлених пунктами 10 та 11 Особливостей, у тому числі у випадку здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель? --- Висновки/Відповідь: Мінекономіки повідомляє, що відповідь на порушене питання міститься в наступних роз'ясненнях та матеріалах, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: * Лист Мінекономіки від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 * Тема: “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822”. * Посилання: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F44503-07 * Лист Мінекономіки від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 * Тема: “Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні”. * Посилання: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06 * Вебінар, проведений 09.07.2026 представниками Мінекономіки та ДП “ПРОЗОРРО” * Тема: “Нові правила ПДВ з 1 липня: без паніки”. * Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=Djhb8VOGiuY
Консультація № 407/2026
02.09.2026
Допорогові закупівлі
--- Номер відповіді: 407/2026 Суть питання: Чи може комунальне підприємство, розташоване в Донецькій області та яке затверджує кошторис закупівель кожні три місяці, у разі виникнення нової, непередбаченої потреби за тотожним предметом закупівлі, не сумувати очікувану вартість цієї нової закупівлі з попередніми, а визначати вид закупівлі як нову та враховувати її суму окремо (без обчислення її суми за ДК), зважаючи на Інфолист Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020? Висновки/Відповідь: Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на поставлене питання надана в листах: * від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" (далі – Лист № 3304-04/54160-06) * від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (зокрема розділ "Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані") (далі – Лист № 3323-04/78667-06), а також у відповідях на запити № 313/2023 і № 86/2024, зміст яких не наведено в цьому запиті. Основні положення наданих роз'яснень (на підставі Листа № 3304-04/54160-06 та Листа № 3323-04/78667-06): 1. Щодо зміни річного плану та непередбачених закупівель: * Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон), замовник може вносити зміни до річного плану закупівель. * Форма, періодичність та характер таких змін не обмежені законодавством. Замовник може періодично вносити зміни до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо до здійснення відповідної закупівлі. * У разі виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник об'єктивно не міг передбачити, замовник може вносити відповідні зміни до річного плану закупівель шляхом створення нових та/або редагування/видалення існуючих рядків річного плану з інформацією про закупівлі. 2. Визначення предмету та виду нової закупівлі: * Лист № 3304-04/54160-06 роз'яснює, що у випадках виникнення непередбаченої потреби, предмет закупівлі (у новоствореному чи відредагованому рядку річного плану) вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівель. * Вид закупівлі для такого предмету закупівлі повинен визначатись замовником з урахуванням вартісних меж, визначених Законом, та з урахуванням категорії замовника. * Очікувана вартість такого предмету закупівлі зазначається замовником саме на момент внесення змін до річного плану, без урахування обсягів закупівель за аналогічним предметом закупівлі, які вже були здійснені у поточному році чи проводяться під час внесення змін в річний план. * Лист № 3323-04/78667-06 (на підставі пункту 15 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості)) підтверджує, що якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити) у здійсненні закупівлі за тотожним предметом, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожних предметів закупівель, закупівля яких була здійснена. Замовник обирає вид закупівлі такого предмета з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями. * Тотожність предмета закупівлі визначається за показником відповідної цифри Єдиного закупівельного словника (ДК 021:2015) з урахуванням Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. 3. Заборона ділення предмета закупівлі та обґрунтування: * При цьому необхідно дотримуватись положень частини десятої статті 3 Закону (та пункту 6 Особливостей), які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону. * Здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. * Рішення про внесення змін до річного плану має бути обґрунтованим та відображеним у відповідному протоколі, згідно з частиною десятою статті 11 Закону та пунктом 4 Розділу Х Закону. Важливо: Міністерство економіки як Уповноважений орган у сфері публічних закупівель не належить до компетенції визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. Рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства. Посилання на нормативно-правові акти та документи: * Закон України "Про публічні закупівлі" (зокрема, частина перша статті 3, частина третя статті 3, частина п'ята статті 3, частина шоста статті 3, частина десята статті 3, частина перша статті 4, частина друга статті 4, частина третя статті 4, пункт 22 частини першої статті 1, пункт 25 частини першої статті 1, стаття 16, частина перша статті 17, частина десята статті 11, частина перша статті 23 БКУ, частина четверта статті 48 БКУ, частина перша статті 44 БКУ, пункт 4 Розділу Х Закону, пункт 31 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення”, пункт 37 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення”, пункт 38 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення”) * Положення про Міністерство економіки та довкілля України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 №1029 (орфографія оригіналу) * Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Особливості) (зокрема, пункт 6, пункт 11, пункт 13, підпункт 6 пункту 13, пункт 14, пункт 15, пункт 17, пункт 28, пункт 29, пункт 41, підпункт 2 пункту 41, абзац п’ятий підпункту 2 пункту 41, пункт 44, пункт 45) * Наказ Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" * Лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" * Лист Міністерства економіки України від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" * Постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 № 899 “Про порядок здійснення витрат суб’єктами господарювання державного сектору економіки в разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку” * Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (пункт 45) * Порядок формування та використання електронного каталогу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 * Цивільний кодекс України (стаття 95, стаття 631) * Господарський кодекс України (стаття 55, стаття 180) * Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" * Постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 № 928 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236" * Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" * Постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 "Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" * Закон України "Про доступ до публічної інформації" * Лист Мінекономіки від 23.06.2022 № 3323-04/40967-06 "Щодо застосування статті 17 Закону у зв'язку із введенням воєнного стану" * Лист від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”