Новини Мінекономіки
Консультація
№ 1025/2022
19.10.2022
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки щодо переговорної процедури після ПКМУ №1178: Суть питання: Чи може замовник проводити переговорну процедуру на підставі ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" після набуття чинності ПКМУ №1178, якщо відкриті торги двічі відмінено через відсутність учасників? Висновки/Відповідь: Замовник *не може* застосовувати переговорну процедуру закупівлі в даному випадку, але *може укласти прямий договір* відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178. * Відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через відсутність учасника процедури закупівлі (учасників процедури закупівлі), у тому числі за лотом. * Умови укладання прямого договору: * Відкриті торги мають бути відмінені (двічі або один раз), проведені у відповідності до Закону, через відсутність учасника/учасників. * Предмет закупівлі, його характеристики та вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог у тендерній документації. * Сума договору не має перевищувати очікувану вартість, зазначену в оголошенні про відмінені торги. Рекомендовано ознайомитись з: * Листом Мінекономіки від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування". * Вебінаром від 26.10.2022 представників Мінекономіки та ДП "Прозорро" на тему: "Нові особливості закупівель на час воєнного стану".
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1025/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо переговорної процедури після ПКМУ №1178
Суть питання: Чи може замовник проводити переговорну процедуру на підставі ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" після набуття чинності ПКМУ №1178, якщо відкриті торги двічі відмінено через відсутність учасників?
Висновки/Відповідь:
Замовник *не може* застосовувати переговорну процедуру закупівлі в даному випадку, але *може укласти прямий договір* відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
* Відкриті торги мають бути відмінені (двічі або один раз), проведені у відповідності до Закону, через відсутність учасника/учасників.
* Предмет закупівлі, його характеристики та вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог у тендерній документації.
* Сума договору не має перевищувати очікувану вартість, зазначену в оголошенні про відмінені торги.
Рекомендовано ознайомитись з:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Семерак Надія Миколаївна
<b>
Тема розширена:</b> ЧИ можна проводити переговорну процедуру після набуття чинності ПКМУ №1178
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Замовником 2 рази проведено відкриті торги, які були відмінені через відсутність учасників( вересень і жовтень 2022 року). В ПКМУ №1178 вказано, що Закон чинний, однак не згадано про переговорну процедуру. ЧИ має право Замовник проводити переговорну процедуру на підставі ст.40 ЗУ "Про публічні закупівлі" після набуття чинності ПКМУ №1178.
<b>
Номер відповіді:</b> 1025/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування",
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, що проведений 26.10.2022 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Нові особливості закупівель на час воєнного стану", що доступний за посиланням:
https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/425413073090553
або у Youtube:
https://bit.ly/1178_webinar
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (далі - постанова № 1178, Особливості) встановлено широкий перелік випадків, коли придбання замовником товарів, робіт і послуг може здійснюватися без застосування електронної системи закупівель (далі - ЕСЗ), шляхом укладання прямих договорів, з подальшим розміщенням в ЕСЗ відповідних звітів про такі договори, а також інформації про внесення змін до договорів. Такі положення встановлені, зокрема для випадків, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) для застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через відсутність учасника процедури закупівлі (учасників процедури закупівлі), у тому числі за лотом.
З огляду на викладене, оскільки постанова № 1178 прийнята Урядом на виконання вимог Закону, встановлює саме особливості здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовник може укласти прямий договір згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей, якщо згідно Закону було відмінено (двічі або один раз) відкриті торги, проведені у відповідності до Закону, через відсутність учасника процедури закупівлі (учасників процедури закупівлі), у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі).
Консультація
№ 1026/2022
19.10.2022
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1026/2022) щодо закупівлі природного газу на 2023 рік: Суть питання: Як бюджетній установі (КЗСОР Путивльський мистецький ліцей) проводити закупівлю природного газу на 2023 рік з урахуванням Постанови КМУ № 812 та ринкової вартості газу, визначити очікувану вартість закупівлі та уникнути порушень законодавства? Висновки/Відповідь: 1. Регулювання закупівель: * Процедура закупівлі має проводитися згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" з урахуванням Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178, на період воєнного стану та 90 днів після його завершення. * Закупівлі здійснюються на основі річного плану закупівель відповідно до статті 4 Закону. * Предмет закупівлі визначається відповідно до вимог Закону та Порядку, затвердженого наказом Мінекономіки № 708. 2. Визначення очікуваної вартості: * Для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі рекомендується (але не обов'язково) використовувати примірну методику, затверджену наказом Мінекономрозвитку № 275. Замовник самостійно розраховує очікувану вартість, враховуючи специфіку предмета закупівлі. * Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі може застосовуватися до закупівель, що здійснюються у відповідності до Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178. 3. Постанова КМУ № 812: * З питання застосування Положення, затвердженого постановою КМУ № 812, рекомендується звернутися до Міністерства енергетики України, оскільки саме воно відповідає за формування та реалізацію державної політики у нафтогазовому комплексі (згідно з Положенням про Міністерство енергетики України, затвердженим постановою КМУ № 507).
Відкриті торги
Консультація № 1026/2022Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1026/2022) щодо закупівлі природного газу на 2023 рік
Суть питання: Як бюджетній установі (КЗСОР Путивльський мистецький ліцей) проводити закупівлю природного газу на 2023 рік з урахуванням Постанови КМУ № 812 та ринкової вартості газу, визначити очікувану вартість закупівлі та уникнути порушень законодавства?
Висновки/Відповідь:
1. Регулювання закупівель:
* Процедура закупівлі має проводитися згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" з урахуванням Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178, на період воєнного стану та 90 днів після його завершення.
* Закупівлі здійснюються на основі річного плану закупівель відповідно до статті 4 Закону.
* Предмет закупівлі визначається відповідно до вимог Закону та Порядку, затвердженого наказом Мінекономіки № 708.
2. Визначення очікуваної вартості:
* Для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі рекомендується (але не обов'язково) використовувати примірну методику, затверджену наказом Мінекономрозвитку № 275. Замовник самостійно розраховує очікувану вартість, враховуючи специфіку предмета закупівлі.
* Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі може застосовуватися до закупівель, що здійснюються у відповідності до Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178.
3. Постанова КМУ № 812:
* З питання застосування Положення, затвердженого постановою КМУ № 812, рекомендується звернутися до Міністерства енергетики України, оскільки саме воно відповідає за формування та реалізацію державної політики у нафтогазовому комплексі (згідно з Положенням про Міністерство енергетики України, затвердженим постановою КМУ № 507).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КЗСОР Путивльський мистецький ліцей
<b>
Тема розширена:</b> Закупівля природнього газу на 2023 рік
<b>Суть питання:</b> Добрий день! КЗСОР Путивльський мистецький ліцей - бюджетна установа, що фінансується за рахунок обласного бюджету та знаходиться у зоні бойових дій. На підставі ч.2 п. 4 Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам, що затверджено Кабінетом міністрів України прийнято постанову від 19.07.2022 № 812 - Положення покладає такі спеціальні обов’язки на ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” - щодо забезпечення постачання природного газу споживачам, що є бюджетними установами відповідно до Бюджетного кодексу України, закладам охорони здоров’я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладам охорони здоров’я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) (далі - бюджетні установи) на умовах, передбачених пунктом 6 цього Положення, п.6 Положення - ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” постачає з 1 вересня 2022 р. по 31 березня 2023 р. (включно) природний газ бюджетним установам на умовах договору постачання, укладеного з цим товариством на період до 31 грудня 2022 р., за ціною, що становить 16390 гривень з урахуванням податку на додану вартість за 1000 куб. метрів газу (без урахування тарифу на послуги з транспортування природного газу для точки виходу та коефіцієнта, який застосовується у разі замовлення потужності на добу наперед), але у п. 2 Положення говориться про те, що це Положення застосовується у прозорий та недискримінаційний спосіб і не обмежує права суб’єктів господарювання, що утворені відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, зокрема право на здійснення постачання природного газу споживачам за умови дотримання вимог законодавства.Згідно статті 20 ЗУ "Про публічні закупівлі" Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Керуючись ЗУ "Про публічні закупівлі" замовник встановлює очікувану вартість предмета закупівлі на підставі середньої ринкової вартості данного предмета закупівлі.
На підставі вище зазначеного виникає питання - як проводити процедуру закупівлі природнього газу бюджетній установі на 2023 рік? чи брати до уваги вище зазначене Положення (якщо так-який алгоритм дій)? при оголошенні відкритих торгів на закупівлю природнього газу на 2023 рік яку встановлювати очікувану вартість?якщо встановити згідно Положення очікувану вартість закупівлі чи не буде це порушенням, так як середня ринкова вартість природнього газу значно вища? Приблизна вартість закупівлі з січня по 31 березня 2023 становить 842000 грн (розрахунок проводився за ціною, що вказана у вище зазначеному Положенні). Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 1026/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону та з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості).
Відповідно до статті 9 Закону з метою надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997
розміщено лист від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 “Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, яким поінформовано суб'єктів сфери публічних закупівель щодо основних змін, які відбулися в законодавстві. Водночас 26.10.2022 представниками Міністерства економіки України та ДП “Прозорро” проведено вебінар, що доступний за посиланням:
https://cutt.ly/BNAmL27
або у Youtube:
https://bit.ly/1178_webinar
, в якому розглянуто тему “Нові особливості закупівель на час воєнного стану”.
Так, відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (пункт 15 Особливостей).
Крім цього, зазначаємо, що для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі замовником може використовуватися примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9, яка може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості. Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою.
Водночас, оскільки постанова № 1178 прийнята Урядом на виконання вимог Закону, встановлює саме особливості здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовник може застосовувати примірну методику визначення очікуваної вартості предмета до закупівель, що здійснюються у відповідності до Особливостей.
При цьому повідомляємо, що відповідно до положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 (зі змінами), Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема, формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.
Тому, з питання щодо застосування Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам, що затверджено постановою Кабінетом міністрів України від 19.07.2022 № 812 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам" (зі змінами) слід звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
Консультація
№ 1027/2022
19.10.2022
Оприлюднення інформації про закупівлю
# Аналіз консультації Мінекономіки № 1027/2022: Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, якщо вартість закупівлі менше 50 тис. грн під час воєнного стану? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді, а посилається на: * Лист від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. * Вебінар від 26.10.2022 "Нові особливості закупівель на час воєнного стану", доступний за посиланням: https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/425413073090553 Тому, для отримання інформації потрібно звертатися до вказаних джерел.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 1027/2022Огляд:
# Аналіз консультації Мінекономіки № 1027/2022
Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, якщо вартість закупівлі менше 50 тис. грн під час воєнного стану?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді, а посилається на:
Тому, для отримання інформації потрібно звертатися до вказаних джерел.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ
<b>
Тема розширена:</b> закупівлі до 50 тис грн
<b>Суть питання:</b> Для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою ніж 1,5 млн гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Відповідно до пункту 3-8 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).
Просимо надати відповідь чи оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель у разі проведення закупівель до 50 тис грн?
<b>
Номер відповіді:</b> 1027/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування",
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, що проведений 26.10.2022 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Нові особливості закупівель на час воєнного стану", що доступний за посиланням:
https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/425413073090553
Консультація
№ 1017/2022
18.10.2022
Інше
Консультація Мінекономіки щодо локалізації в публічних закупівлях: Суть питання: Чи потрібно застосовувати вимоги локалізації до тягової підстанції, складовою якої є трансформатор вартістю понад 200 тис. грн., якщо локалізаційним предметом є лише частина предмета закупівлі? Висновки/Відповідь: 1. Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях” (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06) * від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315) * від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 “Щодо інтерактивного інструменту “Локалізація-tool”” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199) * від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 “Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3311-05%2F74721-06) 2. Мінекономіки звернулося листом від 20.10.2022 № 3311-02/71029-01 до Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку з проханням надати роз'яснення щодо проблемних питань локалізації, враховуючи частину третю статті 21 Закону України “Про комітети Верховної Ради України”. 3. За результатами зустрічі 02.11.2022 з народним депутатом України Кисилевським Д. Д. та представниками Федерації роботодавців України Мінекономіки поінформувало суб’єктів сфери закупівель листом від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 “Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації”. 4. Додаткову інформацію буде надано після отримання відповіді від Комітету ВРУ. 5. Закон України від 16.12.2021 № 1977-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості” має на меті модернізацію та забезпечення сталого розвитку виробничо-експортного потенціалу промислового сектору національної економіки, поліпшення економічного становища України, збереження існуючих і створення нових робочих місць, підвищення добробуту громадян.
Інше
Консультація № 1017/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо локалізації в публічних закупівлях
Суть питання:
Чи потрібно застосовувати вимоги локалізації до тягової підстанції, складовою якої є трансформатор вартістю понад 200 тис. грн., якщо локалізаційним предметом є лише частина предмета закупівлі?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
* від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях” (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06)
* від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315)
* від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 “Щодо інтерактивного інструменту “Локалізація-tool”” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199)
* від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 “Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3311-05%2F74721-06)
2. Мінекономіки звернулося листом від 20.10.2022 № 3311-02/71029-01 до Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку з проханням надати роз'яснення щодо проблемних питань локалізації, враховуючи частину третю статті 21 Закону України “Про комітети Верховної Ради України”.
3. За результатами зустрічі 02.11.2022 з народним депутатом України Кисилевським Д. Д. та представниками Федерації роботодавців України Мінекономіки поінформувало суб’єктів сфери закупівель листом від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 “Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації”.
4. Додаткову інформацію буде надано після отримання відповіді від Комітету ВРУ.
5. Закон України від 16.12.2021 № 1977-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості” має на меті модернізацію та забезпечення сталого розвитку виробничо-експортного потенціалу промислового сектору національної економіки, поліпшення економічного становища України, збереження існуючих і створення нових робочих місць, підвищення добробуту громадян.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ
<b>
Тема розширена:</b> локалізація
<b>Суть питання:</b> Замовник закуповує тягову підстанцію складовою якої є трансформатор, вартістю понад 200 тис грн. Чи потрібно до такого предмета закупівлі застосовувати вимоги локалізації, враховуючи, що локалізаційним предметом є лише частина предмета закупівлі, що закуповується?
Дякую!
<b>
Номер відповіді:</b> 1017/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06
“Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях”,
від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06
“Щодо локалізації”
, від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06
“Щодо інтерактивного інструменту “Локалізація-tool””,
від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06
“Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації”
, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3311-05%2F74721-06
При цьому зазначаємо, що Мінекономіки отримує численні звернення від суб’єктів сфери закупівель з подібних питань. У зв’язку з цим, оскільки Закон України від 16.12.2021 № 1977-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості”, який має на меті модернізацію та забезпечення сталого розвитку виробничо-експортного потенціалу промислового сектору національної економіки, поліпшення економічного становища України, збереження існуючих і створення нових робочих місць, підвищення добробуту громадян, розроблений групою народних депутатів України, та ураховуючи частину третю статті 21 Закону України “Про комітети Верховної Ради України”, згідно з якою комітети з питань, віднесених до предметів їх відання, мають право надавати роз'яснення щодо застосування положень законів України, Мінекономіки звернулося листом від 20.10.2022 № 3311-02/71029-01 до Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку (далі - Комітет) з проханням надати роз’яснення щодо шляхів вирішення існуючих проблем в межах чинного законодавства або розглянути можливість внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі".
Крім цього, за результатами зустрічі 02.11.2022 з народним депутатом України Кисилевським Д. Д. та представниками Федерації роботодавців України стосовно проблемних питань застосування вимог щодо наявності ступеня локалізації виробництва товарів під час здійснення публічних закупівель, Мінекономіки поінформувало суб’єктів сфери закупівель листом від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 “Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації”.
Водночас у разі надходження відповіді від Комітету суб'єкти сфери публічних закупівель будуть поінформовані додатково.
Консультація
№ 1018/2022
18.10.2022
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки (1018/2022): Суть питання: Як планувати закупівлі товарів після введення "Особливостей" у випадку, коли загальна вартість закупівлі по одному ДК (з урахуванням попередніх закупівель) перевищує 50 тис. грн, але не перевищує 100 тис. грн. Висновки/Відповідь: * Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997 * Рекомендовано переглянути вебінар "Нові особливості закупівель на час воєнного стану": * Facebook: https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/425413073090553 * YouTube: https://bit.ly/1178_webinar
Планування закупівель
Консультація № 1018/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки (1018/2022)
Суть питання: Як планувати закупівлі товарів після введення "Особливостей" у випадку, коли загальна вартість закупівлі по одному ДК (з урахуванням попередніх закупівель) перевищує 50 тис. грн, але не перевищує 100 тис. грн.
Висновки/Відповідь:
* Facebook: https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/425413073090553
* YouTube: https://bit.ly/1178_webinar
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури, молоді та спорту Криничанської селищної ради
<b>
Тема розширена:</b> Прошу надати роз'яснення, з приводу планування закупівель після прийняття "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг замовників, передбачених ЗУ "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу надати роз'яснення, яким чином планувати закупівлі, які будуть здійснюватися після прийняття особливостей. Оскільки в ЗУ "Про публічні закупівлі" одні вартісні межі, а в особливостях інші.
Наприклад по закону у нас є запланованих закупівель на 48-49 тис. грн (на товар по одному ДК), а після прийняття особливостей виникне потреба придбати товар по цьому ж ДК, кошти не будуть додатковими. Як закупити такий товар якщо його вартість не перевищую 100 тис., але є понад 50 тис. (з урахуванням вже запланованих і придбаних товарів).
<b>
Номер відповіді:</b> 1018/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування",
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997
Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, що проведений 26.10.2022 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Нові особливості закупівель на час воєнного стану", що доступний за посиланням:
https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/425413073090553
або у Youtube:
https://bit.ly/1178_webinar
Консультація
№ 04/6231
18.10.2022
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки (№1019/2022) щодо локалізації: Суть питання: Чи застосовуються вимоги щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва (10% та більше) до закупівлі, якщо її бюджет (наприклад, 13 000 000 грн) не дорівнює та не перевищує суму, зазначену в Угоді про державні закупівлі (розраховану в еквіваленті СПЗ)? Чи можна закупити 100% імпортний товар з сертифікатом походження? Чи можуть учасники підтверджувати походження товару з країн-членів СОТ, ЄАВТ (наприклад, з Туреччини та Китаю)? Висновки/Відповідь: * Перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, що містять положення про державні закупівлі, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, опубліковано на офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=ade90a64-f7d7-4ed9-b20b-4bdacfd38810&title=OfitsiiniDokumenti-legislation
Інше
Консультація № 04/6231Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№1019/2022) щодо локалізації
Суть питання:
Чи застосовуються вимоги щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва (10% та більше) до закупівлі, якщо її бюджет (наприклад, 13 000 000 грн) не дорівнює та не перевищує суму, зазначену в Угоді про державні закупівлі (розраховану в еквіваленті СПЗ)? Чи можна закупити 100% імпортний товар з сертифікатом походження? Чи можуть учасники підтверджувати походження товару з країн-членів СОТ, ЄАВТ (наприклад, з Туреччини та Китаю)?
Висновки/Відповідь:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=ade90a64-f7d7-4ed9-b20b-4bdacfd38810&title=OfitsiiniDokumenti-legislation
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "СПЕЦЗАПЧАСТЬ"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо підтвердження ступеня локалізації
<b>Суть питання:</b> Щодо трактування постанови №861 від 2 серпня 2022 року, а саме:
В Постанові №861 від 2 серпня п.3 чітко зазначено, що «Дія цього Порядку не застосовується до закупівель товарів, ВАРТІСТЬ яких ДОРІВНЮЄ або ПЕРЕВИЩУЄ СУМИ, зазначені в Угоді про державні закупівлі», відповідно , якщо наприклад в угоді встановлено СПЗ 400 000 СПЗ (товари), що дорівнює 1 СПЗ =37.8442 грн ( лист 3323-04/62315-06 від 30.08.2022), то вартість угоди складає: 400 000 х 37.8442 = 15137680,00 грн.
Просимо Вас надати роз’яснення , на прикладі: Бюджет закупівлі складає 13 000 000 грн. Враховуючи п3 Постанови вартість бюджета закупівлі НЕ ДОРІВНЮЄ або НЕ ПЕРЕВИЩУЄ СУМИ, зазначеній в Угоді про державні закупівлі, відповідно вимоги до предмета закупівлі щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва (10% та більше) не застосовуються? А конкретно: Чи можна провести закупівлю, якщо товар 100% імпортний та є сертифікат походження товару?
Також просимо Вас надати роз’яснення, якщо Україна входить в світові організації (наприклад ЄАВТ,СОТ) та має згоду Верховної ради України, чи може Україна здійснювати торгівлю з членами-країнами організації?
Наприклад: ЄАВТ (Швейцарії, Ліхтенштейн, Норвегії, Ісландії) уклала угоди про вільну торгівлю з такими странами : Мексика, Південа Корея, Сінгапур, Чилі, Марокко, ПАМС, Туніс, Болгарія, Македонія, Румунія, Туреччина, Хорватія, Україна (ратифіковано №4091-VI від 07.12.2011) , Ізраїль, Йорданія, Ліван, Палестина. В СОТ входить Україна (закон №1029 VIII Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі») , Турречина, Китай та інші країни.
Чи можуть Учасники процедури закупівлі підтверджувати походження товару від країн -членів СОТ,ЄАВТ? Наприклад: товару з Туреччині та Китаю?
<b>
Номер відповіді:</b> 1019/2022
<b>
Відповідь:</b>
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F62315-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199
Так, перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, що містять положення про державні закупівлі, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, опубліковано на офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=ade90a64-f7d7-4ed9-b20b-4bdacfd38810&title=OfitsiiniDokumenti-legislation
Консультація
№ 1015/2022
17.10.2022
Інше
Суть питання: Чи правомірно здійснювати закупівлю послуг з експлуатаційного утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення вартістю понад 50 тис. грн шляхом проведення спрощеної закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», враховуючи вимоги Постанови КМУ № 169, чи необхідно проводити відкриті торги? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. При здійсненні закупівель слід враховувати абзац 3 підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169 (зі змінами).
Інше
Консультація № 1015/2022Огляд:
Суть питання:
Чи правомірно здійснювати закупівлю послуг з експлуатаційного утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення вартістю понад 50 тис. грн шляхом проведення спрощеної закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», враховуючи вимоги Постанови КМУ № 169, чи необхідно проводити відкриті торги?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
При здійсненні закупівель слід враховувати абзац 3 підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169 (зі змінами).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент регіонального розвитку Житомирської облсної державної адміністрації
<b>Суть питання:</b> У звʼязку із необхідністю проведення аварійних, відновлювальних робіт та експлуатаційного утримання експлуатаційного утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області на період дії воєнного стану очікуваною вартістю, що перевищує 50 тис. гривень із строком надання таких послуг з 01.01.2023 року до 31.12.2023 року, у Департаменту регіонального розвитку Житомирської ОДА (далі – Департамент) існує потреба у здійсненні закупівлі послуг за вказаним предметом.
Згідно абзацу 3 підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169 (зі змінами) (далі – Постанова № 169) визначено, що замовники (крім тих, що визначені в абзацах першому та другому цього підпункту) здійснюють публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, із використанням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом України «Про публічні закупівлі».
Відповідно, Департамент розглядає можливість здійснення вищезазначеної закупівлі із використанням порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом України «Про публічні закупівлі».
Враховуючи викладене, просимо Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у найкоротший термін надати роз'яснення щодо правомірності здійснення закупівлі послуг з експлуатаційного утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області очікуваною вартістю, що перевищує 50 тис. гривень із строком надання вказаних послуг з 01.01.2023 року до 31.12.2023 року, шляхом проведення спрощеної закупівлі у відповідності до порядку встановленого Законом України «Про публічні закупівлі».
Водночас, просимо повідомити чи необхідно здійснювати таку закупівлю застосовуючи процедуру відкритих торгів згідно Закону України «Про публічні закупівлі»?
<b>
Номер відповіді:</b> 1015/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування",
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 1014/2022
14.10.2022
Інше
Консультація Мінекономіки № 1014/2022: Закупівлі для закладів освіти, що стають самостійними розпорядниками коштів: Суть питання: Як організувати закупівлі для закладів дошкільної освіти, що з 01.01.2023 стають самостійними розпорядниками бюджетних коштів, враховуючи тривалість процедур закупівель? Чи може управління освіти провести закупівлі на 2023 рік для цих закладів до набуття ними автономії? Висновки/Відповідь: Питання можливості проведення централізованих закупівель для забезпечення потреб підвідомчих закладів, які згодом стануть самостійними розпорядниками коштів, потребує вивчення нормативно-правових актів у сфері бюджетного законодавства та законодавства про публічні закупівлі. Без аналізу таких актів надати однозначну відповідь неможливо.
Інше
Консультація № 1014/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1014/2022: Закупівлі для закладів освіти, що стають самостійними розпорядниками коштів
Суть питання: Як організувати закупівлі для закладів дошкільної освіти, що з 01.01.2023 стають самостійними розпорядниками бюджетних коштів, враховуючи тривалість процедур закупівель? Чи може управління освіти провести закупівлі на 2023 рік для цих закладів до набуття ними автономії?
Висновки/Відповідь:
Питання можливості проведення централізованих закупівель для забезпечення потреб підвідомчих закладів, які згодом стануть самостійними розпорядниками коштів, потребує вивчення нормативно-правових актів у сфері бюджетного законодавства та законодавства про публічні закупівлі. Без аналізу таких актів надати однозначну відповідь неможливо.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
<b>
Тема розширена:</b> Порядок проведення закупівель для закладів, які стають самостійними розпорядниками бюджетних коштів.
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
На сьогодні, централізована бухгалтерія управління освіти обслуговує певну кількість закладів дошкільної освіти, в т.ч. проводить для них закупівлі. Замовником виступає - Управління освіти. Рішенням міської ради планується надати закладам дошкільної освіти фінансову автономію з 01 січня 2023, відповідно до цього, з 01.01.2023 року в штат даних закладів будуть введені посади бухгалтера (фахівця з закупівель) та заклади самостійно повинні проводити закупівлі товарів/робіт/послуг.
Як організувати закупівлі та забезпечити дані заклади необхідними товарами/послугами з 01.01.2023 року, оскільки проведення закупівель, зокрема відкритих торгів, займає повний проміжок часу, а заклади освіти повністю призупинити свою роботу на цей період не можуть?
Чи може управління освіти, як розпорядник бюджетних коштів вищого рівня, передбачивши у власному кошторисі видатки для закладів, які отримають фінансову автономію, оголосити закупівлі в листопаді-грудні 2022 року на увесь 2023 рік, та забезпечувати дані закладів необхідними товарами/послугами увесь 2023 рік?
<b>
Номер відповіді:</b> 1014/2022
Консультація
№ 499/2026
12.10.2022
Інше
Назва консультації: Роз'яснення щодо пов'язаності комунального підприємства та органу місцевого самоврядування у публічних закупівлях Номер відповіді: 499/2026 Суть питання: Чи є комунальне підприємство (КП) та орган місцевого самоврядування (ОМС), який є його засновником, пов’язаними особами в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? Чи може ОМС укладати прямі договори (допорогові) або визначати КП переможцем у відкритих торгах чи переговорних процедурах? Висновки/Відповідь: Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на поставлене питання міститься в раніше наданих консультаціях та листах: № 1015/2020, № 968/2021 та № 61/2022. 1. Щодо визначення пов'язаних осіб та обов'язку замовника відхиляти пропозиції (з огляду на консультації № 1015/2020 та № 61/2022, які роз'яснюють загальні норми): * Нормативні підстави: * Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника (або відмовити в участі у переговорній процедурі, крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону), якщо тендерна пропозиція подана учасником, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. * Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону, «пов’язана особа» – це особа, яка відповідає, зокрема, будь-якій з таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником, або перебуває під спільним контролем з ним; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником; службова (посадова) особа учасника, уповноважена здійснювати від його імені юридичні дії, та члени її сім’ї; фізична особа – уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками або уповноважені здійснювати від їх імені юридичні дії. * Під здійсненням контролю розуміється можливість вирішального впливу на господарську діяльність учасника, зокрема шляхом володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника. * Висновки Мінекономіки: * Під час проведення процедур закупівель замовник *самостійно* перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. * Мінекономіки, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, не уповноважене визначати правомірність дій суб’єктів сфери закупівель у конкретних випадках, у тому числі визначати пов’язаність осіб. 2. Деталізація щодо відносин "Орган місцевого самоврядування – Комунальне підприємство" (з листа Мінекономіки від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 «Щодо делегування здійснення закупівель», Додаток 1, Приклад 1): * Ситуація: Міська рада є засновником комунального підприємства, яке надає послуги. * Можливі варіанти дій та їх правові наслідки: * Варіант 1: Делегування повноважень. Міська рада, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету, може прийняти рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми комунальному підприємству (як розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня), довівши до нього у встановленому порядку відповідні обсяги бюджетних асигнувань. У цьому разі, якщо комунальне підприємство є безпосереднім виконавцем зазначених послуг, закупівля послуг міською радою в порядку, встановленому Законом, *не проводиться*. (Посилання: пункт 3 частини п’ятої статті 22 та частина шоста статті 22 Бюджетного кодексу України). * Варіант 2: Здійснення закупівлі Міською радою. Якщо міська рада здійснює придбання зазначених послуг у порядку, визначеному Законом, вона має враховувати пункт 7 частини першої статті 17 Закону. Оскільки комунальне підприємство засноване на власності територіальної громади та входить до сфери управління органу місцевого самоврядування (міської ради), *воно є пов’язаною особою з таким замовником*. Отже, у разі участі такого учасника у закупівлі, він повинен бути *відхилений* замовником відповідно до вимог Закону. * Загальне застереження: Частина десята статті 3 Закону забороняє придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель та укладення договорів, які передбачають оплату без таких процедур. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур. 3. Щодо консультації № 968/2021: * Зміст даної консультації не був наданий у тексті запиту.
Інше
Консультація № 499/2026Огляд:
Назва консультації: Роз'яснення щодо пов'язаності комунального підприємства та органу місцевого самоврядування у публічних закупівлях
Номер відповіді: 499/2026
Суть питання:
Чи є комунальне підприємство (КП) та орган місцевого самоврядування (ОМС), який є його засновником, пов’язаними особами в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? Чи може ОМС укладати прямі договори (допорогові) або визначати КП переможцем у відкритих торгах чи переговорних процедурах?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на поставлене питання міститься в раніше наданих консультаціях та листах: № 1015/2020, № 968/2021 та № 61/2022.
1. Щодо визначення пов'язаних осіб та обов'язку замовника відхиляти пропозиції (з огляду на консультації № 1015/2020 та № 61/2022, які роз'яснюють загальні норми):
* Нормативні підстави:
* Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника (або відмовити в участі у переговорній процедурі, крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону), якщо тендерна пропозиція подана учасником, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
* Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону, «пов’язана особа» – це особа, яка відповідає, зокрема, будь-якій з таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником, або перебуває під спільним контролем з ним; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником; службова (посадова) особа учасника, уповноважена здійснювати від його імені юридичні дії, та члени її сім’ї; фізична особа – уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками або уповноважені здійснювати від їх імені юридичні дії.
* Під здійсненням контролю розуміється можливість вирішального впливу на господарську діяльність учасника, зокрема шляхом володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника.
*
Висновки Мінекономіки:
* Під час проведення процедур закупівель замовник *самостійно* перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
* Мінекономіки, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, не уповноважене визначати правомірність дій суб’єктів сфери закупівель у конкретних випадках, у тому числі визначати пов’язаність осіб.
2. Деталізація щодо відносин "Орган місцевого самоврядування – Комунальне підприємство" (з листа Мінекономіки від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 «Щодо делегування здійснення закупівель», Додаток 1, Приклад 1):
* Ситуація: Міська рада є засновником комунального підприємства, яке надає послуги.
* Можливі варіанти дій та їх правові наслідки:
* Варіант 1: Делегування повноважень. Міська рада, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету, може прийняти рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми комунальному підприємству (як розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня), довівши до нього у встановленому порядку відповідні обсяги бюджетних асигнувань. У цьому разі, якщо комунальне підприємство є безпосереднім виконавцем зазначених послуг, закупівля послуг міською радою в порядку, встановленому Законом, *не проводиться*. (Посилання: пункт 3 частини п’ятої статті 22 та частина шоста статті 22 Бюджетного кодексу України).
* Варіант 2: Здійснення закупівлі Міською радою. Якщо міська рада здійснює придбання зазначених послуг у порядку, визначеному Законом, вона має враховувати пункт 7 частини першої статті 17 Закону. Оскільки комунальне підприємство засноване на власності територіальної громади та входить до сфери управління органу місцевого самоврядування (міської ради), *воно є пов’язаною особою з таким замовником*. Отже, у разі участі такого учасника у закупівлі, він повинен бути *відхилений* замовником відповідно до вимог Закону.
* Загальне застереження: Частина десята статті 3 Закону забороняє придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель та укладення договорів, які передбачають оплату без таких процедур. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур.
3. Щодо консультації № 968/2021:
* Зміст даної консультації не був наданий у тексті запиту.
Номер відповіді: 499/2026
Суть питання:
Чи є комунальне підприємство (КП) та орган місцевого самоврядування (ОМС), який є його засновником, пов’язаними особами в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? Чи може ОМС укладати прямі договори (допорогові) або визначати КП переможцем у відкритих торгах чи переговорних процедурах?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на поставлене питання міститься в раніше наданих консультаціях та листах: № 1015/2020, № 968/2021 та № 61/2022.
1. Щодо визначення пов'язаних осіб та обов'язку замовника відхиляти пропозиції (з огляду на консультації № 1015/2020 та № 61/2022, які роз'яснюють загальні норми):
* Нормативні підстави:
* Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника (або відмовити в участі у переговорній процедурі, крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону), якщо тендерна пропозиція подана учасником, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
* Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону, «пов’язана особа» – це особа, яка відповідає, зокрема, будь-якій з таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником, або перебуває під спільним контролем з ним; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником; службова (посадова) особа учасника, уповноважена здійснювати від його імені юридичні дії, та члени її сім’ї; фізична особа – уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками або уповноважені здійснювати від їх імені юридичні дії.
* Під здійсненням контролю розуміється можливість вирішального впливу на господарську діяльність учасника, зокрема шляхом володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника.
*
Висновки Мінекономіки:
* Під час проведення процедур закупівель замовник *самостійно* перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
* Мінекономіки, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, не уповноважене визначати правомірність дій суб’єктів сфери закупівель у конкретних випадках, у тому числі визначати пов’язаність осіб.
2. Деталізація щодо відносин "Орган місцевого самоврядування – Комунальне підприємство" (з листа Мінекономіки від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 «Щодо делегування здійснення закупівель», Додаток 1, Приклад 1):
* Ситуація: Міська рада є засновником комунального підприємства, яке надає послуги.
* Можливі варіанти дій та їх правові наслідки:
* Варіант 1: Делегування повноважень. Міська рада, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету, може прийняти рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми комунальному підприємству (як розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня), довівши до нього у встановленому порядку відповідні обсяги бюджетних асигнувань. У цьому разі, якщо комунальне підприємство є безпосереднім виконавцем зазначених послуг, закупівля послуг міською радою в порядку, встановленому Законом, *не проводиться*. (Посилання: пункт 3 частини п’ятої статті 22 та частина шоста статті 22 Бюджетного кодексу України).
* Варіант 2: Здійснення закупівлі Міською радою. Якщо міська рада здійснює придбання зазначених послуг у порядку, визначеному Законом, вона має враховувати пункт 7 частини першої статті 17 Закону. Оскільки комунальне підприємство засноване на власності територіальної громади та входить до сфери управління органу місцевого самоврядування (міської ради), *воно є пов’язаною особою з таким замовником*. Отже, у разі участі такого учасника у закупівлі, він повинен бути *відхилений* замовником відповідно до вимог Закону.
* Загальне застереження: Частина десята статті 3 Закону забороняє придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель та укладення договорів, які передбачають оплату без таких процедур. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур.
3. Щодо консультації № 968/2021:
* Зміст даної консультації не був наданий у тексті запиту.
Повний текст документа:
Запит від: Управління комунальної інфраструктури Хмельницької міської ради
Тема розширена: Пов'язані особи
Суть: Чи є комунальне підприємство та орган місцевого самоврядування пов’язаними особами в розумінні Закону.
Згідно з пунктом 47 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли наявні підстави, які визначені даним пунктом.
Однією з підстав для відмови в участі в процедурі закупівлі є - тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та / або з уповноваженою особою (особами), та / або з керівником замовника.
Чи можна органу місцевого самоврядування укладати прямі договори (допорогові в розуміні закону), а також визначати переможця в відкритих торгах і переговорних процедурах з комунальними підприємствами.
Відповідь на запит 499/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 1015/2020, № 968/2021 та № 61/2022, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/f31cb694-a159-40eb-b71f-00315e3abb6c?lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/5c0b9835-810f-4a2c-8b27-1b39d273f59c?lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ba0e139c-7020-4956-bd0f-104b2834cf2b?lang=uk-UA
Номер відповіді: 499/2026
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 1015/2020, № 968/2021 та № 61/2022, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/f31cb694-a159-40eb-b71f-00315e3abb6c?lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/5c0b9835-810f-4a2c-8b27-1b39d273f59c?lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ba0e139c-7020-4956-bd0f-104b2834cf2b?lang=uk-UA
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/Details/f31cb694-a159-40eb-b71f-00315e3abb6c?lang=uk-UA) ---
Тема: Можливість проведення відкритих торгів
Суть питання: У відповідності до ст. 9 ЗУ "Про публічні закупівлі" просимо Вас надати розяснення з наступного питання.
При проведенні перевірки комунальних підприємств міста встановлено, що департаментом інфраструктури міської ради проводились закупівлі у вигляді відкритих торгів. Учасниками таких закупівель виступали комунальні підприємства, які безпосередньо підпорядковані департаменту інфраструктури міської ради і за результатами проведених торгів з такими підприємствами укладалися відповідні договори.
В пункті 7 частини 1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що Замовник зобовязаний відмовити учаснику, якщо "тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є повязаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника".
Виникає питання, чи має право комунальне підприємство, яке безпосередньо підпорядковане департаменту інфраструктури міської ради, бути учасником відкритих торгів, які проводив департамент інфраструктури.
Просимо надати розяснення на електронну пошту: af.analitik.ua@gmail.com
Відповідь на запит 61/2022
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” – особа, яка для цілей Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Отже, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках, у тому числі визначення пов’язаності осіб.
При цьому питання делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто в листі від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" (приклад наведено у Додатку 1), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” – особа, яка для цілей Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Отже, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках, у тому числі визначення пов’язаності осіб.
При цьому питання делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто в листі від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" (приклад наведено у Додатку 1), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06) ---
Тема: Щодо делегування здійснення закупівель
Відповідь: Перейти до основного вмісту
Державні сайти
Інфо-ресурси
Eng
Версія для слабозорих
Про нас
Діяльність
Бізнесу
Громадянам
Пошук
Головна
/
Публічні закупівлі
/
Консультації з питань закупівель
/
Узагальнені відповіді
Узагальнені відповіді
Пошук документів
Введіть текст для пошуку в документах. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри.
Введіть текст для пошуку в документах
Шукати
Очистити
15.09.2020
Документ
Щодо делегування здійснення закупівель
Номер:
3304-04/56256-06
1. Щодо делегування здійснення закупівель
• Щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів
• Щодо планування закупівель замовником, який має відокремлені структурні підрозділи (філії)
2. Приклади планування закупівель замовниками, що є розпорядниками бюджетних коштів та замовниками, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії)
Завантажити файли
1
Підписка на новини
Залиште адресу електронної пошти, щоб своєчасно отримувати важливі новини та офіційні повідомлення.
E-mail*
Підписатись
Версія для слабозорих
Попередня версія сайту
Мапа сайту
Електронне звернення
Статистика
Що нового на сайті
Телефон кореспонденції
(044) 200-47-53
Електронна пошта
meconomy@me.gov.ua
Адреса
01008, Україна, м. Київ,
вул. М.Грушевського, 12/2
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на me.gov.ua в незалежності від повного або часткового використання матеріалів.
Створено за підтримки
--- Документ: https://me.gov.ua/download/b3123766-4aba-44dd-be94-c6af0406f9d2/file.pdf ---
Додаток 1
Приклади планування закупівель замовниками, що є розпорядниками бюджетних
коштів та замовниками, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії)
Приклад 1. Міська рада є засновником комунального підприємства, яке надає послуги з
благоустрою території. На озеленення територій та утримання зелених насаджень міською
радою в бюджеті міста затверджено витрати в розмірі 300 000 грн.
Враховуючи, що вимогами Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без
проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення
договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без
проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, міська рада, як
головний розпорядник коштів місцевого бюджету, що також є замовником у розумінні Закону,
може:
1) прийняти рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми
комунальному підприємству як розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня та довести до
нього у встановленому порядку відповідні обсяги бюджетних асигнувань. У такому разі якщо
безпосереднім виконавцем зазначених послуг буде вказане комунальне підприємство, то закупівля
послуг в порядку, встановленому Законом, міською радою не проводиться;
2) здійснити придбання зазначених послуг, в порядку визначеному Законом, керуючись
вартісними межами визначеними статтею 3 Закону. При цьому замовнику в такому разі
потрібно також враховувати вимоги пункту 7 частини першої статті 17 Закону, яким
передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі
та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній
процедурі закупівлі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури
закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з
уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. А оскільки комунальне
підприємство засноване на власності територіальної громади та входить до сфери управління
органу місцевого самоврядування (міської ради), то воно є пов’язаною особою з таким
замовником. Отже, у разі участі у закупівлі такого учасника він повинен бути відхилений
замовником відповідно до вимог Закону.
Приклад 2. Замовник, який належить до 3-ої категорії має мережу філій. Сумарна річна
потреба замовника у закупівлі послуг з професійної підготовки спеціалістів (код ЄЗС 80510000-
2) становить близько 4 500 000 грн., що на момент планування закупівель становить більше
вартісної межі, встановленою частиною третьою статті 10 Закону (133 000 євро). Річна
потреба головної організації та філій виглядає наступним чином:
Головна організація = 2 000 000 грн; Філія 1 = 900 000 грн.; Філія 2 = 700 000 грн.;
Філія 3 = 350 000 грн.; Філія 4 = 250 000 грн.; Філія 5 = 120 000 грн.; Філія 6 = 100 000 грн.;
Філія 7 = 50 000 грн.; Філія 8 = 30 000 грн.
В такому випадку замовник з метою дотримання вимог частини десятої статті 3 Закону
повинен консолідувати потребу всієї організації у закупівлі за вказаним предметом та може
провести процедуру відкритих торгів на загальну наявну потребу 4 500 000 грн. в порядку, що
визначений для процедури закупівлі відкритих торгів з публікацією англійською мовою. При
цьому замовник може визначити окремі частини (лоти) предмета закупівлі послуг з професійної
підготовки спеціалістів за обсягами потреб філій, окремими професіями (спеціальностями,
напрямами або галузями знань), місцем надання послуг, тощо.
Приклад 3. Замовник, який належить до 4-ої категорії, має мережу структурних
підрозділів. Визначена на початку року сумарна річна потреба замовника включно з його філіями
у закупівлі приладів для вимірювання витрати рідин і газів (код ЄЗС 38420000-5) становить
близько 1 100 000,00 грн.
При цьому річна потреба головної організації та її філій виглядає наступним чином:
Головна організація = 500 000, грн., Філія 1 = 300 000 грн; Філія 2 = 200 000 грн.;
Філія 3 = 100 000 грн.
Замовник в особі головної організації з метою дотримання вимог частини десятої
статті 3 Закону, консолідувавши потребу всієї організації у закупівлі за вказаним предметом,
здійснив закупівлю вказаного предмету за процедурою відкритих торгів на очікувану вартість
1 100 000,00 грн.
Згодом у філій 2 та 3 замовника через непередбачувані обставини виникла додаткова
потреба у закупівлі за вказаним кодом відповідно на суми 150 000,00 грн. та 250 000,00 грн.
Отже, беручи до уваги вартісні межі, визначені Законом, в даному випадку замовник
після внесення відповідних змін до річного плану може здійснити закупівлю одним з способів,
визначених Законом, а саме: спрощена закупівля; закупівля з використанням електронних
каталогів (у разі наявності такого товару в електронному каталозі). Водночас, враховуючи
зазначені в даному прикладі обставини, замовник може провести як одну закупівлю на очікувану
вартість 400 000,00 грн., що відповідатиме наявній консолідованій потребі всієї організації, так
і дві закупівлі для задоволення потреб кожної з філій. При цьому замовником(ами) таких
закупівель може виступати безпосередньо як сама юридична особа, так і уповноважена(і) нею
філія(ї).
--- Документ: https://me.gov.ua/download/0cfd459d-8472-466b-a544-ce327bded711/file.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ
ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
(Мінекономіки)
вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71
E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596
На № ___________ від ___________
Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства та
інші суб’єкти сфери публічних закупівель
Щодо делегування здійснення закупівель
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо застосування
законодавства у сфері публічних закупівель повідомляє.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та
економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення
потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Мінекономіки підготувало низку узагальнених відповідей рекомендаційного
характеру, які охоплюють процес, що передує плануванню, планування та внесення
змін за потреби до річного плану закупівель суб'єктами господарської діяльності, а
також суб'єктами, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів.
З відповідними листам Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 та
від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 можна ознайомитись на Інформаційному ресурсі
Уповноваженого органу.
Поряд з цим у замовників, які є розпорядниками бюджетних коштів, в процесі
управління бюджетними коштами виникають питання щодо делегування заходів,
передбачених бюджетною програмою, які передбачають придбання товарів, робіт і
послуг.
У свою чергу, процес планування закупівель замовниками, які мають
відокремлені структурні підрозділи (філії), також має свої особливості.
З огляду на зазначене, Мінекономіки підготувало узагальнені відповіді
рекомендаційного характеру на питання, що стосуються особливостей планування
закупівель розпорядниками бюджетних коштів та замовниками, які мають
відокремлені структурні підрозділи (філії).
Щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми
розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами
бюджетних коштів
Відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного кодексу України
(далі – БКУ) за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів
ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки
Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900
Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&-ig\ГО
Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00
3304-04/56256-06 від 15.09.2020
12:38:33
поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників
бюджетних коштів нижчого рівня.
Так, згідно з пунктом 18 частини першої статті 2 БКУ головні розпорядники
бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до
статті 22 БКУ отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних
призначень.
Водночас розпорядник бюджетних коштів – бюджетна установа в особі її
керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних
зобов'язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом та здійснення витрат
бюджету (пункт 47 частини першої статті 2 БКУ).
Одержувач бюджетних коштів – суб'єкт господарювання, громадська чи інша
організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником
бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та
отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).
У свою чергу, згідно з пунктом 3 частини п’ятої статті 22 БКУ головний
розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх
затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий
бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання
бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або
одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому
порядку обсяги бюджетних асигнувань.
Відповідно до частини шостої статті 22 БКУ розпорядник бюджетних коштів
може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів,
передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних
асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи
поворотній основі).
У разі якщо замовником у розумінні Закону є головний розпорядник
бюджетних коштів (розпорядник бюджетних коштів), який не делегує повноважень
розпорядникам нижчого рівня (одержувачам бюджетних коштів), то планування та
придбання товарів, робіт або послуг здійснюється відповідно до вимог Закону,
керуючись вартісними межами, визначеними Законом, саме цим суб’єктом. Для
однозначного розуміння у додатку наведено приклад (додається).
Щодо планування закупівель замовником, який має відокремлені структурні
підрозділи (філії)
До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону, належать
юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, визначені в частині першій
статті 2 Закону. Питання визначення замовників розглянуто в листах від 21.05.2020
№ 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020
№ 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах
господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з
питань закупівель.
У свою чергу, відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України
(далі – ЦКУ) філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований
поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом
є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її
місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном
юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на
підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної
особи включаються до єдиного державного реєстру.
З огляду на викладене, філії та представництва юридичних осіб, які не
мають статусу юридичних осіб, не можуть від свого імені виступати
замовником у процедурах закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до норм
Закону. У зазначеному випадку замовником може виступати саме юридична
особа, яка здійснює закупівлю безпосередньо або через уповноважений належним
чином відокремлений підрозділ.
Договір про закупівлю від імені юридичної особи-замовника підписують
керівники філій та представництв на підставі довіреності, виданої відповідно до
чинного законодавства.
Таким чином, головна організація може визначати уповноважених осіб та
створювати тендерні комітети у філіях, представництвах та інших відокремлених
підрозділах з метою забезпечення ефективного безперервного функціонування
роботи замовника та його підрозділів, як єдиного цілого.
Водночас звертаємо увагу, що надання повноважень відокремленим
підрозділам не може бути спрямоване на уникнення проведення процедур
закупівель/спрощених закупівель, передбачених Законом, головною організацією,
що утворила такий відокремлений підрозділ.
Отже, у разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи здійснює
закупівлю згідно з вимогами Закону, то така закупівля здійснюється відповідно до
складеного та затвердженого уповноваженою особою (особами) або тендерним
комітетом відокремленого підрозділу юридичної особи річного плану закупівель.
З інформацією про складання плану закупівель в електронній системі
закупівель для структурних підрозділів (філій) замовника можна ознайомитись за
посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/yak-pov-yazati-tender-ta-plan-zakupivli
Водночас частиною десятою статті 3 Закону забороняється придбання товарів,
робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель,
визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають
оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур
закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Замовник не має права
ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури
відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема
положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Тому, у разі якщо очікувана вартість предмета закупівлі по філіям
(відокремленим підрозділам) юридичної особи сумарно дорівнює або перевищує
відповідні межі, визначені Законом, придбанню такого предмета має передувати
проведення процедури закупівлі/спрощеної процедури, яку може здійснювати як
головна організація, що утворила філії (відокремлені підрозділи), так і
уповноважена(ні) філія(ї) в інтересах інших філій та/або головної організації.
З метою уникнення штучного (умисного) поділу предмета закупівлі на частини
головна організації (замовник) має володіти інформацією щодо запланованих
філіями (відокремленими підрозділами) закупівель.
В додатку до листа наводимо приклади планування закупівель замовниками, які
мають відокремлені структурні підрозділи (філії).
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права,
носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Директор департаменту
сфери публічних закупівель
Міністерства розвитку
економіки, торгівлі та
сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА
Ціон В. В. 596-67-24
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/Details/5c0b9835-810f-4a2c-8b27-1b39d273f59c?lang=uk-UA) ---
Тема: Пов'язаність осіб
Суть питання: Закон України «Про публічні закупівлі» (зі змінами від 19.09.2019 року) (далі – Закон) містить визначення понять «пов’язані особи», «здійснення контролю», «члени сім’ї», а також визначає вимоги до тендерної документації в цій частині та наслідки встановлення замовником факту пов’язаності для учасника.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 1 Закону:
«Пов’язана особа – особа, яка для цілей цього Закону відповідає будь-якій з таких ознак:
- юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі;
- фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі;
- службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи;
- фізичні особи – уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 17 Закону: «Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: …тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника».
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Закону: «Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: … наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині 15 статті 29 цього Закону».
Як слідує із зазначених вище норм, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника за наявності таких умов:
- учасник процедури закупівлі є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або
- учасник процедури закупівлі є пов’язаною особою з уповноваженою особою (особами) замовника.
- з керівником замовника.
При цьому, як підстава для відхилення пропозиції учасника Законом не визначена пов’язаність останнього із самим замовником (як фізичною або юридичною особою), за умови відсутності факту пов’язаності учасника з уповноваженою особою (особами) замовника та/або з керівником замовника.
Як слідує із зазначеного вище пов’язаність встановлюється на підставі прямих та опосередкованих відносин контролю з можливістю здійснення вирішального впливу, родинних зв’язків, наявності повноважень здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин та членства в тендерному комітеті замовника.
Отже, на підставі вищенаведеного, просимо надати роз’яснення чи є комунальне підприємство пов’язаною особою з органом місцевого самоврядування, який є його засновником, тобто чи може замовник - орган місцевого самоврядування, укладати прямі договори на виконання робіт з комунальним підприємством де він є засновником та чи може комунальне підприємство брати участь у конкурентних закупівлях та в т. ч. спрощених процедурах, як учасник, який буде виконувати роботи на рівні з іншими суб’єктами господарювання, тобто чи будуть у такому випадку наявні ознаки пов’язаності осіб?
Відповідь на запит 1015/2020
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно пункту 7 частини першої статті 17 Закону Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону пов’язана особа - особа, яка для цілей цього Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Таким чином, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами) замовника/керівником замовника.
Водночас питання визначення сфери застосування Закону та делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто у запитах 623/2017 та 1031/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc2ba442-66df-4bf8-8304-135b6e9dbf52&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92aa9ffe-88b9-4e07-9a76-176d8776e35b&lang=uk-UA
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно пункту 7 частини першої статті 17 Закону Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону пов’язана особа - особа, яка для цілей цього Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Таким чином, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами) замовника/керівником замовника.
Водночас питання визначення сфери застосування Закону та делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто у запитах 623/2017 та 1031/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc2ba442-66df-4bf8-8304-135b6e9dbf52&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92aa9ffe-88b9-4e07-9a76-176d8776e35b&lang=uk-UA
Консультація
№ 513/2026
12.10.2022
Тендерна документація
Суть питання: Замовник планує здійснити закупівлю товарів, договір щодо якої передбачає постачання окремими партіями у 2027 та 2028 роках. З огляду на вимоги до ступеня локалізації виробництва, які встановлені на рівні 35% у 2027 році та 40% у 2028 році згідно з підпунктом 1 пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі», та зважаючи на пункт 13 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.2026 № 1389 (далі - Порядок 1389), який вимагає відповідності ступеня локалізації мінімальному показнику для року запланованої поставки, постало питання: 1. Чи має замовник встановити вимогу щодо ступеня локалізації в тендерній документації одразу на рівні 40% (2028 року) для всього обсягу закупівлі? 2. Якщо ні, то яким чином замовнику дотриматися вимоги пункту 13 Порядку 1389 при укладенні та виконанні такого договору? Додатково згадано пункт 28 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, щодо надання учасником посилання на товар, включений до переліку локалізованих товарів. Висновки/Відповідь: Міністерство економіки України не надало прямої відповіді на поставлені запитання щодо застосування вимог до ступеня локалізації у разі постачання товару частинами протягом кількох років. Натомість, Мінекономіки роз'яснило, що: * На виконання пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» Урядом було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 06.11.2026 №1389 "Деякі питання забезпечення локалізації виробництва товарів у публічних закупівлях" (далі - постанова № 1389). * Цією постановою № 1389 затверджено: * Порядок формування та ведення переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва. * Положення про Комісію з питань забезпечення формування та ведення переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва та відповідності інформації, що міститься в такому переліку. * Перелік технологічних операцій, що визначає основні види виробничих процесів, необхідних для виробництва товару та/або груп товарів. * З питань щодо застосування постанови № 1389 Мінекономіки рекомендувало звертатися безпосередньо до департаменту промислової політики Міністерства за наступними контактними даними: * Електронна адреса: meconomy@me.gov.ua * Поштова адреса: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2 (із зазначенням адресата "департамент промислової політики Мінекономіки"). * Телефони для довідкової інформації: 200-47-73\*3725, 200-47-73\* 3198.
Тендерна документація
Консультація № 513/2026Огляд:
Суть питання:
Замовник планує здійснити закупівлю товарів, договір щодо якої передбачає постачання окремими партіями у 2027 та 2028 роках. З огляду на вимоги до ступеня локалізації виробництва, які встановлені на рівні 35% у 2027 році та 40% у 2028 році згідно з підпунктом 1 пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі», та зважаючи на пункт 13 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.2026 № 1389 (далі - Порядок 1389), який вимагає відповідності ступеня локалізації мінімальному показнику для року запланованої поставки, постало питання:
1. Чи має замовник встановити вимогу щодо ступеня локалізації в тендерній документації одразу на рівні 40% (2028 року) для всього обсягу закупівлі?
2. Якщо ні, то яким чином замовнику дотриматися вимоги пункту 13 Порядку 1389 при укладенні та виконанні такого договору?
Додатково згадано пункт 28 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, щодо надання учасником посилання на товар, включений до переліку локалізованих товарів.
Висновки/Відповідь:
Міністерство економіки України не надало прямої відповіді на поставлені запитання щодо застосування вимог до ступеня локалізації у разі постачання товару частинами протягом кількох років. Натомість, Мінекономіки роз'яснило, що:
* Порядок формування та ведення переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва.
* Положення про Комісію з питань забезпечення формування та ведення переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва та відповідності інформації, що міститься в такому переліку.
* Перелік технологічних операцій, що визначає основні види виробничих процесів, необхідних для виробництва товару та/або груп товарів.
* Електронна адреса: meconomy@me.gov.ua
* Поштова адреса: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2 (із зазначенням адресата "департамент промислової політики Мінекономіки").
* Телефони для довідкової інформації: 200-47-73\*3725, 200-47-73\* 3198.
Повний текст документа:
Запит від: ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЛІСИ УКРАЇНИ"
Тема розширена: Щодо застосування вимог до ступеня локалізації виробництва товару в тендерній документації
Суть: Просимо надати роз’яснення щодо застосування вимог до ступеня локалізації виробництва товару, якщо договір про закупівлю за результатам проведення відкритих торгів передбачає постачання товару окремими партіями у 2027 та 2028 роках (згідно графіку).
Підпунктом 1 пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено мінімальний ступінь локалізації виробництва товару на рівні 35 відсотків у 2027 році та 40 відсотків у 2028 році. Пункт 28 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, передбачає надання учасником у складі тендерної пропозиції посилання на відповідний товар, включений до переліку локалізованих товарів. Водночас пунктом 13 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.2026 № 1389 (далі - Порядок 1389), передбачено, що під час укладення та виконання договору ступінь локалізації має відповідати мінімальному показнику, встановленому для року, на який за договором заплановано поставку.
У зв’язку з цим просимо надати відповідь на таке питання: чи вірно, що замовник у разі закупівлі товарів із постачанням за графіком протягом 2 років (2027 і 2028) має встановити вимогу у тендерній документації щодо ступеня локалізації одразу на рівні 40 відсотків (2028 року), оскільки при укладенні такого договору ступінь локалізації має відповідати мінімальному показнику, встановленому для року, на який за договором заплановано поставку?
Якщо ні, то як замовнику при укладенні такого договору дотриматись вимоги пункту 13 Порядку 1389?
Відповідь на запит 513/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що на виконання пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» Урядом прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 06.11.2026 №1389 "Деякі питання забезпечення локалізації виробництва товарів у публічних закупівлях" (далі - постанова № 1389), якою затверджено Порядок формування та ведення переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, Положення про Комісію з питань забезпечення формування та ведення переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва та відповідності інформації, що міститься в такому переліку, а також перелік технологічних операцій, що визначає основні види виробничих процесів, необхідних для виробництва товару та/або груп товарів.
З питань щодо застосування постанови № 1389 необхідно звертатися до департаменту промислової політики Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом департамент промислової політики Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.
Номер відповіді: 513/2026
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що на виконання пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» Урядом прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 06.11.2026 №1389 "Деякі питання забезпечення локалізації виробництва товарів у публічних закупівлях" (далі - постанова № 1389), якою затверджено Порядок формування та ведення переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, Положення про Комісію з питань забезпечення формування та ведення переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва та відповідності інформації, що міститься в такому переліку, а також перелік технологічних операцій, що визначає основні види виробничих процесів, необхідних для виробництва товару та/або груп товарів.
З питань щодо застосування постанови № 1389 необхідно звертатися до департаменту промислової політики Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом департамент промислової політики Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.
Консультація
№ 450/2026
12.10.2022
Переговорна процедура закупівлі
Ось стислий опис консультації Мінекономіки: Суть питання: Замовник запитує, чи має право він під час укладення договору про закупівлю за переговорною процедурою з монополістом (на підставі підпункту 2 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178) передбачати у такому договорі умову про застосування його положень до відносин, що виникли між сторонами до моменту його укладення, згідно з частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України (ЦКУ). Також запитується, чи не вважатиметься таке поширення дії договору порушенням вимог зазначених Особливостей та Закону України «Про публічні закупівлі» в частині дотримання порядку проведення закупівель. Висновки/Відповідь: Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на це питання міститься в запиті № 385/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. --- Пов'язана консультація, на яку посилається Мінекономіки (запит № 385/2026): Суть питання (пов'язаної консультації): Замовник запитує про правомірність застосування частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України у договорах про закупівлю юридичних послуг, що здійснюються відповідно до підпункту 7 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957). Висновки/Відповідь (пов'язаної консультації): Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на питання, поставлене у запиті № 385/2026, надано листом від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03. Зміст цього листа-відповіді не надано в тексті консультації.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 450/2026Огляд:
Ось стислий опис консультації Мінекономіки:
Суть питання:
Замовник запитує, чи має право він під час укладення договору про закупівлю за переговорною процедурою з монополістом (на підставі підпункту 2 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178) передбачати у такому договорі умову про застосування його положень до відносин, що виникли між сторонами до моменту його укладення, згідно з частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України (ЦКУ). Також запитується, чи не вважатиметься таке поширення дії договору порушенням вимог зазначених Особливостей та Закону України «Про публічні закупівлі» в частині дотримання порядку проведення закупівель.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на це питання міститься в запиті № 385/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
---
Пов'язана консультація, на яку посилається Мінекономіки (запит № 385/2026):
Суть питання (пов'язаної консультації):
Замовник запитує про правомірність застосування частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України у договорах про закупівлю юридичних послуг, що здійснюються відповідно до підпункту 7 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957).
Висновки/Відповідь (пов'язаної консультації):
Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на питання, поставлене у запиті № 385/2026, надано листом від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03. Зміст цього листа-відповіді не надано в тексті консультації.
Суть питання:
Замовник запитує, чи має право він під час укладення договору про закупівлю за переговорною процедурою з монополістом (на підставі підпункту 2 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178) передбачати у такому договорі умову про застосування його положень до відносин, що виникли між сторонами до моменту його укладення, згідно з частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України (ЦКУ). Також запитується, чи не вважатиметься таке поширення дії договору порушенням вимог зазначених Особливостей та Закону України «Про публічні закупівлі» в частині дотримання порядку проведення закупівель.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на це питання міститься в запиті № 385/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
---
Пов'язана консультація, на яку посилається Мінекономіки (запит № 385/2026):
Суть питання (пов'язаної консультації):
Замовник запитує про правомірність застосування частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України у договорах про закупівлю юридичних послуг, що здійснюються відповідно до підпункту 7 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957).
Висновки/Відповідь (пов'язаної консультації):
Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на питання, поставлене у запиті № 385/2026, надано листом від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03. Зміст цього листа-відповіді не надано в тексті консультації.
Повний текст документа:
Запит від: Кам'янська міська рада
Тема розширена: Чи можна вказувати в договорі по переговорній процедурі з монополістом ст 631 ЦКУ
Суть: Добрий день! Прошу Вас надати роз'яснення, щодо можливості використання ст 631 ЦКУ в договорах з монополістами, тобто укладеними за пп.2 п.13 по переговорній процедурі закупівлі.
Згідно з Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), замовники можуть здійснювати закупівлі шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу у випадках, визначених пунктом 13 Особливостей.
Зокрема, відповідно до підпункту 2 пункту 13 Особливостей, придбання товарів і послуг може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання у разі відсутності конкуренції з технічних причин або у зв’язку з перебуванням суб’єкта господарювання у статусі природного монополіста.
Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ), сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
З огляду на зазначене, у нас виникла потреба у отриманні роз’яснення щодо правомірності застосування норм цивільного законодавства під час укладення прямих договорів про закупівлю із суб'єктами господарювання, які є монополістами.
У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення з таких питань:
Чи має право замовник під час укладення договору про закупівлю на підставі підпункту 2 пункту 13 Особливостей (із суб’єктом природних монополій або постачальником-монополістом) передбачити в такому договорі умову про застосування його положень до відносин, що виникли між сторонами до моменту його укладення (на підставі ч. 3 ст. 631 ЦКУ)?
Чи не вважається поширення дії договору на відносини, що виникли до його укладення відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ, порушенням вимог Особливостей та Закону України «Про публічні закупівлі» в частині дотримання порядку проведення закупівель?
Заздалегідь вдячні за відповідь.
Відповідь на запит 450/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 385/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/c1525372-e2cc-4a9a-a20f-28e6bbd3050e?lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі "Консультації з питань закупівель" реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Номер відповіді: 450/2026
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 385/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/c1525372-e2cc-4a9a-a20f-28e6bbd3050e?lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі "Консультації з питань закупівель" реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/c1525372-e2cc-4a9a-a20f-28e6bbd3050e?lang=uk-UA) ---
Тема: Застосування в договорах про закупівлю юридичних послуг ч.3 ст. 631 ЦК України.
Суть питання: Чи правомірне застосування у договорах про закупівлю юридичних послуг ч.3 ст. 631 ЦК України у випадку здійснення закупівлі відповідно до пп. 7 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами відповідно до постанови Кабінету Мінстрів України від 15.07.2026 № 957)?
Відповідь на запит 385/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надано листом від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03, що додається.
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надано листом від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03, що додається.
Додаткові матеріали:
Лист-відповідь № 3323-04_94062-03 від 09.09.2026.pdf
Консультація
№ 316/2026
12.10.2022
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки № 316/2026 --- # Суть питання: Замовник проводить відкриті торги за процедурою, визначеною Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг..., затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), з урахуванням Розділу "Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. N 244" Особливостей (закупівля згідно з інструментом Ukraine Facility). Пункт 93 Особливостей визначає підстави для односторонньої відмови замовника від виконання договору про закупівлю. Відповідно до частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови договір є розірваним або зміненим. Питання: У який розділ проекту договору про закупівлю (як складової частини тендерної документації) слід включити підстави для односторонньої відмови замовника, визначені у пункті 93 Особливостей: у розділ "права Замовника" чи у розділ "обов'язки Замовника"? --- # Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надало прямої відповіді на питання щодо конкретного розділу договору, куди слід включати положення пункту 93 Особливостей. Натомість, Уповноважений орган послався на загальні норми законодавства та попередні роз'яснення: 1. Загальні посилання: Відповідь на питання міститься у листах Мінекономіки: * від 22.11.2025 №3323-04/79984-06 “Щодо внесення змін до особливостей для закупівель в рамках Ukraine Facility” * Посилання * від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” * Посилання * від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06 "Щодо втрати чинності Господарського кодексу України" * Посилання 2. Правові засади: * Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель. * З 19.10.2022 замовники здійснюють закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178. 3. Формування тендерної документації та проекту договору: * Відповідно до пункту 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником згідно з вимогами статті 22 Закону з урахуванням цих Особливостей. * Стаття 22 Закону вимагає, щоб у тендерній документації зазначався проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. * Проект договору про закупівлю формується замовником самостійно. ---
Тендерна документація
Консультація № 316/2026Огляд:
Консультація Мінекономіки № 316/2026
---
Суть питання
Замовник проводить відкриті торги за процедурою, визначеною Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг..., затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), з урахуванням Розділу "Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. N 244" Особливостей (закупівля згідно з інструментом Ukraine Facility).
Пункт 93 Особливостей визначає підстави для односторонньої відмови замовника від виконання договору про закупівлю. Відповідно до частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови договір є розірваним або зміненим.
Питання: У який розділ проекту договору про закупівлю (як складової частини тендерної документації) слід включити підстави для односторонньої відмови замовника, визначені у пункті 93 Особливостей: у розділ "права Замовника" чи у розділ "обов'язки Замовника"?
---
Висновки/Відповідь
Мінекономіки не надало прямої відповіді на питання щодо конкретного розділу договору, куди слід включати положення пункту 93 Особливостей. Натомість, Уповноважений орган послався на загальні норми законодавства та попередні роз'яснення:
1. Загальні посилання: Відповідь на питання міститься у листах Мінекономіки:
* від 22.11.2025 №3323-04/79984-06 “Щодо внесення змін до особливостей для закупівель в рамках Ukraine Facility”
* Посилання
* від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
* Посилання
* від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06 "Щодо втрати чинності Господарського кодексу України"
* Посилання
2. Правові засади:
* Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель.
* З 19.10.2022 замовники здійснюють закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
3. Формування тендерної документації та проекту договору:
* Відповідно до пункту 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником згідно з вимогами статті 22 Закону з урахуванням цих Особливостей.
* Стаття 22 Закону вимагає, щоб у тендерній документації зазначався проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
* Проект договору про закупівлю формується замовником самостійно.
---
---
#
Суть питання
Замовник проводить відкриті торги за процедурою, визначеною Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг..., затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), з урахуванням Розділу "Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. N 244" Особливостей (закупівля згідно з інструментом Ukraine Facility).
Пункт 93 Особливостей визначає підстави для односторонньої відмови замовника від виконання договору про закупівлю. Відповідно до частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови договір є розірваним або зміненим.
Питання: У який розділ проекту договору про закупівлю (як складової частини тендерної документації) слід включити підстави для односторонньої відмови замовника, визначені у пункті 93 Особливостей: у розділ "права Замовника" чи у розділ "обов'язки Замовника"?
---
#
Висновки/Відповідь
Мінекономіки не надало прямої відповіді на питання щодо конкретного розділу договору, куди слід включати положення пункту 93 Особливостей. Натомість, Уповноважений орган послався на загальні норми законодавства та попередні роз'яснення:
1. Загальні посилання: Відповідь на питання міститься у листах Мінекономіки:
* від 22.11.2025 №3323-04/79984-06 “Щодо внесення змін до особливостей для закупівель в рамках Ukraine Facility”
* Посилання
* від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
* Посилання
* від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06 "Щодо втрати чинності Господарського кодексу України"
* Посилання
2. Правові засади:
* Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель.
* З 19.10.2022 замовники здійснюють закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
3. Формування тендерної документації та проекту договору:
* Відповідно до пункту 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником згідно з вимогами статті 22 Закону з урахуванням цих Особливостей.
* Стаття 22 Закону вимагає, щоб у тендерній документації зазначався проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
* Проект договору про закупівлю формується замовником самостійно.
---
Повний текст документа:
Запит від: КУ «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси»
Тема розширена: Проект договору. як невід'ємна частина тендерної документації
Суть: Доброго дня. Прохання надати роз'яснення з такого питання.
Замовником проводиться закупівля за процедурою відкриті торги у порядку, визначеному Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), з урахуванням розділу “Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. N 244” Особливостей (далі - Розділ План України), оскільки процедура закупівлі здійснюється згідно з інструментом Ukraine Facility.
Пунктом 93 Особливостей визначено:
93.Замовник повинен передбачити у проекті договору про закупівлю, який укладається відповідно до положень цього розділу, такі підстави для односторонньої відмови замовника від виконання такого договору про закупівлю в повному обсязі:
постачальник товарів, виконавець робіт чи надавач послуг, з яким укладено договір про закупівлю відповідно до положень цього розділу, не зареєстрований (для юридичної особи) / не є громадянином (для фізичної особи) у прийнятній країні (крім випадків укладення договорів відповідно до пунктів 85, 86, 89 та 91 цих особливостей);
постачальник товарів, виконавець робіт чи надавач послуг, з яким укладено договір про закупівлю, або його кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) такої юридичної особи став особою, до якої застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу та/або така особа потрапила до санкційних списків Європейського Союзу;
постачальник товарів, виконавець робіт чи надавач послуг, з яким укладено договір про закупівлю, під час подання документів для здійснення оплати за таким договором про закупівлю не надав замовнику документ, що підтверджує країну походження кожного товару, кожного товару у складі закупівель послуг, кожного товару та/або матеріального ресурсу у складі закупівель послуг з поточного ремонту/робіт, який постачатиметься за результатом такої оплати / поставлений, або країну походження такого товару та/або матеріального ресурсу не включено до переліку прийнятних країн (крім випадків укладення договорів відповідно до пунктів 85, 86, 88, 89 та 91 цих особливостей).
Згідно ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати відповідь, Замовник повинен передбачити у проекті договору про закупівлю, як складової частини тендерної документації для процедури відкриті торги, у порядку, визначеному Особливостями з урахуванням Розділу План України, підстави, визначені у п.93 Особливостей для односторонньої відмови замовника від виконання такого договору у розділі проекту договору права Замовника, чи у розділі обов'язки Замовника?
Відповідь на запит 316/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 22.11.2025 №3323-04/79984-06 “Щодо внесення змін до особливостей для закупівель в рамках Ukraine Facility”, від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06 "Щодо втрати чинності Господарського кодексу України", які розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F79984-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60011
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. При цьому проект договору про закупівлю формується замовником самостійно.
Номер відповіді: 316/2026
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 22.11.2025 №3323-04/79984-06 “Щодо внесення змін до особливостей для закупівель в рамках Ukraine Facility”, від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06 "Щодо втрати чинності Господарського кодексу України", які розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F79984-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60011
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. При цьому проект договору про закупівлю формується замовником самостійно.