<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ОНКОЛОГІЇ» <b> Тема розширена:</b> Як закупити медичні вироби через через електронний каталог, якщо в ньому відсутні профілі на даний товар <b>Суть питання:</b> Ми являємось медичним закладом, нам потрібно здійснити закупівлю медичних рукавичок, (за переліком згідно з додатком 1 Особливостей) з використанням електронного каталогу. Відповідно до абзацу 3 пункту 12 Особливостей, якщо предмет закупівлі товару, вартість якого дорівнює або перевищує 500 тис. гривень, то запит пропозицій постачальників здійснюється відповідно до специфікації товару, сформованої адміністратором електронного каталогу, яка не передбачає можливості замовника самостійно визначати інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення. На даний час в Е-каталозі Prozorro Market в категорії товару «33140000-3 Медичні матеріали» відсутні профілі з характеристиками для Рукавички медичні. Як можна здійснити закупівлю медичних рукавичок, в цьому випадку, бо для нас це дуже важливі розхідні матеріали, без яких робота медичного персоналу неможлива. <b> Номер відповіді:</b> 56/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 27/2026 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/4d2486f5-4d79-4786-8bde-c037d929acf4?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Віктор Гончарук <b>Суть питання:</b> Тема Запит щодо тлумачення термінів «матеріали» та «матеріальні ресурси» при застосуванні постанови КМУ №1512 у публічних закупівлях Міністерство економіки України Відповідно до статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення з питань застосування законодавства у сфері публічних закупівель у частині використання постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану». Під час формування тендерної документації та аналізу договірної ціни у закупівлях робіт виникає необхідність однозначного тлумачення положень пункту 1 підпункту 1 постанови КМУ №1512, зокрема фрази: «на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів». У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення з такого питання. Чи правильно в межах застосування законодавства про публічні закупівлі вважати, що терміни «матеріали» та «матеріальні ресурси», використані у постанові КМУ №1512, охоплюють не лише будівельні матеріали у вузькому розумінні, а й обладнання (устаткування), вироби та інші матеріальні ресурси, вартість яких включається до договірної ціни робіт відповідно до кошторисної документації. Просимо надати роз’яснення з урахуванням повноважень Міністерства економіки України як уповноваженого органу у сфері публічних закупівель та з метою забезпечення єдиного підходу замовників під час формування тендерної документації і розгляду тендерних пропозицій. <b> Номер відповіді:</b> 57/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 5/2026, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/8884ea75-9b3c-4dac-831d-b6743522bf2d?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Сорока Марина Сергіївна <b> Тема розширена:</b> Учасник процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати відповідь на питання, які виникають в контексті застосування п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі”, враховуючи скасування Господарського кодексу України: Чи має право підписувати тендерну від імені учасника - юридичної особи її працівник, який перебуває у трудових відносинах з учасником, але НЕ займає посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків? і які повноваження мають бути передоручені такій особі керівником юридичної особи? <b> Номер відповіді:</b> 53/2026 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> зміни до Особливостей <b>Суть питання:</b> Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2026 № 112 (далі – Постанова 112) внесено зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, (далі – Особливості), зокрема пункт 28 доповнено новим абзацом 9, у зв’язку з чим визначено абзаци дев’ятий — дванадцятий вважати відповідно абзацами десятим — тринадцятим. Відповідно до абзацу 11 пункту 28 Особливостей перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі, оформлюються двома окремими додатками до тендерної документації. У зазначених переліках замовник розміщує посилання на відповідні вимоги тендерної документації, якщо включення таких вимог до переліків у повному обсязі ускладнило б їх сприйняття. До змін від 31.01.2026 ця норма визначалась за абзацом 10 пункту 28 Особливостей, проте як наведено вище змістилась. Згідно з останнім абзацом пункту 44 Особливостей (поточної редакції) відсутність документів або інформації, що не передбачені додатками до тендерної документації, зазначеними в абзаці десятому пункту 28 Особливостей, не є підставою для відхилення замовником тендерної пропозиції такого учасника процедури закупівлі відповідно до цього пункту. Цей припис стосується саме додатку з переліками документів або інформації, що виділяються тепер абзацом 11 пункту 28 Особливостей. Поряд з цим змін в останній абзац пункту 44 Особливостей не внесено Постановою 112 і цього не посилання з абзацу 10 на абзац 11. Тим самим поточна редакція останнього абзацу пункту 44 Особливостей визначає посилання на норму, яка не стосується суті самої норми. Враховуючи викладене, яким чином читати чи так би мовити кваліфікувати положення останнього абзацу пункту 44 Особливостей? Чи це просто забули внести зміну? Чи враховуючи припис виділений у Постанові 112, за яким абзац 10 слід вважати абзацом 11, в нормі останнього абзацу пункту 44 Особливостей читати абзац 10 пункту 28 Особливостей як абзац 11 пункту 28 Особливостей? <b> Номер відповіді:</b> 54/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням змін, досвіду та практики застосування законодавства у сфері закупівель, а також здійснюється аналіз проблемних питань при застосуванні законодавства.  В рамках цієї роботи будуть опрацьовані порушені у запиті питання та розглянуто можливість їх врахування під час  внесення змін до законодавства у сфері публічних закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина 2253 <b> Тема розширена:</b> Не застосування замовником положення п 6-1 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону Про публічні закупівлі в умовах дії останніх (41-х) змін в ПКМУ 1178 <b>Суть питання:</b> З урахуванням останніх (41-х) змін в ПКМУ №1178 від 12.10.2022, що вступили в дію з 31.01.2026 встановлено наступне, зокрема: Положення пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону (локалізація) не застосовуються замовниками у разі: - здійснення замовником до 1 травня 2026 р. закупівлі парових турбін, газопоршневих установок, когенераційних установок, електрогенераторних установок, газових генераторів, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень, теплових насосів, парових котлів, мобільних котелень, дизельних генераторів, зокрема складових та комплектуючих такого обладнання, необхідних для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах. Питання: на яких Замовників (категорія) розповсюджується дана норма; які документи дають можливість Замовнику застосувати дану норму під час проведення закупівлі товарів з наведеного переліку? <b> Номер відповіді:</b> 50/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=18059

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональна філія "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> щодо алгоритму закупівель через електронний каталог в Прозорро Маркет з урахуванням суттєвих змін, які набули чинності 26.01.2026 <b>Суть питання:</b> З 26.01.2026 за пунктом 57 Порядку, що затверджений постановою КМУ від 14.09.2020 № 822 (далі — Порядок № 822), «замовник оголошує запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається виключно інформація про назву, очікувану вартість предмета закупівлі, кількість, строк, умови, місце поставки товару, умови його оплати та кінцевий строк подання постачальником ціни пропозиції ….» У робочому файлі-чернетці щодо ЗПП (приклад), яким радить користуватися "Радник у сфері публічних закупівель" для подальшого перенесення інформації в електронні поля під час публікації ЗАПИТУ ПРОПОЗИЦІЙ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ в електронному каталозі (Prozorro Market), вказано, що назва предмета закупівлі зазначається замовником згідно назви обраного профілю товару Prozorro Market (Джерело: https://radnuk.com.ua/zrazky-dokumentiv/robochyj-fajl-chernetka-shchodo-zpp/) Відповідно до п. 2 частини 2 статті 4 Закону у річному плані повинна міститися інформація щодо назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником. Враховуючи вищезазначене, підкажіть, будь ласка, чи має назва предмета закупівлі в плані також відповідати назві обраного профілю товару Prozorro Market? Як правильно вказувати назву предмета закупівлі в плані, якщо нам потрібно купити «Газетний папір», а в електронному каталозі (Prozorro Market) він заведений до профілю «Папір офісний, форматний» ? <b> Номер відповіді:</b> 51/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), від 03.02.2026 № 3323-04/10842-06 "Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822", від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 “Щодо застосування електронних каталогів”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10842 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=6459 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Відповідно до підпункту другого частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися така інформація,  назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності). Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. У свою чергу, порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог. Водночас відповідно до пункту 16 Порядку адміністратор здійснює формування та супроводження електронного каталогу шляхом створення в ньому категорій та специфікацій товару, а також організовує та проводить відбір учасників до електронного каталогу шляхом їх кваліфікації. Поряд з цим адміністратором електронного каталогу згідно з Законом та Порядком є централізовані закупівельні організації (далі – ЦЗО), що забезпечують формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель на підставі укладеного договору з адміністратором електронної системи закупівель. Наразі адміністрування електронних каталогів здійснюють: для медичних виробів та лікарських засобів - ДП “Медичні закупівлі України”, що визначено ЦЗО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093; для товарів широкого вжитку, у тому числі щодо продуктів харчування - ДУ “Професійні закупівлі”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р; для комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення - ДП “Українські спеціальні системи”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р. Тому з питань, що виникають з приводу формування та супроводження електронного каталогу, в залежності від предмета закупівлі, необхідно звертатися до зазначених ЦЗО.

<b>Запит від:</b> Запит від Міська рада <b> Тема розширена:</b> Роботи чи послуги: розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту <b>Суть питання:</b> Замовником планується закупівля "Розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту", виникла необхідність звернутися за допомогою у визначенні предмета даної закупівлі, оскільки замовник не впевнений як правильно провести закупівлю: роботами - чи послугами. Історико-архітектурний опорний план відповідно до порядку "Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації" Постанова Кабінету Міністрів України; Порядок від 01.09.2021 № 926 - науково-проектна документація, яка розробляється на всю територію населеного пункту, внесеного до Списку історичних населених місць України, і затверджується одним рішенням як окремий розділ у складі генерального плану такого населеного пункту. Науково-проєктна документація згідно п. 27 ст. 1 ЗУ про публічні закупівлі відноситься до робіт. Проте вивчаючи закупівлі інших замовників переважна більшість зазначають що це послуги. Враховуючи вищезазначене прошу проконсультувати як зазначити предмет даної закупівлі, це будуть робти - чи послуги? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 49/2026

<b>Запит від:</b> Запит від КНП «КОЛ КОР» <b> Тема розширена:</b> Закупівля медичних рукавичок <b>Суть питання:</b> КНП «КОЛ КОР» (далі — Замовник) планує здійснення закупівлі медичних виробів, а саме: рукавичок медичних (код ДК 021:2015 – 33140000-3 Медичні матеріали). Відповідно до Постанови КМУ №1178, Замовник зобов’язаний здійснювати закупівлі через електронний каталог Prozorro Market. Проте, під час аналізу наявних категорій було встановлено, що технічні профілі для необхідного нам товару відсутні взагалі. Наш заклад є лікувальним закладом обласного значення та не може провадити свою діяльність з надання невідкладної медичної та хірургічної допомоги без медичних рукавичок. Орієнтовна вартість закупівлі складає 5 285 000,00 грн. що не дає змоги провести закупівлю за відповідними характеристиками які визначені електронним каталогом (що становить максимально граничну суму закупівлі 500 000 тис.грн..) та без використання вимог щодо ступеня локалізації виробництва товару (що становить максимально граничну суму закупівлі 200 000 тис.грн.). Крім того, уникнення проведення процедури відкритих торгів або спрощених закупівель через поділ предмета закупівлі на частини є прямим порушенням ч. 10 ст. 3 Закону «Про публічні закупівлі». Замовник не має права ділити предмет закупівлі, щоб уникнути застосування конкурентних процедур або Закону України. За такі дії передбачено штраф для посадових осіб від 25 500 до 170 000 грн. Шляхом проведення ринкових консультацій з постачальниками та виробниками рукавичок медичних встановлено що жоден з постачальників чи виробників не отримав відповідні документи які можуть підтвердити ступінь локалізації рукавичок, і в найближчий час це не є можливим, так як на території України не існує жодного заводу-виробника рукавичок медичних. Враховуючи вищевикладене, просимо Вас посприяти вирішенню питання з виробниками медичних рукавичок або ж посприяти у виокремлені медичних і хірургічних рукавичок з вимог про ступінь локалізації товару у стислі терміни. У разі неможливості додавання профілів найближчим часом, просимо надати письмове підтвердження для обґрунтування проведення закупівлі поза межами електронного каталогу (шляхом відкритих торгів) та без використання ступеня локалізації. <b> Номер відповіді:</b> 47/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 27/2026 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/4d2486f5-4d79-4786-8bde-c037d929acf4?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укрзалізниця" <b>Суть питання:</b> Пунктом 2 частини шостої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено, що замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, не застосовують Закон у випадку здійснення закупівель товарів, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів, а інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж на тих же умовах, що й замовник. Просимо надати роз'яснення чи може замовник визначений у пункті 4 частини першої статті 2 Закону здійснювати закупівлю продуктів харчування без застосування Закону для подальшої їх переробки та приготування страв з метою їх реалізації у власних столових своїм працівникам та іншим відвідувачам. <b> Номер відповіді:</b> 43/2026

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕЕС-ТРЕЙД» <b> Тема розширена:</b> Застосування пп п.19 Особливостей № 1178 при зміні істотних умов Договору на закупівлю <b>Суть питання:</b> З метою належного застосування законодавства у сфері публічних закупівель, з урахуванням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕЕС-ТРЕЙД», звертається з проханням надати офіційне роз’яснення з наступних питань. Підпунктом 7 пункту 19 Особливостей № 1178 встановлено, що зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Водночас, підпунктом 2 пункту 19 Особливостей № 1178 встановлено, що: • обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується до кожного окремого випадку збільшення ціни (без обмеження кількості таких змін); • при цьому змінена ціна за одиницю товару не може перевищувати 50 % ціни за одиницю товару, визначеної у початковому договорі про закупівлю. Крім того, у пункті 157 та 158 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №920/19/24 від 21.11.2025 зазначено: «157. Тобто положеннями постанови КМУ № 1178 (в редакції постанови КМУ від 01 вересня 2025 року № 1067), на відміну від норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, чітко визначені як можливість застосування 10-відсоткового обмеження щодо збільшення ціни щодо кожного окремого випадку збільшення (без обмеження кількості змін), а не в цілому до усіх внесених змін, так і граничне значення на рівні 50 %, на яке може бути змінена передбачена в початковому договорі про закупівлю ціна за одиницю товару, що вкотре додатково підтверджує, що приписи частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не передбачають можливість збільшення ціни за одиницю товару на 10 % під час кожного внесення змін до договору про закупівлю. 158. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду висновує, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.». Враховуючи вищевикладене, просимо надати чітке та однозначне роз’яснення з наступних питаннь: 1) Чи є правомірним збільшення ціни електричної енергії за одиницю товару більше ніж на 10 % від початкової ціни у кожному окремому випадку внесення змін (на підставі зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”) за умови дотримання сукупного обмеження у 50 % від початкової ціни договору та за наявності в договорі про закупівлю визначеного порядку зміни ціни, відповідно до підпунктів 2 та 7 пункту 19 Особливостей № 1178? 2)Чи є кожен окремий підпункт пункту 19 Особливостей № 1178 окремим випадком та не потребує одночасного застосування обмежень, які встановлені в інших підпунктах Особливостей № 1178? 3)Чи мають бути застосовані ці підпункти водночас з урахуванням обмежень, які встановлені в кожному з них? <b> Номер відповіді:</b> 44/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 524/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/03d7304f-9dcf-4b32-aa80-97a269d075c8?lang=uk-UA Крім цього, зазначаємо, що з 31.01.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2026 № 112 “Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, якою уточнено підпункт 2 пункту 19 Особливостей, а саме: змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати ціну за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю, більше ніж на 50 відсотків.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Центральний ринок" <b> Тема розширена:</b> Чи повинно підприєство дотримуватися вимог Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення щодо необхідності здійснення закупівель Комунальним підприємством «Ізюмський центральний ринок» з урахуванням положень Закону України “Про публічні закупівлі” та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (зі змінами). Про КП «Ізюмський центральний ринок»: Засновником підприємства є Ізюмська міська рада. Організаційно-правова форма господарювання – комунальне підприємство. Основним видом діяльності підприємства є 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», що включає в себе діяльність ринків. Фінансування та дотацій з бюджетів усіх рівнів не отримує та існує повністю за рахунок своїх коштів, отриманих в процесі господарської діяльності. Питання: 1. Чи підпадає підприємство під дію Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (зі змінами). ? 2. Чи зобов’язане підприємство при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг для господарської діяльності дотримуватися положень цього Закону? 3. Чи може здійснювати закупівлі товарів, робіт, послуг для господарської діяльності як звичайне підприємство, яке веде фінансово-господарську діяльність? <b> Номер відповіді:</b> 45/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 " Щодо визначення замовників" , від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та в запиті № 204/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону і Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями, незалежно від джерела фінансування.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне комерційне підприємство "Їдальня Управління справами Апарату Верховної Ради України" <b> Тема розширена:</b> щодо подання звіту про закупівлю послуг мобільного зв'язку <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення з приводу правильної процедури оприлюднення договору про надання послуг мобільного зв'язку (код 64210000-1 ДК 021:2015) в системі електронних закупівель Prozorro. Згідно з положеннями Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.1998 № 1740, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які користуються послугами мобільного зв’язку та не надають електронних комунікаційних послуг є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та сплачують збір постачальнику електронних комунікаційних послуг одночасно з оплатою ними зазначених послуг. Об’єктом оподаткування є вартість будь-яких послуг мобільного зв’язку, сплачена кінцевими користувачами цих послуг постачальнику електронних комунікаційних послуг, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентну плату, плату за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, зазначених у рахунку на оплату послуг мобільного зв’язку. Відповідно до пункту 11 статті 4 Закону № 400/97ВР ставка збору для платників збору, визначених пунктом 10 статті 1 цього Закону - 7,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 9 статті 2 цього Закону. Таким чином, загальна ціна договору про надання послуг мобільного зв’язку включає вартість послуг, а також збіру на пенсійне страхування 7,5% та ПДВ 20%. Разом з тим, система Prozorro дозволяє зазначити лише суму договору з ПДВ та без ПДВ, але не передбачає окремого зазначення іншх обов’язкових зборів. З огляду на зазначене, прошу надати роз'яснення щодо наступних питань: 1. Як правильно вказати вартість послуг мобільного зв'язку в Prozorro, якщо ціна послуг включає як ПДВ, так і збір на пенсійне страхування (7,5%)? 2. Як правильно відобразити ці збори в звіті про такий договір, якщо вони є частиною загальної вартості послуг? <b> Номер відповіді:</b> 46/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. У свою чергу, згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13, 15, та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89,91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених цим пунктом. Для визначення очікуваної вартості замовником може використовуватися примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону, яка може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості. Згідно з пунктом 2 розділу I методики очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. Крім цього, зазначаємо, що відповідь на питання щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 Водночас, оскільки  наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО”, з питань  технічної реалізації слід звертатись безпосередньо до адміністратора системи.