<b>Запит від:</b> Запит від Боровенська Тетяна Вікторівна <b> Тема розширена:</b> Повноваження щодо затвердження положень про тендерні комітети органів державного управління <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”: – замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель (підпункт 1 пункту 4 розділу X); – тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом (підпункт 1 пункту 4 розділу X); – склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет у разі створення затверджуються рішенням замовника (підпункт 1 пункту 4 розділу X). Згідно з Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами): – право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями (пункт 1 глави 1 розділу ІІ); – право на видання певного виду розпорядчого документа (постанови, рішення, наказу, розпорядження) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється правовим статусом установи та порядком прийняття управлінських рішень (на підставі єдиноначальності або колегіальності) (пункт 4 глави 1 розділу ІІ); – в установах, що діють на основі колегіальності, їх керівники мають право приймати єдиноначальні рішення з вузьких питань і видавати в межах своєї компетенції інші види розпорядчих документів (пункт 4 глави 1 розділу ІІ). Відповідно до Закону України “Про Національний банк України”: – Правління Національного банку України здійснює управління діяльністю Національного банку України (стаття 14); – Голова Національного банку України керує діяльністю Національного банку України у межах компетенції, визначеної Законом України “Про Національний банк України” (пункт 1 статті 19). Відповідно до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”: – Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) здійснює управління поточною діяльністю Фонду (частина перша статті 11); – Директор - розпорядник Фонду керує поточною діяльністю Фонду (пункт 1 частини першої статті 14). Прошу надати роз’яснення: 1) хто з огляду на норми Закону України “Про публічні закупівлі” має затверджувати положення про тендерний комітет Національного банку України: Правління Національного банку України (колегіально) чи Голова Національного банку (одноосібно)? 2) хто з огляду на норми Закону України “Про публічні закупівлі” має затверджувати положення про тендерний комітет Фонду: Виконавча дирекція Фонду (колегіально) чи Директор - розпорядник Фонду (одноосібно)? <b> Номер відповіді:</b> 1244/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Боровенська Тетяна Вікторівна <b> Тема розширена:</b> Щодо видання розпорядчого документа про затвердження положення про уповноважену особу органу державного управління в умовах особливого періоду та введеного правового режиму воєнного стану <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”: 1) відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів (частина перша статті 11): – шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; – шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); – шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством. 2) уповноважена особа (особи) – службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту) (пункт 35 частини першої статті 1); 3) уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення (частина сьома статті 11). Згідно з Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами) (далі – Правила): – право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями (пункт 1 глави 1 розділу ІІ); – право на видання певного виду розпорядчого документа (постанови, рішення, наказу, розпорядження) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється правовим статусом установи та порядком прийняття управлінських рішень (на підставі єдиноначальності або колегіальності) (пункт 4 глави 1 розділу ІІ); – в установах, що діють на основі колегіальності, їх керівники мають право приймати єдиноначальні рішення з вузьких питань і видавати в межах своєї компетенції інші види розпорядчих документів (пункт 4 глави 1 розділу ІІ). Відповідно до Закону України “Про Національний банк України”: – Правління Національного банку України здійснює управління діяльністю Національного банку України (стаття 14); – Голова Національного банку України керує діяльністю Національного банку України у межах компетенції, визначеної Законом України “Про Національний банк України” (пункт 1 статті 19). Відповідно до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”: – Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) здійснює управління поточною діяльністю Фонду (частина перша статті 11); – Директор - розпорядник Фонду керує поточною діяльністю Фонду (пункт 1 частини першої статті 14). Прошу надати роз’яснення: 1) ким (з огляду на норми Закону України “Про публічні закупівлі”) в умовах особливого періоду та введеного правового режиму воєнного стану має видаватися розпорядчий документ про затвердження положення про уповноважену особу Національного банку України: Правлінням Національного банку України (колегіально) чи Головою Національного банку (одноосібно)? 2) ким (з огляду на норми Закону України “Про публічні закупівлі”) в умовах особливого періоду та введеного правового режиму воєнного стану має видаватися розпорядчий документ про затвердження положення про уповноважену особу Фонду: Виконавчою дирекцією Фонду (колегіально) чи Директором - розпорядником Фонду (одноосібно)? <b> Номер відповіді:</b> 1245/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 1244/2022 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2974ee12-01b2-4623-9cb8-acad09918140&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ культури Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Живий підпис та мокра печатка на договорі учасника <b>Суть питання:</b> За результатами процедури закупівель відкриті торги з особливостями Електрична енергія, учасник Київські енергетичні послуги надає договір в PDF файлі підписаний електронним підписом та електронною печаткою відповідно до документообігу. Чи має право Замовник розмістити в системі такий договір? Чи має бути договір з "живим" підписом та "мокрою" печаткою? <b> Номер відповіді:</b> 1237/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Іванківська селищна громада <b> Тема розширена:</b> локалізація <b>Суть питання:</b> ДД! купуємо "трактор з відвалом", постачальник дає % локалізації : -трактор - 84% Китай; -сборка та сертифікація трактора - 3% Україна -відвал -13% Україна. Питання чи підпадає ця закупівля під локалізацію, бо по факту сам трактор на 100% китайський (без відвалу він може самостійно функціонувати)? <b> Номер відповіді:</b> 1238/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві <b> Тема розширена:</b> премії до релігійних свят в період дії воєнного стану <b>Суть питання:</b> Чи правомірне надання премії до Різдва Христового в період дії воєнного стану? <b> Номер відповіді:</b> 1239/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу  направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки ( http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian ) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> Постанова 187 КМУ <b>Суть питання:</b> куолеги, просимо розглянути текст звернення з наведеними питанням у вкладенні. <b> Номер відповіді:</b> 1240/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1233/2022 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5bbc8596-2925-4b9a-a05c-b4135250b088&lang=uk-UA Також  Мінекономіки розроблено проект постанови “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178”. Проектом передбачено, що  абзац другий пункту 2 постанови пропонується викласти у такій редакції: “замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у: громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою;”. Отже, порушене у запиті питання враховане у  проекті постанови, яким пропонується внести відповідні зміни. Наразі проект постанови знаходиться на погодженні із заінтересованими органами.

<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство закордонних справ України <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення щодо деяких аспектів застосування чинного законодавства у сфері публічних закупівель: 1. Чи застосовується норма підпункту 8 пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» до договорів, укладених в 2021 році (терміном дії до 31.12.2022) з переможцем процедури закупівлі «відкритих торгів з публікацією англійською мовою»? 2. Чи можливе на сьогодні застосування частини 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» до договорів укладених в 2021 році (терміном дії до 31.12.2022) з переможцем процедури закупівлі «відкритих торгів з публікацією англійською мовою»? <b> Номер відповіді:</b> 1241/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" та запиті № 1156/2022, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UA Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Яценко Володимир Петрович <b> Тема розширена:</b> Звітування по договорам укладеним до 24.02.2022 державним замовникам у сфері оборони <b>Суть питання:</b> Як можуть звітувати про виконання договорів укладеними до 24.02.2022, державні замовники у сфері оборони, якщо інформація по всім проведеним процедурам тимчасово прихована в електронній системі закупівель? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1243/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”. Тому з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Так, Мінекономіки, звернувшись до ДП “ПРОЗОРРО”, отримало відповідь на Ваше звернення, що міститься в листі ДП “ПРОЗОРРО” від 14.02.2023 № 206/01/221/06, що додається.

<b>Запит від:</b> Запит від Чувпило Дмитро Сергійович <b> Тема розширена:</b> Застосування положення ч. 3 ст. 631 ЦК України при укладанні договору відповідно до постанови КМУ №1178 <b>Суть питання:</b> Чи можна в договорах, укладених без проведення відкритих торгів відповідно до п. 13 постанови 1178 (підстава для укладення прямого договору - відсутність конкуренції), застосувати ч. 3 ст. 631 ЦК до відносин, що склалися до набрання чинності даної постанови, тобто до 19.10.2022. Додатково повідомляю, що це питання є нагальним для багатьох, оскільки органи ДКСУ вважають, що можливо встановлювати термін початку взаємовідносин сторін починаючи з 19.10.2022, відповідно не здійснюють реєстрацію зобов’язань. Я ознайомився з відповідями на запити №1108/2022 від 03.11.2022, №1109/2022 від 03.11.2022, №1129/2022 від 09.11.2022, які стосуються викладеного вище питання. Відповіді на зазначені вище запити відсилають до відповіді на запит № 1089/2022, у якій не міститься однозначного підтвердження чи спростування. <b> Номер відповіді:</b> 1234/2022

<b>Запит від:</b> Запит від Видриган Антон Сергійович <b> Тема розширена:</b> Очікувана вартість закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи існуть нормативно-правові акти щодо розрахунку очікуваної вартості закупівлі окрім примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 ? <b> Номер відповіді:</b> 1235/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. розроблення та затвердження: Так, на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону Мінекономіки розроблена примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, що затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами). Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. Інших нормативно-правових актів Мінекономіки щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі немає.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло» <b> Тема розширена:</b> Роз’яснення вимог Постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі-Постанова) <b>Суть питання:</b> Пунктом 40 Постанови передбачено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо. Запитання. 1. Чи є поняття «інформація про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі» та «технічна специфікація до предмета закупівлі» тотожними в розумінні застосування положень пункту 40 Постанови? 2. Чи допускається виправлення помилок в тексті наданої інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та у випадку відсутності у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією, якщо це не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо? 3. Чи допускається виправлення помилок в частині відсутності документів на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вимоги щодо подання яких передбачені тендерною документацією? <b> Номер відповіді:</b> 1236/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 40 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції) . Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо. Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов’язаних з виконанням рішення органу оскарження. При цьому  замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли, зокрема учасник процедури закупівлі не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї тендерної пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених замовником невідповідностей, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Таким чином, визначення невідповідностей здійснюється замовником самостійно. При цьому Особливостями встановлено обов'язок замовника розмістити повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції.

<b>Запит від:</b> Запит від Районна адміністрація ЗМР по Хортицькому району <b> Тема розширена:</b> Стаття 17 Закону <b>Суть питання:</b> Згідно з абзацом першим п. 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог ст. 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з абзацом другим п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону для об’єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим ст. 17 цього Закону. Чи повинен учасник процедури закупівлі самостійно декларувати відсутність підстав, визначених ст. 17 Закону (крім п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону): - щодо кожного учасника, який входять до учасника об’єднання учасників; - щодо кожного субпідрядника/співвиконавця (у разі коли учасник процедури закупівлі має намір залучити інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/ співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої ст. 16 Закону)? Чи повинен переможець процедури закупівлі надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 ч. 1 та ч. 2 ст. 17 Закону: - щодо кожного учасника, який входять до учасника об’єднання учасників; - щодо кожного субпідрядника/співвиконавця (у разі коли учасник процедури закупівлі має намір залучити інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/ співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої ст. 16 Закону)? <b> Номер відповіді:</b> 1228/2022 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. При цьому відповідь на питання щодо вимог статті 17 Закону міститься в листах від 03.06.20202 № 3304-04/34835-06 "Щодо застосування статті 17 Закону" та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34835 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Щодо субпідрядників/співвиконавців Відповідно до абзацу шостого пункту 44 Особливостей у разі коли учасник процедури закупівлі має намір залучити інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/ співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав (у разі застосування до учасника процедури закупівлі), визначених у частині першій статті 17 Закону (крім пункту 13 частини першої статті 17 Закону). Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням особливостей. Так, виходячи з Особливостей, замовник у тендерній документації встановлює вимогу про надання підтвердження підстав, передбачених частиною першої статті 17 Закону (крім пункту 13 частини першої статті 17 Закону), а також спосіб їх підтвердження для кожного суб’єкта господарювання, які залучаються як субпідрядники/співвиконавці. Щодо об'єднань учасників Частиною другою статті 22 Закону встановлено, що для об’єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 Закону. Отже, замовник в тендерній документації встановлює умови для об’єднання учасників, які є юридичними особами щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності підставам, встановленим частиною першою статті 17 Закону (крім пункту 13 частини першої статті 17 Закону), з урахуванням Особливостей, для кожного учасника  об’єднання.