Новини Мінекономіки
Новина
№ 3322-07/19624-06
26.02.2026
Щодо застосування стимулюючих коефіцієнтів
Мінекономіки інформує суб'єктів публічних закупівель щодо змін у порядку визначення обсягів споживання електроенергії, пов'язаних з Постановою НКРЕКП від 22.07.2025 № 1104, якою внесено зміни до Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженого постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118. Зміни, що вступають в дію з 01.01.2026, передбачають застосування стимулюючих коефіцієнтів при визначенні погодинних обсягів споживання електроенергії для об'єктів групи "А", які фактично не обладнані системою погодинного обліку (АСКОЕ), що може призвести до здорожчання електроенергії для таких споживачів. З метою адаптації до законодавства ЄС, НКРЕКП у Кодексі комерційного обліку електричної енергії висуває вимоги щодо впровадження інтелектуальних лічильників. НКРЕКП наголошує, що стимулюючі коефіцієнти застосовуються лише при формуванні погодинних графіків електричного навантаження споживачів групи "А", оперативні дані яких не відповідають вимогам щодо погодинного зчитування. Вартість закупівлі електроенергії для таких споживачів з 01.01.2026 визначатиметься на підставі цих графіків, що призведе до здорожчання. У випадку закупівлі електроенергії з 01.01.2026 слід враховувати погодинний фактичний обсяг споживання. Директор департаменту Мінекономіки Валерій ШЕРГІН, посилаючись на інформацію НКРЕКП (лист від 13.10.2025 № 11983/17.3.2/7-25 за підписом члена НКРЕКП Руслана СЛОБОДЯНА), рекомендує суб'єктам публічних закупівель врахувати ці зміни при плануванні закупівель.
Щодо застосування стимулюючих коефіцієнтів
Документ № 3322-07/19624-06Огляд:
Мінекономіки інформує суб'єктів публічних закупівель щодо змін у порядку визначення обсягів споживання електроенергії, пов'язаних з Постановою НКРЕКП від 22.07.2025 № 1104, якою внесено зміни до Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженого постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118. Зміни, що вступають в дію з 01.01.2026, передбачають застосування стимулюючих коефіцієнтів при визначенні погодинних обсягів споживання електроенергії для об'єктів групи "А", які фактично не обладнані системою погодинного обліку (АСКОЕ), що може призвести до здорожчання електроенергії для таких споживачів.
З метою адаптації до законодавства ЄС, НКРЕКП у Кодексі комерційного обліку електричної енергії висуває вимоги щодо впровадження інтелектуальних лічильників. НКРЕКП наголошує, що стимулюючі коефіцієнти застосовуються лише при формуванні погодинних графіків електричного навантаження споживачів групи "А", оперативні дані яких не відповідають вимогам щодо погодинного зчитування. Вартість закупівлі електроенергії для таких споживачів з 01.01.2026 визначатиметься на підставі цих графіків, що призведе до здорожчання. У випадку закупівлі електроенергії з 01.01.2026 слід враховувати погодинний фактичний обсяг споживання. Директор департаменту Мінекономіки Валерій ШЕРГІН, посилаючись на інформацію НКРЕКП (лист від 13.10.2025 № 11983/17.3.2/7-25 за підписом члена НКРЕКП Руслана СЛОБОДЯНА), рекомендує суб'єктам публічних закупівель врахувати ці зміни при плануванні закупівель.
З метою адаптації до законодавства ЄС, НКРЕКП у Кодексі комерційного обліку електричної енергії висуває вимоги щодо впровадження інтелектуальних лічильників. НКРЕКП наголошує, що стимулюючі коефіцієнти застосовуються лише при формуванні погодинних графіків електричного навантаження споживачів групи "А", оперативні дані яких не відповідають вимогам щодо погодинного зчитування. Вартість закупівлі електроенергії для таких споживачів з 01.01.2026 визначатиметься на підставі цих графіків, що призведе до здорожчання. У випадку закупівлі електроенергії з 01.01.2026 слід враховувати погодинний фактичний обсяг споживання. Директор департаменту Мінекономіки Валерій ШЕРГІН, посилаючись на інформацію НКРЕКП (лист від 13.10.2025 № 11983/17.3.2/7-25 за підписом члена НКРЕКП Руслана СЛОБОДЯНА), рекомендує суб'єктам публічних закупівель врахувати ці зміни при плануванні закупівель.
Повний текст документа:
Щодо застосування стимулюючих коефіцієнтів
--- Документ: 25a20784-6e66-45e0-b2bd-5fd92a3358c8.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ,
ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Мінекономіки
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71,
e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р.
Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства
та інші суб’єкти сфери публічних
закупівель
Щодо застосування стимулюючих коефіцієнтів
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як
Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну
політику у сфері публічних закупівель, інформує суб’єктів сфери про наступне.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та
економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для
забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних
територіальних громад.
При цьому особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і
послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму
воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або
скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України
від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості).
З метою розроблення єдиного підходу до організації публічних закупівель
електричної енергії, підготовки тендерної документації та проекту договору
про закупівлю (постачання електричної енергії споживачу) наказом
Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 затверджено Методичні рекомендації
щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики
на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з
дня його припинення або скасування (далі – Методичні рекомендації).
Зазначені Методичні рекомендації розміщено на веб-сайті Мінекономіки за
посиланням https://surl.li/qhhwtk.
Разом з тим, правові, економічні та організаційні засади функціонування
ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов’язаних з виробництвом,
передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії
для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії
споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин,
2
мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного
впливу на навколишнє природне середовище регулюються Законом України
“Про ринок електричної енергії”.
Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання
у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження
та порядок їх здійснення (далі – НКРЕКП / Регулятор) визначено Законом
України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у
сферах енергетики та комунальних послуг”.
Постановою НКРЕКП від 22.07.2025 № 1104 затверджено Зміни до
Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку
електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу
на перехідний період (далі – Постанова № 1104).
У свою чергу, ТОВ “Київські енергетичні послуги”, як постачальник
електричної енергії, звернулося до Мінекономіки листом від 06.08.2025
№ 25/4/7/9/45785 (далі – лист) щодо затверджених Постановою № 1104 змін до
Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку
електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу
на перехідний період. Згідно з листом заявника Постановою № 1104
передбачені принципові зміни в алгоритмі визначення обсягів споживання
електричної енергії для площадок комерційного обліку (об’єктів), які
відповідно до норм Кодексу комерційного обліку електричної енергії
(далі – Кодекс) віднесені до групи “А”, але фактично не обладнані системою
погодинного обліку (АСКОЕ). Площадки (об’єкти), що відносяться до групи
“А” відповідно до Кодексу – це площадки з приєднаною потужністю від 150
кВт та вище, або середньомісячним споживанням більше 50 тис. кВт·год.
Зазначені зміни до Тимчасового порядку, які вступають в дію з
01.01.2026 на думку заявника мають на меті стимулювати споживачів, об’єкти
яких підпадають під визначення групи “А”, до облаштування погодинного
обліку електричної енергії (АСКОЕ). У листі зазначено також, що таке
стимулювання, відповідно до затверджених змін передбачає застосування
стимулюючих коефіцієнтів при визначенні погодинних обсягів споживання, що
в підсумку матиме наслідком здорожчання електричної енергії для площадок
(об’єктів) таких споживачів, що призведе до зростання ціни в діапазоні 7-20 %
у порівнянні з цінами 2025 року, ціна електроенергії для таких об’єктів
споживачів фактично буде дорожчою за середньозважену ціну РДН на 7-12 %.
Застосування й надалі бюджетними організаціями саме середньозваженої ціни
РДН без відокремлення умов формування ціни для об’єктів групи “А” створює
ризики для таких споживачів при здійсненні закупівлі електроенергії.
З огляду на викладене, Мінекономіки листом від 19.09.2025
№ 3322-07/63877-07 звернулося до Регулятора за інформацією:
яким чином зміни, передбачені Постановою № 1104 можуть вплинути на
вартість електроенергії для замовників (споживачів), які віднесені до групи
“А”, але фактично не обладнані системою погодинного обліку (АСКОЕ) та/або,
3
які відносять себе до групи “Б”, разом з тим є площадками з приєднаною
потужністю від 150 кВт та вище, або середньомісячним споживанням більше 50
тис. кВт·год з 01.06.2026;
яким чином для замовників в розумінні Закону (споживачів), які віднесені
до групи “А”, але фактично не обладнані системою погодинного обліку
(АСКОЕ) та/або, які відносять себе до групи “Б”, разом з тим є площадками з
приєднаною потужністю від 150 кВт та вище, або середньомісячним
споживанням більше 50 тис. кВт·год, розраховуватимуться обсяги споживання
електричної енергії за розрахунковий період (календарний місяць) з
урахуванням змін, передбачених Постановою № 1104 з 01.06.2026;
чи доцільно замовникам в розумінні Закону, які віднесені до групи “А”,
але фактично не обладнані системою погодинного обліку (АСКОЕ) та/або, які
відносять себе до групи “Б”, разом з тим є площадками з приєднаною
потужністю від 150 кВт та вище, або середньомісячним споживанням більше 50
тис. кВт·год, та, які під час здійснення закупівель електричної енергії
застосовують Методичні рекомендації, передбачати в умовах тендерної
документації та проекті договору про закупівлю, як її частини, одночасно
можливість застосування формули розрахунку (зміни) ціни за одиницю
електричної енергії за розрахунковий період для замовника, що має об’єкт
групи площадок вимірювання “А”, та для замовника, що має об’єкт групи
площадок вимірювання “Б”, з урахуванням змін, передбачених Постановою
№ 1104.
НКРЕКП листом від 13.10.2025 № 11983/17.3.2/7-25 (далі – лист НКРЕКП,
додається) повідомило, що у цілях адаптації законодавства України до
законодавства ЄС, що є важливою складовою поступового поглиблення
співпраці та економічної інтеграції України з ЄС, та з метою виконання
Концепції впровадження “розумних мереж” в Україні до 2035 року та Плану
заходів щодо реалізації цієї концепції, схвалених розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 14.10.2022 № 908-р, а також Стратегії розвитку
розподіленої генерації на період до 2035 року і операційного плану заходів з її
реалізації у 2024 – 2026 роках, затверджених розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 18.07.2024 № 713-р, НКРЕКП передбачила у Кодексі,
вимоги щодо впровадження інтелектуальних лічильників та систем обліку
електричної енергії, які, в тому числі, поширюються на бюджетні установи як
споживачів електричної енергії.
Так, відповідно до пункту 4.4.12 глави 4.4 розділу IV Кодексу площадки
комерційного обліку групи “А” мають бути забезпечені інтелектуальними
лічильниками, що встановлені на комерційній межі цієї площадки
комерційного обліку та функціонують у складі автоматизованої системи, з
гарантованим автоматичним щодобовим дистанційним зчитуванням
інтервальних результатів вимірювання, формуванням та передачею до
адміністратора комерційного обліку (далі – АКО) валідованих погодинних
4
фактичних даних комерційного обліку електричної енергії, відповідно до вимог
Кодексу.
Водночас згідно з пунктом 2.7.5 глави 2.7 розділу II Кодексу сторона,
відповідальна за точку комерційного обліку (далі – ВТКО) відповідальна за
безперервність процесів вимірювання, формування та передачі даних
комерційного обліку для відповідних точок комерційного обліку згідно з
регламентами та протоколами інформаційної взаємодії учасників ринку щодо
обміну даними комерційного обліку, що забезпечується за власний кошт та
власними силами або шляхом укладення договору з постачальником послуг
комерційного обліку відповідно до вимог Кодексу, якщо інше не встановлено
законом.
При цьому дії щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії,
які вимагаються нормативно-правовими актами, здійснюються за рахунок
ВТКО, якщо інше не встановлено законом (пункт 5.6.1 глави 5.6 розділу V
Кодексу).
Таким чином, непобутові споживачі (у тому числі, бюджетні установи) як
ВТКО мають виконувати вимоги Кодексу щодо впровадження інтелектуальних
лічильників електричної енергії, інтегрованих до відповідних автоматизованих
систем комерційного обліку електричної енергії (далі – АСКОЕ), на належних
їм об’єктах за власний кошт.
Поряд з цим НКРЕКП інформує, що на сьогодні процедура визначення
погодинних, добових та місячних обсягів купівлі електричної енергії
електропостачальниками на оптовому ринку електричної енергії регулюється
Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку
електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу
на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018
№ 2118 (далі – Тимчасовий порядок).
З метою запровадження механізму економічного стимулювання
споживачів до встановлення інтелектуальних лічильників на площадках
вимірювання групи “А”, де не виконуються вимоги Кодексу, Постановою
№ 1104 до Тимчасового порядку внесені відповідні зміни, які передбачають з
01.01.2026 формування погодинних графіків електричного навантаження для
зазначених у пункті 1.12 глави 1 Тимчасового порядку площадок вимірювання з
використанням погодинних стимулюючих коефіцієнтів.
НКРЕКП наголошує, що зазначені стимулюючі коефіцієнти можуть
застосовуватись виключно при формуванні погодинних графіків електричного
навантаження споживачів з площадками вимірювання групи “А”, оперативні
дані з яких більш ніж за 10 діб розрахункового місяця (М) по одній або кількох
точках комерційного обліку були заміщені або за наростаючим підсумком не
відповідали фактичним даним чи вимогам Кодексу щодо гарантованого
погодинного зчитування, щодобового формування та передачі даних до АКО.
З 01.01.2026 вартість закупівлі електропостачальниками електричної
енергії для таких площадок вимірювання споживачів буде визначатись на
5
підставі погодинних графіків електричного навантаження цих площадок
вимірювання, сформованих відповідно до пункту 1.13 глави 1 Тимчасового
порядку, що в підсумку матиме наслідком здорожчання електричної енергії для
площадок (об’єктів) таких споживачів.
Разом з тим на виконання вимог пункту 1.13 глави 1 Тимчасового порядку
електропостачальники при укладенні договорів про постачання електричної
енергії мають письмово інформувати споживачів стосовно застосування
погодинних стимулюючих коефіцієнтів з метою переходу споживачів на
комерційний облік електричної енергії з використанням інтелектуальних
лічильників.
З іншого боку, наявність АСКОЕ за площадками групи “А” дає можливість
формувати та застосовувати замовниками фактичну ціну на електричну
енергію, яка відповідає реальному графіку споживання електроенергії об’єктом
споживача, що дозволяє уникнути збільшення ціни договору у зв’язку з
використанням погодинних графіків електричного навантаження таких
площадок, сформованих з урахуванням пункту 1.13 глави 1 Тимчасового
порядку.
Враховуючи зазначене, у випадку закупівлі електричної енергії
з 01.01.2026 споживачами, визначеними у пункті 1.12 глави 1 Тимчасового
порядку, у порядку розрахунку (зміни) ціни за одиницю електричної енергії
проекту договору слід враховувати погодинний фактичний обсяг споживання
електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді, визначений з
урахуванням вимог пункту 1.13 глави 1 Тимчасового порядку.
З огляду на викладене, а також зважаючи на висловлені заявником ризики
та ураховуючи інформацію, надану Регулятором, суб’єктам сфери публічних
закупівель пропонується ознайомитися з листом НКРЕКП та врахувати надану
інформацію під час планування та здійснення закупівель електроенергії.
Додаток: лист НКРЕКП на 3 арк. в 1 прим.
Директор департаменту сфери публічних
закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН
Вознюк Діана, (044) 596-67-31
--- Документ: 692f0ee0-db92-4500-a780-8d97adb3fc79.pdf ---
НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ
ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ
(НКРЕКП)
вул. Сім’ї Бродських, 19, м. Київ, 03057, тел.: (044) 204 48 27, (044) 204 70 27,
e-mail: box@nerc.gov.ua, вебсайт: www.nerc.gov.ua,
код згідно з ЄДРПОУ 39369133
Міністерство економіки, довкілля та
сільського господарства України
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики
та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), розглянула лист Міністерства економіки,
довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) від 19.09.2025
№ 3322-07/63877-07 щодо визначення обсягів споживання електричної енергії при
проведенні публічних закупівель у сфері електроенергетики та в межах компетенції
повідомляє.
У цілях адаптації законодавства України до законодавства ЄС, що є важливою
складовою поступового поглиблення співпраці та економічної інтеграції України з ЄС,
та з метою виконання Концепції впровадження «розумних мереж» в Україні до 2035
року та Плану заходів щодо реалізації цієї концепції, схвалених розпорядженням
Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 908-р., а також Стратегії розвитку
розподіленої генерації на період до 2035 року і операційного плану заходів з її
реалізації у 2024 – 2026 роках, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів
України від 18.07.2024 № 713-р, НКРЕКП передбачила у Кодексі комерційного обліку
електричної енергії, затвердженому постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311
(далі – Кодекс), вимоги щодо впровадження інтелектуальних лічильників та систем
обліку електричної енергії, які, в тому числі, поширюються на бюджетні установи як
споживачів електричної енергії.
Так, відповідно до пункту 4.4.12 глави 4.4 розділу IV Кодексу площадки
комерційного обліку групи «а» мають бути забезпечені інтелектуальними
лічильниками, що встановлені на комерційній межі цієї площадки комерційного обліку
та функціонують у складі автоматизованої системи, з гарантованим автоматичним
щодобовим дистанційним зчитуванням інтервальних результатів вимірювання,
формуванням та передачею до адміністратора комерційного обліку (далі – АКО)
валідованих погодинних фактичних даних комерційного обліку електричної енергії,
відповідно до вимог цього Кодексу.
Водночас згідно з пунктом 2.7.5 глави 2.7 розділу II Кодексу сторона,
відповідальна за точку комерційного обліку (далі – ВТКО) відповідальна за
безперервність процесів вимірювання, формування та передачі даних комерційного
обліку для відповідних точок комерційного обліку згідно з регламентами та
2
протоколами інформаційної взаємодії учасників ринку щодо обміну даними
комерційного обліку, що забезпечується за власний кошт та власними силами або
шляхом укладення договору з постачальником послуг комерційного обліку відповідно
до вимог цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
При цьому дії щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, які
вимагаються нормативно-правовими актами, здійснюються за рахунок ВТКО, якщо
інше не встановлено законом (пункт 5.6.1 глави 5.6 розділу V Кодексу).
Таким чином, непобутові споживачі (у тому числі, бюджетні установи) як ВТКО
мають виконувати вимоги Кодексу щодо впровадження інтелектуальних лічильників
електричної енергії, інтегрованих до відповідних автоматизованих систем
комерційного обліку електричної енергії (далі – АСКОЕ), на належних їм об’єктах за
власний кошт.
Поряд з цим інформуємо, що на сьогодні процедура визначення погодинних,
добових та місячних обсягів купівлі електричної енергії електропостачальниками на
оптовому ринку електричної енергії регулюється Тимчасовим порядком визначення
обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії
електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період,
затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118 (далі – Тимчасовий
порядок).
З метою запровадження механізму економічного стимулювання споживачів до
встановлення інтелектуальних лічильників на площадках вимірювання групи «а», де не
виконуються вимоги Кодексу, постановою НКРЕКП від 22.07.2025
№ 1104 до Тимчасового порядку внесені відповідні зміни, які передбачають з
01.01.2026 формування погодинних графіків електричного навантаження для
зазначених у пункті 1.12 глави 1 Тимчасового порядку площадок вимірювання з
використанням погодинних стимулюючих коефіцієнтів.
Наголошуємо, що зазначені стимулюючі коефіцієнти можуть застосовуватись
виключно при формуванні погодинних графіків електричного навантаження
споживачів з площадками вимірювання групи «а», оперативні дані з яких більш ніж за
10 діб розрахункового місяця (М) по одній або кількох точках комерційного обліку
були заміщені або за наростаючим підсумком не відповідали фактичним даним чи
вимогам Кодексу щодо гарантованого погодинного зчитування, щодобового
формування та передачі даних до АКО.
З 01.01.2026 вартість закупівлі електропостачальниками електричної енергії для
таких площадок вимірювання споживачів буде визначатись на підставі погодинних
графіків електричного навантаження цих площадок вимірювання, сформованих
відповідно до пункту 1.13 глави 1 Тимчасового порядку, що в підсумку матиме
наслідком здорожчання електричної енергії для площадок (об’єктів) таких споживачів.
Разом з тим на виконання вимог пункту 1.13 глави 1 Тимчасового порядку
електропостачальники при укладенні договорів про постачання електричної енергії
мають письмово інформувати споживачів стосовно застосування погодинних
стимулюючих коефіцієнтів з метою переходу споживачів на комерційний облік
електричної енергії з використанням інтелектуальних лічильників.
З іншого боку, наявність АСКОЕ за площадками групи «а» дає можливість
формувати та застосовувати замовниками фактичну ціну на електричну енергію, яка
відповідає реальному графіку споживання електроенергії об’єктом споживача, що
3
дозволяє уникнути збільшення ціни договору у зв’язку з використанням погодинних
графіків електричного навантаження таких площадок, сформованих з урахуванням
пункту 1.13 глави 1 Тимчасового порядку.
Враховуючи зазначене, пропонуємо Мінекономіки надати роз’яснення
учасникам публічних закупівель електричної енергії, що у випадку закупівлі
електричної енергії з 01.01.2026 споживачами, визначеними у пункту 1.12 глави 1
Тимчасового порядку, у порядку розрахунку (зміни) ціни за одиницю електричної
енергії проекту договору слід враховувати погодинний фактичний обсяг споживання
електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді, визначений з урахуванням
вимог пункту 1.13 глави 1 Тимчасового порядку.
Водночас за необхідності отримання додаткових роз’яснень чи проведення
консультацій з порушених питань НКРЕКП готова організувати відповідну нараду з
представниками Мінекономіки. У випадку доцільності організації такої наради
просимо повідомити бажану дату та час її проведення, а також список уповноважених
представників від Мінекономіки.
Член НКРЕКП Руслан СЛОБОДЯН
Богдан МОНАСТИРУК
204-70-50
Консультація
№ 87/2026
25.02.2026
Інше
Консультація Мінекономіки № 87/2026: Доплата уповноваженій особі: Суть питання: Чи має право уповноважена особа з питань закупівель, визначена розпорядженням голови районної державної адміністрації, на отримання додаткової доплати як працівник державного органу? Висновки/Відповідь: Інформація щодо можливості отримання доплати уповноваженою особою міститься в наступних листах Мінекономіки, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: * Лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника". * Лист від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі” (пункт 3.Щодо оплати праці працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель, як додаткової роботи). * Запит 339/2025
Інше
Консультація № 87/2026Огляд:
Консультація Мінекономіки № 87/2026: Доплата уповноваженій особі
Суть питання: Чи має право уповноважена особа з питань закупівель, визначена розпорядженням голови районної державної адміністрації, на отримання додаткової доплати як працівник державного органу?
Висновки/Відповідь:
Інформація щодо можливості отримання доплати уповноваженою особою міститься в наступних листах Мінекономіки, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Яковенко Олена Олександрівна
<b>
Тема розширена:</b> Доплата уповноваженій особі
<b>Суть питання:</b> Згідно розпорядження голови районної державної адміністрації (державний орган) мене визначено уповноваженою особою з питань організації та проведення процедур закупівель. Чи я маю право на отримання додаткової доплати, як уповноважена особа державного органу?
<b>
Номер відповіді:</b> 87/2026
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що що відповідь на питання міститься у листах від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06
"Щодо організації закупівельної діяльності замовника",
від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06
“Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі”
(3.Щодо оплати праці працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель, як додаткової роботи) та запиті
339/2025
, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 88/2026
25.02.2026
Тендерна документація
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Яким документом постачальник підтверджує країну походження товару в електронному каталозі (довідка, сертифікат, інше) і чи може замовник вимагати конкретний перелік документів для цього? Висновки/Відповідь: Відповідь міститься в листі Мінекономіки від 03.02.2026 № 3323-04/10842-06 "Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" та запиті № 26/2026, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Тендерна документація
Консультація № 88/2026Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Яким документом постачальник підтверджує країну походження товару в електронному каталозі (довідка, сертифікат, інше) і чи може замовник вимагати конкретний перелік документів для цього?
Висновки/Відповідь: Відповідь міститься в листі Мінекономіки від 03.02.2026 № 3323-04/10842-06 "Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" та запиті № 26/2026, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Суть питання: Яким документом постачальник підтверджує країну походження товару в електронному каталозі (довідка, сертифікат, інше) і чи може замовник вимагати конкретний перелік документів для цього?
Висновки/Відповідь: Відповідь міститься в листі Мінекономіки від 03.02.2026 № 3323-04/10842-06 "Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" та запиті № 26/2026, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "СТМ-Фарм"
<b>
Тема розширена:</b> Надання довідки про походження товару як інструмента для корупції
<b>Суть питання:</b> В якій формі Постачальник повинен підтверджувати виконання вимоги щодо країни походження товару (зокрема, подання довідки в довільній формі, сертифіката походження товару чи іншого документа) та чи допускається встановлення замовником конкретного переліку документів для підтвердження країни походження товару в межах запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі. Жодне роз'яснення не дає відповідь по суті.
<b>
Номер відповіді:</b> 88/2026
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.02.2026 № 3323-04/10842-06 "Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" та запиті № 26/2026,
що
розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Консультація
№ 89/2026
25.02.2026
Предмет закупівлі
Консультація щодо визначення коду ДК 021:2015 для солі для посипання доріг: Суть питання: Який код ДК 021:2015 використовувати для закупівлі солі, що відповідає ДСТУ 4246 (промислова сіль), але використовується для посипання доріг: код дорожньої солі чи код кам'яної солі? Яким критерієм керуватися – функціональним призначенням чи технічною класифікацією? Висновки/Відповідь: Мінекономіки повідомляє, що відповідь на це питання міститься у запиті № 512/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. (Посилання відсутнє у наданому тексті консультації).
Предмет закупівлі
Консультація № 89/2026Огляд:
Консультація щодо визначення коду ДК 021:2015 для солі для посипання доріг
Суть питання: Який код ДК 021:2015 використовувати для закупівлі солі, що відповідає ДСТУ 4246 (промислова сіль), але використовується для посипання доріг: код дорожньої солі чи код кам'яної солі? Яким критерієм керуватися – функціональним призначенням чи технічною класифікацією?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки повідомляє, що відповідь на це питання міститься у запиті № 512/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. (Посилання відсутнє у наданому тексті консультації).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради»
<b>
Тема розширена:</b> Визначення коду ДК 021: 2015 для предмета закупівлі сіль
<b>Суть питання:</b> Шановні колеги!
Просимо надати роз’яснення з питання коректного визначення коду за ДК 021:2015 (Єдиний закупівельний словник) для предмета закупівлі — солі, що планується використовувати для посипання автомобільних доріг у зимовий період.
Разом з тим, якісні характеристики зазначеної продукції регламентуються вимогами ДСТУ 4246 «Сіль для промислового переробляння. Технічні умови». Тобто за своїми фізико-хімічними показниками товар відповідає промисловій солі (кам’яній), однак фактичне функціональне призначення — експлуатаційне утримання автомобільних доріг (протиожеледна обробка).
У зв’язку з викладеним просимо надати офіційне роз’яснення щодо правильності застосування коду класифікатора, а саме:
• чи доцільно застосовувати код, що відповідає дорожній солі (наприклад, група, пов’язана з матеріалами для утримання доріг);
• чи коректним буде застосування коду, що відповідає кам’яній солі (сировинна класифікація товару), з огляду на відповідність ДСТУ 4246.
Просимо також, за можливості, зазначити підхід, яким слід керуватися замовникам у подібних випадках — за функціональним призначенням товару чи за його технічною (стандартною) класифікацією.
Відповідь просимо надати у встановленому законодавством порядку.
З повагою Еліна НОРИК
<b>
Номер відповіді:</b> 89/2026
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 512/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 90/2026
25.02.2026
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки щодо спрощеної закупівлі та зазначення торговельної марки: Суть питання: Чи має право замовник під час спрощеної закупівлі вказувати лише одну торговельну марку товару, не допускаючи аналоги/еквіваленти, та чи є це дискримінацією? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді на поставлені запитання. Замість цього, консультація посилається на відповідь, надану у запиті № 116/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/65c11c33-6a62-4434-8df0-0bcf8ba28ac5?lang=uk-UA
Інше
Консультація № 90/2026Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки щодо спрощеної закупівлі та зазначення торговельної марки
Суть питання: Чи має право замовник під час спрощеної закупівлі вказувати лише одну торговельну марку товару, не допускаючи аналоги/еквіваленти, та чи є це дискримінацією?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді на поставлені запитання. Замість цього, консультація посилається на відповідь, надану у запиті № 116/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/65c11c33-6a62-4434-8df0-0bcf8ba28ac5?lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Гнатюк Оксана Володимирівна
<b>
Тема розширена:</b> Щодо роз'яснення абзацу 2 пункту 4 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> СПРОЩЕНА ЗАКУПІВЛЯ
Абзацом 2 пункту 4 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено, що у вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників.
Тобто, норма Закону вказує, що Замовник може вказати аналоги та/або еквіваленти, відповідно випливає, що може і не вказувати, тобто може зазначити одну торговельну марку товару, який бажає придбати.
Довідково: дана норма тлумачиться Замовниками та Учасниками по-різному, так як Замовнику необхідно закупити товар торговельної марки, який перевірений та протестований в його експлуатації, а Учасник відповідно хоче продати товар, який є у його наявності або який він може поставити.
Запитання:
1. Замовник може вказати одну торговельну марку товару, який необхідно придбати, і в разі подання пропозиції Учасника аналога та/або еквівалента Замовник має право відхилити таку пропозицію, так як Замовником не вказано, які аналоги/еквіваленти приймаються у пропозиціях?
2. Замовник може вказати торговельну марку товару та одну або більше аналогів та/або еквівалентів зазначеного товару, і якщо у разі пропозиції учасника марки, яка не зазначена Замовником в переліку, чи зобов'язаний Замовник таку пропозицію еквівалента розглядати?
3. Чи є зазначення Замовником однієї марки без зазначення інших аналогів та/або еквівалентів дискримінаційною вимогою у розумінні статті 5 Закону в разі проведення процедури спрощеної закупівлі відповідно до ст. 14 Закону?
<b>
Номер відповіді:</b> 90/2026
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №
116/2021
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/65c11c33-6a62-4434-8df0-0bcf8ba28ac5?lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 83/2026
24.02.2026
Інше
Консультація Мінекономіки щодо закупівлі медичних рукавичок через електронний каталог: Суть питання: Чи можливо закладу охорони здоров'я самостійно визначати характеристики товару (медичних рукавичок) при закупівлі через електронний каталог, якщо загальна вартість закупівлі за кодом ДК 021:2015:33140000-3 перевищує 500 тис. грн, враховуючи вимоги пунктів 11ˡ та 12 Особливостей? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 27/2026, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/4d2486f5-4d79-4786-8bde-c037d929acf4?lang=uk-UA.
Інше
Консультація № 83/2026Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо закупівлі медичних рукавичок через електронний каталог
Суть питання: Чи можливо закладу охорони здоров'я самостійно визначати характеристики товару (медичних рукавичок) при закупівлі через електронний каталог, якщо загальна вартість закупівлі за кодом ДК 021:2015:33140000-3 перевищує 500 тис. грн, враховуючи вимоги пунктів 11ˡ та 12 Особливостей?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в запиті № 27/2026, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/4d2486f5-4d79-4786-8bde-c037d929acf4?lang=uk-UA.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Тернівська центральна міська лікарня" Тернівської міської ради"
<b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення з приводу закупівлі медичних рукавичок.
Відповідно до пункту 11ˡ Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості), у разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407), з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Серед даного переліку є рукавички медичні, закупівлю яких ми маємо здійснювати через електронний каталог, оскільки річна потреба в даному товарі перевищує вартість 50 тис. грн.
Окрім того пункт 12 Особливостей передбачає, що Запит пропозицій постачальників щодо предмета закупівлі товару, вартість якого дорівнює або перевищує 500 тис. гривень, здійснюється відповідно до специфікації товару, сформованої адміністратором електронного каталогу, яка не передбачає можливості замовника самостійно визначати інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення. Медичні рукавички відносяться до коду ДК 021:2015:33140000-3 - Медичні матеріали. Закупівля по ДК 021:2015:33140000-3 - Медичні матеріали на 2026 рік перевищує вартість у 500 тис.грн, тому не має можливості обрати товар з певними характеристиками, а є можливість обрати тільки існуючий профіль товару. На даний момент профілі з товаром Медичні рукавички відсутні, наразі в цій категорії є можливість оголошувати закупівлі тільки з власними параметрами, що суперечить пункту 12 Особливостей.
<b>
Номер відповіді:</b> 83/2026
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №
27/2026
,
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/4d2486f5-4d79-4786-8bde-c037d929acf4?lang=uk-UA
Консультація
№ 04/6231
24.02.2026
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки щодо локалізації товарів: Суть питання: Учасник торгів вважає, що інший учасник неправомірно подав пропозицію з локалізованим товаром, оскільки документи, що підтверджують локалізацію, не відповідають вимогам п. 4 Постанови № 861. Учасник запитує, куди можна звернутися для захисту своїх прав. Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді, а посилається на раніше надані роз'яснення, що містяться у відповідях на запити №№ 319/2025 та 130/2023, розміщених за посиланнями: * https://me.gov.ua/InfoRez/Details/372a671e-c845-4327-9c3d-d3a201c69fe0?lang=uk-UA * https://me.gov.ua/InfoRez/Details/1d55f519-904d-40ec-9bef-69e31221730c?lang=uk-UA Мінекономіки рекомендує користуватися пошуком у розділі "Консультації з питань закупівель" на інформаційному ресурсі. (Згадані НПА) * Підпункт 2 пункту 61 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України «Про публічні закупівлі» * Пункт 4 Постанови «Про затвердження порядків підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва» від 2 серпня 2022 р. № 861 (далі - Постанова)
Інше
Консультація № 04/6231Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки щодо локалізації товарів
Суть питання:
Учасник торгів вважає, що інший учасник неправомірно подав пропозицію з локалізованим товаром, оскільки документи, що підтверджують локалізацію, не відповідають вимогам п. 4 Постанови № 861. Учасник запитує, куди можна звернутися для захисту своїх прав.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді, а посилається на раніше надані роз'яснення, що містяться у відповідях на запити №№ 319/2025 та 130/2023, розміщених за посиланнями:
Мінекономіки рекомендує користуватися пошуком у розділі "Консультації з питань закупівель" на інформаційному ресурсі.
(Згадані НПА)
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВІВА - ТРЕЙД"
<b>
Тема розширена:</b> Перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації. Документи передбачені п. 4 Постанови.
<b>Суть питання:</b> Відповідно до листа-роз’яснення Мінекономіки від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації” формування переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації (далі – перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації) здійснюється на підставі переліку товарів, визначеного у підпункті 2 пункту 61 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), за результатами автоматичного опрацювання поданих виробником заявок на веб-порталі Уповноваженого органу. Перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації оприлюднюється на веб-порталі та офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланнями: https://prozorro.gov.ua/page/localisation та https://cutt.ly/SX8MmIQ. Сформований перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації є автоматичним підтвердженням Мінекономіки ступеня локалізації.
Водночас, згідно з цим листом-роз’ясненням Мінекономіки для підтвердження відповідного ступеню локалізації згідно Закону замовник може встановити в тендерній документації вимогу про зазначення у тендерній пропозиції учасника інформації про наявність запропонованого товару в переліку із відповідним ступенем локалізації, який формує та веде Уповноважений орган, або встановити вимогу вказати безпосередньо посилання на відповідний товар тощо.
Водночас Замовникам не передбачено перевірку відповідності локалізованого товару вимогам законодавства.
Відповідно до п. 4 Постанови «Про затвердження порядків підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва» від 2 серпня 2022 р. № 861 (далі - Постанова) ступінь локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі (далі - ступінь локалізації), підтверджується Мінекономіки в автоматичному режимі під час формування переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва (далі - перелік), на підставі поданої виробником товару заявки про включення товару до переліку (далі - заявка) за формою згідно з додатком 1 і певних документів:
Ми, як учасник приймаємо участь у відкритих торгах, проте наші права порушуються іншими учасниками, поданням у складі пропозиції у відкритих торгах локалізованого товару. Проте локалізація такого товару не відповідає вимогам п. 4 Постанови так як не містить усіх документів передбачених відповідним пунктом. Просимо повідомити у якій формі та куди ми як Учасник процедури закупівлі можемо звернутися за захистом своїх прав.
<b>
Номер відповіді:</b> 84/2026
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№
319/2025, 130/2023,
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/372a671e-c845-4327-9c3d-d3a201c69fe0?lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/1d55f519-904d-40ec-9bef-69e31221730c?lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 86/2026
24.02.2026
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки щодо локалізації товарів (підшипники для залізничного транспорту): Суть питання: Чи поширюються вимоги щодо локалізації (згідно п. 61 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" та постанови КМУ від 02.07.2025 № 782) на "Роликові вальниці" (ДК 021:2015:44442000-0), зокрема підшипники для залізничного транспорту? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 325/2025, доступному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/dafee251-5cf9-433e-a9da-68fdfe1f0c39?lang=uk-UA Рекомендовано користуватися пошуком в розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки.
Предмет закупівлі
Консультація № 86/2026Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо локалізації товарів (підшипники для залізничного транспорту)
Суть питання: Чи поширюються вимоги щодо локалізації (згідно п. 61 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" та постанови КМУ від 02.07.2025 № 782) на "Роликові вальниці" (ДК 021:2015:44442000-0), зокрема підшипники для залізничного транспорту?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в запиті № 325/2025, доступному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/dafee251-5cf9-433e-a9da-68fdfe1f0c39?lang=uk-UA
Рекомендовано користуватися пошуком в розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ТЕХНІКОН ПЛЮС"
<b>
Тема розширена:</b> локалізація товарів
<b>Суть питання:</b> - Чи застосовуються до ДК 021:2015:44442000-0 — «Роликові вальниці», зокрема підшипників для залізничного транспорту вимоги законодавства щодо локалізації передбачені пункту 61 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" та постановою КМУ від 02.07.2025 № 782 «Про затвердження додаткового переліку товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва».
<b>
Номер відповіді:</b> 86/2026
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №
325/2025
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/dafee251-5cf9-433e-a9da-68fdfe1f0c39?lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 81/2026
23.02.2026
Інше
Суть питання: Запит на отримання доступу до текстів Протоколів засідання Кабінету Міністрів України № 16 від 28.01.2026 та № 18 від 30.01.2026, згаданих у листі Мінекономіки. Висновки/Відповідь: Мінекономіки надає консультації з питань закупівель згідно Закону України "Про публічні закупівлі". З питань доступу до протоколів засідань Кабінету Міністрів України, рекомендується звертатись безпосередньо до Кабінету Міністрів України, враховуючи: * Право громадян на звернення до органів державної влади відповідно до Закону України "Про звернення громадян". * Положення Закону України "Про доступ до публічної інформації" щодо отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень.
Інше
Консультація № 81/2026Огляд:
Суть питання: Запит на отримання доступу до текстів Протоколів засідання Кабінету Міністрів України № 16 від 28.01.2026 та № 18 від 30.01.2026, згаданих у листі Мінекономіки.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надає консультації з питань закупівель згідно Закону України "Про публічні закупівлі". З питань доступу до протоколів засідань Кабінету Міністрів України, рекомендується звертатись безпосередньо до Кабінету Міністрів України, враховуючи:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Пшенична Анастасія Олександрівна
<b>
Тема розширена:</b> лист від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06
<b>Суть питання:</b> Мінекономіки у листі від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 «Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників» посилається на пункт 2.6 Протоколу засідання Кабінету Міністрів України № 16 від 28.01.2026 та Протокол засідання Кабінету Міністрів України № 18 від 30.01.2026.
Просимо повідомити, де можна ознайомитися з текстами зазначених протоколів або отримати інформацію щодо порядку доступу до них.
Заздалегідь дякую за відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 81/2026
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель згідно Закону України "Про публічні закупівлі".
При цьому згідно Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
У свою чергу, відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
З огляду на викладене, з питання зазначеного у зверненні, пропонується звертатись безпосередньо до Кабінету Міністрів України.
Консультація
№ 82/2026
23.02.2026
Інше
Консультація Мінекономіки (Відповідь № 82/2026): Запит: Управління будівництва та інфраструктури Мукачівської міської ради щодо застосування Постанови КМУ № 1512 від 19.11.2025. Суть питання: Як визначається перелік матеріальних ресурсів для аналізу вартості згідно з Постановою КМУ № 1512: чи аналізуються лише ті ресурси, вартість яких перевищує 60% або 40% від загальної вартості, чи аналізуються всі ресурси з поділом на 60% та 40% відповідно до різних умов? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 5/2026, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/8884ea75-9b3c-4dac-831d-b6743522bf2d?lang=uk-UA Рекомендовано використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Інше
Консультація № 82/2026Огляд:
Консультація Мінекономіки (Відповідь № 82/2026)
Запит: Управління будівництва та інфраструктури Мукачівської міської ради щодо застосування Постанови КМУ № 1512 від 19.11.2025.
Суть питання: Як визначається перелік матеріальних ресурсів для аналізу вартості згідно з Постановою КМУ № 1512: чи аналізуються лише ті ресурси, вартість яких перевищує 60% або 40% від загальної вартості, чи аналізуються всі ресурси з поділом на 60% та 40% відповідно до різних умов?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в запиті № 5/2026, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/8884ea75-9b3c-4dac-831d-b6743522bf2d?lang=uk-UA
Рекомендовано використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління будівництва та інфраструктури Мукачівської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Питання щодо Постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану»
<b>Суть питання:</b> 1. Що має аналізуватися: кожен матеріальний ресурс, вартість якого становить більше 60% або 40% від загальної вартості всіх матеріальних ресурсів або
всі матеріальні ресурси (100%), з яких 60% аналізується по умовам зазначеним (Постанові) та 40% аналізується по умовам зазначеним (Постанові)?
<b>
Номер відповіді:</b> 82/2026
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №
5/2026
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/8884ea75-9b3c-4dac-831d-b6743522bf2d?lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Новина
№ 3323-04/18059-06
20.02.2026
Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників
Мінекономіки інформує про зміни в публічних закупівлях, зумовлені постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2026 № 112 "Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", яка набрала чинності 31.01.2026. Зміни внесені на виконання міжнародних зобов'язань України в межах програми економічних реформ, узгодженої з Міжнародним валютним фондом. Зокрема, згідно з постановою № 112 тимчасово (до 1 травня 2026 року) скасовано вимогу про ступінь локалізації для закупівлі певного енергетичного обладнання, необхідного для подолання наслідків надзвичайної ситуації в електроенергетичних системах. Також уточнено порядок здійснення закупівель за кошти міжнародних кредитів та оприлюднення інформації про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) в електронній системі закупівель (ЕСЗ), в тому числі порядок перевірки інформації про КБВ при здійсненні відкритих торгів. Додатково розширено перелік підстав для здійснення закупівель без використання відкритих торгів/електронного каталогу, зокрема для підтримки дітей з інвалідністю та закупівлі обладнання для подолання наслідків надзвичайної ситуації в електроенергетиці. Мінекономіки звернулось за роз'ясненнями до Мін'юсту (лист від 16.02.2026 № 3323-04/15865-03) та отримало відповідний лист від 20.02.2026 № 23960/28776-26-26/19.1.3.
Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників
Документ № 3323-04/18059-06Огляд:
Мінекономіки інформує про зміни в публічних закупівлях, зумовлені постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2026 № 112 "Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", яка набрала чинності 31.01.2026. Зміни внесені на виконання міжнародних зобов'язань України в межах програми економічних реформ, узгодженої з Міжнародним валютним фондом.
Зокрема, згідно з постановою № 112 тимчасово (до 1 травня 2026 року) скасовано вимогу про ступінь локалізації для закупівлі певного енергетичного обладнання, необхідного для подолання наслідків надзвичайної ситуації в електроенергетичних системах. Також уточнено порядок здійснення закупівель за кошти міжнародних кредитів та оприлюднення інформації про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) в електронній системі закупівель (ЕСЗ), в тому числі порядок перевірки інформації про КБВ при здійсненні відкритих торгів. Додатково розширено перелік підстав для здійснення закупівель без використання відкритих торгів/електронного каталогу, зокрема для підтримки дітей з інвалідністю та закупівлі обладнання для подолання наслідків надзвичайної ситуації в електроенергетиці. Мінекономіки звернулось за роз'ясненнями до Мін'юсту (лист від 16.02.2026 № 3323-04/15865-03) та отримало відповідний лист від 20.02.2026 № 23960/28776-26-26/19.1.3.
Зокрема, згідно з постановою № 112 тимчасово (до 1 травня 2026 року) скасовано вимогу про ступінь локалізації для закупівлі певного енергетичного обладнання, необхідного для подолання наслідків надзвичайної ситуації в електроенергетичних системах. Також уточнено порядок здійснення закупівель за кошти міжнародних кредитів та оприлюднення інформації про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) в електронній системі закупівель (ЕСЗ), в тому числі порядок перевірки інформації про КБВ при здійсненні відкритих торгів. Додатково розширено перелік підстав для здійснення закупівель без використання відкритих торгів/електронного каталогу, зокрема для підтримки дітей з інвалідністю та закупівлі обладнання для подолання наслідків надзвичайної ситуації в електроенергетиці. Мінекономіки звернулось за роз'ясненнями до Мін'юсту (лист від 16.02.2026 № 3323-04/15865-03) та отримало відповідний лист від 20.02.2026 № 23960/28776-26-26/19.1.3.
Повний текст документа:
1.Щодо незастосування вимоги про ступінь локалізації
2.Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, позик, грантів з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель
3.Щодо оприлюднення інформації про кінцевих бенефіціарних власників в електронній системі закупівель
4.Щодо порядку перевірки інформації про КБВ при здійсненні відкритих торгів
5.Щодо підстав для здійснення закупівель без використання відкритих торгів/електронного каталогу
--- Документ: f8c82fa2-b3de-4cf9-8315-4567512dcf37.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ,
ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Мінекономіки
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71,
e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р.
Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства
та інші суб’єкти сфери публічних
закупівель
Щодо внесення змін до особливостей здійснення
публічних закупівель та інформації щодо
кінцевих бенефіціарних власників
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як
Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну
політику у сфері публічних закупівель, інформує.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові
та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для
забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних
територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та
протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що
зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до
Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей
здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників,
передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії
правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його
припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів
України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята
на виконання вимог Закону.
З 31.01.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України
від 30.01.2026 № 112 “Про внесення змін до особливостей здійснення
публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених
Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму
воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або
скасування” (далі – постанова № 112).
Внесення змін обумовлене виконанням міжнародних зобов’язань України
в межах програми економічних реформ, узгодженої з Міжнародним валютним
2
фондом, закріпленої 14-ти місячним договором Stand-by, відповідно до
Додатку І “Листа про наміри” від 19.06.2025 № 15192/0/2-25 до Меморандуму
про економічну і фінансову політику, схваленого Радою директорів МВФ
18 грудня 2018 року, де Україна взяла на себе зобов’язання підвищити
ефективність режиму кінцевої бенефіціарної власності з метою підвищення
прозорості публічних закупівель, виявлення конфліктів інтересів через прозорі
структури власності та запобігання неправомірному використанню компаній.
Звертаємо увагу, що виходячи з пункту 2 постанови № 112 закупівлі,
розпочаті до набрання чинності цією постановою, до 30.01.2026, завершуються
в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою.
Щодо незастосування вимоги про ступінь локалізації
Згідно зі змінами до пункту 3 Особливостей, внесеними
постановою № 112, вимоги про ступінь локалізації не застосовуються до
здійснення замовником до 1 травня 2026 р. закупівлі парових турбін,
газопоршневих установок, когенераційних установок, електрогенераторних
установок, газових генераторів, газотурбінних установок та блочно-модульних
котелень, теплових насосів, парових котлів, мобільних котелень, дизельних
генераторів, зокрема складових та комплектуючих такого обладнання,
необхідних для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в
електроенергетичних системах.
Таким чином, вимоги щодо ступеню локалізації, встановлені пунктом 61
розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, не застосовуються
замовниками на встановлені товари, які необхідні саме для подолання наслідків
надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах.
Доповнення пункту 3 Особливостей положенням щодо незастосування
пункту 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону внесено на
виконання рішень Кабінету Міністрів України, прийнятих на засіданнях
28.01.2026, за результатами опрацювання пропозиції Мінрозвитку разом із
Міненерго та Держенергоефективності (п. 2.6 Протоколу засідання Кабінету
Міністрів України № 16 від 28.01.2026) та 30.01.2026 (Протокол засідання
Кабінету Міністрів України № 18 від 30.01.2026).
Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, позик, грантів з
дотриманням принципів здійснення публічних закупівель
Відповідно до внесених змін згідно з пунктом 3 Особливостей, закупівля
товарів (робіт, послуг) за кошти кредитів (позик, грантів), що надані відповідно
до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та
розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством
з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським
банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком,
Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-
кредитними організаціями, що здійснюється згідно з правилами і процедурами,
3
встановленими цими організаціями, якими передбачається можливість
застосування законодавства України у сфері публічних закупівель, може
здійснюватися відповідно до цих особливостей з урахуванням додаткових
вимог і умов, схвалених відповідною організацією, зокрема у спеціальному
процедурному посібнику щодо відповідного кредиту (позики, гранту), наданого
згідно з міжнародним договором, та з дотриманням принципів здійснення
публічних закупівель, визначених Законом. Замовники не мають права
встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників, зокрема в
технічній специфікації, які б обмежували можливість участі українських
виробників.
Таким чином, у закупівлях, що проводяться за правилами і процедурами,
встановленими цими організаціями за кошти кредитів міжнародних фінансових
організацій, якими передбачається можливість застосування законодавства
України у сфері публічних закупівель, не допускається визначення
замовниками вимог, які обмежують участь національних виробників.
Щодо оприлюднення інформації про кінцевих бенефіціарних власників в
електронній системі закупівель
Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та
фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (далі - Закон у сфері
запобігання та протидію) спрямований на захист прав та законних інтересів
громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом
визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму
та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону у сфері запобігання та
протидію, кінцевий бенефіціарний власник (далі - КБВ) - будь-яка фізична
особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або
фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.
Питання щодо інформації про КБВ та структуру власності регулюються
статтею 51 Закону у сфері запобігання та протидію.
Так, згідно частини першої статті 51 Закону у сфері запобігання та
протидію юридичні особи повинні мати інформацію про кінцевого
бенефіціарного власника або його відсутність та структуру власності.
Водночас звертається увага, що згідно частини восьмої статті 51 Закону у
сфері запобігання та протидію вимоги цієї статті не поширюються, зокрема на
політичні партії, структурні утворення політичних партій, професійні спілки, їх
об’єднання, організації профспілок, передбачені статутом профспілок та їх
об’єднань, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, організації
роботодавців, їх об’єднання, адвокатські об’єднання, адвокатські бюро,
організації, що здійснюють професійне самоврядування у сфері нотаріату,
релігійні організації, державні органи, органи місцевого самоврядування, їх
4
асоціації, публічні компанії (юридичні особи, створені у формі публічного
акціонерного товариства, акції яких допущені до торгів принаймні на одній
фондовій біржі (регульованому ринку) з переліку іноземних фондових бірж
(регульованих ринків), який формується в порядку визначеному Кабінетом
Міністрів України, на які розповсюджуються вимоги щодо розкриття
інформації про кінцевих бенефіціарних власників, рівнозначні тим, що були
прийняті Європейським Союзом), державні та комунальні підприємства,
установи, організації, торгово-промислові палати, державні пенсійні фонди,
житлово-будівельні кооперативи, дачні (дачно-будівельні) кооперативи,
садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства),
об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників
житлових будинків, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій
сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні
об’єднання, відокремлені структурні підрозділи із статусом юридичної особи
(крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації).
Також, виходячи з положень статті 51 Закону у сфері запобігання та
протидію, обов'язок мати інформацію про КБВ або його відсутність,
підтримувати її в актуальному стані та подавати для внесення до Єдиного
державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та
громадських формувань (далі - ЄДР) стосується юридичних осіб (резидентів).
Поряд з цим, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації
юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом),
громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб -
підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної
відповідно до законодавства іноземної держави регулює Закон України “Про
державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та
громадських формувань”.
Так, зокрема згідно з пунктами 1 і 2 частини другої статті 9 Закону
України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -
підприємців та громадських формувань” в ЄДР містяться такі відомості про
юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування
як юридичних осіб: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за
наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному
реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код).
Отже, відомості про КБВ містяться в ЄДР саме стосовно юридичних осіб.
Зміни до Особливостей, внесені постановою № 112, передбачають, що
розкриття інформації про КБВ постачальника товару (товарів), виконавця робіт,
надавача послуги (послуг) та відображення такої інформації в електронній
системі закупівель (далі - ЕСЗ) вимагається під час закупівлі стосовно звіту про
договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, щодо пунктів 9, 11,
13, 86, 89, 90 Особливостей, а також відкритих торгів.
Згідно з абзацом сьомим пункту 9 Особливостей звіт про договір про
закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель,
5
додатково повинен містити таку інформацію про кінцевих бенефіціарних
власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги
(послуг): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства
(підданства), а в разі, коли кінцевий бенефіціарний власник - іноземець є
громадянином (підданим) кількох країн, - усі країни його громадянства
(підданства), а також повне найменування, місцезнаходження та
ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому
така особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень,
ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). Така
інформація про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару
(товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг) формується автоматично
засобами електронної системи закупівель. У разі відсутності технічної
можливості, реалізованої засобами електронної системи закупівель, або у разі,
коли постачальник товару (товарів), виконавець робіт, надавач послуги (послуг)
є нерезидентом, замовник самостійно додає до звіту про договір про закупівлю,
укладений без використання електронної системи закупівель, визначену цим
абзацом інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника
товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг).
Виходячи з пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні
закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (зі
змінами), таке розміщення інформації в ЕСЗ здійснюється замовником у разі
закупівлі згідно з пунктами 9, 11, 13, 86, 89, 90 Особливостей або учасником
процедури закупівлі у разі проведення відкритих торгів, шляхом заповнення
електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в ЕСЗ, та
завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце
замовника/учасника.
При цьому зазначаємо, що оскільки наказом Мінекономіки
від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель
визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою
в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення
функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, з питань
технічної реалізації вимог законодавства в ЕСЗ слід звертатися до
адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Щодо порядку перевірки інформації про КБВ при здійсненні відкритих
торгів
Зміни до Особливостей, внесені постановою № 112, передбачають, що у
тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22
Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому -
дев’ятому цього пункту, зокрема зазначаються підстави для відмови в участі у
відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про
спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає
документального підтвердження інформації про відсутність підстав для
6
відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або
переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така
інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із
Законом України “Про доступ до публічної інформації”, та/або міститься у
відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або
може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну
інформацією з іншими державними системами та реєстрами, а також спосіб
підтвердження такої інформації про кінцевих бенефіціарних власників
учасника процедури закупівлі, що є нерезидентом: прізвище, ім’я, по батькові
(за наявності), країна громадянства (підданства), а в разі, коли кінцевий
бенефіціарний власник - іноземець є громадянином (підданим) кількох країн, -
усі країни його громадянства (підданства), а також повне найменування,
місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника
юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником,
характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди,
інтересу, впливу).
При цьому, виходячи з підпункту 9 пункту 47 Особливостей, замовник
приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у
відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника
процедури закупівлі в разі, коли: у ЄДР відсутня інформація, передбачена
пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію
юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” (для
учасника процедури закупівлі — резидента); учасник процедури закупівлі -
нерезидент не надав інформації про КБВ, визначеної абзацом дев’ятим пункту
28 Особливостей, у спосіб, визначений замовником у тендерній документації.
З огляду на зазначене, при здійсненні процедури відкритих торгів згідно
Особливостей, у разі якщо учасник є резидентом, замовник перевіряє
інформацію про КБВ, керуючись вимогами пункту 47 Особливостей та даними
ЄДР. При цьому для учасника-нерезидента перевірка здійснюється відповідно
до способу підтвердження, встановленого замовником у тендерній
документації.
Разом з тим, відповідно до пункту 44 Особливостей замовник відхиляє
тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в ЕСЗ у разі, коли учасник
процедури закупівлі підпадає під підстави, встановлені пунктом 47
Особливостей, зокрема: у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб,
фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація,
передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну
реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських
формувань” (для учасника процедури закупівлі - резидента), або учасник
процедури закупівлі - нерезидент не надав інформації про КБВ, визначеної
абзацом дев’ятим пункту 28 Особливостей, у спосіб, визначений замовником у
тендерній документації.
7
При цьому згідно з пунктом 43 Особливостей якщо замовником під час
розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено
невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником
процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося
тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим,
ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій,
повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній
системі закупівель.
Отже, Особливостями встановлено, що виправленню невідповідностей
протягом 24 годин підлягає випадок відсутності інформації про КБВ,
визначеної абзацом дев’ятим пункту 28 Особливостей, щодо учасника
процедури закупівлі - нерезидента, у разі встановлення такої вимоги у
тендерній документації.
Окремо зазначаємо, що відповідно до Положення про Міністерство
юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (зі змінами), Мін’юст є головним
органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну правову політику, основними завданнями
якого є зокрема створення, ведення та функціонування Єдиного державного
реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських
формувань, та відповідно до пункту 3 Положення надає роз’яснення з питань,
пов’язаних з його діяльністю та діяльністю його територіальних органів,
підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління
Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються.
Водночас Мінекономіки листом від 16.02.2026 № 3323-04/15865-03
(додається) звернулося до Міністерства юстиції України щодо інформації про
КБВ та отримало відповідь листом від 20.02.2026 № 23960/28776-26-26/19.1.3,
що додається.
Щодо підстав для здійснення закупівель без використання відкритих
торгів/електронного каталогу
Відповідно до пункту 13 Особливостей замовникам надано право
здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг без застосування відкритих
торгів та/або електронного каталогу у випадках, коли вартість закупівлі
становить або перевищує для товарів і послуг (крім поточного ремонту) 100
тис. гривень, для послуг з поточного ремонту 200 тис. гривень, для робіт 1,5
млн гривень.
Так, перелік випадків, встановлений пунктом 13 Особливостей, який надає
право для укладення прямого договору, доповнено наступними пунктами:
27) здійснюється до 1 березня 2026 р. закупівля товарів, робіт та послуг,
необхідних для надання державної підтримки, визначеної підпунктом 7 пункту
2 додатка 1 до Порядку використання коштів державного фонду декарбонізації
та енергоефективної трансформації, затвердженого постановою Кабінету
8
Міністрів України від 21 червня 2024 р. № 761 (Офіційний вісник України, 2024
р., № 63, ст. 3747), а саме закупівля та доставка для задоволення потреб дітей з
інвалідністю підгрупи А портативних зарядних станцій орієнтовною
ємністю 2 кВт•год;
28) здійснюється до 31 грудня 2026 р. закупівля парових турбін,
газопоршневих установок, когенераційних установок, електрогенераторних
установок, газових генераторів, газотурбінних установок та блочно-модульних
котелень, теплових насосів, парових котлів, мобільних котелень, дизельних
генераторів, зокрема складових та комплектуючих такого обладнання, силових
трансформаторів, автотрансформаторів, трансформаторів тока,
трансформаторів напруги, необхідних для подолання наслідків надзвичайної
ситуації державного рівня в електроенергетичних системах.
Слід зазначити, що підпункт 28 пункту 13 Особливостей дозволяє
здійснити закупівлю протягом певного періоду - до 31 грудня 2026 року та
містить визначений перелік предметів закупівель, які можуть придбаватися без
використання відкритих торгів/електронного каталогу. Для здійснення
закупівель вказаного обладнання та його комплектуючих необхідною умовою є
мета подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в
електроенергетичних системах.
Так, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 6 Кодексу цивільного
захисту України для координації діяльності центральних і місцевих органів
виконавчої влади, інших органів державної влади, підприємств, установ та
організацій, пов’язаної з техногенно-екологічною безпекою, захистом
населення і територій, запобіганням і реагуванням на надзвичайні ситуації
Кабінетом Міністрів України утворюється Державна комісія з питань
техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - Державна
комісія).
Відповідно до пункту 3 Положення про Державну комісію, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2015 № 18 зі змінами,
основними завданнями Державної комісії, зокрема є: визначенням меж зони
надзвичайної ситуації; встановленням кількісних та якісних показників
виведення з ладу транспортних засобів, промислових, громадських і житлових
будинків та споруд, комунальних і енергетичних мереж, засобів зв’язку,
магістральних газо-, нафто- або інших трубопроводів, залізничних вузлів,
портів, мостів, шляхопроводів тощо.
Рішення Державної комісії, прийняті в межах її повноважень, є
обов’язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої
влади.
Доповнення пункту 13 Особливостей підпунктами 27 і 28 внесені на
виконання рішень Кабінету Міністрів України, прийнятих на засіданнях
28.01.2026 (п. 2.6 Протоколу засідання Кабінету Міністрів України
№ 16 від 28.01.2026), за результатами опрацювання пропозиції Мінрозвитку
9
разом із Міненерго та Держенергоефективності, а також 30.01.2026 (Протокол
засідання Кабінету Міністрів України № 18 від 30.01.2026).
Крім цього, з метою подолання наслідків надзвичайної ситуації
державного рівня воєнного та техногенного характеру в електроенергетичних
системах, спричинених ракетно-дроновими атаками Російської Федерації, та
відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” Кабінет
Міністрів України прийняв постанову від 15 січня 2026 р. № 39 “Деякі питання
подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в
електроенергетичних системах” (зі змінами).
Принагідно інформуємо також, що змінами, внесеними до Особливостей,
уточнено норму підпункту 2 пункту 19 Особливостей, а саме: змінена ціна за
одиницю товару не повинна перевищувати ціну за одиницю товару, що
передбачена в початковому договорі про закупівлю, більше ніж на 50 відсотків.
Додатки: копія листа Мінекономіки від 16.02.2026 № 3323-04/15865-03 на 3
арк. в 1 прим; копія листа Мін’юсту від 20.02.2026 № 23960/28776-26-26/19.1.3
на 3 арк. в 1 прим.
Директор департаменту сфери публічних
закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН
Ірина Ряба, 596-68-46
--- Документ: 5d529b94-02d8-4b34-aec7-bec37a234c51.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ
Міністерство економіки, довкілля
УКРАЇНИ
та сільського господарства
Мінʼюст
України
вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001
тел.: (044) 364-23-93, факс: (044) 271-17-83
E-mail: callcentre@ca.minjust.gov.ua,
themis@ca.minjust.gov.ua,
Web: http://www.minjust.gov.ua,
код згідно з ЄДРПОУ 00015622
Щодо розгляду листа
Міністерство юстиції України розглянуло лист Міністерства економіки, довкілля та
сільського господарства України від 16.02.2026 № 3323-04/15865-03 (вх. № 28776-26-26
від 17.02.2026) щодо надання роз’яснень та в межах компетенції повідомляє.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної
влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України.
Пунктом 2 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (зі змінами), встановлено,
що Міністерство юстиції України у своїй діяльності керується Конституцією та
законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України,
прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів
України, іншими актами законодавства.
Абзацами першим та другим частини першої статті 51 Закону України «Про
запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового
знищення» (далі – Закон № 361) передбачено, що юридичні особи повинні мати
інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність та структуру
власності.
Юридичні особи зобов’язані подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного
власника або про його відсутність та структуру власності для внесення до Єдиного
державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських
формувань (далі – Єдиний державний реєстр) у порядку, визначеному Законом України
«Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських
формувань» (далі – Закон № 755).
В Єдиному державному реєстрі про юридичну особу містяться, зокрема, такі
відомості як інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому
числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник – юридична особа
(крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 51 Закону № 361), а також
структура власності та інформація про структуру власності юридичної особи (крім
2
юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 51 Закону № 361), в обсягах
передбачених пунктами 9 та 91 частини другої статті 9 Закону № 755.
Крім того, пунктом 9 частини другої статті 9 Закону № 755 встановлено, що у разі
відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у
тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник –
юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної
особи обґрунтованої причини його відсутності.
Частиною першою статті 1 Закону № 755 встановлено, що терміни «кінцевий
бенефіціарний власник» та «структура власності» вживаються у значенні, наведеному
у Законі № 361.
Пунктом 30 частини першої статті 1 Закону № 361 встановлено, що кінцевим
бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює
вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг
контролю/володіння).
Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 51 Закону № 361 та з метою
створення ефективної системи у сфері розкриття інформації про кінцевих
бенефіціарних власників, удосконалення процесу визначення юридичними особами
кінцевих бенефіціарних власників було розроблено Методологію визначення юридичною
особою кінцевого бенефіціарного власника, затверджену постановою Кабінету Міністрів
України і Національного банку України від 19.09.2023 № 1011.
Згідно з пунктом 58 частини першої статті 1 Закону № 361 під структурою
власності розуміється документально підтверджена система взаємовідносин фізичних
та юридичних осіб, трастів, інших подібних правових утворень, що дає змогу
встановити всіх кінцевих бенефіціарних власників, у тому числі відносини контролю
між ними, або відсутність кінцевих бенефіціарних власників.
У свою чергу обсяг інформації, який має зазначатися на схематичному
зображенні структури власності юридичної особи, визначений пунктами 7 – 9
Положення про форму та зміст структури власності, затвердженого наказом
Міністерства фінансів України від 19.03.2021 № 163, зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 08.06.2021 за № 768/3639 (далі – Положення про форму та зміст
структури власності), яке розроблено відповідно до Закону № 755 і Закону № 361 та
відображає форму і зміст структури власності, яка з метою встановлення кінцевого
бенефіціарного власника має в обов’язковому порядку надаватися державному
реєстратору.
Зауважуємо, що абзацом другим пункту 1 Положення про Міністерство фінансів
України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375
(зі змінами) (далі – Положення про Мінфін) визначено, що Міністерство фінансів
України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері запобігання
та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом,
фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Підпунктом 2 пункту 3 Положення про Мінфін передбачено, що основними
завданнями Міністерства фінансів України є, зокрема, забезпечення формування та
реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення.
3
Невід’ємною частиною формування політики у сфері запобігання та протидії
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню
тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення є політика щодо
кінцевих бенефіціарних власників. Також Міністерство фінансів України є головним
розробником Закону № 361 та Положення про форму та зміст структури власності.
Згідно з підпунктами 5 та 784 пункту 4 Положення про Мінфін Міністерство
фінансів України відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема:
нормативно-правове регулювання у сфері запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та
фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також розробляє
методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника,
затверджує положення про форму та зміст структури власності юридичної особи та
забезпечує їх оприлюднення на офіційному вебсайті Мінфіну.
Повідомляємо, що листи Мін’юсту, як і будь-якого іншого органу державної влади,
які містять відповідні роз’яснення, не є нормативно-правовими актами, не
встановлюють правових норм, а мають інформаційний характер.
Директор Департаменту
державної реєстрації В’ячеслав ХАРДІКОВ
Амбруш Габріелла 044 330 02 47
Бородін Антон 044 330 05 38
--- Документ: af70c5c0-f845-4889-b1a5-c73ffcf00517.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ,
ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Мінекономіки
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71,
e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р.
Міністерство юстиції України
Державна служба фінансового
моніторингу України
Щодо надання роз’яснення
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України
відповідно до статті 9 Закону України “Про публічні закупівлі” надає
узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування
законодавства на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України
“Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні
засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб
держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та
протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що
зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до
Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей здійснення публічних
закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на
період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня
його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів
України від 12.10.2022 № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості), яка
прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
З 31.01.2026 набрала чинності постанова Кабінет Міністрів України
від 30.01.2026 № 112 “Про внесення змін до особливостей здійснення
публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених
Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму
воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або
скасування” (далі – постанова № 112), згідно якої замовники під час здійснення
закупівель зобов'язані оприлюднювати інформацію про кінцевих бенефіціарних
власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги
(послуг): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства
(підданства), а в разі, коли кінцевий бенефіціарний власник - іноземець є
громадянином (підданим) кількох країн, - усі країни його громадянства
2
(підданства), а також повне найменування, місцезнаходження та
ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому
така особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень,
ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
Відповідно до пункту 37 частини 1 статті 1 Закону учасник процедури
закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа -
підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі
об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла
участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас Закон України “Про запобігання та протидію легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму
та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (далі - Закон у
сфері запобігання та протидії) спрямований на захист прав та законних
інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки
шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму
та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону у сфері запобігання
та протидії кінцевий бенефіціарний власник (далі - КБВ) - будь-яка фізична
особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або
фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.
Виходячи з положень статті 5-1 Закону у сфері запобігання та протидії,
юридичні особи повинні мати інформацію про КБВ або його відсутність та
зобов’язані подавати дану інформацію для внесення до Єдиного державного
реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських
формувань у порядку, визначеному Законом України “Про державну
реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських
формувань” (далі – Закон про державну реєстрацію).
Водночас відповідно до статті 1 пункту 6 Закону про державну
реєстрацію держатель Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних
осіб - підприємців та громадських формувань є Міністерство юстиції України,
яке вживає організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням
функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -
підприємців та громадських формувань.
Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі -
Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 02.07.2014 № 228, Мін’юст надає роз’яснення з питань, пов’язаних з його
діяльністю та діяльністю його територіальних органів, підприємств, установ та
організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно
актів, які ним видаються.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Державну службу
фінансового моніторингу України, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 29.07. 2015 № 537, Державна служба фінансового
3
моніторингу України, зокрема реалізує державну політику у сфері запобігання
та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом,
фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового
знищення.
З огляду на зазначене, просимо в межах повноважень надати інформацію
стосовно випадків, за яких не внесення / відсутність КБВ у Єдиному
державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та
громадських формувань є правомірним, та яким чином у цьому можуть
пересвідчитись замовники для цілей дотримання вимог Закону та Особливостей
під час здійснення публічних закупівель.
Директор департаменту сфери публічних
закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН
Ірина Ряба, 596-68-46
Консультація
№ 79/2026
19.02.2026
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 79/2026: Суть питання: Чи поширюються вимоги щодо залучення співвиконавців/субпідрядників на договори оборонних закупівель товарів (зокрема, складних технічних виробів), коли учасник закуповує окремі деталі у інших виробників, які не є сторонами договору з держзамовником? Висновки/Відповідь: 1. Визначення співвиконавців: Відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про оборонні закупівлі”, співвиконавці/субпідрядники - це суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів для виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів). 2. Субпідряд тільки для робіт/послуг: Ст. 33 Закону України “Про оборонні закупівлі” визначає субпідряд як спосіб залучення співвиконавців лише для закупівлі робіт або послуг. 3. Закон "Про публічні закупівлі": Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України “Про оборонні закупівлі”, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про оборонні закупівлі”. 4. Інформація про субпідрядників у закупівлях робіт/послуг: Згідно з п. 18 ч. 2 ст. 22, ч. 7 ст. 17 та п. 15 ч. 1 ст. 19 Закону України “Про публічні закупівлі”, інформація про субпідрядників/співвиконавців (повне найменування, місцезнаходження) вказується учасником у тендерній пропозиції та звіті про результати закупівлі, якщо планується залучення їх в обсязі не менше 20% від вартості договору (лише у випадку закупівлі робіт або послуг). 5. Залучення до виконання договору з держзамовником: Згідно з п. 28 ч. 1 ст. 1 та ст. 33 Закону України “Про оборонні закупівлі”, співвиконавці/субпідрядники залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів). 6. Товари: Залучення субпідрядників/співвиконавців у випадку закупівлі товарів не регламентовано. 7. Підсумок: Визначення правомірності дій суб’єктів у конкретних випадках не входить до компетенції Мінекономіки.
Інше
Консультація № 79/2026Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 79/2026
Суть питання: Чи поширюються вимоги щодо залучення співвиконавців/субпідрядників на договори оборонних закупівель товарів (зокрема, складних технічних виробів), коли учасник закуповує окремі деталі у інших виробників, які не є сторонами договору з держзамовником?
Висновки/Відповідь:
1. Визначення співвиконавців: Відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про оборонні закупівлі”, співвиконавці/субпідрядники - це суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів для виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів).
2. Субпідряд тільки для робіт/послуг: Ст. 33 Закону України “Про оборонні закупівлі” визначає субпідряд як спосіб залучення співвиконавців лише для закупівлі робіт або послуг.
3. Закон "Про публічні закупівлі": Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України “Про оборонні закупівлі”, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про оборонні закупівлі”.
4. Інформація про субпідрядників у закупівлях робіт/послуг: Згідно з п. 18 ч. 2 ст. 22, ч. 7 ст. 17 та п. 15 ч. 1 ст. 19 Закону України “Про публічні закупівлі”, інформація про субпідрядників/співвиконавців (повне найменування, місцезнаходження) вказується учасником у тендерній пропозиції та звіті про результати закупівлі, якщо планується залучення їх в обсязі не менше 20% від вартості договору (лише у випадку закупівлі робіт або послуг).
5. Залучення до виконання договору з держзамовником: Згідно з п. 28 ч. 1 ст. 1 та ст. 33 Закону України “Про оборонні закупівлі”, співвиконавці/субпідрядники залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів).
6. Товари: Залучення субпідрядників/співвиконавців у випадку закупівлі товарів не регламентовано.
7. Підсумок: Визначення правомірності дій суб’єктів у конкретних випадках не входить до компетенції Мінекономіки.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «ДИЗЕЛЬ ТРАНС ГРУП»
<b>
Тема розширена:</b> Щодо визначення співвиконавців у договорах постачання товарів в оборонних закупівлях
<b>Суть питання:</b> У межах застосування законодавства у сфері оборонних закупівель просимо надати роз’яснення щодо визначення співвиконавців у договорах, предметом яких є постачання товарів.
Йдеться про ситуацію, коли учасник оборонної закупівлі є виробником складного технічного виробу та постачає його державному замовнику у сфері оборони за договором постачання товару. У процесі виробництва такого виробу учасник закуповує окремі специфічні деталі, вузли або складові частини у інших суб’єктів господарювання на підставі звичайних договорів поставки. Такі контрагенти виготовляють окрему деталь або вузол, однак не є сторонами договору із державним замовником, не здійснюють постачання готового виробу замовнику та не мають прямих договірних зобов’язань перед ним.
У зв’язку з цим виникає питання, чи поширюються положення законодавства щодо залучення співвиконавців (субпідрядників) на договори оборонних закупівель, предметом яких є саме постачання товару, а не виконання робіт чи надання послуг. Також потребує роз’яснення, чи вважається співвиконавцем у такому договорі суб’єкт господарювання, який виготовляє окрему специфічну деталь або вузол до складу кінцевого виробу та продає її учаснику, але не виконує частину зобов’язань безпосередньо перед державним замовником.
Окремо просимо роз’яснити, чи є визначальним для віднесення особи до співвиконавців факт виконання частини зобов’язань саме за договором із державним замовником, а не сам факт виготовлення складової частини товару. Крім того, у випадку коли учасник закуповує різні складові частини у декількох виробників, чи існує обов’язок зазначати всіх таких контрагентів як співвиконавців у межах процедури оборонної закупівлі. Також просимо роз’яснити, чи може незазначення постачальників окремих деталей як співвиконавців у договорі постачання товару бути підставою для відхилення пропозиції або визнання порушення законодавства у сфері оборонних закупівель.
Просимо надати позицію щодо критеріїв, які дозволяють відмежувати звичайних постачальників комплектуючих від співвиконавців у договорах оборонних закупівель на постачання товарів.
<b>
Номер відповіді:</b> 79/2026
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі — Закон), який визначає загальні правові засади планування та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону співвиконавці/субпідрядники - це суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 8 Закону виконавець державного контракту (договору) залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.
При цьому, порядок залучення субпідрядників до виконання державного контракту (договору) визначено статтею 33 Закону.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону субпідряд, як спосіб залучення співвиконавців, може застосовуватися для закупівлі робіт або послуг у разі, якщо державний замовник у тендерній документації визначив можливість залучення субпідрядника або якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника.
Таким чином, Законом визначено субпідряд, як спосіб залучення співвиконавців/субпідрядників, що може застосовуватись тільки для закупівлі робіт та послуг, якщо державний замовник у тендерній документації визначив таку можливість.
Крім цього, частиною другою статті 2 Закону встановлено, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Відповідно до пункту 18 частини другої статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі” у тендерній документації зазначаються такі відомості - вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Частиною сьомою статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” зазначено, що у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі”, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 19 Закону України “Про публічні закупівлі” у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Таким чином, положеннями Закону та Закону України “Про публічні закупівлі” передбачено можливість залучення субпідрядників/співвиконавців у випадках здійснення оборонних закупівель саме робіт або послуг, та залучення субпідрядників/співвиконавців у випадку закупівлі товарів не регламентовано.
Крім цього, відповідно до положень пункту 28 частини першої статті 1 Закону субпідрядники/співвиконавці залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) для виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів).
Відповідно до абзацу першого та другого частини другої статті 33 Закону частка державного контракту (договору), яку переможець торгів має намір передати третім особам на умовах субпідряду, не може перевищувати 50 відсотків вартості основного державного контракту (договору). У разі якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника, державний замовник має право вимагати від учасника визначення частки державного контракту (договору), яку він має намір передати третім особам на умовах субпідряду, пропозиції щодо кандидатур субпідрядників, а також предмета договорів субпідряду, для виконання яких вони пропонуються, та повідомлення його про будь-яку зміну кола субпідрядників протягом строку виконання державного контракту (договору).
Отже, субпідрядники/співвиконавці залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів) та на етапі подання пропозиції/тендерної пропозиції заявляють про намір залучити субпідрядника/співвиконавця до виконання державного контракту (договору).
Підсумовуючи інформуємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
Звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно рекомендаційний та інформативний характер .