Новини Мінекономіки
Консультація
№ 1248/2022
19.12.2022
Інше
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи правомірно укладено договір на закупівлю електроенергії з постачальником "останньої надії" (ДП "Укрінтеренерго") без проведення торгів згідно з ч. 5 п. 13 Постанови КМУ №1178, якщо період постачання електроенергії (січень-лютий 2022) передував даті укладення договору (09.12.2022), посилаючись на ст. 631 Господарського кодексу України? Висновки/Відповідь: Використання частини 5 пункту 13 Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 для закупівлі електричної енергії у постачальника "останньої надії" (ДП "Укрінтеренерго") на умовах, коли період постачання (січень-лютий 2022) передує даті укладення договору (09.12.2022), потребує додаткового аналізу на відповідність чинному законодавству, зокрема щодо: * Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про Публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», а саме частини 5 пункту 13. * Статті 631 Господарського кодексу України щодо можливості поширення умов договору на відносини, які виникли до його укладення. Необхідно оцінити, чи дійсно виникла нагальна потреба в закупівлі у зв'язку з обставинами, передбаченими в ч. 5 п. 13 Постанови КМУ № 1178, і чи не було можливості провести закупівлю іншим способом у визначений термін.
Інше
Консультація № 1248/2022Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи правомірно укладено договір на закупівлю електроенергії з постачальником "останньої надії" (ДП "Укрінтеренерго") без проведення торгів згідно з ч. 5 п. 13 Постанови КМУ №1178, якщо період постачання електроенергії (січень-лютий 2022) передував даті укладення договору (09.12.2022), посилаючись на ст. 631 Господарського кодексу України?
Висновки/Відповідь:
Використання частини 5 пункту 13 Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 для закупівлі електричної енергії у постачальника "останньої надії" (ДП "Укрінтеренерго") на умовах, коли період постачання (січень-лютий 2022) передує даті укладення договору (09.12.2022), потребує додаткового аналізу на відповідність чинному законодавству, зокрема щодо:
Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про Публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», а саме частини 5 пункту 13.
Статті 631 Господарського кодексу України щодо можливості поширення умов договору на відносини, які виникли до його укладення.
Необхідно оцінити, чи дійсно виникла нагальна потреба в закупівлі у зв'язку з обставинами, передбаченими в ч. 5 п. 13 Постанови КМУ № 1178, і чи не було можливості провести закупівлю іншим способом у визначений термін.
Суть питання: Чи правомірно укладено договір на закупівлю електроенергії з постачальником "останньої надії" (ДП "Укрінтеренерго") без проведення торгів згідно з ч. 5 п. 13 Постанови КМУ №1178, якщо період постачання електроенергії (січень-лютий 2022) передував даті укладення договору (09.12.2022), посилаючись на ст. 631 Господарського кодексу України?
Висновки/Відповідь:
Використання частини 5 пункту 13 Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 для закупівлі електричної енергії у постачальника "останньої надії" (ДП "Укрінтеренерго") на умовах, коли період постачання (січень-лютий 2022) передує даті укладення договору (09.12.2022), потребує додаткового аналізу на відповідність чинному законодавству, зокрема щодо:
Необхідно оцінити, чи дійсно виникла нагальна потреба в закупівлі у зв'язку з обставинами, передбаченими в ч. 5 п. 13 Постанови КМУ № 1178, і чи не було можливості провести закупівлю іншим способом у визначений термін.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП
<b>Суть питання:</b> Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, відповідно до частини 5 пункту 13 Постанови 1178 Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про Публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», укладено договір від 09.12.2022 про закупівлю електричної енергії з постачальником «останньої надії» Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на суму 348 245,06 грн. без застосування процедури торгів.
Період постачання електричної енергії згідно договору січень-лютий 2022, в договорі передбачено статтю 631 Господарського кодексу згідно якої постачання відбувалося раніше, чим укладено договір.
Просимо надати роз’яснення щодо правомірності використання частини 5 пункту 13 Постанови 1178 Кабінету Міністрів України від 12.10.2022.
<b>
Номер відповіді:</b> 1248/2022
Консультація
№ 1249/2022
19.12.2022
Виконання договору
Консультація Мінекономіки № 1249/2022 Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати звіт про виконання договору для договорів вартістю від 50 до 100 тис. грн, укладених згідно з ПКМУ №1178 без використання електронної системи закупівель? Висновки/Відповідь: Для закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту) вартістю до 100 тис. гривень, здійснених без використання електронної системи закупівель, оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю в електронній системі закупівель не передбачено. Такі укладені договори не є договорами про закупівлю у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі". * Підстава: пункт 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України "Про публічні закупівлі". * Додатково: Рекомендовано ознайомитися з відповіддю на запит № 1145/2022.
Виконання договору
Консультація № 1249/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1249/2022
Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати звіт про виконання договору для договорів вартістю від 50 до 100 тис. грн, укладених згідно з ПКМУ №1178 без використання електронної системи закупівель?
Висновки/Відповідь:
Для закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту) вартістю до 100 тис. гривень, здійснених без використання електронної системи закупівель, оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю в електронній системі закупівель не передбачено. Такі укладені договори не є договорами про закупівлю у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі".
Підстава: пункт 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України "Про публічні закупівлі".
Додатково: Рекомендовано ознайомитися з відповіддю на запит № 1145/2022.
Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати звіт про виконання договору для договорів вартістю від 50 до 100 тис. грн, укладених згідно з ПКМУ №1178 без використання електронної системи закупівель?
Висновки/Відповідь:
Для закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту) вартістю до 100 тис. гривень, здійснених без використання електронної системи закупівель, оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю в електронній системі закупівель не передбачено. Такі укладені договори не є договорами про закупівлю у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Дачненський сількомунгосп»
<b>
Тема розширена:</b> Щодо публікації звіту про виконання договорів понад 50 тис. гривень
<b>Суть питання:</b> Відповідно до ПКМУ від 12.10.2022 №1178 нашим підприємством укладено договори вартістю від 50 тис. до 100 тис. грн. та оприлюднено план та ЗВІТ ПРО ДОГОВІР про закупівлю. Потрібно публікувати ЗВІТ ПРО ВИКОНАННЯ договорів, якщо вартість договорів становить від 50 тис. до 100 тис. грн.?
<b>
Номер відповіді:</b> 1249/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №
1145/2022,
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=abc84478-b98c-4531-8966-0a7728d51dfa&lang=uk-UA
Водночас зазначаємо, що згідно з пунктом 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
Отже, для закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту) вартістю до 100 тис. гривень, які здійснюються у спосіб без використання електронної системи закупівель, Законом та Особливостями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, не передбачене оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про виконання договору про закупівлю, оскільки такі укладені договори не є договорами про закупівлю у розумінні Закону.
Консультація
№ 1244/2022
18.12.2022
Тендерний комітет або уповноважена особа
Суть питання: Хто має затверджувати положення про тендерний комітет у Національному банку України (Правління НБУ чи Голова НБУ) та Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (Виконавча дирекція Фонду чи Директор-розпорядник Фонду) згідно із Законом України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Замовник самостійно визначає, хто уповноважений затверджувати положення про тендерний комітет. Це рішення має прийматися з урахуванням: * Закону України “Про публічні закупівлі” (підпункт 1 пункту 4 розділу X); * Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами) (пункт 1, пункт 4 глави 1 розділу ІІ); * Закону України “Про Національний банк України” (стаття 14, пункт 1 статті 19) (для НБУ); * Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (частина перша статті 11, пункт 1 частини першої статті 14) (для Фонду); * Положення/статуту відповідної установи; * Положення про структурні підрозділи; * Посадових інструкцій.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 1244/2022Огляд:
Суть питання: Хто має затверджувати положення про тендерний комітет у Національному банку України (Правління НБУ чи Голова НБУ) та Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (Виконавча дирекція Фонду чи Директор-розпорядник Фонду) згідно із Законом України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Замовник самостійно визначає, хто уповноважений затверджувати положення про тендерний комітет. Це рішення має прийматися з урахуванням:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Боровенська Тетяна Вікторівна
<b>
Тема розширена:</b> Повноваження щодо затвердження положень про тендерні комітети органів державного управління
<b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”:
– замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель (підпункт 1 пункту 4 розділу X);
– тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом (підпункт 1 пункту 4 розділу X);
– склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет у разі створення затверджуються рішенням замовника (підпункт 1 пункту 4 розділу X).
Згідно з Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами):
– право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями (пункт 1 глави 1 розділу ІІ);
– право на видання певного виду розпорядчого документа (постанови, рішення, наказу, розпорядження) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється правовим статусом установи та порядком прийняття управлінських рішень (на підставі єдиноначальності або колегіальності) (пункт 4 глави 1 розділу ІІ);
– в установах, що діють на основі колегіальності, їх керівники мають право приймати єдиноначальні рішення з вузьких питань і видавати в межах своєї компетенції інші види розпорядчих документів (пункт 4 глави 1 розділу ІІ).
Відповідно до Закону України “Про Національний банк України”:
– Правління Національного банку України здійснює управління діяльністю Національного банку України (стаття 14);
– Голова Національного банку України керує діяльністю Національного банку України у межах компетенції, визначеної Законом України “Про Національний банк України” (пункт 1 статті 19).
Відповідно до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”:
– Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) здійснює управління поточною діяльністю Фонду (частина перша статті 11);
– Директор - розпорядник Фонду керує поточною діяльністю Фонду (пункт 1 частини першої статті 14).
Прошу надати роз’яснення:
1) хто з огляду на норми Закону України “Про публічні закупівлі” має затверджувати положення про тендерний комітет Національного банку України: Правління Національного банку України (колегіально) чи Голова Національного банку (одноосібно)?
2) хто з огляду на норми Закону України “Про публічні закупівлі” має затверджувати положення про тендерний комітет Фонду: Виконавча дирекція Фонду (колегіально) чи Директор - розпорядник Фонду (одноосібно)?
<b>
Номер відповіді:</b> 1244/2022
Консультація
№ 1245/2022
18.12.2022
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки (1245/2022): Суть питання: Хто має видавати розпорядчий документ про затвердження положення про уповноважену особу: Правління/Голова НБУ та Виконавча дирекція/Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в умовах воєнного стану? (згідно Закону України "Про публічні закупівлі") Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 1244/2022: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2974ee12-01b2-4623-9cb8-acad09918140&lang=uk-UA
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 1245/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки (1245/2022)
Суть питання: Хто має видавати розпорядчий документ про затвердження положення про уповноважену особу: Правління/Голова НБУ та Виконавча дирекція/Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в умовах воєнного стану? (згідно Закону України "Про публічні закупівлі")
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 1244/2022: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2974ee12-01b2-4623-9cb8-acad09918140&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Боровенська Тетяна Вікторівна
<b>
Тема розширена:</b> Щодо видання розпорядчого документа про затвердження положення про уповноважену особу органу державного управління в умовах особливого періоду та введеного правового режиму воєнного стану
<b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”:
1) відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів (частина перша статті 11):
– шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
– шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
– шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством.
2) уповноважена особа (особи) – службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту) (пункт 35 частини першої статті 1);
3) уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення (частина сьома статті 11).
Згідно з Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами) (далі – Правила):
– право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями (пункт 1 глави 1 розділу ІІ);
– право на видання певного виду розпорядчого документа (постанови, рішення, наказу, розпорядження) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється правовим статусом установи та порядком прийняття управлінських рішень (на підставі єдиноначальності або колегіальності) (пункт 4 глави 1 розділу ІІ);
– в установах, що діють на основі колегіальності, їх керівники мають право приймати єдиноначальні рішення з вузьких питань і видавати в межах своєї компетенції інші види розпорядчих документів (пункт 4 глави 1 розділу ІІ).
Відповідно до Закону України “Про Національний банк України”:
– Правління Національного банку України здійснює управління діяльністю Національного банку України (стаття 14);
– Голова Національного банку України керує діяльністю Національного банку України у межах компетенції, визначеної Законом України “Про Національний банк України” (пункт 1 статті 19).
Відповідно до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”:
– Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) здійснює управління поточною діяльністю Фонду (частина перша статті 11);
– Директор - розпорядник Фонду керує поточною діяльністю Фонду (пункт 1 частини першої статті 14).
Прошу надати роз’яснення:
1) ким (з огляду на норми Закону України “Про публічні закупівлі”) в умовах особливого періоду та введеного правового режиму воєнного стану має видаватися розпорядчий документ про затвердження положення про уповноважену особу Національного банку України: Правлінням Національного банку України (колегіально) чи Головою Національного банку (одноосібно)?
2) ким (з огляду на норми Закону України “Про публічні закупівлі”) в умовах особливого періоду та введеного правового режиму воєнного стану має видаватися розпорядчий документ про затвердження положення про уповноважену особу Фонду: Виконавчою дирекцією Фонду (колегіально) чи Директором - розпорядником Фонду (одноосібно)?
<b>
Номер відповіді:</b> 1245/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті №
1244/2022
,
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2974ee12-01b2-4623-9cb8-acad09918140&lang=uk-UA
Консультація
№ 1237/2022
15.12.2022
Інше
Консультація Мінекономіки № 1237/2022 щодо електронного документообігу в закупівлях Суть питання: Чи може замовник розміщувати в Prozorro договір, підписаний учасником (Київські енергетичні послуги) електронним підписом та електронною печаткою, чи потрібен договір з "живим" підписом та "мокрою" печаткою? Висновки/Відповідь: Замовник має право розмістити в системі Prozorro договір, підписаний електронним підписом та електронною печаткою учасника, оскільки відповідно до законодавства України про електронні документи та електронний документообіг, електронний підпис та електронна печатка мають таку ж юридичну силу, як і власноручний підпис та печатка.
Інше
Консультація № 1237/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1237/2022 щодо електронного документообігу в закупівлях
Суть питання: Чи може замовник розміщувати в Prozorro договір, підписаний учасником (Київські енергетичні послуги) електронним підписом та електронною печаткою, чи потрібен договір з "живим" підписом та "мокрою" печаткою?
Висновки/Відповідь:
Замовник має право розмістити в системі Prozorro договір, підписаний електронним підписом та електронною печаткою учасника, оскільки відповідно до законодавства України про електронні документи та електронний документообіг, електронний підпис та електронна печатка мають таку ж юридичну силу, як і власноручний підпис та печатка.
Суть питання: Чи може замовник розміщувати в Prozorro договір, підписаний учасником (Київські енергетичні послуги) електронним підписом та електронною печаткою, чи потрібен договір з "живим" підписом та "мокрою" печаткою?
Висновки/Відповідь:
Замовник має право розмістити в системі Prozorro договір, підписаний електронним підписом та електронною печаткою учасника, оскільки відповідно до законодавства України про електронні документи та електронний документообіг, електронний підпис та електронна печатка мають таку ж юридичну силу, як і власноручний підпис та печатка.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ культури Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації
<b>
Тема розширена:</b> Живий підпис та мокра печатка на договорі учасника
<b>Суть питання:</b> За результатами процедури закупівель відкриті торги з особливостями Електрична енергія, учасник Київські енергетичні послуги надає договір в PDF файлі підписаний електронним підписом та електронною печаткою відповідно до документообігу. Чи має право Замовник розмістити в системі такий договір? Чи має бути договір з "живим" підписом та "мокрою" печаткою?
<b>
Номер відповіді:</b> 1237/2022
Консультація
№ 1238/2022
15.12.2022
Відкриті торги
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи підпадає під вимоги локалізації закупівля трактора з відвалом, якщо сам трактор імпортного виробництва (84% Китай), а відвал та збірка - українського (13% та 3% відповідно)? Трактор може функціонувати без відвалу. Висновки/Відповідь: Загальний відсоток локалізації становить 84% (Китай) + 3% (Україна) + 13% (Україна) = 100%. Необхідно окремо розглядати предмет закупівлі. Якщо трактор може самостійно функціонувати без відвалу, то відвал не є частиною трактора і відсоток локалізації вираховується без врахування відвалу. Таким чином, локалізація не пройде, бо українська складова менше 10%. Якщо ж трактор не може виконувати функції без відвалу, то відсоток локалізації пройде.
Відкриті торги
Консультація № 1238/2022Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи підпадає під вимоги локалізації закупівля трактора з відвалом, якщо сам трактор імпортного виробництва (84% Китай), а відвал та збірка - українського (13% та 3% відповідно)? Трактор може функціонувати без відвалу.
Висновки/Відповідь:
Загальний відсоток локалізації становить 84% (Китай) + 3% (Україна) + 13% (Україна) = 100%. Необхідно окремо розглядати предмет закупівлі. Якщо трактор може самостійно функціонувати без відвалу, то відвал не є частиною трактора і відсоток локалізації вираховується без врахування відвалу. Таким чином, локалізація не пройде, бо українська складова менше 10%. Якщо ж трактор не може виконувати функції без відвалу, то відсоток локалізації пройде.
Суть питання: Чи підпадає під вимоги локалізації закупівля трактора з відвалом, якщо сам трактор імпортного виробництва (84% Китай), а відвал та збірка - українського (13% та 3% відповідно)? Трактор може функціонувати без відвалу.
Висновки/Відповідь:
Загальний відсоток локалізації становить 84% (Китай) + 3% (Україна) + 13% (Україна) = 100%. Необхідно окремо розглядати предмет закупівлі. Якщо трактор може самостійно функціонувати без відвалу, то відвал не є частиною трактора і відсоток локалізації вираховується без врахування відвалу. Таким чином, локалізація не пройде, бо українська складова менше 10%. Якщо ж трактор не може виконувати функції без відвалу, то відсоток локалізації пройде.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Іванківська селищна громада
<b>
Тема розширена:</b> локалізація
<b>Суть питання:</b> ДД! купуємо "трактор з відвалом", постачальник дає % локалізації :
-трактор - 84% Китай;
-сборка та сертифікація трактора - 3% Україна
-відвал -13% Україна.
Питання чи підпадає ця закупівля під локалізацію, бо по факту сам трактор на 100% китайський (без відвалу він може самостійно функціонувати)?
<b>
Номер відповіді:</b> 1238/2022
Консультація
№ 1239/2022
15.12.2022
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 1239/2022 щодо премій до релігійних свят під час воєнного стану: * Суть питання: Чи правомірне надання премії до Різдва Христового в період дії воєнного стану? * Висновки/Відповідь: Питання не належить до компетенції департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Мінекономіки. Рекомендовано надіслати електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через офіційний веб-портал Мінекономіки (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian) для його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки.
Інше
Консультація № 1239/2022Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1239/2022 щодо премій до релігійних свят під час воєнного стану:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві
<b>
Тема розширена:</b> премії до релігійних свят в період дії воєнного стану
<b>Суть питання:</b> Чи правомірне надання премії до Різдва Христового в період дії воєнного стану?
<b>
Номер відповіді:</b> 1239/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки (
http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian
) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання.
Консультація
№ 1240/2022
15.12.2022
Інше
Консультація Мінекономіки № 1240/2022 (Постанова 187 КМУ): Суть питання: Розгляд звернення АТ "Укргазвидобування" щодо питання, що стосується постанови КМУ №187. Висновки/Відповідь: 1. Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1233/2022, розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5bbc8596-2925-4b9a-a05c-b4135250b088&lang=uk-UA 2. Мінекономіки розроблено проект постанови про внесення змін до постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178. Проектом передбачається викладення абзацу другого пункту 2 постанови в новій редакції, яка забороняє закупівлі у: * Громадян РФ/РБ (крім тих, що проживають в Україні на законних підставах). * Юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства РФ/РБ. * Юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є РФ/РБ, громадянин РФ/РБ (крім тих, що проживають в Україні на законних підставах) або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства РФ/РБ, якщо такий учасник має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків. * Заборона закупівель товарів походженням з РФ/РБ, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою. 3. Порушене питання враховано у проекті постанови, який наразі знаходиться на погодженні.
Інше
Консультація № 1240/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1240/2022 (Постанова 187 КМУ)
Суть питання: Розгляд звернення АТ "Укргазвидобування" щодо питання, що стосується постанови КМУ №187.
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1233/2022, розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5bbc8596-2925-4b9a-a05c-b4135250b088&lang=uk-UA
2. Мінекономіки розроблено проект постанови про внесення змін до постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178. Проектом передбачається викладення абзацу другого пункту 2 постанови в новій редакції, яка забороняє закупівлі у:
* Громадян РФ/РБ (крім тих, що проживають в Україні на законних підставах).
* Юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства РФ/РБ.
* Юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є РФ/РБ, громадянин РФ/РБ (крім тих, що проживають в Україні на законних підставах) або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства РФ/РБ, якщо такий учасник має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків.
* Заборона закупівель товарів походженням з РФ/РБ, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою.
3. Порушене питання враховано у проекті постанови, який наразі знаходиться на погодженні.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування"
<b>
Тема розширена:</b> Постанова 187 КМУ
<b>Суть питання:</b> куолеги, просимо розглянути текст звернення з наведеними питанням у вкладенні.
<b>
Номер відповіді:</b> 1240/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №
1233/2022
,
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5bbc8596-2925-4b9a-a05c-b4135250b088&lang=uk-UA
Також Мінекономіки розроблено проект постанови “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178”.
Проектом передбачено, що абзац другий пункту 2 постанови пропонується викласти у такій редакції: “замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у: громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь;
замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою;”.
Отже, порушене у запиті питання враховане у проекті постанови, яким пропонується внести відповідні зміни. Наразі проект постанови знаходиться на погодженні із заінтересованими органами.
Консультація
№ 1241/2022
15.12.2022
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки щодо публічних закупівель: Суть питання: Чи застосовуються норми *пп. 8 п. 13 Постанови КМУ №1178* та *ч. 6 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі"* до договорів, укладених у 2021 році (діють до 31.12.2022) за процедурою "відкритих торгів з публікацією англійською мовою"? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06) та запиті № 1156/2022 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UA). Рекомендовано переглянути відеокурс "Професійно про закупівлі" (https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli), де розглядається тема укладення, зміни, розірвання договору та звітування про його виконання.
Відкриті торги
Консультація № 1241/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо публічних закупівель
Суть питання:
Чи застосовуються норми *пп. 8 п. 13 Постанови КМУ №1178* та *ч. 6 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі"* до договорів, укладених у 2021 році (діють до 31.12.2022) за процедурою "відкритих торгів з публікацією англійською мовою"?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06) та запиті № 1156/2022 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UA).
Рекомендовано переглянути відеокурс "Професійно про закупівлі" (https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli), де розглядається тема укладення, зміни, розірвання договору та звітування про його виконання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство закордонних справ України
<b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення щодо деяких аспектів застосування чинного законодавства у сфері публічних закупівель:
1. Чи застосовується норма підпункту 8 пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» до договорів, укладених в 2021 році (терміном дії до 31.12.2022) з переможцем процедури закупівлі «відкритих торгів з публікацією англійською мовою»?
2. Чи можливе на сьогодні застосування частини 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» до договорів укладених в 2021 році (терміном дії до 31.12.2022) з переможцем процедури закупівлі «відкритих торгів з публікацією англійською мовою»?
<b>
Номер відповіді:</b> 1241/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі
від 24.11.2020 №3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю"
та запиті № 1156/2022, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UA
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс
“Професійно про закупівлі”
, в якому також розглянуто тему:
“Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”
, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Консультація
№ 1243/2022
15.12.2022
Інше
Консультація Мінекономіки № 1243/2022: Суть питання: Як державним замовникам у сфері оборони звітувати про виконання договорів, укладених до 24.02.2022, коли інформація в Prozorro прихована? Висновки/Відповідь: З питань технічної реалізації звітування в електронній системі закупівель Prozorro, у зв'язку з приховуванням інформації, слід звертатися до адміністратора системи – ДП "ПРОЗОРРО". * Веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель: інформаційно-телекомунікаційна система “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua (наказ Мінекономіки від 07.04.2020 № 648). * Мінекономіки отримало відповідь від ДП “ПРОЗОРРО” (лист ДП “ПРОЗОРРО” від 14.02.2023 № 206/01/221/06), що додається до консультації.
Інше
Консультація № 1243/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1243/2022
Суть питання: Як державним замовникам у сфері оборони звітувати про виконання договорів, укладених до 24.02.2022, коли інформація в Prozorro прихована?
Висновки/Відповідь:
З питань технічної реалізації звітування в електронній системі закупівель Prozorro, у зв'язку з приховуванням інформації, слід звертатися до адміністратора системи – ДП "ПРОЗОРРО".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Яценко Володимир Петрович
<b>
Тема розширена:</b> Звітування по договорам укладеним до 24.02.2022 державним замовникам у сфері оборони
<b>Суть питання:</b> Як можуть звітувати про виконання договорів укладеними до 24.02.2022, державні замовники у сфері оборони, якщо інформація по всім проведеним процедурам тимчасово прихована в електронній системі закупівель? Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 1243/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет:
www.prozorro.gov.ua
, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”. Тому з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Так, Мінекономіки, звернувшись до ДП “ПРОЗОРРО”, отримало відповідь на Ваше звернення, що міститься в листі ДП “ПРОЗОРРО” від 14.02.2023 № 206/01/221/06, що додається.
Консультація
№ 1108/2022
14.12.2022
Інше
Консультація Мінекономіки №1234/2022: Суть питання: Чи можливо застосування ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України (ЦК) до договорів, укладених за п. 13 постанови КМУ №1178 (прямий договір через відсутність конкуренції), для регулювання відносин, що виникли до набрання чинності постановою №1178 (19.10.2022)? Висновки/Відповідь: Питання застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України до договорів, укладених відповідно до п. 13 постанови КМУ №1178, потребує комплексного аналізу конкретних обставин кожного випадку та відповідного обґрунтування правової позиції. У консультації не надано однозначного підтвердження або спростування можливості такого застосування.
Інше
Консультація № 1108/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки №1234/2022
Суть питання: Чи можливо застосування ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України (ЦК) до договорів, укладених за п. 13 постанови КМУ №1178 (прямий договір через відсутність конкуренції), для регулювання відносин, що виникли до набрання чинності постановою №1178 (19.10.2022)?
Висновки/Відповідь:
Питання застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України до договорів, укладених відповідно до п. 13 постанови КМУ №1178, потребує комплексного аналізу конкретних обставин кожного випадку та відповідного обґрунтування правової позиції. У консультації не надано однозначного підтвердження або спростування можливості такого застосування.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Чувпило Дмитро Сергійович
<b>
Тема розширена:</b> Застосування положення ч. 3 ст. 631 ЦК України при укладанні договору відповідно до постанови КМУ №1178
<b>Суть питання:</b> Чи можна в договорах, укладених без проведення відкритих торгів відповідно до п. 13 постанови 1178 (підстава для укладення прямого договору - відсутність конкуренції), застосувати ч. 3 ст. 631 ЦК до відносин, що склалися до набрання чинності даної постанови, тобто до 19.10.2022.
Додатково повідомляю, що це питання є нагальним для багатьох, оскільки органи ДКСУ вважають, що можливо встановлювати термін початку взаємовідносин сторін починаючи з 19.10.2022, відповідно не здійснюють реєстрацію зобов’язань.
Я ознайомився з відповідями на запити №1108/2022 від 03.11.2022, №1109/2022 від 03.11.2022, №1129/2022 від 09.11.2022, які стосуються викладеного вище питання.
Відповіді на зазначені вище запити відсилають до відповіді на запит № 1089/2022, у якій не міститься однозначного підтвердження чи спростування.
<b>
Номер відповіді:</b> 1234/2022
Консультація
№ 1235/2022
14.12.2022
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 1235/2022 щодо очікуваної вартості закупівлі: Суть питання: Чи існують інші нормативно-правові акти, окрім примірної методики (наказ Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275), щодо розрахунку очікуваної вартості закупівлі? Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” визначає засади здійснення закупівель. * Відповідно до пункту 11 частини першої статті 9 Закону, Мінекономіки розробило примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затверджену наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами). * Зазначена методика має рекомендаційний характер. * Замовник самостійно визначає очікувану вартість, враховуючи специфіку закупівлі, і може використовувати методику. * Інших нормативно-правових актів Мінекономіки щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі немає.
Планування закупівель
Консультація № 1235/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1235/2022 щодо очікуваної вартості закупівлі
Суть питання: Чи існують інші нормативно-правові акти, окрім примірної методики (наказ Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275), щодо розрахунку очікуваної вартості закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Видриган Антон Сергійович
<b>
Тема розширена:</b> Очікувана вартість закупівлі
<b>Суть питання:</b> Чи існуть нормативно-правові акти щодо розрахунку очікуваної вартості закупівлі окрім примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 ?
<b>
Номер відповіді:</b> 1235/2022
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
розроблення та затвердження:
Так, на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону Мінекономіки розроблена примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, що затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами). Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. Інших нормативно-правових актів Мінекономіки щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі немає.