Новини Мінекономіки
Консультація
№ 75/2023
27.01.2023
Інше
Консультація Мінекономіки № 75/2023: Суть питання: На підставі якого нормативного документу (Закон України "Про публічні закупівлі" чи постанова КМУ № 1178 від 12.10.2022) вносити зміни до договору про закупівлю, якщо договір укладено за Законом України "Про публічні закупівлі", але виникла потреба продовжити строк дії договору під час дії Особливостей? Висновки/Відповідь: 1. Загальні положення: * Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (посилання) та листом від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (посилання). * Рекомендовано переглянути відео курс “Професійно про закупівлі” (посилання), тема: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”. 2. Застосування законодавства: * Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. * Зміна істотних умов договору про закупівлю, укладеного за результатами процедури закупівлі, проведеної згідно Закону України "Про публічні закупівлі", здійснюється сторонами у тих випадках і порядку, які були передбачені у договорі відповідно до Закону.
Інше
Консультація № 75/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 75/2023
Суть питання: На підставі якого нормативного документу (Закон України "Про публічні закупівлі" чи постанова КМУ № 1178 від 12.10.2022) вносити зміни до договору про закупівлю, якщо договір укладено за Законом України "Про публічні закупівлі", але виникла потреба продовжити строк дії договору під час дії Особливостей?
Висновки/Відповідь:
1. Загальні положення:
* Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (посилання) та листом від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (посилання).
* Рекомендовано переглянути відео курс “Професійно про закупівлі” (посилання), тема: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”.
2. Застосування законодавства:
* Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
* Зміна істотних умов договору про закупівлю, укладеного за результатами процедури закупівлі, проведеної згідно Закону України "Про публічні закупівлі", здійснюється сторонами у тих випадках і порядку, які були передбачені у договорі відповідно до Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ВП Атоменергомаш
<b>Суть питання:</b> Замовником укладено договір про закупівлю за результатами проведення процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі". На даний час, враховуючи тривалість виконуємих робіт виникла необхідність продовжити строк виконання робіт та дії договору. Враховуючи, що Замовники та Учасники публічних закупівель здійснюють закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням вимог встановлених Особливостями, прошу надати роз'яснення на який нормативний документ (Закон України "Про публічні закупівлі" чи постанову КМУ № 1178 від 12.10.2022) необхідно посилатись у додатковій угоді, як на підставу для внесення змін?
<b>
Номер відповіді:</b> 75/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах
від 24.11.2020 №3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю"
та від
20.10.2022 № 3323-04/70997-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування",
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс
“Професійно про закупівлі”
, в якому також розглянуто тему:
“Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”
, що доступно за посиланням:
Окремо зазначаємо, що згідно з статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю, укладеного за результатами процедури закупівлі, проведеної згідно Закону України "Про публічні закупівлі", здійснюється сторонами у тих випадках і порядку, які були передбачені у договорі відповідно до Закону.
Консультація
№ 77/2023
27.01.2023
Інше
Консультація Мінекономіки №77/2023: Суть питання: Чи можна застосовувати ч. 3 ст. 631 ЦК України в договорі про закупівлю, якщо закупівля проводилась без використання електронної системи закупівель на підставі п. 11 Особливостей, затверджених Постановою КМУ №1178? Висновки/Відповідь: * Умови договору визначаються сторонами самостійно з дотриманням вимог ЦК України та ГК України. * Стаття 631 ЦК України передбачає можливість встановлення сторонами застосування умов договору до відносин, які виникли до його укладення. * При внесенні змін до договору сторони керуються ЦК України та ГК України (ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України). * Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 щодо змін у законодавстві за посиланням: http://surl.li/fdsds * Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон); * Особливості, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості); * Цивільний кодекс України (далі - ЦК України); * Господарський кодекс України (далі - ГК України).
Інше
Консультація № 77/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки №77/2023
Суть питання: Чи можна застосовувати ч. 3 ст. 631 ЦК України в договорі про закупівлю, якщо закупівля проводилась без використання електронної системи закупівель на підставі п. 11 Особливостей, затверджених Постановою КМУ №1178?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від філія АТ "НСТУ" "Вінницька РД "ВІНТЕРА"
<b>
Тема розширена:</b> Застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України
<b>Суть питання:</b> Чи можна застосовувати у Договорі про закупівлю ч.3 ст. 631 ЦК України, якщо закупівля проводилась на підставі п. 11 Особливостей затверджених Постановою 1178 Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про Публічні закупівлі»( а саме без використання електронної системи закупівель)
<b>
Номер відповіді:</b> 77/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 11 Особливостей для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
При цьому умови договору визначаються сторонами самостійно та з дотриманням вимог Цивільного та Господарського кодексів України (далі - ЦК України, ГК України).
Відповідно до статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Згідно зі статтею 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
При цьому у разі необхідності внесення змін до договору, такі зміни вносяться сторонами, керуючись ЦК України та ГК України. Так, статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни та розірвання господарських договорів визначено у статті 188 ГК України.
Принагідно інформуємо, що листом від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування",
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням
http://surl.li/fdsds
поінформовано суб'єктів сфери публічних закупівель щодо чергових змін, які відбулися в законодавстві.
Консультація
№ 78/2023
27.01.2023
Виконання договору
Опис консультації Мінекономіки (№ 78/2023): Суть питання: Як звітувати за договором про постачання природного газу, якщо частина платіжок заблокована в казначействі через перебування закладу на окупованій території? Звітувати по фактично сплаченій сумі чи включати заблоковані кошти? Висновки/Відповідь: * Див. відповідь на запит № 11/2023 на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. * Особливості держ. політики на тимчасово окупованих територіях регулюються Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (із змінами). * Господарська діяльність юридичних осіб з окупованої території дозволяється тільки після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України (частина 2 статті 13 Закону). * Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання з окупованої території, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.
Виконання договору
Консультація № 78/2023Огляд:
Опис консультації Мінекономіки (№ 78/2023):
Суть питання: Як звітувати за договором про постачання природного газу, якщо частина платіжок заблокована в казначействі через перебування закладу на окупованій території? Звітувати по фактично сплаченій сумі чи включати заблоковані кошти?
Висновки/Відповідь:
Див. відповідь на запит № 11/2023 на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Особливості держ. політики на тимчасово окупованих територіях регулюються Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (із змінами).
Господарська діяльність юридичних осіб з окупованої території дозволяється тільки після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України (частина 2 статті 13 Закону).
Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання з окупованої території, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.
Суть питання: Як звітувати за договором про постачання природного газу, якщо частина платіжок заблокована в казначействі через перебування закладу на окупованій території? Звітувати по фактично сплаченій сумі чи включати заблоковані кошти?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ЗДО (я\с) 5
<b>
Тема розширена:</b> Звіт про виконання договору
<b>Суть питання:</b> Доброго дня, Як прозвітувати за Договором про постачання природного газу, якщо заклад деякі платіжки завішані в казні і є кредиторками , в зв'язку з ти , що знаходиться на окупованій территорії і є захвачений окупаційною владою. Звітувати по факту, що було сплочено чи те що в казні завішено також додавати до звіту загальною суою. Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 78/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 11/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Крім цього, зазначаємо, що особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях України визначає Закон України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (із змінами) (далі – Закон ). Відповідно до частини 2 статті 13 Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання), яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.
Консультація
№ 79/2023
27.01.2023
Інше
Консультація Мінекономіки щодо застосування постанови №1178: Суть питання: Чи потрібне документальне підтвердження перебування замовника в зоні бойових дій при укладанні договорів без використання процедур закупівель згідно з пп. 2 п. 13 постанови №1178? Чи тотожні поняття "територія можливих бойових дій" та "територія бойових дій"? Висновки/Відповідь: Відповіді на питання містяться в попередніх консультаціях Мінекономіки, зокрема у запитах № 1205/2022, № 90/2023 та листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування". Посилання на зазначені матеріали: * https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d5623b8d-8680-47e2-ad6c-4f3c35ad2b01&lang=uk-UA * https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=60f4fa16-db31-401f-a46a-83bca6e9b5c5&lang=uk-UA * https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463
Інше
Консультація № 79/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо застосування постанови №1178
Суть питання:
Чи потрібне документальне підтвердження перебування замовника в зоні бойових дій при укладанні договорів без використання процедур закупівель згідно з пп. 2 п. 13 постанови №1178? Чи тотожні поняття "територія можливих бойових дій" та "територія бойових дій"?
Висновки/Відповідь:
Відповіді на питання містяться в попередніх консультаціях Мінекономіки, зокрема у запитах № 1205/2022, № 90/2023 та листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування".
Посилання на зазначені матеріали:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ГУ ДМС України у Харківській області
<b>
Тема розширена:</b> Застосування норм постанови №1178 від 12.10.2022 року
<b>Суть питання:</b> Добрий день! Чи потрібно додаткове документальне підтвердження того, що замовник перебуває у зоні проведення бойових дій, при заключені договорів без використання процедур закупівель відповідно до п.п 2 п.13 пост. 1178 від 12.10.22? Чи вважаються тотожними поняття "територія можливих бойових дій" та "територія бойових дій"?
<b>
Номер відповіді:</b> 79/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах
№
1205/2022, № 90/2023
та листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
, які розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d5623b8d-8680-47e2-ad6c-4f3c35ad2b01&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=60f4fa16-db31-401f-a46a-83bca6e9b5c5&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463
Водночас у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 74/2023
26.01.2023
Тендерний комітет або уповноважена особа
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи може особа з середньою освітою, але значним досвідом у закупівлях та відповідним сертифікатом, бути призначена фахівцем з публічних закупівель? Висновки/Відповідь: Питання регулюється листом Мінекономіки від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", який розміщено за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 74/2023Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи може особа з середньою освітою, але значним досвідом у закупівлях та відповідним сертифікатом, бути призначена фахівцем з публічних закупівель?
Висновки/Відповідь: Питання регулюється листом Мінекономіки від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", який розміщено за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
Суть питання: Чи може особа з середньою освітою, але значним досвідом у закупівлях та відповідним сертифікатом, бути призначена фахівцем з публічних закупівель?
Висновки/Відповідь: Питання регулюється листом Мінекономіки від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", який розміщено за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КЗ"Дніпропетровський геріатричний пансіонат"ДОР"
<b>Суть питання:</b> чи може бути призначена фахівцем з публічних закупівель особа, що має середню освіту, але великий досвід роботи у сфері публічних закупівель, пройшла відповідні навчання (отримала сертифікат) та фактично виконує цю роботу на протязі значного часу.
<b>
Номер відповіді:</b> 74/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06
“Щодо організації закупівельної діяльності замовника”
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
Консультація
№ 73/2023
25.01.2023
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 73/2023 щодо пов’язаних осіб у публічних закупівлях Суть питання: Чи є замовник (КНП) та учасник-переможець (КП) пов'язаними особами, якщо обидва підприємства мають одного засновника (Міську раду) та підзвітні одному уповноваженому органу управління? Чи зобов'язаний замовник відхилити пропозицію такого учасника на підставі пункту 7 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Відповідно до пункту 7 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник приймає рішення про відмову в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі, є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. Виходячи із наданої інформації, обидва підприємства – замовник та учасник, мають одного засновника – Міську раду, та є підконтрольні та підзвітні одному і тому ж органу управління. Відповідно, вони можуть бути визнані пов’язаними особами. У такому випадку, замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника-переможця на підставі пункту 7 статті 17 Закону.
Відкриті торги
Консультація № 73/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 73/2023 щодо пов’язаних осіб у публічних закупівлях
Суть питання: Чи є замовник (КНП) та учасник-переможець (КП) пов'язаними особами, якщо обидва підприємства мають одного засновника (Міську раду) та підзвітні одному уповноваженому органу управління? Чи зобов'язаний замовник відхилити пропозицію такого учасника на підставі пункту 7 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до пункту 7 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник приймає рішення про відмову в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі, є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Виходячи із наданої інформації, обидва підприємства – замовник та учасник, мають одного засновника – Міську раду, та є підконтрольні та підзвітні одному і тому ж органу управління. Відповідно, вони можуть бути визнані пов’язаними особами. У такому випадку, замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника-переможця на підставі пункту 7 статті 17 Закону.
Суть питання: Чи є замовник (КНП) та учасник-переможець (КП) пов'язаними особами, якщо обидва підприємства мають одного засновника (Міську раду) та підзвітні одному уповноваженому органу управління? Чи зобов'язаний замовник відхилити пропозицію такого учасника на підставі пункту 7 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до пункту 7 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник приймає рішення про відмову в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі, є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Виходячи із наданої інформації, обидва підприємства – замовник та учасник, мають одного засновника – Міську раду, та є підконтрольні та підзвітні одному і тому ж органу управління. Відповідно, вони можуть бути визнані пов’язаними особами. У такому випадку, замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника-переможця на підставі пункту 7 статті 17 Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Криворізька МЛ №5" КМР
<b>Суть питання:</b> Прошу надати роз’яснення щодо правомірності застосування пункту 7 статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” в наступній ситуації:
- Замовник відкритих торгів – Комунальне некомерційне підприємство, а Учасник-переможець відкритих торгів – Комунальне підприємство, мають одного засновника Міську раду, частка – 100%. Згідно Статуту у своїй діяльності обидва підприємства підконтрольні Власнику – Міській раді та підзвітні уповноваженому органу управління, яким є управління охорони здоров’я виконкому Міської ради.
На підставі вищевикладеного, просимо роз’яснити:
- Чи вважаються юридичні особи які мають одного засновника – Міську раду, пов’язаними особами.
- Чи зобов’язаний Замовник відхилити тендерну пропозицію такого Учасника-переможця через наявні підстави, визначені статтею 17 Закону.
<b>
Номер відповіді:</b> 73/2023
Консультація
№ 70/2023
24.01.2023
Відкриті торги
Суть питання: Чи можуть вважатися такими, що відбулися, відкриті торги, якщо подано лише одну тендерну пропозицію відповідно до Постанови КМУ № 1178? Висновки/Відповідь: Так, відкриті торги не відміняються, якщо подано лише одна тендерна пропозиція. Замовник розглядає таку пропозицію як найбільш економічно вигідну відповідно до пунктів 36-38 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178. * Закон України “Про публічні закупівлі” * Постанова КМУ від 12 жовтня 2022 року № 1178 (Особливості здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану) * Пункти 36-38 та 48 Особливостей. * Пункт 40 Особливостей.
Відкриті торги
Консультація № 70/2023Огляд:
Суть питання: Чи можуть вважатися такими, що відбулися, відкриті торги, якщо подано лише одну тендерну пропозицію відповідно до Постанови КМУ № 1178?
Висновки/Відповідь:
Так, відкриті торги не відміняються, якщо подано лише одна тендерна пропозиція. Замовник розглядає таку пропозицію як найбільш економічно вигідну відповідно до пунктів 36-38 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ
<b>
Тема розширена:</b> Аукціон
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати відповідь чи можуть вважатися такими, що відбулися, відкриті торги у разі подання тендерної пропозиції лише від одного учасника у разі проведення їх відповідно до Постанови № 1178 із змінами від 03.01.2023?
Просимо вказати норму, що підтверджує можливість розглядати і визначати переможцем відкритих торгів єдину тендерну пропозицію у таких відкритих торгах?
Дякуємо
<b>
Номер відповіді:</b> 70/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 13.01.2023 № 3323-04/1723-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості) на виконання вимог Закону.
Виходячи з пунктів 36-38 та 48 Особливостей, у разі якщо на відкриті торги була подана одна тендерна пропозиція, то у такому разі замовник не відміняє відкриті торги, а розглядає таку тендерну пропозицію з урахуванням положень пункту 40 Особливостей як таку, що визначена електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною. За результатами розгляду тендерної пропозиції на відповідність умовам, встановленим у тендерній документації, замовник приймає відповідне рішення. Зокрема, у разі якщо така тендерна пропозиція відповідає встановленим умовам щодо закупівлі, то замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Відповідно до пункту 48 Особливостей відкриті торги автоматично відміняються електронною системою закупівель у разі відхилення всіх тендерних пропозицій (у тому числі, якщо була подана одна тендерна пропозиція, яка відхилена замовником) або неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями.
Консультація
№ 71/2023
24.01.2023
Зміна істотних умов договору
ОК. Ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи обов'язково складати протокол тендерного комітету при внесенні змін до договору про закупівлю на підставі статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у 2020 році? Чи зобов'язаний замовник перевіряти достовірність довідок ТПП, наданих постачальником для обґрунтування зміни ціни? Висновки/Відповідь: 1. Щодо протоколу: Закон України "Про публічні закупівлі" (у редакції 2020 року) не містить прямої вимоги щодо обов'язкового складання протоколу тендерного комітету про внесення змін до договору. Підписання додаткової угоди є достатнім підтвердженням домовленостей сторін. Однак, для внутрішнього контролю та прозорості, оформлення рішення тендерного комітету протоколом є рекомендованим. 2. Щодо довідки ТПП: Замовник не зобов'язаний здійснювати перевірку достовірності інформації, зазначеної у довідках Торгово-промислової палати України, наданих постачальником. Відповідальність за достовірність наданої інформації несе постачальник. У випадку сумнівів щодо достовірності, замовник може звернутися до ТПП для отримання роз'яснень.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 71/2023Огляд:
ОК. Ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи обов'язково складати протокол тендерного комітету при внесенні змін до договору про закупівлю на підставі статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у 2020 році? Чи зобов'язаний замовник перевіряти достовірність довідок ТПП, наданих постачальником для обґрунтування зміни ціни?
Висновки/Відповідь:
1. Щодо протоколу: Закон України "Про публічні закупівлі" (у редакції 2020 року) не містить прямої вимоги щодо обов'язкового складання протоколу тендерного комітету про внесення змін до договору. Підписання додаткової угоди є достатнім підтвердженням домовленостей сторін. Однак, для внутрішнього контролю та прозорості, оформлення рішення тендерного комітету протоколом є рекомендованим.
2. Щодо довідки ТПП: Замовник не зобов'язаний здійснювати перевірку достовірності інформації, зазначеної у довідках Торгово-промислової палати України, наданих постачальником. Відповідальність за достовірність наданої інформації несе постачальник. У випадку сумнівів щодо достовірності, замовник може звернутися до ТПП для отримання роз'яснень.
Суть питання: Чи обов'язково складати протокол тендерного комітету при внесенні змін до договору про закупівлю на підставі статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у 2020 році? Чи зобов'язаний замовник перевіряти достовірність довідок ТПП, наданих постачальником для обґрунтування зміни ціни?
Висновки/Відповідь:
1. Щодо протоколу: Закон України "Про публічні закупівлі" (у редакції 2020 року) не містить прямої вимоги щодо обов'язкового складання протоколу тендерного комітету про внесення змін до договору. Підписання додаткової угоди є достатнім підтвердженням домовленостей сторін. Однак, для внутрішнього контролю та прозорості, оформлення рішення тендерного комітету протоколом є рекомендованим.
2. Щодо довідки ТПП: Замовник не зобов'язаний здійснювати перевірку достовірності інформації, зазначеної у довідках Торгово-промислової палати України, наданих постачальником. Відповідальність за достовірність наданої інформації несе постачальник. У випадку сумнівів щодо достовірності, замовник може звернутися до ТПП для отримання роз'яснень.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Поромівська сільська рада
<b>
Тема розширена:</b> Зміна істотних умов договору
<b>Суть питання:</b> Тендерний комітет у 2020 році закуповував дизельне паливо, декілька разів по 41 ст. піднімали ціну до 10% , Постачальник надав висновки торгово-промислової палати, чим підтвердив коливання ціни на ринку. Додаткові угоди підписали, але на той час тендерний комітет не зробив проколів про внесення змін до договору.
На даний момент до нас приїхало ДАСУ та аудиторша хоче бачити згадані вище протоколи.
У законі немає такої норми про обов'язковість протоколу про внесення змін до договору, притримуюся такої думки, що підписання такого протоколу це є право, а не обов'язок, а отже він є необовязковим.
І ще аудит, говорить, що в час підписання додаткових угод - підняття ціни на ринку, як такого - не було і довідка ТПП не правильна, але таку довідку нам надав Постачальник, хіба в наші повноваження входить, щоб ми перевіряли правильність довідок ТПП?
Допоможіть, будь ласка!
<b>
Номер відповіді:</b> 71/2023
Консультація
№ 72/2023
24.01.2023
Виконання договору
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 72/2023): Суть питання: Як відобразити у звіті про виконання договору суму оплати, якщо існує кредиторська заборгованість за договором, яка планується до сплати в майбутньому після виділення бюджетних коштів? Висновки/Відповідь: Мінекономіки переадресовує до відповіді, наданої у запиті № 11/2023, яка розміщена за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bbeb165a-7371-4949-aff4-ed121d7d8ec1&lang=uk-UA Варто ознайомитись із зазначеною відповіддю для отримання роз'яснень.
Виконання договору
Консультація № 72/2023Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 72/2023)
Суть питання: Як відобразити у звіті про виконання договору суму оплати, якщо існує кредиторська заборгованість за договором, яка планується до сплати в майбутньому після виділення бюджетних коштів?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки переадресовує до відповіді, наданої у запиті № 11/2023, яка розміщена за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bbeb165a-7371-4949-aff4-ed121d7d8ec1&lang=uk-UA
Варто ознайомитись із зазначеною відповіддю для отримання роз'яснень.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і Ольги Тропіних" Херсонської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Яку суму оплати вказувати у звіті про виконання договору коли наявна кредиторська заборгованість, яка можливо буде сплачена при виділенні бюджетних коштів
<b>Суть питання:</b> Згідно плану використання бюджетних коштів на 2022 рік були заключені договори на постачання комунальних послуг на 2022 рік. У зв’язку з військовою агресією Російсьої Федерації, робота казначейської служби у м. Херсоні була паралізована, платежі не здійснювалися. На 01.01.2023р. наявна кредиторська заборгованість, так як відсутній головний розпорядник коштів і відсутнє фінансування. До 27.01.2023р. потрібно оприлюднити звіти про виконання договорів, Чи можливо суму оплати вказати фактичну з урахуванням кредиторської заборгованості, яка потім буде оплачена при наявності коштів? В іншому випадку як буде здійснюватися потім оплати заборгованності по цим договорам?
<b>
Номер відповіді:</b> 72/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 11/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bbeb165a-7371-4949-aff4-ed121d7d8ec1&lang=uk-UA
Консультація
№ 67/2023
23.01.2023
Відкриті торги
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи правомірно збільшити суму договору про капітальний ремонт (UA-2021-08-12-000222-b), враховуючи зростання цін на матеріали у 2022 році та статус об'єкту як культурної спадщини, зважаючи на відмову казначейства та управління капітального будівництва? Висновки/Відповідь: Питання можливості внесення змін до договору про закупівлю у зв'язку із збільшенням ціни на товар регулюється пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Цей пункт передбачає можливість зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови документального підтвердження такого коливання. Враховуючи обставини, викладені в зверненні, а саме зростання цін на матеріали, які використовувалися в ході проведення робіт, замовник може скористатися положеннями пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» для збільшення суми договору, якщо коливання цін на ринку відповідних матеріалів документально підтверджено Головним управлінням статистики у Сумській області. При цьому збільшення ціни договору не може перевищувати 10 відсотків.
Відкриті торги
Консультація № 67/2023Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи правомірно збільшити суму договору про капітальний ремонт (UA-2021-08-12-000222-b), враховуючи зростання цін на матеріали у 2022 році та статус об'єкту як культурної спадщини, зважаючи на відмову казначейства та управління капітального будівництва?
Висновки/Відповідь:
Питання можливості внесення змін до договору про закупівлю у зв'язку із збільшенням ціни на товар регулюється пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Цей пункт передбачає можливість зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови документального підтвердження такого коливання.
Враховуючи обставини, викладені в зверненні, а саме зростання цін на матеріали, які використовувалися в ході проведення робіт, замовник може скористатися положеннями пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» для збільшення суми договору, якщо коливання цін на ринку відповідних матеріалів документально підтверджено Головним управлінням статистики у Сумській області. При цьому збільшення ціни договору не може перевищувати 10 відсотків.
Суть питання: Чи правомірно збільшити суму договору про капітальний ремонт (UA-2021-08-12-000222-b), враховуючи зростання цін на матеріали у 2022 році та статус об'єкту як культурної спадщини, зважаючи на відмову казначейства та управління капітального будівництва?
Висновки/Відповідь:
Питання можливості внесення змін до договору про закупівлю у зв'язку із збільшенням ціни на товар регулюється пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Цей пункт передбачає можливість зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови документального підтвердження такого коливання.
Враховуючи обставини, викладені в зверненні, а саме зростання цін на матеріали, які використовувалися в ході проведення робіт, замовник може скористатися положеннями пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» для збільшення суми договору, якщо коливання цін на ринку відповідних матеріалів документально підтверджено Головним управлінням статистики у Сумській області. При цьому збільшення ціни договору не може перевищувати 10 відсотків.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП Сумської обласної ради "Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань"
<b>
Тема розширена:</b> Збільшення суми договору по проведенню капітального ремонту
<b>Суть питання:</b> В серпні 2021 року проведено відкриті торги "Капітальний ремонт приміщень «Обласного клінічного медичного центру соціально небезпечних захворювань» за адресою м. Суми, площа Троїцька, 16" , ідентифікатор закупівлі UA-2021-08-12-000222-b. Об'єкт ремонту віднесено до культурної спадщини, тому вносилися зміни до проектної документації, потім на території області розпочалися військові дії і ремонтні роботи розпочалися тільки в травні 2022 року. До кінця 2022 року значно виросли ціни на матеріали, які використовувалися в ході проведення робіт. На сьогоднішній день виконавець робіт вимагає збільшення суми договору на 360,0 тис. грн. надавши нам листа від Головного управління статистики у Сумській області про індекси споживчих цін за 2022 рік. Ми , як замовники відмовляємо їм у збільшенні суми договору, мотивуючи це тим, що це були відкриті торги і ми не маємо права збільшувати суму договору. Такої позиції притримується і Державне казначейство м. Київ та управління капітального будівництва області (усні консультації). Просим надати алгоритм дій у вирішенні даного питання.
<b>
Номер відповіді:</b> 67/2023
Консультація
№ 68/2023
23.01.2023
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 68/2023 щодо пов'язаних осіб: Суть питання: Яким чином відхилити пропозицію учасника, якщо встановлено факт пов’язаності осіб з іншими учасниками, уповноваженою особою або керівником замовника, враховуючи пункт 47 Особливостей? Висновки/Відповідь: * Замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо встановлено, що цей учасник є пов'язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі, уповноваженою особою (особами) або керівником замовника (згідно з підпунктом 7 пункту 44 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022). * З питань технічної реалізації зазначених вимог в електронній системі закупівель слід звертатися до ДП "ПРОЗОРРО", оскільки згідно з наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648, веб-портал Prozorro (www.prozorro.gov.ua) є інформаційно-телекомунікаційною системою Уповноваженого органу. * Закон України “Про публічні закупівлі” встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель.
Відкриті торги
Консультація № 68/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 68/2023 щодо пов'язаних осіб
Суть питання: Яким чином відхилити пропозицію учасника, якщо встановлено факт пов’язаності осіб з іншими учасниками, уповноваженою особою або керівником замовника, враховуючи пункт 47 Особливостей?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
<b>
Тема розширена:</b> Пов’язані особи
<b>Суть питання:</b> Якщо під час перевірки Учасника встановлено факт пов’язаності осіб. Яким чином відхилити пропозицію Учасника с огляду на підстави відхилення, визначені пунктом 47 Особливостей.
<b>
Номер відповіді:</b> 68/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з підпунктом 7 пункту 44 Особливостей замовник
приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
При цьому, оскільки наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет:
www.prozorro.gov.ua
, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”), з питань технічної реалізації вимог законодавства слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Консультація
№ 69/2023
23.01.2023
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 69/2023: Суть питання: Чи може замовник укласти прямий договір на 45 тис. грн., якщо вже планує укласти два прямих договори на 110 тис. грн. та 95 тис. грн. (згідно з пп. 5 п. 13 Постанови КМУ №1178) за одним ДК, а загальна сума закупівель складатиме 250 тис. грн.? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", який розміщено на сайті Уповноваженого органу: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667. Рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
Допорогові закупівлі
Консультація № 69/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 69/2023
Суть питання: Чи може замовник укласти прямий договір на 45 тис. грн., якщо вже планує укласти два прямих договори на 110 тис. грн. та 95 тис. грн. (згідно з пп. 5 п. 13 Постанови КМУ №1178) за одним ДК, а загальна сума закупівель складатиме 250 тис. грн.?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", який розміщено на сайті Уповноваженого органу: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667. Рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент "Центр надання адміністративних послуг" Черкаської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> вибір способу проведення закупівлі
<b>Суть питання:</b> Підприємство у 2023 році планує провести закупівлю трьох послуг за одним ДК у різних постачальників на загальну суму 250 тис. грн., зокрема, дві послуги шляхом укладання прямих договорів з підприємствами, послуги яких можуть бути надані виключно такими суб’єктами господарювання (підпункт 5 пункту 13 Постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178), на 110 тис. грн. та 95 тис. грн. відповідно.
Чи має право підприємство замовник укласти прямий договір на суму 45 тис. грн. з третім постачальником?
<b>
Номер відповіді:</b> 69/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі
від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (
щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані
,
щодо переліку виключень),
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. До компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.