<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП КОМПЛЕКТ-ЛІГА" <b> Тема розширена:</b> підтвердження ступеня локалізації <b>Суть питання:</b> 28.12.2022 товариство звернулося із запитом щодо локалізації товарів, які підпадають під вимогу підтвердження ступеня локалізації відповідно до положень Постанови КМУ від 02.08.2022 №861, та країною походження яких є Китайська Народна Республіка. Китайська Народна Республіка є членом СОТ, проте НЕ ВХОДИТЬ до Переліку країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, а також переліку країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, які опубліковано на офіційному веб-сайті Мінекономіки. Відповідь на наш попередній запит містить посилання на листи Мінекономіки «Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях», від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 «Щодо локалізації», від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 «Щодо інтерактивного інструменту «Локалізація-tool». Разом з тим, вказані листи не містять чітких роз’яснень щодо порядку закупівлі товарів, які підпадають під вимогу підтвердження ступеня локалізації, проте є повністю імпортними та країною походження яких є Китайська Народна Республіка. Враховуючи викладене, просимо чітко вказати, чи застосовується вимога про підтвердження ступеня локалізації до товарів, які входять до Переліку, визначеного підпунктом 6-1 пункту 2 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України «Про публічні закупівлі», країною походження яких є Китайська Народна Республіка. Чи достатньо закупівлю таких товарів підтверджувати сертифікатом про походження товару, оскільки товар є 100 % імпортним та частка національної складової у ньому відсутня? <b> Номер відповіді:</b> 28/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на  питання міститься в запиті № 1019/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8457ea87-8a71-4deb-a221-007b17b8b2ea&lang=uk-UA Поряд з цим, згідно із статтею ХХІІ Угоди про державні закупівлі до цієї Угоди може приєднатися будь-який член СОТ на умовах, погоджених між цим членом та її Сторонами. Відповідно до статті ХІІ Угоди про заснування Світової організації торгівлі до цієї Угоди на умовах, що підлягають погодженню, може приєднатися “будь-яка держава чи окрема митна територія, яка має повну автономію в провадженні своїх зовнішніх торговельних відносин та інших питань, передбачених у цій Угоді та багатосторонніх торговельних угодах”. Слід зазначити, що Китайська Народна Республіка стала членом СОТ з 11 грудня 2001 року, проте до цих пір не є стороною Угоди про державні закупівлі. Водночас Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю, – член СОТ з 1 січня 1995 року (є одним із засновників цієї організації, оскільки був стороною Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1947 року) та приєднався до Угоди про державні закупівлі 19 червня 1997 року. У контексті запиту ТОВ “НВП КОМПЛЕКТ-ЛІГА” стосовно підтвердження закупівлі товарів сертифікатом про походження слід зазначити, що документи та порядок підтвердження країни походження товару визначено главою 7 Митного кодексу України. При цьому згідно із частиною третьою статті 36 Митного кодексу України “під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару”. Крім того, Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю, внесено до Переліку кодів країн світу, затвердженого Державною службою статистики України від 08 січня 2020 року № 32.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління з будівництва ремонту та реконструкції Департаменту житлово-комунального господарства <b> Тема розширена:</b> Обчислення перебігу строків для оприлюднення документів <b>Суть питання:</b> Управління з будівництва ремонту та реконструкції Департаменту житлово-комунального господарства звертається до вас щодо такого. У Законі України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) строки діляться на дві категорії: одні починають перебіг «з дати», а інші – «з дня». У зв’язку з чим виникають спірні питання щодо обчислення таких строків. Для належного та своєчасного виконання вимог Закону замовники та учасники повинні розуміти та дотримуватися строків, відведених для вчинення відповідних дій. Відповідно до ст. 9 Закону, просимо надати обґрунтовану письмову відповідь на адресу Управління та на E-mail: [email protected] . <b> Номер відповіді:</b> 29/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. При цьому відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. З огляду на викладене для обчислення перебігу строків необхідно керуватися Цивільним кодексом України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом, в якому визначаються строки, перебіг яких починається після настання певної події, з якою пов’язаний її початок. У такому разі перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний її початок, та вважається першим днем для вчинення певної дії, яка має юридичне значення.

<b>Запит від:</b> Запит від Углєвата Дар'я Олександрівна <b> Тема розширена:</b> Застосування 631 ЦКУ <b>Суть питання:</b> Чи можна в договорах, укладених без проведення відкритих торгів відповідно до п.13 пп.2 постанови 1178, застосувати ч.3 ст.631 ЦК? Підстава для укладення прямого договору - замовник перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій на момент прийняття рішення про здійснення закупівлі або її здійснення. <b> Номер відповіді:</b> 30/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа "Центр надання соціальних послуг" Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області <b>Суть питання:</b> Установа знаходиться на тимчасово окупованій території Запорізької області. На постійному перебуванні знаходиться 40 чоловік - особи, які потребують догляду. Скажіть, будь ласка, чи може установа здійснювати закупівлю товарів, а саме продуктів харчування? (Суми по кодам дк до 100 тисяч гривень). <b> Номер відповіді:</b> 31/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Крім цього, зазначаємо, що особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях України визначає Закон України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (із змінами) (далі – Закон ). Відповідно до частини 2 статті 13 Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання), яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональна філія "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> Відображення предмету закупівлі у плані закупівель <b>Суть питання:</b> п. 27 статті 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" визначає предмет закупівлі "роботи" у тому числі як: "...роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації". В той же час п.22 статті 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачає визначення предмету закупівлі: ",,, Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку". Крім того, пунктом 13 Порядку, що затверджений наказом МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ від 11.06.2020 №1082 визначено : "...в окремих полях заповнюється інформація щодо...коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі - роботи". Враховуючи вищевикладене, та те, що роботи з будівництва та проєктування є зовсім різними предметами закупівель за кодами Єдиного закупівельного словника (ДК 021-2015), прошу пояснити яким чином, у разі закупівлі робіт з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, визначати предмет закупівлі, та передбачати його у плані закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 32/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №122/2022, розташованому на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=91f44f96-a3ff-4a32-85ea-78e6c60d6a11&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Національний музей історії України <b>Суть питання:</b> Як (де, яким чином) можна ознайомитись з Методикою формування ціни на послуги, які надаються органами поліції охорони, яка мала б вже бути затверджена і про яку йдеться в Постанові КМУ №975 від 18.11.2018? <b> Номер відповіді:</b> 33/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, відповідно до Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 878 (зі змінами), Міністерство внутрішніх справ України (МВС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МВС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах: забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг; захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні; цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Тому з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 р. № 975 "Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах" слід звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Книш Микола Вікторович <b> Тема розширена:</b> Процедурні питання самостійного здійснення відокремленим підрозділом замовника закупівель для задоволення потреб такого підрозділу <b>Суть питання:</b> Відповідно до положень абз. 2 п. 15 постанови КМУ № 1178, за рішенням замовника його відокремлений підрозділ може здійснювати закупівлю самостійно для задоволення потреб такого підрозділу. У такому випадку предмет закупівлі визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу. Інформація про потребу в закупівлі, що повинна бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься до річного плану замовника. Разом з тим, що відповідно до абз. 1 стор. 5 листа Мінекономіки № 3323-04/78667-06 від 08.12.2022, інформація про потребу в закупівлі, що має бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься як до річного плану відокремленого підрозділу, так і до річного плану замовника. У зв’язку з вищевикладеним, прошу надати роз’яснення з приводу наступних питання. 1. Для самостійного здійснення відокремленим підрозділом замовника закупівель для задоволення потреб такого підрозділу, такому відокремленому підрозділу необхідно (обов’язково/бажано) зареєструватись в електронній системі закупівель? 2. Оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі, що публікується під час самостійного здійснення закупівель для потреб відокремленого підрозділу, здійснюється як від імені відокремленого підрозділу, так і від імені замовника, чи лише від імені одного з них? 3. Оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, щодо договору, укладеного відокремленим підрозділом замовника під час самостійного здійснення закупівель для потреб такого підрозділу, здійснюється як від імені відокремленого підрозділу, так і від імені замовника, чи лише від імені одного з них? <b> Номер відповіді:</b> 34/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами) стор. 3-5 ) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості). Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Щодо питання 1 Відокремлені підрозділи (філії та представництва) здійснюють публічні закупівлі від імені замовника та відповідно до пункту 15 Особливостей за рішенням замовника можуть здійснювати закупівлю самостійно для задоволення своїх потреб. При цьому реєстрація користувача в електронній системі закупівель здійснюється одним із способів ідентифікації згідно з пунктом 4 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. Довідкова інформація розміщена на сайті, який адмініструє  ”ДП Прозорро (infobox.prozorro.org) за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/z-chogo-pochati-robotu-v-sistemi-prozorro-1 . Отже, для здійснення публічних закупівель відокремлені підрозділи замовника можуть самостійно зареєструватись відповідно до Порядку функціонування системи в електронній системі закупівель. Щодо питання 2 У вищезазначеному листі у розділі “Щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами)”  міститься інформація про поняття відокремлених підрозділів згідно Цивільного та Господарського кодексів України. Так, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб за наявності рішення замовника - юридичної особи можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг самостійно для задоволення власних потреб, у тому числі самостійно у відповідності до порядку проведення відкритих торгів Особливостей оприлюднювати оголошення про їх проведення.  При цьому зазначаємо, що  інформація про потребу в закупівлі, що має бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься як до річного плану відокремленого підрозділу, так і до річного плану замовника. Щодо питання 3 З огляду на  вимоги статті 5 Закону, пунктів 11 та 15 Особливостей звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднюється відповідно до пункту 3-8 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель лише відокремленими підрозділами, які самостійно здійснюють такі закупівлі. Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, що проведений 26.10.2022 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Нові особливості закупівель на час воєнного стану", що доступний за посиланням: https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/425413073090553 або у Youtube: https://bit.ly/1178_webinar

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> 24 години <b>Суть питання:</b> Пунтом 40 Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 передбачено: "Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції)". Розглянувши відповідь на запит 1236/2022 просимо вас підтвердити, що в зазначеному вище тесті слово "відсутність" відноситься як до "забезпечення тендерної пропозиції", так і до "інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі". Тобто, якщо якась характеристика, що вимагалась, не вказана - 24 години на усунення не надаються, якщо вказана, але не вірно, то виправити можливо (звичайно без зміни моделі). Дуже дякую. <b> Номер відповіді:</b> 35/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання в межах компетенції Уповноваженого органу міститься в запиті № 1236/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c2da2af3-333e-4e01-aa26-c9ed3cbc7bdf&lang=uk-UA При цьому, повідомляємо, що наразі Мінекономіки розроблено проект змін до постанови № 1178 та листом від 03.02.2023 надіслано на погодження до заінтересованих органів, яким зокрема уточнюється редакція абзацу другого пункту 40 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – Особливості). Проектом пропонується, що  під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Отже, порушене питання щодо пункту 40 Особливостей враховане при розробленні проекту постанови, яким пропонується внести зміни редакційного характеру з метою однозначного розуміння  та правозастосування.

<b>Запит від:</b> Запит від Підгурська Наталія Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> забезпечення тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> Доброго дня. У формі забезпечення тендерної пропозиції, затвердженій наказом Мінекономіки №2628, вказано, зокрема, наступне: "3. За цією гарантією гарант безвідклично зобов’язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 робочих / банківських днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі - вимога). Вимога надається бенефіціаром на поштову адресу гаранта та повинна бути отримана ним протягом строку дії гарантії. Вимога може бути передана через банк бенефіціара, який підтвердить автентичним SWIFT-повідомленням на SWIFT-адресу гаранта достовірність підписів та печатки бенефіціара (у разі наявності) на вимозі та повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу (у разі, якщо гарантом є банк). Вимога повинна супроводжуватися копіями документів, засвідчених бенефіціаром та скріплених печаткою бенефіціара (у разі наявності), що підтверджують повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу". Підкажіть, будь-ласка, якщо вимога передається через банк бенефіціара, який підтверджує автентичним SWIFT-повідомленням на SWIFT-адресу гаранта достовірність підписів та печатки бенефіціара (у разі наявності) на вимозі та повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу, чи повинна всеодно вимога (в паперовому вигляді) направлятись також і на поштову адресу і обовязково (в любому випадку, чи вона направляється безпосередньо бенефіціаром чи через його банк із SWIFT-повідомленням ) супроводжуватися копіями документів, засвідчених бенефіціаром та скріплених печаткою бенефіціара (у разі наявності), що підтверджують повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 24/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 на виконання вимог Закону. Поряд з цим пунктом 11 частини першої статті 9 Закону однією з основних функцій Уповноваженого органу у сфері закупівель є розроблення та затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Так, на виконання Закону Мінекономіки розроблено форму і Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, які затверджено наказом Міністерства від 14.12.2020 № 2628 “Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції” (далі – наказ № 2628), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2021 за № 275/35897. Так, згідно пункту 3 форми, вимога може бути передана через банк бенефіціара , який підтвердить автентичним SWIFT-повідомленням на SWIFT-адресу гаранта достовірність підписів та печатки бенефіціара (у разі наявності) на вимозі та повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу ( у разі, якщо гарантом є банк ). Водночас, оскільки відповідно до Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна, і ураховуючи, шо наказ  № 2628 погоджувався Національним банком України, з порушеного питання пропонуємо додатково звертатися до вказаного органу та /або банку-гаранта у конкретному випадку.

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "Укрнафта" <b> Тема розширена:</b> Порядок закупівлі державними установами послуг АТ Укрзалізниці. <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення, щодо вибору процедури закупівлі для закупівлі державною установою послуг які надаються АТ Укрзалізниця. Відповідь 789/2022 не надає розгорнутої інформації. Прошу пояснити чому вибирається саме ця процедура. <b> Номер відповіді:</b> 25/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 20.10.2022  № 3323-04/70997-06, від 08.12.2022 №3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. До компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Архітекурно-будівельний інжиніринг" <b> Тема розширена:</b> Коригування договірної ціни та внесення змін до договору підряду у звязку із зміною симтеми оподаткування <b>Суть питання:</b> Відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами проведеної процедури відкритих торгів Державне підприємство «Архітектурно-будівельний інжиніринг» уклало договір на виконання будівельних робіт з підрядною організацією, яка є платником ПДВ. Згідно умов підрядного договору договірна ціна сформована з урахування ПДВ. 3 01 квітня 2022 року підрядна організація-виконавець робіт, тимчасово, до припинення або скасування військового стану скористалась можливістю переходу на спрощену систему оподаткування та є на період військового стану платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу. На даний час виникла необхідність оплати виконаних робіт. Враховуючи те, що згідно умов договору договірна ціна визначена з урахуванням ПДВ, то постає питання щодо необхідності внесення змін до договору та коригування договірної ціни. Однак, відповідно до п. 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування. Крім того, перехід на спрощену систему оподаткування передбачений на період дії військового стану, після його завершення підрядна організація відновить свій статус платника ПДВ. Враховуючи зазначене, просимо надати роз’яснення чи потрібно вносити зміни до договору підряду та коригувати договірну ціну у зв’язку із переходом підрядної організації на спрощену систему оподаткування, і якщо потрібно, то чи є пункт 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» підставою для внесення відповідних змін. <b> Номер відповіді:</b> 26/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 858/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35b59490-5d0d-440a-ad9b-d72bd421da06&lang=uk-UA Водночас зазначаємо, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент регіонального розвитку КОДА <b> Тема розширена:</b> Збільшення вартості договорів про закупівлю, укладених у попередні роки <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Департамент регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації є Замовником (далі –Департамент) в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та звертається до Вас з наступним. Департаментом в 2020-2021 роках відповідно до чинного законодавства було проведено процедури закупівель на закупівлю робіт та укладено довгострокові договори. У зв’язку із введеням в дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», фінансування об’єктів будівництва, виконання робіт яких планувалося в 2022 році було призупинено. На об’єкти будівництва, виконання робіт яких планувалося у 2022 році було заплановано ліміт коштів на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами за прогнозним індексом споживчих цін на поточні роки, який був складовою основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2022-2023 роки (Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2021 р. № 586). Станом на сьогодні, рівень фактичного індексу споживчих цін за даними Міністерства фінансів України перевищує, запланований в мирний час приблизно в три рази. Крім того, відповідно до листа-роз'яснення Міністерства економіки України від 23.11.2022 №3014-05/76265-03 щодо основних прогнозних макропоказників на 2021-2023 роки, індекс споживчих цін станом на 29.10.2022 зазначено 128,4. Отже, ліміту коштів на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами для об’єктів будівництва за проектами 2021 року ніяким чином не вистачить для реалізації будівництва та виконання зобов’язань Підрядників за договорами підряду 2020-2021років. Тому, після перепроходження експертизи за напрямком кошторисної докуменації, Замовник планує отримати нові Зведені кошторисні розрахунки на залишок робіт, вартість яких буде перевищувати 10%. Враховуючи викладене вище, просимо надати роз’яснення, чи може Департамент збільшити вартість Договору про закупівлю на підставі пункту 7 частини 5 статті 41 Закону, а саме: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, або яким чином Департаменту збільшити вартість укладених Договорів, оскільки розірвати їх неможливо, у зв’язку з наявними гарантійними зобов’язаними Підрядників, передбаченими умовами Договору? Крім того, просимо розглянути можливість внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та/або Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 та врегулювати питання щодо зміни вартості робіт у будівництві, враховуючи обставини, які ніхто не міг передбачити при укладенні початкового договору, та які зумовлюють до необхідності значного підвищення вартості договору. <b> Номер відповіді:</b> 27/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" ( Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю ), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Разом з тим повідомляємо, що групою народних депутатів України розроблено та підготовлено проект Закону “Про внесення зміни до розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” щодо забезпечення умов для виконання договорів про закупівлю робіт та послуг”. Законопроект має на меті внесення змін, які  дозволять уникнути ризиків невиконання укладених договорів підряду. Норми законопроекту створять можливість сторонам договору обґрунтовано та за взаємною згодою змінити ціну договору про закупівлю, що укладений до або під час дії правового режиму воєнного стану, після проходження повторної експертизи. Пропонуємо ознайомитись з текстом проекту Закону “Про внесення зміни до розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” щодо забезпечення умов для виконання договорів про закупівлю робіт та послуг” за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40802 Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" ( Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю ), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: