<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІК ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" <b> Тема розширена:</b> Чи не є дикримінаційною вимога щодо наявності власних сервісних центрів по регіонам поставки товару <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу повідомити, чи є ємне визначення терміну "дискримінаційни вимоги" для уникнення суперечок між Закомником та Учасником та допомогти визначити, чи є підстава для звернення до АМКУ щодо вимоги Закомника щодо наявності сервісних центрів у конкретній області, а не на всій території України. Закупівля: UA-2023-02-22-000540-a Вимога Участника та відповідь Замовника: https://my.zakupki.prom.ua/cabinet/purchases/state_purchase_complaint/purchase_claims/412714/claim/view?back=LzQxMDExNTcxL2xpc3Q= Прошу взяти до уваги, що згідно з ЗУ "Про публічні закупівлі" (надалі- Закон): Скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, встановленого до внесення змін до тендерної документації. Таким чином, отримавши відповіть від Замовника за два дні до проведення тендеру, Учасник вже не може оскаржити його відповідь, незважаючи на упевненність Участника щодо неправомірності дій Замовника. Тож у даному випадку це питання більше на наступні закупівлі, щоб мати можливість вплинути на Замовника в розрізі організації закупівель у максимальній відповідності Закону задля забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції. Заздалегідь дякую. <b> Номер відповіді:</b> 141/2023 <b> Відповідь:</b> З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель визначених частиною четвертою статті 5 Закону. Підстави для відхилення замовником тендерної пропозиції установлені пунктом 41 Особливостей та передбачають обов'язкове зазначення аргументації в електронній системі закупівель рішення про відхилення тендерної пропозиції. Поряд з цим, згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальність "С.С.Скафолдінг" <b> Тема розширена:</b> Зміна юридичної адреси <b>Суть питання:</b> Товариство з обмеженою відповідальність "С.С.Скафолдінг" хоче змінити юридичну адресу. Для участі у тендерах ми використовуємо сертифікати,в яких вказана адреса.Чи зміна адреси може спричинити відхилення тендерної пропозиції?Чи треба змінювати сертифікати? <b> Номер відповіді:</b> 136/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації мають зазначатися опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 710 (далі - наказ № 710) затверджено перелік формальних помилок (далі – Перелік), який є вичерпним. При цьому замовник в тендерній документації зазначає опис формальних помилок керуючись Переліком. При цьому відповідно до пункту 10 Переліку подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що містить (містять) застарілу інформацію про назву вулиці, міста, найменування юридичної особи тощо, у зв'язку з тим, що такі назва, найменування були змінені відповідно до законодавства після того, як відповідний документ (документи) був (були) поданий (подані) є формальною помилкою. Отже, в тендерній документації замовником самостійно в довільній формі зазначається опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, із урахуванням Переліку формальних помилок, який затверджено наказом № 710. При цьому підстави для відхилення замовником тендерної пропозиції установлені пунктом 41 Особливостей та передбачають обов'язкове зазначення аргументації в електронній системі закупівель рішення про відхилення тендерної пропозиції. Поряд з цим, згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від кп ККП м.Ржищів <b> Тема розширена:</b> досудове розслідування <b>Суть питання:</b> Чи правомірний п.9.2 договору про закупівлю паливомастильних матеріалів в 2021р .< жодна із стрін не несеніякої відповідальності перед третіми сторонами за справжність інформації а також будь-якої документації отриманої від іншої сторони > <b> Номер відповіді:</b> 135/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Щодо укладання договору у зв'язку з нагальною потребою <b>Суть питання:</b> Заблокована процедура закупівлі, предметом якої є послуги з організації харчування в закладах освіти у зв’язку з тим, що Учасник оскаржує рішення Замовника щодо відхилення його пропозиції. Якщо договір не буде укладено вчасно, неможливо буде продовжувати харчування дітей пільгових категорій, що призведе до негативних соціальних наслідків та реакції суспільства. В п.13 Постанови КМУ № 1178 не передбачена підстава, за якою можна було б укласти договір без застосування електронної системи закупівель в сумі не більше 20% від суми тендеру, який оскаржується. Просимо надати консультацію, чи правомірним буде укладання договору без застосування електронної системи закупівель на період оскарження тендеру на підставі пп.4 п.13, а саме: існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів? <b> Номер відповіді:</b> 133/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті 96/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Томашпільський центр первинної медико - санітарної допомоги" Томашпільської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Учасник відмовляється від укладення договору <b>Суть питання:</b> Замовник на початку року оголосив відкриті торги з особливостями на закупівлю бензину на 300 тис. грн. Закупівля не відбулась, так як жоден учасник не зайшов. Замовник вирішив укласти прямий договір на 2023 рік на 300 тис. грн з постачальником (АЗС в місті одна). Учасник укладати договір на цілий рік, на всю суму відмовився через нестабільну ситуацію на ринку пального. Як проводити замовнику закупівлю пального, щоб уникнути порушень? <b> Номер відповіді:</b> 134/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо строку дії договору про закупівлю, щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому, відповідно до підпункту 2 пункту19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13)  Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, в разі погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ЮНІВЕРСАЛ МАШІНЕРІ" <b> Тема розширена:</b> перелік товарів із українською локалізацією <b>Суть питання:</b> Добрий день. На сайті прозоро існує перелік товарів які мають українську локалізацію та допущені до закупівлі у відповідності до вимог Закон України № 1977-IX (в частині вимог до ступеня локалізації виробництва). Окремі окремі недобропорядні підприємства та організації (можливо шахраї) здійснили внесення інформації про відсоткі локалізації виробноцтва не маючи погодження від власника бренда на таку локалізацію та права представляти бренд на Українському ринку. Тобто такі підприємства мають можливість купувати закордоном продукцію підприємства та самостійно її доробляти чи змінювати, но в подальшому продукція не може продаватись під первинним брендом. Необходно розуміти порядок вилучення окремих позицій з цього переліку за ініциативою заводу виробника. <b> Номер відповіді:</b> 130/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F62315-06 Так, порядки підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва затверджені постановою Кабінету Міністрів України від від 2 серпня 2022 р. № 861 (далі- Порядок). Згідно з пунктом 4 Порядку ступінь локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі (далі - ступінь локалізації), підтверджується Мінекономіки в автоматичному режимі під час формування переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації (далі - перелік), на підставі поданої виробником товару заявки про включення товару до переліку (далі - заявка) за формою згідно з додатком 1, калькуляції собівартості товару із зазначенням митної вартості імпортних компонентів (імпортованих виробником та/або придбаних у постачальників, які є резидентами України) (далі - калькуляція собівартості товару) за формою згідно з додатком 2 та підтвердження здійснення на території України виробництва не менше одного з елементів товару (зокрема вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів) та/або використання вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів, виготовлених на території України. Відповідно до пункту 4 Порядку виробник товару несе персональну відповідальність за зміст, достовірність, актуальність, повноту та коректність інформації, яка подається ним відповідно до пункту 4 цього Порядку. Згідно з пунктами 13-15 Порядку учасник, з яким укладено договір про закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, одночасно з передачею товару надає замовнику підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару, що оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель разом із звітом про виконання договору про закупівлю .Товар може бути виключено з переліку на підставі відповідних рішень уповноважених органів, прийнятих в межах їх повноважень з проведення заходів нагляду та контролю, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), або за рішенням суду в межах господарського чи кримінального провадження в частині надання виробником товару недостовірної інформації про рівень локалізації товару. Уповноважені органи протягом трьох робочих днів з дати прийняття таких рішень повідомляють Мінекономіки листом про такі рішення, позивачі надають до Мінекономіки відповідні рішення суду. Адміністратор електронної системи закупівель вчиняє дії з виключення товару з переліку на підставі листа Мінекономіки, наданого за результатами опрацювання відповідних рішень уповноважених органів або рішень суду. Товар, виключений з переліку на підставі пункту 14 цього Порядку, не може бути повторно внесений до переліку протягом двох років з дати його виключення. Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 22 Особливостей визначено, що державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. У свою чергу, відповідно до Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877 (із змінами), Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Також повноваження правоохоронних органів визначені у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Законі України “Про Службу безпеки України”, Законі України “Про прокуратуру” та інших. З огляду на зазначене, з порушеними у запиті питаннями, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, зокрема до Державної аудиторської служби України.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі, визначення об'єкту закупівлі <b>Суть питання:</b> В сфері благоустрою м. Біла Церква обліковується 303 вулиці, загальною протяжністю 453 км., в тому числі з твердим покриттям 320 км. з удосконаленим покриттям 133 км. На даний час в межах міста є 9 автомобільних, 2 пішохідних мости і 3 шляхопроводи. Експлуатується 45 світлофорних об’єкти, 32 колектори зовнішньої зливової каналізації довжиною 51,9 кілометра. Відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Порядку визначення предмету закупівлі» затвердженого наказом №708 від 15.04.2020року Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Згідно з ДБН А.2.2-3-2014 Лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури це наземні, надземні або підземні лінійні об’єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо. Враховуючи вищевикладене, та усвідомлюючи що в Замовника на балансі комунальні вулиці та дороги, а не дороги загального користування (див. Закон України "Про автомобільні дороги"), просимо надати роз’яснення з питання чи елементи благоустрою такі як тротуари, колектори зливової каналізації, мережі зовнішнього освітлення є лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури, чи лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури може бути виключно об'єкт благоустрою? <b> Номер відповіді:</b> 131/2023 <b> Відповідь:</b> Водночас відповідно до Положення  про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400  (зі змінами), Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику: у сфері автомобільного, залізничного, морського та внутрішнього водного транспорту, надання послуг поштового зв’язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), мультимодальних перевезень, захисту критичної інфраструктури у секторах, за які відповідальне, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, залізничного, морського та внутрішнього водного транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на авіаційному, автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та внутрішньому водному транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на авіаційному, автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та внутрішньому водному транспорті; у сфері розвитку, будівництва, реконструкції, ремонту, облаштування та модернізації пунктів пропуску через державний кордон, їх утримання та експлуатації; у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою, житлової політики; у сфері благоустрою населених пунктів, житлово-комунального господарства, управління побутовими відходами;  у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері з відновлення регіонів, територій та інфраструктури, що постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду; у сфері контролю житлово-комунального господарства; у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель. Тому з порушеного питання слід звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА Т0710 <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення до постанови № 1275 <b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Згідно з частиною 1 статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі» особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз. Пункт 10 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275, передбачає, що не включаються до річного плану закупівель: 1. Закупівлі товарів (крім товарів, визначених у додатку до вказаних Особливостей), робіт і послуг; 2. Закупівлю товарів, визначених у додатку до цих особливостей, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, у разі коли: – існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання державним замовником строків для проведення рамкової угоди, яка повинна бути документально підтверджена державним замовником; – технічна можливість використання електронної системи закупівель, що повинно бути документально підтверджено державним замовником. При цьому вищевказані Особливості ані зобов’язують замовників, ані звільняють їх від обов’язку включати до річних планів закупівлі, які не вказані в пунктах 1-2 вище (тобто закупівлі за рамковими угодами). З урахуванням вказаного просимо роз’яснити: 1. Чи підлягають включенню до річного плану закупівлі товарів, вказаних у додатку до Особливостей, на суму більше 200 тис. гривень? 2. У разі позитивної відповіді на питання №1 чи підлягає оприлюдненню такий річний план, враховуючи те, що у разі необхідності його оприлюднення в плані відобразиться адреса державного замовника? <b> Номер відповіді:</b> 132/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Міська лікарня №6" Запорізької міської ради <b> Тема розширена:</b> Стосовно проведення закупівель у сфері комунального господарства <b>Суть питання:</b> Чи вважається юридична особа суб'єктом господарювання з виключним правом на надання комунальних послуг на підставі відсутності конкуренції з технічних причин, в розумінні Закону Україні «Про публічні закупівлі», що може бути підставою для заключення договору без застосування електронної системи закупівель незалежно від суми закупівлі відповідно до Рішення виконавчого комітету ЗМР від 28.10.2019 року №468 «Про введення в дію рішення конкурсної комісії з визначення переможця конкурсу з вивезення побутових відходів на території міста Запоріжжя» та Рішенням Запорізької міської ради від 29.01.2020 року №46 «Про визначення на конкурсних засадах юридичної особи, яка здійснюватиме збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами на території міста Запоріжжя» де було визначено цю юридичну особу, як таку, що здійснюватиме збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами на території міста Запоріжжя строком на 10 років? Та чи є підстави для застосування процедури закупівлі, такої як процедура «відкриті торги з особливостями» для відбору постачальників комунальних послуг з поводження з побутовими відходами на певній території, а саме у м. Запоріжжя та чи не є вибір даної процедури порушенням ЗУ «Про відходи»? <b> Номер відповіді:</b> 124/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті Урядом на виконання вимог Закону. Особливостями  встановлено широкий перелік випадків, коли придбання замовником товарів, робіт і послуг може здійснюватися без застосування ЕСЗ, шляхом укладання прямих договорів, з подальшим розміщенням в ЕСЗ відповідно до пункту 13 Особливостей. Водночас відповідно до  підпунктів  5—11, 14 пункту 13 разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, договір про закупівлю та всі додатки до нього, а також обґрунтування застосування замовником підстави для здійснення закупівлі відповідно до цього пункту.  Це ті аналогічні випадки, положеннями яких в Законі передбачено застосування переговорної процедури закупівлі та які передбачають укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання, за відсутності альтернативи. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Так, згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Згідно з пунктом 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог  Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затверженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Отже, у разі якщо замовником передбачено придбання послуг (наприклад,  послуги по збиранню, вивезенню та знешкодженню твердих побутових відходів, ДК 021:2015:90510000-5: Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям) та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Про це докладніше в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 При цьому будь-які  рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно. Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

<b>Запит від:</b> Запит від Андрушівська міська рада <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі монтажу системи пожежної сигналізації (роботи чи послуги?) <b>Суть питання:</b> Відповідно до Код ДК 021:2015:45310000-3 Електромонтажні роботи встановлення систем пожежної сигналізації відноситься до робіт. Підкажіть будь-ласка, чи вірним буде укладення прямого договору по цьому виду робіт, згідно п.11 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», якщо вартість виконання робіт становить 360000,00 грн. Та яким чином вірно провести реєстрацію зобов’язань за договором, оскільки працівниками казначейської служби оплата монтажу й установки охоронної та пожежної сигналізації проводиться по КЕКВ 2240 Оплата послуг (крім комунальних) . <b> Номер відповіді:</b> 125/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “ Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель ”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та Порядку визначення предмета закупівлі, затверженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Водночас питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333). Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу. При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» <b>Суть питання:</b> Чи може замовник закупівлі робіт/послуг укладати договір про закупівлю на суму меншу, ніж визначено електронною системою закупівель без зменшення обсягів закупівлі за процедурою "відкриті торги" (з особливостями), дотримуючись принципів здійснення публічних закупівель, зокрема максимальної економії (абз.6 п.9 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 - далі Особливості ), керуючись та враховуючи те, що нормами Особливостей також передбачено таке: 1. абз.3 п.18 - Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону переможця процедури закупівлі, крім випадків, зокрема перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі 2. п.35 - Відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону <b> Номер відповіді:</b> 126/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Підлетейчук Любов Вільгельмвна <b> Тема розширена:</b> який вид закупівлі обрати? <b>Суть питання:</b> Ми в 2022 році подовжили договір з електричної енергії на 20%, сума договору 267 000 грн. 1 квітня 2023 року ми відокремлюємося від управління, і стаємо комунальним підприємством, в нас буде новий код, нові договори і нові призначення. Нам не вистачає 20% до кінця березня 2023 року.Що робити? Не вистачає 50 000 грн. проводити відкриті торги чи прямий договір, для того щоб закрить питання з управлінням? <b> Номер відповіді:</b> 127/2023