<b>Запит від:</b> Запит від Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя <b> Тема розширена:</b> перевірка відсутності підстав для відмови учаснику в участі в закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування у тендерній документації обов’язково зазначаються: підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 44 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 44 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами. Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. На даний час доступ до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, реєстру банкрутів є обмеженим. 1. Чи є правомірним вимагати у переможця надати інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, згідно з якою не буде знайдено інформації про корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, інформаційний лист з Міністерства юстиції України про надання інформації про те, що учасник не є банкрутом? 2. Чи буде правомірним те, якщо Замовник не вимагати вищезазначену інформацію в переможця закупівлі та перевірити її самостійно на сайті YouControl замість офіційних державних реєстрів, оскільки YouControl має змогу отримувати інформацію з ЄДР та ДРРП на основі офіційних договорів, укладених з адміністраторами цих реєстрів? <b> Номер відповіді:</b> 222/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ( Щодо вимог статті 17 Закону) , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до абзацу 15 пункту 44 Особливостей переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> щодо норми "24 години на виправлення" <b>Суть питання:</b> Наразі здійснення закупівель здійснюється згідно ном Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості). У Особливостях з врахуванням всіх внесених змін не визначено яку інформацію має зазначити замовник у повідомленні з вимогою про усунення невідповідностей згідно норми «24 години на виправлення», що передбачено пунктом 40 Особливостей. У зв’язку з чим виникає питання, чи зобов’язаний замовник у повідомленні з вимогою про усунення невідповідностей обов’язово вказувати інформацію передбачену частиною 16 статті 29 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 223/2023 <b> Відповідь:</b> З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля, здійснюється відповідно до вимог Закону  з урахуванням Особливостей. Відповідно до пункту 40 Особливостей, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо. Враховуючи вищенаведене, замовник, у період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, формує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей з урахуванням положень Особливостей.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> Щодо закупівлі робіт <b>Суть питання:</b> Згідно пункту 4 Порядку визначення предмета закупівлі визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. При цьому наразі ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій № 281 від 01.11.2021, яким в тому числі затверджено кошторисні норми -КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва» та КНУ «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво». Як бути замовнику при здійсненні закупівлі робіт, а саме проектно-кошторисній документації (далі -ПКД), до якої входять суми на розробку ПКД, роботи, технічний нагляд та авторський нагляд якщо вартісні межі- розробка ПКД- 100тис. грн. , роботи-1,7 млн. грн, технічний та авторський нагляд-200 тис ? Все перераховане є роботами в розумінні Закону та проводиться на одному об’єкті, при цьому закуповується окремо, спочатку розробка ПКД, потім роботи, а потім технічний та авторський нагляд. Чи повинен замовник в такому випадку проводити окремо спочатку відкриті торги на закупівлю ПКД, потім відкриті торги на роботи, а потім відкриті торги на технічний та авторський нагляд з огляду на те, що всі зазначені роботи мають здійснюватися на одному об’єкті? Або замовник в даному випадку виходячі з вартісних меж закупівлі укладає прямий договір про закупівлю ПКД, потім проводить відкриті торги на закупівлю робіт, та закуповує технічний та авторський нагдяд шляхом укладання прямого договору про закупівлю. Які дії замовника в такій ситуації будуть правильними з точки зору наказу Мінекономіки №708 та державних будівельних норм? <b> Номер відповіді:</b> 224/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Південно-Східне управління замовника робіт Міністерства оброни України <b> Тема розширена:</b> Укладення догвору про закупівлю без застосування електронної системи закупівлень (п.п.1 п.13 ПКМУ №1178) <b>Суть питання:</b> Південно-Східне управління замовника робіт Міністерства оборони України є органом військовго управління в системі МОУ, що виступає замовником будівництва (реконструкції та капітального ремонту) об'єктів військової інфраструктури для МОУ та ЗСУ, здійснює закупівлі відповідних робіт та укладає договори. На даний час перед управлінням стоїть першочергове завдання щодо закупівлі робіт з капітального ремонту/реконструкції/будівництва різних об'єктів для МОУ та ЗСУ (госпіталі, казарми, їдальні, інші споруди та будівлі), вартість яких перевищує 1,5 млн. грн. Адреса розташування Південно-Східного управління замовника робіт та адреса місця проведення будівельних робіт, інформація про характеристики та вид об'єкта будівництва, замовниками будівництва яких виступає наше управління (об'єкти військової інфраструктури) є інформацією, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та громадській безпеці. З огляду на викладене прошу повідомити позицію Мінекономіки щодо можливості укладення Південно-Східним управлінням замовника робіт договорів щодо капітального ремонту/реконструкції/будівництва об'єктів військової інфраструктури без застосування відкритих торгів у відповідності до п.п.1) п. 13 ПКМУ 1178. ПРИНАГІДНО ПРОШУ ВІДПОВІДЬ НАДАТИ У МАКСИМАЛЬНО МОЖЛИВИЙ КОРОТКИЙ ТЕРМІН. <b> Номер відповіді:</b> 220/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо переліку виключень) та у запиті № 171/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f616957e-ecf1-4840-9f19-4766a7d8763c&lang=uk-UA Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо інформація, що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення відкритих торгів та/або в тендерній документації, належить до інформації з обмеженим доступом або коли її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, та/або безпеці об’єктів енергетичної чи газової інфраструктури та/або об’єктів електроенергетики, та/або об’єктів розробки чи видобування вуглеводнів, за наявності відповідного обґрунтування, то замовник може здійснити закупівлю згідно з підпунктом 1 пункту 13 Особливостей без використання електронної системи закупівель шляхом укладення прямого договору про закупівлю без застосування відкритих торгів. Рішення щодо придбання товарів, робіт і послуг згідно з цим пунктом Особливостей приймається замовником самостійно, а підстави, за наявності яких замовник укладає такий договір про закупівлю мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими (наприклад, розпорядженням, наказом, доповідною/службовою запискою, протоколом тощо). При цьому питання щодо інформації з обмеженом доступом регулюються Законами України "Про доступ до публічної інформації" та "Про інформацію", а питання щодо загроз національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку -  Законом України "Про національну безпеку України". Відповідно до частини пятої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбаченихчастиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву").

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Сучасна будівельна інженерія" <b> Тема розширена:</b> Період оплати <b>Суть питання:</b> Відкриті торги з особливостями. Замовник прописує період оплати: післяоплата 120 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт. Чи є досвід оскарження терміну оплати чи Замовники можуть прописувати скільки завгодно днів? <b> Номер відповіді:</b> 221/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 26 Особливостей оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, визначену частиною другою статті 21 Закону. Згідно з частиною другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію визначеною цією частиною, зокрема умови оплати. Водночас відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону. Поряд з цим, згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство Добро Добропільської Міської ради <b> Тема розширена:</b> Закупівлі по рахунку-фактурі <b>Суть питання:</b> Чи можна згідно з Постановою 1178 від 12.10.2022р проводити закупівлі, вартістю меньше 50 тис. по рахунку-фактурі і видатковій накладній, без укладання договору про закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 216/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 11 Особливостей для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Слід розуміти, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Згідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин третьої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. У свою чергу договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону та Особливостей, регулюються Цивільним та Господарським кодексами України. Відтак придбання до 50 тисяч гривень може здійснюватися у спосіб, що обирається самостійно замовником. При цьому Закон і Особливості не містять обмежень щодо документу, на підставі якого здійснюється таке придбання.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури, молоді та спорту Березнегуватської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Укладення Договору та оприлюдення звіту без використання електронної системи закупівель <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, відповідно до підпункту 2 пункту 13 Постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" - замовник або його відокремлений підрозділ, що здійснює закупівлю згідно з абзацом другим пункту 15 цих особливостей, перебуває на території активних бойових дій, які не були завершені на дату укладення договору про закупівлю". Якщо наша громада знаходилась у зоні активних бойових дій до 11.11.2022р, а станом на 23.03.2023 знаходиться у зоні можливих бойових дій (без дати їх завершення), то чи маємо ми право, як Замовники, проводити закупівлі без використання електронної системи закупівель на поточний ремонт будівель вартістю понад 200тис грн, враховуючи, що в Постанові КМУ від 06.12.2022р №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" зазначено, що "до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій" та "території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованими Російською Федерацією"? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 217/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №175/2023 та листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо переліку виключень), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7757ce73-eae1-41ff-a7a8-8c352316819d&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 Крім цього, зазначаємо, що перелік територій активних бойових дій наведений у розділі 2 наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022  № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією". При цьому інформація про перебування на території активних бойових дій, які не були завершені перевіряється самостійно замовником на дату укладення договору про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ЄВРОБУД ПЛЮС" <b> Тема розширена:</b> Чи можливо провести переговорну продцедуру, якщо за результатам проектування значно збільшилась сума договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня, підкажіть будь-ласка, як правильно вирішити ситуацію по закупівлі якщо вона проведена замовником у вигляді проектуй і будуй, замовник виставив обсяги робіт по BoQ, ми заключили прямий договір з твердою договірною ціною, а під час проектування вийшло, що прямі витрати перевищують оголошену вартість і навіть ризики не покривають витрати, чи можно провести додаткову закупівлю на цю суму? <b> Номер відповіді:</b> 218/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 106/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef4a4345-b2d0-4bfa-9831-7082f00168ec&lang=uk-UA При цьому питання щодо можливості здійснення закупівлі додаткових робіт чи послуг у того самого виконавця робіт/надавача послуг протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі, розглянута у запиті № 1156/2022, розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> щодо учасників місцезнаходження (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зокрема частини 2 статті 13, здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання), яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України. У зв’язку з цим просимо надати відповіді на наступні питання: 1. Чи не буде порушенням п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», встановлення в тендерній документації обмежень щодо участі учасників, місцезнаходження (місцем проживання), яких є тимчасово окупована територія та якими не дотримано вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»? 2. Яка підстава для відхилення учасників місцезнаходження (місцем проживання), яких є тимчасово окупована територія та якими не дотримано вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 219/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Водночас відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону. Пунктом 41 Особливостей визначено перелік підстав, за яких замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель. Так, зокрема, згідно з абзацом шостим підпункту 2 пункту 41 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли  тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону. При цьому відповідно до пункту 43 Особливостей інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні положення цих особливостей та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дати ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику процедури закупівлі/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель. Водночас будь-які рішення щодо проведення процедури закупівлі,  у тому числі щодо зазначення підстав для відхилення, приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

1.Щодо укладення договору про закупівлю із застосуванням факторингу 2.Щодо можливості переможця (постачальника товарів, надавача послуг, виконавця робіт) укладати договір факторингу 3.Щодо реєстрації зобов'язань розпорядником/одержувачем бюджетних коштів у разі наявності договору факторингу --- Документ: fdab2722-a63b-4ded-859f-78d52446a840.pdf --- 1 –– МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На № _________ від ________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо використання постачальниками послуг факторингу Міністерство економіки України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, за результатами співпраці з Командою підтримки реформ, яка надає цільову технічну підтримку Міністерству в розробці та імплементації пріоритетних реформ, інформує суб'єктів сфери публічних закупівель про можливість використання факторингу у публічних закупівлях. Світовий досвід показує, що факторинг є типовим та ефективним рішенням доступу до фінансування обігового капіталу в межах здійснення торгівельних операцій у країнах світу. При цьому Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо укладення договору про закупівлю із застосуванням факторингу Відповідно до статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі - ЦК України і ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей 2 здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), які прийняті Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин третьої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. У свою чергу, згідно з статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому статтею 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини третьої статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Таким чином, за результатом процедури закупівлі між замовником і учасником укладається договір про закупівлю, згідно якого учасник зобов'язується передати товар, виконати роботу або надати послугу, а замовник оплатити надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Щодо можливості переможця (постачальника товарів, надавача послуг, виконавця робіт) укладати договір факторингу Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. При цьому статтею 1080 ЦК України визначено недійсність заборони відступлення права грошової вимоги. Договір факторингу є дійсним незалежно 3 від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. З огляду на це учасник за необхідності може звернутися до фінансових установ (банків, фінансових компаній, що мають відповідну ліцензію) щодо отримання послуги факторингу. При цьому замовник у разі наявності договору факторингу між учасником та фактором здійснює оплату за надані учасником послуги, виконані роботи або придбані товари безпосередньо факторові. Щодо реєстрації зобов'язань розпорядником/одержувачем бюджетних коштів у разі наявності договору факторингу За інформацією, наданою Державною казначейською службою України листами від 01.10.2020 № 16-06-06/17279 та від 30.01.2023 № 15-06-06/1680, а також Міністерством фінансів України від 28.01.2021 № 24010-13-5/2582, зокрема, при реєстрації та оплаті бюджетних зобов’язань розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів за договорами про закупівлю, що передбачають використання механізму факторингу, слід враховувати наступне. Відповідно до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (далі - Казначейство), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок), розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за встановленою формою на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання. Розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов’язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов’язанням, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов’язань за формою згідно з додатком 2 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання та бюджетного фінансового зобов’язання. У разі змін умов бюджетних зобов’язань (додаткові договори, розірвання договору тощо) розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Казначейства Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов’язань (далі - Реєстр) і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких зобов’язань. 4 У випадку письмового повідомлення фактором або виконавцем замовника (боржника за зобов’язанням) про факт укладення договору факторинга та надання підтверджуючих документів, замовник, який є розпорядником або одержувачем бюджетних коштів, повинен у 7 денний строк звернутись до Казначейства із повідомленням про заміну кредитора у зобов’язанні, надавши, зокрема, Реєстр і відповідні підтвердні документи із уточненими реквізитами та показниками таких бюджетних зобов’язань щодо нового кредитора. Враховуючи викладене, у разі здійснення розпорядником/одержувачем бюджетних коштів публічної закупівлі, учасники також за необхідності можуть звернутись до фінансових установ щодо отримання послуги факторингу. Отже, договір факторингу може бути укладений постачальником/виконавцем за договором про закупівлю на будь-якому етапі дії договору про закупівлю послуг до проведення розрахунків за ним. При цьому при укладенні договору факторингу фактор набуває лише право на отримання від замовника коштів, натомість зобов’язання постачальника товару/надавача послуг/виконавця робіт, передбачені договором про закупівлю, залишаються незмінними. Зобов’язання замовника (боржника) щодо оплати на користь фактора коштів за договором про закупівлю виникає на підставі отриманого повідомлення від постачальника/виконавця або фактора про укладення договору факторингу (стаття 1082 ЦК України), та підписаного сторонами документа, що підтверджує виконання постачальником товару/надавачем послуг/виконавцем робіт своїх зобов’язань за договором про закупівлю. Тому, з метою спрощення доступу суб’єктів малого та середнього підприємництва до публічних закупівель під час виконання договорів про закупівлю, у тому числі за рахунок бюджетних коштів, Командою підтримки реформ Мінекономіки за результатами співпраці з Казначейством та Міністерством фінансів України розроблено схему з описом можливого процесу застосування механізму факторингу під час оплати договорів про закупівлю (у тому числі розпорядником/одержувачем бюджетних коштів) та інструкцію, що додаються. Додаток: на 5 арк. в 1 прим. Заступник Міністра економіки України Надія БІГУН Ірина РЯБА, 596-68-46

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» <b> Тема розширена:</b> коливання ціни відповідно до п2 ч 5 ст 41 <b>Суть питання:</b> Шановна колегія. Прошу надати роз’яснення щодо істотних умов відповідно до ч. 5 ст 41 ЗУ "Про публічні закупівлі". Відповідно до п. ч. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; Нам як постачальнику прийшов лист від споживача в якому при перевірці ДАС України в них виявлено що ціна за одиницю зросла на 142% замість 10% МАКСИМАЛЬНОГО ЛІМІТУ щодо зміни ціни. Просимо вказати та надати інформаціє(роз’яснення) в якому законодавчому документі вказано що 10% це МАКСИМАЛЬНИЙ ЛІМІТ? <b> Номер відповіді:</b> 210/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю додаток 1) та у запиті № 36/2022 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35c41d5f-2d24-470f-a4ee-74ed2c199290&lang=uk-UA Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі” , в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” , що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Міське комунальне підприємство "Енергоресурс" <b>Суть питання:</b> МКП «Енергоресурс» уклало договір на постачання/закупівлю електричної енергії (надалі – Договір) із формульним ціноутворенням. Згідно з умовами Договору, ціна визначається за підсумками розрахункового періоду з огляду на наступні складові: 1. актуальної ціни закупівлі електричної енергії, що розраховується в залежності від коливання ціни на ринку «на добу наперед» в розрахунковому періоді (місяці) порівняно із місяцем, що передує розрахунковому; 2. тарифу на послуги з передачі електричної енергії, затвердженого НКРЕКП; 3. маржу постачальника, незмінну протягом дії Договору. Розрахунок ціни за одиницю товару щомісячно підтверджується шляхом укладання додаткових угод. На виконання умов Договору постачальник електричної енергії щомісячно надсилає додаткові угоди. Разом з тим, пунктом 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, визначено, що у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник не надсилає повідомлення про зміну ціни, посилаючись на те, що умови визначення ціни за Договором залишаються незмінними, бо ціна розраховується в залежності від волатильних показників, які чітко визначені умовами тендерної документації та укладеного Договору. Просимо пояснити, 1) чи правильно визначати ціну за формулою, передбаченою умовами Договору, за перший місяць постачання? 2) чи дійсно постачальник не має обов’язку надсилати письмове повідомлення про ціну електричної енергії, яка буде розрахована за формулою, за 20 днів до підписання додаткової угоди? <b> Номер відповіді:</b> 211/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібні питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) та у запиті № 208/2023 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4601d02c-89d3-4b84-8f1b-eb4e6ec3e396&lang=uk-UA Поряд з цим, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом, зокрема, зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовується в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Також договір про закупівлю має виконуватися сторонами на умовах, що передбачені у самому договорі.