Новини Мінекономіки
Консультація
№ 167/2023
07.03.2023
Інше
Консультація Мінекономіки № 167/2023 Суть питання: Чи забороняла Постанова №169 здійснення публічних закупівель послуг з поточного ремонту об'єктів благоустрою за кошти місцевого бюджету в період воєнного стану (з 24.02.2022), якщо ці закупівлі не є оборонними? Чи є такі закупівлі порушенням Постанови №169? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану”; * від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06; * від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06; * від 27.06.2022 № 3323-04/42505-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану"; * від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану" (Щодо застосування закупівельного законодавства); * від 15.08.2022 № 3323-04/58791-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", Розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
Інше
Консультація № 167/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 167/2023
Суть питання: Чи забороняла Постанова №169 здійснення публічних закупівель послуг з поточного ремонту об'єктів благоустрою за кошти місцевого бюджету в період воєнного стану (з 24.02.2022), якщо ці закупівлі не є оборонними? Чи є такі закупівлі порушенням Постанови №169?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану”;
від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06;
від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06;
від 27.06.2022 № 3323-04/42505-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану";
від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану" (Щодо застосування закупівельного законодавства);
від 15.08.2022 № 3323-04/58791-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану",
Розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
Суть питання: Чи забороняла Постанова №169 здійснення публічних закупівель послуг з поточного ремонту об'єктів благоустрою за кошти місцевого бюджету в період воєнного стану (з 24.02.2022), якщо ці закупівлі не є оборонними? Чи є такі закупівлі порушенням Постанови №169?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ капітального будівництва Верхньодніпровської міської ради
<b>Суть питання:</b> Відділ капітального будівництва ВМР прохає надати роз’яснення з наступного питання:
1. Чи містила в період своєї дії Постанова №169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» обмеження, щодо заборони здійснення публічних закупівель за кошти місцевого бюджету, які не відносяться до оборонних закупівель, а саме послуги з поточного ремонту об’єктів благоустрою в період воєнного стану починаючи з 24.02.2022 року.
2. Чи є замовлення послуг із благоустрою населених пунктів в період воєнного стану, починаючи з 24.02.2022 року, що в свою чергу не відноситься до оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану, порушенням Постанови №169 в період її дії.
<b>
Номер відповіді:</b> 167/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06
“Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану
”,
від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06, від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06, від
27.06.2022 № 3323-04/42505-06
"Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану"
,
від
19.07.2022 № 3323-04/50213-06
"Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану"
(Щодо застосування закупівельного законодавства), та від 15.08.2022 № 3323-04/58791-06
"Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану",
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:
Консультація
№ 168/2023
07.03.2023
Предмет закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 168/2023): Суть питання: Як правильно визначити предмет закупівлі послуг з поточного (дрібного) ремонту проїзної частини автомобільних доріг та внутрішньоквартальних доріг (без балансоутримувача) – окремо по кожній дорозі чи одним лотом на всі дороги? Висновки/Відповідь: 1. Загальні положення: Визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. 2. Поточний ремонт: При закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163. 3. Лінійний об'єкт: Відповідно до пункту 3.9 ДБН А.2.2-3:2014 лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури — наземні, надземні або підземні лінійні об’єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо. 4. Висновок: Предмет закупівлі послуг з поточного ремонту слід визначати за кожним окремим лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури (тобто, для кожної дороги окремо). 5. Лист Мінекономіки: Додаткову інформацію можна знайти в листі Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06, розміщеному на офіційному сайті: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Застереження: Мінекономіки не надає оцінку правомірності дій замовників у конкретних випадках, посилаючись на частину другу статті 19 Конституції України, Закон України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
Предмет закупівлі
Консультація № 168/2023Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 168/2023)
Суть питання: Як правильно визначити предмет закупівлі послуг з поточного (дрібного) ремонту проїзної частини автомобільних доріг та внутрішньоквартальних доріг (без балансоутримувача) – окремо по кожній дорозі чи одним лотом на всі дороги?
Висновки/Відповідь:
1. Загальні положення: Визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
2. Поточний ремонт: При закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163.
3. Лінійний об'єкт: Відповідно до пункту 3.9 ДБН А.2.2-3:2014 лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури — наземні, надземні або підземні лінійні об’єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.
4. Висновок: Предмет закупівлі послуг з поточного ремонту слід визначати за кожним окремим лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури (тобто, для кожної дороги окремо).
5. Лист Мінекономіки: Додаткову інформацію можна знайти в листі Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06, розміщеному на офіційному сайті: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Застереження: Мінекономіки не надає оцінку правомірності дій замовників у конкретних випадках, посилаючись на частину другу статті 19 Конституції України, Закон України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово-комунального господарства та будівництва виконавчого комітету Покровської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі послуг з поточного ремонту
<b>Суть питання:</b> Пунктом 3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки № 708 від 15.04.2020, врегульоване питання визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту.
1) Ми плануємо оголосити закупівлю послуг з поточного дрібного ремонту проїзної частини автомобільних доріг в м. Покров Дніпропетровської області (нам потрібно відремонтувати 100 доріг міста, які мають власні інвентарні номери та знаходяться на балансі комунального підприємства міста) без розробки проектної документації. На момент оголошення закупівлі нам відомий лише орієнтовний обсяг надання послуг, адже на момент здійснення самого ремонту після проведення торгів обсяг надання послуг може змінитися (наприклад, через погодні умови в зимово-весняний період).
Як правильно визначити предмет закупівлі в цьому випадку? Чи можна визначити предмет закупівлі як «Поточний дрібний ремонт проїзної частини автомобільних доріг в м. Покров Дніпропетровської області» з очікуваною вартістю поточного ремонту всіх 100 доріг міста (відповідно одне технічне завдання чи дефектний акт на загальний обсяг поточного ремонту всіх 100 доріг міста, а місце надання послуг: 53300, Україна, Дніпропетровська область, м.Покров, згідно переліку доріг комунальної власності м.Покров, що зазначені в тендерній документації)?
Приклад таких закупівель:
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-01-27-005353-a
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-01-31-016601-a
Або потрібно визначати предмет закупівлі послуг з поточного дрібного ремонту проїзної частини автомобільних доріг в м. Покров Дніпропетровської області за кожною дорогою окремо (відповідно буде 100 предметів закупівлі з окремими технічними завданнями), наприклад:
- «Поточний дрібний ремонт проїзної частини автомобільної дороги по вул. Вишнева в м. Покров Дніпропетровської області»
- «Поточний дрібний ремонт проїзної частини автомобільної дороги по вул. Центральна в м. Покров Дніпропетровської області» і так всі 100 доріг міста?
2) Ми плануємо оголосити закупівлю послуг з поточного ремонту внутрішньоквартальних доріг житлових будинків в м.Покров Дніпропетровської області (нам потрібно відремонтувати 20 внутрішньоквартальних доріг міста, які є комунальною власністю територіальної громади, але по ним не визначений балансоутримувач та вони не мають інвентарних номерів) без розробки проектної документації.
Як правильно визначити предмет закупівлі в цьому випадку? Чи можна визначити предмет закупівлі як «Поточний ремонт внутрішньоквартальних доріг житлових будинків в м.Покров Дніпропетровської області» з очікуваною вартістю поточного ремонту всіх 20 внутрішньоквартальних доріг міста, які потребують ремонту (відповідно одне технічне завдання чи дефектний акт на загальний обсяг поточного ремонту всіх 20 внутрішньоквартальних доріг, а місце надання послуг: 53300, Україна, Дніпропетровська область, м.Покров, згідно переліку внутрішньоквартальних доріг комунальної власності м.Покров, що зазначені в тендерній документації)?
Або потрібно визначати предмет закупівлі послуг з поточного ремонту внутрішньоквартальних доріг житлових будинків в м.Покров Дніпропетровської області за кожною внутрішньоквартальною дорогою окремо (відповідно буде 20 предметів закупівлі з окремими технічними завданнями), наприклад:
- «Поточний ремонт внутрішньоквартальної дороги житлового будинку № 35 по вул. Центральна в м.Покров Дніпропетровської області»
- «Поточний ремонт внутрішньоквартальної дороги житлового будинку № 59 по вул. Центральна в м.Покров Дніпропетровської області» і так всі 20 внутрішньоквартальних доріг міста?
Заздалегідь вдячні за відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 168/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі
від
03.09.2020 № 3304-04/53972-06
“
Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель
”,
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a88 4&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Так, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року
№ 163
,
Відповідно до пункту 3.9 ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво” лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури — наземні, надземні або підземні лінійні об’єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.
Отже, при закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається, зокрема за кожним окремим лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Консультація
№ 169/2023
07.03.2023
Інше
Суть питання: Чи потрібно застосовувати Порядок планування оборонних закупівель (постанова КМУ №363) під час воєнного стану та чи включати прибуток в калькуляцію витрат згідно з постановою КМУ №335. Висновки/Відповідь: Мінекономіки не є розробником постанови КМУ №335 і тому не може надати роз'яснення. Наразі Мінекономіки працює над внесенням змін до постанови №335, і роз'яснення буде надано після затвердження змін КМУ.
Інше
Консультація № 169/2023Огляд:
Суть питання: Чи потрібно застосовувати Порядок планування оборонних закупівель (постанова КМУ №363) під час воєнного стану та чи включати прибуток в калькуляцію витрат згідно з постановою КМУ №335.
Висновки/Відповідь: Мінекономіки не є розробником постанови КМУ №335 і тому не може надати роз'яснення. Наразі Мінекономіки працює над внесенням змін до постанови №335, і роз'яснення буде надано після затвердження змін КМУ.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від військова частина 1489
<b>
Тема розширена:</b> чи включається прибуток до калькуляції витрат у період дії правового режиму воєнного стану
<b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оборонні закупівлі» (надалі – Закон) рівень прибутку у складі очікуваної вартості встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України і не може бути зменшений державним замовником.
Пунктом 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 363 від 03.03.2021, (надалі – Порядок) визначені розміри прибутку у складі ціни.
Статтею 30 Закону встановлено, що Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз.
Відповідно до ч. 2 п. 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022, (надалі – Особливості) державні контракти (договори) укладаються державними замовниками з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 335 від 20.03.2022 “Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану” (надалі – Постанова №335).
Згідно з пп. 1 п. 1 Постанови №335 на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору).
Враховуючи вищезазначене просимо надати роз’яснення щодо наступних питань:
1. Чи повинні державні замовники, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до Особливостей застосовувати норми Порядку.
2. Чи може включатися в калькуляцію витрат прибуток підприємства-виконавця державного контракту.
<b>
Номер відповіді:</b> 169/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки не є розробником постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану
"
(далі – постанова № 335) в поточній редакції, а тому відсутня можливість відповісти на питання по суті Вашого звернення.
Водночас повідомляємо, що наразі Мінекономіки веде роботу щодо внесення змін в постанову № 335. Враховуючи зазначене, Мінекономіки надасть загальне роз’яснення, в тому числі згідно з піднятими питаннями у Вашому зверненні, після затвердження проєкту постанови Кабінетом Міністрів України.
Консультація
№ 159/2023
06.03.2023
Інше
Консультація Мінекономіки № 159/2023 щодо локалізації Суть питання: Чи підпадає транспортний засіб "пікап" вантажопідйомністю 900 кг під визначення "мототранспортні вантажні засоби" згідно з пунктом 6-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі", з метою застосування вимог щодо локалізації? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надало конкретної відповіді щодо віднесення транспортного засобу "пікап" до "мототранспортних вантажних засобів". Визначення конкретного виду транспортного засобу, виходячи з його характеристик та призначення, відноситься до компетенції інших органів, наприклад, тих, що здійснюють реєстрацію транспортних засобів. Таким чином, для однозначного визначення необхідно звернутися до класифікацій, що використовуються відповідними органами державної влади.
Інше
Консультація № 159/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 159/2023 щодо локалізації
Суть питання: Чи підпадає транспортний засіб "пікап" вантажопідйомністю 900 кг під визначення "мототранспортні вантажні засоби" згідно з пунктом 6-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі", з метою застосування вимог щодо локалізації?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надало конкретної відповіді щодо віднесення транспортного засобу "пікап" до "мототранспортних вантажних засобів". Визначення конкретного виду транспортного засобу, виходячи з його характеристик та призначення, відноситься до компетенції інших органів, наприклад, тих, що здійснюють реєстрацію транспортних засобів. Таким чином, для однозначного визначення необхідно звернутися до класифікацій, що використовуються відповідними органами державної влади.
Суть питання: Чи підпадає транспортний засіб "пікап" вантажопідйомністю 900 кг під визначення "мототранспортні вантажні засоби" згідно з пунктом 6-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі", з метою застосування вимог щодо локалізації?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надало конкретної відповіді щодо віднесення транспортного засобу "пікап" до "мототранспортних вантажних засобів". Визначення конкретного виду транспортного засобу, виходячи з його характеристик та призначення, відноситься до компетенції інших органів, наприклад, тих, що здійснюють реєстрацію транспортних засобів. Таким чином, для однозначного визначення необхідно звернутися до класифікацій, що використовуються відповідними органами державної влади.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Білоус Олександр Миколайович
<b>
Тема розширена:</b> щодо локалізації
<b>Суть питання:</b> Пунктом 6-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено, що замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує 15% у 2023 році та якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень.
Підпунктом 2 пункту 6-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону
передбачено, що особливості здійснення закупівель, визначені цим пунктом, застосовуються до наступного товару - мототранспортні вантажні засоби.
Прошу надати роз'яснення, чи транспортний засіб пікап, підпадає під визначення "мототранспортні вантажні засоби". При тому, що вантажопідйомність пікапа становить 900 кг, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу даний автомобіль визначено як вантажний - загальний пікап
<b>
Номер відповіді:</b> 159/2023
Консультація
№ 160/2023
06.03.2023
Інше
# Консультація Мінекономіки № 160/2023: Суть питання: Чи можливо розділити закупівлю лікарських засобів (ДК 021:2015: 33690000-3) та фармацевтичної продукції (ДК 021:2015: 33600000-6) на окремі предмети закупівлі? Висновки/Відповідь: 1. Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 2. Закупівлі здійснюються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". 3. З 19.10.2022 закупівлі проводяться відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами). 4. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708, відповідно до пункту 15 Особливостей. 5. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/використання електронного каталогу, згідно з пунктом 6 Особливостей. 6. Рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
Інше
Консультація № 160/2023Огляд:
# Консультація Мінекономіки № 160/2023
Суть питання: Чи можливо розділити закупівлю лікарських засобів (ДК 021:2015: 33690000-3) та фармацевтичної продукції (ДК 021:2015: 33600000-6) на окремі предмети закупівлі?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
2. Закупівлі здійснюються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
3. З 19.10.2022 закупівлі проводяться відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами).
4. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708, відповідно до пункту 15 Особливостей.
5. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/використання електронного каталогу, згідно з пунктом 6 Особливостей.
6. Рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державний заклад "Український медичний центр акушерства, гінекології та репродуктології МОЗ України"
<b>
Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі
<b>Суть питання:</b> Закупівля за кодом ДК 021:2015 33690000-3 Лікарські засоби різні та 33600000-6 Фармацевтична продукція.
Питання полягає в тому чи можливе розділення цих предметів закупівлі, чи це один предмет?
<b>
Номер відповіді:</b> 160/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі
від
03.09.2020 № 3304-04/53972-06
“
Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель
”,
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затверженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
При цьому згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями.
Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
Консультація
№ 161/2023
06.03.2023
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 161/2023): Суть питання: Чи правомірно учасник відкритих торгів змінював ціни за одиницю товару після аукціону (збільшуючи на ті товари, які планується постачати, та знижуючи на ті, що ні), не змінюючи загальну вартість пропозиції? Які дії повинен був вчинити замовник у разі виявлення аномально низьких цін? Висновки/Відповідь: * Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону, включаючи ціни за одиницю товару (ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"). * Договір укладається відповідно до норм Цивільного (ЦК України) та Господарського кодексів України (ГК України) з урахуванням особливостей, визначених Законом (ч.1 ст.41 Закону). Істотні умови договору повинні бути узгоджені (ст. 638 ЦК України, ст. 180 ГК України). * Істотні умови договору не можуть змінюватися після підписання, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону. * Контроль у сфері публічних закупівель здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (ч.4 ст.7 Закону). У випадку необхідності здійснення контролю у сфері публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно з статтею 7 Закону, зокрема до Держаудитслужби. Уповноважений орган не визначає правомірність дій замовників в конкретних випадках. Додатково рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки: * Лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06) * Запит № 1161/2021 (https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f8e6a864-915d-4e19-a335-365e9019cd3a&lang=uk-UA) * Запит № 1230/2020 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cac29852-519f-4c25-a295-592e45695db5&lang=uk-UA)
Відкриті торги
Консультація № 161/2023Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 161/2023)
Суть питання: Чи правомірно учасник відкритих торгів змінював ціни за одиницю товару після аукціону (збільшуючи на ті товари, які планується постачати, та знижуючи на ті, що ні), не змінюючи загальну вартість пропозиції? Які дії повинен був вчинити замовник у разі виявлення аномально низьких цін?
Висновки/Відповідь:
Уповноважений орган не визначає правомірність дій замовників в конкретних випадках.
Додатково рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент внутрішньої безпеки НП України
<b>
Тема розширена:</b> законність проведення
<b>Суть питання:</b> Доброго дня, питання щодо проведення відкритих торгів у період 2021 року.
Замовником оголошено тендерну закупівлю товару очікуваною вартістю 4 000 000,00грн.
Учасником № 1 надано пакет документів, у тому числі і тендерна пропозиція на загальну суму 3 150 000,00 грн.
У ході проведення електронного аукціону, учасник № 1 здійснив крок та понизив свою пропозицію до 3 104 513,00 грн (оновлену пропозицію учасник не завантажив). При цьому при укладанні договору надав замовнику оновлену тендерну пропозицію, в якій без зміни переліку постачаємого товару, суттєво змінив ціни за одиницю товару як в бік збільшення на деякі товари, так і в бік зменшення. При цьому ціна тендерної пропозиції залишилась на рівні запропонованої за результатами електронного аукціону - 3 104 513,00 грн.
Також ціни за одиницю товару, вказані у тендерній пропозиції за результатами електронного аукціону, відповідають цінам за одиницю товару в укладеному договорі.
Проте аналіз виконання договору показав, що замовнику за договором поставляється виключно товари, на які в оновленій тендерній пропозиції були змінені ціни в бік збільшення, а товари, на які вказано аномально низькі ціни, - не поставляються .
Питання:
-Чи мав право учасник після проведення аукціону (здійснивши крок на пониження вартості товару) вносити зміни та збільшувати вартість на постачаємий товар, а на товар який заздалегідь не постачатимуся, навпаки вказувати аномально низькі ціни? Якщо ні, то ким та які законодавчі акти при цьому порушено?
-У разі наявності в тендерній пропозицій аномально низьких цін, які дії повинен був здійснити замовник? Чи повинен був замовник відхилити вказану тендерну пропозицію учасника № 1.
- Чи має право учасник суттєво змінювати ціни за одиницю товару в первінній та оновлених тендерних пропозиціях?
<b>
Номер відповіді:</b> 161/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
та у запитах № 1161/2021 і №
1230/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f8e6a864-915d-4e19-a335-365e9019cd3a&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cac29852-519f-4c25-a295-592e45695db5&lang=uk-UA
Одночасно повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону.
Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника.
При цьому обсяги закупівель формуються замовником та зазначаються на всіх етапах проведення закупівель. Так, згідно статті 21 Закону в оголошенні про проведення відкритих торгів повинна міститись інформація про обсяг виконання робіт. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості зокрема як місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги.
Відповідно до статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником відповідно до вимог тендерної документації на конкретний обсяг визначених робіт, який було зазначено в оголошенні та тендерній документації замовником, та за ціною у результаті проведеного аукціону.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі – ЦК України, ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 180 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
При цьому згідно Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону.
Разом з тим зазначаємо, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Тому у разі необхідності здійснення контролю у сфері публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно з статтею 7 Закону, зокрема до Державної аудиторської служби України (далі - Держаудитслужба).
Так, відповідно до Положення про Держаудитслужбу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 162/2023
06.03.2023
Виконання договору
Аналіз консультації Мінекономіки № 162/2023: Суть питання: Чому нова точка обліку газу, що виникла у КЕВ м. Вінниця, автоматично перейшла на "договір останньої надії", незважаючи на наявність діючого договору з постачання газу? Який алгоритм дій замовника при появі нових точок обліку? Висновки/Відповідь: 1. Планування закупівель: * У відповіді згадуються листи Мінекономіки від 08.12.2022 №3323-04/78667-06 та від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 щодо планування закупівель, розміщених за посиланнями: * https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 * https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2&fNum=54160 2. Зміна істотних умов договору: * Відповідно до пункту 19 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178, істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань у повному обсязі, крім випадків, визначених цим пунктом. 3. Додаткова потреба: * Відповідно до абзацу третього пункту 15 Особливостей, якщо виникла додаткова потреба, яку замовник не міг передбачити, закупівля здійснюється з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями. Така потреба вважається новим предметом закупівлі. 4. Рекомендація: * З питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП слід звертатися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Виконання договору
Консультація № 162/2023Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 162/2023
Суть питання: Чому нова точка обліку газу, що виникла у КЕВ м. Вінниця, автоматично перейшла на "договір останньої надії", незважаючи на наявність діючого договору з постачання газу? Який алгоритм дій замовника при появі нових точок обліку?
Висновки/Відповідь:
1. Планування закупівель:
* У відповіді згадуються листи Мінекономіки від 08.12.2022 №3323-04/78667-06 та від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 щодо планування закупівель, розміщених за посиланнями:
* https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
* https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2&fNum=54160
2. Зміна істотних умов договору:
* Відповідно до пункту 19 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178, істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань у повному обсязі, крім випадків, визначених цим пунктом.
3. Додаткова потреба:
* Відповідно до абзацу третього пункту 15 Особливостей, якщо виникла додаткова потреба, яку замовник не міг передбачити, закупівля здійснюється з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями. Така потреба вважається новим предметом закупівлі.
4. Рекомендація:
* З питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП слід звертатися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КВАРТИРНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ м. Вінниця
<b>
Тема розширена:</b> На якій підставі Замовник при наявності діючого договору з постачання природного газу попадає на "договір останньої надії"
<b>Суть питання:</b> Будь ласка допоможіть розібратись та знайти правду. Звернення до НКРЕ КП, Операторів газо транспортної та розподільчої систем ясноті з піднятого питання не внесла. Надія залишилась на уповноважений орган з державних закупівель. По суті питання.
Квартирно-експлуатаційний відділ (далі КЕВ) м. Вінниця є структурним підрозділом Збройних Сил України і відповідно до поставлених завдань відповідає за організацію надання комунальних послуг військовим частинам та військовим установам, які стоять на її балансі. На цій підставі 23.11.22 було укладено з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» договір № 01-1392/21-БО-Т на постачання природного газу до кінця 2023 року.
В процесі формування нових військових частин за умовами діючого військового часу, в КЕВ м. Вінниця наприкінці листопада появилась нова комерційна точка обліку. У зв’язку з цим були внесені зміни в договір надання послуг з розподілу природного газу (Оператор газорозподільної мережі АТ «Вінницягаз»). На цій підставі новій точці був присвоєний ЕІС-код і вона з 07.12.22 почала отримувати природний газ для опалення приміщень, в яких проживали військовослужбовці. Станом на той час діючий з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» договір дозволяв без проблем забезпечити природнім газом в тому числі і нову комерційну точку обліку.
Нажаль в січні місяці 2023 року КЕВ м. Вінниця отримав повідомлення від ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про необхідність оплати обсягів газу за «договором останньої надії» для нашої нової комерційної точки обліку. Тариф за такою формою договору значно більший ніж тариф по діючому нашому договору. КЕВ м. Вінниця є державною структурою і фінансується з державного бюджету. Нам не зрозуміло те, що в такий важкий для держави час ми повинні безпідставно витрачати державні кошти.
У зв’язку з цим просимо пояснити, чому нова комерційна точка обліку автоматично потрапила в розряд забезпечення природним газом за «договором останньої надії», а також пояснити покроковий порядок дій замовника в випадку появи у нього нових точок комерційного обліку природного газу і хто дане питання повинен відсліковувати.
Вдячні за розуміння та обґрунтовану відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 162/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 №3323-04/78667-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06
"Щодо планування закупівель"
, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2&fNum=54160
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом.
Отже, Законом та Особливостями встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей. Зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей, встановлених Законом та постановою № 1178.
Водночас відповідно до абзацу третього пункту 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями.
Отже, у випадку виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, такий предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівлі.
Крім цього, інформуємо, що оскільки Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є Регулятором у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами), то споживачі за наданням роз’яснень з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП мають звертатися до Регулятора.
Консультація
№ 158/2023
05.03.2023
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 158/2023 Суть питання: Чи можна відмінити відкриті торги після продовження терміну розгляду тендерних пропозицій через відсутність подальшої потреби в закупівлі? Висновки/Відповідь: Так, замовник має право відмінити відкриті торги у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг. Підстава: пункт 47 Особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами).
Відкриті торги
Консультація № 158/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 158/2023
Суть питання: Чи можна відмінити відкриті торги після продовження терміну розгляду тендерних пропозицій через відсутність подальшої потреби в закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Так, замовник має право відмінити відкриті торги у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг.
Підстава: пункт 47 Особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами).
Суть питання: Чи можна відмінити відкриті торги після продовження терміну розгляду тендерних пропозицій через відсутність подальшої потреби в закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Так, замовник має право відмінити відкриті торги у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг.
Підстава: пункт 47 Особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Смизький ліцей
<b>
Тема розширена:</b> Доброго дня. Чи можна відмінити відкриті торги, після продовження терміну розггляду тендерних пропозицій через відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи можна відмінити відкриті торги, після продовження терміну розггляду тендерних пропозицій через відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів
<b>
Номер відповіді:</b> 158/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 47 Особливостей замовник відміняє відкриті торги у разі:
1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;
2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень;
3) скорочення обсягу видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг;
4) коли здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили.
Отже, рішення щодо відміни торгів приймається замовником самостійно за наявності підстав, визначених пунктом 42 Особливостей.
Консультація
№ 155/2023
03.03.2023
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 155/2023 Суть питання: Чи достатньо надання довідок про відсутність підстав для відмови в участі у закупівлі (згідно з пунктом 44 Постанови № 1178) тільки на керівника філії/підрозділу, визначеного по довіреності, але не зазначеного в ЄДРПОУ, у випадку, коли він є переможцем? Висновки/Відповідь: Роз'яснення з даного питання містяться в наступних листах Мінекономіки: * Лист від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами)): https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 * Лист від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо підстав для відмови учаснику процедури закупівлі та відхилення тендерної пропозиції).
Відкриті торги
Консультація № 155/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 155/2023
Суть питання: Чи достатньо надання довідок про відсутність підстав для відмови в участі у закупівлі (згідно з пунктом 44 Постанови № 1178) тільки на керівника філії/підрозділу, визначеного по довіреності, але не зазначеного в ЄДРПОУ, у випадку, коли він є переможцем?
Висновки/Відповідь:
Роз'яснення з даного питання містяться в наступних листах Мінекономіки:
Лист від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами)): https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
Лист від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо підстав для відмови учаснику процедури закупівлі та відхилення тендерної пропозиції).
Суть питання: Чи достатньо надання довідок про відсутність підстав для відмови в участі у закупівлі (згідно з пунктом 44 Постанови № 1178) тільки на керівника філії/підрозділу, визначеного по довіреності, але не зазначеного в ЄДРПОУ, у випадку, коли він є переможцем?
Висновки/Відповідь:
Роз'яснення з даного питання містяться в наступних листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління культури Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації
<b>
Тема розширена:</b> Щодо виконання пункту 44 Постанови № 1178.
<b>Суть питання:</b> Тепер оновений перелік підстав для відмови в участі в закупівлі міститься у пункті 44 Постанови № 1178.
Добрий день! Замовник наразі має вимагати тільки від керівника підприємств довідки, як про відсутність судимості, про відсутності корупційного правопорушення, про відсутність притягнення до відповідальності за вчинення пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми (згідно оновленого переліку підстав для відмови в участі в закупівлі міститься у пункті 44 Постанови № 1178). Як діяти замовнику якщо переможець закупівлі надає такі довідки на керівника філії чи підрозділу визначеного по довіреності, але не зазначеного в ЄДРПОУ?
<b>
Номер відповіді:</b> 155/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(Щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами) та
від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (
Щодо підстав для відмови учаснику процедури закупівлі та відхилення тендерної пропозиції), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
Консультація
№ 156/2023
03.03.2023
Інше
Суть питання: * Оприлюднення договорів до 50 тис. грн після 25.02.2023. * Дії у випадку, коли річна сума за кодом ДК перевищує 50 тис. грн. Висновки/Відповідь: 1. Оприлюднення договорів до 50 тис. грн: * Згідно з абзацом другим пункту 11 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), замовник не зобов'язаний оприлюднювати в ЕСЗ звіт про договір про закупівлю, якщо вартість закупівлі менша ніж 50 тис. грн та здійснена без використання електронної системи закупівель. * Особливості не забороняють замовнику оприлюднювати звіт про такий договір з власної ініціативи. Рішення приймається замовником самостійно. 2. Перевищення 50 тис. грн протягом року за кодом ДК: * Інформація щодо цього питання міститься в листах Мінекономіки від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 та від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Враховуючи вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливості, якщо сума закупівель за певним кодом ДК протягом року перевищує 50 тис. грн, необхідно застосовувати процедури закупівель, передбачені Законом та Особливостями, з урахуванням вартісних меж. * Необхідно планувати закупівлі відповідно до вимог законодавства.
Інше
Консультація № 156/2023Огляд:
Суть питання:
Висновки/Відповідь:
1. Оприлюднення договорів до 50 тис. грн:
* Згідно з абзацом другим пункту 11 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), замовник не зобов'язаний оприлюднювати в ЕСЗ звіт про договір про закупівлю, якщо вартість закупівлі менша ніж 50 тис. грн та здійснена без використання електронної системи закупівель.
* Особливості не забороняють замовнику оприлюднювати звіт про такий договір з власної ініціативи. Рішення приймається замовником самостійно.
2. Перевищення 50 тис. грн протягом року за кодом ДК:
* Інформація щодо цього питання міститься в листах Мінекономіки від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 та від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Враховуючи вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливості, якщо сума закупівель за певним кодом ДК протягом року перевищує 50 тис. грн, необхідно застосовувати процедури закупівель, передбачені Законом та Особливостями, з урахуванням вартісних меж.
* Необхідно планувати закупівлі відповідно до вимог законодавства.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державний навчальний заклад "Бердичівське вище професійне училище"
<b>
Тема розширена:</b> Оприлюднення договорів вартістю до 50 тисяч грн.
<b>Суть питання:</b> Чи буде вважатися порушенням оприлюднення договору до 50 тисяч після 25 лютого 2023 року? І як бути, якщо протягом року по якомусь коду ДК сума перевищить 50 тисяч грн.
<b>
Номер відповіді:</b> 156/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані)
та від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(Щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі
),
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до абзацу другого пункту 11 Особливостей у разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. При цьому Особливостями не встановлено заборони щобо публікації з власної ініціативи замовника звіту про договір про закупівлю у разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель. Будь - які рішення здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до абзацу другого пункту 11 Особливостей у разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. При цьому Особливостями не встановлено заборони щобо публікації з власної ініціативи замовника звіту про договір про закупівлю у разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель. Будь - які рішення здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства.
Консультація
№ 1126/2020
03.03.2023
Тендерна документація
# Консультація Мінекономіки щодо неконкурентних вимог тендерної документації: Суть питання: Чи є вимога надання аналогічних договорів, зареєстрованих в системі "Prozorro", дискримінаційною для учасників, які вперше беруть участь у публічних закупівлях? Висновки/Відповідь: 1. Замовник самостійно встановлює вимоги в тендерній документації, але не має права встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників (частина 4 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі"). 2. Замовник повинен встановлювати вимоги в тендерній документації, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників. 3. Рекомендовано звертатися за роз'ясненнями щодо тендерної документації або з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру (пункт 51 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178). 4. У разі порушення прав та інтересів, суб’єкт оскарження має право звернутися до органу оскарження (пункт 30 частини першої статті 1 Закону, пункти 52-64 Особливостей та стаття 18 Закону). 5. Відповіді на питання щодо визначення аналогічного (аналогічних) договору (договорів) міститься в запиті № 1126/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34 6. Листи Мінекономіки, що розглядають питання кваліфікаційних критеріїв та етичної поведінки під час публічних закупівель: * від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 * від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE&fNum=13647
Тендерна документація
Консультація № 1126/2020Огляд:
# Консультація Мінекономіки щодо неконкурентних вимог тендерної документації
Суть питання: Чи є вимога надання аналогічних договорів, зареєстрованих в системі "Prozorro", дискримінаційною для учасників, які вперше беруть участь у публічних закупівлях?
Висновки/Відповідь:
1. Замовник самостійно встановлює вимоги в тендерній документації, але не має права встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників (частина 4 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі").
2. Замовник повинен встановлювати вимоги в тендерній документації, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників.
3. Рекомендовано звертатися за роз'ясненнями щодо тендерної документації або з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру (пункт 51 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178).
4. У разі порушення прав та інтересів, суб’єкт оскарження має право звернутися до органу оскарження (пункт 30 частини першої статті 1 Закону, пункти 52-64 Особливостей та стаття 18 Закону).
5. Відповіді на питання щодо визначення аналогічного (аналогічних) договору (договорів) міститься в запиті № 1126/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34
6. Листи Мінекономіки, що розглядають питання кваліфікаційних критеріїв та етичної поведінки під час публічних закупівель:
* від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
* від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE&fNum=13647
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО з ОБМЕЖЕННОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БЛАГОСФЕРА"
<b>
Тема розширена:</b> Неконкурентні вимоги тендерної документації
<b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 22) ч. 1 ст.1 вище зазначеного закону, предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі.
Відповідно до роз’яснень АМКУ - Відповідь на запит 1126/2020 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34⟨=uk-UA): «Отже, аналогічним (аналогічними) є договір (договори) щодо того самого предмету закупівлі відповідно до коду Єдиного закупівельного словника та пункту 22 частини першої статті 1 Закону.».
Пункт 4 ст.22 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначає, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Учасником було надано аналогічні договори з юридичними особами, які були укладені в загальному порядку, а не в системі «PROZORRO».
Замовник встановлює такий кваліфікаційний критерій в тендерній документації та в цій же процедурі закупівлі товару як надання документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних за предметом закупівлі договорів, а саме посилання на публічне розміщення інформації про укладений аналогічний договір на веб-порталі уповноваженого органу з публічниих закупівель https://prozorro.gov.ua/. Оригінал (-и) позитивного відгуку (-ів) щодо надання аналогічних послуг, оригінали та/або копії, завірені учасником, договорів надання цих послуг за вищевказаним (-и) відгуком (-ами), а також оригінал (-и) та/або копію (-ії), завірену (-і) учасником, первинного (-их) документу (-ів), що підтверджують факт надання цих послуг (акт, тощо). (Фактичне виконання договорів обов’язково вказати у відгуці (-ках). (Аналогічними вважаються послуги з організації шкільного харчування на умовах організації харчування/кейтерінгу за нормами, встановленими Постановою КМУ від 22.11.2004 №1591, або за нормами, погодженими органами СЕС чи Держпродспоживслужби України для категорій осіб, визначених вищевказаною Постановою. Аналогічним вважається договір, що укладений із замовниками (контрагентами) за результатами проведення процедури закупівлі, інформація про проведення якої знаходиться у публічному доступі на веб-порталі уповноваженого органу з публічниих закупівель https://prozorro.gov.ua/ або договір, інформація про який знаходиться у публічному доступі на веб-порталі уповноваженого органу з публічниих закупівель https://prozorro.gov.ua/. Учасники повинні документально підтвердити факт проведення процедури закупівлі, за якою був укладений договір, наданий у складі тендерної пропозиції або здійснити посилання на публічне розміщення інформації про укладений аналогічний договір на веб-порталі уповноваженого органу з публічниих закупівель https://prozorro.gov.ua/).
Таким чином виникає замкнуте коло, і в публічних закупівля перемагає не той учасник який дає найкращу цінову пропозицію, та більш якісні послуги, а той учасник, який формально виконав умови тендерної документації, які мітять штучні перепони у їх виконанні.
Питання:
- Чи не є такі вимоги тендерної документації (щодо надання договорів зареєстрованих в «PROZORRO») для учасника який вперше приймає участь у публічних закупівлях такими що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, оскільки учасник який вперше приймає участь у таких закупівля, з формальних підстав ніколи не зможе стати переможцем таких закупівель, оскільки для того щоб надати договори зареєстровані в системі «PROZORRO» необхідно щоб його пропозиція була прийнята. А його пропозиція, незважаючи на те, що вона є найкращою відхиляється, оскільки учасник не може надати договори зареєстровані в «PROZORRO».
<b>
Номер відповіді:</b> 157/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах
від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(Щодо кваліфікаційних критеріїв)
,
від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06
“
Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель
”
, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE&fNum=13647
Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Пунктом 45 Особливостей передбачено, що під час здійснення закупівлі товарів замовник може не застосовувати до учасників процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону.
У разі закупівлі послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) відповідно до статті 16 Закону.
Відповідь на питання щодо визначення аналогічного (аналогічних) договору (договорів) міститься в запиті № 1126/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34
.
Водночас вимоги, що зазначаються в тендерній документації, встановлюються замовником самостійно з дотриманням чинного законодавства. Відповідно до частини 4 статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Ураховуючи викладене, замовники самостійно встановлюють вимоги в тендерній документації не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників.
Поряд з цим, згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
Консультація
№ 142/2023
02.03.2023
Інше
Консультація Мінекономіки № 142/2023 щодо закупівель до 50 тис. грн згідно Постанови КМУ 1178 Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати договір, якщо сума прямих закупівель (без використання ЕСЗ) по одному коду ДК перевищила 50 тис. грн, хоча кожна окрема закупівля була меншою за цю суму? Чи звітувати по договорах, в яких сума більше 50 тис. але менше 100 тис.? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * Лист від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) * Лист від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі).
Інше
Консультація № 142/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 142/2023 щодо закупівель до 50 тис. грн згідно Постанови КМУ 1178
Суть питання:
Чи потрібно оприлюднювати договір, якщо сума прямих закупівель (без використання ЕСЗ) по одному коду ДК перевищила 50 тис. грн, хоча кожна окрема закупівля була меншою за цю суму? Чи звітувати по договорах, в яких сума більше 50 тис. але менше 100 тис.?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Лист від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані)
Лист від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі).
Суть питання:
Чи потрібно оприлюднювати договір, якщо сума прямих закупівель (без використання ЕСЗ) по одному коду ДК перевищила 50 тис. грн, хоча кожна окрема закупівля була меншою за цю суму? Чи звітувати по договорах, в яких сума більше 50 тис. але менше 100 тис.?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" Корсунь-Шевченківської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Звітування згідно пункту 11 Особливостей постанови КМУ 1178 від 12.10.2022р зі змінами
<b>Суть питання:</b> Прошу надати роз’яснення з наступного приводу: Згідно нових змін до Особливостей закупівлі до 50 тисяч не підлягають оприлюдненню, лише вносимо їх у план. Якщо після укладення договору в межах вказаної суми, Замовник здійснює закупівлю без використання ЕСЗ до прикладу ще на 10 тисяч, а потім ще на 10 тисяч то такий договір уже підялгає оприлюдненню чи ні, оскільки загальна сума по одному коду ДК вже перевищує 50 тисяч? Дякую! Чи до 100 тисяч звітуємо по договорах в яких сума більше 50 тис.
<b>
Номер відповіді:</b> 142/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані)
та від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(Щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі
),
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: