<b>Запит від:</b> Запит від Департамент архітектури та містобудування Вінницької міської ради <b> Тема розширена:</b> щодо закупівлі додаткових послуг підпунку 8 п.13 Особливостей <b>Суть питання:</b> Замовником за результатами проведеної процедури закупівлі у жовтні 2022 року на умовах Закону України «Про публічні закупівлі» було укладено договір на розробку містобудівної документації. Разом з тим, згідно змін у законодавстві, що відбулись згодом, містобудівна документація має містити додаткові розділи, які не були передбачені технічним завданням на розробку. Відтак, у зв’язку зі змінами у законодавстві, у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових послуг щодо розробки містобудівної документації та здійснення іншого корегування документації. Згідно умов укладеного Договору, закупівля додаткових аналогічних послуг у того самого учасника може здійснюватись протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера. Просимо надати відповідь чи має право Замовник придбати додаткові послуги шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару на підставі підпункту 8 пункту 13 Особливостей, якщо закупівля, за результатами якої укладено договір, здійснювалась згідно вимог Закону? <b> Номер відповіді:</b> 200/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 1156/2022, розташованому на сайті Уповноваженого органу за посиланням: Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Міський пологовий будинок №1" Дніпровської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Надайте, будь ласка, роз'яснення чи може збільшуватись сума договору, укладеного за результатами проведення відкритих торгів за особливостями, якщо вносяться зміни в договір згідно пп.7 п.19 Особливостей, а саме: зміна середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед". Зазначені зміни ціни передбачені в договорі. <b> Номер відповіді:</b> 201/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Отже, Законом та Особливостями встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8  пункту 19 Особливостей. Так, підпунктом 7 пункту 19 Особливостей передбачено внесення змін у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед” , що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Водночас збільшення суми договору про закупівлю після його підписання можливе у випадку, передбаченому підпунктом 7 пункту 19 Особливостей, без зміни обсягу закупівлі. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство Кегичівської селищної ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги" <b> Тема розширена:</b> З 01.04.2023 буде підвищення цін на електроенергію. <b>Суть питання:</b> 14.03.2023 року постачальник електричної енергії надав листа про зміну з 01.04.2023 року ціни ел.енергії на ринку. У зв`язку з вище наведеним будуть зміни в ціні договору по коливанню ціни товару на ринку. Як правильно підписати додаткову угоду? <b> Номер відповіді:</b> 202/2023 <b> Відповідь:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Отже, Законом та Особливостями встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8  пункту 19 Особливостей. Зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей, встановлених Законом та постановою № 1178.

<b>Запит від:</b> Запит від Корчомна Карина Вячеславівна <b> Тема розширена:</b> Правопорушення у сфері публічних закупівель <b>Суть питання:</b> Добрий день! Відповідно до останніх змін до Постанови Кабміну № 1178 від 12.10.2022 року, що були введені в дію від 25 лютого 2023 року був доповнений 11 пукнт, а саме: " У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель ". Питання: чи буде нести Замовник (уповноважена особа від Замовника) адміністративну відповідальність чи іншу міру покарання за опублікування звіту про договір про закупівлю і договору, якщо закупівля становить до 50 тисяч ? <b> Номер відповіді:</b> 203/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 156/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Пунктом 22 Особливостей визначено, що державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тому, з питань адміністративної відповідальності слід звертатися до Державної аудиторської служби України.

<b>Запит від:</b> Запит від Стеценко Лідія Василівна <b> Тема розширена:</b> трактори <b>Суть питання:</b> доброго дня. підкажіть як вийти із ситуацію. необхідно закупити трактори Lovol 504. код Дк-16700000-2-Трактори. але при закупівлі товару код ДК необхідно визначати по четвертому знаку. 34140000-0 великовантажні МТЗ.-необхідна локалізація. але трактор китайського виробництва.як бути? <b> Номер відповіді:</b> 204/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 1020/2022 та 28/2023 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fb0a355b-3445-470c-9268-ca16b660d6f6&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d725f98f-3316-47db-8afe-f3fdf20efe49&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Іванов Артем Валерійович <b> Тема розширена:</b> повернення забезпечення виконання договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про закупівлі" забезпечення виконання договору повертається після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору. Питання: що є моментом виконання процедури закупівлі - укладання та опублікування договору чи його реальне виконання? <b> Номер відповіді:</b> 196/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону забезпечення виконання договору про закупівлю - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником за договором про закупівлю. Згідно з пунктом 6 статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин третьої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Поряд з цим поняття забезпечення виконання зобов'язання (забезпечення виконання господарських зобов'язань) визначено у Главі 49 ЦК України та Главі 22 ГК України. Відповідно до частини першої статті 27 Закону замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов та розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати). Крім того, частиною другою статті 27 Закону встановлено, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю: 1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю; 2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; 3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; 4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Водночас питання щодо виконання договору про закупівлю міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Отже,  замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю відповідно до умов такого договору згідно підстав, передбачених у Законі.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Чернігівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Проведення закупівель, пов'язаних з виконанням мобілізаційного завдання (замовлення) <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Звертаємось до Вас з питання здійснення закупівель та укладення договорів на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) на потреби національної економіки та забезпечення життєдіяльності населення, а саме. Нормативними актами, якими керуємось при організації порушеного питання, є: - Постанова КМУ від 27.04.2006 № 586 (зі змінами Постанова КМУ від 10.09.2008 № 801); - Наказ Міністерства економіки України від 12.01.2009 № 5-ДСК; - Наказ Міністерства економіки України від 19.02.2009 № 125-ДСК. Зазначені нормативні акти містять рекомендації щодо укладення договорів на виконання мобілізаційних завдань, згідно яких договори мають укладатись з конкретним підприємством (установою), які вже визначені розпорядженням керівника органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, виходячи з потужностей підприємств, розташованих на адміністративній території населеного пункту: -в мирний час: протягом 3 місяців після підписання мобзавдання, яке в свою чергу є безстроковим і не містить обов’язку перепідписання щороку; - в особливий період: протягом 1 місяця після підписання мобзавдання. Крім того, пунктом 19 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.02.2009 № 125-ДСК, визначено порядок відбору виконавців мобзавдань з числа лише тих, що належать до сфери управління замовника та перебувають у його власності, або в державній чи комунальній власності. При цьому, конкретні умови договору мають бути визначені з урахуванням інших нормативно-правових актів, в тому числі у сфері закупівель за державні кошти. Зазначені укладені договори будуть мати гриф «ДСК» Літер «М». В свою чергу, виникає велика кількість питань: - Чи потрібно публікувати план закупівель; - Як провести закупівлю, якщо: • заздалегідь відомий виконавець; • відсутні кошторисні призначення; • невідома дата виконання, бо необхідність виконання буде безпосередньо залежати від необхідності виконання мобілізаційних завдань в особливий період; - Як правильно зазначити період дії договору; - Чи потрібно укладати та розривати такі договори щороку? - Чи потрібно керуватися при проведенні закупівель та укладенні договорів на виконання мобілізаційних завдань Законом України «Про публічні закупівлі» та постанови КМУ від 12.10.2022 № 1078 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»? Чи можливо існує інших нормативно-правовий акт, який регламентує зазначені закупівлі? Заздалегідь вдячні за відповідь та роз’яснення. <b> Номер відповіді:</b> 198/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Так, згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому згідно з пунктом 6 частини першої Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Водночас будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому. Принагідно пропонуємо ознайомитися з інформацією, викладеною в листах від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо переліку виключень), від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ( 8. Щодо строку дії договору про закупівлюта, 10. Щодо переліку виключень) та у запиті № 220/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc586e77-9ad7-4bec-a41a-cb16776055de&lang=uk-UA При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ГУ ДСНС України у Чернівецькій області <b> Тема розширена:</b> Законність дій розпорядника коштів <b>Суть питання:</b> Чи має право розпорядник коштів перерозприділити асигнування по загальному фонду на кінець бюджетного року Замовнику під час час скарги в АМК <b> Номер відповіді:</b> 199/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо заборони вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі, висвітлено в запиті № 173/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: При цьому згідно з Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, основними завданнями якого є, зокрема здійснення  перерозподілу бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету, затверджує разом з головними розпорядниками бюджетних коштів паспорти бюджетних програм; проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, стосовно його відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів; затверджує лімітні довідки про бюджетні асигнування, що містять бюджетні призначення та їх помісячний розподіл. Тому, з питання щодо перерозподілу бюджетних асигнувань пропонуємо звернутись до Мінфіну.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 3 затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022 року «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості) замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до ЗаконуУкраїнни «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), проводять закупівлі відповідно до цього Закону з урахуванням Осбливостей. Згідно зі ст. 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції у тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику (абз. 2 ч. 1 ст. 25 Закону). Підстави для повернення/неповернення забезпечення тендерної пропозиції визначені також Законом. Так, зокрема, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 25 Закону забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі) у строк, визначений ч. 6 ст. 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених ст. 17 Закону. Разом з тим Особливості (зі змінами, внесеними постановою КМУ № 157 від 17.02.2023) не передбачають надання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених ст. 17 Закону. Чи повинен буде замовник за умови встановлення в тендерній документації вимоги про надання забезпечення тендерної пропозиції стягнути з переможця процедури забезпечення тендерної пропозиції у разі надання ним у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 44 Особливостей? <b> Номер відповіді:</b> 193/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, що відповідь на питання міститься у запиті № 149/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37e6c636-217e-4e40-a211-f10e7da855f3&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа підприємець Гребенюк Олена Олександрівна <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни предмету закупівлі у звязку з коливанням ціни в регіоні <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення яким чином Учасник може змінити ціни ,якщо відбувається коливання такої ціни в регіоні,проте ТПП не надає довідки на певні категорії продукції (наприклад м'ясо заморожене куряче -всі види, м'ясо в напів тушах,деякі види овочів та фруктів як свіжі так і оброблені і даний список не є вичерпним ) і ТПП має фактично монополію на дані види довідок,що є дуже дороговартісними .До того ж підтвердити коливання навіть на ті види продукції ,які є у переліку досліджень буває нереально з ряду причин :1.ТПП здійснює моніторинг цін по роздрібних магазинах і враховує навіть акційні товари,що вже спотворює реальні ціни до того ж роздрібні магазини продають продукцію вже з націнкою до 35-60 % від закупівельної ціни,але ж постачальники закуповують в основному товар у виробників і офіційних дистриб'юторів і ставлять в цінових пропозиціях мінімальну націнку. Таким чином коливання на ринку відбувається проте у ТПП вже викривлена інформація щодо цього коливання і учасник змушений розривати діючі договори. 2.ЗУ "Про публічні закупівлі" вимагає надання ціни станом на дату укладання договору а ТТП не завжди може надати таку довідку ,оскільки наявність інформації у даної служби залежить від того чи брали інші учасники довідки на дану дату.Брати довідку наперед для учасника знову ж таки у зв'язку з високою вартістю довідок ТПП є абсолютно нерентабельно. Таким чином незважаючи на зміни до ЗУ "Про публічні закупівлі" в питанні регулювання цін учасники залишаються абсолютно не захищені в своїх економічних інтересах саме через монополію ТПП та абсолютно нелогічну процедуру моніторингу цін. В той же час управління статистики яке є в кожному регіоні і могло би надавати таку інформацію значно дешевше не може надати актуальні ціни на момент підняття,оскільки надає інформацію з запізненням в місяць-півтора ! Як учасникам виходити з цієї ситуації? <b> Номер відповіді:</b> 194/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання  міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”(Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Так, на сторінці 3-4 вказаного листа наведено інформацію щодо алгоритму дій замовника та учасників під час проведення тендеру, який передує укладенню договору про закупівлю на визначених умовах. Крім того, у додатку до цього листа у відповідному випадку зазначено, що  інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації і вказано, що перелік таких організацій не є вичерпним. Отже, для можливості підтвердження наявності підстави для внесення змін до істотних умов при виконанні договору про закупівлю у наведеному випадку, учасник може надавати пропозиції замовнику щодо порядку їх зміни та організації (установи, органу тощо), яка може надавати відповідну інформацію, саме на етапі проведення тендеру та у спосіб передбачений законодавством.

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" <b> Тема розширена:</b> Щодо заборони на здійснення замовниками публічних закупівель <b>Суть питання:</b> Добрий день! Звертаємось до вас, як до уповноваженого органу з питань публічних закупівель та просимо надати роз’яснення щодо поширення дії Постанови КМУ 1178 від 12.10.2022 року на рішення тендерного комітету Замовника по відхиленню пропозиції/визнання переможцем Учасника, одним з кінцевих бенефіціарних власників якого є резидент рф, враховуючи, що: 1. Частка акцій цього бенефіціара (25 відсотків) передана в управління АРМА, що позбавляє його здійснення будь-якого впливу на господарську діяльність Учасника; 2. Учаснику надана можливість здійснювати видаткові операції за рахунками в обслуговуючих банках на підставі рішення Національного банку України, що знімає введений Постановою КМУ № 187 від 03.03.22р. мораторій (заборону), зокрема з юридичних осіб, які створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є громадянин рф. Звертаємо увагу, що лист-роз’яснення Мінекономіки №3323-04/8463-06 від 28.02.23 «Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», не охоплює всі винятки, щодо застосування мораторію/заборони, передбачених Постановою № 187 від 03.03.22р. <b> Номер відповіді:</b> 195/2023 <b> Відповідь:</b> Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 2 постанови № 1178 установлено, що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у: громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, а також здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою. При цьому пунктом 41 Особливостей передбачено обов’язок замовника відхилити тендерні пропозиції таких учасників. Згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги з дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Кобзаренка" <b> Тема розширена:</b> Зміна ступеня локалізації <b>Суть питання:</b> Якщо змінився ступінь локалізації товару , вже внесеного в Перелік, але все рівно перевищує 15% , чи потрібно вносити повторно заявку з калькуляцією на сайті Прозорро? Адже фактична калькуляція ,яка буде надана замовнику при укладанні договору, буде відрізнятися від поданої для включення товару в Перелік. <b> Номер відповіді:</b> 188/2023