<b>Запит від:</b> Запит від Гладищук Аліна Ігорівна <b> Тема розширена:</b> Як провести кап. ремонт коли сума проектно-кошторисної документації більша ніж сума виділених коштів? <b>Суть питання:</b> Для здійснення кап. ремонту було виготовлено проектно-кошторисну документацію, вартість робіт становить 2 млн. грн. На виконання робіт було виділено 1 млн. грн. Закупівлю необхідно провести згідно проектно-кошторисної документації на 2 млн. і після укладання договору зменшити суму відповідно до наявного фінансування чи проводи закупівлю згідно наявних коштів? <b> Номер відповіді:</b> 270/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо вартісних меж закупівлі робіт по об’єкту будівництва <b>Суть питання:</b> В 2021 році провели закупівлю робіт з реконструкції і підписали договір, який діє до кінця 2023 року. У 2023 році, після коригування проєкту, виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт по цьому об’єкту будівництва на суму 1,3 млн. грн. Питання: як рахувати вартісні межі при плануванні робіт: за весь період виконання робіт по об’єкту будівництва (2021-2023 рр.) в цілому чи лише за поточний 2023 рік. І виходячи з цього, наступне питання: Щоб провести закупівлю додаткових робіт на суму 1,3 млн. грн, необхідно: 1. Укласти прямий договір (так як сума закупівлі робіт в 2023 році не перевищує 1,5 млн. грн)? 2. Укласти прямий договір за виключенням пп.8 п.13 Особливостей (так як це додаткові аналогічні роботи)? 3. Проводити відкриті торги за Особливостями? <b> Номер відповіді:</b> 271/2023

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укртелеком" <b> Тема розширена:</b> Щодо вимоги тендерної документації про надання Атестату відповідності та експертного висновку у повному об'ємі при закупівлі послуг доступу до Інтернет <b>Суть питання:</b> Серед вимог замовників до учасників закупівлі послуг підключення та користування, доступу до мережі Інтернет є вимога про наявність Атестату відповідності системи захисту інформації та експертний висновок до нього. Атестат відповідності підтверджує, що учасник забезпечує захист інформації замовника відповідно до вимог нормативних документів у сфері технічного захисту інформації, а експертний висновок, що є невід’ємною частиною Атестату, посвідчує те, що комплексна система захисту інформації учасника пройшла відповідну експертизу і визнана такою, що відповідає вимогам та стандартам, встановленим відповідними нормативними документами. Експертний висновок містить розгорнуту інформацію про усі складові комплексної системи захисту учасника, зокрема інформацію про структуру та фізичне розташування (адреси) компонентів інформаційно телекомунікаційної системи учасника. Слід зазначити, що інформація про адреси розташування компонентів системи (вузлів зв’язку - центральних, магістральних, резервних) є чутливою за умов воєнного стану та ворожих обстрілів об’єктів критичної інфраструктури. Так, після завантаження до електронної системи повного тексту експертного висновку, інформація про адреси розташування вузлів зв’язку стає доступною широкому загалу. Витік інформації щодо вузлів зв’язку може спричинити виведення їх з ладу внаслідок ворожих дій та нанести збитки замовнику послуг, постачальнику, населенню. Разом з тим, відповідно до наведених у додатку вимог тендерної документації надання експертного висновку в обмеженому обсязі тягне за собою дискваліфікацію учасника, як такого, що не виконав вимоги тендерної документації. Необхідно відмітити, що на сайті Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України https://cip.gov.ua/ua/news/zakhisheni-vuzli-dostupu-do-merezhi-internet розміщено Перелік операторів (провайдерів) телекомунікацій, що надають послуги з доступу до мережі Інтернет та мають чинні атестати відповідності систем захист ЗВІД (далі - Перелік). У Переліку є інформація про номер, дати видання та чинності Атестату відповідності і це інформація вказує, що послуги доступу до Інтернет цього Постачальника мають захист інформації. Відповідно до п. 36 Особливостей, електронною системою після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, розкривається вся інформація, зазначена в тендерній пропозиції. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна. Конфіденційною не може бути визначена інформація про технічні умови, технічні специфікації та документи. Оскільки, вимоги щодо надання учасником Атестату відповідності та експертного висновку відносяться замовником до технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, віднесення інформації, що у них міститься до конфіденційної теж не є можливим. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про національну безпеку України», загрозами національній безпеці України визнаються явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України. До національних інтересів України, віднесено важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян. Безперебійний доступ населення до електронних комунікаційних послуг, зокрема Інтернету є національним інтересом. Заподіяння шкоди вузлам зв’язку постачальників електронних комунікаційних послуг спричинить безпосередню загрозу національним інтересам. Отже, оприлюднення інформації про Атестат відповідності з метою виконання норм закупівельного законодавства може мати негативні наслідки для національної безпеки. У зв’язку з цим, просимо роз'яснити, чи достатньо на підтвердження виконання вказаних вимог ТД, надавати тільки копію Атестату відповідності та посилання на Перелік. <b> Номер відповіді:</b> 272/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз. Водночас відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону. Поряд з цим, згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКВІВЕС» <b> Тема розширена:</b> Щодо проходження локалізації одного і того ж Товару, якщо код Товару у тендерній документації різний <b>Суть питання:</b> Добрий день! Якщо у тендерній документації одного Замовника предмет закупівлі був за кодом "31121100-1: Дизель-генераторні установки" та локалізацію запропонованого Товару пройшли під цим кодом 03.11.22 р,, а в іншій закупівлі (інший Замовник) саме цей Товар хочемо запропонувати Покупцю знову, але предмет закупівлі у тендерній документації вже під кодом ДК 021:2015 31120000-3 Генератори. Питання: чи потрібно проходити для цього самого Товару локалізацію знову, якщо код при проходженні локалізації було вказано іншим? Чи достатньо, що цей товар вже проходив локалізацію, хоч і під іншим кодом? <b> Номер відповіді:</b> 273/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до  пункту 29-1 частини першої статті 1 Закону ступінь локалізації виробництва - показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі. Пунктом 6-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону встановлено, що замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує відповідний відсоток на конкретний рік. Разом з тим, Законом встановлено, що переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю. При цьому, відповідно до Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок).Так, відповідно до Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. З огляду на викладене, замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону,  якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує, зокрема у 2023 році - 15 відсотків. При цьому код Єдиного закупівельного словника відповідно до Порядку визначається замовником для цілей здійснення закупівлі згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, який може охоплювати декілька товарів, визначених підпунктом 2 пункту 6-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону. Також інформація щодо локалізації міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях”, від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації” , від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 “Щодо інтерактивного інструменту  “Локалізація-tool””, від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 “Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3311-05%2F74721-06

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне піприємство "Госпоар" Славгородської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Чи маємо проводити відкриті торги <b>Суть питання:</b> Ми Комунальна установа створена від селищної ради і їй підпорядковані. Рішенням селищної ради нам делеговані повноваження на покос трави (у сумі 200,00 тис.грн) Так як у Комунальній установі немає робітників, плануємо заключати Цивільно-правовий договір з фізичною особою. ПИТАННЯ: чи потрібно проводити відкриті торги? <b> Номер відповіді:</b> 274/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься в запиті №238/2023 та в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо способів здійснення закупівлі), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля, у тому числі закупівля за договорами цивільно-правового характеру, здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості  предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "МТП "Чорноморськ" <b> Тема розширена:</b> Пов’язані особи <b>Суть питання:</b> На даний час ДП «МТП «Чорноморськ» проводиться закупівля послуг за кодом ДК 021:2015 – 79210000-9 «Бухгалтерські та аудиторські послуги» (Обов‘язковий аудит фінансової звітності ДП «МТП «Чорноморськ» за 2021 і 2022 роки, складеної відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ)) (UA-2023-03-20-004931-a). Для участі у процедурі закупівлі подано пропозиції 4 учасників, в т.ч. Учасник 1 - ТОВ "КРОУ ЕРФОЛЬГ УКРАЇНА" (ЄДРПОУ 36694398) та Учасник 3 - ТОВ АК "КРОУ УКРАЇНА" (ЄДРПОУ 33833362). Відповідно до підпункту 7 пункту 44 Особливостей з замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі. Згідно ЗУ «Про публічні закупівлі» пов’язана особа - особа, яка для цілей цього Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі. В свою чергу обидва Учасника належать до міжнародної аудиторської мережі Crowe Global, що підтверджується інформацією з сайту Crowe Global. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» аудиторська мережа - структура для забезпечення співробітництва, до якої входять аудиторські фірми та/або аудитори, інші юридичні особи, діяльність якої спрямована на отримання прибутку або розподіл витрат, або яка має спільну власність, перебуває під спільним контролем або управлінням, має спільні політику та процедури з контролю якості, спільну ділову стратегію, надає послуги під однаковим знаком для товарів та послуг або має спільні професійні ресурси. Враховуючи вищевикладене, просимо надати відповідь чи є зазначене підтвердженням пов’язаності учасників, як підстави для відхилення пропозицій учасників, керуючись вимогами п. 44 Особливостей. <b> Номер відповіді:</b> 275/2023 <b> Відповідь:</b> При цьому ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” <b> Тема розширена:</b> дії замовника в ЕСЗ після визнання рішення Колегії АМКУ неправомірним <b>Суть питання:</b> Згідно рішенням по скарзі Колегією АМКУ зобов`язано Замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Учасника 1 та рішення про визначення переможцем Учасника 2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва за позовом Замовника до АМКУ визнано протиправним та скасовано рішення Колегії АМКУ по скарзі. З урахуванням вказаних обставин, рішення Колегії АМКУ не підлягає виконанню Замовником. На веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель оприлюднено рішення про скасування повідомлення про намір укласти договір з переможцем (Учасник 2) та рішення про відхилення тендерної пропозиції переможця, оскільки на дату прийняття зазначеного рішення тендерна пропозиція переможця є такою, строк дії якої закінчився. Разом з цим, зазначена процедура закупівлі до цього часу не перейшла в статус «Торги не відбулися» і перебуває в статусі «Пропозиції розглянуті». Враховуючи викладене вище, просимо дати роз`яснення щодо подальшої зміни статусу процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель та дій замовника по завершенню процедури. <b> Номер відповіді:</b> 276/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Водночас, оскільки наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”), з технічних питань та питань реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. При цьому для вирішення питання по суті у зверненні необхідно вказувати інформацію, яка стосується порушеного питання, зокрема  ідентифікатор  закупівелі, рішення суду тощо.

<b>Запит від:</b> Запит від Задобррюк Владислав Миколайович <b> Тема розширена:</b> Укладання договору бюджетною організацією <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Виникло питання наступного змісту. У 2022 році було укладено договір про надання послуг (наприклад зберігання) строком до 31.01.2022 року. Станом на 01.01.2023 нового договору не укладено, додаткової угоди на продовження договору на 20% від ціни договору не укладалося. Під час підписання нового договору по переговорній процедурі бюджетною організацією у квітні 2023 року, замовник передбачив, що "Сторони дійшли спільної згоди відповідно до ч.3 ст. 631 ЦКУ, що умови даної Угоди поширюються на наданні послуги та правовідносини, які виникли між сторонами з 01.01.2023 року." Чи не буде така умова договору порушенням бюджетного законодавства? <b> Номер відповіді:</b> 277/2023 <b> Відповідь:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Застосування переговорної процедури закупівлі Особливостями не передбачено, При цьому Особливостями встановлено широкий перелік випадків, коли придбання замовником товарів, робіт і послуг може здійснюватися без застосування електронної системи закупівель (далі - ЕСЗ), шляхом укладання прямих договорів, з подальшим розміщенням в ЕСЗ відповідних звітів про такі договори, а також інформації про внесення змін до договорів. Такі положення встановлені, зокрема для випадків, передбачених Законом для застосування переговорної процедури закупівлі. Отже, якщо замовник укладає договір про закупівлю згідно з підпунктами 5, 7, 8 пункту 13 Особливостей , які передбачають укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання, за відсутності альтернативи, в такому разі сторони можуть встановити в договорі про закупівлю, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках згідно з частиною третьою статті 631 Цивільного кодексу України . Водночас  замовник приймає будь - які рішення самостійно з дотриманням вимог законодавства. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Костинюк Віктор Вікторович <b>Суть питання:</b> Доброго дня, як згідно закону надати лист роз'яснення що я тільки розпочала підприємницьку діяльності тому і немаю аналогічних договорів <b> Номер відповіді:</b> 278/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 157/2023 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9a74828b-6b3d-4ef8-8e6a-a0892b8f0878&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Комбінат "Салют" Державного агентства резерву України" <b> Тема розширена:</b> Чи є підприємство Замовником у розумінні Закону <b>Суть питання:</b> Державне підприємство «Комбінат «Салют» Державного агентства резерву України, відповідно до положень Статуту входить до системи державного резерву, засновано на державній власності (100%) і діє як державне комерційне підприємство. Підприємство є платником податку на прибуток на загальних підставах та не фінансується з бюджету. Метою діяльності підприємства, згідно Статуту, є одержання прибутку на основі здійснення господарської діяльності та задоволення державних потреб у державному матеріальному резерві. Господарська діяльність укладається в тому, що підприємство надає послуги зберігання матеріальних цінностей й супутні послуги комерційним організаціям з метою одержання прибутку. Просимо надати роз’яснення, чи є ДП «Комбінат «Салют» замовником в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 262/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) висвітлено в листах 21.05.2020           № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 Водночас визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється суб’єктами самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіють самі суб’єкти та/або їх органи управління. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить здійснення визначення замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Кагарлицька <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Цікавить наступне питання : чи може комунальне підприємство, яке є власністю територіальної громади м.Киеве (а саме - Ринок) укладати договори факторингу ? За прострочене виконання зобов’язання наприклад за поставку електричної енергії, комунальних платежів, орендних - тощо. <b> Номер відповіді:</b> 265/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 23.03.2023 № 3323-04/12604-06 "Щодо використання постачальниками послуг факторингу", озміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Малин" Малинської міської ради Житомирської області <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Наше підприємство провело закупівлю щебеню на суму до 100 тис. грн. Чи можна після цього проводити відкриті торги по цій самій закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 266/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: При цьому зазначаємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості). Згідно з пунктом 5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей). Відповідно до пункту 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями. Отже, у разі якщо замовником передбачено здійснення придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. При цьому будь-які рішення щодо здійснення закупівель товарів, робіт або послуг, у тому числі щодо визначення потреби та проведення процедури закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.