<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту Сколівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Відхилення тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> Чи правомірне відхилення тендерної пропозиції на підставі пункту 41 Особливостей: тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону "Про публічні закупівлі", якщо у тендерній документації вимагалась подача гарантійного листа про зрозумілість тендерної документації, однак учасником вказана вимога проігнорована; однак при цьому учасник через електронну систему закупівель за роз'ясненнями щодо тендерної документації не звертався, а також у тендерній документації зазначено, що відсутність будь-яких запитань або уточнень стосовно змісту та викладення вимог тендерної документації з боку учасника означатиме, що учасник повністю усвідомлює зміст тендерної документації та вимоги, викладені Замовником при підготовці закупівлі? Чи в такому випадку необхідно застосувати норми частини 11 статті 26 Закону "Про публічні закупівлі" та не відхиляти тендерну пропозицію через відсутність документу (гарантійного листа про зрозумілість тендерної документації), оскільки він не передбачений законодавством для учасників? <b> Номер відповіді:</b> 291/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Крім цього, згідно з пунктом 28 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості), тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) з урахуванням цих особливостей. Відповідно до  статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги з дотриманням вимог законодавства в цілому та розглядає тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною, щодо її відповідності таким вимогам. Водночас згідно з пунктом 40 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо. Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства. При цьому до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Львівський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення предмету закупівлі товарів <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Львівський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) є комунальною бюджетною установою, яка здійснює надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України» від 20.03.2020 №225 затверджено «Перелік товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України». Враховуючи вищевказане установою було придбано "рукавички медичні та спеціальні захисні". Згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 вказаному предмету відповідає код 18424300-0 Одноразові рукавички. Але вибрати для закупівлі такий код не вірно, адже предмет закупівлі, відповідно до Порядку № 708, визначається за четвертим знаком. Тому для такого товару предмет закупівлі визначається за кодом: 18420000-9: Аксесуари для одягу ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника. Просимо надати роз'яснення чи вірно обраний класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015:18420000-9: Аксесуари для одягу до вище вказаного предмету закупівлі? Якщо не вірно обрано, чи вважатиметься це порушенням порядку визначення предмета закупівлі і яку несе за собою відповідальність? Заздалегідь дякуємо за відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 289/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Так,  визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення порядку визначення предмета закупівлі тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Питання адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі належать до компетенції Держаудитслужби, яка відповідно до покладених на неї завдань згідно з частиною четвертою статті 7 Закону та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Навчальний центр Інновацій" <b> Тема розширена:</b> Щодо внесення змін суми договору у зв'язку з переходом з не платника, на платника ПДВ <b>Суть питання:</b> В грудні 2021 року було виграно тендер на закупівлю послуг навчання та підписано договір з АТ "Укргазвидобування". Сума тендеру на момент підписання дорівнювала 250 000 грн. з ПДВ, оскільки Виконавець не був платником ПДВ сторонами було узгоджено підписати договір без ПДВ (208 333,33 грн.). З лютого 2022 року ТОВ "Навчальний центр Інновацій" отримав статус платника ПДВ у зв'язку з чим після цієї дати всі операції за фактом першої події (оплата, виконання послуг) нараховується ПДВ до суми вартості таких послуг, у зв'язку з чим виникла потреба внести зміни до договору зг. пункту 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, щодо зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування. Проте АТ "Укргазвидобування" заперечує, що наша ситуація підлягає під цей пункт. Звернувшись за індивідуальною податковою консультацією до Державної Податкової Служби ми отримали відповідь що сума акту виконаних робіт зг. Податкового Кодексу України та повинна дорівнювати з сумою ПДВ (250 000 грн.), в той час як контрагент ігнорує відповідь податкової та заперечує підпадання даної ситуації під зміни. Просимо надати відповідь: чи можливо змінити істотні умови договору на підставі п. 6 частини 5 статті 41, якщо виконавець став платником ПДВ під час виконання договору та зобов'язаний надалі нараховувати 20% ПДВ на вартість всіх послуг згідно Податкового кодексу України? НАГОЛОШУЄМО: 1. Серед всіх консультацій про публічні закупівлі ми не знайшли схожої ситуації та відповіді на своє питання. 2. ТОВ "Навчальний центр Інновацій" не змінював систему оподаткування, тобто відповідь у листі Мінекономіки від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06 теж не підпадає під дану ситуацію <b> Номер відповіді:</b> 290/2023

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b>Суть питання:</b> Добрий день . Якщо предмет закупівлі є роботи (з постачанням обладнання та матеріалів) та згідно проекту передбачано, окрім іншого обладнання , постачання підрядником та монтаж "Ящик з трансформатором знижувальним ЯТП-0,25". Вартість цього ящика менше 200 тис. грн. (до 5 тис. грн.). Чи підпадає під локалізацію (підтвердження учасником закупівель) це обладнання (менше 200 тис. грн) , якщо предмет закупівлі роботи (очікувана вартість близько 30 млн. грн) <b> Номер відповіді:</b> 284/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Костров Олександр Віталійович <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення інформації при закупівлі послуг харчування замовником у сфері оборони <b>Суть питання:</b> Скажіть будь ласка: Якщо згідно постанови КМУ 1275 оборонний замовник організовує послуги харчування шляхом закупівлі не продуктів харчування замовником а саме готових послуг їдалень/харчування, "Під ключ", Тобто продукти купує надавач послуг й готує з них їжу, Замовник купує готову послугу (од.виміру - добова видача), то чи треба вимагати від надавача послуг та публікувати ціну продуктів харчування які він купує та з яких він готує їжу? Та інформацію по строкам оплати за такі харчові продукти (товари)? (навіщо замовнику знати строки оплати за товари які купує не він) <b> Номер відповіді:</b> 285/2023

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Бондаренко Сергій Станіславович <b> Тема розширена:</b> Правомірність претензії на сплату штрафних санкцій згідно договору <b>Суть питання:</b> 05.01.2022 був укладений договір між нами та ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" про поставку товару 31.03.2023. У звʼязку з початком воєнних дій, ми 31.03.2023 Замовнику надіслали Лист з повідомленням про відтермінування поставки у зв'язку з форс-мажорними обставинами (спосіб інформування - листи на дві ел.пошти + повідомлення у Вайбері та в усній розмові). Поставка відбулася 30.06.2022р. Оплата надійшла з запізненням у 5 міс. Після чого нам надійшов Лист з вимогою сплати штрафних санкцій. Чи правомірною є така претензія, враховуючи, що згідно договору ми вчасно повідоми про настання обставин непереборної сили. <b> Номер відповіді:</b> 286/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Моршинська міська рада <b> Тема розширена:</b> Документальне підтвердження закупівлі додаткових робіт відповідно до ч.8 п.13 Постанови 1178 <b>Суть питання:</b> Якими документами для Держаної казначейської служби необхідно підтверджувати необхідність виконання додаткових робіт, пов'язаних з основним договором на будівництво згідно ч.8 п.13 Постанови 1178? Відповідно до кошторисної документації на об'єкт будівництва на суму 11230,693 згідно завдання на проектування проведено двічі відкриті торги, які не відбулися і за результатами переговорної процедури у 2021 році укладено договір з підрядником на суму 11680,0 тис.грн. Виконано робіт на суму 6430,371 тис.грн., у зв'язку з появою додаткових робіт виникла необхідність в коригуванні проєктно-кошторисної документації. Загальна кошторисна вартість по коригованому об'єкту склала 10833,422 тис.грн., з них 6430,371 - виконані роботи за попереднім проєктом та 2493,6468 тис.грн - додаткові роботи, які пов'язані з основним договором та мають виконуватися тим же підрядником, Яким документом можна підтвердити наявність додаткових робіт в коригованому проєкті? <b> Номер відповіді:</b> 287/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо переліку виключень), у запиті № 1156/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Водночас відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами),  Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.Тому, з питань нормативно-правового регулювання реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань рекомендуємо звернутись до Казначейства.

<b>Запит від:</b> Запит від Прус Богдан Степанович <b>Суть питання:</b> чи можна укладати додаткову угоду до вже проведено тендеру, якщо сума додаткової угоди становить більше 50 відсотків основного договору <b> Номер відповіді:</b> 288/2023

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> Про проведення відкритих торгів та зпиту ціни пропозиції <b>Суть питання:</b> Пунктом 10 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) передбачено, що Замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі – послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених особливостями. Чии може замовник за одним кодом ДК провести на частину очікуваної вартості відкриті торги на іншу часнину скористатися запитом цінових пропозицій? Чи це може вважатися порушенням <b> Номер відповіді:</b> 282/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах в ід 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 “Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” ,  від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 “Щодо застосування електронних каталогів” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F6459-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання Закону. Згідно з пунктом 5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей). Відповідно до пункту 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями. Згідно з пунктом 12 Особливостей у разі здійснення закупівлі товару, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, з використанням електронного каталогу, замовник здійснює відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822. Звертаємо увагу, що виходячи з положень Особливостей, використання електронного каталогу шляхом запиту ціни пропозиції постачальника в електронному каталозі наразі є альтернативою відкритим торгам. До того ж здійснення закупівлі товарів з використанням електронного каталогу можливе без обмеження граничних вартісних меж. Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Водночас Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, у спосіб, передбачений  Особливостями, з дотримання вимог пункту 6 Особливостей.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄВРОПРОМТЕХНІКА» <b> Тема розширена:</b> Щодо наявності товару в переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації <b>Суть питання:</b> Доброго дня, підкажіть будь-ласка, замовник Зміївська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства «Центренерго» проводить тендер - предмет закупівлі - 42120000-6 Насоси та компресори (Мотопомпа), планує придбати Мотопомпу для брудної води. В тендерній документації вимагається вказати ступінь локалізації товару, а також містить інформацію про включення такого товару до Переліку та відповідний пункт Переліку, за яким відображається інформація про товар. Посилаючись на Закон України "Про публічні закупівлі" переліку товарів, визначеного у підпункті 2 пункту 61 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” ми не знайшли у переліку товарів «Мотопомпи» або «насос з двигуном внутрішнього згорання». Прошу надати пояснення чи відносяться мотопомпи до таких товарів як: насоси та компресори; насоси; насоси для рідин; відцентрові насоси та підіймачі рідин; підіймачі рідин; відцентрові насоси? Мотопомпи на 100% імпортні, що вказується в декларації відповідності та паспорті на товар. Якщо цього товару немає в переліку чи потрібно нам надавати інформацію Замовнику про ступінь локалізації товару та калькуляцію його ціни ? <b> Номер відповіді:</b> 283/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1020/2022 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fb0a355b-3445-470c-9268-ca16b660d6f6&lang=uk-UA . Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації, у тому числі вимогу щодо ступеню локалізації виробництва товару згідно Закону. Для підтвердження відповідного ступеню локалізації згідно Закону замовник може встановити в тендерній документації вимогу про зазначення у тендерній пропозиції учасника інформації про наявність запропонованого товару в переліку із відповідним ступенем локалізації, який формує та веде Уповноважений орган, або встановити вимогу вказати безпосередньо посилання на відповідний товар тощо. Уповноважений орган формує та веде перелік товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, який оприлюднюється на його офіційному веб-сайті. У свою чергу, відповідно до Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Поряд з цим, згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Кадирова Світлана Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> Придбання основних засобів за кошти депутатьського фонду <b>Суть питання:</b> Нашій бюджетній установі виділено кошти з депутатьського фонду. Далі ми плануємо закупити нові вікна та зробити їх установку в нашій будівлі. Питання: як цю операцію правильно відобразит в системі Прозорро? Або взагалі не проводити закупівлю з орпилюдненням на електронному майданчику? Очікувана вартість приблизно до 100 тисяч грн. <b> Номер відповіді:</b> 279/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Так, згідно статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому згідно Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено здійснення придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон та Особливості не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або благодійні кошти кошти). Про це докладніше в листах від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (порогові межі, стор.2.)  від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (5.Щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі) , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 При цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Білоцерківська виправна колонія (№35)" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Статтею 108 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що засуджені мають право придбавати за безготівковим розрахунком продукти харчування, одяг, взуття, білизну та предмети першої потреби на гроші, зароблені в колоніях, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу. Перелік продуктів харчування, одягу, взуття, білизни і предметів першої потреби, що дозволяються до продажу засудженим, визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України. На небюджетний депозитний рахунок (рахунок за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів), відкритий виправною колонією в казначейській службі, надходять особисті кошти засуджених (заробітна плата). Чи регулюється ЗУ «Про публічні закупівлі» та постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», придбання продуктів харчування та предметів першої потреби виправною колонією, для подальшого задоволення потреб засуджених в товарах, за безготівковим розрахунком особистими коштами засуджених (отоварювання в крамниці для засуджених)? Чи є виправна колонія в даних правовідносинах Замовником в розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі», враховуючи, що придбання товарів здійснюється в інтересах третіх осіб за їх кошт? <b> Номер відповіді:</b> 280/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо саме замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Так, згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому згідно з пунктом 6 частини першої Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Разом з тим інші правовідносини, які не передбачають придбання замовником у розумінні Закону, не є предметом регулювання цього Закону.