<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Білоцерківська виправна колонія (№35)" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Статтею 108 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що засуджені мають право придбавати за безготівковим розрахунком продукти харчування, одяг, взуття, білизну та предмети першої потреби на гроші, зароблені в колоніях, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу. Перелік продуктів харчування, одягу, взуття, білизни і предметів першої потреби, що дозволяються до продажу засудженим, визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України. На небюджетний депозитний рахунок (рахунок за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів), відкритий виправною колонією в казначейській службі, надходять особисті кошти засуджених (заробітна плата). Чи регулюється ЗУ «Про публічні закупівлі» та постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», придбання продуктів харчування та предметів першої потреби виправною колонією, для подальшого задоволення потреб засуджених в товарах, за безготівковим розрахунком особистими коштами засуджених (отоварювання в крамниці для засуджених)? Чи є виправна колонія в даних правовідносинах Замовником в розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі», враховуючи, що придбання товарів здійснюється в інтересах третіх осіб за їх кошт? <b> Номер відповіді:</b> 280/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо саме замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Так, згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому згідно з пунктом 6 частини першої Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Разом з тим інші правовідносини, які не передбачають придбання замовником у розумінні Закону, не є предметом регулювання цього Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа Центр з обслуговування закладів та установ освіти Красноградської міської ради <b> Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня, потрібна Ваша допомога. Підскажіть будь ласка, договір на виготовлення проектно-кошторисної документації повинні буди викладений як роботи чи послуги, якщо код за ДК:71240000-2 - Архітектурні, інженерні та планувальні послуги ? <b> Номер відповіді:</b> 281/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06

<b>Запит від:</b> Запит від Нестуля Віктор Олексійович <b> Тема розширена:</b> Щодо статті 6 Заокну та правил МФО <b>Суть питання:</b> Коаліцією RISE Ukraine виявлено 2 важливих питання, які, на нашу думку, потребують уточнення та можливого додаткового правового в регулювання. 1. ДОНОРСЬКЕ ФІНАНСУВАННЯ ТА НАЦІОНАЛЬНІ ПРАВИЛА ЗАКУПІВЕЛЬ. Як свідчить практика, абсолютна більшість певних кредитних/позикових угод з МФО містять посилання на правила закупівель відповідних МФО, які проводяться у їх процедурному режимі. Проте, в останній час є стійка тенденція використовувати спеціальний механізм, передбачений у внутрішніх процедурних документах МФО (наприклад, в Угодах з Європейським Інвестиційним Банком (ЄІБ) це Посібник для закупівель ЄІБ ) та подекуди і відповідних кредитних угодах (ратифікованих парламентом, тобто закріплено пріоритет цих правил над національним законодавством), який дозволяє для контрактів з низькою/середньою вартістю використання національних правил закупівель в тій мірі, в якій вони відповідають принципам і правилам відповідних МФО. Наші колеги з МФО та партнери з українських організацій-бенефіціарів міжнародної допомоги докладають чимало зусиль для роз’яснення правомірності такого алгоритму серед українських стейкхолдерів та бізнесу (як майбутніх учасників торгів), використовуючи спеціальні процедурні посібники тощо. Зокрема, це стосується додаткових умов донорів у тендерній документації (у тому числі проектів договорів), які прямо не фігурують в українському законодавства (наприклад, Пакти доброчесності, певні кваліфікаційні вимоги, довші мінімальні строки для подання пропозицій, додаткові підстави для відхилення пропозицій та додаткові підстави для розірвання договору на підставі санкційної політики відповідного МФО). Такі додаткові умови можуть нести додаткові ризики непорозумінь, оскаржень скарг тощо. Тому вважаємо за доцільне та будемо вдячні за: - надання загального роз’яснення Міністерства економіки щодо підтвердження правомірності використання додаткових умов і вимог МФО для закупівель за кошти позик/грантів (відповідно до ратифікованих міжнародних договорів) у національних процедурах закупівель в ЕСЗ ПРОЗОРРО на підставі частини 2 статті 6 Закону у поєднанні з частиною 3 статті 22 Закону; - опрацювання внесення зміни до Особливостей, затверджених постановою КМУ 1178 (а також у статтю 6 Закону), у вигляді уточнюючої норми у додатку. 2. ПРИСКОРЕНА РАТИФІКАЦІЯ ДОГОВОРІВ Частини 1 і 2 статті 6 поділяє міжнародні договори України, що стосуються державних контрактів, на 2 групи. Для чисельних угод, кількість яких зростає і буде зростати у процесі відбудови України, необхідною є тривала процедура ратифікації Верховною Радою України, яка зараз працює в ускладненому режимі воєнного стану. Поряд з цим, міжнародні угоди щодо позик та грантів прямо корелюються з конституційними повноваженням Кабінету Міністрів України. У зв’язку з цим, та з метою прискорення залучення коштів міжнародної допомоги для відбудови України, вважаємо за доцільне ініціювати зміни до Закону України «Про міжнародні договори України» щодо скасування необхідності парламентської ратифікації угод про позики та гранти з МФО та натомість закріплення обов’язку затвердження таких угод Кабінетом Міністрів України. <b> Номер відповіді:</b> 268/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 №3323-04/22523-06 " Щ одо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, позик, грантів з урахуванням додаткових вимог стор. 3) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 . Принагідно пропонуємо переглянути вебінар та презентацію до нього, що проведений 18.05.2023 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Законодавчі зміни в регулюванні закупівель", що доступні за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/vebinar-na-temu-povernennya-aukcioniv-v-sistemu або у Youtube: https://youtu.be/aDUZHUc5Yms . При цьому, оскільки відповідно до Положення про Міністерство закордонних справ України (далі - МЗС) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 (із змінами), МЗС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин та відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: вносить Президентові України або Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо укладення, припинення чи зупинення дії міжнародних договорів України, а також погоджує подання зазначеними органами таких пропозицій; веде реєстр міжнародних договорів України, зберігає оригінали текстів міжнародних договорів України, документів міжнародних організацій, їх завірені копії та офіційні переклади, а також інші матеріали з питань зовнішньої політики; здійснює обмін ратифікаційними грамотами і передачу грамот про ратифікацію міжнародних договорів України на зберігання депозитаріям, з порушеного у запиті питання про внесення змін до Закону України " Про міжнародні договори України " стосовно пропозиції скасування необхідності парламентської ратифікації угод про позики та гранти з МФО та закріплення обов’язку затвердження таких угод Кабінетом Міністрів України, слід звертатись до МЗС.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> закупівля по лотам <b>Суть питання:</b> Якщо були проведені відкриті торги по лотам за Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) та один лот було відхилено -згідно абзацу 2 підпункту 2 пункту 41 Особливостей, а саме: тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Але потреба у закупівлі цього лота залишилась. Як тепер проводити закупівлю по цьому лоту (чи вважати новим предметом закупівлі і заключити прямий договір, оскільки очікувана вартість лота не перевищує 100 тис. грн. чи проводити знову відкриті торги за одним лотом)? <b> Номер відповіді:</b> 269/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пунктів 47 і 48 Особливостей замовник відміняє відкриті торги або відкриті торги автоматично відміняються електронною системою закупівель у випадках, передбачених цими пунктами. При цьому згідно з пунктом 49 Особливостей відкриті торги можуть бути відмінені частково (за лотом). Таким чином, якщо за лотом (лотами) торги відмінено частково та у разі необхідності зійснення нової закупівлі, замовник здійснює таку закупівлю, керуючись вартісними межами, визначеними Особливостями, як нового предмету закупівлі. Інформація про порогові межі для проведення відкритих торгів згідно з Особливостями міститься в листі  від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997

<b>Запит від:</b> Запит від Гладищук Аліна Ігорівна <b> Тема розширена:</b> Як провести кап. ремонт коли сума проектно-кошторисної документації більша ніж сума виділених коштів? <b>Суть питання:</b> Для здійснення кап. ремонту було виготовлено проектно-кошторисну документацію, вартість робіт становить 2 млн. грн. На виконання робіт було виділено 1 млн. грн. Закупівлю необхідно провести згідно проектно-кошторисної документації на 2 млн. і після укладання договору зменшити суму відповідно до наявного фінансування чи проводи закупівлю згідно наявних коштів? <b> Номер відповіді:</b> 270/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо вартісних меж закупівлі робіт по об’єкту будівництва <b>Суть питання:</b> В 2021 році провели закупівлю робіт з реконструкції і підписали договір, який діє до кінця 2023 року. У 2023 році, після коригування проєкту, виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт по цьому об’єкту будівництва на суму 1,3 млн. грн. Питання: як рахувати вартісні межі при плануванні робіт: за весь період виконання робіт по об’єкту будівництва (2021-2023 рр.) в цілому чи лише за поточний 2023 рік. І виходячи з цього, наступне питання: Щоб провести закупівлю додаткових робіт на суму 1,3 млн. грн, необхідно: 1. Укласти прямий договір (так як сума закупівлі робіт в 2023 році не перевищує 1,5 млн. грн)? 2. Укласти прямий договір за виключенням пп.8 п.13 Особливостей (так як це додаткові аналогічні роботи)? 3. Проводити відкриті торги за Особливостями? <b> Номер відповіді:</b> 271/2023

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укртелеком" <b> Тема розширена:</b> Щодо вимоги тендерної документації про надання Атестату відповідності та експертного висновку у повному об'ємі при закупівлі послуг доступу до Інтернет <b>Суть питання:</b> Серед вимог замовників до учасників закупівлі послуг підключення та користування, доступу до мережі Інтернет є вимога про наявність Атестату відповідності системи захисту інформації та експертний висновок до нього. Атестат відповідності підтверджує, що учасник забезпечує захист інформації замовника відповідно до вимог нормативних документів у сфері технічного захисту інформації, а експертний висновок, що є невід’ємною частиною Атестату, посвідчує те, що комплексна система захисту інформації учасника пройшла відповідну експертизу і визнана такою, що відповідає вимогам та стандартам, встановленим відповідними нормативними документами. Експертний висновок містить розгорнуту інформацію про усі складові комплексної системи захисту учасника, зокрема інформацію про структуру та фізичне розташування (адреси) компонентів інформаційно телекомунікаційної системи учасника. Слід зазначити, що інформація про адреси розташування компонентів системи (вузлів зв’язку - центральних, магістральних, резервних) є чутливою за умов воєнного стану та ворожих обстрілів об’єктів критичної інфраструктури. Так, після завантаження до електронної системи повного тексту експертного висновку, інформація про адреси розташування вузлів зв’язку стає доступною широкому загалу. Витік інформації щодо вузлів зв’язку може спричинити виведення їх з ладу внаслідок ворожих дій та нанести збитки замовнику послуг, постачальнику, населенню. Разом з тим, відповідно до наведених у додатку вимог тендерної документації надання експертного висновку в обмеженому обсязі тягне за собою дискваліфікацію учасника, як такого, що не виконав вимоги тендерної документації. Необхідно відмітити, що на сайті Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України https://cip.gov.ua/ua/news/zakhisheni-vuzli-dostupu-do-merezhi-internet розміщено Перелік операторів (провайдерів) телекомунікацій, що надають послуги з доступу до мережі Інтернет та мають чинні атестати відповідності систем захист ЗВІД (далі - Перелік). У Переліку є інформація про номер, дати видання та чинності Атестату відповідності і це інформація вказує, що послуги доступу до Інтернет цього Постачальника мають захист інформації. Відповідно до п. 36 Особливостей, електронною системою після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, розкривається вся інформація, зазначена в тендерній пропозиції. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна. Конфіденційною не може бути визначена інформація про технічні умови, технічні специфікації та документи. Оскільки, вимоги щодо надання учасником Атестату відповідності та експертного висновку відносяться замовником до технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, віднесення інформації, що у них міститься до конфіденційної теж не є можливим. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про національну безпеку України», загрозами національній безпеці України визнаються явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України. До національних інтересів України, віднесено важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян. Безперебійний доступ населення до електронних комунікаційних послуг, зокрема Інтернету є національним інтересом. Заподіяння шкоди вузлам зв’язку постачальників електронних комунікаційних послуг спричинить безпосередню загрозу національним інтересам. Отже, оприлюднення інформації про Атестат відповідності з метою виконання норм закупівельного законодавства може мати негативні наслідки для національної безпеки. У зв’язку з цим, просимо роз'яснити, чи достатньо на підтвердження виконання вказаних вимог ТД, надавати тільки копію Атестату відповідності та посилання на Перелік. <b> Номер відповіді:</b> 272/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз. Водночас відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону. Поряд з цим, згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКВІВЕС» <b> Тема розширена:</b> Щодо проходження локалізації одного і того ж Товару, якщо код Товару у тендерній документації різний <b>Суть питання:</b> Добрий день! Якщо у тендерній документації одного Замовника предмет закупівлі був за кодом "31121100-1: Дизель-генераторні установки" та локалізацію запропонованого Товару пройшли під цим кодом 03.11.22 р,, а в іншій закупівлі (інший Замовник) саме цей Товар хочемо запропонувати Покупцю знову, але предмет закупівлі у тендерній документації вже під кодом ДК 021:2015 31120000-3 Генератори. Питання: чи потрібно проходити для цього самого Товару локалізацію знову, якщо код при проходженні локалізації було вказано іншим? Чи достатньо, що цей товар вже проходив локалізацію, хоч і під іншим кодом? <b> Номер відповіді:</b> 273/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до  пункту 29-1 частини першої статті 1 Закону ступінь локалізації виробництва - показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі. Пунктом 6-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону встановлено, що замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує відповідний відсоток на конкретний рік. Разом з тим, Законом встановлено, що переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю. При цьому, відповідно до Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок).Так, відповідно до Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. З огляду на викладене, замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону,  якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує, зокрема у 2023 році - 15 відсотків. При цьому код Єдиного закупівельного словника відповідно до Порядку визначається замовником для цілей здійснення закупівлі згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, який може охоплювати декілька товарів, визначених підпунктом 2 пункту 6-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону. Також інформація щодо локалізації міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях”, від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації” , від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 “Щодо інтерактивного інструменту  “Локалізація-tool””, від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 “Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3311-05%2F74721-06

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне піприємство "Госпоар" Славгородської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Чи маємо проводити відкриті торги <b>Суть питання:</b> Ми Комунальна установа створена від селищної ради і їй підпорядковані. Рішенням селищної ради нам делеговані повноваження на покос трави (у сумі 200,00 тис.грн) Так як у Комунальній установі немає робітників, плануємо заключати Цивільно-правовий договір з фізичною особою. ПИТАННЯ: чи потрібно проводити відкриті торги? <b> Номер відповіді:</b> 274/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься в запиті №238/2023 та в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо способів здійснення закупівлі), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля, у тому числі закупівля за договорами цивільно-правового характеру, здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості  предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "МТП "Чорноморськ" <b> Тема розширена:</b> Пов’язані особи <b>Суть питання:</b> На даний час ДП «МТП «Чорноморськ» проводиться закупівля послуг за кодом ДК 021:2015 – 79210000-9 «Бухгалтерські та аудиторські послуги» (Обов‘язковий аудит фінансової звітності ДП «МТП «Чорноморськ» за 2021 і 2022 роки, складеної відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ)) (UA-2023-03-20-004931-a). Для участі у процедурі закупівлі подано пропозиції 4 учасників, в т.ч. Учасник 1 - ТОВ "КРОУ ЕРФОЛЬГ УКРАЇНА" (ЄДРПОУ 36694398) та Учасник 3 - ТОВ АК "КРОУ УКРАЇНА" (ЄДРПОУ 33833362). Відповідно до підпункту 7 пункту 44 Особливостей з замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі. Згідно ЗУ «Про публічні закупівлі» пов’язана особа - особа, яка для цілей цього Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі. В свою чергу обидва Учасника належать до міжнародної аудиторської мережі Crowe Global, що підтверджується інформацією з сайту Crowe Global. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» аудиторська мережа - структура для забезпечення співробітництва, до якої входять аудиторські фірми та/або аудитори, інші юридичні особи, діяльність якої спрямована на отримання прибутку або розподіл витрат, або яка має спільну власність, перебуває під спільним контролем або управлінням, має спільні політику та процедури з контролю якості, спільну ділову стратегію, надає послуги під однаковим знаком для товарів та послуг або має спільні професійні ресурси. Враховуючи вищевикладене, просимо надати відповідь чи є зазначене підтвердженням пов’язаності учасників, як підстави для відхилення пропозицій учасників, керуючись вимогами п. 44 Особливостей. <b> Номер відповіді:</b> 275/2023 <b> Відповідь:</b> При цьому ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” <b> Тема розширена:</b> дії замовника в ЕСЗ після визнання рішення Колегії АМКУ неправомірним <b>Суть питання:</b> Згідно рішенням по скарзі Колегією АМКУ зобов`язано Замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Учасника 1 та рішення про визначення переможцем Учасника 2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва за позовом Замовника до АМКУ визнано протиправним та скасовано рішення Колегії АМКУ по скарзі. З урахуванням вказаних обставин, рішення Колегії АМКУ не підлягає виконанню Замовником. На веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель оприлюднено рішення про скасування повідомлення про намір укласти договір з переможцем (Учасник 2) та рішення про відхилення тендерної пропозиції переможця, оскільки на дату прийняття зазначеного рішення тендерна пропозиція переможця є такою, строк дії якої закінчився. Разом з цим, зазначена процедура закупівлі до цього часу не перейшла в статус «Торги не відбулися» і перебуває в статусі «Пропозиції розглянуті». Враховуючи викладене вище, просимо дати роз`яснення щодо подальшої зміни статусу процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель та дій замовника по завершенню процедури. <b> Номер відповіді:</b> 276/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Водночас, оскільки наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”), з технічних питань та питань реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. При цьому для вирішення питання по суті у зверненні необхідно вказувати інформацію, яка стосується порушеного питання, зокрема  ідентифікатор  закупівелі, рішення суду тощо.

<b>Запит від:</b> Запит від Задобррюк Владислав Миколайович <b> Тема розширена:</b> Укладання договору бюджетною організацією <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Виникло питання наступного змісту. У 2022 році було укладено договір про надання послуг (наприклад зберігання) строком до 31.01.2022 року. Станом на 01.01.2023 нового договору не укладено, додаткової угоди на продовження договору на 20% від ціни договору не укладалося. Під час підписання нового договору по переговорній процедурі бюджетною організацією у квітні 2023 року, замовник передбачив, що "Сторони дійшли спільної згоди відповідно до ч.3 ст. 631 ЦКУ, що умови даної Угоди поширюються на наданні послуги та правовідносини, які виникли між сторонами з 01.01.2023 року." Чи не буде така умова договору порушенням бюджетного законодавства? <b> Номер відповіді:</b> 277/2023 <b> Відповідь:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Застосування переговорної процедури закупівлі Особливостями не передбачено, При цьому Особливостями встановлено широкий перелік випадків, коли придбання замовником товарів, робіт і послуг може здійснюватися без застосування електронної системи закупівель (далі - ЕСЗ), шляхом укладання прямих договорів, з подальшим розміщенням в ЕСЗ відповідних звітів про такі договори, а також інформації про внесення змін до договорів. Такі положення встановлені, зокрема для випадків, передбачених Законом для застосування переговорної процедури закупівлі. Отже, якщо замовник укладає договір про закупівлю згідно з підпунктами 5, 7, 8 пункту 13 Особливостей , які передбачають укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання, за відсутності альтернативи, в такому разі сторони можуть встановити в договорі про закупівлю, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках згідно з частиною третьою статті 631 Цивільного кодексу України . Водночас  замовник приймає будь - які рішення самостійно з дотриманням вимог законодавства. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.