<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Р-ПРОДАКТ" <b> Тема розширена:</b> Рамкові угоди <b>Суть питання:</b> Згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди. Водночас відповідно до Особливостей закупівель за рамковими угодами та їх укладення, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.09.2017 № 1372, (далі – Порядок) установлює особливості укладання і виконання рамкових угод відповідно до Закону. При цьому відповідно до Порядку рамкова угода укладається відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом та Порядком. Поряд з цим, частиною першою статті 202 ЦКУ визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Так, відповідно до частини другої статті 11 Закону підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. При цьому частиною першою статті 629 ЦКУ встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Отже, проведення відборів, укладення договорів про закупівлю та вчинення суб’єктами сфери публічних закупівель інших дій за рамковими угодами, здійснюється відповідно до вимог Закону та Порядку, протягом строку, на який укладено рамкову угоду. Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення чи має право замовник у разі наявної підписаної рамкової угоди (яка була укладена до набрання чинності постанови КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування») не здійснювати відбір учасника для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою, а вчиняти дії щодо закупівлі товарів що є предметом укладеної рамкової угоди не за рамковою угодою, а за новою процедурою з використанням електронних каталогів (Prozorro Market) відповідно до постанови КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», та чи діють рамкові угоди, що укладені замовником до набрання чинності постанови КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 12 жовтня 2022 р. № 1178. <b> Номер відповіді:</b> 320/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо укладання і виконання рамкових угод міститься в листі від 29.05.2019 № 3304-04/22470-06 "Щодо укладання і виконання рамкових угод", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та у запиті № 1542/2021, розміщеними на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inAll&fText=%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BA&fNum=3304-04%2F22470-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ed6655ac-f4a4-49cd-ae06-0fb9ad3d5efb&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди. При цьому Особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення відповідно до Закону затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.09.2017 № 1372 (зі змінами). Відповідно до пункту 4 розділу VIII "Порядок та підстави припинення дії рамкової угоди" цих Особливостей рамкова угода припиняється в порядку та за наявності підстав, визначених у рамковій угоді. Підстави припинення рамкової угоди визначені в даному пункті. Згідно з абзацом третім пункту 2 постанови № 1178 закупівлі товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання цією постановою чинності, завершуються у порядку, що діяв до набрання цією постановою чинності. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Крім цього, відповідно до частини четвертої статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. З огляду на викладене, у разі необхідності здійснення контролю у сфері публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Борисюк Ірина Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Зміни до ПКМУ 1275 <b>Суть питання:</b> Щодо останній змін до ПКМУ 1275(ПКМУ 465 від 09.05.2023) виник ряд питань: 1)яким чином замовник вирішує коли проводити спрощену закупівлю?на які вартісні межі орієнтуватися? 2)у яких випадках відбувається оприлюднення оголошення про закупівлю?від 1 коп?як його надати адміністратору електронного майданчика? <b> Номер відповіді:</b> 321/2023

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> вартісні межі <b>Суть питання:</b> Уряд Постановою № 465 від 09.05.2023 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275” вніс зміни до Постанови Уряду №1275, у зв’язку з чим у багатьох державних замовників виникає питання якими вартісними межами керується державний замовник передаючи оголошення до «Прозорро»? Від 1 копійки? <b> Номер відповіді:</b> 322/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання стосовно особливостей здійснення оборонних закупівель висвітлені в листах від 21.06.2023 № 33-11/282 " Щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" та від 21.06.2023 № 33-11/283 " Щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" , розміщених на вебсайті Мінекономіки підрубрики "Закупівлі для державних замовників в сфері оборони" рубрики “Публічні закупівлі” розділу “Діяльність” за посиланням: http://surl.li/ioxjz

<b>Запит від:</b> Запит від Військово-медичний клінічний центр Північного регіону (військова частина А3306) <b> Тема розширена:</b> Оборонні закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про оборонні закупівлі" державними замовниками у сфері оборони є визначені КМУ центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України. П. 1 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою КМУ від 11.11.22 № 1275 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі - Особливості) визначено, що ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Пунктом 4 Особливостей передбачено, що державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до цих Особливостей. Разом з тим, п. 1 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою КМУ від 12.10.22 № 1178 передбачено, що ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Виходячи із вищенаведеного, просимо надати роз’яснення з наступного питання щодо застосування законодавства у сфері закупівель: чи розповсюджуються вимоги Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою КМУ від 12.10.22 року № 1178 на державних замовників - військові частини, організації (установи, заклади), що уповноважені рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення оборонних закупівель та укладення державних контрактів (договорів)? <b> Номер відповіді:</b> 311/2023

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> Щодо нікчемності договору <b>Суть питання:</b> Як відомо, наразі здійснення закупівель здійснюється згідно ном Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості). Відповідно до пункту 34) частини 1 статті 1 Закону, товари – це продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів; При цьому підпунктом 5 пункту 21 Особливостей, договір вважається нікчемним коли найменування предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником. У зв’язку з чим виникає питання, чи якщо замовник закуповує товар разом із супутніми послугами, вартість яких не перевищує вартості самих товарів керуючись пунктом 34) частини 1 статті 1 Закону, чи е буде укладений договір про закупівлю за наслідком такої процедури закупівлі вважається нікчемним згідно підпункту 5 пункту 21 Особливостей? Адже найменування предмета закупівлі (товару разом з послугою) із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником може не відповідати товарам та послугам, що фактично закуплені замовником? <b> Номер відповіді:</b> 312/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником самостійно у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок). Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника. При цьому, виходячи зі змісту пункту 34 частини першої статті 1 Закону, до товарів також можуть належать послуги, пов'язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Питання щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель висвітлено в у листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Тому, у разі якщо замовник визначає предмет закупівлі з дотриманням вимог Закону та Порядку, то це не створює неузгодженості з підпунктом 5 пункту 21 Особливостей, яким передбачено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі, коли назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

<b>Запит від:</b> Запит від Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів <b> Тема розширена:</b> Застосування п.15 Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 <b>Суть питання:</b> Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів в ході своєї діяльності надає платні послуги а саме, проводить Спеціальні курси підвищення професійної компетентності педагогічних працівників мистецьких шкіл за програмою «Мистецька освіта» за підсумками яких закуповуються сертифікати та видаються слухачам, як підтверджуючий документ про проходження курсів. Закупівля сертифікатів у 2023 році планувалась на підставі наявної потреби. Очікувана вартість даного предмета закупівлі не перевищувала 100 тисяч гривень на рік, тому здійснювалась шляхом проведення спрощеної закупівлі. Відповідно до Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 21.05.2021 № 354 з 2023 року мінімальний обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації для проходження педагогічними працівниками чергової атестації сумарно становить – 4 кредити ЄКТС (120 годин) у зв’язку з чим на сьогодні збільшилася кількість педагогічних працівників, що бажають пройти Спеціальний курс підвищення професійної компетентності в нашому закладі, що в подальшому призведе до додаткової потреби у сертифікатах. Просимо надати роз’яснення щодо правомірності дій, у разі застосування пункту 15 Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 в частині коли у замовника виникає додаткова потреба у здійснені закупівлі, за предметом закупівлі, закупівля за яким вже була здійснена у поточному році, якщо зросла кількість бажаючих пройти курс підвищення професійної компетентності, а ми таку кількість не планували. Чи буде така закупівля обгрунтована в нашому випадку. З повагою! <b> Номер відповіді:</b> 313/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження у річному плані закупівель, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника. Водночас відповідно до абзацу третього пункту 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями. Отже, у випадку виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, такий предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Ніжинська районна рада <b>Суть питання:</b> Установа має приміщення, які здає в оренду. Орендарі відшкодовують нам послуги за енергопостачання. Чи треба потребу орендарів в комунальних послугах враховувати при заключенні договорів? Якщо треба, то чи можна закупівлю провести у травні, бо загальна сума витрат на електроенергію буде перевищувати 100 тисяч? Pfhfh <b> Номер відповіді:</b> 314/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) (далі - Порядок). У свою чергу, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності,регулюються Законом України “Про оренду державного та комунального майна”. Отже, закупівля замовником здійснюється на загальну суму з урахуванням видатків, передбачених на відшкодування комунальних витрат орендарем.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> звітування державним замовникам <b>Суть питання:</b> Частиною 4 статті 30 Закону України "Про оборонні закупівлі" передбачено, що за результатами здійснення закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в разі здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони – 1,5 мільйона гривень, державний замовник (служба державного замовника, військова частина) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), протягом 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Водночас частиною 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 2958-IX установлено, що визначена частиною 5 статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі» інформація, що не оприлюднена у період з 24.02.2022 по день набрання чинності цим Законом, оприлюднюється державним замовником відповідно до вимог Закону України «Про оборонні закупівлі» протягом 60 днів з дня, наступного за днем набрання чинності частиною п’ятою статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі». Якими вартісними межами керуватися при звітуванні державному замовнику? Керуватися частиною 4 статті 30 Закону України "Про оборонні закупівлі" частиною 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 2958-IX - для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує -200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони – 1,5 мільйона гривень? Якщо вартісні межі нижчі, чи потрібно звітувати? Або державному замовнику при звітування потрібно керуватися вартісними межами що були встановлені відповідною Постановою, згідно з якою було укладено договір, тобто вартісними межами встановленими Постановою № 1275 від 11.11.2022 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Постанова № 1275) та Постановою №169? <b> Номер відповіді:</b> 310/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Володар-Роз" <b> Тема розширена:</b> Відсутня відповідь Замовника на запитання та Вимогу <b>Суть питання:</b> У закупівлі UA-2023-04-27-011620-a Замовник не надав відповіді на два питання та вимогу. Як потенційний Учасник може оскаржити дане порушення і чи передбачена відповідальність Замовника за таке порушення процедури проведення закупівлі. Дякуємо <b> Номер відповіді:</b> 306/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. У разі несвоєчасного надання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації електронна система закупівель автоматично зупиняє перебіг відкритих торгі в. Для поновлення перебігу відкритих торгів замовник повинен розмістити роз’яснення щодо змісту тендерної документації в електронній системі закупівель з одночасним продовженням строку подання тендерних пропозицій не менш як на чотири дні. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Згідно з пунктом 56 Особливостей скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, але не пізніше ніж за три дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, установленого до внесення змін до тендерної документації. Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Питання адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі належать до компетенції Держаудитслужби, яка відповідно до покладених на неї завдань згідно з частиною четвертою статті 7 Закону та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Державої служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області <b> Тема розширена:</b> Застосування ч.3 ст.10 ЗУ "Про публічні закупівлі" під час проведення процедури відкриті торги за ПКМ 1178 <b>Суть питання:</b> ГУ ДСНС України у Запорізькій огбласті як Замовником планується здійснення закупівлі товарів, вартість яких перевищує суму визначену ч. 3 ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі". Наразі всі закупівлі здійснюються з урахуванням вимог ПКМУ 1178 від 12.10.2022 року. Відкриті торги відбуваються без проведення аукціону. З урахуванням наведеного, прошу надати роз'яснення чи підлягають застосуванню вимоги ч. 3 ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" у разі здійснення закупівлі за постановою КМУ 1178 від 12.10.2022 року, якщо вартість предмету закупівлі перевищує межі визначені ч.3 ст. 10 Закону. <b> Номер відповіді:</b> 307/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 При цьому зазначаємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання Закону. Згідно з пунктом 5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей). Відповідно до пункту 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями. Отже, у разі якщо замовником передбачено здійснення придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації <b>Суть питання:</b> Відповідно до підпункту 7 пункту 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Просимо надати роз’яснення щодо зміни ціни договору про постачання електричної енергії споживачу у зв'язку зі зміною середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, а саме: чи має право замовник укласти додаткову угоду на збільшення ціни договору договору з урахуванням нових (збільшених) показників середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, без зміни обсягів закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 308/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Центр обслуговування закладів та установ Тиврівської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Визначення коду предмету закупівлі для розроблення проектної документації на об’єкти будівництва <b>Суть питання:</b> Наша організація – «Центр обслуговування закладів та установ Тиврівської селищної ради» займається забезпеченням всіх закладів освіти та культури, підпорядкованих селищній раді, необхідними товарами, роботами та послугами. На цей час виникла необхідність проведення капітального ремонту будівлі середньої школи в смт. Тиврів, у тому числі і виготовлення відповідної проектно-кошторисної документації. Згідно з підпунктом 6 підпункту 3.1.3.2 пункту 3.1 глави 3 «Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету», затвердженої наказом Міністерства фінансів України 12.03.2012 № 333 видатки на це (в тому числі і на виготовлення проектно-кошторисної документації) відносяться до капітальних - код КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів» і, відповідно, є роботами. Це не суперечить пункту 27 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», за яким «роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва …» Але відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону «… Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника …» При цьому в словнику в категорії 45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» (яка налічує 818 позицій) є лише два коди, пов'язані з проектуванням - 45222200-1 «Проектування військових об’єктів» та 45222300-2 «Проектування охоронних об’єктів», які неможливо застосувати для виготовлення документації на капітальний ремонт середньої школи. Всі інші варіанти визначають виготовлення такої документації не як роботи, а як послуги. Це дуже важливо тому, що виникає принципова розбіжність між характером видатків, які контролює казначейство (за вимогами Інструкції Мінфіну – капітальні, тобто роботи), і неможливістю вибрати відповідний код Єдиного закупівельного словника в категорії робіт, хоча, як зазначалось, за пунктом 27 частини першої статті 1 Закону розроблення проектної документації на об’єкти будівництва – це роботи. ПИТАННЯ Чи можливо і яким чином подолати цю розбіжність, за яким кодом Єдиного закупівельного словника розроблення проектної документації буде вважатись роботою, як це написано в Законі? Чи є якісь нормативні документи, рекомендації або роз'яснення з цього приводу? Чи можна, посилаючись на те що в категорії 45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» відсутній код для «Проектування цивільних об'єктів» або аналогічний, застосувати код 99999999-9 «Не відображене в інших розділах»? <b> Номер відповіді:</b> 309/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: