<b>Запит від:</b> Запит від Центр обслуговування закладів та установ Тиврівської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Визначення коду предмету закупівлі для розроблення проектної документації на об’єкти будівництва <b>Суть питання:</b> Наша організація – «Центр обслуговування закладів та установ Тиврівської селищної ради» займається забезпеченням всіх закладів освіти та культури, підпорядкованих селищній раді, необхідними товарами, роботами та послугами. На цей час виникла необхідність проведення капітального ремонту будівлі середньої школи в смт. Тиврів, у тому числі і виготовлення відповідної проектно-кошторисної документації. Згідно з підпунктом 6 підпункту 3.1.3.2 пункту 3.1 глави 3 «Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету», затвердженої наказом Міністерства фінансів України 12.03.2012 № 333 видатки на це (в тому числі і на виготовлення проектно-кошторисної документації) відносяться до капітальних - код КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів» і, відповідно, є роботами. Це не суперечить пункту 27 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», за яким «роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва …» Але відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону «… Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника …» При цьому в словнику в категорії 45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» (яка налічує 818 позицій) є лише два коди, пов'язані з проектуванням - 45222200-1 «Проектування військових об’єктів» та 45222300-2 «Проектування охоронних об’єктів», які неможливо застосувати для виготовлення документації на капітальний ремонт середньої школи. Всі інші варіанти визначають виготовлення такої документації не як роботи, а як послуги. Це дуже важливо тому, що виникає принципова розбіжність між характером видатків, які контролює казначейство (за вимогами Інструкції Мінфіну – капітальні, тобто роботи), і неможливістю вибрати відповідний код Єдиного закупівельного словника в категорії робіт, хоча, як зазначалось, за пунктом 27 частини першої статті 1 Закону розроблення проектної документації на об’єкти будівництва – це роботи. ПИТАННЯ Чи можливо і яким чином подолати цю розбіжність, за яким кодом Єдиного закупівельного словника розроблення проектної документації буде вважатись роботою, як це написано в Законі? Чи є якісь нормативні документи, рекомендації або роз'яснення з цього приводу? Чи можна, посилаючись на те що в категорії 45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» відсутній код для «Проектування цивільних об'єктів» або аналогічний, застосувати код 99999999-9 «Не відображене в інших розділах»? <b> Номер відповіді:</b> 309/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А1688, 26614219 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз'яснення щодо необхідності застосування підпункту 1 пункту 3 статті 30 розділу IV Закону України "Про оборонні закупівлі", а саме - щодо розміщення оголошення про закупівлю військовою частиною, яка має певні повноваження, якщо ми здійснюємо оборонні закупівлі шляхом укладання прямого договору, відповідно до пункту 8 особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275. <b> Номер відповіді:</b> 301/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Львівс ьке комунальне підприємство "Львівелектротранс" <b> Тема розширена:</b> Чи підпадають запасні частини трамваїв під локалізацію <b>Суть питання:</b> Прохання надати роз’яснення чи підлягають локалізації запасні частини до трамваїв, а саме бандажі ? Закупівля бандажів була проведена по коду ДК - 021-2015: 34630000-2 Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху. ( для уточнення : бандаж це суцільна металева конструкція , сталеве кільце фасонного профілю, що надягають в гарячому стані на колесо залізничного вагона, локомотива, трамвая ). <b> Номер відповіді:</b> 302/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1020/2022 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fb0a355b-3445-470c-9268-ca16b660d6f6&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Прозоро маркет <b>Суть питання:</b> Прозоро маркет працює таким чином, що закупівля оголошується "з ПДВ". Учасниками доволі часто є не платиники ПДВ, які заповнюють поле з ціною (зазначають свою ціну без ПДВ) і не звертають уваги, що в ЕСЗ їх ціна відборажується як "UAH з ПДВ". Наприклад, ціна учасника 4 000,00 грн без ПДВ, в системі відображається 4 000,00 UAH з ПДВ Чи правомірними будуть дії замовника, в частині укладання договору з переможцем - неплатником ПДВ по ціні "без ПДВ", тоді як в електронній системі закупівель проти ціни такого переможця буде зазначено "UAH з ПДВ" ? Наприклад, в ЕСЗ 4 000,00 UAH з ПДВ, при цьому договір укладається на 4 000,00 грн без ПДВ. <b> Номер відповіді:</b> 303/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація  щодо здійснення закупівель товарів з використанням електронного каталогу міститься в листі від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 "Щодо застосування електронних каталогів", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=6459 Водночас, питання розрахунку ПДВ для Прозорро: загальні правила розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/pdv-v-sistemi-prozorro При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Водночас повідомляємо, що наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”. Тому з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель електронного каталогу  слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Книш Микола Вікторович <b> Тема розширена:</b> Наслідки внесення до переліку міжнародних спонсорів війни <b>Суть питання:</b> НАЗК активно доповнює перелік міжнародних спонсорів війни, заносячи туди фізичних та юридичних осіб, а також комерційні найменування і торгові марки. У зв'язку з вищевказаним, прошу надати роз'яснення з приводу наступного. 1. Які правові наслідки для замовника у разі укладення договору на закупівлю товарів, що належать до комерційних найменувань та торгових марок, внесених до переліку міжнародних спонсорів війни, або у разі укладення договорів з фізичними чи юридичними особами, внесеними до такого переліку, або які є кінцевими бенефіціарними власниками суб'єктів включених до переліку міжнародних спонсорів війни? 2. Яких заходів має право вжити замовник для обмеження участі у закупівлі фізичних та юридичних осіб, включених до переліку міжнародних спонсорів війни, а також обмежити можливість подавати пропозиції щодо постачання товарів, що належать до комерційних найменувань та торгових марок, внесених до переліку міжнародних спонсорів війни, щоб таке обмеження відповідало вимогам законодавства та не суперечило положенням ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 305/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Абзацом першим пункту 2 постанови № 1178 установлено,що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь. Згідно з абзацом другим пункту 2 постанови № 1178  замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою. При цьому пунктом 44 Особливостей передбачено обов’язок замовника відхилити тендерні пропозиції таких учасників. Також відповідно до пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення нею публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України “Про санкції”. Крім цього, згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги з дотриманням вимог законодавства в цілому. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Поряд з цим, оскільки згідно з Законом України "Про запобігання корупції" Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, з питань щодо законодавства, яке регулює санкції стосовно міжнародних спонсорів війни, пропонуємо звернутися до Національного агентства. Докладна інформація щодо переліку "Міжнародні спонсори війни", що розроблено НАЗК та розміщено на порталі «Війна і санкції» за посиланням: https://nazk.gov.ua/uk/novyny/nazk-opublikuvalo-najposhyrenishi-zapytannya-j-vidpovidi-pro-vklyuchennya-kompanij-do-spysku-mizhnarodnyh-sponsoriv-vijny/

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Проект договору "Про внесення змін до договору відповідно до пункту 19 Особливостей" <b>Суть питання:</b> Як правильно прописувати перелік підпунктів до п.19 Особливостей у проектах договорів на поставку товарів, надання послуг, виконання робіт? <b> Номер відповіді:</b> 298/2023 <b> Відповідь:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Так, Особливостями встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених підпунктами 1-8 пункту 19 Особливостей. Зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених підпунктами 1-8 пункту 19 Особливостей, може здійснюватися саме у разі та у спосіб, що передбачені договором про закупівлю. При цьому порядок зміни умов договору про закупівлю визначається замовником самостійно. Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Особливостями та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди. Кожен із цих випадків застосовується у залежності від виникнення підстав, що спричинили внесення відповідних змін у договір про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Як визначити правильно предмет закупівлі та здійснити закупівлю вцілому. <b>Суть питання:</b> Питання щодо закупівлі створення системи відеоспостереження. Територіальна громада планує здійснити закупівлю створення і впровадження системи відеоспостереження. КЕКВ 2240 Оплата послуг із побудови, створення і впровадження системи відеоспостереження передбачає оплату послуг та пасивного обладнання. А як бути із Активним обладнання? Закуповувати як товар за відповідними ДК 021:2015? А якщо ці товари йдуть за різними ДК 021:2015 чи не буде це поділом предмету закупівлі? Як правильно здійснити відповідну закупівлю замовник? <b> Номер відповіді:</b> 299/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані ) та у запиті № 764/2021, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=e21375de-967d-4023-851f-a076ae7d7acc&showMenuTree=true

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради <b> Тема розширена:</b> Оподаткування постачання дизель-генераторних установок з 01.05.2023 року <b>Суть питання:</b> Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради провів закупівлю на Дизель-генераторні установки (код ДК 021:2015 - 31120000-3 - Генератори) без врахування у вартості податку на додану вартість згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» №2836-ІХ від 13 грудня 2022 року, яким передбачалося звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених пунктом 921 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України зокрема генераторні установки. Термін поставки Дизель-генераторні установки відповідно умов закупівлі – 01.11.2023 року. Пунктом 87 підрозділу 2 розділу XX Податкового Кодексу України встановлено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не довше ніж до 1 травня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення, переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених пунктом 9-21 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, зокрема електрогенераторні установки. Тобто з 01 травня 2023 року постачання дизель-генераторних установок по договору з Постачальником оподатковується податком на додану вартість. Підпунктом 6 пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості) перебачено можливість зміни ціни договору про закупівлю у зв’язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування. Враховуючи викладене вище, керуючись підпунктом 6 пункту 19 Особливостей та підпунктом 6 пункту 13.2 Договору з Постачальником, чи має право Замовник змінювати ціну в договорі про закупівлю шляхом її збільшення пропорційно розміру податку на додану вартість. Відповідь просимо надати на нашу поштову адресу: : вул. Андрія Шептицького,2, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, або на електронну пошту [email protected] Дякую! СЛАВА УКРАЇНІ! <b> Номер відповіді:</b> 300/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 209/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Варвинська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області <b> Тема розширена:</b> Пов"язані особи <b>Суть питання:</b> В громадах міського рівня існує практика утворення комунальних обслуговуючих підприємств: догляд за вуличних освітленням (міськсвітло), догляд за зеленими насадження (зеленбуд) тощо. Громада, представником якої є рада, потребує постійно таких послуг і вони оплачуються з місцевого бюджету. Проте, раз громада є засновником такого підприємства, то при закупівлі послуг з зазначеними підприємствами вони є пов"язаними особами. Пов"язаність осіб призводить до певних наслідків. Отже на яких засадах за відповідних обставин органам місцевого самоврядування будувати відносини з такими обслуговуючими комунальними підприємствами, щоб уникнути порушень законодавства у сфері публічних закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 296/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня № 1» <b> Тема розширена:</b> оцінка тендерних пропозицій замовником <b>Суть питання:</b> 19.10.2022 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування». Згідно пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей. Абзацом 13 пункту 41 Особливостей передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі якщо ціна такої тендерної пропозиції перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації. Оскільки, для оцінки тендерних пропозицій замовниками можуть використовуватися різні методики, тому, просимо пояснити наступне: - чи поширюється дія абз. 13 п. 41 Особливостей на випадки, коли учасник (не платник ПДВ) надає тендерну пропозицію ціна якої перевищує очікувану вартість закупівлі без урахування ПДВ, якщо в оголошенні про проведення відкритих торгів замовник визначив очікувану вартість закупівлі з ПДВ, а в тендерній документації зазначив, що не приймає до розгляду тендерну пропозицію, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів; - чи випливає з абз. 13 п. 41 Особливостей необхідність застосування замовниками, при здійсненні оцінки пропозицій учасників, методики порівняння повних відпускних цін учасників, залежно від того який режим оподаткування ними застосовується; - чи передбачена Особливостями будь-яка методика оцінки пропозицій учасників процедури закупівлі, в залежності від того який режим оподаткування застосовується ними. <b> Номер відповіді:</b> 292/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо ціни тендерної пропозиції, яка є вищою очікуваної вартості предмета закупівлі, стор. 5-6) та у запиті № 810/2021 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> Щодо підстав відхилення учасника процедури закупівлі (зг. пп. 9 п.44 Особливостей з урахуванням пункту 4 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2019 № 361-IX) <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 9 частини першої статті 17 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922), а також підпункту 9 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.12 № 1178 (далі - Особливості), Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозиції у разі якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) відсутня інформація про кінцевого бенефіціарного власника (далі – КБВ) юридичної особи, у тому числі КБВ її засновника, якщо засновник - юридична особа, або, у разі відсутності КБВ юридичної особи – не внесена відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності. У той же час, є чинною норма, визначена пунктом 4 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) у редакції Закону України від 06.09.2022 № 2571-IX, якою встановлено, що юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору інформацію про КБВ в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом шести місяців з дня набрання чинності нормативно-правовими актами, якими будуть затверджені положення про форму та зміст структури власності і методологія визначення юридичною особою КБВ, але не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні. Положення про форму та зміст структури власності затверджене наказом Міністерства фінансів України від 19 березня 2021 року № 163, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 08 червня 2021 року за № 768/36390 та набрало чинності 11 липня 2021 року. Таким чином, відлік строку оновлення інформації про КБВ у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань розпочався 11 липня 2021 року, а воєнний стан, наразі, триває. Ураховуючи вищевикладене, просимо дати роз’яснення, чи повинен Замовник відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі на підставі відсутності у ЄДР відомостей про КБВ, відповідно до підпункту 9 пункту 44 Особливостей, чи має право не відхиляти пропозицію такого учасника, з огляду на норму пункту 4 розділу X Закону №361, в тому числі можливість не внесення зазначеної інформації у ЄДР протягом дії воєнного стану? <b> Номер відповіді:</b> 293/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо вимог статті 17 Закону) та від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ( Щодо підстав для відмови учаснику процедури закупівлі та відхилення тендерної пропозиції), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому відповідно до пункту 44 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” (крім нерезидентів).Відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 цього Закону інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а в разі, якщо кінцевий бенефіціарний власник-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності. У разі зміни кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи державна реєстрація змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи проводиться протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін. У випадках, встановлених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", до Єдиного державного реєстру вноситься відмітка про можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи; При цьому, оскільки відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014   № 228 (зі змінами), Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, з порушеного у запиті питання щодо внесення і наявності/відсутності інформації про кінцевого бенефіціарного власника у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, пропонуємо звернутися до Мін’юсту. Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Ярошовець Ярослав Олександрович <b> Тема розширена:</b> Порядок сплати винагороди централізованій закупівельній організації <b>Суть питання:</b> За яким КЕКВ та в якому порядку забезпечується сплата винагороди централізованій закупівельній організації бюджетною установою ? <b> Номер відповіді:</b> 294/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами). Згідно з пунктом 17 цих Особливостей  винагорода централізованій закупівельній організацій за організацію та проведення тендеру здійснюється замовником у разі, коли проведення тендерів в інтересах такого замовника зазначеною організацією не є обов’язковим. Розмір винагороди визначається для кожної централізованої закупівельної організації у рішенні органу, який приймає рішення про її визначення. Перелік розпоряджень, якими визначені ЦЗО знаходиться за посиланням: https://prozorro.gov.ua/centralizovana-zakupivelna-organizaciya . Тому з питань сплати винагороди централізованій закупівельній організації слід звертатися до відповідної централізованої закупівельної організації, послугами якої користується замовник. Водночас питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333). Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу. При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету.