<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа-підприємець <b> Тема розширена:</b> Тендерна документація <b>Суть питання:</b> чи законно об’єднання в одній тендерній документації кваліфікаційних вимог, які відносяться до двох різних видів торгів <b> Номер відповіді:</b> 356/2023

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ СПЕЦУТИЛЬСЕРВІС <b> Тема розширена:</b> Стосовно вимоги до матеріалу предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Замовники торгів закупівлі шоломів кулезахисних, балістичних в частині технічних вимог до предмету закупівлі вказують конкретний матеріал з якого повинен бути виготовлений предмет закупівлі. При цьому також зазначають, що може бути наданий еквівалент (якщо є звернення до торгових марок і тд). В більшості випадків, замовники вимагають, щоб предмет закупівлі були виготовлені із араміду (так званий кевлар), або його пропорцій з іншими композитами та компонентними матеріалами. Іншими вимогами до предмету закупівлі є його відповідність визначеному класу захисту згідно ДСТУ (що повинно підтверджуватись протоколом балістичних випробувань та сертифікатом відповідності). В порівнянні з арамідом є більш сучасні матеріали, які витриваліші до впливів навколишнього середовища, кращими є для зберігання та тривалого використання - тобто не поступаються якісним характеристикам. Але, у більшості випадків, замовники відхиляють пропозиції в яких зазначено, що шоломи кулезахисні виготовлені з інших матеріалів. Хоча шолом відповідає всім іншим вимогам замовника: щодо класу захисту (підтверджується документами) та щодо конструкції. Тобто, єдиною причиною відмови для найбільш економічно вигідної пропозиції є аргументація, що у технічній специфікації учасника вказується інший матеріал - який відрізняється від затребуваного. Замовник вказує, що матеріали не можуть бути еквівалентами, в той час, коли захисні та конструктивні елементи, функції та завдання зберігаються. Таким чином, замовник без іншої аргументації та самовільно визначає, що матеріали не можуть бути еквівалентними. Чи є правомірними вимоги зі сторони замовника щодо конкретного матеріалу з якого повинен бути вироблений шолом кулезахисний, якщо предмет закупівлі з іншого матеріалу відповідає витребуваному класу захисту та дотримуються всі інші умови? Чи є вимога поставки шолома кулезахисного з конкретного матеріалу обмеженням конкуренції? Чи можна вимагати від замовника внести зміни в тендерну документація щодо матеріалу з якого виготовлений шолом кулезахисний? <b> Номер відповіді:</b> 351/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповід­альністю багатопрофільна фірма «ВЛАСТА» <b>Суть питання:</b> За процедурою закупівлі було подано скаргу на рішення Замовника щодо неправомірності відхилення пропозиції Учасника. Однак після подачі скарги процедуру не було заблоковано і Замовник приймає рішення про обрання переможцем учасника, пропозиція якого була найбільш економічно вигідною з тих, які залишилися. Питання скасування рішення про обрання переможця в первісній скарзі не ставилося, адже на момент її подання таке рішення ще не було опубліковане Замовником (Замовник опублікував його через день після реєстрації скарги). Механізму уточнення скарги та вимог, які в ній містяться, законодавством не передбачено. Просимо надати роз'яснення як Учасник має діяти у даній ситуації <b> Номер відповіді:</b> 352/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Лисогор Альона Петрівна <b> Тема розширена:</b> Звіт про закупівлю до 50 тис. грн. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи буде вважатись порушенням, якщо публікувати план+звіт до договору про закупівлю до 50 тис.грн.? <b> Номер відповіді:</b> 353/2023

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> щодо активів учасників, пов'язнаних з Російською Федерацією та/або Республікою Білорусь <b>Суть питання:</b> Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 471 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Постанова 1178). Викладено в новій редакції абзац другий пункту 2 Постанови № 1178, яким передбачено, що учасники, пов’язані з Російською Федерацією та/або Республікою Білорусь, можуть брати участь у закупівлях, якщо їх активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. З метою дотримання законодавства з питань закупівель під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій просимо надати роз’яснення щодо можливих та достатніх способів підтвердження випадків передачі активів в установленому законодавством порядку в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. <b> Номер відповіді:</b> 354/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Ярош Марина Юріївна <b> Тема розширена:</b> Щодо встановлення вимог забезпечення пропозиції в спрощеній закупівлі <b>Суть питання:</b> Пунктом 11 Особливостей визначено, що для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою ніж 1,5 млн гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. Державне підприємство «ПРОЗОРРО» наказом від 20.10.2022 № 25 затвердило Інструкцію про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в Особливостях. Умовно кажучи, для таких закупівель за Інструкцією ми використовуємо не повністю та дещо уточнений порядок проведення спрощених закупівель за статтею 14 Закону. Враховуючи зазначене, при оголошенні спрощеної закупівлі як враховувати пункти щодо забезпечення тендерної пропозиції, а саме «Забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається у разі: 1) відкликання тендерної пропозиції/пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними; 2) непідписання договору про закупівлю учасником, який став переможцем тендеру/спрощеної закупівлі; 3) ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі) у строк, визначений частиною шостою статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону; 4) ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі)/спрощеної закупівлі забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.» Чи потрібно прописувати «3) ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі) у строк, визначений частиною шостою статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;» в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі саме в такому вигляді? Чи оскільки цей підпункт не стосується спрощеної закупівлі ( бо не передбачено Законом надання переможцем документів переможця) не потрібно взагалі прописувати в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 343/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами). Виходячи з пункту 11 Особливостей, для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі - ЕСЗ) відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, згідно з  інструкцією про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, яка затверджена наказом ДП “Прозорро” від 20.10.2022 № 25 (далі - Інструкція) або шляхом укладання прямих договорів з обов’язковим звітуванням в електронній системі закупівель про їх укладення. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8  розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Закупівлі згідно Інструкції відбуваються у порядку, аналогічному до порядку проведення спрощених закупівель, визначеному статтею 14 Закону, в частині технічної реалізації. При цьому встановлення вимог при  проведенні таких закупівель здійснюється замовником самостійно та може не кореспондуватися з нормами Закону, у тому числі в частині випадків неповернення забезпечення пропозиції згідно статті 25 Закону, оскільки Особливості не регулюють закупівлі, вартість яких є меншою визначених у пункті 11 Особливостей. Крім того, оскільки такі закупівлі мають на меті здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) чи виконавця робіт у конкурентний спосіб, встановлення додаткових надлишкових вимог може призвести до штучного обмеження потенційного кола учасників. З огляду на це, замовникам рекомендується виважено та обгрунтовано визначати необхідні вимоги при здійсненні закупівель, вартість яких не перевищує межі, встановлені у пункті 11 Особливостей.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “МВВ сервіс" <b>Суть питання:</b> Чи має право підприємство - юридична особа приймати участь в торгах на певні види діяльності, якщо в їхніх установчих документах відсутні КВЕДИ на дані види послуг. <b> Номер відповіді:</b> 344/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Господар" Варвинської селещної ради Чернігівської області <b> Тема розширена:</b> Щодо укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів <b>Суть питання:</b> Комунальним підприємством "Господар" 26.04.2023 р. оголошено процедуру відкритих торгів на придбання товару (автовишки) очікуваною вартістю 1800000,00 грн. Вказану закупівлю відмінено через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах. Чи може замовник станом на сьогодні (24.05.2023р.) укласти договір про закупівлю без застосування відкритих торгів на підставі пп. 6 п. 13 Особливостей (відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом...), враховуючи зміни, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471, чи потрібно оголошувати нову процедуру закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 345/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту Сколівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Формальні помилки <b>Суть питання:</b> Чи містяться у "Переліку формальних помилок", який затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 710 від 15.04.2020 на виконання вимог пункту 11 частини 1 статті 9 Закону України "Про публічні закупівлі", опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок у розумінні пункту 19 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 346/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ТРАК" <b> Тема розширена:</b> Щодо локалізації в разі надання послуг з використанням давальницької сировини <b>Суть питання:</b> З урахуванням викладеного, та на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» 16 грудня 2021 року № 1977-IX, Постанови Кабінету Міністрів Укра-їни від 02.08.2022 N 861 «Про затвердження порядків підтвердження ступеня локалізації вироб-ництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробни-цтва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердже-ним ступенем локалізації виробництва», листа Мінекономіки від 21.07.2022 N 3323-04/50717-06 «Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях», звертається з проханням надати інформацію щодо визначення ступеню локалізації Товариством – виробником (ТОВ «УКР ТРАК») при наданні послуг з виготовлення або ремонту автотранспортних засобів з комплектувальних виробів, сировини і матеріалів, що належать на праві власності Замовника (давальницька сирови-на), та, надаються ним на підставі Договору який укладається як результат участі в публічних за-купівлях або ж на підставі проведеної переговорної процедури. Крім того, просимо надати інформацію про необхідність локалізації при укладенні комер-ційних договорів. <b> Номер відповіді:</b> 347/2023

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НЬЮ СТРІМ ЕНЕРДЖІ» <b> Тема розширена:</b> Плата за скаргу. При здійсненні оплати за скаргу ДП "ПРОЗОРРО" не передбачено надання інформації приздійснення плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження <b>Суть питання:</b> Відповідно до постанови КМУ № 292 від 22.04.2020 державне підприємство “ПРОЗОРРО” (адміністратор електронної системи закупівель), що належить до сфери управління Міністерства економіки, визначено відповідальним за забезпечення отримання плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження або перерахування до державного бюджету. 1. Після проведення оплати за скаргу у сумі 170 000 ,00 грн. Фактичний отримувач: ДП "ПРОЗОРРО", та подальшого отримання рішення Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель:Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СТРІМ ЕНЕРДЖІ" у задоволенні його скарги - Адміністратор перераховує плату за подання скарги до державного бюджету протягом двох робочих днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель рішення органу оскарження щодо: відмови в задоволенні скарги. 2. Единим документом є- платіжна інструкція кредитового переказу (з банку) та папірець з реквізитами для перрерахування 170 000,00 грн. без ПДВ. 3. Прошу пояснити , який з циз документ є підтверджуючий для ДПІ, якщо жодні не надаються ДП "ПРОЗОРРО"? Завчасно вдячний. <b> Номер відповіді:</b> 348/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Фаховий коледж мистецтв та дизайну імені Василя Шкрібляка <b>Суть питання:</b> В результаті проведення процедури закупівлі укладено договір про закупівлю природного газу на 2021р. №1 від 06.01.2021р. Підпунктом 11.5.1. договору №1 визначено, що «Сторона, яка ініціює внесення змін до цього Договору у порядку передбаченому п.11.5 повинна надати іншій Стороні письмове звернення з обґрунтуванням необхідності внесення таких змін». Додатковою угодою №2 внесено зміни до істотних умов договору, зокрема підвищено ціну за 1000 куб.м. газу. до 4921,90 грн. з ПДВ за 1000 куб.м. та зменшено обсяг природного газу в грудні з 6,821 тис. куб.м. до 3,605 тис.куб.м. Як підставу для внесення змін, постачальник листом від 19.01.2021 №01/01 надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 13.01.2021. про приведену вартість природного газу на європейському хабі ТТГ до кордону України станом на 30.11.2020 р. ціна становила 7802,83 грн/1000 куб.м. з ПДВ, та 31.12.2020 р. становила 9909,13 грн/1000 куб.м. з ПДВ та рівень коливання між вказаними датами +26,99%. Проте, під час проведення перевірки аудиторами зазначається, що ніби-то у вказаній довідці відсутня інформація щодо коливання цін на природний газ після укладання договору № 1 (06.01.2021) та датою укладення додаткової угоди № 2 (20.01.2021). Питання: Чи міститься заборона застосовувати інформацію про коливання цін, яка існує на офіційному веб-сайті до укладення договору? При цьому, аудитори ніби-то зазначають, що внаслідок укладання додаткової угоди №2 з порушенням норм Закону № 922, то наступні Додаткові угоди №3 -№19 також укладені з порушенням норм вимог закону, а саме п.2 ч.5 ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі» Питання: Чи є пояснення, про порядок застосування 10 процентів, при подальшому укладенні додаткових угод, що підтверджує правильність розрахунку 10 процентів пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку. З яких первинних даних потрібно нараховувати і який механізм нарахування? До прикладу: Додатковою угодою №2 внесено зміни до істотних умов договору, зокрема підвищено ціну за 1000 куб.м. газу. до 4921,90 грн. з ПДВ за 1000 куб.м. та зменшено обсяг природного газу в грудні з 6,821 тис. куб.м. до 3,605 тис.куб.м. Як підставу для внесення змін, постачальник листом від 19.01.2021 №01/01 надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 13.01.2021. про приведену вартість природного газу на європейському хабі ТТГ до кордону України станом на 30.11.2020 р. ціна становила 7802,83 грн/1000 куб.м. з ПДВ, та 31.12.2020 р. становила 9909,13 грн/1000 куб.м. з ПДВ та рівень коливання між вказаними датами +26,99%. А тому додатковою угодою №3 збільшено ціну на 20,18%, додатковою угодою №4 збільшено ціну на 31,80%, додатковою угодою №5 збільшено ціну на 44,58%, додатковою угодою №6 збільшено ціну на 58,66% ітд… Допоможіть будь-ласка зрозуміти чи правильно була проведена процедура нарахування 10% чи є нормативно правовий акт, який регулює дане питання. Заздалегідь вдячна за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 349/2023 <b> Відповідь:</b> https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35c41d5f-2d24-470f-a4ee-74ed2c199290&lang=uk-UA При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.