<b>Запит від:</b> Запит від Фаховий коледж мистецтв та дизайну імені Василя Шкрібляка <b>Суть питання:</b> В результаті проведення процедури закупівлі укладено договір про закупівлю природного газу на 2021р. №1 від 06.01.2021р. Підпунктом 11.5.1. договору №1 визначено, що «Сторона, яка ініціює внесення змін до цього Договору у порядку передбаченому п.11.5 повинна надати іншій Стороні письмове звернення з обґрунтуванням необхідності внесення таких змін». Додатковою угодою №2 внесено зміни до істотних умов договору, зокрема підвищено ціну за 1000 куб.м. газу. до 4921,90 грн. з ПДВ за 1000 куб.м. та зменшено обсяг природного газу в грудні з 6,821 тис. куб.м. до 3,605 тис.куб.м. Як підставу для внесення змін, постачальник листом від 19.01.2021 №01/01 надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 13.01.2021. про приведену вартість природного газу на європейському хабі ТТГ до кордону України станом на 30.11.2020 р. ціна становила 7802,83 грн/1000 куб.м. з ПДВ, та 31.12.2020 р. становила 9909,13 грн/1000 куб.м. з ПДВ та рівень коливання між вказаними датами +26,99%. Проте, під час проведення перевірки аудиторами зазначається, що ніби-то у вказаній довідці відсутня інформація щодо коливання цін на природний газ після укладання договору № 1 (06.01.2021) та датою укладення додаткової угоди № 2 (20.01.2021). Питання: Чи міститься заборона застосовувати інформацію про коливання цін, яка існує на офіційному веб-сайті до укладення договору? При цьому, аудитори ніби-то зазначають, що внаслідок укладання додаткової угоди №2 з порушенням норм Закону № 922, то наступні Додаткові угоди №3 -№19 також укладені з порушенням норм вимог закону, а саме п.2 ч.5 ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі» Питання: Чи є пояснення, про порядок застосування 10 процентів, при подальшому укладенні додаткових угод, що підтверджує правильність розрахунку 10 процентів пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку. З яких первинних даних потрібно нараховувати і який механізм нарахування? До прикладу: Додатковою угодою №2 внесено зміни до істотних умов договору, зокрема підвищено ціну за 1000 куб.м. газу. до 4921,90 грн. з ПДВ за 1000 куб.м. та зменшено обсяг природного газу в грудні з 6,821 тис. куб.м. до 3,605 тис.куб.м. Як підставу для внесення змін, постачальник листом від 19.01.2021 №01/01 надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 13.01.2021. про приведену вартість природного газу на європейському хабі ТТГ до кордону України станом на 30.11.2020 р. ціна становила 7802,83 грн/1000 куб.м. з ПДВ, та 31.12.2020 р. становила 9909,13 грн/1000 куб.м. з ПДВ та рівень коливання між вказаними датами +26,99%. А тому додатковою угодою №3 збільшено ціну на 20,18%, додатковою угодою №4 збільшено ціну на 31,80%, додатковою угодою №5 збільшено ціну на 44,58%, додатковою угодою №6 збільшено ціну на 58,66% ітд… Допоможіть будь-ласка зрозуміти чи правильно була проведена процедура нарахування 10% чи є нормативно правовий акт, який регулює дане питання. Заздалегідь вдячна за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 349/2023 <b> Відповідь:</b> https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35c41d5f-2d24-470f-a4ee-74ed2c199290&lang=uk-UA При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Коблівська сільська рада <b> Тема розширена:</b> Закупівля робіт у період 2023-2024 роки <b>Суть питання:</b> У 2023 році заплановано закупити розробку Пкд на нове будівництво громадської будівлі у сумі 500 тис.грн. кекв 3122, вартість буде включено до зведеного кошторисного розрахунку вартості обʼєкта будівництва. У 2024 році - проведення будівельних робіт, очікувана вартість будівництва 20 млн. Питання: закупівлю ПКД у 2023р. проводити за процедурою ВТ чи це буде прямий договір, бо вартість до 1,5 млн. ? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 350/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" , та від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку на весь об'єкт будівництва).

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Стугнабуд" <b> Тема розширена:</b> виправлення помилки учасником в тендерній документації <b>Суть питання:</b> Учасником в складі тендерної документації помилково оприлюненно дефектний акт, який не повністю відповідає технічному завданню, а саме, пропущено одну позицію по кожній з трьох адрес технічного завдання. Чи має право учасник оприлюднити новий кошторис на суму, з якою учасника визнано переможцем, з переліком робіт, який повністю відповідає технічному завданню замовника? Зараз триває період розгляду документів нас, як учасника з найменшою запропонованою ціною. <b> Номер відповіді:</b> 342/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Обласна комунальна установа «Обласний центр соціально-психологічної допомоги» <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування законодавства про публічні закупівлі а умовах воєнного стану <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення щодо застосування законодавства України про публічні закупівлі а умовах воєнного стану <b> Номер відповіді:</b> 340/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа-підприємець Лашко Тетяна Вікторівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Замовником надана вимога підтвердження якості запропонованого товару: «Учасник повинен надати копії сертифікатів якості від виробника українською мовою (у разі надання сертифікатів якості іноземною мовою, вони повинні мати переклад українською мовою), які офіційно підтверджують якість товару». Акцент замовником робиться саме на оригіналі від виробника та його перекладі (вразі якщо товар іноземного походження). При наданні лише перекладу (без оригіналу) пропозиція учасника відхиляється. При купівлі товару на території України супровідні документи передбачають наявність лише перекладу Українською мовою сертифікату якості з оригіналу. Тобто саме оригінал сертифікату якості виробника це внутрішня документація юридичної особи яка ввозить товар на митну територію України. Отже юридичні особи які купують товари на території України не отримують копії оригіналів сертифікатів якості від виробника. І така вимога замовника обмежує коло потенційних учасників лише виробниками або тими хто пов’язаний з виробниками договірними відносинами. Що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання. Наскільки правомірна така вимога Замовника? Як в такому випадку вказати Замовнику на дискримінаційні вимоги? <b> Номер відповіді:</b> 341/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель визначених частиною четвертою статті 5 Закону. Поряд з цим, згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа "Вінницький обласний центр цивільного захисту та матеріальних резервів" <b> Тема розширена:</b> обгрунтування,підстави для проведення прямої закупівлі <b>Суть питання:</b> В підпункті 3 п. 13 Постанови 1178 додали необхідність обґрунтування тощо, що замовник не може дотриматися строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу; Добрий день. Де можна прочитати роз'яснення про ці обгрунтування? Методіка, інструкція,тощо? Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 338/2023

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Мобайл Хеві Машінері" <b> Тема розширена:</b> Щодо сплати за поставлений товар за рахунок місцевого бюджету <b>Суть питання:</b> Доброго дня, ТОВ "Мобайл Хеві Машінері", ЄДРПОУ 43729853, планує прийняти участь у теднері та у зв'язку з цим звертається за консультацією. Проєктом договору заначається, що Замовник приймає товар та сплачує за нього за кошти місцевого бюджету, відповідно до Постанови КМУ від 09.06.2021 року № 590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» (зі змінами) (далі -Постанова). Просимо надати роз'яснення, чи це означає, що під час воєного стану сплата за поставлений товар буде проводитись відповідно до п.19-1, а саме на відкритий небюджетний рахунок в Казначействі? Чи можливо, що оплата за посталвений товар буде здійснена на рахунок компанії, відкритий у банку? У разі недостачі грошей в місцевому бюджеті на сплату в повній мірі за поставлений товар, чи планується сплата частинами в обсязі, що є доступним? З повагою, Лариса <b> Номер відповіді:</b> 339/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Водночас згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. Таким чином, у разі необхідності учасник може звернутись до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації. Водночас відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами),  Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тому, з питань що стосуються  постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Хмельницьке комунальне підприємство "Електротранс"" <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону України «Про звернення громадян», Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» Просимо Вас надати роз’яснення щодо застосування пунктів постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», зокрема, пунктом 40 передбачено: - Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо. Вимогами тендерної документації Замовника встановлено, що учасник у формі тендерної пропозиції повинен зазначити наступний текст «Ми погоджуємося, що продукція запропонована нами до постачання, відповідно до вимог, визначених тендерною документацією: - якість поставленої продукції може бути перевірена представниками замовника та вантажоодержувачем; - документи при прийманні продукції по якості, комплектності, кількості тощо, можуть бути складені за участю замовника, та вантажоодержувача; - гарантійні строки, встановлені для замовника розповсюджуються навіть тоді, коли продукція перебуває у власності третіх осіб (вантажоодержувача)» Просимо Вас, надати роз’яснення чи може Замовник надавати вимогу учасникуна виправлення такої невідповідності, оскільки вона не встановлена у технічних вимогах предмета закупівлі, тому, на нашу думку, Замовник має право надавати такому учаснику не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо. <b> Номер відповіді:</b> 336/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> оборонні закупівлі <b>Суть питання:</b> Вітаю. Пунктом 8 Постанови Уряду №1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» передбачено, що Державні замовники здійснюють закупівлі товарів (крім товарів, визначених у додатку 1), робіт і послуг без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Державні контракти (договори), крім тих, що укладаються із застосуванням рамкової угоди для потреб оборони, передбаченої цими особливостями, укладаються державними замовниками з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 335 “Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1419). Під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) державний замовник готує оголошення про закупівлю, в якому зазначається інформація згідно з додатком 2, та надсилає його для оприлюднення відповідно до пункту 1 частини третьої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”. Чи відноситься формулювання "та їх складових частин" до всього переліку чи тільки до боєприпасів? <b> Номер відповіді:</b> 337/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що згідно з Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р.  № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 124), до компетенції Мінекономіки належить регулювання державної політики виключно у сфері публічних закупівель. Водночас відповідно до пунктів 5 та 6 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” визначено, що головний орган у сфері планування оборонних закупівель - визначений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику та головний орган у сфері здійснення оборонних закупівель - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та в особливий період. Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до Міністерства стратегічних галузей промисловості України та Міністерства оборони України.

<b>Запит від:</b> Запит від Галицинівська сільська рада <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Замовник закуповує послуги з поточного ремонту водогону. При цьому вартість сантехнічного обладнання, що замінюється, становить 70% вартості закупівлі. Підскажіть який в даному випадку предмет закупівлі, товар чи послуга? Згідно пункту 34 Закону України № 922-VIII товари це - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, …, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Пояснення, що таке послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, у нормативних документах відсутнє. Раніше порядок визначення предмета закупівлі був визначений в наказі Мінекономрозитку від 17.03.2016 № 454 Згідно пункту 5 розділу II цього наказу «Якщо під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів». Однак в даний час вказаний наказ втратив силу. Прошу надайте роз’яснення поняття що таке послуги, пов’язані з постачанням товарів згідно з пунктом 34 статті 1 Закону України № 922-VIII, а саме: це доставка товару на місце чи слід трактувати дане поняття більш широко, як і установка, монтаж, тощо. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 334/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Книш Микола Вікторович <b> Тема розширена:</b> Зазначення в технічній специфікації виразу "або еквівалент" під час здійснення закупівлі відповідно до постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 <b>Суть питання:</b> Положеннями постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 не передбачено необхідності зазначення виразу "або еквівалент" у технічній специфікації до тендерної документації. Однак, під час здійснення закупівель відповідно до вказаної постанови, враховуються окремі положення Закону України "Про публічні закупівлі". У зв'язку з викладеним, прошу надати роз'яснення з приводу того, чи обов'язково зазначати у технічній специфікації до тендерної документації вираз "або еквівалент" під час здійснення закупівлі відповідно до постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022. <b> Номер відповіді:</b> 335/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Відповідно до  частини третьої статті 23 Закону технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками. У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент". Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель визначених частиною четвертою статті 5 Закону. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А3814 <b> Тема розширена:</b> Закупівля парко-гаражного устаткування <b>Суть питання:</b> Чи поширються дія постанови КМУ №178 від 02.03.2022 р. на закупівлю парко-гаражного устаткування (не запасних частин до техніки), а обладнання для ремонту техніки? <b> Номер відповіді:</b> 331/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від  06.03.2019 р. № 227 (зі змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тому з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2023 № 178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану", пропонуємо звернутися до ДПС.