<b>Запит від:</b> Запит від Департамент муніципальної варти Рівненської міської ради <b> Тема розширена:</b> тип процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Добрий день, органом місцевого самоврядування в системі ДЗО було проведено процедуру спрощеної закупівлі за ДК 021:2015:72260000-5: Послуги, пов’язані з програмним забезпеченням. Заключено договір та придбано програмне забезпечення “Послуги у сфері інформатизації (впровадження Міської цифрової системи (МЦС)” у постачальника ТОВ "А". Договором обслуговування програмного забезпечення передбачено оплату: ціна за одиницю 25UAH з ПДВ. В процесі діяльності Департаменту була зареєстровано 3840 послуг та проведено в системі ДЗО процедуру закупівлі послуг з адміністрування (обслуговування) програмного забезпечення без використання електронної системи на суму 96 000 грн. Тобто, фактично спочатку відбулося постачання послуг з адміністрування (обслуговування) програмного забезпечення, а після отримання послуг Департаментом здійснилася оплата із використанням електронної системи закупівель. Запитання. Який тип процедури закупівлі може використати Департамент при наступній ситуації: 1. постачання послуг (реєстрація в програмному забезпеченні) відбувається постійно. Тобто подія надання послуг є такою, що вже відбулася, оскільки послуги вже надано. 2. вартість отриманих послуг суттєво перевищує встановлені межі застосування договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, згідно п.13 Постанови КМУ №1178. Постачальник в процесі реєстрації права інтелектуальної власності, тому, не підпадає під норми, визначені абз. 5, пп.5, п.13 Постанови КМУ №1178. Разом з тим, постачальник послуг трактує своє право інтелектуальної власності як таке, що зареєстроване відповідно до статті 6 Закону України “Про авторське право та суміжні права”. Комп’ютерні програми відносяться до об’єктів авторського права. Відповідно статті 9 Закону авторське право виникає внаслідок факту його створення, твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об’єктивної форми, включаючи електронну (цифрову). Для виникнення та здійснення авторського права не вимагається реєстрація авторського права чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Відповідно до статті 12 Закону суб’єкт авторського права має права використовувати твір будь-яким способом, а також виключне право дозволяти або забороняти використання твору іншими способами. Відповідно до статті 53 Закону підставами для захисту особистих немайнових та/або майнових авторських прав є будь-яке порушення, невизнання або оспорювання таких прав, а також створення загрози порушення таких прав. До дій, що створюють загрозу порушенню особистих немайнових та майнових авторських прав, зокрема, відносяться налаштування комп’ютерної програми, застосунків, додатків до них, технологій, технічних пристроїв, які надають доступ до об’єктів авторського права без дозволу відповідних суб’єктів авторського права, а також надання інструкцій щодо налаштування комп’ютерної програми, застосунків, додатків до них, технологій, технічних пристроїв для отримання доступу до об’єктів авторського права без дозволу відповідних суб’єктів авторського права у будь-якій формі. ТОВ є безпосереднім розробником комп’ютерної програми (відповідного застосунку, усіх його програмних модулів та компонентів), та відповідні авторські права не відчужувались на користь будь-яких комерційних структур. <b> Номер відповіді:</b> 404/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 .

<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо укладення договорів без використання електронної системи закупівель (прямих договорів) із Учасником,якого внесено в реєстр АМКУ за антиконкурентні узгоджені дії, що стосуються спотворення результатів торгів <b>Суть питання:</b> Якщо Учасник процедури закупівлі внесений у «Зведені відомості щодо спотворення результатів торгів» за вчинені порушення Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, що стосуються спотворення результатів торгів та позбавлений права приймати участь у публічних закупівлях на три роки, то чи має право Замовник укладати договори без використання електронної системи закупівель (прямі договори) із таким Учасником? <b> Номер відповіді:</b> 405/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Згідно статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 11 Особливостей для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом , вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Отже, при укладенні таких договорів сторони керуються Цивільним та Господарським кодексами України, і у разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково має дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Тому, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час укладення договору про закупівлю необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до свідомого їх порушення. При цьому рекомендуємо ознайомитися з листом Мінекономіки від 01.04.2019  № 3304-04/13647-06 “ Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель ” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE&fNum=13647 Водночас звертаємо увагу, що відповідно до частини 1 статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції” антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції . Відповідно до частини 4 цієї статті вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «Леком» <b>Суть питання:</b> Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі передбачені вимогами статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». В свою чергу пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено: «Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів». У відповідності до частини 9 Постанови №1178 від 12.10.2022 року «Публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 р. № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1267) здійснюються замовниками без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та цими особливостями». Наведені вище вимоги Законів містять імперативні норми, з приводу передбачених обмежень/заборон щодо участі у процедурі закупівель за невиконання котрих існує окремо визначена відповідальність. Разом з тим, із здійсненого аналізу вимог чинного законодавства України не вбачається будь-яких інших заборон у напрямі можливості прийняття участі у публічних закупівлях товарів робіт та послуг без застосування процедури закупівель або спрощених закупівель передбачених Законом України «Про публічі закупівлі». Тобто іншими словами чинне законодавство України не передбачає жодних заборон у напрямі можливості укладення договорів з державними та/або муніципальними установами без застосування процедур із закупівель або спрощених закупівель. Крім того, здійснений аналіз діючого законодавства дає підстави стверджувати про те, що директор та/або власник притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності суб’єкта господарювання не обмеженні у праві щодо участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» у тому числі, але не обмежуючись у якості фізичної особи-підприємця. На цій підставі, просимо надати відповідь роз’яснювального характеру котрою 1. Підтвердити або спростувати правомірність прийняття участі у публічних закупівлях товарів робіт та послуг, без застосування процедури закупівель або спрощених закупівель передбачених Законом України «Про публічі закупівлі» суб’єктом господарювання котрий протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». 2. Підтвердити або спростувати можливість участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» директора та/або власника суб’єкта господарювання, притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», від імені інших суб’єктів господарювання (в особі власника та/або директора). 3. Підтвердити або спростувати можливість участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» директора та/або власника суб’єкта господарювання, притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у якості фізичної особи-підприємця. <b> Номер відповіді:</b> 406/2023

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> щодо сроків <b>Суть питання:</b> Згідно абзацу 3 пункту 54 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) у разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель, а саме в оголошенні про проведення відкритих торгів, таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше чотирьох днів. Тобто продовжений строк обчислюється з дати внесення змін, а не з дати їх оприлюднення. З якого моменту розраховувувати строк 4 дні? З моменту оприлюднення в ЕСЗ змін: чи затвердження змін протоколом, яке можна оприлюднити протягом одного дня з дня його затвердження (тобто +1 день) ? <b> Номер відповіді:</b> 407/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих Особливостей. Порядок проведення відкритих торгів встановлений пунктами 24-54 Особливостей з урахуванням положень Закону. Водночас внесення змін до тендерної документації замовником здійснюється відповідно до положень пункту 54 Особливостей, а саме: замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель, а саме в оголошенні про проведення відкритих торгів, таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше чотирьох днів. Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Зміни до тендерної документації у машинозчитувальному форматі розміщуються в електронній системі закупівель протягом одного дня з дати прийняття рішення про їх внесення . Виходячи з положень статті 11 Закону рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Пенсійно-актуарний консультант" <b> Тема розширена:</b> Щодо запобігання дискримінаційним вимогам та неконкурентному ціноутворенню при закупівлі актуарних послуг (розрахунків) в системі публічних закупівель <b>Суть питання:</b> Товариство з обмеженою відповідальністю «Пенсійно-актуарний консультант» (ТОВ «ПАК» або Учасник), код ЄДРПОУ 33405872, висловлює вам повагу та звертається із запитом щодо правомірності застосування замовниками окремих вимог «Положення про кваліфікаційні вимоги до осіб, які можуть займатись актуарними розрахунками», затвердженого Постановою Правління НБУ від 23.05.2022 №103, при закупівлі послуг з актуарних розрахунків, для цілей оцінки зобов’язань суб’єктів господарювання, які не є страховиками, з метою складання фінансової звітності відповідно до вимог Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку (МСБО) 19 «Виплати працівникам»просимо Міністерство економіки України надати відповідь (роз’яснення), якими визначити, що на виконання принципів публічних закупівель, визначених ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі»: при закупівлі консультаційних послуг (послуг з актуарних розрахунків) суб’єктами господарювання, які не є страховиками або фінансовими установами, що супроводжуються виконанням актуарних розрахунків для цілей бухгалтерського обліку та фінансової звітності таких підприємств (зокрема, МСБО 19 та МСБО 37), законодавством України (нормативно-правовими актами НБУ) не передбачені додаткові (дозвільні) документи для працівників надавача таких послуг, які внесені до Переліку актуаріїв у сфері страхування НБУ та мають чинні витяги з Переліку. Виконання таких розрахунків для цілей бухгалтерського обліку та фінансової звітності зазначених вище суб’єктів господарювання такими працівниками не передбачає (не вимагає) обов’язкової наявності у них документа (диплома, свідоцтва тощо) про успішне складання професійних екзаменів, передбачених американською та/або британською екзаменаційними системами відповідно до вимог до осіб, які можуть займатися актуарними розрахунками, затверджене Постановою Правління НБУ від 23.05.2022 № 103. На підтвердження рівня кваліфікації працівник такого надавача послуг, який внесений до Переліку актуаріїв в сфері страхування НБУ та має чинний витяг з Переліку, має право, додатково до зазначеного витягу, надати замовнику послуг з актуарних розрахунків (суб’єкту господарювання, який не страховиком або фінансовою установою) документ про свій освітній (професійний) рівень, в тому числі – видані в Україні диплом, свідоцтво, довідку тощо про навчання та успішну здачу екзаменів за програмами підготовки (підвищення кваліфікації) актуарія. . <b> Номер відповіді:</b> 403/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на питання відповідь міститься в запиті № 341/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6c0bcaae-8546-43ae-b263-fe197d3bb25a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та земельних відносин Дубенської міської ради <b> Тема розширена:</b> Планування ігрових/спортивних майданчиків <b>Суть питання:</b> Як правильно здійснювати поточний ремонт ігрових/спортивних майданчиків: здійснювати за кодом ДК чи окремо за кожним поточним ремонтом ігрового/спортивного майданчика? <b> Номер відповіді:</b> 401/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця <b> Тема розширена:</b> Порядок застосування пункту 49 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного станув Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування <b>Суть питання:</b> Звернутись до Міністерства економіки України щодо надання роз’яснення мене, як уповноважену особу, змусила неоднозначність тлумачення порядку визначення переможця після відхилення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, про що сказано в абзацах 5-му та 6-му пункту 49 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного станув Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості). В абзаці 5-му мова іде про порядок завершення процедури закупівлі у разі коли тендерна пропозиція переможця, з певних причин, визначених підпунктом 3 пункту 44-го Особливостей, була відхилена. При цьому, вибір чергового переможця серед решти учасників відбувається шляхом оцінки їх тендерних пропозицій вимогам тендерної документації та врахування принципу економічної вигоди за результатами аукціону. Саме посилання на словосполучення «може бути визначена» заплутує ситуацію з критерієм «найбільш економічної вигідної» тендерної пропозиції. В абзаці 6-му наводиться порядок розгляду наступної тендерної пропозиції, якщо мало місце відхилення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції. В даному випадку порядок продовження процедури абсолютно чіткий і повністю відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі». Поясніть будь ласка, чим відрізняються вимоги викладені в абзацах 5-му та 6-му пункту 49 Особливостей. Якщо вони абсолютно ідентичні то навіщо про одне і теж писати два рази та і ще абсолютно іншими словами? Чи можливо я щось не так розумію? Підкажіть! Вдячний за надану допомогу. <b> Номер відповіді:</b> 402/2023 <b> Відповідь:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону та з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022  № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості). Відповідно до абзацу 5 пункту 49 Особливостей у разі відхилення тендерної пропозиції з підстави, визначеної підпунктом 3 пункту 44 цих особливостей, замовник визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників процедури закупівлі, тендерна пропозиція (строк дії якої ще не минув) якого відповідає критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації , і може бути визнана найбільш економічно вигідною відповідно до вимог Закону та цих особливостей, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених статтею 33 Закону та цим пунктом. Водночас згідно пункту 44 Особливостей  замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли, зокрема саме переможець процедури закупівлі: - відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; -не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3 , 5 , 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 цих особливостей; - не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; -надав недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих особливостей. Тому, замовник керуючись підпунктом 3 пункту 44 Особливостей відхиляє тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель та переходить до розгляду наступної тендерної пропозиції строк дії якої ще не минув та перевіряє її на відповідність вимогам тендерної документації. При цьому застосування абзацу 6 пункту 49 Особливостей здійснюється в разі необхідності відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, і замовник розглядає наступну тендерну пропозицію у списку тендерних пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, яка вважається в такому випадку найбільш економічно вигідною, у порядку та строки, визначені цими особливостями. Відповідно до пункту 41 Особливостей розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюються відповідно до статті 29 Закону з урахуванням положень пункту 43 цих особливостей. Положеннями абзацу 4 пункту 37 Особливостей визначено, що оцінка тендерної пропозиції проводиться електронною системою закупівель автоматично на основі критеріїв і методики оцінки, визначених замовником у тендерній документації, шляхом визначення тендерної пропозиції найбільш економічно вигідною. Найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією електронна система закупівель визначає тендерну пропозицію, ціна/приведена ціна якої є найнижчою. Тому положення абзацу 6 пункту 49 Особливостей застосовується коли найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція учасника не відповідає вимогам, визначеним замовником та підлягає відхиленню.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Пов’язані особи <b>Суть питання:</b> В Україні асоціація є організаційно-правовою формою об'єднань підприємств і є різновидом господарського об'єднання. Асоціація— договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств — учасників асоціації. Чи вважатимуться учасники пов’язаними особами у випадку, якщо 2 з трьох учасників тендеру є засновниками однієї асоціації? В якості прикладу: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-05-22-009067-a Учасники закупівлі ТОВ «МИКОЛАЇВ ТЕХЕКСПЕРТ» та ДП «КИЇВСЬКИЙ ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР ДЕРЖПРАЦІ» є засновниками АСОЦІАЦІЯ НЕЗАЛЕЖНИХ ЕКСПЕРТІВ УКРАЇНИ "УКРЕКСПЕРТ", код ЄДРПОУ 24721069. <b> Номер відповіді:</b> 399/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 61/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f31cb694-a159-40eb-b71f-00315e3abb6c&lang=uk-UA . При цьому, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до підпункту 7 пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. Отже, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у підпункті 7 пункту 47 Особливостей, щодо пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ <b> Тема розширена:</b> території бойових дій <b>Суть питання:</b> Відповідно до підпункту 2 пункту 13 Особливостей № 1178 замовник може укласти прямий договір у разі якщо замовник або його відокремлений підрозділ, що здійснює закупівлю згідно з абзацом другим пункту 15 цих особливостей, перебуває на території активних бойових дій, які не були завершені на дату укладення договору про закупівлю. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами) затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. При цьому, постановою Кабінету міністрів України від 6 грудня 2022 р. № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. До територій можливих бойових дій можуть бути віднесені території, які відповідають одному з таких критеріїв: - межують з територіями активних бойових дій або з тимчасово окупованими Російською Федерацією територіями; - межують з державним кордоном держави-агресора; - межують з державним кордоном держави-агресора. До переліку включається тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, визначена відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”. У переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими Російською Федерацією. Враховуючи зазначене, просимо надати відповідь чи може бути застосовано підпункт 2 пункту 13 Особливостей для закупівель на території можливих бойових дій? <b> Номер відповіді:</b> 400/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 217/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a33f096f-5782-456e-9954-18f2eaf9ea9a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого <b> Тема розширена:</b> Чи можна надати 24 години на виправлення, якщо тендерна пропозиція учасника не містить кеп/уеп <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Подаючи тендерну пропозицію через електронний майданчик, учасник повинен здійснити підписання всієї пропозиції в цілому, тобто накласти кеп/уеп (що відповідає Наказу 1082). Відповідно до пункту 32 частини 1 статті 1 Закон України "Про публічні закупівлі" тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Тендерні пропозиції відповідно до Закону подаються до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Документи, які учасник завантажує на усунення встановлених замовником недоліків не є тендерною пропозицією. Враховуючи норми, що містяться в Постанові № 1178, яка затвердила Особливості про здійснення закупівель, чи можна в такому випадку надати учаснику 24 години на виправлення невідповідностей, якщо учасник при поданні тендерної пропозиції не наклав в цілому кеп\уеп? Адже фактично така тендерна пропозиція взагалі вважається не поданою. <b> Номер відповіді:</b> 398/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА. ЛТД” (код ЄДРПОУ 21947206) <b> Тема розширена:</b> звернення про надання роз’яснень з питань публічних закупівель, а саме зміни що вносяться Постановою КМУ № 471 від 12 травня 2023 р <b>Суть питання:</b> Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА. ЛТД” (код ЄДРПОУ 21947206), керуючись нормами Закону України «Про звернення громадян», звертається до Вас з прохання надати роз’яснення з питань публічних закупівель, а саме: Постановою КМУ № 471 від 12 травня 2023 р абзац другий пункту 2 постанови № 1178 від 12 жовтня 2022 р. затверджено в новій редакції, згідно з яким замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі — активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Таким чином, зазначені зміни передбачають виняток для випадків, коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Водночас, відповідно абзац 2 пункту 1 ст. 19. Закону України « Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» : Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора. Відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2022 у справі № 757/18980/22-к (відповідна інформація містить в відкритому доступі), корпоративні права ТОВ «ВЕНТА.ЛТД» (код ЄДРПОУ 21947206), місцезнаходження: м. Дніпро, узвіз Селянський, 3-А, що належить Акціонерному Товариству "КАТРЕН" (російська федерація, Московська область, м. Хімки, Вашутінське шосе, володіння № 22), у вигляді 24% (двадцять чотири відсотків) статутного капіталу підприємства в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Просимо вас надати роз’яснення: Чи є вищезазначена ухвала суду документальним підтвердженням про передачу статутного капіталу /активу/корпоративних прав в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що відносить Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА. ЛТД” (код ЄДРПОУ 21947206), до юридичних осіб, до яких застосовані виняток для випадків, коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, згідно постанови КМУ № 471 від 12 травня 2023 р., яка вносить зміни в абзац другий пункту 2 постанови № 1178 від 12 жовтня 2022 р. ? <b> Номер відповіді:</b> 395/2023 <b> Відповідь:</b> Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Абзацом першим пункту 2 постанови № 1178 установлено,що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь. Згідно з абзацом другим пункту 2 постанови № 1178  замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою. При цьому пунктом 44 Особливостей передбачено обов’язок замовника відхилити тендерні пропозиції таких учасників. Крім цього, згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги з дотриманням вимог законодавства в цілому. При цьому зазначаємо, що оскільки ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках, та з огляду на те, що згідно частини першої статті 2 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими, пропонуємо з порушеного питання додатково звернутися до Національного агентства.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» <b> Тема розширена:</b> Перевірка замовником учасників торгів <b>Суть питання:</b> Приймаючи до уваги правову невизначеність окремих дефініцій і процедур у Законі України "Про публічні закупівлі" і Особливостях, враховуючи норми пунктів 4,5,12,13 частини 1 статті 9 цього Закону, прошу надати письмові роз’яснення/консультації щодо питань вказаних у запиті, що додається у вкладці <b> Номер відповіді:</b> 396/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо вимог статті 17 Закону), від 23.06.2022 № 3323-04/40967-06 “Щодо застосування статті 17 Закону у зв'язку із введенням воєнного стану” , від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” ,  від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ( Щодо підстав для відмови учаснику процедури закупівлі та відхилення тендерної пропозиції) та у запитах № 61/2022, № 729/2020,  розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F40967-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3483 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f31cb694-a159-40eb-b71f-00315e3abb6c&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=ff282691-7caf-4bc3-baf2-3b843b211979 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до частини першої статті 11 Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Уповноважена особа під час організації та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна забезпечити об’єктивність та неупередженість процесу організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель в інтересах замовника. Водночас частиною десятою статті 11 Закону визначено обов'язки уповноважеої особи. Поряд з цим Примірне положення про уповноважену особу (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40 “Про затвердження Примірного положення про  уповноважену особу”, визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності  уповноваженої особи. Так, в Примірному положенні визначаються повноваження уповноваженої особи та може бути передбачено здійснення інших функцій, необхідних для виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли наявні підстави, зазначені в даному пункті. При цьому відповідно до абзацу 18 пункту 47 Особливостей замовник самостійно за результатами розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі підтверджує в електронній системі закупівель відсутність в учасника процедури закупівлі підстав, визначених підпунктами 1 і 7 цього пункту. Водночас відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Статтею 65 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. При цьому згідно з частиною шостою статті 55  ГК України суб'єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи. Також відповідно до частини четвертої статті 64 ГК України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Таким чином, у разі якщо юридична особа є учасником процедури закупівлі, така особа має дотримуватись вимог Закону з урахуванням законодавства в цілому. При цьому будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.