<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА. ЛТД” (код ЄДРПОУ 21947206) <b> Тема розширена:</b> звернення про надання роз’яснень з питань публічних закупівель, а саме зміни що вносяться Постановою КМУ № 471 від 12 травня 2023 р <b>Суть питання:</b> Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА. ЛТД” (код ЄДРПОУ 21947206), керуючись нормами Закону України «Про звернення громадян», звертається до Вас з прохання надати роз’яснення з питань публічних закупівель, а саме: Постановою КМУ № 471 від 12 травня 2023 р абзац другий пункту 2 постанови № 1178 від 12 жовтня 2022 р. затверджено в новій редакції, згідно з яким замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі — активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Таким чином, зазначені зміни передбачають виняток для випадків, коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Водночас, відповідно абзац 2 пункту 1 ст. 19. Закону України « Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» : Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора. Відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2022 у справі № 757/18980/22-к (відповідна інформація містить в відкритому доступі), корпоративні права ТОВ «ВЕНТА.ЛТД» (код ЄДРПОУ 21947206), місцезнаходження: м. Дніпро, узвіз Селянський, 3-А, що належить Акціонерному Товариству "КАТРЕН" (російська федерація, Московська область, м. Хімки, Вашутінське шосе, володіння № 22), у вигляді 24% (двадцять чотири відсотків) статутного капіталу підприємства в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Просимо вас надати роз’яснення: Чи є вищезазначена ухвала суду документальним підтвердженням про передачу статутного капіталу /активу/корпоративних прав в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що відносить Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНТА. ЛТД” (код ЄДРПОУ 21947206), до юридичних осіб, до яких застосовані виняток для випадків, коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, згідно постанови КМУ № 471 від 12 травня 2023 р., яка вносить зміни в абзац другий пункту 2 постанови № 1178 від 12 жовтня 2022 р. ? <b> Номер відповіді:</b> 395/2023 <b> Відповідь:</b> Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Абзацом першим пункту 2 постанови № 1178 установлено,що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь. Згідно з абзацом другим пункту 2 постанови № 1178  замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою. При цьому пунктом 44 Особливостей передбачено обов’язок замовника відхилити тендерні пропозиції таких учасників. Крім цього, згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги з дотриманням вимог законодавства в цілому. При цьому зазначаємо, що оскільки ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках, та з огляду на те, що згідно частини першої статті 2 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими, пропонуємо з порушеного питання додатково звернутися до Національного агентства.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» <b> Тема розширена:</b> Перевірка замовником учасників торгів <b>Суть питання:</b> Приймаючи до уваги правову невизначеність окремих дефініцій і процедур у Законі України "Про публічні закупівлі" і Особливостях, враховуючи норми пунктів 4,5,12,13 частини 1 статті 9 цього Закону, прошу надати письмові роз’яснення/консультації щодо питань вказаних у запиті, що додається у вкладці <b> Номер відповіді:</b> 396/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо вимог статті 17 Закону), від 23.06.2022 № 3323-04/40967-06 “Щодо застосування статті 17 Закону у зв'язку із введенням воєнного стану” , від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” ,  від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ( Щодо підстав для відмови учаснику процедури закупівлі та відхилення тендерної пропозиції) та у запитах № 61/2022, № 729/2020,  розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F40967-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3483 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f31cb694-a159-40eb-b71f-00315e3abb6c&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=ff282691-7caf-4bc3-baf2-3b843b211979 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до частини першої статті 11 Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Уповноважена особа під час організації та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна забезпечити об’єктивність та неупередженість процесу організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель в інтересах замовника. Водночас частиною десятою статті 11 Закону визначено обов'язки уповноважеої особи. Поряд з цим Примірне положення про уповноважену особу (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40 “Про затвердження Примірного положення про  уповноважену особу”, визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності  уповноваженої особи. Так, в Примірному положенні визначаються повноваження уповноваженої особи та може бути передбачено здійснення інших функцій, необхідних для виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли наявні підстави, зазначені в даному пункті. При цьому відповідно до абзацу 18 пункту 47 Особливостей замовник самостійно за результатами розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі підтверджує в електронній системі закупівель відсутність в учасника процедури закупівлі підстав, визначених підпунктами 1 і 7 цього пункту. Водночас відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Статтею 65 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. При цьому згідно з частиною шостою статті 55  ГК України суб'єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи. Також відповідно до частини четвертої статті 64 ГК України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Таким чином, у разі якщо юридична особа є учасником процедури закупівлі, така особа має дотримуватись вимог Закону з урахуванням законодавства в цілому. При цьому будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Шаган Василь Михайлович <b> Тема розширена:</b> Поточний ремонт <b>Суть питання:</b> Доброго дня цікавить питання як замовника по поточному ремонту господарських приміщень установи. Якщо по одному обєту буде проведено три договори по поточному ремонту господарських приміщень, але в кожному договорі інший предмет закупівлі (різні коди ДК) чи це не буде порушенням ? Адже поточний ремонт по одному обєкту повинен не перевищувати 200 тисяч. Але в моєму випадку один договір по поточному ремонту господарських приміщень визначений предмет закупівлі ДК 021: 2015 4526000-7 на суму 96989,00 Це укладання бруківки. Другий договір поточний ремонт господарських приміщень ДК 021: 2015 45430000-0 покривання підлоги та стін сума 120 тисяч. Третій договір поточний ремонт господарських приміщень ДК 021: 201545410000-4 штукатурні роботи на суму 84 тисячі. Скажіть будь ласка чи не буде порушенням, якщо на одному обєкті я три договори з поточного ремонту проведу в котрих різні предмети закупівлі ?????????? Адже багато суперечок про те що по одному обєкту сумуються інші розповідають, що коли код ДК різний тому цілком можливо. Буду вдячний за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 397/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" та від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Визначення поняття "послуги" наведене у статті 1 Закону. При цьому з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів,робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономікивід 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами)(далі - Порядок). Згідно Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво », затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163. При цьому згідно статті 3 Закону  замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Дніпропетровська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби 00693517 <b> Тема розширена:</b> неможливість здійснення закупівлі унаслідок непереборної сили <b>Суть питання:</b> Просимо надати консультацію щодо законності прийняття замовником рішення про відміну закупівлі послуг (ДК 021:2015:71900000-7: Лабораторні послуги) Проведення лабораторних досліджень харчових продуктів за фізико-хімічними і мікробіологічними показниками, на вміст токсичних елементів і окремих забруднювачів під час здійснення державного контролю (нагляду)(UA-2023-05-11-007416-a ) Замовник відмінив закупівлю спираючись на той факт, що термін дії Атестату відповідності був чинний до 09.06.23 . При цьому, Лабораторія пройшла переатестацію та отримала новий Атестат НААУ від 10.06.23 терміном дії до 09.06.28. Замовнику про переакредитацію та отримання нового Атестату достеменно відомо. Відомості про переатестацію містяться на офіційному сайті НААУ. Рішення про відміну прийнято замовником 15.06.23 о 15:52. Чи законне рішення замовника? Чи допоможе оскарження рішення замовника до АМКУ <b> Номер відповіді:</b> 393/2023 <b> Відповідь:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому пунктом 50 Особливостей визначено вичерпний перелік підстав за настанням яких замовник відміняє відкриті торги. Будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо відміни відкритих торгів , приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому. Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Водночас згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Тому з питань здійснення контролю пропонуємо звертатись до органів, які визначені у статті 7 Закону. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Дніпровський державний медичний університет <b>Суть питання:</b> Доброго дня ! Відповідно до п.13 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом № 1082 від 11.06.2020 Мінекономрозвитку Украіни, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб передбачено заповнювати інформацію : код та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159. Яким чином виконати цю вимогу, якщо національний класифікатор НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів» втратив чинність? <b> Номер відповіді:</b> 394/2023

<b>Запит від:</b> Запит від ВП Атоменергомаш <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни та обсягу <b>Суть питання:</b> За результатами проведення відкритих торгів з особливостями Замовником укладений договір з переможцем закупівлі на постачання товару з певною номенклатурою. Відповідно до тендерної пропозиції переможця товар постачається згідно з відповідним ТУ. Під час виконання договору постачальник повідомляє про неможливість постачання товару за ТУ передбаченим договором та пропонує внести зміни до договору (на підставі підп.1 та підп. 3 п.19 Особливостей), згідно з якими постачається товар за іншим ТУ, більшої кількості за певними позиціями товару, збільшенням ціни за одиницю товару за деякими позиціями товару, але при цьому загальна сума договору зменьшується. Чи буде внесення такіх змін до договору порушенням вимог Особливостей, враховуючі вищевикладені обставини? <b> Номер відповіді:</b> 388/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо випадків, коли умови договору про закупівлю можуть відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Трипільська ТЕС ПАТ "Центренерго" <b> Тема розширена:</b> Проведення закупівель згідно з постановою № 1178 від 12.10.2022 <b>Суть питання:</b> В якій редакції Постанови № 1178 від 12.10.2022 потрібно завершувати закупівлі, оголошення щодо проведення яких опубліковані до 19.05.2023? <b> Номер відповіді:</b> 389/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа «Територіальне медичне обєднання МВС України по Чернігівській області» <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення щодо застосування Наказу МЕУ від 25.04.2023 року №4139 <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз’яснення щодо застосування норм наказу Міністерства економіки України «Про затвердження національного класифікатора НК 024:2023 та скасування національного класифікатора НК 024:2019» від 24.05.2023 року №4139 (далі – Наказ). Даним Наказом з 15.06.2023 року скасовано національний класифікатор НК 024:2019. Проте в наказі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядку) в абзаці 2 пункту 13 присутнє посилання на національний класифікатор НК 024:2019. А отже у замовника є обов’язок оприлюднювати інформацію на майданчику з урахуванням положень даного Порядку. Тому, просимо зазначити чи не буде порушенням Порядку оприлюднення інформації замовником згідно нового національного класифікатора НК 024:2023? <b> Номер відповіді:</b> 390/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Уповноважена особа Гомілко Оксана Вікторівна <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення звіту <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Ми (військова частина) здійснили закупілю без використання електронної системи закупівель: Тренажерний комплекс для підготовки оператора рективного піхотного вогнемету РПВ-16. Прошу надати роз'яснення щодо подальших дій стосовно звітування по договору у відповідності Закону України про оборонні закупівлі ст. 30 до нього. <b> Номер відповіді:</b> 391/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Фермерське господарство "ТАРКОМ" Дрогобицької міської ради <b> Тема розширена:</b> Локалізація предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи потрібно застосовувати локалізацію при придбанні трактора, що був у використанні (код ДК 021:2015 - 16720000-8) вартість якого перевищує 200 тис. грн.? <b> Номер відповіді:</b> 385/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1160/2022 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=46c0507d-c82a-4419-8698-8c62a5519a1c&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> Що визначення термінів, які вживаються у Законі України Про публічні заупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (зі змінами) (далі – Особливості) «замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою». Згідно з частиною 2 Загальних положень Особливостей «у цих особливостях терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про публічні закупівлі», постановах Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 22, ст. 855) та від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407)». Проте в жодному з вищезазначених нормативно-правових актів, в тому числі і в Особливостях, відсутні терміни: «країна походження» та «виробник», що спричиняє неоднозначний підхід до трактування даних понять. На сьогоднішній день відповідно до термінології, розміщеної на офіційному сайті Верховної Ради України, чинні нормативно-правові акти місять 91 (дев’яносто одне) визначення «виробник» та 12 (дванадцять) визначень «країна походження». Зважаючи на наведене вище, просимо надати роз’яснення щодо наступного. 1. Якими нормативно-правовими актами слід керуватись у визначенні терміну «виробник»? 2. Якими нормативно-правовими актами слід керуватись у визначенні терміну «країна походження»? Якими нормативно-правовими актами слід керуватись при встановленні «країни походження» (це має бути країна-виробництва чи країна, з якої товар/продукцію/послугу було імпортовано)? 3. Як визначити «країну походження» та «виробника» товару, складові якого та комплектація були здійснені різними виробниками в різних країнах, які не є групою країн та які не входять до митних союзів країн? <b> Номер відповіді:</b> 386/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Абзацом другим пункту 2 постанови № 1178 установлено, що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою. При цьому спосіб визначення країни походження товару Законом та постановою № 1178 не встановлено. Отже, замовник самостійно визначає спосіб підтвердження країни походження з дотриманням законодавства в цілому. Водночас відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 (зі змінами), Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів. Держмитслужба реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи. Відповідно до пункту 4 Держмитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема забезпечує та здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості товарів відповідно до законодавства з питань митної справи, а також за правильністю класифікації та визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, в тому числі після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення; взаємодіє з митними адміністраціями та іншими уповноваженими органами іноземних держав з питань проведення перевірки автентичності документів, які надавалися для підтвердження заявленої митної вартості, класифікації та країни походження товарів. Тому з питань щодо визначення країни походження пропонуємо додатково звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП «ДКЛ №4 СОЛОМ'ЯНСЬКОГО РАЙОНУ МІСТА КИЄВА» ВО КМР (КМДА) <b> Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі медичних виробів, в зв"язку з затвердженням національного класифікатору НК 024:2023 ”Класифікатор медичних виробів” <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прохання надати роз’яснення щодо порядку визначення предмету закупівлі медичних виробів. Відповідно до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178 (далі - Особливості) пункту 15 предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Відповідно Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII статті 1 пункту 22 предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Відповідно до Наказу № 1082 від 11.06.2020 року «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» пункту 13 «крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо:… коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу». Відповідно до Наказу Мінекономіки № 4139 від 24.05.2023 р. скасовано національний класифікатор НК 024:2019 “Класифікатор медичних виробів”, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.02.2019 № 159 та затверджено національний класифікатор НК 024:2023 Класифікатор медичних виробів”, який набирає чинності 15.06.2023 року. Відповідно до статті 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) за порушення порядку визначення предмета закупівлі передбачена відповідальність - 1 700 грн або 3 400 грн. Враховуючи вищевикладене, прохання надати відповіді на наступні питання. 1. Чи будуть внесені зміни в Наказ № 1082 від 11.06.2020 року? 2. Коли будуть внесені зміни в Наказ № 1082 від 11.06.2020 року? 3. Чи буде надано офіційний лист-роз’яснення щодо порядку визначення предмету закупівлі медичних виробів? 4. Як вірно після 15.06.2023 року визначати предмет закупівлі медичних виробів? Надати приклад. <b> Номер відповіді:</b> 387/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.07.2023  № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель" (Щодо затвердження класифікатора медичних виробів), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=32328 .