<b>Запит від:</b> Запит від Управління державної охорони України <b> Тема розширена:</b> Закупівлі за рамковими угодами відповідно до Постанови 1275 від 11.11.2022 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Ми проводимо закупівлю за рамковою угодою відповідно до вимог Постанови кабміну № 1275 від 11.11.2022 року. Рамкову угоду укладено з двома учасниками, орієнтовна кількість товару, що закуповується в рамковій угоді вказана як 3100 шт. Зараз необхідність з товарах, що закуповується зменшилась до приблизно 2950 шт. 1. Чи можемо ми зменшити орієнтовну кількість товару до необхідних значень в рамковій угоді? 2. Чи можемо ми зробити запит цінових пропозицій на необхідну кількість товару, при цьому кількість товару в запиті буде меншою ніж орієнтовна кількість товару в рамковій угоді? 3. Чи можемо ми робити кілька запитів цінових пропозицій протягом року на окремі партії товару, наприклад один запит на 2000 шт., а наступний через два місяці ще на 1000 шт.? <b> Номер відповіді:</b> 424/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що укладення рамкових угод у період дії правового режиму воєнного стану здійснювалось відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 (далі – Постанова № 1275) (до внесення змін Постановою від 18.07.2023 № 736), якою були затверджені особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275) та встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) (далі – державні замовники), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Пунктом 13 Особливостей № 1275 визначено, що рамкова угода є договором приєднання (публічною офертою), що укладається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням Особливостей № 1275. Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Істотні умови рамкової угоди, згідно пункту 26 Особливостей № 1275 оприлюдненої разом з оголошенням, не можуть змінюватися, крім випадків: - зміни граничної ціни за одиницю товару у зв’язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; - зміни граничної ціни за одиницю товару у зв’язку із зміною встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти; - зміни строку дії, але не більше ніж у межах календарного року з моменту укладення рамкової угоди. У разі внесення змін до рамкових угод у випадках, визначених пунктом 26 цих особливостей, державний замовник розміщує повідомлення про зміни до рамкової угоди в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня прийняття державним замовником рішення про внесення змін до рамкової угоди із завантаженням оновленої редакції рамкової угоди. Таким чином, зміна орієнтовної кількості товару у зв’язку із зміною потреби щодо закупівлі, що закуповується за рамковою угодою не врегульовано Особливостями № 1275. При цьому, зауважимо, що пунктом 22 Особливостей № 1275 передбачено перелік обов’язкової інформації, що має містити рамкова угода, серед якої визначено орієнтовну кількість товарів. Таким чином Постанова       № 1275 містить вимогу встановлювати орієнтовну кількість товарів, що можуть бути придбані згідно такої рамкової угоди, і не містить зобов’язання проводити відбір (відбори) за результатами укладеної рамкової угоди у чіткій відповідності до вказаної орієнтовної кількості товарів.

<b>Запит від:</b> Запит від Районна адміністрація ЗМР по Хортицькому району <b>Суть питання:</b> Добрий день! Просимо проконсультувати з наступного питання. В Законі України «Про публічні закупівлі», в Особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, у Примірному положенні про уповноважену особу, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 08.06.2021 № 40, відсутня норма про можливість уповноваженою особою приймати рішення з оформленням відповідного протоколу щодо необхідності виправлення технічних (механічних, формальних) помилок, допущених при внесенні інформації про закупівлю. На підставі якого документу уповноважена особа може скласти такий протокол? Якщо ця можливість може бути затверджена наказом/розпорядженням замовника в положенні про уповноважену особу, то на підставі яких норм законодавства? <b> Номер відповіді:</b> 419/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до частини першої статті 11 Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Уповноважена особа під час організації та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна забезпечити об’єктивність та неупередженість процесу організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель в інтересах замовника. Водночас частиною десятою статті 11 Закону визначено обов'язки уповноважеої особи. Поряд з цим Примірне положення про уповноважену особу (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40 “Про затвердження Примірного положення про  уповноважену особу”, визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності  уповноваженої особи. Так, в Примірному положенні визначаються повноваження уповноваженої особи та може бути передбачено здійснення інших функцій, необхідних для виконання вимог Закону. При цьому, оскільки положення є примірним та має рекомендаційний характер, замовники можуть ним керуватися та на його основі затвердити власні положення про уповноважених, що матимуть обов’язковий характер. Виходячи з положень статті 11 Закону рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Таким чином, у разі допущення технічних (механічних) помилок при внесенні інформації, уповноважена особа може скласти відповідний протокол щодо виправлення помилок, допущених при внесенні інформації про закупівлю. Довідково інформуємо, що з інформацією стосовно помилок замовників та можливих варіантів їх виправленн  можна ознайомитися на infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pomilki-zamovnikiv-ta-mozhlivi-varianti-jih-vipravlennya

<b>Запит від:</b> Запит від Сновська міська рада Корюківського району Чернігівської області <b> Тема розширена:</b> Оформлення закупівлі сільгосптехніки <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи може міська рада, як замовник процедури закупівлі сільгосптехніки (трактор) укладати договір комісії (міська рада-ФОП-юридична особа імпортер) з переможцем торгів (ФОП-комісіонер) та юридичною особою - комітентом, <b> Номер відповіді:</b> 420/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 879/2020 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=4315ea30-e8f4-4390-a42a-7e19be3ca10a При цьому Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих Особливостей. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "СИНЕРГІЯ СИСТЕМ" <b> Тема розширена:</b> Зміна істотних умов договору через зміну ставки оподаткування на паливо. <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану», яким було внесено зміни до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112), зокрема абзац перший пункту 82 підрозділу 2 викладено в такій редакції: «Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не довше ніж до 1 липня 2023 року, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними пунктом 41 підрозділу 5 цього розділу, яким встановлено ставки акцизного податку на такі товари, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків"». Отже, з 01 липня 2023 року операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу оподатковуються за ставкою у розмірі 20 відсотків. У відповідності до пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471) , істотні умови договору про закупівлю, можуть бути змінені шляхом зміни ціни товару в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування. ТОМУ, ПРОШУ НАДАТИ ВІДПОВІДЬ НА ПИТАННЯ: 1. Через зміну ставки оподаткування на паливо з семи на двадцять відсотків – ціна за одиницю товару збільшується, що провокує збільшення суми укладеного договору. Чи буде правильним збільшувати суму(загальну вартість) договору? 2. У разі відсутності у замовника фінансування на збільшену суму (загальну вартість) договору – яким чином правильно внести зміни до істотних умов договору? Зменшити обсяг договору через відсутність у замовника фінансування? <b> Номер відповіді:</b> 421/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" та у запитах № 209/2023 , № 858/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b5bdf3a9-3fe7-42ef-8c8e-769dd16aef12&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35b59490-5d0d-440a-ad9b-d72bd421da06&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Затульська К.Г. <b> Тема розширена:</b> Закупівля розроблення ПКД та капітального ремонту в одній закупівлі за одним кодом ДК <b>Суть питання:</b> Доброго дня! З огляду на ту кількість дискусій, які є в інтернеті, це питання і досі має кілька варіантів відповідей, але фактично незрозуміло, який є 100% законним/правильним та таким, який не призведе до вимушеного розірвання договору про виконання робіт. Зокрема, Законом "Про публічні закупівлі" чітко передбачено, що одночасно можна закуповувати (не поділяючі на окремі коди ДК, процедури закупівлі): 1) "поточний ремонт з розробленням проектної документації" та 2) "роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації". При цьому, щоб така сама умова стосувалася безпосередньо капітального ремонту (без необхідності додаткових тлумачень), а саме: формулювання "капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення з розробленням проектної документації", в Законі не міститься. Чи можна вважати, що слова з Закону "з розробленням проектної документації" однаково стосується і капітального ремонту, і робіт з бідувництва, які перелічені через кому? І що одночасна закупівля "робіт з капітального ремонту (з розробленням ПКД)" є цілком правильним і не потребує штучного поділу на 2 різні предмети закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 418/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" та від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) (далі - Порядок). Визначення понять “роботи” та “послуги” наведені у статті 1 Закону. Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва , науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт . Водночас, відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про містобудівну діяльність», що встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об’єкта будівництва. Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням, зокрема положень кошторисних норм України “Настанови з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 (далі - Настанови). В Настанові поняття об’єкт будівництва визначено, як окремий будинок, будівля, споруда будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Виходячи з вищезазначеного, при здійснені закупівлі робіт з будівництва нових, розширення, реконструкції, капітального ремонту та реставрації існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення предмет закупівлі таких робіт може визначатись одночасно з розробленням проектної документації щодо такого об’єкту будівництва.

<b>Запит від:</b> Запит від Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області <b> Тема розширена:</b> Планування закупівлі робіт з капітального ремонту. <b>Суть питання:</b> Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». У цьому календарному році Службою заплановано здійснити капітальний ремонт даху та капітальний ремонт підвального приміщення адміністративної будівлі у якому розташована наша організація. Проєктно-кошторисна документація розроблена окремо на капітальний ремонт даху та окремо на капітальний ремонт підвального приміщення. Вартість капітального ремонту даху складає 1 300 000,00 грн., вартість капітального ремонту підвалу складає 300 000, 00 грн. При плануванні закупівель виникло питання щодо визначення предмету закупівлі. Настановою з визначення вартості будівництва зазначається, що «об’єкт – окремий будинок, будівля, споруда, лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури, а також їхня частина». Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення: чи маємо ми право визначати кожну частину яка буде капітально ремонтуватись (дах, підвал) окремим об’єктом і укласти прямі договорі, чи нам необхідно підсумувати вартість двох закупівель та провести відкриті торги на кожну закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 413/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані ) та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) (далі - Порядок). Згідно з пунктом 14  Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. З 23 червня 2023 року набув чинності наказ Міністерства економіки України від 03 квітня 2023 р. № 1811 “Про затвердження Змін до Порядку визначення предмета закупівлі” (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 червня 2023 р. за № 943/39999), яким наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 р. № 708 “Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі” (далі - Порядок) в частині, що стосується порядку визначення предмета закупівлі робіт, приведено у відповідність до положень кошторисних норм України “Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281. Так, виходячи з пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням, зокрема положень кошторисних норм України “Настанови з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281. Ця Настанова визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування (далі – будівництво). Ця Настанова є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі – державні кошти). Згідно Настанов б’єкт будівництва – будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Таким чином, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на об'єкт будівництва. Отже, при закупівлі робіт, визначення предмета закупівлі здійснюється за окремими об'єктами будівництва. При цьому відповідно до пункту 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями.

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа-підприємець Матковська Галина Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> Прямий договір, додаткова угода до діючого договору <b>Суть питання:</b> У разі наявності рішення АМКУ - штраф та заборона приймати участь в закупівлях, чи можна укладати додаткову угоду до раніше укладених діючих договорів? Та чи можна укладати прямий договір із Замовником без участі в закупівлях через Prozorro? <b> Номер відповіді:</b> 415/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 405/2023 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b71269ce-194c-4d84-af82-9df507329e41&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Станіславський ліцей ім.К.Й.Голобородька Станіславської сільської ради Херсонської області <b> Тема розширена:</b> Проведення відкритих торгів чи "закупівля без використання елетронної системи" у зв'язку із беребуванням в зоні можливих бойових дій <b>Суть питання:</b> Наш заклад знаходиться в населеному пункті де можливі бойові дії (Херсонська обл.). Плануються проводитися роботи з капітального ремонту укриття яке знаходиться в приміщенні ліцею на суму 6,6 млн. грн. Питання: закупівлю треба проводити чере відкриті торги (відкриті торги з особливостями) чи користуватися пп 3 та 4 п 13 Постанови КМУ 1178, де йдеться мова про укладання договору з використанням "закупівлі без використання елетронної системи" (пряма угода)? Чи є обмеження в сумі? Якщо можна укласти пряму угоду то закупівлю на виготовлення проєктно-кошторисної документації на суму 98 тис.грн. також пряма угода чи спрощена? Заздалегідь дякую! <b> Номер відповіді:</b> 416/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №175/2023 та листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо переліку виключень), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: Крім цього, зазначаємо, що перелік територій активних бойових дій наведений у розділі 2 наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України  від 22.12.2022  № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією". При цьому інформація про перебування на території активних бойових дій, які не були завершені перевіряється самостійно замовником на дату укладення договору про закупівлю. При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), (далі –  Особливості) приймається замовником самостійно. Придбання згідно з пунктом 13 Особливостей замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Одеський державний університет внутрішніх справ <b> Тема розширена:</b> Щодо надання роз'яснень в частині планування закупівель Замовником <b>Суть питання:</b> Бюджетна установа,, у якої на початку року затверджується тимчасовий кошторис, та протягом місяця - постійний на рік, яка на момент воєнного стану. введеного в Україні з 24.02.2022, під час здійснення публічних закупівель, керується Особливостями, та Законом "Про публічні закупівлі". Законом не передбачено обмежень щодо проведення процедур до затвердження кошторису установ. Під час дії воєнного стану - в яких межах Замовнику слід застосовувати положення Закону "Про публічні закупівлі" та Особливості ? Після затвердження постійного кошторису - чи є необхідність у бюджетної установи ураховувати проведені закупівлі за тимчасовим кошторисом до вартісних меж на поточний рік (мається на увазі внесення змін до річного плану? Після затвердження постійного кошторису, та у зв'язку із неочікуваним надходженням додаткових коштів (додаткове фінансування від засновника, або отримання гранту, тощо) - та після внесення змін до річного плану закупівель - чи вважатиметься закупівля, оголошена після отримання додаткового фінансування, новим предметом закупівлі в межах вартісних меж, визначених Законом? Чи є можливість / необхіжність враховувати роз'яснення Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" в умовах сьогодення (враховуючи виниклі питання)? <b> Номер відповіді:</b> 417/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Володар-Роз" <b> Тема розширена:</b> Щодо можливості укладення додаткової угоди, що не перевищує 20 відсотків суми договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У Замовника закінчуються кошти по договору за результатами закупівлі на 2023 рік. Чи може Замовник укласти додаткову угоду до договору на суму, що не перевищує 20 відсотків суми даного договору, для проведення додаткової закупівлі в поточному році. <b> Номер відповіді:</b> 410/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 313/2023 розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. При цьому відповідно до частини шостої статті 41 Закону дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році , якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від Шматько Руслана <b> Тема розширена:</b> Самостійне декларування відсутності підстав, установлених пунктом 47 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 №1178 (Особливості) <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 47 Особливостей: Учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в цьому пункті (крім підпунктів 1 і 7, абзацу чотирнадцятого цього пункту), шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції. Замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у цьому пункті (крім абзацу чотирнадцятого цього пункту), крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу шістнадцятого цього пункту. 1) Чи зобов'язана ФОП підтверджувати відсутність підстав, що визначені підпунктами 2 та 6 пункту 47 Особливостей? 2) Чи зобов'язана ЮО підтверджувати відсутність підстав, що визначені підпуктом 5 пункту 47 Особливостей? 3) Як діяти Замовнику у разі не підтвердження учасником ЮО відсутності підстави, що визначена підпунктом 6 пункту 47 Особливостей (що для керівника учасника процедури закупівлі), а підтвердження учасником ЮО відсутності підстави, що визначена підпунктом 5 пункту 47 Особливостей (що для фізичної особи)? Чи можна у такому разі застосувати пункт 43 Особливостей для усунення невідповідностей в інформації, поданій учасником ЮО (для підтвердження відсутності підстави, що визначена підпунктом 6 пункту 47 Особливостей) та яким чином учасник може усунути таку невідповідність? <b> Номер відповіді:</b> 411/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Питання щодо застосування вимог статті 17 Закону та пункту 47 Особливостей висвітлено в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо вимог статті 17 Закону), від 23.06.2022 № 3323-04/40967-06 “Щодо застосування статті 17 Закону у зв'язку із введенням воєнного стану” , від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” ,  від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ( Щодо підстав для відмови учаснику процедури закупівлі та відхилення тендерної пропозиції),  розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F40967-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3483 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 Додатково зазначаємо, пунктом 47 Особливостей визначено вичерпний перелік підстав зя яких замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі. При цьому відповідно до абзаців 16 та 17 пункту 47 Особливостей учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в цьому пункті (крім підпунктів 1 і 7, абзацу чотирнадцятого цього пункту), шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції. Замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у цьому пункті (крім абзацу чотирнадцятого цього пункту), крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу шістнадцятого цього пункту. При цьому перелік підстав, визначений пунктом 47 Особливостей, містить розмежування підстав, що підтверджуються  юридичними особами та підстав, які підтверджуються  фізичними особами. У свою чергу, питання щодо виправлення невідповідностей розглянуте в запиті №т361/2022 та листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=36f98094-2d59-43d8-a50e-307cee5a941b&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 Водночас, оскільки наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”), з питань технічної реалізації в електронній систем і закупівель вимог законодавства, у тому числі щодо виправлення невідповідностей, слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Принагідно інформуємо, що за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/vidpovidi-na-zapitannya-shchodo-vipravlennya-nevidpovidnostey на Prozorro Інфобокс міститься стаття, в якій розглянуте питання: "Чи підпадає самодекларування під 24 години на виправлення?".

<b>Запит від:</b> Запит від Ворона Любов Георгіївна <b> Тема розширена:</b> Документи для укладання додаткової угоди - зростання ціни при збільшенні ПДВ <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підскажіть будь ласка, якщо з 1 липня підвищується ПДВ на газ скраплений з 7 % до 20%, які документи для підтвердження цього необхідно надати контрагенту для укладання додаткової угоди? (Чи може це бути звичайний витяг з ПКУ) І чи потрібно в цьому випадку зменшувати кількість товару щоб сума не була більшою за ту, яка в укладеному договорі? Як можливо застосувати пп6 частини 5 статті 41 Закону України про публічні закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 412/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" та у запитах № 209/2023,  № 858/2022 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b5bdf3a9-3fe7-42ef-8c8e-769dd16aef12&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35b59490-5d0d-440a-ad9b-d72bd421da06&lang=uk-UA Так, Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю відповідно до норм Закону.