<b>Запит від:</b> Запит від товариство з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології» <b>Суть питання:</b> Підрядником за результатом тендеру, укладено із Замовником договір на виконання будівельних робіт. На початковому етапі виконання, коли було виконано 10 % робіт підрядником виявлено, що на об‵єкті необхідно виконати додаткові обсяги та види робіт. 1. Чи можливо в такому випадку провести коригування проектної документації та укладення із Замовником договору на виконання додаткових робіт? Та чи потрібно при цьому дотримуватися вимог підпункту 8 пункту 13 Постанови № 1178 від 12.10.22 року «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”? 2. Чи в такому разі потрібно розривати укладений із Замовником договір, проводити коригування проектної документації та оголошувати Замовником новий тендер? <b> Номер відповіді:</b> 565/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Гінінгер Андрій Анатолійович <b> Тема розширена:</b> Укладення договору за результатами переговорної процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> 1. Чи відноситься переговорна процедура до процедур закупівлі, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (ст.13 Закону)? 2. У разі укладення договору про закупівлю за результатами переговорної процедури, чи вважається такий договір укладеним без проведення процедури закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 558/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України <b> Тема розширена:</b> Механізм визначення очікуваної вартості для закупівлі будівельних робіт та зміни цін на ресурси в інвесторській кошторисній документації <b>Суть питання:</b> Відповідно до абзацу третього пункту 4 Розділу ІІІ Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.02.2020 № 275, очікувана вартість закупівлі робіт з будівництва, капітального ремонту та реконструкції визначається з урахуванням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, а також Галузевих виробничих норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301, відповідно до розробленої та затвердженої проектно-кошторисної документації. На даний час ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 281 від 01.11.2021 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві». Згідно з підпунктом 1 пункту 2.5 Розділу ІІ Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України 01.11. 2021 року № 281 (далі – Настанова), вартість будівництва визначається на стадії проектування ― у складі інвесторської кошторисної документації. Відповідно до пункту 3.1 Розділу ІІІ Настанови кошторисна вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі. На даний час службами відновлення та розвитку інфраструктури в областях (далі – Служби) на виконання Порядку реалізації експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382, делеговано функції замовника робіт з будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту), у тому числі на підставі наданих облдержадміністраціями та органами місцевого самоврядування (ОМС) проектними документаціями на об’єкти будівництва. Вказані проектні документації було розроблено ОМС (на замовлення ОМС) та затверджено за результатами проведеної експертизи. Просимо надати роз’яснення, чи можуть Служби, за умови, що проектна документація не передається на їх баланс та авторські майнові права на таку проектну документацію у них відсутні, вносити зміни щодо цін на ресурси, визначених у складі інвесторської кошторисної документації (в сторону зменшення), зазначати очікувану вартість закупівлі іншу від кошторисної вартості об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації (в сторону зменшення)? Додатково просимо надати роз’яснення щодо механізму коригування інвесторської кошторисної документації в розробленій та затвердженій за результатами проведеної експертизи проектній документації у разі виявлення замовником завищених цін на матеріально-технічні ресурси. <b> Номер відповіді:</b> 559/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" та від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель"( Щодо змін, внесених до порядку визначення предмета закупівлі ) , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06 Відповідно до Положення  про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400  (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з порушеного питання  пропонуємо звернутись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економічного розвитку Рівненської міської ради <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура закупівлі при реалізації грантового проєкту виконавцями, яких визначив міжнародний донор <b>Суть питання:</b> Бюджетна установа, що фінансується із місцевого бюджету, у партнерстві з закладом вищої освіти, що фінансується із державного бюджету, отримала міжнародний грант у рамках програми Європейського Союзу Горизонт-2020. Бюджетна установа та заклад вищої освіти уклали між собою партнерську угоду (угоду про консорціум) щодо участі у реалізації грантового проєкту. У підписаному із грантодавцем договорі про надання гранту визначено, що виконавцями проєкту є бюджетна установа та заклад вищої освіти, згадані раніше по тексту. Для кожного з виконавців у грантовому договорі передбачено ряд активностей і відповідний максимальний бюджет на фінансування цих активностей. При цьому, уся сума гранту надходить на рахунок бюджетної установи, а вона, як координатор, зобов’язана забезпечити розподіл фінансування. Бюджетна установа планує перераховувати кошти для закладу вищої освіти частинами, як оплату за виконані роботи/надані послуги (у рамках активностей, передбачених у бюджеті грантового договору). Чи є у такому випадку підписані грантовий договір та угода про консорціум документальним підтвердженням відсутності конкуренції з технічних причин при закупівлі робіт, послуг бюджетною установою у закладу вищої освіти та чи може, як виняток, до таких закупівель бути застосована переговорна процедура згідно з абзацом 4 пункту 2 частини другої статті 40 Закону України “Про публічні закупівлі”? <b> Номер відповіді:</b> 560/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 17.05.2023 №3323-04/22523-06 " Щ одо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ("Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, позик, грантів з урахуванням додаткових вимог" та "Щодо переговорної процедури закупівлі") та від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Володар-Роз" <b> Тема розширена:</b> Чи поширюються обмеження Закону України "Про управління відходами" на Замовників публічних закупівель <b>Суть питання:</b> Доброго дня! 09.07.2023 набув чинності Закону України "Про управління відходами", відповідно до якого Утворювачі побутових відходів зобов’язані:укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами (ст. 31). Відповідно до ст. 33 цього закону Виконавцем послуги з управління побутовими відходами є суб’єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку, або адміністратор послуги з управління побутовими відходами. Суб’єкти господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів, визначаються органами місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно ст. 32 Адміністратором послуги з управління побутовими відходами визначається виключно комунальне підприємство, яке у територіальних громадах з чисельністю населення понад 500 тисяч осіб визначається рішенням міської, сільської, селищної ради. Просимо надати роз'яснення як вказані норми закону впливають на Замовників публічних закупівель при проведені закупівлі за ДК 021:2015 - 90510000-5 - Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям <b> Номер відповіді:</b> 561/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Управління комунального господарства Костянтинівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Застосування Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022 <b>Суть питання:</b> Згідно із наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, Костянтинівська міська територіальна громада перебуває в на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Чи правомірно укладення прямого договору за виключенням пп. 2 п. 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022 (далі – Особливості) придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли: 2) замовник або його відокремлений підрозділ, що здійснює закупівлю згідно з абзацом другим пункту 15 цих особливостей, перебуває на території активних бойових дій, які не були завершені на дату укладення договору про закупівлю; <b> Номер відповіді:</b> 562/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Централізована закупівельна організація Харківської міської ради" <b> Тема розширена:</b> Публікація змін до договору закупівлі у випадку зміни неістотних умов договору у зв'язку із відмовою органів казначейства реєстрації бюджетних зобов'язань <b>Суть питання:</b> Рішенням 15 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 28.02.2023 №350/23 "Про організацію діяльності комунального підприємства «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» Комунальному підприємству «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» (далі – ЦЗО) доручено забезпечити виконання функцій централізованої закупівельної організації та здійснити організаційно-правові заходи у встановленому законодавством порядку з урахуванням особливостей, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 р. №1216 (далі – Постанови). Відповідно до приписів Постанови, замовник – ініціатор, у передбачені чинним законодавством строки, повинен укласти договір про закупівлю за результатами проведеного тендеру та надати наступну інформацію ЦЗО для оприлюднення в електронній системі закупівлі (далі – ЕСЗ): інформацію про внесення змін до договору про закупівлю та договору про закупівлю, укладеного за рамковою угодою тощо. Відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливостей), повідомлення про внесення змін та зміни до договору про закупівлю оприлюднюються відповідно до вимог Закону та у випадках, передбачених пунктом 19 Особливостей. Пунктом 19 Особливостей, передбачено вичерпний перелік випадків, коли сторони можуть змінити істотні умови договору та оприлюднення яких в ЕСЗ є обов’язковим. Істотні умови проєкту договору за кожною із закупівель визначені у тендерній документації. Такими умовами є: предмет (найменування, якість, кількість), ціна та строк дії договору. Інші умови не є істотними та можуть змінюватися відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів. ЦЗО проводить закупівлі в інтересах Харківської міської ради, її виконавчих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності (далі – замовників-ініціаторів). Закупівля товарів та послуг проводиться за кошти підприємства, отримані від здійснення господарської діяльності, або за кошти місцевого бюджету Харківської міської територіальної громади. Відповідно до чинного законодавства, договори та додаткові угоди, джерелом фінансування яких є місцевий бюджет, підлягають реєстрації в органах Державної казначейської служби України. Така реєстрація здійснюється у порядку, визначеному Бюджетним Кодексом та Порядку затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок). На практиці мають місце випадки, коли в процесі проведення процедури закупівлі, або після укладення договору про закупівлю, замовнику-ініціатору потрібно змінити джерело фінансування, наприклад, планувалось здійснювати оплату за власні кошти підприємства, а потім оплата буде проводитись за рахунок коштів місцевого бюджету. В такому випадку, замовники-ініціатори укладають додаткову угоду, змінюючи реквізити в договорі, які не є істотними умовами договору та подають відповідні документи до органів казначейства для реєстрації бюджетних зобов’язань. Органи Казначейства після отримання відповідних документів, не реєструють такі додаткові угоди, доки вони не опубліковані в ЕСЗ, хоча внесення таких змін не підпадають під випадки визначені пунктом 19 Особливостей. З метою недопущення порушення бюджетного законодавства, публікація додаткових угод в ЕСЗ відбувається під пп.3 п. 19 Особливостей, як «покращення якості предмета закупівлі», хоча такі зміни не стосуються та не призводять до такого покращення. Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення з таких питань: Чи зобов’язане Комунальне підприємство «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» здійснювати публікацію в ЕСЗ додаткової угоди, яка вносить зміни до неістотних умов договору, а саме джерело фінансування. В тому випадку, якщо така публікація є обов’язковою, яким підпунктом пункту 19 Особливостей слід керуватися для опублікування повідомлення про внесення змін та зміни до договору про закупівлю. Директор С.М. Калачова <b> Номер відповіді:</b> 556/2023

<b>Запит від:</b> Запит від КП"Тепловик" <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради є підприємством, яке займає монопольне становище на ринку, що забезпечує виробництво, транспортування та постачання теплової енергії споживачам, постачання гарячої води. В свою чергу КП «Тепловик» має ліцензію на господарську діяльність з будівництва об’єктів клас наслідків СС2, СС3. Нами укладаються договори на виконання будівельних та монтажних робіт з підприємствами комунальної, державної та приватної власності. Дані договори не мають відношення до основного виду діяльності підприємства де воно є монополістом. Для виконання будівельно монтажних робіт по укладених договорах підприємству «Тепловик» необхідно закупляти матеріали та обладнання яке в подальшому використовується для виконання укладених договорів (Комерційної діяльності). У відповідності до ст. 3 ч.6 п.2 ЗУ «Про публічні закупівлі» закон про публічні закупівлі не застосовується у випадку якщо замовники визначені у п. 4 частини першої ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» здійснюють закупівлю таких предметів закупівлі : товари, що закуповлюються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів, а інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж на тих же умовах, що й замовник. Як сказано вище, ми не займаємо монопольне становище на ринку будівельних товарів. Також 21.05.2020р. Вами надавались роз’яснення за номером 3304-04/32275-06 у відповідності до яких було вказано, що якщо підприємство здійснює комерційну діяльність, то дія закону при закупівлі товарів для комерції не застосовується. Просимо надати роз’яснення, чи необхідно проводити закупівлі, торги через систему «Прозоро», товарів та матеріалів, які в подальшому використовуються для комерційної діяльності, тобто для виконання договорів підряду, договорів на виконання робіт та інших договорів які не мають відношення до основного виду діяльності??? <b> Номер відповіді:</b> 557/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в запиті № 538/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: При цьому будь-які рішення приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Черкаський інститут пожежної безпеки ім.Героїв Чорнобиля НУЦЗ України, м.Черкаси, вул.Онопрієнка,8 <b> Тема розширена:</b> Здійснення самостійних закупівель відокремленним підрозділом <b>Суть питання:</b> Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України (ідент. код 39117736) (далі - Інститут) є відокремленим структурним підрозділом (без статусу юридичної особи) Національного університету цивільного захисту України (код ЄДРПОУ 08571363) з кодом 610 - філія  (інший відокремлений підрозділ) згідно Класифікатора організаційно-правових форм господарювання. При закупівлі товарів, робіт та послуг Інститут керується Законом України “Про публічні закупівлі” та постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України , на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (із змінами, далі – Особливості). Відповідно до пункту 15 Особливостей за рішенням замовника його відокремлений підрозділ може здійснювати закупівлю самостійно для задоволення своїх потреб. У такому випадку предмет закупівлі визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу. Інформація про потребу в закупівлі, що повинна бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься до річного плану замовника. З цього питання Мінекономіки надано листом роз'яснення від 08.12.2022 року № 3323-04/78667-06. Зокрема, щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами) вказується, що “філії, представництва та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг самостійно для задоволення власних потреб, за наявності рішення замовника – юридичної особи. У такому випадку предмет закупівлі визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу, а спосіб закупівлі обирається в залежності від вартісних меж предмета закупівлі, визначеного для відокремленого підрозділу.” Відповідно до підпункту 99 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 р. № 838) Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель. З огляду на вищевикладене, просимо надати роз'яснення з наступних питань: 1. Чи означає право Інституту як відокремленого підрозділу “здійснювати закупівлю самостійно для задоволення потреб такого підрозділу” та визначення предмету закупівлі “замовником окремо для відокремленого підрозділу” можливість Університету як юридичної особи не враховувати сумарно для Університету і Інституту заплановану очікувану вартість закупівлі при визначенні способів проведення закупівель згідно пункту 10 Особливостей? 2. В який спосіб та яким документом має бути оформлено рішення замовника – юридичної особи про закупівлю товарів, робіт і послуг самостійно для задоволення потреб відокремленого підрозділу — Інституту? Начальник інституту Віктор ГВОЗДЬ <b> Номер відповіді:</b> 551/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами) стор. 3-5 ) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості). Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей. У вищезазначеному листі у розділі “Щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами)”  міститься інформація про поняття відокремлених підрозділів згідно Цивільного та Господарського кодексів України. Відокремлені підрозділи (філії та представництва) здійснюють публічні закупівлі від імені замовника та відповідно до пункту 15 Особливостей за рішенням замовника можуть здійснювати закупівлю самостійно для задоволення своїх потреб. Отже, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб за наявності рішення замовника - юридичної особи можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг самостійно для задоволення власних потреб, у тому числі самостійно у відповідності до порядку проведення відкритих торгів Особливостей оприлюднювати оголошення про їх проведення.  При цьому зазначаємо, що  інформація про потребу в закупівлі, що має бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься як до річного плану відокремленого підрозділу, так і до річного плану замовника. При цьому будь - які рішення приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни за одиницю товару біль як на 10 %, документальне підтвердження такого підвищення <b>Суть питання:</b> За результатами проведеного аукціону (ідентифікатор закупівлі в Prozorro UA-2023-01-11-002970-а) між ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» та AT «ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ» укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (АТ «ДНІПРОВСЬКА ТЕЦ») №42400025 від 01 лютого 2023 (далі - Договір). Пунктом 2.6 розділу 2 Договору визначено порядок внесення змін до його умов («п.2.6. Істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після підписання цього Договору і до виконання Сторонами своїх зобов’язань в повному обсязі, крім випадків, які визначені «Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» затвердженими постановою КМУ №1178 від 12.10.2022.».) З 01.02.2023 (з моменту укладання Договору) електрична енергія постачалася за ціною 4,50 грн./кВт*год. з ПДВ. З 01.04.2023 (Додаткова угода №1 від 09.05.23.) - 4,559964 грн./кВт*год. з ПДВ. З 01.07.2023 (Додаткова угода №2 від 09.08.23.) - 4,625784 грн./кВт*год. з ПДВ. ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» звернулось до AT «ДНІПРОВСЬКА ТЕЦ» з пропозицією збільшити ціну за 1 кВт*год електричної енергії з 11.08.2023 року та встановити її на рівні 5,628613 грн. з ПДВ (проект Додаткової угоди №3), посилаючись на інформацією з офіційного сайту ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ" https:/ywww.oree.com.ua якщо середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та "внутрішньодобовому" ринку (ВДР) ОЕС України за період з 01.02.2023 по 30.06.2023 становила - 3,05846 грн/кВт*год без ПДВ, то з 1 липня 2023 почала зростати та за період з 01.07.2023 по 10.08.2023 склала - 3,81688 грн/кВт*год без ПДВ. Відповідно у відсотковому відношенні коливання ціни на електричну енергію у порівнянні вищезазначених періодів 2023 року складає 24,80%. 1. Чи є інформація «про збільшення ціни за 1 кВт*год електричної енергії» з офіційного сайту ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ" https:/ywww.oree.com.ua документальним підтвердженням коливання ціни у розумінні підпункту 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування? 2. Чи правомірною буде підписання АТ «ДНІПРОВСЬКА ТЕЦ» Додаткової угоди №3? <b> Номер відповіді:</b> 552/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство освіти і науки України <b> Тема розширена:</b> Планування закупівлі трансортних послуг <b>Суть питання:</b> При плануванні закупівлі транспортних послуг (60170000-0: Прокат пасажирських транспортних засобів із водієм) установам, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, необхідно дотримуватися граничних витрат, визначених постановою КМУ від 04.04.2001 №332 "Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету" (далі- Постанова). Пунктом 5 Постанови визначено, що державні органи, а також установи та організації, які утримуються за рахунок державного бюджету, укладають договори оренди легкових автомобілів, вартість яких не перевищує граничних сум витрат, затверджених цією постановою. Прошу надати роз"яснення: граничну суму витрат, визначену Постановою у розмірі (1200,0 тис.грн для членів КМУ), має не перевищувати сума договору на закупівлю транспортних послуг чи вартість автомобіля, яким буде надано транспортні послуги? Чи включає ця сума ПДВ? <b> Номер відповіді:</b> 553/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 462/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9b4e056d-21a0-4192-baf2-259615d2fac1&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Оцінка тендерних пропозицій <b>Суть питання:</b> Відповідно до роз’яснень, наданих у листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06, розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі не регулюється законом і здійснюється замовником самостійно, виходячи зі специфіки такого предмета, умов та обставин здійснення конкретної закупівлі. При цьому очікувана вартість згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» від 08.02.2020 № 275 визначається як «розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів». Виходячи з вищезазначеного замовники у разі якщо предмет закупівлі є об’єктом оподаткування ПДВ визначають його очікувану вартість із урахуванням ПДВ, і відповідно в оголошенні про проведення процедури закупівлі очікувана вартість предмета закупівлі, як правило, зазначається із ПДВ. У такому випадку в електронній системі закупівль за технічною реалізацією незалежно від того, чи визначив учасник конкретної процедури закупівлі ціну своєї тендерної пропозиції з ПДВ або без ПДВ, вона відображатиметься з ПДВ. Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону (частина 1 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі»). У разі зазначення в оголошенні про проведення процедури закупівлі очікуваної вартості процедури закупівлі з ПДВ і встановлення замовником єдиного критерію оцінки – «ціна», найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція визначатиметься електронною системою закупівель без урахування того, чи включив учасник у ціну своєї тендерної пропозиції ПДВ. І як вже зазначалося вище, ціна тендерної пропозиції кожного учасника процедури закупівлі визначатиметься автоматично з ПДВ. Таке технічне рішення, впроваджене адміністратором електронної системи закупівель, в свою чергу, може спотворювати результати електронного аукціону за умови подання учасниками тендерних пропозицій для участі в конкретній процедурі закупівлі з урахуванням ПДВ і без ПДВ. Так, наприклад, ДП «НАЕК «Енергоатом» було оголошено процедуру закупівлі, очікувана вартість якої визначена з ПДВ. Для участі в процедурі закупівлі тендерні пропозиції були подані трьома учасниками. За результатами аукціону найбільш економічно вигідною було визначено тендерну пропозицію з ціною 36 100 000,00 грн. з автоматично поставленою електронною системою закупівель позначкою «з ПДВ». Проте, як виявилося за результатами розгляду тендерної пропозиції (цінової), поданої відповідно до вимог тендерної документації переможцем процедури закупівлі, ціна тендерної пропозиції переможця сформована ним без урахування ПДВ. При цьому переможець зареєстрований як платник ПДВ (на момент подання тендерної пропозиції реєстрація була призупинена відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України). Тоді як цінові пропозиції інших двох учасників були подані і сформовані з урахуванням ПДВ і становили 36 400 000,00 грн з ПДВ і 36 850 000,00 грн з ПДВ. Керуючись пунктом 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо порядку дій замовника в окресленій вище ситуації, які мають забезпечити дотримання встановлених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» принципів здійснення публічних закупівель, зокрема принципу недискримінації учасників та рівного ставлення до них. Надати рекомендації, в якій спосіб забезпечити рівність для участі платників ПДВ та не платників ПДВ в одній процедурі закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 554/2023