<b>Запит від:</b> Запит від "ф/о" - для фізичних осіб <b> Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Просимо надати відповідь на наступне питання. Відповідно до 34 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі- Закон) товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Водночас пунктом 21 частини 1 статті 1 Закону визначено, що послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. У відповідності до наведених норм видається, що під час закупівлі товарів замовники можуть здійснювати закупівлю супутніх послуг. Відповідно в даному випадку постає питання чи є можливим під час закупівлі послуг закупівля супутніх товарів, наприклад, під час закупівлі послуг з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів закупляти запчастини для такого ремонту, оскільки пункт 21 частини 1 статті 1 Закону безпосередньо не передбачає такої можливості? <b> Номер відповіді:</b> 543/2023

<b>Запит від:</b> Запит від КП"Тепловик" <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради є підприємством, яке займає монопольне становище на ринку, що забезпечує виробництво, транспортування та постачання теплової енергії споживачам, постачання гарячої води. Також має ліцензію на господарську діяльність з будівництва об’єктів клас наслідків СС2, СС3. З підприємством, як з підрядником та відповідальною організацією укладають договори підряду сторонні організації. Для виконання будівельно монтажних робіт по договору підряду підприємству «Тепловик» необхідно закупляти матеріали та обладнання. Просимо надати роз’яснення чи необхідно проводити закупівлі, торги через систему «Прозоро», якщо дані матеріали і обладнання необхідно закупити виключно для виконання договорів підряду. <b> Номер відповіді:</b> 538/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Музей історії міста Бердичева <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Замовник здійснив закупівлю у 2023 році за кодом ДК 021:2015: 72410000-7 - Послуги провайдерів на суму 4260грн.(прямий договір). Однак постачальником у 2023 році було проведено поліпшення предмета закупівлі, що призвело до підвищення вартості послуг. Чи може замовник провести закупівлю аналогічної послуги у іншого постачальника оскільки він надає її за нижчою ціною? <b> Номер відповіді:</b> 539/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство «Новооржицький центр первинної медико – санітарної допомоги» Новооржицької селищної ради <b> Тема розширена:</b> розірвання трудового договору <b>Суть питання:</b> Після підписання договору учасник не виходив на зв'язок. Строки поставки товару, що прописані в договорі минули. Учасник повідомив, що не зможе забезпечити доставку товару. Як розірвати договір і коли розпочати нову закупівлю. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 540/2023

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "СК "СТРОЙІНВЕСТ" <b>Суть питання:</b> Замовником проведено процедуру закупівель відкритих торгів, за результатами якого укладено договір №308-09-21 від 21.09.2021 року на виконання будівельно-монтажних робіт. Згідно п. 11.7. Договору Замовник, при наявності бюджетних коштів на розрахунковому рахунку, протягом 10 (днів) робочих днів перераховує Генеральному підряднику аванс у розмірі не більше 30% від вартості річного обсягу Робіт за цим Договором, згідно Постанови КМУ від 04.12.2019 №1070. Згідно п. 11.9 Договору Генеральний підрядник зобов'язується, згідно з Постановою КМУ від 04.12.2019 №1070. використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом 3 (трьох) місяців після одержання авансу. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику з нарахуванням відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнта 1,2 за кожний день прострочення. На виконання п. 11.7 Договору Замовником було перераховано попередню оплату (аванс) за договором в сумі, що не перевищує 30% від вартості річного обсягу Робіт за цим Договором. 24.02.2022 року на території України введено військовий стан у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (зі змінами про продовження строку дії військового стану). Торгово-промисловою палатою України в свою чергу було опубліковано листа від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Отже Замовником та Учасником з урахуванням об’єктивних обставин, що унеможливлюють виконання зобов’язань в строки передбачені Договором укладено Додаткову угоду №5 від 01.04.2022 року. В якій сторонами погоджено, викласти п. 11.9 Договору наступним чином: "11.9. Генпідрядник, згідно Постанови КМУ №1764 від 27.12.2001 р. (зі змінами), постанови КМУ від 04.12.2019 р. №1070 (зі змінами), з урахуванням обмежень визначених постановою КМУ від 22.07.2020 р. №641 (зі змінами) та відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2022 року, зобов’язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу за виключенням періоду дії Указів Президента України про встановлення та продовження строку дії воєнного положення". Чи може вважається укладання додаткової угоди №5 від 01.04.2022 року порушенням вимог п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "про публічні закупівлі", а саме внесено зміни до істотних умов Договору щодо продовження використання Генеральним підрядником сум попередньої оплати за відсутності документального підтвердження обставин, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання зобов’язань за Договором. <b> Номер відповіді:</b> 537/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Хеленюк Світлана <b> Тема розширена:</b> ВІдсутність товару у Prozorro Market <b>Суть питання:</b> У Замовника виникла необхідність закупівлю товару (ліків), які вкрай необхідні для забезпечення лікування хворих, проте ці ліки відсутні у Prozorro Market. Відповідно до Постанови КМУ від 7 липня 2023 р. № 686: У разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів та медичних виробів за переліком згідно з додатком, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407), з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Замовник заповнив заявку на додавання даних ліків у Prozorro Market згідно інструкції. Проте, при оформленні заявки було прописано, що : "Робота з асортиментом проводиться планово, приблизний термін додавання товарів в наявні категорії - від трьох тижнів. " Процедура відкритих торгів проводиться за коротший час, ніж товар додадуть у Prozorro Market. Як діяти Замовнику, якщо товар (ліки) потрібні вже? Як правильно діяти Замовнику у данній ситуації, якщо даний товар, міститься у переліку відповідно до Постанови КМУ № 686? Чи можна провести відкриті торги на конкретно товар, якого немає у Prozorro Market. <b> Номер відповіді:</b> 535/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 04.08.2023 № 3323-04/40119-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Дзядзіна Наталя Миколаївна <b> Тема розширена:</b> яким чином виокремити вартість технічного нагляду з коштів призначених на поточний ремонт <b>Суть питання:</b> При підготовці тендерної документації для закупівлі послуги з поточного ремонту приміщень виявилось, що хоча рішенням міської ради виділено кошти на поточний ремонт, але до проєкту рішення додавали зведений кошторисний розрахунок, який був додатком до комерційної пропозиції, для визначення приблизнї вартості послуг. І в цьому зведеному кошторисі передбачено 1,5 відсотки від вартості послуг з поточного ремонту для здійснення технічного нагляду. При проведенні поточного ремонту технічний нагляд є правом, а не обов!язком замовника. Скажіть будь ласка, чи може уповноважена особа самостійно виокремити із загальної суми виділеної на поточний ремонт 1,5 відсотка від вартості та провести окрему закупівлю послуг з технічного нагляду? Чи потрібно внести зміни в рішення міської ради та або в розрахунок до кошторису? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 536/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах  від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" , від  03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" , від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=32328 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 При цьому згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства. Відповідно до Положення  про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400  (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з питання виокремлення коштів  пропонуємо звернутись до вищевказаних центральних органів виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Міський спецкомбінат" <b> Тема розширена:</b> Надання знижки на ціну постачальником природного газу <b>Суть питання:</b> Слава Україні! Доброго дня. Нашим підприємством укладено договір про постачання природного газу. Договір оприлюднено згідно з законодавством, оплата витрат на постачання природного газу проводиться за рахунок коштів місцевого бюджету. Постачальник надає знижку ціни на обсяг природного газу, використаного з 01.05.23 по 31.05.23, про що повідомляє в листі, сторонами укладано додаткову угоду, де зафіксована ціна зі знижкою за 1000 куб. метрів газу у період з 01.05.23 по 31.05.23. без зміни обсягів постачання природного газу та загальної суми договору, а далі діє ціна, яка була узгоджена при підписанні договору. Підписана сторонами додаткова угода не оприлюднена в зв’язку з тим, що надана тимчасова знижка не є істотною зміною умов договору. Знижки постачальник надає що місяця в зв’язку з коливанням цін на ринку природного газу. Постачальник в первинних бухгалтерських документах, які фіксують факт проведення господарської операції, вказує ціну за одиницю згідно умов договору (первинну) та виділяє суму знижки. При реєстрації вище вказаного договору в електронних засобах Казначейської служби України виникли зауваження що до факту надання тимчасової знижки ( як неприйнятне для тендерної документації явище) . Наполягають, що це не знижка на ціну, а зміна ціни, а значить згідно нової ціни треба перерахувати весь обсяг вказаний в договорі, змінити загальну суму договору, і додаткову угоду оприлюднити в кожному випадку надання такої знижки. Питання: 1.Чи може КП КМР «Міський спецкомбінат» скористатися наданою постачальником знижкою? 2. Чи потрібно підприємству вносити надану постачальником знижку ціни додатковою угодою як зміна ціни, а саме: «…. істотні зміни в умови договору як погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, роб іт і послуг), у тому числі у оазі коливання ціни товару на ринку….» і оприлюднювати цю додаткову угоду? Як що так, чи можемо в одній додатковій угоді від поточної дати викласти всі попередні зміни ціни та оприлюднити на платформі Прозоро? З повагою. Головний бухгалтер Булаєнко Вікторія <b> Номер відповіді:</b> 533/2023

<b>Запит від:</b> Запит від управління міської ради <b>Суть питання:</b> під час перебування у відпустці Уповноваженої особи, установа уклала і проплатила договір на суму 3000 грн. Зміни до річного плану оприлюднені не були. з дати укладення пройшло 3 тижні. Що робити в цьому випадку Уповноваженій особі? Оприлюднити зміни із порушенням строків, чи не робити з цим нічого? <b> Номер відповіді:</b> 534/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 При цьому будь-які рішення приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Принагідно інформуємо, що за посиланнями https://infobox.prozorro.org/articles/robota-upovnovazhenoji-osobi-pid-chas-vidpustki та https://infobox.prozorro.org/articles/vse-pro-publikaciyu-zvitiv-po-ukladenim-dogovoram-v-umovah-sogodennya на Prozorro Інфобокс міститься статті на тему: "Про роботу уповноваженої особи під час відпустки" та "Інформаціїя про публікацію звітів по укладеним договорам в умовах сьогодення"

<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство юстиції України <b> Тема розширена:</b> Порядок планування закупівель <b>Суть питання:</b> З метою ефективного та раціонального використання державних коштів, а також недопущення порушень бюджетного законодавства, прошу надати роз’яснення з наступного приводу: чи дозволяється проведення процедури закупівлі розпорядником бюджетних коштів (внесення змін до річного плану закупівель, оприлюднення оголошення про проведення закупівлі, визначення переможця, укладення договору про закупівлю за результатами закупівлі) без відповідних бюджетних асигнувань відповідно до визначених бюджетних призначень. Наприклад, якщо в межах одного КЕКВ виникла економія коштів та їх доцільно перерозподілити на інші потреби за цим же КЕКВ, чи потрібно з початку зробити необхідний перерозподіл коштів та внести відповідні зміні до кошторису, передбачивши відповідні бюджетні асигнування та бюджетні призначення, а лише після цього розпочинати процедуру закупівлі – вносити зміни до річного плану закупівель, оприлюднювати оголошення про проведення закупівлі, визначатись із переможцем, укладати договір за результатами закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 530/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Управління державної охорони України <b> Тема розширена:</b> Звернення за роз’яснення щодо способів визначення або призначення уповноважених осіб. <b>Суть питання:</b> Добрий день. Статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) передбачено один із трьох способів визначення або призначення уповноваженої особи замовника. Разом з тим, у Примірному положенні про уповноважену особу, затвердженому наказом Міністерства економіки України (надалі - Мінекономіки) від 08.06.2021 № 40 та листі «Щодо організації закупівельної діяльності замовника» від 10.04.2020 за № 3304-04/24218-06 зазначено про те, що замовник може використовувати одночасно декілька способів для визначення різних уповноважених осіб. Під час організації Управлінням державної охорони України закупівельного процесу та визначення або призначення уповноважених осіб було використано одночасно два способи для визначення різних уповноважених осіб з урахуванням тенденції зростання закупівель та вузькопрофільної діяльності структурних підрозділів. Проте, на думку Рахункової палати, призначити (визначити) уповноважену особу можливо тільки одним із трьох способів, які визначені частиною першою статті 11 Закону, а у разі використання одночасно декількох способів є порушенням вимог Закону. З урахуванням вищевикладеного, прошу Вас, як Уповноваженого органу, дати роз’яснення щодо можливості одночасного застосування декількох способів при визначенні або призначенні уповноважених осіб замовника. <b> Номер відповіді:</b> 532/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо способів визначення уповноваженої особи і те, що замовник може використовувати одночасно декілька способів для визначення уповноважених осіб міститься в листі від 10.04.2020 від  3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство «Агентство місцевих доріг Чернігівської області» <b> Тема розширена:</b> Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету <b>Суть питання:</b> Державне підприємство планує закупівлю комп'ютерного обладнання за рахунок коштів, отриманих від діяльності підприємства (власні кошти). Враховуючи норми викладені у Постанові КМУ від 4 квітня 2001 р. № 332 "Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету" чи необхідно зазначати про граничні суми витрат у тендерній документації? Чи поширюється ця постанова на придбання товарів державними підприємствами, які повністю фінансуються за рахунок бюджетних коштів, якщо придбання планується за рахунок надходжень від господарської діяльності (з неказначейського рахунку підприємства) <b> Номер відповіді:</b> 526/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 462/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9b4e056d-21a0-4192-baf2-259615d2fac1&lang=uk-UA