<b>Запит від:</b> Запит від Оксана Миколаївна Шадий <b>Суть питання:</b> У випадку, якщо наш річний обсяг закупівель по ДК 021:2015 55320000-9 (Послуги з організації харчування) перевищує 100 тис. грн ми повинні оголосити відкриті торги з особливостями. Якщо нам потрібно забезпечити харчуванням учасників заходів (не освітня сфера, ми належимо до Мінмолодьспорту, молодіжний центр, не спорт), якими нормативними актами нам варто керуватися для правильного формування тендерної документації для відкритих торгів з особливостями по ДК 021:2015 55320000-9 Послуги з організації харчування? Існує багато матеріалів, які стосуються оствітньої сфери, але не молодіжних центрів. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 113/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 467/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/73da8a8f-5f40-448d-95eb-6c62f903b17b?lang=uk-UA При цьому зазначаємо, що Уповноваженим органом відповідно до підпункту 18 частини першої статті 9 Закону України "Про публічні закупівлі" розроблено методичні рекомендації щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти, затверджені наказом від 02.03.2025 № 1507,  та розміщені  за посиланням: https://me.gov.ua/Documents/Detail/ff3bdf4e-6f11-4afe-83e3-8857c694abd6?lang=uk-UA&title=NakazMinekonomikiVid02-03-2025-1507-proZatverdzhenniaMetodichnikhRekomendatsiiSchodoOsoblivosteiZdiisnenniaZakupivelUSferiOrganizatsiiKharchuvanniaVZakladakhZagalnoiSerednoiOsviti- Методичні рекомендації розроблено відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (далі – постанова № 1178, Особливості), з метою підвищення ефективності закупівель у сфері організації харчування в закладах загальної середньої освіти (далі – заклади освіти) та дотримання принципів здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці Методичні рекомендації містять інформацію щодо особливостей здійснення закупівель послуг у сфері організації харчування в закладах освіти за кодами основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), 55520000-1 “ Кейтерингові послуги ”, 55510000-8 “Послуги їдалень” (далі – Послуги), зокрема основні вимоги під час розроблення тендерної документації з урахуванням специфіки предмета закупівел ь, та підготовлені для допомоги замовникам під час здійснення відповідних закупівель організовувати та проводити процедури закупівлі з дотриманням принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності, добросовісної конкуренції, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників процедури закупівлі та рівного ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі та запобігання корупційним діям і зловживанням. У цих Методичних рекомендаціях терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі, Законі України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”, Особливостях.

<b>Запит від:</b> Запит від Оксана Миколаївна Шадий <b> Тема розширена:</b> Виявлення помилки <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Якщо у попередні роки під час оголошення закупівель ми керувалися ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі» та оголошували спрощені закупівлі (для кейтерингових послуг під час проведення різних заходів впродовж року, річна вартість яких сумарно не перевищувала 200 тис. грн), чи вважається це помилкою, згідно постанови №1178? Якщо так і ми допустили помилку у попередні роки, який наш алгоритм дій? Що ми повинні зробити зараз? <b> Номер відповіді:</b> 114/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами). Виходячи з пункту 10 Особливостей, замовники здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару. Відкриті торги є основною процедурою закупівлі у відповідності до частини першої статті 20 Закону. Слід зазначити, що оновлений порядок проведення відкритих торгів, визначений Особливостями, передбачає скорочені строки проведення процедури закупівлі та спрощення вимог до учасників процедури закупівлі. Крім цього, пунктом 13 Особливостей наведено перелік випадків, коли придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у формі розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Виходячи з пункту 11 Особливостей, для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати: - електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, згідно з  інструкцією про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, яка затверджена наказом ДП “Прозорро” від 20.10.2022 № 25 (далі - Інструкція). - електронний каталог для закупівлі товарів; - прямі договори з обов’язковим звітуванням в електронній системі закупівель про їх укладення. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8  розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. З огляду на зазначене, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовниками застосовуються способи закупівель, встановлені Особливостями. При цьому звертаємо увагу, що застосування спрощеної закупівлі Особливостями для замовників у розумінні Закону не передбачено. Однак закупівлі згідно Інструкції відбуваються у порядку, подібному до порядку проведення спрощених закупівель, визначеному статтею 14 Закону, в частині технічної реалізації. Звертаємо увагу, що іфнормація щодо спрощених закупівель міститься в листах від 05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 "Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану" , від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану" , від  20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , запиті № 508/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=28729 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=9225 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50213 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://me.gov.ua/inforez/Details/17bbf9e3-c9db-4351-9737-7bfcc715dd88?lang=uk-UA&isSpecial=true

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» <b> Тема розширена:</b> Про збільшення ціни за одиницю товару у разі зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального <b>Суть питання:</b> На початку березня 2026 року відбулось значне підняття цін на пальне в мережах АЗС нашої країни, пов’язане з істотним зростанням котирувань у світовому ринку нафти і нафтопродуктів. Ціни на нафтопродукти не підлягають державному регулюванню, український ринок нафтопродуктів повністю залежить від імпорту нафтопродуктів, коливання світових цін позначаються й на вартості пального для споживачів. Підвищення вартості пального має загальноєвропейський характер і спостерігається не лише в Україні. Наразі Замовники та постачальники знаходяться в скрутній ситуації пов’язаній з неможливістю внесення змін в договори укладені на початку року з вартістю дизельного палива на рівні 50-60 грн з ПДВ за 1 літр в частині приведення вартості до реальної ринкової яка складає близько 72 грн з ПДВ за 1 літр. Так як підпунктом 2 пункту 19 Особливостей встановлено обмеження в збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку. Реальне одномоментне збільшення вартості, що відбулось складає понад 15% порівнюючи вартість дизельного палива в лютому та на початку березня. Або ж 25% у разі порівняння вартості дизельного палива у січні та на початку березня. КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» є ключовим оператором критичної інфраструктури столиці, забезпечуючи понад 90% потреб Києва в теплопостачанні. Для забезпечення сталої та безперебійної роботи енергогенеруючих об’єктів міста, особливо після здійснення ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури столиці країною-агресором, Підприємство має постійну нагальну потребу в отриманні дизельного пального (наливом). Від вчасного отримання замовленої кількості пального безпосередньо залежить робота генераторів, які забезпечують теплопостачання споживачів під час проходження опалювального сезону 2025/2026 року та на час відновлення роботи енергетичної інфраструктури столиці. Замовником було проведено процедуру закупівлі та укладено договір на постачання дизельного палива наливом, який наразі не може бути виконаний постачальником у зв’язку зі значним подорожчанням. Виконання договору з зафіксованою у ньому, станом на січень 2026 року, вартістю наразі є збитковим для постачальників Просимо надати роз’яснення чи має право замовник, керуючись експертним висновком Торгово-Промислової Палати який засвідчує відсоток коливання ціни (%росту) +27,55% з дати укладення договору, укласти декілька додаткових угод (враховуючи обмеження у 10% передбачене підпунктом 2 пункту 19 Особливостей) для приведення ціни в договорі до реальної ринкової. Чи може один експертний висновок слугувати обґрунтуванням наявності підстав для внесення змін до договору про закупівлю в декількох додаткових угодах <b> Номер відповіді:</b> 115/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7 -06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , від 01.10.2025 № 3323-04/66043-06 " Щодо внесення змін до особливостей стосовно прозорого будівництва та цифровізації" (6.Щодо зміни порядку збільшення ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю ), від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=66043 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=18059 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до підпункту 2 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13, 15 та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім узгодженого сторонами збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вперше) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі), за умови документального підтвердження такого коливання. Такі зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені не раніше 90 днів з дня підписання договору про закупівлю або внесення до нього змін щодо збільшення ціни за одиницю товару за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Обмеження стосовно строків внесення змін до договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару не застосовується у разі зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін). Змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати ціну за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю, більше ніж на 50 відсотків. Поряд з цим інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації. Перелік таких організацій не є вичерпним. Зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням вимог законодавства. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю у конкретному випадку може здійснюватися на підставі тих умов та порядку, що були передбачені проектом договору та визначені укладеним договором про закупівлю відповідно до редакції пункту 19 Особливостей, яка діяла на момент його укладення.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» <b> Тема розширена:</b> Про внесення змін до затвердженої Форми забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини першої статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції. Форма забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції та Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.12.2020 № 2628 (Форма забезпечення тендерної пропозиції) та розроблені відповідно до абзацу десятого пункту 11 частини першої статті 9 Закону. Пунктом 3 Форми забезпечення тендерної пропозиції передбачено, що письмова вимога бенефіціара про сплату суми гарантії повинна містити посилання на дату складання / видачі і номер цієї гарантії, а також посилання на одну з таких умов (підстав), що підтверджують невиконання принципалом своїх зобов’язань, передбачених його тендерною пропозицією / пропозицією. Одна із таких умов зазначена у Формі забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції таким чином: ненадання принципалом, який став переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі), у строк, визначений частиною шостою статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону. Частиною 6 статті 17 Закону встановлено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Наразі публічні закупівлі здійснюються відповідно до Особливостей. Згідно з пунктом третім Особливостей під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей замовники застосовують положення статті 25 Закону з урахуванням положень пункту 47 цих особливостей. Пунктом 47 Особливостей встановлено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту. З огляду на вищевикладене та у зв’язку з тим, що норма частини 6 статті 17 Закону у період дії Особливостей не діє, просимо надати роз’яснення на такі питання: чи може замовник при складанні тендерної документації вносити зміни до затвердженої Форми забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції в частині приведення абзацу дев’ятого пункту третього форми у відповідність до чинного законодавства у сфері публічних закупівель; чи не будуть такі власноручно внесені замовником зміни в затверджену наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Форму забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції розцінені як порушення. Також просимо ініціювати внесення змін до затвердженої Форми забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції в частині приведення її у відповідність до чинного законодавства у сфері публічних закупівель задля усунення вищезазначеної неузгодженості. <b> Номер відповіді:</b> 116/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 716/2023,  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/de66d658-dfc9-4934-86ba-1129aefafae7?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Медіаресурс професійних закупівель <b> Тема розширена:</b> КБВ у ЗПП <b>Суть питання:</b> Вітаю! У зв’язку з набранням чинності черговими змінами до Особливостей, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2026 року № 112, виникла потреба в отриманні роз’яснення щодо таких питань: 1. Чи повинен замовник при публікації звіту про договір про закупівлю, укладеного за результатами запиту пропозицій постачальників із пороговою межею до 100 тис. грн додатково містити інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг) відповідно до вимог, визначених абзацом сьомим пункту 9 Особливостей? 2. Чи повинен замовник при публікації звіту про договір про закупівлю, укладеного за результатами запиту пропозицій постачальників із пороговою межею понад 100 тис. грн додатково містити інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг) відповідно до вимог, визначених абзацом сьомим пункту 9 Особливостей? <b> Номер відповіді:</b> 117/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників" (Щодо оприлюднення інформації про кінцевих бенефіціарних власників в електронній системі закупівель), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=18059

<b>Запит від:</b> Запит від Служба відновлення доріг <b> Тема розширена:</b> Назва закупівлі <b>Суть питання:</b> Є кошторис на поточний ремонт об'єкта. Чи обов'язково зазначати в тендерній документації дослівно назву з кошторису. Чи є норми які це передбачають? Чи не буде помилкою якщо назва в тендерній документації "м Рівне Рівненської області" а в кошторисі навпаки, чи припустимо в кошторисі м.Рівне, а в тендері "місто Рівне". тобто суть предмету закупівлі збережена тільки не так дослівно звучить як в кошторисі <b> Номер відповіді:</b> 107/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Водночас, враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903 зі змінами, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Сідлак Вікторія Леонідівна <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування пп. 2 п. 19 Особливостей в договорах надання послуг <b>Суть питання:</b> У договорі на надання послуг передбачено використання товарів (матеріалів). Чи поширюється дія підпункту 2 пункту 19 Особливостей на товари (матеріали), які використовуються для виконання цих послуг (відповідно, якщо в договорі передбачено цей пункт)? <b> Номер відповіді:</b> 108/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 01.10.2025 № 3323-04/66043-06 "Щодо внесення змін до особливостей стосовно прозорого будівництва та цифровізації" (Щодо зміни порядку збільшення ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю), що  розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=66043

<b>Запит від:</b> Запит від ДП МА "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> КБВ та спосіб підтвердження інформації <b>Суть питання:</b> Скажіть: абз.9 п.28 Особливостей: "спосіб підтвердження такої інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника процедури закупівлі, що є нерезидентом: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства (підданства), а в разі, коли кінцевий бенефіціарний власник - іноземець є громадянином (підданим) кількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу)". Повністю стосується нерезидентів? Чи є його друга частина стосується резидентів, де в засновниках юр.особа? <b> Номер відповіді:</b> 105/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 98/2026,  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/853cea99-82c7-4e6c-9d4e-b96c6acd2fa0?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КНП ТМР "Теребовлянська міська лікарня" 02001015 <b>Суть питання:</b> Учасник у зведених відомостях- Реєстрі рішень АМКУ про антиконкурентні узгоджені дії. Чи має право Замовник укладати прямі договори за пп.6 п.13 Особливостей з таким учасником, якщо не відбулися відкриті торги? Чи на підставі цього рішення необхідно дискваліфікувати учасника, якщо він приймає участь у Запиті ціни пропозиції на Прозоро Маркеті? <b> Номер відповіді:</b> 106/2026 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ УКРГАЗВИДОБУВАННЯ <b>Суть питання:</b> Просимо надати офіційне роз’яснення з таких питань: Чи передбачено чинним законодавством обов’язкову вимогу щодо наявності на ринку не менше двох виробників товару (саме виробників, а не учасників процедури закупівлі) для здійснення конкурентної процедури закупівлі? Якщо так, просимо зазначити конкретну норму (статтю, частину, пункт) нормативно-правового акта. На підставі яких правових норм або офіційної практики вважається, що закупівля товару, який фактично виробляється лише одним виробником, може кваліфікуватися як встановлення дискримінаційних умов тендерної документації? Чи може сам по собі факт існування одного виробника на ринку вважатися обмеженням конкуренції, якщо участь у процедурі можуть брати декілька постачальників (дистриб’юторів, імпортерів) такого товару? Додатково просимо, за наявності, надати посилання на узагальнену практику або роз’яснення Міністерство економіки України та практику рішень Антимонопольний комітет України щодо зазначеного питання. <b> Номер відповіді:</b> 100/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 18 Закону Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України "Про Антимонопольний комітет України". Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України. За результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення, зокрема про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі. Поряд з цим, згідно Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент , у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб’єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів, а щодо розгляду та вирішення справ про надання дозволів та висновків на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання - також з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру". Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903 (зі змінами), оскільки до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить питання визначення дискримінації у конкретних випадках, з порушених питань пропонується звернутися до АМКУ. При цьому рекомендуємо ознайомитися з листом Мінекономіки, у якому розглянуто принцип добросовісної конкуренції від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “ Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель ” , розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8&fNum=3301-04%2F47784-06

<b>Запит від:</b> Запит від ДП МА "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> КБВ та спосіб підтвердження інформації <b>Суть питання:</b> Дозвольте уточнити питання, яке наразі викликає практичні труднощі. Йдеться про співвідношення пунктів 28 та 47 Особливостей № 1178 у частині інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника-резидента. У листі МЕУ від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 зазначено, що щодо резидента замовник перевіряє інформацію про КБВ відповідно до пункту 47 Особливостей та даних ЄДР, а спосіб підтвердження встановлюється лише для нерезидентів. Водночас пункт 28 Особливостей окремим реченням передбачає, що у тендерній документації зазначається спосіб підтвердження інформації про КБВ, зокрема із зазначенням повного найменування, місцезнаходження та ідентифікаційного коду (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, а також характеру та міри бенефіціарного володіння. З логіки норми випливає, що йдеться про певну іншу інформацію, ніж та, що безпосередньо відображається в ЄДР. Адже якщо інформація повністю міститься в Реєстрі, то відповідно до пункту 47 та статті 22 Закону № 922 замовник не вимагає її документального підтвердження. Більше того, запис у Реєстрі типу «акціонери згідно реєстру» є інформацією, передбаченою (допустимою) пунктом 9 частини другої статті 9 Закону про державну реєстрацію. Учасник декларує в ЕСЗ, що в Реєстрі наявна інформація, передбачена цією нормою. Формально підстава для відмови відсутня. Тоді виникає питання: чи повинен замовник шукати додатково КБВ поза межами того, що відображено в Реєстрі? І якщо так — у який саме спосіб? Додатково прошу розглянути практичний приклад. КОРПОРАЦІЯ «НВО “ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ”», код 44519837: має у засновниках два ТОВ; у графі КБВ зазначені дві фізичні особи – громадяни України з відповідною інформацією. Чи повинен замовник, виконуючи пункт 28: перевіряти КБВ тих двох ТОВ, що є засновниками? чи з’ясовувати, в яких ще юридичних особах фізичні особи – КБВ корпорації – є кінцевими бенефіціарними власниками? Або ж норма пункту 28 має на увазі іншу ситуацію? Адже формулювання пункту 28 фактично вказує, що по резиденту замовник має встановити вимоги саме щодо засновника юридичної особи, в якому така особа є КБВ. Тобто це виглядає як інформація, яку замовник не завжди може однозначно встановити лише з даних ЄДР. Водночас замовник у сфері публічних закупівель не є державним реєстратором і не здійснює контроль повноти розкриття інформації в ЄДР. Тому виникає ризик різного тлумачення під час моніторингу: з одного боку — не можна вимагати документи, якщо інформація є публічною; з іншого — пункт 28 прямо вимагає передбачити спосіб підтвердження. Буду щиро вдячна, якщо Ви окреслите, в яких саме випадках замовник повинен «заглиблюватися» у структуру КБВ резидента на виконання пункту 28, і яку саме інформацію слід передбачати в тендерній документації як спосіб підтвердження. Для нас це важливо з точки зору однакового та правомірного застосування норм і мінімізації ризиків під час моніторингу. <b> Номер відповіді:</b> 101/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 98/2026, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/853cea99-82c7-4e6c-9d4e-b96c6acd2fa0?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради <b> Тема розширена:</b> 8 пункту 13 Постанови №1178 <b>Суть питання:</b> Замовником проведено процедуру відкритих торгів з особливостями щодо закупівлі послуг з ремонту транспортних засобів. У тендерній документації та договорі про закупівлю визначено перелік послуг по кожному транспортному засобу відповідно до технічної специфікації. Під час фактичного виконання договору в процесі технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів виникла потреба у додаткових послугах з ремонту, які не були передбачені технічною специфікацією та, відповідно, не включені до договору про закупівлю. Такі послуги є технологічно пов’язаними з основним ремонтом та необхідними для належного завершення виконання договору. У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення з таких питань: Чи має право замовник у разі виникнення додаткових аналогічних послуг, що технічно пов’язані з предметом основного договору, укласти окремий прямий договір з тим самим виконавцем на підставі підпункту 8 пункту 13 Постанови №1178? Чи допускається у такому випадку внесення змін до чинного договору шляхом укладення додаткової угоди для включення нових послуг, не передбачених первинною специфікацією? Чи може замовник спочатку здійснити перерозподіл коштів у межах наявної специфікації в межах суми договору, а після вичерпання коштів укласти окремий договір на додаткові послуги? Просимо надати офіційну позицію щодо правомірного механізму дій замовника у зазначеній ситуації. <b> Номер відповіді:</b> 102/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та запиті № 1156/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: