<b>Запит від:</b> Запит від Департамент ЖКГ Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області <b> Тема розширена:</b> Немає технічної можливості внести зміни до договору в електронній системі <b>Суть питання:</b> Добрий день. В 2021 році було проведено спрощену закупівлю на закупівлю робіт з виконання технічного нагляду, за результатами якої було укладено трирічний договір. В зв’язку з тим, що на той час існувало два кабінети користувачів (було дві уповноважені особи) в електронній системі Е-тендер, які згодом об’єдналися в один для зручності управління закупівлями, шляхом прив’язки до однієї електронної пошти [email protected] . В наслідок об’єднання електронних кабінетів було втрачено технічну можливість внести зміни до існуючого договору та опублікувати звіт про виконання договору по закінченню його строку дії (електронна система не дозволяє виконати ці функції з кабінету, яким ми зараз користуємось). Під час звернення на гарячу лінію до фахівців електронного майданчика, отримали пораду відновити той кабінет, з якого саме було проведено процедуру спрощеної закупівлі, але наразі втрачено пароль та відсутня можливість його відновити. Просимо Вас допомоги, яким чином, не порушуючі законодавство, можна керувати закупівлею UA-2021-06-25-000851-b. <b> Номер відповіді:</b> 674/2023

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> ПИТАННЯ щодо договору, за яким замовник фактично не оплачує за послугу: <b>Суть питання:</b> Замовник має на меті укласти договір на утилізацію певної техніки, умовами якого буде передбачено, що Замовник передає таку техніку Виконавцю, а Виконавець після утилізації цієї техніки перераховує певну суму на бюджетний рахунок Замовника за вміст дорогоцінних металів в утилізованій техніці за мінусом власних витрат (на дефектування техніки, її транспортування, розбирання та утилізацію). Згідно договору Замовник нічого не сплачує на користь Виконавця нічого, але вартість його послуг віднімається від вартості дорогоцінних металів, яка повинна була б повністю повернутися до бюджету. Просимо роз’яснити: 1. Чи має право замовник укладати такий договір та якими НПА це регулюється? 2. Чи розповсюджуються на такий договір (на таку закупівлю) норми Закону України «Про публічні закупівлі», постанови КМУ від 12.10.2022р. №1178? <b> Номер відповіді:</b> 675/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містить в запиті № 594/2023, що розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Зарицький Андрій Дмитрович <b> Тема розширена:</b> Щодо обмеження рівня прибутку виконавця державного замовлення <b>Суть питання:</b> Листом від 12.-9.2023 № 002200-14/10390-2023 Міністерством економіки України надано роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері оборонних закупівель. Зазначено, що відповідно до нової редакції Особливостей які затверджені постановою № 1275, здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, передбачають врегулювання розміру прибутку під час здійснення оборонних закупівель у період дії правового режиму воєнного стану при придбанні державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), відповідно до пункту 9 Особливостей. Пунктом 9 Особливостей перебачено право Замовника проводити не конкурентну процедуру за однієї з таких умов: 1) розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт; 2) якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб'єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару. У свою чергу пункт 9 Особливостей не застосовується до закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин. У відповідності до вище викладеного просимо Вас роз'яснити: 1. який граничний рівень прибутку може визначити виконавець державного замовлення коли предметом закупівлі є спеціальна техніка або договір підпадає під дію ЗУ "Про державну таємницю" ? 2. Яка правова норма підлягає застосуванню при розрахунку цінової пропозиції, пункт 9 Постанови № 1275 або п. 49 Постанови № 363, чи жодна норма не підлягає застосуванню при закупівлі спеціальної техніки або наявності грифу "таємно"? <b> Номер відповіді:</b> 668/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Кременчуцький льотний коледж ХНУВС <b> Тема розширена:</b> Закупівля паливних брикетів згідно пп.6 п.13 Особливостей <b>Суть питання:</b> у нас не відбулися відкриті торги "Паливні брикети", чи можемо ми взяти товар згідно пп.6 п.13 Особливостей збільшуючи обсяги, але не збільшуючи суму договору (очікувану вартість при відкритті торгів) <b> Номер відповіді:</b> 669/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики , проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог , що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації. За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Виходячи з вищенаведеного, кількість або обсяги закупівель формуються замовником та зазначаються на всіх етапах проведення закупівель, зокрема в оголошенні про проведення відкритих торгів та у тендерній документації, та не повинні відрізнятися у разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей.

<b>Запит від:</b> Запит від Чубай Тетяна Григорівна <b>Суть питання:</b> Чи є обов'язковим зазначати в проекті договору пп7 п19 Особливостей з подальшим алгоритмом внесення змін до договору, у разі якщо предметом закупівлі, наприклад, є автомобільні шини? <b> Номер відповіді:</b> 670/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Припинення дії пільги щодо сплати єдиного податку <b>Суть питання:</b> Згідно Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» платники податку на додану вартість могли перейти на спрощену систему оподаткування зі ставкою 2%. Такою пільгою скористалися і деякі підрядні організації, які виконують будівельно-монтажні роботи. Для відображення зміни податкового навантаження в договір на виконання будівельно-монтажних робіт в 2022 році були внесені зміни на підставі пп.6 п.5 ст. 41 Закону України № 922-VIII «Про публічні закупівлі», а саме зменшено суму договору на суму ПДВ. Відповідно до Закону України №3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» 1 серпня 2023 року припинила діяти пільга щодо сплати єдиного податку в розмірі 2%, тобто відновилися права та обов’язки платників ПДВ, які перейшли на пільгову систему єдиного податку. Наразі замовнику необхідно знову внести зміни до договору для можливості складання актів приймання виконаних будівельних робіт з ПДВ. Мінекономіки надавало роз’яснення, зокрема відповідь на запит 209/2023, де серед іншого було зазначено, що зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені договором. Враховуючи, що податкова пільга надавалася тимчасово, договір був зменшений на суму ПДВ тимчасово, чи можливо відновлення суми ПДВ в договорі на виконання будівельних робіт за умови передбачення в договорі змін відповідно до ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»? Порядком внесення відповідних змін є укладання додаткової угоди до договору. <b> Номер відповіді:</b> 671/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Електротранс" Кропивницької міської ради <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Згідно п. 3 Порядку визначення предмета закупівлі, Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Наразі дуже мало підприємств матеріально-технічного забезпечення, які за видом своєї діяльності займаються постачанням всього асортименту запчастин і агрегатів до транспортних засобів та іншої техніки. В основному деякі підприємства реалізовують запчастини та агрегати, деякі - шини та автокамери, інші - акумуляторні батареї, а деякі - кузовні деталі та частини салону автотранспорного засобу. Питання: У разі, якщо виникла потреба придбання до транспортних засобів підприємства запасних чатин та агрегатів, що відносяться до трьох класів, таких як 34310000-3, 34320000-6, 34330000-9, чи є можливість визначити предмет закупівлі за групою де четверта цифра "0" (34300000-0) і чи не буде це порушенням, яке тягне за собою адміністративну відповідальність? Чи треба проводити три закупівлі в обов'язковому порядку за класом? <b> Номер відповіді:</b> 665/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 ( далі - наказ № 708) .

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Черкаський заклад дошкільної освіти "Червона калина" Черкаської селищної ради <b>Суть питання:</b> Учасником під час участі у процедурі відкритих торгів згідно вимоги було надано довідку у довільній формі щодо залучення субпідрядних організацій під час виконання робіт по договору на закупівлю (обсяг робіт менше 20%). За результатами проведення закупівлі даного учасника було визначено переможцем та укладено договір на закупівлю з замовником. Просимо надати роз’яснення:  1) Чи потрібно замовнику у наведеному випадку прописати у договорі найменування субпідрядника? <b> Номер відповіді:</b> 666/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов; вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Отже, Законом встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників/співвиконавців, яких учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг за умови, що  обсяг таких робіт чи послуг становить не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. При цьому  відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. У свою чергу, відповідно пункту 17 Особливостей  договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Отже, договір про закупівлю має укладатися на умовах тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Київський міський центр з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт» <b> Тема розширена:</b> Щодо розподілу часу <b>Суть питання:</b> Доброго дня, просимо надати роз'яснення. ДК 021:2015 - 70340000-6 це оренда чи послуги. Чи потрібно проводити відкриті торги за ДК 021:2015 70340000-6, якщо сума закупівлі буде перевищувати 100000 грн. <b> Номер відповіді:</b> 667/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах  від  03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Управління міського господарства Мукачівської міської ради <b> Тема розширена:</b> після рішення АМКУ не розблокована закупівля <b>Суть питання:</b> По закупівлі Послуги з розроблення Комплексного плану просторового розвитку території Мукачівської міської територіальної громади Мукачівського району Закарпатської області,UA-2023-08-28-006034-a. Після рішення АМКУ не розблокована закупівля <b> Номер відповіді:</b> 663/2023

<b>Запит від:</b> Запит від EFAFLU Bombas e Ventiladores, S.A - Португалія <b> Тема розширена:</b> Ступінь локалізації товару <b>Суть питання:</b> Виробництво насосів в Португалії. Показники МВ, ІВ рівні 0 Як нам правильно розрахувати ступінь локалізації товару, щоб наші насоси потрапили на площадку PROZORRO та приймали участь в тендерах? <b> Номер відповіді:</b> 664/2023

1.Щодо базового рівня споживання 2.Щодо способів здійснення закупівлі послуг енергосервісу 3.Щодо закупівлі енергосервісу шляхом проведення відкритих торгів --- Документ: fd9a321a-cbcf-444f-a42f-e7a89a37cca5.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На № від Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо Особливостей здійснення закупівлі послуг енергосервісу Закон України “Про публічні закупівлі”(далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Постановою Кабінету Міністрів України № 621 (далі - постанова № 621) від 19.06.2023, яка набула чинності 21.06.2023, було внесено зміни до Особливостей та доповнено розділом “Особливості здійснення процедур закупівлі послуг енергосервісу”. Водночас пунктом 3 Особливостей передбачено, що положення частин п’ятої, шостої, восьмої (з урахуванням положень пунктів 68-76 цих особливостей) і дев’ятої статті 3 Законом застосовуються на умовах, визначених Законом. При цьому закупівлі енергосервісу, що розпочаті до набрання чинності постанови № 621, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. 2 Водночас Закон України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (далі - Закон про енергосервіс) встановлює правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності. Сфера застосування цього Закону визначена статтею 2 Закону про енергосервіс. Так, відповідно до пункту 2 і 3 частини першої статті 1 Закону про енергосервіс визначено, що енергосервіс - комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів. При цьому енергосервісний договір - договір, предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів. Виходячи з викладеного, замовники здійснюють закупівлі енергосервісу відповідно до Закону про енергосервіс з урахуванням положень, визначених пунктами 68-76 Особливостей. Щодо базового рівня споживання Відповідно до пункту 69 Особливостей для проведення процедури закупівлі енергосервісу базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг як значення у натуральних показниках обсягів річного та помісячного споживання визначається відповідно до методики, затвердженої Мінінфраструктури. За відсутності методики визначення базового рівня споживання паливно- енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг визначається як усереднене значення у натуральних показниках обсягів річного та помісячного споживання за 2019 та 2021 роки паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг об’єктом енергосервісу із зазначенням обсягів споживання кожного виду паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг. 3 Так, Наказом Мінінфраструктури від 06.07.2023 № 578 затверджено “Методику визначення базового річного рівня споживання паливно- енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг” (далі – Методика). Згідно із пунктом 1 Методики встановлюється механізм визначення базового річного рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово- комунальних послуг (далі - базовий річний рівень споживання) у разі виявлення не дотримання повітряно-теплового режиму, рівня освітлення, інших вимог утримання будівель, що визначені санітарними нормами та правилами в галузі організації праці, утримання будинків, будівель, споруд (далі - недотримання вимог). Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, альтернативних видів рідкого та твердого палива, енергозбереження, забезпечення енергетичної ефективності. Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України атвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 676, Держенергоефективності є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно- енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива. Тому, з питань щодо базового рівня споживання рекомендується звертатися до Мінінфраструктури та Держенергоефективності. Щодо способів здійснення закупівлі послуг енергосервісу Відповідно до Особливостей закупівлі енергосервісу здійснюються відповідно до Закону про енергосервіс з урахуванням положень, визначених цим розділом особливостей. Так, відповідно до пункту 72 Особливостей та частини першої статті 3 Закону про енергосервіс, закупівлі енергосервісу можуть здійснюватися у один із таких способів: 1. Застосування процедури відкритих торгів; 4 2. Застосування переговорної процедури закупівлі, яка застосовується виключно у випадках, передбачених пунктом 1 частини другої статті 40 Закону; 3. Без застосування відкритих торгів за наявності одночасно двох підстав таких підстав: 1) закупівля енергосервісу здійснюється для впровадження комплексу робіт (енергоефективних заходів) на об’єкті енергосервісу із рівнем скорочення споживання та/або витрат на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг не менш як 50 відсотків відносно базового річного рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово- комунальних послуг за енергосервісним договором. Комплекс робіт (енергоефективних заходів) та розрахунок рівня скорочення споживання відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг за енергосервісним договором повинні відповідати рекомендаціям та розрахункам, що містяться в енергетичному сертифікаті або у звіті з енергоаудиту об’єкта енергосервісу; 2) виконавець енергосервісу має досвід виконання енергосервісного договору із рівнем скорочення споживання та/або витрат на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг не менш як 50 відсотків відносно базового річного рівня споживання паливно- енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг із підтвердженням досягнення зазначеного показника скорочення споживання шляхом представлення актів виконання зобов’язань за енергосервісним договором та відповідних розрахунків за один календарний рік. Щодо закупівлі енергосервісу шляхом проведення відкритих торгів Відповідно до пункту 70 Особливостей тендерна документація, крім складових, що визначені законодавством, повинна містити базовий річний рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг в цілому за календарний рік та кожний місяць у натуральних показниках та у грошовій формі за цінами (тарифами), чинними на дату оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі. Базовий річний рівень не затверджується виконавчим органом відповідної місцевої ради або місцевим органом виконавчої влади (щодо об’єктів комунальної власності) та не затверджується центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить замовник енергосервісу (щодо об’єктів державної власності). 5 При цьому відповідно до пункту 71 Особливостей у разі проведення процедури відкритих торгів для укладення енергосервісного договору замовник енергосервісу може не оприлюднювати в електронній системі закупівель інформацію з обмеженим доступом або інформацію, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці і порядку. Перелік такої інформації визначається відповідно до Законів України “Про доступ до публічної інформації” та “Про державну таємницю”. Відповідно до частини другої статті 3 Закону про енергосервіс у разі здійснення закупівлі енергосервісу за процедурою відкритих торгів строк для подання тендерних пропозицій встановлюється відповідно до абзацу другого частини третьої статті 20 Закону України “Про публічні закупівлі”, розкриття тендерних пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацом третім частини першої статті 28 Закону України “Про публічні закупівлі”, розгляд та оцінка тендерних пропозицій відбуваються у порядку, передбаченому частинами другою та дванадцятою статті 29 Закону України “Про публічні закупівлі”. Водночас згідно з частиною третьою статті 3 Закону про енергосервіс тендерна документація має містити інформацію зазначеною в даній частині. Також згідно Особливостей замовник енергосервісу після укладення енергосервісного договору надає кожного півріччя Держенергоефективності інформацію про результати його виконання за формою, визначеною Держенергоефективності. З огляду на це, довідково інформуємо, що на офіційному сайті Держенергоефективності розміщено інформацію щодо енергосервісу за посиланням: https://saee.gov.ua/uk/content/energoservis_1 Крім того на сайті decentralization.gov.ua можна додатково ознайомитись з рекомендаціями для органів місцевого самоврядування з впровадження енергоефективних заходів на рівні територіальних громад за посиланням: https://decentralization.gov.ua/news/15441 Водночас пропонується переглянути вебінар, що проведений Міністерством за підтримки проєкту ГЕФ/ПРООН “Усунення бар’єрів для сприяння інвестиціям в енергоефективність громадських будівель у малих та середніх містах України за допомогою застосування механізму ЕСКО” на тему: “Нові можливості для впровадження енергоефективних заходів за допомогою енергосервісу”, за посиланням: http://surl.li/lsfkn З огляду на викладене, механізм закупівлі послуг енергосервісу відповідно до Особливостей на період воєнного стану та 90 днів з дня його припинення або скасування, спрощує процедури публічних закупівель енергосервісу, пришвидшує процес залучення інвестицій в проекти з підвищення 6 енергоефективності енергоспоживчої інфраструктури соціально-гуманітарної сфери та інших об’єктів життєдіяльності громад. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Ганна МЕДВЄДНІКОВА Інна Новгородська, 596-68-46