<b>Запит від:</b> Запит від Управління міського господарства Мукачівської міської ради <b> Тема розширена:</b> після рішення АМКУ не розблокована закупівля <b>Суть питання:</b> По закупівлі Послуги з розроблення Комплексного плану просторового розвитку території Мукачівської міської територіальної громади Мукачівського району Закарпатської області,UA-2023-08-28-006034-a. Після рішення АМКУ не розблокована закупівля <b> Номер відповіді:</b> 663/2023

<b>Запит від:</b> Запит від EFAFLU Bombas e Ventiladores, S.A - Португалія <b> Тема розширена:</b> Ступінь локалізації товару <b>Суть питання:</b> Виробництво насосів в Португалії. Показники МВ, ІВ рівні 0 Як нам правильно розрахувати ступінь локалізації товару, щоб наші насоси потрапили на площадку PROZORRO та приймали участь в тендерах? <b> Номер відповіді:</b> 664/2023

1.Щодо базового рівня споживання 2.Щодо способів здійснення закупівлі послуг енергосервісу 3.Щодо закупівлі енергосервісу шляхом проведення відкритих торгів --- Документ: fd9a321a-cbcf-444f-a42f-e7a89a37cca5.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На № від Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо Особливостей здійснення закупівлі послуг енергосервісу Закон України “Про публічні закупівлі”(далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Постановою Кабінету Міністрів України № 621 (далі - постанова № 621) від 19.06.2023, яка набула чинності 21.06.2023, було внесено зміни до Особливостей та доповнено розділом “Особливості здійснення процедур закупівлі послуг енергосервісу”. Водночас пунктом 3 Особливостей передбачено, що положення частин п’ятої, шостої, восьмої (з урахуванням положень пунктів 68-76 цих особливостей) і дев’ятої статті 3 Законом застосовуються на умовах, визначених Законом. При цьому закупівлі енергосервісу, що розпочаті до набрання чинності постанови № 621, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. 2 Водночас Закон України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (далі - Закон про енергосервіс) встановлює правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності. Сфера застосування цього Закону визначена статтею 2 Закону про енергосервіс. Так, відповідно до пункту 2 і 3 частини першої статті 1 Закону про енергосервіс визначено, що енергосервіс - комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів. При цьому енергосервісний договір - договір, предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів. Виходячи з викладеного, замовники здійснюють закупівлі енергосервісу відповідно до Закону про енергосервіс з урахуванням положень, визначених пунктами 68-76 Особливостей. Щодо базового рівня споживання Відповідно до пункту 69 Особливостей для проведення процедури закупівлі енергосервісу базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг як значення у натуральних показниках обсягів річного та помісячного споживання визначається відповідно до методики, затвердженої Мінінфраструктури. За відсутності методики визначення базового рівня споживання паливно- енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг визначається як усереднене значення у натуральних показниках обсягів річного та помісячного споживання за 2019 та 2021 роки паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг об’єктом енергосервісу із зазначенням обсягів споживання кожного виду паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг. 3 Так, Наказом Мінінфраструктури від 06.07.2023 № 578 затверджено “Методику визначення базового річного рівня споживання паливно- енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг” (далі – Методика). Згідно із пунктом 1 Методики встановлюється механізм визначення базового річного рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово- комунальних послуг (далі - базовий річний рівень споживання) у разі виявлення не дотримання повітряно-теплового режиму, рівня освітлення, інших вимог утримання будівель, що визначені санітарними нормами та правилами в галузі організації праці, утримання будинків, будівель, споруд (далі - недотримання вимог). Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, альтернативних видів рідкого та твердого палива, енергозбереження, забезпечення енергетичної ефективності. Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України атвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 676, Держенергоефективності є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно- енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива. Тому, з питань щодо базового рівня споживання рекомендується звертатися до Мінінфраструктури та Держенергоефективності. Щодо способів здійснення закупівлі послуг енергосервісу Відповідно до Особливостей закупівлі енергосервісу здійснюються відповідно до Закону про енергосервіс з урахуванням положень, визначених цим розділом особливостей. Так, відповідно до пункту 72 Особливостей та частини першої статті 3 Закону про енергосервіс, закупівлі енергосервісу можуть здійснюватися у один із таких способів: 1. Застосування процедури відкритих торгів; 4 2. Застосування переговорної процедури закупівлі, яка застосовується виключно у випадках, передбачених пунктом 1 частини другої статті 40 Закону; 3. Без застосування відкритих торгів за наявності одночасно двох підстав таких підстав: 1) закупівля енергосервісу здійснюється для впровадження комплексу робіт (енергоефективних заходів) на об’єкті енергосервісу із рівнем скорочення споживання та/або витрат на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг не менш як 50 відсотків відносно базового річного рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово- комунальних послуг за енергосервісним договором. Комплекс робіт (енергоефективних заходів) та розрахунок рівня скорочення споживання відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг за енергосервісним договором повинні відповідати рекомендаціям та розрахункам, що містяться в енергетичному сертифікаті або у звіті з енергоаудиту об’єкта енергосервісу; 2) виконавець енергосервісу має досвід виконання енергосервісного договору із рівнем скорочення споживання та/або витрат на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг не менш як 50 відсотків відносно базового річного рівня споживання паливно- енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг із підтвердженням досягнення зазначеного показника скорочення споживання шляхом представлення актів виконання зобов’язань за енергосервісним договором та відповідних розрахунків за один календарний рік. Щодо закупівлі енергосервісу шляхом проведення відкритих торгів Відповідно до пункту 70 Особливостей тендерна документація, крім складових, що визначені законодавством, повинна містити базовий річний рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг в цілому за календарний рік та кожний місяць у натуральних показниках та у грошовій формі за цінами (тарифами), чинними на дату оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі. Базовий річний рівень не затверджується виконавчим органом відповідної місцевої ради або місцевим органом виконавчої влади (щодо об’єктів комунальної власності) та не затверджується центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить замовник енергосервісу (щодо об’єктів державної власності). 5 При цьому відповідно до пункту 71 Особливостей у разі проведення процедури відкритих торгів для укладення енергосервісного договору замовник енергосервісу може не оприлюднювати в електронній системі закупівель інформацію з обмеженим доступом або інформацію, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці і порядку. Перелік такої інформації визначається відповідно до Законів України “Про доступ до публічної інформації” та “Про державну таємницю”. Відповідно до частини другої статті 3 Закону про енергосервіс у разі здійснення закупівлі енергосервісу за процедурою відкритих торгів строк для подання тендерних пропозицій встановлюється відповідно до абзацу другого частини третьої статті 20 Закону України “Про публічні закупівлі”, розкриття тендерних пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацом третім частини першої статті 28 Закону України “Про публічні закупівлі”, розгляд та оцінка тендерних пропозицій відбуваються у порядку, передбаченому частинами другою та дванадцятою статті 29 Закону України “Про публічні закупівлі”. Водночас згідно з частиною третьою статті 3 Закону про енергосервіс тендерна документація має містити інформацію зазначеною в даній частині. Також згідно Особливостей замовник енергосервісу після укладення енергосервісного договору надає кожного півріччя Держенергоефективності інформацію про результати його виконання за формою, визначеною Держенергоефективності. З огляду на це, довідково інформуємо, що на офіційному сайті Держенергоефективності розміщено інформацію щодо енергосервісу за посиланням: https://saee.gov.ua/uk/content/energoservis_1 Крім того на сайті decentralization.gov.ua можна додатково ознайомитись з рекомендаціями для органів місцевого самоврядування з впровадження енергоефективних заходів на рівні територіальних громад за посиланням: https://decentralization.gov.ua/news/15441 Водночас пропонується переглянути вебінар, що проведений Міністерством за підтримки проєкту ГЕФ/ПРООН “Усунення бар’єрів для сприяння інвестиціям в енергоефективність громадських будівель у малих та середніх містах України за допомогою застосування механізму ЕСКО” на тему: “Нові можливості для впровадження енергоефективних заходів за допомогою енергосервісу”, за посиланням: http://surl.li/lsfkn З огляду на викладене, механізм закупівлі послуг енергосервісу відповідно до Особливостей на період воєнного стану та 90 днів з дня його припинення або скасування, спрощує процедури публічних закупівель енергосервісу, пришвидшує процес залучення інвестицій в проекти з підвищення 6 енергоефективності енергоспоживчої інфраструктури соціально-гуманітарної сфери та інших об’єктів життєдіяльності громад. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Ганна МЕДВЄДНІКОВА Інна Новгородська, 596-68-46

<b>Запит від:</b> Запит від Кравець Ярослава <b> Тема розширена:</b> щодо реалізації грантових коштів з урахування положень ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Добрий день. Прошу надати роз'яснення з приводу питання реалізації грантів бюджетними установами, що отримані ними від міжнародних організацій, але які не є Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком та іншими міжнародними валютно кредитними організаціями. Наразі українські державні установи та організації отримують багато грантів від Європейського Союзу, USAID, Державного Департаменту США тощо для реалізації конкретних заходів у сфері освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення. Отримання гранту передбачає оплату товарів, робіт та послуг, наданих за грантом, а також оплату послуг експертів та менеджерів гранту, що визначені Грантовою угодою. Реалізація кожного грантового заходу передбачає свої граничні суми, які виділяються грантовим донором та відповідно до яких не передбачено дотримання принципів максимальної економії, оскільки по факту такі кошти надані іноземним донором для спеціального використання та задля використання в повному обсязі наданих сум Крім того, оскільки у більшості випадків гранти надаються у валюті, то під час конвертації цих валют у гривні, виходить, що суми значно перевищують 100 тисяч грн. як граничні межі для здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель, однак наявність конкретної мети використання коштів, строків проведення заходів (та придбання товарів) та конкретних суб'єктів реалізації гранту, що визначені вже укладеною Грантовою угодою між донором та бенефіціаром, унеможливлює застосування конкурентних процедур закупівель. Прошу надати роз'яснення: 1) Чи поширює свою дію ЗУ "Про публічні закупівлі" на використання коштів отриманих за Грантовою Угодою. 2) Які механізми реалізації грантових коштів з урахуванням положень ЗУ "Про публічні закупівлі", особливого принципів добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, оскільки в більшості випадків, у грантах, застосування цих принципів є або неможливим, або недоцільним. <b> Номер відповіді:</b> 660/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості). Відповідно до частини першої статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України , з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону. При цьому відповідно до Закону України “Про міжнародні договори України” надання Верховною Радою України згоди на обов’язковість міжнародного договору України відбувається шляхом ратифікації міжнародного договору. Статтею 9 Закону України “Про міжнародні договори України” визначено чіткий перелік міжнародних договорів України, які підлягають ратифікації, зокрема, загальноекономічні (про економічне та науково-технічне співробітництво), з загальних фінансових питань, з питань надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям , а також про одержання Україною від іноземних держав і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України та інші. Таким чином, якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений  Законом та Особливостями, застосовуються положення міжнародного договору України.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> щодо п. 31 Особливостей (продовження строку дії ТП) <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 31 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178 (зі змінами, далі – Особливості), замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій та у разі необхідності учасник процедури закупівлі має право з власної ініціативи продовжити строк дії своєї тендерної пропозиції, повідомивши про це замовникові через електронну систему закупівель. На сьогодні електронна система закупівель не передбачає окремої опції для замовника подати всім учасникам/окремому учаснику вимогу про продовження строку дії тендерних (тендерної) пропозицій (пропозиції), у учасників відсутня технічна можливість надати відповідь на вимогу замовника щодо продовження строку дії тендерної пропозиції через електронну систему закупівель, а також відсутня технічна можливість учаснику з власної ініціативи продовжити строк дії своєї тендерної пропозиції в електронній системі закупівель. У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення у який спосіб замовник може звернутися до учасників з вимогою про продовження строку дії їх тендерних пропозицій, у який спосіб учасник може надати відповідь на звернення замовника про продовження строку дії тендерної пропозиції, а також у який спосіб учасник може з власної ініціативи продовжити строк дії своєї тендерної пропозиції. Чи може така вимога, відповідь на таку вимогу та окреме звернення учасника щодо продовження строку дії тендерної пропозиції бути направлена у паперовому вигляді поштою або у вигляді електронного документа електронною поштою, тощо? Дякуємо <b> Номер відповіді:</b> 661/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Андросюк Зоряна Петрівна <b> Тема розширена:</b> Відкриті торги з особливостями <b>Суть питання:</b> Чи має право замовник закупівлі укладати договір, якщо учасник не виконав вимогу про усунення невідповідностей протягом 24 годин, а зробив це через два дні? «Реконструкція існуючих приміщень загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів під дитячий навчальний заклад в с. Гамаліївка Пустомитівського району Львівської області. Коригування». очікувана вартість 35 263 702,80 UAH UA-2023-08-17-012723-a ● b7a2a54fe57b4e45a49b3a20d3af35f3 <b> Номер відповіді:</b> 662/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей розглянуте в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. - учасник не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї тендерної пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених замовником невідповідностей, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти Харківської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Відповідно до Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом МЕРТУ від 18.02.2020 № 275, аналіз ринку здійснюється шляхом використання як загальнодоступної інформації щодо цін та асортименту товарів, робіт і послуг, яка міститься у відкритих джерелах (у т. ч. на сайтах виробників та/або постачальників відповідної продукції, спеціалізованих торгівельних майданчиках, в електронних каталогах, рекламі, прайс-листах, в електронній системі закупівель “ProZorro“та на аналогічних торгівельних електронних майданчиках, дані спеціалізованих інформаційно-аналітичних видань, офіційних статистичних видань, в т.ч. іноземних, тощо) так і інформації, отриману шляхом проведення ринкових консультацій. Використання такого інструменту, як ринкові консультації, дозволяє визначити структуру ринку, ступінь конкуренції та можливі варіанти предмету закупівлі з урахуванням інновацій та нових технічних рішень. Питання; – чи можуть вважатися «офіційним статистичним виданням» середньомісячні ціни (на товар), що оприлюднені на офіційному сайті (Державна служба статистики України (ukrstat.gov.ua), відповідно по областях країни? - чи можуть вважатися «офіційним статистичним виданням» середньомісячні ціни (на товар), довідки, що надаються головними управліннями статистики по областях за замовленням підприємствам? Дякуємо <b> Номер відповіді:</b> 652/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей. Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону з урахуванням Особливостей, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема методу порівняння ринкових цін. Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. Поряд з цим відповідно до Положення про Державну службу статистики України (далі – Держстат України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 481, Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України та який бере участь у формуванні державної політики у сфері статистики і забезпечує її реалізацію. Держстат України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема організовує і проводить державні статистичні спостереження за економічною, соціальною, демографічною, екологічною, культурною ситуацією та ситуацією в інших сферах життя суспільства в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень (переписів, одноразових обліків, опитувань, вибіркових обстежень, у тому числі населення (домогосподарств) та забезпечує рівний доступ користувачів до офіційної державної статистичної інформації. При цьому Законом не визначено та не обмежено перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> Постанова № 10071 від 19.09.2023 <b>Суть питання:</b> 21.09.2023 постанова щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану № 10071 від 19.09.2023 була прийнята Верховною Радою України, постановою зокрема передбачено: 1. Кабінету Міністрів України гарантувати виконавцям державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із їх виконанням, а також суми прибутку (постачальницької винагороди) у складі вартості (ціни) товарів, робіт і послуг оборонного призначення, відповідно до умов державних контрактів (договорів). 2. Рівень прибутку у складі вартості (ціни) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель визначається рішеннями Кабінету Міністрів України, які були чинними станом на 24 лютого 2022 року, із урахуванням особливостей, передбачених пунктом 3 цієї Постанови, та не може бути зменшений державними замовниками. 3. Рівень прибутку у складі вартості (ціни) державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку безпілотних систем (безпілотних авіаційних комплексів, безпілотних літальних апаратів, безпілотних наземних (роботизованих) комплексів, безпілотних водних (плаваючих) комплексів) вітчизняних виконавців визначається окремими рішеннями Кабінету Міністрів України. У зв’язку х цим виникає ряд питань: Як замовнику вірно розтлумачити норми цієї постанови № 10071 від 19.09.2023? У постанові № 10071 від 19.09.2023 йдеться що рівень прибутку визначається рішеннями уряду які були чинними станом на 24.02.2022. Мається на увазі Постанова Уряду №309 про від 17.03.2021? Чи йдеться про Постанову Уряду 363? Можливо це відсилка на інші постанови? Що означає формулюваггя "та не може бути зменшений державними замовниками"? Чи потрібно замовнику який закуповував по калькуляції ВИТРАТ без прибутку зробити ревізію раніше заключених договорів? Можливо передбачені ще якісь дії замовника? Чи можна донараховувати прибуток по старим договорам якщо були договори по собівартості? На які нормативно- правові акти спиратись? <b> Номер відповіді:</b> 654/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради <b> Тема розширена:</b> Закупівля послуг природного газу <b>Суть питання:</b> Добрий день. Можливо зможете допомогти, як діяти в ситуації. В цьому році перший рік необхідно договір на постачання природного газу проводити через елетронну систему прозоро. Ми комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради. Маємо котельню, в якій встановлений єдиний вузол обліку, який розподіляє теплову енергію на житлові будинки поруч та на власні потреби підприємства. Раніше укладали прямий договір з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг». Оскільки ми є комунальною установою, яка сплачує за спожитий газ з власних коштів, то для нас немає фіксованої суми за м3, а ціна визначається щомісячно за спеціальною формулою. Тобто, в договорі сума не може бути прописана і ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відмовляється вносити «плаваючу» суму в договір. Тобто, з одного боку ми закуповуємо частину природного газу за обсягом І (для потреб населення) з конкретною фіксованою ціною, а іншу частину для власних потреб за обсягом ІІ, де немає конкретної суми. В свою чергу, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відмовляється укласти два окремих договори. Підскажіть, як правильно провести дану закупівлю? Намагались поспілкуватись з колегами, але на жаль подібної ситуації не знайшли. , ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відмовляється йти на будь яку зустріч. <b> Номер відповіді:</b> 655/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах  від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ( Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) , від 19.09.2023   № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо скорочення підстав) , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Водночас відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2022 р. № 812 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам" на ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" Кабінетом Міністрів України покладено спеціальні обов’язки відповідно до Закону України “Про ринок природного газу”. При цьому відповідно до пункту п'ятого розділу 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі- НКРЕКП) від 30.09.2015  № 2496 "Правила постачання природного газу" постачальник із спеціальними обов’язками - суб’єкт господарювання, на якого відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов’язки з постачання природного газу певній категорії споживачів та який не має права відмовити таким споживачам в укладенні договору постачання природного газу. Крім цього НКРЕКП, відповідно до положення, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (із змінами),  здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Водночас основними завданнями НКРЕКП є, зокрема державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, зокремв на ринках природного газу. Тому, з питання щодо діяльністі ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" пропонуємо звернутися до НКРЕКП.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Науково-дослідний інститут"Еластик" <b> Тема розширена:</b> Заміна вікон в будівлі вибитих вибуховою хвилею внаслідок збройної агресії рф <b>Суть питання:</b> Внаслідок ракетного обстрілу м. Києва вибуховою хвилею було вибито вікна в адміністративній будівлі. Чи можемо ми в даному випадку ввадати заміну вікон, які були зруйновані капітальним ремонтом? Якщо під капітальним ремонтом розуміють комплекс ремонтно-будівельних робітякі передбачають заміну, відновлення та модернізацію конструкції і обладнання будівлі у зв'язку з їх фізичною зношеністю та РУЙНУВАННЯМ. В свою чергу поточний ремонт це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій та інженерного обладнання. <b> Номер відповіді:</b> 656/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" та від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) (далі - Порядок). Визначення поняття “роботи” наведене у статті 1 Закону. Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Водночас відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об’єкта будівництва. Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням, зокрема положень кошторисних норм України “Настанови з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 (далі - Настанови). В Настанові поняття об’єкт будівництва визначено, як окремий будинок, будівля, споруда будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Поряд з цим згідно пункту 3.7 вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»  капітальний ремонт - сукупність робіт на об’єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території. ДБН А.2.2-3-2014. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності). Виходячи з вищезазначеного, при здійснені закупівлі робіт, зокрема капітального ремонту, визначення предмета закупівлі здійснюється за об’єктом будівництва, з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, та за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082. https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) (далі - Порядок). Визначення поняття “роботи” наведене у статті 1 Закону. Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Водночас відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об’єкта будівництва. Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням, зокрема положень кошторисних норм України “Настанови з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 (далі - Настанови). В Настанові поняття об’єкт будівництва визначено, як окремий будинок, будівля, споруда будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Поряд з цим згідно пункту 3.7 вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»  капітальний ремонт - сукупність робіт на об’єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території. ДБН А.2.2-3-2014. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності). Виходячи з вищезазначеного, при здійснені закупівлі робіт, зокрема капітального ремонту, визначення предмета закупівлі здійснюється за об’єктом будівництва, з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, та за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Степаненко Ірина Федорівна <b> Тема розширена:</b> Конфлікт Закону та Особливостей по встановленню торгової марки <b>Суть питання:</b> СКАРГА на бездіяльність ДП «ПРОЗОРРО» КНП «ІРПІНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА МІСЬКА ЛІКАРНЯ» (далі – Замовник або КНП «ІЦМЛ») проведено дві закупівлі № UA-2023-09-07-006618-a та № UA-2023-09-07-005980-a з використанням електронного каталогу. КНП «ІЦМЛ» при оголошенні запиту пропозицій по зазначених закупівлях, поряд з технічними вимогами, визначив конкретну торгову марку цих виробів, а саме: "ІGAR", Голнит. Зазначене ГРУБО ПОРУШУЄ вимоги статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), яка встановлює, що «Технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".» Я направила лист до КНП «ІЦМЛ» з проханням зупинити порушення чинного законодавства України, але Замовник у відповідь послався на начебто «дароване» їм право робити закупки по завищеній ціні у конкретних виробників з посиланням на п. 12 абз. 2 Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 та оголосило нову закупівлю UA-2023-09-28-009204-a з зазначенням конкретної торгової марки. Раніше такої тенденції не існувало і при застосуванні Особливостей здійснення публічних закупівель ВСІ замовники дотримувались вимог Закону. Також при проведенні вебінарів наголошувалось, що протиріччя між нормами Закону та Особливостей не може використовуватись для звуження кількості постачальників і замовники мають дотримуватись норм Закону у виконання ст. 19 Конституції України. З метою припинення тенденції порушення норм Закону я звернулась із скаргою до ДП «ПРОЗОРРО», яке за своєю статутною діяльністю здійснює обробку інформації від учасників закупівель, а також виступає основним ініціатором з нормативного урегулювання закупівель, в тому числі, з використанням електронного каталогу. На сьогодні відсутній порядок оскарження дій замовників при закупівлі товарів з використанням електронного каталогу. Позиція одностороннього застосування Особливостей при грубому порушенні Закону робить основну частину постачальників ПОВНІСТЮ не захищеними. Мої звернення до ДП «ПРОЗОРРО» повністю ігноруються, хоча повністю зрозуміла нагальність та невідкладність цього питання. Враховуючи зазначене, прошу вжити невідкладних заходів з припинення державними та комунальними підприємствами Закону, а також надати роз’яснення щодо протиріччя між нормами Закону та Особливостей в межах цієї скарги. Прошу розглянути цю скаргу в найкоротшій термін та відповідь направити до 04.10.2023 на [email protected] . 2 Додаток: 1. Копія скарги ФОП Степаненко І.Ф. від 25.09.2023 № 237. 2. Копія листа КНП «ІЦМЛ» ІМР КО від 20.09.2023 № 1301. 3. Копія листа ФОП Степаненко І.Ф. від 22.09.2023 № 236. 4. Скріншот вебінара. <b> Номер відповіді:</b> 657/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Яцун Дмитро Вікторович <b> Тема розширена:</b> Відсутність належного права <b>Суть питання:</b> З метою уникнення настання юридичних наслідків, прошу комісію з розгляду скарг щодо передачі державного та комунального майна звернути увагу відповідно до певного об'єкту та аукціону. Мною як учасником, переможцем в період часу який наданий законодавством направлено звернення орендодавцю балансоутримувачу про надання інформації,відомостей до об'єкту аукціону, технічні паспорти та інші підтверджуючі документи. Але на 29.09 23-го року договір є не підписаним, орендодавцем постійне уникання належної відповіді та забезпечення контролю передачі балансоутримуючим запрошуваних документів не було реалізовано. Прошу прийняти електронну скаргу таку яка надана як вимушений захід <b> Номер відповіді:</b> 659/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. Зважаючи на те, що  відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483 "Деякі питання оренди державного та комунального майна" державне підприємство “Прозорро.Продажі”, що належить до сфери управління Міністерства економіки України, є відповідальним за забезпечення функціонування електронної торгової системи - адміністратором електронної торгової системи, питання відноситься до компетенції іншого структурного підрозділу Мінекономіки. Тому пропонуємо надсилати його як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472