<b>Запит від:</b> Запит від КУ "Одеський академічний театр музичної комедії ім. М.Водяного" <b> Тема розширена:</b> Закупівля електричної енергії <b>Суть питання:</b> Як діяти Замовнику в ситуації з закупівлею електричної енергії, якщо з 01.01.2026 року постачальниками застосовується новий порядок для площадок групи "А", а саме середньозважена ціна визначається за погодинними цінами та погодинними обсягами споживання, а Законодавство у сфері публічних закупівель не змінилося, а саме пп.7 п.19 Особливостей. <b> Номер відповіді:</b> 127/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 26.02.2026 № 3322-07/19624-06 "Щодо застосування стимулюючих коефіцієнтів" та у запиті № 103/2026 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=19624 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6e87f8f3-e09d-4462-bf8d-fe9966644cc6?lang=uk-UA Водночас повідомляємо, що наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 затверджені методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з метою формування єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації та проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу) і мають рекомендаційний характер. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://bit.ly/44BMU1G

<b>Запит від:</b> Запит від Консорціум "НЕКСОР" <b> Тема розширена:</b> Ліцензія <b>Суть питання:</b> Чи є правомірним участь Консорціуму як об’єднання учасників у процедурах публічних закупівель із поданням у складі тендерної пропозиції копії ліцензії одного з його учасників у порядку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» з подальшим укладанням та виконанням договору про закупівлю Консорціумом. Так як відповідно до пункту 11 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» діяльність з виробництва та продажу засобів індивідуального захисту підлягає ліцензуванню. Згідно з частиною шостою статті 42 Закону України «Про Національну поліцію» та частиною третьою статті 15 Закону України «Про Національну гвардію України» до засобів індивідуального захисту належать, зокрема, шоломи, бронежилети та інше спеціальне екіпірування. Таким чином, діяльність з виробництва та продажу бронежилетів, складовими яких є бронеплити та плитоноски, може здійснюватися виключно за наявності відповідної ліцензії. Частиною другою статті 13 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» встановлено, що суб’єкт господарювання має право здійснювати види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, з дня внесення відомостей до ліцензійного реєстру щодо рішення органу ліцензування про видачу йому ліцензії Разом із тим, пунктом 2 частини другої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у разі якщо переможцем процедури закупівлі є об’єднання учасників, копія ліцензії або документа дозвільного характеру подається одним з учасників такого об’єднання, за умови якщо вимога про надання такого документа була встановлена замовником. Таким чином, Закон України «Про публічні закупівлі» дозволяє консорціуму, як об’єднанню юридичних осіб, приймати участь в публічних закупівлях, укладати та виконувати договори, що укладаються за результатами процедур публічних закупівель без отримання окремої ліцензії, за умови наявності ліцензії в учасника консорціуму. Один з учасників Консорціуму має чинну ліцензію на виробництво та продаж засобів індивідуального захисту. Усі операції, які за своїм змістом можуть бути віднесені до виробництва засобів індивідуального захисту, включаючи виготовлення бронеелементів, зберігання компонентів, комплектацію готових виробів та їх облік, здійснюються виключно на виробничих і складських потужностях учасника Консорціуму, який є суб’єктом господарювання, що має чинну ліцензію на виробництво та продаж засобів індивідуального захисту, видану на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України № 356 від 30 травня 2024 року. При цьому Консорціум не створює та не планує створювати власної окремої матеріально-технічної бази, не здійснює самостійних виробничих операцій і не провадить діяльність, яка за своїм змістом підлягає ліцензуванню. Крім того, створення Консорціумом окремої матеріально-технічної бази для отримання власної ліцензії фактично призвело б до дублювання функцій учасника, який уже має необхідні виробничі потужності, персонал та інфраструктуру, і нівелювало б саму економічну та правову мету створення консорціуму як форми координації спільної діяльності, а не окремого виробничого суб’єкта. <b> Номер відповіді:</b> 125/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідь на питання міститься в запиті № 950/2020, 877/2022, 308/2025, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a540710-0cc6-450c-82fa-76d35d00e843&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f9fc0a33-928e-45fe-8c0e-601aea975a39&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/9e8e6263-e6db-4ee7-8efb-70559d9a5e28?lang=uk-UA Зокрема у попередніх відповідях зазначено, що пунктом 2 частини другої статті 41 Закону визначено, що переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. У разі якщо переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є об’єднання учасників, копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об’єднання учасників. Водночас Закон України “Про ліцензування видів господарської діяльності” регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності. Таким чином, у разі якщо переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є об’єднання учасників, копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об’єднання учасників відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі або вимог замовника під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі Відповідь на питання міститься в запиті № 950/2020, 877/2022, 308/2025, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування норм про підвищення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків, яке застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), а також змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати ціну за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю, більше ніж на 50 відсотків <b>Суть питання:</b> Постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2025 р. № 1067 (далі – Постанова № 1067) та постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2026 р. № 112 (далі – Постанова № 112) внесено зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Постанова № 1178, Особливості). Зазначеними змінами передбачено можливість збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у кожному окремому випадку зміни ціни (без обмеження кількості таких змін), за умови що змінена ціна за одиницю товару не перевищує початкову ціну, визначену договором про закупівлю, більш ніж на 50 відсотків. Разом з тим пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що ціна за одиницю товару може бути збільшена не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, при цьому загальне збільшення ціни за одиницю товару не повинно перевищувати 10 відсотків від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю. У зв’язку з внесенням зазначених змін під час виконання договорів про закупівлю виникають питання щодо визначення граничного розміру збільшення ціни за одиницю товару. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 19 Закону України «Про правотворчу діяльність» закони мають вищу юридичну силу, ніж підзаконні нормативно-правові акти, зокрема постанови Кабінету Міністрів України, та є обов’язковими до виконання на території України. Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» уряд видає постанови і розпорядження на основі та на виконання Конституції і законів України. Крім того, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.10.2024 у справі № 918/779/23, від 06.02.2025 у справі № 910/5182/24 та від 18.02.2025 у справі № 925/889/23 викладено правову позицію, відповідно до якої загальне збільшення ціни за одиницю товару під час виконання договору про закупівлю не повинно перевищувати 10 відсотків від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору. Суд також звернув увагу, що підвищення ціни понад зазначену межу може призводити до неефективного використання бюджетних коштів та бути підставою для визнання відповідних додаткових угод недійсними. Враховуючи, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України та забезпечує сталість і єдність судової практики, під час застосування норм законодавства необхідно враховувати правові висновки суду. Разом з тим Постанова № 1178 не змінює положень Закону України «Про публічні закупівлі», а лише встановлює особливості здійснення закупівель в умовах воєнного стану. Нормативні акти, які б призупиняли дію зазначеного Закону на період воєнного стану, відсутні. З огляду на викладене, з метою забезпечення однакового підходу до застосування підпункту 2 пункту 19 Особливостей під час виконання договорів про закупівлю, просимо надати роз’яснення з таких питань: У разі якщо під час виконання договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення відкритих торгів з особливостями (наприклад, на закупівлю дизельного пального), відбулося значне коливання ціни товару на ринку (понад 10 %), чи допускається укладення декількох додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товару (кожної до 10 %), якщо в результаті таких змін загальне підвищення перевищить 10 % від початкової ціни, але не більше ніж на 50 %? Чи підлягає у таких випадках застосуванню обмеження щодо загального збільшення ціни за одиницю товару в межах 10 % від ціни, визначеної при укладенні договору, як це зазначено у правових висновках Верховного Суду? <b> Номер відповіді:</b> 124/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті №115/2026, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6839f2a8-c772-4e99-97a9-24e83ea345b4?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ Білоцерківської міської ради дитячо-юнацька спортивна школа «Зміна»код ЄДРПОУ 38452340 <b> Тема розширена:</b> Закупівля природного газу <b>Суть питання:</b> 31.03.2026 р. закінчується договір на постачання газу з «Нафтогаз Трейдинг». Які наші дії? Зробити відкриті торги на 3 місяці, чи чекати продовження договору? <b> Номер відповіді:</b> 118/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Поряд з цим, згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. При цьому перелік випадків, коли придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, наведено у пункті 13 Особливостей. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у формі розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до Закону та Особливостей, з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями. При цьому будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство  економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках

<b>Запит від:</b> Запит від ДП МА "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Застосування вимог локалізації <b>Суть питання:</b> Вимога локалізації може застосовуватися, зокрема, у разі якщо замовник за результатами надання послуг або виконання робіт набуває у власність товари загальною вартістю 200 тис. грн та більше. У зв’язку з цим просимо уточнити, які саме ознаки свідчать про “набуття у власність товарів” замовником у межах виконання робіт або надання послуг. Зокрема, просимо роз’яснити: Чи пов’язується факт набуття у власність товарів із їх постановкою на баланс замовника або іншим бухгалтерським обліком як активу? Чи вважається набуттям у власність ситуація, коли товари (матеріали) використовуються підрядником під час виконання робіт, але як окремі об’єкти замовнику не передаються (наприклад, кабелі, кріплення, витратні матеріали тощо)? Чи правильно розуміти, що у випадку поточного ремонту, коли матеріали використовуються у процесі виконання робіт і стають складовою результату робіт, але не передаються як окремий товар, це не вважається набуттям у власність товарів у розумінні вимог локалізації? Які критерії або практичні ознаки рекомендується застосовувати замовнику для визначення наявності або відсутності факту набуття у власність товарів у таких випадках? <b> Номер відповіді:</b> 119/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в  Методичних рекомендаціях щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 ( Підрозділ II. Вимоги тендерної документації щодо забезпечення ступеня локалізації виробництва устаткування, що входить до складу технічного завдання (технічної специфікації) предмета закупівлі) . Ці рекомендації розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://me.gov.ua/view/bac36254-9e62-4e10-bed0-dc21e5a7eafb . А також в листі від 17.07.2025 № 3323-04/49130-07 “Про затвердження додаткового переліку товарів, до яких застосовується локалізація” та запиті № 215/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=49130 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/beb5235e-c433-40df-9159-562bb0709f34?lang=uk-UA Крім цього, 09.03.2026 ДУ “Професійні закупівлі” проведено вебінар на тему: "Як купувати з вимогою локалізації", який розміщений за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=3Zq-BGjXxvU

<b>Запит від:</b> Запит від ДП МА "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Відмова в участі <b>Суть питання:</b> Відповідно до підпункту 9 пункту 47 Особливостей, замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію, якщо: у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (для учасника – резидента). Згідно з пунктом 9 частини другої статті 9 зазначеного Закону, у Єдиному державному реєстрі повинна міститися інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, зокрема: • прізвище, ім’я, по батькові; • дата народження; • країна громадянства; • серія та номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство; • місце проживання; • реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); • характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). Разом з тим, при перевірці інформації про учасника у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб (скріншот додається) встановлено, що у відкритій частині реєстру відображається лише частина зазначених відомостей, а саме: • прізвище, ім’я, по батькові; • громадянство; • місце проживання; • тип бенефіціарного володіння; • відсоток частки статутного капіталу або права голосу. При цьому у відкритій частині Єдиного державного реєстру відсутня дата народження кінцевого бенефіціарного власника, а також інші дані, визначені пунктом 9 частини другої статті 9 Закону. Водночас частиною першою статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб…» передбачено, що відомості з Єдиного державного реєстру є відкритими та загальнодоступними, крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних. При цьому законодавством не встановлено, що дата народження кінцевого бенефіціарного власника належить до паспортних даних, які не підлягають відображенню у відкритій частині ЄДР. Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України №1178 не передбачено винятку, який дозволяє замовнику не перевіряти інформацію, передбачену пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, у разі якщо така інформація не відображається у відкритій частині Єдиного державного реєстру. Крім того, у Єдиному державному реєстрі замість інформації про характер та міру бенефіціарного володіння, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, відображається інша інформація, а саме: • тип бенефіціарного володіння; • відсоток частки статутного капіталу або права голосу. У зв’язку з просимо роз’янень щодо належного виконання замовником вимог підпункту 9 пункту 47 Особливостей: 1. Чи може замовник вважати, що у Єдиному державному реєстрі наявна інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, якщо у відкритій частині реєстру відсутня дата народження кінцевого бенефіціарного власника? 2. Чи належить дата народження фізичної особи до паспортних даних, які відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб…» не підлягають відображенню у відкритій частині Єдиного державного реєстру? 3. Чи може замовник відхилити тендерну пропозицію відповідно до підпункту 9 пункту 47 Особливостей у випадку, коли частина інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, не відображається у відкритій частині ЄДР? 4. Чи може замовник вважати виконаною вимогу щодо наявності інформації про характер та міру бенефіціарного володіння, якщо у Єдиному державному реєстрі відображено тип бенефіціарного володіння та відсоток частки статутного капіталу? 5. Яким чином замовник повинен здійснювати перевірку повноти інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, у разі якщо частина таких відомостей не відображається у відкритому доступі Єдиного державного реєстру? <b> Номер відповіді:</b> 120/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах   від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників" , від 13.03.2026 № 3323-04/24640-06 "Щодо додаткового інформування про кінцевих бенефіціарних власників" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=18059 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24640 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 42 Особливостей замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі. Водночас згідно з пунком 6 частини першої статті 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є Міністерство юстиції України, яке вживає організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 зі змінами, Мін’юст надає роз’яснення з питань, пов’язаних з його діяльністю та діяльністю його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються. Тому, з порушених питань пропонується звернутися до Мін’юсту.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Шевченківської сільської ради <b> Тема розширена:</b> Розподілення суми договору на декілька років <b>Суть питання:</b> Маємо договір на Капітальний ремонт системи опалення в приміщенні ОНЗ. Відкриті торги було проведене у жовтні 2025 року, договір заключили на 2 роки, 2025-2026 рр, У 2025 році використали суму, що була на залишку загального фонду місцевого бюджету, а решту суми по договору, планували виконати у 2026 році. Але, аналізуючи ситуацію із стрімким підняттям цін розуміємо, що кошти які заплановані на виконання договору у 2026 році не вистачить. Чи можна додатковою угодою до договору від 22.10.2025 року розділити суму ще і на 2027 рік? <b> Номер відповіді:</b> 121/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) та в запиті № 106/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef4a4345-b2d0-4bfa-9831-7082f00168ec&lang=uk-UA Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://surl.li/zeygcw

<b>Запит від:</b> Запит від КУ "ЦФГОЗО Біляївської МР" <b>Суть питання:</b> КУ «ЦФГОЗО Біляївської МР» закупила для закладів освіти модульні укриття. Їх встановили. На даний час потрібно підключити ці укриття до мережі електропостачання. Виникло питання, який вид предмету закупівлі буде вірним: роботи чи послуги поточного ремонту електричної мережі закладів. Чи являється електрофікація модульних укриттів послугою поточного ремонту електромережі закладу освіти? <b> Номер відповіді:</b> 122/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 512/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" <b> Тема розширена:</b> Щодо відсутності відомостей про кінцевого бенефіціарного власника <b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII(далі – Закон) АТ «Укрнафта» (ідентифікаційний код юридичної особи 00135390) є замовником та здійснює закупівлю товарів, робіт та послуг відповідно до умов Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.202 зі змінами (далі – Особливості). Відповідно до вимог п.9, п.11, п.13 Особливостей звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг) у визначеному цими пунктами обсязі. При цьому згідно з Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (№ 361-ІХ) визначення кінцевого бенефіціарного власника наведено у пункті 30 статті 1, зокрема, однією з ознак визначення кінцевого бенефіціарного власника є наступна ознака: «Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.» Враховуючи вищевикладене просимо надати роз’яснення щодо того, яку інформацію на виконання вимог п.9,11,13 Особливостей має розмістити в електронній системі закупівель замовник, якщо учасник проінформував його про відсутність кінцевого бенефіціарного власника та/або в разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в графі «інформація про кінцевого бенефіціарного власника» вказано «відомості відсутні»? <b> Номер відповіді:</b> 123/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 6 статті 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є Міністерство юстиції України, яке вживає організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 зі змінами, Мін’юст надає роз’яснення з питань, пов’язаних з його діяльністю та діяльністю його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються. Тому із зазначеного у зверненні питання пропонується звернутися до Мін’юсту. Крім цього, зазначаємо, що питання стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника викладено в листах від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників" , від 13.03.2026 № 3323-04/24640-06 "Щодо додаткового інформування про кінцевих бенефіціарних власників" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=18059 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24640

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> Стаття 7 Рамкової угоди <b>Суть питання:</b> Статтею 7 Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility ( далі Рамкова угода) зокрема передбачено що у рамках цього зобов’язання Україна повинна в тому числі повинна : … b. досягти рішучого прогресу в напрямку створення надійної рамкової основи для боротьби із шахрайством; .. d. створити належні механізми та вжити заходів для ефективного запобігання, виявлення та усунення незаконних дій, шахрайства, корупції та іншу незаконну діяльність, що впливає на фінансові інтереси Союзу, включаючи конфлікти інтересів, а також для посилення боротьби проти відмивання грошей, організованої злочинності, неналежного використання державних коштів, фінансування тероризму, уникнення від сплати податків, податкового шахрайства та ухилення від сплати податків, іншої незаконної діяльності, що впливає на кошти, які надаються в рамках Ukraine Facility, одночасно створюючи механізми та вживаючи заходів для підтримки зусиль з деолігархізанії; e. вживати належних заходів для розслідування та притягнення до відповідальності за кримінальні правопорушення, що впливають на фінансові інтереси Союзу; g. регулярно перевіряти належне використання наданого фінансування згідно з усіма відповідними правилами, зокрема, щодо запобігання, виявлення та усунення незаконних дій, шахрайства, корупції або будь-якої іншої незаконної діяльності, що впливають на фінансові інтереси Союзу, включаючи конфлікти інтересів. У зв’язку з цим виникає питання: чи передбачає стаття 7 Рамкової угоди обов’язок замовників під час проведення закупівель зазначати у тендерній документації, проєктах договорів або інших документах конкретні механізми та заходи, спрямовані на запобігання і виявлення шахрайства, корупції та інших порушень, що можуть впливати на фінансові інтереси Європейського Союзу? Іншими словами, яким саме чином замовники повинні забезпечувати виконання положень статті 7 Рамкової угоди на практиці? Чи йдеться у цьому випадку про загальні системні вимоги до реалізації Плану України в межах інструменту Ukraine Facility, а не про прямий обов’язок відображати такі механізми безпосередньо в документах конкретної процедури закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 109/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 22.11.2025 №3323-04/79984-06 “Щодо внесення змін до особливостей для закупівель в рамках Ukraine Facility”, який розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: При цьому зазначаємо, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1318 “Деякі питання реалізації інструменту Ukraine Facility” Міністерство економіки визначено Національним координатором, який діє як єдиний контактний пункт між державними органами та Європейською Комісією для забезпечення загального процесу координації дій з надання допомоги згідно з інструментом Ukraine Facility (в рамках Компонентів I, II та III) і забезпечення захисту фінансових інтересів Європейського Союзу, з питань реалізації положень Рамкової Угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування ЄС для України згідно з інструментом Ukraine Facility, у тому числі щодо Плану України,  схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244-р., за потреби пропонується додатково звертатися до Управління координації впровадження Плану України Мінекономіки листом за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2,  вказуючи адресатом Управління координації впровадження Плану України. Водночас зазначаємо, що за довідковою інформацією можна звернутись до Управління координації впровадження Плану України за телефонами: 200-47-73*3601; *3887; *3834; *3824.

<b>Запит від:</b> Запит від Господарський суд Житомирської області <b> Тема розширена:</b> пп.7 п.19 Особливостей <b>Суть питання:</b> Замовником укладено Договір на постачання електричної енергії (споживач групи А зі встановленим локальним устаткуванням збору і обробки даних ЛУЗОД) з урахуванням Методичних рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджених наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712. Договором передбачений механізм зміни фактичної ціни за одиницю товару за пп.7п.19 Особливостей у разі зміни регульованих цін (тарифів) та середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед» за відповідний розрахунковий період на підставі формульного розрахунку з урахуванням погодинної ціни на ринку та погодинного фактичного обсягу споживання. Враховуючи вищезазначене просимо надати офіційне роз’яснення : чи потребує зміна істотних умов Договору на підставі даного пункту Особливостей щомісячного укладення Додаткових угод, що фіксують ціну за одиницю товару в кожному розрахунковому періоді, або ж достатньо акта, яким передбачено, що він є правочином, спрямованим на розрахунок (зміну) ціни за одиницю Товару за розрахунковий період. <b> Номер відповіді:</b> 110/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах №№ 225/2025, 211/2023 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/1e454c75-eed8-4ce0-ac9b-3bbbc144d5a9?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=08f53e8e-3c91-4572-9283-13bd12e3a6db&lang=uk-UA Водночас повідомляємо, що  наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 затверджені методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з метою формування єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації та проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу) і мають рекомендаційний характер. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://bit.ly/44BMU1G Принагідно інформуємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі “Публічні закупівлі” рубрики “Аналітика та методологія” розміщено “Огляд закупівельної практики щодо випадків внесення змін до істотних умов договору про закупівлю”, з яким пропонуємо ознайомитись за посиланням: https://me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=2049ebb8-abf3-45cc-be85-5ca5cf4b3ebb&title=OgliadZakupivelnoiPraktikiSchodoVipadkivVnesenniaZminDoIstotnikhUmovDogovoruProZakupivliu

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «Оператор ГТС України» <b> Тема розширена:</b> Локалізація <b>Суть питання:</b> Пункт 3 Особливостей передбачає, що положення пункту 6-1 розділу X Закону (щодо локалізації) не застосовуються замовниками у разі здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг, якщо країною походження таких товарів є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі (GPA) або з якою Україна уклала інші міжнародні договори, що містять положення про державні закупівлі. Водночас пункт 3 Порядку підтвердження ступеня локалізації (постанова КМУ № 861) вказує, що його дія не застосовується до закупівель, вартість яких дорівнює або перевищує суми, зазначені в Угоді GPA та інших міжнародних договорах. Виникає ситуація, коли учасники торгів надають пояснення про незастосування вимог локалізації на підставі країни походження товару (країна-сторона GPA), проте вартість закупівлі є нижчою за диференційовані пороги, встановлені цією Угодою для конкретних категорій замовників (наприклад, 400 000 СПЗ для підприємств, що працюють у спеціальних сферах). У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. Чи поширюється звільнення від вимог локалізації, передбачене п. 3 Особливостей, на закупівлі, вартість яких є нижчою за відповідні міжнародні вартісні межі (пороги) GPA, виключно на підставі походження товару з країни-учасниці GPA? 2. Чи вважається правомірним ненадання учасником технічних документів (зокрема сертифіката відповідності системи управління якістю ISO 9001), якщо замовник у тендерній документації передбачив можливість їх неподання у разі обґрунтування незастосування локалізації, але фактична сума закупівлі не досягає міжнародних порогів, визначених GPA для даного замовника? 3. Яка норма має пріоритет у частині визначення вартісних меж для звільнення від локалізації: загальні положення пункту 3 Порядку № 861 чи норми пункту 3 Особливостей № 1178, що уточнюють застосування Закону в період воєнного стану? <b> Номер відповіді:</b> 112/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2024 № 3323-04/50395-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (Щодо ступеню локалізації), що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50395 При цьому зазначаємо, що з питань Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами) необхідно звертатися до департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2,  вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись  за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.