<b>Запит від:</b> Запит від Кушаков Костянтин Олександрович <b> Тема розширена:</b> Законність укладання додаткових угод щодо продовження дії договору <b>Суть питання:</b> Між КП "Донецький регіональний центр поводження з відходами" та ТОВ "Хозхімсервіс" за наслідками переговорної процедури UA-2021-10-18-014732-c укладений договір №2-Т від 03.11.2021 про будівництво сміттєперевантажувальної станції із сортувальним обладнанням у м. Бахмут Донецької області. На теперішній час договір повністю не виконаний. Термін дії договору був встановлений до 31.12.2021. Проте сторони неодноразово продовжували строк його дії. Додатковою угодою від 30.05.2022 строк подовжений до 31.12.2023. На теперішній час м. Бахмут тимчасово окуповане. Інформація про стан незавершеного будівництва відсутня. Фінансування будівництва на 2023 рік замовником передбачено не було. Прошу повідомити чи законно укладати додаткові угоди про подовження дії договору при таких обставинах. Які дії повинні вчинити замовник та виконавець робіт у такому випадку, якщо фінансування не передбачено, стан будівництва не відомий, термін реального виконання робіт не може бути визначений з об'єктивних обставин? <b> Номер відповіді:</b> 759/2023

<b>Запит від:</b> Запит від ПП ЮФ "Світ права" <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення звіт про договір та моніторинг ДАСУ <b>Суть питання:</b> Добрий день! Відповідно до п. 23 Постанови КМУ №1178 Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України “Про публічні закупівлі”. У разі здійснення закупівлі із використанням електронного каталогу згідно з п. 68 Постанови КМУ №822 за результатами проведеного відбору постачальника через електронний каталог замовник оприлюднює звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до статті 10 Закону, тобто протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю. При цьому п. 10 Постанови КМУ №1178 передбачено, що за результатами здійснення закупівлі шляхом застосування відкритих торгів або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до цього пункту в електронній системі закупівель замовником оприлюднюється договір про закупівлю та додатки до нього відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей. Звіт про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель оприлюднюється відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей (крім закупівель із застосуванням електронного каталогу). Останнє речення можна трактувати з двох сторін: і як те, що закупівлі із застосуванням електронного каталогу відносять до закупівель без використання електронної системи закупівель, а тому потрібно публікувати звіт про договір відповідно до п. 68 Постанови КМУ №822; і як те, що закупівлі із застосуванням електронного каталогу є винятком в плані оприлюднення звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, а тому немає обов’язку в разі здійснення запиту пропозицій публікувати звіт про договір. Відтак, за результатами проведення запиту пропозицій Замовник розміщує в електронній системі сканований договір та всі додатки до нього протягом 10 робочих днів, згідно статті 10 Закону. У зв’язку з наведеним виникає ряд питань: 1) чи потрібно замовникам за результатами здійснення запиту пропозицій оприлюднювати звіт про договір укладений без використання електронної системи закупівель і якщо так, то як технічно це робити, адже відповідний звіт, передбачений п. 68 Постанови №822, замовник не розміщує самостійно, а формується він автоматично електронною системою закупівель після завершального етапу запиту пропозицій – публікації договору? ; 2) чи входить до повноважень Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів здійснення моніторингу саме закупівель що здійснюються через електронний каталог шляхом запиту пропозицій? <b> Номер відповіді:</b> 760/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне акціонерне товариство ПрАТ "Львівобленерго" <b>Суть питання:</b> За якою процедурою повинна здійснюватися закупівля послуг з зовнішнього аудиту для підприємств, що становлять суспільний інтерес. ст.29 ЗУ «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» передбачає проведення конкурсу аудиторським комітеттом Товариства і оголошення про нього на сторінці компанії. Поданням на розгляд Наглядовій двох кандидатів та затвердження кандидата на проведення аудитом Зборами Акціонерів. Також, в цій же статті вимагається дотримуватися порядку, визначеному Законом України "Про публічні закупівлі". Одночасне виконання цих двох вимог є неможливим, якщо оголошувати тендер- переможець один і угода укладається незалежно від рішення Зборів Акціонерів. Якщо ж не оголошувати тендер на Прозорро тоді вийде недотримання вимог до підприємств що є замовником відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі". Яким чином повинен проводитися відбір зовнішнього аудитора? Шляхом оголошення тендеру на Прозорро чи конкурсу на офіційній сторінці підприємсива що становить суспільний інтерес <b> Номер відповіді:</b> 761/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1150/2022, що знаходиться на  інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «Управляюча компанія Олександрії» <b> Тема розширена:</b> Локалізація <b>Суть питання:</b> Доброго дня, оголошено тендер на поточний ремонт системи теплопостачання з встановлення теплового насосу, виникає питання чи потрібно до нього застосовувати локалізацію? В прикінцевих положеннях вказано перелік товарів до яких застосовується, але там вказано насоси, це узагальнена назва. Чи відносяться до цієї узагальнюючої назви теплові насоси? <b> Номер відповіді:</b> 753/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Подобєд Анастасія Андріївна <b> Тема розширена:</b> Відмова замовника від обгрунтованого підвищення ціни <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Між постачальником та замовником за результатами проведення закупівлі укладено договір про закупівлю товарів строком на рік. Договором, так само як і «Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затвердженими постановою КМУ від 12.10.2022р. № 1178, передбачено, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. У зв’язку з суттєвим зростанням ціни товару на ринку постачальник неодноразово звертався до замовника з проханнями підвищити ціну, надаючи в якості підтвердження коливання ціни експертний висновок торгово-промислової палати із зазначенням середньо-ринкових роздрібних цін на дату укладення договору та на дату отримання висновку та тенденції зміни ціни у відсотках, що становила більше 30%. Таке значне коливання (зростання) ціни на ринку, робить виконання договору для постачальника вочевидь невигідним та збитковим. Постачальник прохав про підвищення цін на суттєво менший відсоток, аніж реальний відсоток коливання ціни на ринку, принаймні для можливості виконання умов договору без збитків для нього. Проте замовник щоразу відмовляв постачальнику у підвищенні цін, мотивуючи це зниженням тендерної пропозиції постачальника під час аукціону (хоча навіть після закінчення аукціону ціна постачальника була не нижче середньо-ринкової на той момент), постачанням на момент звернення недостатньої кількості товару (менше 30%), а також просто недостатністю підстав для такого підвищення. При чому ані договором, ані Особливостями не встановлено жодних додаткових обмежень щодо строків можливого першого підвищення, обсягів поставленого товару після підписання договору або інших. Прошу надати роз’яснення з таких питань: 1) Враховуючи однозначно збитковий для постачальника правочин, у випадку звернення ним до замовника з пропозицією розірвання договору, чи може бути застосовано до постачальника: а) штрафні санкції (договором прямо не передбачені); б) оперативно-господарські санкції, такі як відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин (договором також прямо не передбачено); в) відхилення майбутніх тендерних пропозицій постачальника у зв’язку з невиконанням ним своїх зобов’язань за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання (абз. 14 п.47 Особливостей)? 2) У випадку відмови замовника від підвищення ціни та від дострокового розірвання договору за згодою сторін, які можливі подальші дії постачальника, враховуючи те що одностороння відмова від виконання зобов’язання не передбачена ані договором, ані чинним законодавством? <b> Номер відповіді:</b> 754/2023 <b> Відповідь:</b> Відповідно пункту 17 Особливостей  договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Отже, Законом та Особливостями встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9  пункту 19 Особливостей, а зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Поряд з цим порядкок розірвання договору, застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків відбувається у порядку, передбаченому проектом договору та договором про закупівлю. Відповідно до статті 651  Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. При цьому досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності встановлений статтею 222 Господарського кодексу України. Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом. Крім цього, згідно з пунктом 47 Особливостей замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у цьому абзаці, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у відкритих торгах. Для цього учасник (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику процедури закупівлі не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі. Зазначаємо також, що питиння виконання, змін та розірвання договору про закупівлю висвітлено в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Степаненко Ірина Федорівна <b> Тема розширена:</b> СКАРГА на бездіяльність ДП «ПРОЗОРРО» <b>Суть питання:</b> 31.10.2023 постановою уряду № 1135 внесені зміни до постанов КМУ від 14.09.2020 р. № 822 і від 12.10.2022 р. № 1178, які стосуються здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг. Зазначеною постановою № 1135 уряд виключив можливість замовнику зазначати ТМ товару, вартість якого є меншою ніж 500 тис. гривень, замінивши фразу «, в тому числі конкретну торговельну марку» на «в межах специфікації товару, визначеної адміністратором електронного каталогу». Цим, підзаконний акт (постанови №№ 1178 та 822) приведено у відповідність до ЗУ "Про публічні закупівлі" в частині необхідності вставляти фразу "або еквівалент", у випадку обґрунтованої необхідності зазначити ТМ. Я, як постачальник медичних виробів національного виробника, зіштовхнулась із проблемою, що адміністратори платформи не внесли зміни до характеристик, які можна обрати (можливо й умисно), та залишили можливість обирати ТМ. У результаті станом на сьогодні постанова № 1135 не виконується, а замовники вказують ТМ (приклади надаються у повному тексті скарги, що прикріплена до додатків). При телефонному зверненні до ДП «ПРОЗОРРО», мені пояснили, що це їх бачення норм постанови № 1135, яка прямо не забороняє вказувати ТМ. 11.10.2023 Мінекономіки своїм листом № 3311-05/54982-09 надало мені відповідь на звернення висловило свою позицію саме з цього питання, яким підтверджено необхідність виключення ТМ для забезпечення можливості зберегти конкуренцію між постачальників. Прошу вжити дієвих заходів з зобов’язання ДП «ПРОЗОРРО» та адміністраторів майданчиків прозоро.маркет припинити свавілля і виключити з каталогу теххарактеристик можливість замовникам обирати ТМ. ПОВНИЙ ТЕКСТ СКАРГИ ПРИКРІПЛЕНИЙ ДО ДОДАТКІВ. <b> Номер відповіді:</b> 755/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області <b> Тема розширена:</b> Щодо можливості відміни відкритих торгів <b>Суть питання:</b> Добрий день. Звертаємося за роз’ясненням щодо наступної ситуації. Ще 28.08.2023 оголошено процедуру відкритих торгів. Згідно умов тендерної документації та проєкту договору строк поставки товару до 31.10.2023. У тендерній документації зазначено, що строк поставки є істотною умовою договору. У зв’язку із оскарженням до АМКУ та повторною кваліфікацією одного з учасників станом на сьогодні процедура ще триває. У разі визнання переможцем одного з учасників укладення договору відповідно до вимог тендерної документації є неможливим, оскільки строк поставки минув. Зазначення в договорі, що діє з моменту укладання та укладений в листопаді строку поставки до 31.10 є абсурдним, оскільки сторони не можуть брати на себе зобов’язання зі строком їх виконання до укладення договору та виникнення правовідносин між сторонами. Внесення змін до тендерної документації також неможливе. Водночас, укладення договору, що не відповідає тендерній документації, призведе до порушення законодавства у сфері публічних закупівель та притягнення до відповідальності уповноваженої особи. Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення чи можливо в цьому випадку застосувати підпункт 2 пункту 50 Особливостей та відмінити відкриті торги із зазначеної підстави? Якщо ні, то просимо роз’яснити яким чином діяти замовнику у цій ситуації. Дякуємо <b> Номер відповіді:</b> 749/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно пункту 17 Особливостей  договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Отже, Законом та Особливостями встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9  пункту 19 Особливостей. Так, відповідно до підпункту 4 пункту 19 Особливостей продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару , виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження , у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Форма документального підтвердження об’єктивних обставин Особливостями не визначена, оскільки вона залежить саме від обставин, що спричинили продовження строку  виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Тому, замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. При цьому ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливе у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку. Таким чином, Особливості не містять обмежень щодо можливості продовження як окремо строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг, так і строку дії договору в цілому у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження. При цьому пунктом 50 Особливостей визначено вичерпний перелік підстав за настанням яких замовник відміняє відкриті торги. Водночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо відміни відкритих торгів, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Харківська обласна філармонія" <b> Тема розширена:</b> Щодо використання уповноваженою особою КЕП/УЕП фізичної особи, а не працівника підприємства <b>Суть питання:</b> Чи може уповноважена особа при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 року № 1082, в період оголошеного воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року використовувати КЕП/УЕП фізичної особи, а не КЕП/УЕП, виданий уповноваженій особі, як працівнику підприємства КП "Харківська обласна філармонія"? Чи вважаються оприлюдненими замовником КП "Харківська обласна філармонія" річні плани, оголошення про проведення процедур закупівель, договори, додаткові угоди та інші документи, які оприлюднені в електронній системі закупівель уповноваженою особою із використанням приватного УЕП фізичної особи, а не КЕП/УЕП посадової особи (працівника) КП "Харківська обласна філармонія" ? <b> Номер відповіді:</b> 750/2023

<b>Запит від:</b> Запит від інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова <b> Тема розширена:</b> Закупівля через Prozorro Market <b>Суть питання:</b> Закупівля канцелярських товарів мала відбутися через Prozorro Market на майданчику ДЕРЖЗАКУПІВЛІ.ОНЛАЙН. В маркеті були вибрані необхідні товари, але при додавання в кошик для створення ЗЦП, товар додавався або із загальними характеристиками, або через динамічні характеристики, що набагато ускладнює роботу в Prozorro Market(і), Тобто додається абсолютно узагальнений товар. Питання тоді виникає-для чого є такий функціонал як можливість вибору даного конкретного товару. Для чого ускладнили роботу в Prozorro Market(і), на противагу, як це було до відповідних змін, коли можна було конкретно вибрати товар і його ж оформити в кошик для створення ЗЦП. Приберіть можливість закупівлі неякісних товарів, тільки із-зі того, що у них нижча ціна. Тому я вимушена наразі закупівлю канцелярських товарів зробити через спрощену закупівлю. Хоча Prozorro Market є сам по собі непоганий інструмент для закупівель. Прохання відповідальним органам дослухатися до практиків якими уповноважені особи. <b> Номер відповіді:</b> 751/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради <b>Суть питання:</b> У 2023 році було укладену угоду з Укртелекомом про надання телекомунікайних послуг на суму 99700.00 грн. У листопаді виникла необхідність з збільшити ціну. Можна додатковою угодою чи потрібно проводити відкритті торги? <b> Номер відповіді:</b> 752/2023

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> закупівля робіт <b>Суть питання:</b> Під час розробки тендерної документації на закупівлю робіт чи ОБОВ’ЯЗКОВОзамовник для визначення обсягу та переліку робіт щодо закупівлі в технічних вимогахповинен врахувати п. 5.1 КНУ Настанова з визначення вартості будівництва, а саме:«Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін абозатверджену проектну документацію. За рішенням замовника відомість обсягівробіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання, визначеноюЗамовником.»?2.Чи вважатиметься порушенням, якщо замовник в тендерній документації в технічнихвимогах зазначить щось одне (на свій розсуд):-Або відомість обсягів робіт;-Або локальний кошторис;-Або локальний кошторис з відомістю ресурсів до нього, тощо3.Чи вважатиметься порушенням, якщо замовник в тендерній документації в технічнихвимогах для визначення обсягу та переліку робіт щодо закупівлі замість відомостіобсягів робіт та відомості ресурсів до неї виставить локальний кошторис набудівельні роботи та відомість ресурсів до цього локального кошторису? Чи небуде це суперечити п. 5.1 КНУ Настанова з визначення вартості будівництва?4.Чи вважатиметься порушенням, якщо замовник у відомість ресурсів залишить лишерозділ ІІІ Будівельні матеріали, вироби і комплекти, який показує перелік і обсягматеріалів, виробі і комплектів, але не буде показано всі розділи відомості ресурсів?5.Якщо замовник в тендерній документації в технічних вимогах зазначив відомістьобсягів робіт та відомість ресурсів до неї, то чи означає це, що учасник повиненнадати в складі тендерної пропозиції свою відомість ресурсів, яка повинна повністювідповідати відомості ресурсів замовника? Чи у учасника можуть бути власні технічні рішення, згідно з якими ресурси задіються інші, але обсяг робіт від цього незміниться? Чим це все передбачено в законодавстві? <b> Номер відповіді:</b> 741/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", від 03.07.2023 № 3323-04/32328- "Щодо здійснення закупівель" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06%C2%A0 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку  визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301 . Водночас відповідно до пункту 33 частини першої статті 1 Закону технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об’єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених  статтею 5 Закону. При цьому відповідно до Положення  про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400  (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тому з питань щодо виникають щодо застосування положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва" слід звертатись до Мінінфраструктури. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ЮРИДИЧНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА" <b> Тема розширена:</b> Локалізація <b>Суть питання:</b> У яку статтю Калькуляції собівартості продукції із зазначенням митної вартості імпортних компонентів (імпортованих виробником та/або придбаних у постачальників, які є резидентами України), що передбачена Порядком підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою КМУ від 02.08.2022 № 861, включати витрати на ввізне мито, сплачене при імпорті компонентів? <b> Номер відповіді:</b> 742/2023