<b>Запит від:</b> Запит від комунальне підприємство "Централізована закупівельна організація Харківської міської ради" <b>Суть питання:</b> Згідно п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (надалі – Особливості) істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону; 9) зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об’єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382 “Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації” (Офіційний вісник України, 2023 р., № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку. Слід зазначити, що комунальне підприємство «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» закупівлю робіт не здійснює взагалі. Враховуючи вищевикладене, прошу надати роз’яснення з наступного питання: Чи зобов’язаний замовник, комунальне підприємство «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради», при закупівлі послуг та товарів, зокрема, електроенергії передбачати в тендерній документації та договорі про закупівлю випадок зміни істотних умов договору вказаний у підпункті 9 пункту 19 Особливостей? <b> Номер відповіді:</b> 795/2023

<b>Запит від:</b> Запит від фізична особа Тропша Дмитро Анатолійович <b> Тема розширена:</b> Чи законна вимога? <b>Суть питання:</b> Замовник в ТД вимагає: "на етапі кваліфікації перевірити наявність матеріалів на складі Учасника". Чи законна вимога? <b> Номер відповіді:</b> 796/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 272/2023, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Люботинської міської ради Харківської області <b> Тема розширена:</b> виконання постачальником умов договору <b>Суть питання:</b> Замовником оголошено закупівлю товару - ноутбуки за процедурою відкриті торги з особливостями. Тендерною документацією визначені певні характеристики предмета закупівлі. У складі тендерної пропозиції учасник, якого визнано переможцем, запропонував одну модель товару, яка відповідає технічним вимогам, але виявилось, що даної моделі вже немає на складі. Тому переможець надіслав листа і запропонував іншу модель з характеристиками, які не є гіршими за запропоновану і відповідають вимогам тендерній документації (технічні вимоги до предмету закупівлі). Оскільки договір ще на етапі підписання сторонами, чи не буде порушенням, якщо модель , зазначена у складі тендерної пропозиції учасника - переможця буде різнитись з моделлю, зазначеною у специфікації, яка є додатком до договору? <b> Номер відповіді:</b> 793/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"( 4.Щодо випадків, коли умови договору про закупівлю можуть відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> пункт 9 Особливостей 1178 <b>Суть питання:</b> Питання звітування у вартісних межах від 0,01 грн до 50 тис. грн (будь-які товари, роботи, послуги) викликає багато питань, оскільки пункт 9 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості)не містить прямої вказівки щодо необхідності опублікування інформації в електронній системі закупівель у таких вартісних межах. Чи потрібно оприлюднювати звіт без ЕСЗ протягом 3х роб днів згідно Закону якщо це питання не врегульоване п 9 Особливостей, маємо на увазі вартість від 0,01 грн до 50 тис. грн (будь-які товари, роботи, послуги) <b> Номер відповіді:</b> 794/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради» <b> Тема розширена:</b> Запит (ціни) пропозицій <b>Суть питання:</b> Абзац третій пункту 66 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу" від 14 вересня 2020 р. № 822 передбачає, що умови договору не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, та/або пропозиції переможця відбору, крім випадку зменшення ціни договору без зміни обсягу. Переможцем відбору в своїй пропозиції (технічна специфікація) було вказано - Найменування товару - Фільтр вірусо-бактеріальний одноразовий, стерильний “ВОЛЕС” (для дорослих). Проте в договорі який надано замовнику на підписання вказує БАКТЕРІАЛЬНИЙ ФІЛЬТР -ЕЛІТ. Постачальник зазначає що це аналогічний товар. Чи має право замовник укладати договори з іншою назвою товару ніж була передбачена в пропозиції переможця відбору (технічна специфікація)? <b> Номер відповіді:</b> 787/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Договірна ціна (динамічна) не співпадає зі зведеним кошторисним розрахунком (Інвесторським) <b>Суть питання:</b> Виникли труднощі з реєстрацією Договору підряду учасника закупівлі UA-2023-10-31-003756-a по об'єкту: "Реконструкція Паланського ліцею Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області по вул. Грушевського, 5, с. Паланка, Уманський район, Черкаська область, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації" в Головному управлінні державної казначейської служби України у Черкаській області. В усній формі було надано відмову в реєстрації так як Договірна ціна не співпадає (в главах 1-9) з Зведеним кошторисним розрахунком (Інвесторським кошторисом - проект), проте сума по Договірній ціні не перевищує суму закупівлі, складена відповідно до тендерного завдання і загальна сума Будівельних робіт без урахування ПДВ менша за суму зазначену в Зведеному кошторисному розрахунку (Інвесторському) цей факт підтверджується Титулом на об'єкт будівництва. Прошу розяснити чи входить до компетенції інспектора Головного управління державної казначейської служби України у Черкаській області перевіряти відповідність сум по главам Договірної ціни та Зведеного кошторисного розрахунку (Інвесторського) та чи є нормативно правові акти де зазначено, що Договірна ціна закупівлі має чітко відповідати Зведеному кошторисному розрахунку в розрізі Глав кошторису. <b> Номер відповіді:</b> 788/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 772/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Водночас відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами),  Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тому, з питань нормативно-правового регулювання реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань рекомендуємо звернутись до Казначейства.

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональна філія "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> Зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку із зміною системи оподаткування <b>Суть питання:</b> Вітаю! Пунктом 19 Особливостей встановлено, що істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування. Питання полягає у наступному, норма підпункту 6 пункту 19, в частині зміни системи оподаткування, стосується зміни системи оподаткування контрагента чи зміни податкового законодавства України? Чи може замовник укласти додаткову угоду до договору про закупівлю, керуючись підпунктом 6 пункту 19 Особливостей, якщо учасник закупівлі перейшов із спрощеної системи оподаткування на загальну за власним бажанням? Просимо врахувати, що замовник ознайомлений із попередньо наданими Міністерством економіки роз’ясненнями, проте відповіді на першу частину запитання такі роз’яснення не містять. Завчасно дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 789/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області <b> Тема розширена:</b> Закупівлі за кошти місцевого бюджету на підтримку Збройних Сил України та територіальної оборони <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Надайте, будь ласка, роз’яснення, чи можуть органи місцевого самоврядування здійснювати закупівлі за кошти місцевого бюджету на підтримку Збройних Сил України та територіальної оборони, зокрема матеріально-технічне забезпечення військових частин, тобто придбання обладнання військового призначення з наступною передачею на баланс військової частини, в тому числі за прямими договорами. <b> Номер відповіді:</b> 790/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Публічні закупівлі відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Будь-які рішення щодо публічних закупівель, у тому числі щодо потреби у товарах, роботах, послугах та способах закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості  предмета закупівлі. При цьому визначення потреб замовника та їх цільового призначення не є предметом регулювання Закону та Особливостей. Водночас, виходячи з пункту 3 Особливостей, здійснення замовником закупівлі товару для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача, замовниками не застосовуються положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону щодо вимог ступеня локалізації виробництва. Своєю чергою, пунктом 22 Особливостей визначено, що державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону. Так, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи). Також Державна аудиторська служба України здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. З огляду на викладене, з питань щодо цільового, ефективного використання і збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів слід звертатись до  Державної аудиторської служби України. Крім цього, відповідно до пункту 17 частини першої статті 91 Бюджетного Кодексу України з місцевих бюджетів можуть здійснюватися видатки на заходи та роботи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення. Органи місцевого самоврядування (військові адміністрації з урахуванням норм Закону України “Про правовий режим воєнного стану”) можуть затверджувати цільові місцеві програми підготовки територіальної оборони та підготовки населення України до участі в русі національного спротиву. У разі прийняття рішення виконавцями заходів місцевих програм про придбання основних засобів та їх передачу установам (організаціям), які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, механізм передачі майна здійснюється відповідно до Закону України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану” (у випадку звернення військового командування з ініціативою про безоплатну передачу майна); законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”; постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”. Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому питання укладення прямих договорів відповідно до пункту 13 Особливостей та необхідності обгрунтування підстав застосування для їх укладення міститься  в листі від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо скорочення підстав; щодо форми і змісту обгрунтування), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа - підприємець Зубов Костянтин Олександрович <b> Тема розширена:</b> Питання стосовно запиту пропозиції постачальників <b>Суть питання:</b> Добрий день! Прошу надати офіційне роз’яснення стосовно вимог від Замовника додаткових документів у процедурі закупівель Запит пропозицій постачальників. Відповідно до Постанови КМУ №1135 від 31 жовтня 2023 р. до пункту 57 Постанови КМУ № 822 від 14 вересня 2020 р. вносяться зміни, які передбачають, що Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком. Але, ми стикнулися з наступною проблемою: у закупівлі UA-2023-11-17-011298-a Замовник вимагає додаткові документи від учасника у Додатку 2 до Проєкту договору. Але процедурою Запит пропозиції постачальників навіть не передбачені відповідні поля у електронних майданчиках системи Prozorro для прикріплення відповідних документів. Отже, зважаючи на вищеперелічене, виникають наступні питання: 1. Чи є законним відповідний порядок вимагання документів від Замовника? 2. Чи є законним вимоги Замовника саме у Закупівлі, зазначеній вище? 3. Якщо відповідь на перші два питання буде позитивною, то який механізм надання документів, які вимагає Замовник? Дякую за змістовну та вичерпну відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 791/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Любешівська багатопрофільна лікарня" Любешівської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Щодо предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Слава Україні! Прошу надати роз'яснення, чи можна, щоб в одному договорі було декілька предметів закупівлі з різними кодами ДК згідно національного класифікатора. Дякую за грунтовне роз'яснення з посиланням на норми Закону. <b> Номер відповіді:</b> 792/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 329/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Принагідно пропонуємо ознайомитися з позиціями колегій Верховного та Вищого господарського судів України щодо практики розгляду справ про визнання договорів (правочинів), які містять декілька предметів закупівлі, недійсними, що розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланнями: https://reyestr.court.gov.ua/Review/80918731 https://reyestr.court.gov.ua/Review/65345097

<b>Запит від:</b> Запит від Управляння освіти Прилуцької міської ради <b> Тема розширена:</b> Закупівля енергосервісу <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи має право юридична особа, якій не передано в оперативне управління (не передано право розпоряджатися майном), проводити процедуру закупівлі енергосервісу? <b> Номер відповіді:</b> 776/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Управляння освіти Прилуцької міської ради <b> Тема розширена:</b> Закупівля ПКД на капітальне будівництво <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Питання стосовно предмету закупівлі ПКД (проектно-кошторисної документації). Чи можна ПКД на капітальне будівництво захисної споруди розділити на частини, якщо її не виконають у встановлені терміни? Якщо можна, то яким чином? Хто має право визначати вартість виконаних робіт ПКД по кожній частині? <b> Номер відповіді:</b> 777/2023