Новини Мінекономіки
Консультація
№ 818/2023
13.12.2023
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 818/2023 щодо закупівлі адвокатських послуг: Суть питання: Закупівля послуг адвокатської діяльності з урахуванням Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178: максимальна сума прямого договору, можливість застосування ч. 8 п. 13 щодо додаткових послуг, процедура закупівлі додаткових послуг протягом трьох років. Висновки/Відповідь: 1. Максимальна сума закупівлі послуг адвокатської діяльності через прямий договір: Вартість закупівлі визначається відповідно до пунктів 3, 3-8 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами). 2. Застосування ч. 8 п. 13 до прямих договорів: Так, ч. 8 п. 13 Особливостей, що стосується збільшення вартості послуг у разі закупівлі додаткових послуг, пов’язаних з предметом закупівлі основного договору в того самого надавача послуг, поширюється на прямі договори, укладені відповідно до Особливостей. 3. Закупівля додаткових робіт/послуг протягом трьох років, що перевищує 50% ціни основного договору: У випадку, коли загальна вартість таких додаткових робіт чи послуг, що закуповуються протягом трьох років після укладення основного договору, перевищує 50 відсотків ціни основного договору, замовник має здійснювати закупівлю таких додаткових робіт чи послуг із застосуванням процедур закупівель, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", з урахуванням Особливостей.
Допорогові закупівлі
Консультація № 818/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 818/2023 щодо закупівлі адвокатських послуг
Суть питання: Закупівля послуг адвокатської діяльності з урахуванням Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178: максимальна сума прямого договору, можливість застосування ч. 8 п. 13 щодо додаткових послуг, процедура закупівлі додаткових послуг протягом трьох років.
Висновки/Відповідь:
1. Максимальна сума закупівлі послуг адвокатської діяльності через прямий договір: Вартість закупівлі визначається відповідно до пунктів 3, 3-8 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами).
2. Застосування ч. 8 п. 13 до прямих договорів: Так, ч. 8 п. 13 Особливостей, що стосується збільшення вартості послуг у разі закупівлі додаткових послуг, пов’язаних з предметом закупівлі основного договору в того самого надавача послуг, поширюється на прямі договори, укладені відповідно до Особливостей.
3. Закупівля додаткових робіт/послуг протягом трьох років, що перевищує 50% ціни основного договору: У випадку, коли загальна вартість таких додаткових робіт чи послуг, що закуповуються протягом трьох років після укладення основного договору, перевищує 50 відсотків ціни основного договору, замовник має здійснювати закупівлю таких додаткових робіт чи послуг із застосуванням процедур закупівель, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", з урахуванням Особливостей.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Романів Антон Анатолійович
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 внесені особливості щодо здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, в тому числі й щодо здійснення закупівель послуг з адвокатської діяльності.
Моє питання полягає у наступному:
1) Яка максимальна сума закупівлі послуг адвокатської діяльності через прямий договір?
2) Чи поширюється на прямий договір про закупівлю адвокатських послуг ч. 8 п. 13 зазначеної постанови КМУ, в частині вартості послуг у разі закупівлі додаткових робіт чи послуг, пов’язаних з предметом закупівлі основного договору в того самого виконавця робіт/надавача послуг?
3) Як відбувається закупівля додаткових робіт чи послуг у того самого виконавця робіт/надавача послуг здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг якщо сума перевищує 50 відсотків ціни основного договору?
Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 818/2023
Консультація
№ 819/2023
13.12.2023
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки №819/2023 щодо оборонних закупівель (Постанова КМУ №1275): Суть питання: Роз'яснення щодо вимог до осіб, відповідальних за організацію та проведення оборонних закупівель відповідно до пункту 7 Особливостей, затверджених постановою КМУ №1275, зокрема, щодо підтвердження знань у сфері публічних закупівель та професійних компетенцій. Висновки/Відповідь: 1. Хто може бути іншою особою державного замовника та членами колегіального органу, зазначених у пункті 7 Постанови? * Питання щодо визначення конкретних категорій осіб, які можуть бути "іншою особою" або членами колегіального органу, віднесене до компетенції державного замовника. Замовник самостійно визначає таких осіб, виходячи з власних потреб та організаційної структури. 2. Чи повинні інші особи державного замовника та члени колегіального органу підтверджувати свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування? * Вимога щодо підтвердження рівня знань шляхом тестування на веб-порталі Уповноваженого органу, передбачена статтею 11 ЗУ «Про публічні закупівлі», стосується виключно уповноважених осіб. Інші особи державного замовника та члени колегіального органу, зазначені у пункті 7 Особливостей, не зобов'язані проходити таке тестування. 3. Якими професійними компетенціям та якими знаннями, вміннями і навичками повинні відповідати інші особи державного замовника та члени колегіального органу, визначені пунктом 7 Постановою? * Державний замовник самостійно визначає професійні компетенції, знання, вміння та навички, якими повинні володіти "інші особи" та члени колегіального органу, з огляду на специфіку оборонних закупівель та покладені на них завдання.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 819/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки №819/2023 щодо оборонних закупівель (Постанова КМУ №1275)
Суть питання: Роз'яснення щодо вимог до осіб, відповідальних за організацію та проведення оборонних закупівель відповідно до пункту 7 Особливостей, затверджених постановою КМУ №1275, зокрема, щодо підтвердження знань у сфері публічних закупівель та професійних компетенцій.
Висновки/Відповідь:
1. Хто може бути іншою особою державного замовника та членами колегіального органу, зазначених у пункті 7 Постанови?
* Питання щодо визначення конкретних категорій осіб, які можуть бути "іншою особою" або членами колегіального органу, віднесене до компетенції державного замовника. Замовник самостійно визначає таких осіб, виходячи з власних потреб та організаційної структури.
2. Чи повинні інші особи державного замовника та члени колегіального органу підтверджувати свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування?
* Вимога щодо підтвердження рівня знань шляхом тестування на веб-порталі Уповноваженого органу, передбачена статтею 11 ЗУ «Про публічні закупівлі», стосується виключно уповноважених осіб. Інші особи державного замовника та члени колегіального органу, зазначені у пункті 7 Особливостей, не зобов'язані проходити таке тестування.
3. Якими професійними компетенціям та якими знаннями, вміннями і навичками повинні відповідати інші особи державного замовника та члени колегіального органу, визначені пунктом 7 Постановою?
* Державний замовник самостійно визначає професійні компетенції, знання, вміння та навички, якими повинні володіти "інші особи" та члени колегіального органу, з огляду на специфіку оборонних закупівель та покладені на них завдання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"
<b>
Тема розширена:</b> роз'яснення питань
<b>Суть питання:</b> Відповідно до постанови КМУ від 11.11.2022 №1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" (далі – Постанова) затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості). Пунктом 7 Особливостей встановлено, що відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником.
Водночас статтею 11 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що Уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених цим Законом, підтверджує свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування.
У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення на такі питання:
1) Хто може бути іншою особою державного замовника та членами колегіального органу, зазначених у пункті 7 Постанови ?
2) Чи повинні інші особи державного замовника та члени колегіального органу підтверджувати свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування?
3) Якими професійними компетенціям та якими знаннями, вміннями і навичками повинні відповідати інші особи державного замовника та члени колегіального органу, визначені пунктом 7 Постановою?
<b>
Номер відповіді:</b> 819/2023
Консультація
№ 820/2023
13.12.2023
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 820/2023: Суть питання: Запит на надання контактного телефону спеціаліста Мінекономіки для консультації з питань закупівель, зокрема щодо заміни капітального ремонту на реставраційний, оскільки не вдається додзвонитися за вказаними на сайті номерами. Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади закупівель (далі – Закон). 2. Мінекономіки (Уповноважений орган) надає безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель на своєму інформаційному ресурсі відповідно до пункту 13 частини першої статті 9 Закону. 3. Інформаційний ресурс Уповноваженого органу – веб-сайт, де надаються безоплатні консультації (пункт 12 частини першої статті 1 Закону). 4. Отримати консультацію можна на офіційному веб-сайті Міністерства: www.me.gov.ua у рубриці “Публічні закупівлі”. 5. Рекомендується використовувати пошук за темами та тегами у розділі "Консультації", щоб знайти відповіді на вже задані питання.
Предмет закупівлі
Консультація № 820/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 820/2023
Суть питання: Запит на надання контактного телефону спеціаліста Мінекономіки для консультації з питань закупівель, зокрема щодо заміни капітального ремонту на реставраційний, оскільки не вдається додзвонитися за вказаними на сайті номерами.
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади закупівель (далі – Закон).
2. Мінекономіки (Уповноважений орган) надає безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель на своєму інформаційному ресурсі відповідно до пункту 13 частини першої статті 9 Закону.
3. Інформаційний ресурс Уповноваженого органу – веб-сайт, де надаються безоплатні консультації (пункт 12 частини першої статті 1 Закону).
4. Отримати консультацію можна на офіційному веб-сайті Міністерства: www.me.gov.ua у рубриці “Публічні закупівлі”.
5. Рекомендується використовувати пошук за темами та тегами у розділі "Консультації", щоб знайти відповіді на вже задані питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент ЖКГ та енергоефективності КОДА
<b>
Тема розширена:</b> Заміна капітального ремонту на реставраційний
<b>Суть питання:</b> Прошу надати телефон спеціалиста для надання консультації з питань закупівель або зателефонувати 099-357-39-448 Анна. На вказані номери на сайті не можемо дозвонитися.
<b>
Номер відповіді:</b> 820/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Основні функції Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, визначено статтею 9 Закону.
Так відповідно до пункту 13 частини першої статті 9 Закону до основних функцій Уповноваженого органу належить надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 1 Закону інформаційний ресурс Уповноваженого органу - веб-сайт, наповнення якого здійснює Уповноважений орган та на якому надаються безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань публічних закупівель, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет.
Отже, отримати безоплатну консультацію рекомендаційного характеру з питань закупівель можна на офіційному веб-сайті Міністерства за адресою:
www.me.gov.ua
у рубриці “Публічні закупівлі”.
При цьому звертаємо увагу, що у розділі “Консультації” рубрики “Публічні закупівлі” реалізована можливість пошуку інформації за темами та тегами. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у зазначеному розділі. У зв’язку з цим пропонуємо користуватися пошуком в указаному розділі.
Консультація
№ 821/2023
13.12.2023
Планування закупівель
# Консультація Мінекономіки щодо визначення статусу Замовника ДП: Суть питання: Чи підпадає ДП, що здійснює супровід інвестиційних проектів, які фінансуються МФО, під визначення "Замовник" згідно із Законом України "Про публічні закупівлі", якщо єдиним джерелом доходу є договір з уповноваженим органом на надання послуг? Висновки/Відповідь: * Мінекономіки надає посилання на попередні роз'яснення, що стосуються визначення замовників: * Лист від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06) * Лист від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0) * Лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F12875-06%20%09) * Віднесення суб'єктів до замовників у конкретних випадках не належить до компетенції Мінекономіки (ч. 2 ст. 19 Конституції України, Закон України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою КМУ від 20.08.2014 № 459).
Планування закупівель
Консультація № 821/2023Огляд:
# Консультація Мінекономіки щодо визначення статусу Замовника ДП
Суть питання: Чи підпадає ДП, що здійснює супровід інвестиційних проектів, які фінансуються МФО, під визначення "Замовник" згідно із Законом України "Про публічні закупівлі", якщо єдиним джерелом доходу є договір з уповноваженим органом на надання послуг?
Висновки/Відповідь:
* Лист від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06)
* Лист від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0)
* Лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F12875-06%20%09)
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДП ЄКСБУД
<b>
Тема розширена:</b> Щодо визначення чи підпадає підприємство під категорію Замовник у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»
<b>Суть питання:</b> Шановні панове!
Я звертаюся до вас та прошу роз’яснити чи підпадає державне підприємство під визначення Замовник у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» виходячи з наступного.
Державне підприємство засноване на державній власності та належить до сфери управління відповідного Уповноваженого органу управління. Відповідно п. 2.1 Статуту, підприємство створено та діє з метою підготовки, супроводження, управління, реалізації з дотриманням вимог законодавства та в межах повноважень інвестиційних проектів, проектів, спрямованих на будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт), ремонт, модернізацію інфраструктури, об’єктів, в тому числі таких, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, виконання в установленому законодавством порядку функцій замовника будівництва, а також отримання прибутку (доходу) від своєї господарської діяльності.
Діяльність державного підприємства, як і інших груп управління проектами, що здійснюють супровід Проєктів, які фінансуються за кошти Міжнародних фінансових організацій регламентовано Порядком діяльності груп управління проектами економічного і соціального розвитку України, які підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства юстиції України від 29.10.2002 року № 905/308/550/93/5. При цьому, жодних індивідуальних актів державних органів, які б регулювали діяльність та / або покладали б конкретно на наше державне підприємство певні функції із забезпечення суспільних потреб держави або населення, немає.
Крім того, вважаємо за доцільне повідомити, що єдиним джерелом доходу державного підприємства є господарсько-правовий договір із уповноваженим органом управління на надання послуг з поточного управління та супроводу Проєктів, що фінансуються Міжнародними фінансовими організаціями. Зазначений договір укладається за результатами переговорної процедури та публікується на Прозорро.
З урахуванням вищенаведеного, прошу роз’яснити мені чи відноситься наше державне підприємство до Замовників у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
<b>
Номер відповіді:</b> 821/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "
Щодо визначення замовників
", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "
Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання
", та від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06
"Щодо здійснення закупівель замовниками"
, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F12875-06%20%09
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення суб'єктів до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.
Консультація
№ 822/2023
13.12.2023
Зміна істотних умов договору
Оскільки в наданому фрагменті консультації відсутня сама відповідь, а лише посилання на інші консультації, я не можу надати змістовний опис з виділенням "Суті питання" та "Висновків/Відповіді". Можу лише повторити надану вами інформацію.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 822/2023Огляд:
Оскільки в наданому фрагменті консультації відсутня сама відповідь, а лише посилання на інші консультації, я не можу надати змістовний опис з виділенням "Суті питання" та "Висновків/Відповіді". Можу лише повторити надану вами інформацію.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП "СЦПМСД" СМР
<b>Суть питання:</b> Нами було проведено відкриті торги з особливостями про проведення капітального ремонту, договір є перехідним на 2024 рік. Договір було заключено на 2,8 млн грн., з фінансуванням на 2023 рік -543 тис. грн. Однак, фінансування збільшили ще на 1 млн.
Додаткова угода про істотні зміни до догвору?
Додаткова угода у бік збільшення суми фінансування на 2023 рік?
<b>
Номер відповіді:</b> 822/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 603/2023 та 1156/2022, які розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Консультація
№ 816/2023
12.12.2023
Виконання договору
ОК, ось стислий опис консультації: Консультація № 816/2023 щодо продовження терміну дії договору під час воєнного стану * Суть питання: Які існують підстави для продовження терміну дії договору підряду під час воєнного стану? * Висновки/Відповідь: Законодавством не встановлено окремих підстав для продовження строку дії договору підряду саме у зв'язку із запровадженням воєнного стану. Питання продовження строку дії договору підряду вирішується сторонами згідно з умовами самого договору та чинного законодавства, зокрема, відповідно до норм Цивільного кодексу України щодо зміни та розірвання договору.
Виконання договору
Консультація № 816/2023Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Консультація № 816/2023 щодо продовження терміну дії договору під час воєнного стану
Суть питання: Які існують підстави для продовження терміну дії договору підряду під час воєнного стану?
Висновки/Відповідь: Законодавством не встановлено окремих підстав для продовження строку дії договору підряду саме у зв'язку із запровадженням воєнного стану. Питання продовження строку дії договору підряду вирішується сторонами згідно з умовами самого договору та чинного законодавства, зокрема, відповідно до норм Цивільного кодексу України щодо зміни та розірвання договору.
Консультація № 816/2023 щодо продовження терміну дії договору під час воєнного стану
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Пилипчук Юлія Сергіївна
<b>
Тема розширена:</b> Продовження терміну дії договору
<b>Суть питання:</b> Які підстави для того, щоб Підрядник продовжив дію договору під час воєнного стану?
<b>
Номер відповіді:</b> 816/2023
Консультація
№ 813/2023
11.12.2023
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 813/2023 Суть питання: Чи може замовник провести закупівлю комп'ютерів самостійно, без використання електронної системи, якщо первинна закупівля через ЦЗО не відбулась (відміна торгів через відсутність пропозицій) і ЦЗО не встигає провести повторну закупівлю до кінця року, згідно з п. 13 Особливостей? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 363/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f961f859-c3f4-45d0-901a-d3d00278ab09&lang=uk-UA
Відкриті торги
Консультація № 813/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 813/2023
Суть питання: Чи може замовник провести закупівлю комп'ютерів самостійно, без використання електронної системи, якщо первинна закупівля через ЦЗО не відбулась (відміна торгів через відсутність пропозицій) і ЦЗО не встигає провести повторну закупівлю до кінця року, згідно з п. 13 Особливостей?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 363/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f961f859-c3f4-45d0-901a-d3d00278ab09&lang=uk-UA
Суть питання: Чи може замовник провести закупівлю комп'ютерів самостійно, без використання електронної системи, якщо первинна закупівля через ЦЗО не відбулась (відміна торгів через відсутність пропозицій) і ЦЗО не встигає провести повторну закупівлю до кінця року, згідно з п. 13 Особливостей?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 363/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f961f859-c3f4-45d0-901a-d3d00278ab09&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство закордонних справ
<b>Суть питання:</b> Організація проводила закупівлю комп’ютерів через централізовану закупівельну організацію. Закупівля не відбулася через відміну відкритих торгів у зв’язку з неподанням жодної тендерної пропозиції. До кінця року ЦЗО провести закупівлю повторно не встигає. Чи можемо ми провести закупівлю без використання електронної системи самостійно в цьому випадку, у відповідності до п. 13 Особливостей?
<b>
Номер відповіді:</b> 813/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті№ 363/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f961f859-c3f4-45d0-901a-d3d00278ab09&lang=uk-UA
Консультація
№ 814/2023
11.12.2023
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки № 814/2023: Суть питання: Роз'яснення щодо здійснення закупівель робіт та послуг Дочірнім підприємством "Нафтогаз Біоенергія" НАК "Нафтогаз України", яке добровільно визначило себе замовником згідно Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Висновки/Відповідь: (Оскільки сама відповідь відсутня, можемо лише припустити, що вона стосуватиметься порядку здійснення закупівель робіт та послуг в контексті того, що підприємство добровільно визначило себе замовником за Законом). Очікується, що у відповіді буде роз’яснено наступне: * Застосування Закону України «Про публічні закупівлі» до даного підприємства, враховуючи добровільне визначення себе замовником. * Можливі варіанти проведення закупівель робіт та послуг (відкриті торги, спрощені закупівлі, тощо) та критерії вибору процедури. * Застосування порогів закупівель, передбачених Законом. * Вимоги до тендерної документації. * Оскарження процедур закупівель. * Взаємодія з Prozorro.
Відкриті торги
Консультація № 814/2023Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 814/2023
Суть питання: Роз'яснення щодо здійснення закупівель робіт та послуг Дочірнім підприємством "Нафтогаз Біоенергія" НАК "Нафтогаз України", яке добровільно визначило себе замовником згідно Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).
Висновки/Відповідь: (Оскільки сама відповідь відсутня, можемо лише припустити, що вона стосуватиметься порядку здійснення закупівель робіт та послуг в контексті того, що підприємство добровільно визначило себе замовником за Законом).
Очікується, що у відповіді буде роз’яснено наступне:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Дочірнє підприємство "Нафтогаз Біоенергія" НАК "Нафтогаз України"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо здійснення закупівель робіт та послуг
<b>Суть питання:</b> Добрий день! Дочірнє підприємство «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України», яке добровільно визначило себе замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Підприємство, Закон) просить надати роз’яснення з питання, що вкладено у прикладеному файлі.
<b>
Номер відповіді:</b> 814/2023
Консультація
№ 815/2023
11.12.2023
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 815/2023: Суть питання: Яким положенням Особливостей (абз. 14 п. 47 чи пп. 2 п. 47) керуватися замовнику при відхиленні пропозиції учасника, який не виконав зобов'язання за попереднім договором, якщо умови для відхилення в цих пунктах різні (наявність/відсутність дострокового розірвання договору)? Висновки/Відповідь: Замовник може відхилити тендерну пропозицію учасника: * Обов'язково – згідно з пп. 2 п. 47 Особливостей, якщо учасник не виконав зобов'язання за попереднім договором із цим самим замовником, що призвело до застосування санкцій (штрафів та/або відшкодування збитків) протягом трьох років з дати їх застосування (з наданням документального підтвердження). * Має право – згідно з абз. 14 п. 47 Особливостей, якщо учасник не виконав зобов’язання за попереднім договором із цим самим замовником, що призвело до його ДОСТРОКОВОГО РОЗІРВАННЯ, і було ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
Відкриті торги
Консультація № 815/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 815/2023
Суть питання: Яким положенням Особливостей (абз. 14 п. 47 чи пп. 2 п. 47) керуватися замовнику при відхиленні пропозиції учасника, який не виконав зобов'язання за попереднім договором, якщо умови для відхилення в цих пунктах різні (наявність/відсутність дострокового розірвання договору)?
Висновки/Відповідь:
Замовник може відхилити тендерну пропозицію учасника:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування"
<b>
Тема розширена:</b> умови застосування абз. 14 п. 47 чи пп. 2 п. 47 Особливсотей
<b>Суть питання:</b> Відповідно до абз. 14 п. 47 Особливостей, Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його ДОСТРОКОВОГО РОЗІРВАННЯ, і було ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
Разом з тим, в пп. 2 п. 45 Особливсотей зазначено, що Замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до ЗАСТОСУВАННЯ САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ протягом трьох років з дати їх застосування, з наданням документального підтвердження застосування до такого учасника санкції (рішення суду або факт добровільної сплати штрафу, або відшкодування збитків).
Таким чином, два пукти Особливостей мають різні умови для застосування Замовником права на відхилення тендерної пропозиції, а саме: абз. 14 п. 47 – дострокове розірвання плюс штраф та/або відшкодування збитків, пп. 2 п. 45 - лише штраф та/або відшкодування збитків.
У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення яким пунктом керуватися замовнику при настанні зазначених обставин, а саме учасник не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником. У якому випадку Замовник має застосовувати своє право на відхилення - коли договір ДОСТРОКОВО РОЗІРВАННИЙ і було ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ чи коли просто ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ (без дострокового розірвання договору)? Просимо надати відповідь протягом трьох днів у зв’язку з терміновістю. Дякуємо!
<b>
Номер відповіді:</b> 815/2023
Консультація
№ 812/2023
08.12.2023
Виконання договору
Консультація Мінекономіки (812/2023): Суть питання: Чи можлива оплата за прямим договором, укладеним згідно з пп.6 п.13 Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022, після закінчення терміну його дії (31.12.2023), якщо поставка товару відбулася до цієї дати (25.12.2023), а умовами договору передбачено оплату протягом 15 календарних днів з моменту поставки? Висновки/Відповідь: 1. Відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" та запиті № 749/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. 2. З питань нормативно-правового регулювання реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань рекомендовано звернутись до Державної казначейської служби України (Казначейства), враховуючи Положення про Державну казначейську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами).
Виконання договору
Консультація № 812/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки (812/2023)
Суть питання: Чи можлива оплата за прямим договором, укладеним згідно з пп.6 п.13 Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022, після закінчення терміну його дії (31.12.2023), якщо поставка товару відбулася до цієї дати (25.12.2023), а умовами договору передбачено оплату протягом 15 календарних днів з моменту поставки?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" та запиті № 749/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
2. З питань нормативно-правового регулювання реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань рекомендовано звернутись до Державної казначейської служби України (Казначейства), враховуючи Положення про Державну казначейську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КП "Агенція розвитку Пирятинської громади", ЕДРПОУ - 44589988, адреса: 37000, Полтавська область, м.Пирятин, вул.Соборна, 42
<b>
Тема розширена:</b> Можливість оплати за договором, укладеним відповідно до пп.6 п.13 Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178, після звершення терміну його дії
<b>Суть питання:</b> 06.11.2023 відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах по предмету закупівлі "Мобільний торгово-дегустаційний модуль (павільон), з монтажем на місці експлуатації, згідно ДК 021:2015-44210000-5 Конструкції та їх частини. Користуючись пп.6 п.13 цієї же постанови уклали прямий договір на поставку предмета закупівлі, на умовах, що відповідають тендерної документації (строк поставки - до 31.12.2023). Зокрема, порядок здійснення оплати передбачає перерахування коштів Замовником (покупцем) Постачальнику впродовж 15 календарних днів з моменту поставки. Питання : якщо поставка товару буде 25.12.2023, чи можна провести оплату до 08.01.2023?
<b>
Номер відповіді:</b> 812/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
та запиті № 749/2023
,
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Водночас відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тому, з питань нормативно-правового регулювання реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань рекомендуємо звернутись до Казначейства.
Консультація
№ 808/2023
07.12.2023
Відкриті торги
# Консультація Мінекономіки (№ 808/2023): Суть питання: Чи може комунальне некомерційне підприємство, яке має затверджену калькуляцію на послуги, знижувати ціну під час аукціону в публічних закупівлях, і чи має право підприємство працювати з різною вартістю послуг після аукціону? Висновки/Відповідь: 1. Щодо можливості не проведення відкритих торгів: Згідно з пунктом 13 Особливостей здійснення публічних закупівель, придбання товарів і послуг вартістю від 100 тис. грн, послуг з поточного ремонту вартістю від 200 тис. грн, робіт вартістю від 1,5 млн. грн може здійснюватися без застосування відкритих торгів, якщо товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання через відсутність конкуренції з технічних причин. Це повинно бути документально підтверджено замовником. 2. Загальні принципи закупівель: Рішення щодо способу здійснення закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів публічних закупівель та вимог законодавства. 3. Компетенція Мінекономіки: Мінекономіки не визначає правомірність дій суб'єктів у конкретних випадках. 4. Господарська діяльність: Згідно з статтею 65 ГК України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів. 5. Ціноутворення: * Відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" та статті 192 ГК України, політика ціноутворення визначається цим Законом та іншими актами. * Суб'єкти господарювання використовують вільні ціни та державні регульовані ціни (стаття 10 Закону "Про ціни і ціноутворення"). * Вільні ціни встановлюються самостійно за згодою сторін (стаття 11 Закону "Про ціни і ціноутворення"). * Державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування (стаття 13 Закону "Про ціни і ціноутворення"). 6. Рекомендації: З питань формування цінової політики підприємству рекомендовано звертатися до органів виконавчої влади, державних колегіальних органів та органів місцевого самоврядування.
Відкриті торги
Консультація № 808/2023Огляд:
# Консультація Мінекономіки (№ 808/2023)
Суть питання:
Чи може комунальне некомерційне підприємство, яке має затверджену калькуляцію на послуги, знижувати ціну під час аукціону в публічних закупівлях, і чи має право підприємство працювати з різною вартістю послуг після аукціону?
Висновки/Відповідь:
1. Щодо можливості не проведення відкритих торгів: Згідно з пунктом 13 Особливостей здійснення публічних закупівель, придбання товарів і послуг вартістю від 100 тис. грн, послуг з поточного ремонту вартістю від 200 тис. грн, робіт вартістю від 1,5 млн. грн може здійснюватися без застосування відкритих торгів, якщо товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання через відсутність конкуренції з технічних причин. Це повинно бути документально підтверджено замовником.
2. Загальні принципи закупівель: Рішення щодо способу здійснення закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів публічних закупівель та вимог законодавства.
3. Компетенція Мінекономіки: Мінекономіки не визначає правомірність дій суб'єктів у конкретних випадках.
4. Господарська діяльність: Згідно з статтею 65 ГК України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів.
5. Ціноутворення:
* Відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" та статті 192 ГК України, політика ціноутворення визначається цим Законом та іншими актами.
* Суб'єкти господарювання використовують вільні ціни та державні регульовані ціни (стаття 10 Закону "Про ціни і ціноутворення").
* Вільні ціни встановлюються самостійно за згодою сторін (стаття 11 Закону "Про ціни і ціноутворення").
* Державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування (стаття 13 Закону "Про ціни і ціноутворення").
6. Рекомендації: З питань формування цінової політики підприємству рекомендовано звертатися до органів виконавчої влади, державних колегіальних органів та органів місцевого самоврядування.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Тернопільське обласне патологоанатомічне бюро"Тернопільської обласної ради
<b>
Тема розширена:</b> Під час аукціону комунальне некомерційне підприємство не може знижувати вартість послуг, оскільки є затверджена калькуляція на послуги, від якої відступати заклад не має права, відповідно, подаючи тендерну пропозицію за найнижчою ціною, не має змоги бути конкурентним учасником та незначне зменшення вартості пропозиції конкурентами під час аукціону, які мають змогу це зробити, унеможливлює стати переможцем у відкритих торгах.
<b>Суть питання:</b> Яким чином вийти з ситуації комунальному некомерційному підприємству, коли на етапі аукціону, не можливо знизити цінову пропозицію, оскільки не маємо права відступати від затвердженою калькуляції. Чи має право підприємство працювати з закладами по різній вартості послуг, оскільки відбувся аукціон.
<b>
Номер відповіді:</b> 808/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо переліку виключень), від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(5.Щодо переговорної процедури закупівлі), від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування",
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Відповідно до пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі коли товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання по причині відсутності конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником.
У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до
підпунктів 15
,
17
,
18
цього пункту замовник може не публікувати договір про закупівлю та/або додатки до нього. При цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.
Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Інформуємо також, що Господарський кодекс України (далі – ГК України) встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності.
Статтею 65 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.
Згідно з статтею 192 ГК України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.
Так, Закон України “Про ціни і ціноутворення” (далі - Закон про ціни і ціноутворення) визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Згідно з статтею 10 Закону про ціни і ціноутворення суб’єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Відповідно до статті 11 Закону про ціни і ціноутворення вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Згідно з статтею 13 Закону про ціни і ціноутворення державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: 1) установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
У разі необхідності з питань формування цінової політики на послуги що надаються підприємством пропонуємо звертатися до органів виконавчої влади, державних колегіальних органів та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Консультація
№ 810/2023
07.12.2023
Інше
Консультація Мінекономіки (№ 810/2023) Суть питання: Чи існують законодавчі обмеження на розмір прибутку у відсотковому значенні, який може закладати учасник у ціну товарів/послуг при здійсненні публічних закупівель (включаючи оборонні замовлення)? Висновки/Відповідь: На законодавчому рівні не встановлено граничного розміру прибутку у відсотковому значенні, який учасник може закладати у ціну товарів/послуг, що пропонуються в публічних закупівлях. Розмір прибутку визначається учасником самостійно, виходячи з ринкових умов та інших факторів.
Інше
Консультація № 810/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 810/2023)
Суть питання: Чи існують законодавчі обмеження на розмір прибутку у відсотковому значенні, який може закладати учасник у ціну товарів/послуг при здійсненні публічних закупівель (включаючи оборонні замовлення)?
Висновки/Відповідь:
На законодавчому рівні не встановлено граничного розміру прибутку у відсотковому значенні, який учасник може закладати у ціну товарів/послуг, що пропонуються в публічних закупівлях. Розмір прибутку визначається учасником самостійно, виходячи з ринкових умов та інших факторів.
Суть питання: Чи існують законодавчі обмеження на розмір прибутку у відсотковому значенні, який може закладати учасник у ціну товарів/послуг при здійсненні публічних закупівель (включаючи оборонні замовлення)?
Висновки/Відповідь:
На законодавчому рівні не встановлено граничного розміру прибутку у відсотковому значенні, який учасник може закладати у ціну товарів/послуг, що пропонуються в публічних закупівлях. Розмір прибутку визначається учасником самостійно, виходячи з ринкових умов та інших факторів.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Кондратенко Тетяна Вікторівна
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи є якійсь граничний розмір прибутку у відсотковому значенні, яку учасник тендеру може застосовувати при наданні послуг чи поставці товару? Тобто, чи є обмеження на відсоток прибутку учасника тендеру. (оборонні і не тільки замовлення)
Якщо так, то яким нормативно-правовим актом це закріплено?
<b>
Номер відповіді:</b> 810/2023