<b>Запит від:</b> Запит від Трунякова Ірина Сергіївна <b> Тема розширена:</b> Учасник в усіх документах зазначає юридичну і фізичну адресу не відповідно до своєї реєстрації <b>Суть питання:</b> Доброго дня! звертаємось з проханням надати розяснення. Учасник Відкритих торгів при поданні тендерної пропозиції надає недостовірні дані, а саме зазначає адресу, що не відповідає його місцю реєстрації, як фізичної особи підприємця (зазначає м. Київ, а зареєстрований, як платник податків у Дніпрі), за що його тендерну пропозицію було відхилено на підставі: зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 особливостей. З чим учасник не погоджується і надає паспорт з даними про місцезнаходження. Складється ситуація, що фізична особа має прописку в м. Київі з 2021 року, а перебуває на обліку платнику податку в м. Дніпрі з 2019р. Замовник розуміє, що контролюючі органи у випадку зміни адреси проживання проводять процедури зняття з обліку за попереднім місцем проживання і постановки підприємця на облік за його новим місцем проживання. Для цього підприємцю потрібно подати заяву до контролюючого органу за новим місцезнаходженням. Зробити це необхідно протягом 10 днів, не пізніше. Так, офіційно, у разі зміни місця проживання адресу ФОП потрібно змінити. Платник податків — фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Замовник надає відповідь, що пропозицію учасника відхилено правомірно, за надання недостовірної інформації і рекомендує не порушувати норми Податкового Кодексу України і привести свої документи у відповідність, згідно свого нового місця проживання. Підкажіть будь ласка дії Замовника вірні? <b> Номер відповіді:</b> 9/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні   та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022   № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Згідно з абзацом третім підпункту 1 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі: зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих особливостей. Так, відповідно до пункту 42 Особливостей замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі. Отже, замовник самостійно приймає рішення щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі наявності підстав, встановлених пунктом 44 Особливостей. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Водночас, оскільки відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 (із змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику , державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з питань щодо реєстрації платника податків слід звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад освіти "Криворізький ліцей "Джерело"Дніпропетровської обласної ради" <b>Суть питання:</b> Вітаю.22.12.2023 р були внесені зміни до категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 р. № 975 , доповнивши їх пунктом 19 такого змісту: “19. Заклади освіти державної та комунальної форми власності.” Відповідно до абзацу другого п.2 Постанови 975 "охорона бюджетних установ (організацій) здійснюється органами поліції охорони на договірних засадах у межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті на утримання таких установ (організацій)." Наша установа належить до комунальної форми власності ,але фінансується з обласного бюджету. Виходячи з вище наведеного постає питання: Чи потрібно проводити відкриті торги або заключати прямий договір за Постановою 975 . <b> Номер відповіді:</b> 3/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 712/2023 та № 33/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1d1bb8c2-74f7-488b-a26a-fa2614734cd4&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e0b26529-ee94-4b5d-8c29-e15fe538d5ff&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНД" <b> Тема розширена:</b> Оборонні закупівлі з особливостями <b>Суть питання:</b> Наше підприємство є виробником запропонаваного товару оборонного призначення. Прибуток за даними закупівлями не може перевищувати 25% Чи можна включати у розрахунок собівартості товару суму що припидає на брак даного товару , оскільки при виробництві товару доволі багато займає брак <b> Номер відповіді:</b> 2/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Західноукраїнський національний університет <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення звітів про укладення договорів на суму 50-100 тис. грн. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до Листа МЕ № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 р., закупівля за рахунок виділених додаткових коштів та/або перерозподілу коштів, які було заплановано на фінансування інших видатків, вважатиметься новим предметом закупівлі і вид закупівлі для такого предмету закупівлі повинен визначатись замовником з урахуванням вартісних меж визначених Законом. Відповідно до пункту 11 Особливостей (ПКМУ 1178), "у разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель". В той же час, пунктом 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону передбачено "...на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору." Враховуючи перелічені вище обставини, просимо надати роз'яснення по таких питаннях: 1) Якщо на початку року по одному із кодів ДК 021:2015 був укладений договір на суму умовно 40000 грн. (звіт про укладення договору, відповідно, не оприлюднювався) а в другій половині року після виділення додаткового фінансування по цьому ж коду класифікатора уклався ще один договір на суму умовно 20000 грн. - чи оприлюднюється звіт про укладення договору на суму 20000 грн. (разом два договори по коду перевищують 50000 грн. але відповідно до листа МЕ це окремі предмети закупівлі!)? 2) Чи потрібно під час оприлюднення звіту про укладення договору, укладеного відповідно до пункту 11 Особливостей, прикрібляти сам файл зі сканованим договором? Це питання цікавить і для закупівель 0,00-49999,99 грн. і для закупівлеь 50000,00-99999,99 грн., оскільки неоднозначно трактуються норми пункт 3-8 Прикінцевих положень Закону, на який йде посилання у пункті 11 Особливостей. 3) Чи потрібно до договорів, оприлюднених відповідно до пункту 3-8 Прикінцевих положень Закону оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та звіт про виконання договору про закупівлю, враховуючи що такі договори не є "договорами про закупівлю" в розумінні Закону? 4) Який коректний порядок оприлюднення інформації про закупівлі від 0,00 до 50000,00 грн., враховуючи той факт що пункт 11 Особливостей відсилає до пункту 3-8 Прикінцевих положень Закону закупівлі "вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень" а в самому пугкті 3-8 мова йде виключно про закупівлі коли "вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень"? Крім того, цікавить також питання (нехай це буде №5) чи потрібно до договорів, оприлюднених відповідно до пункту 13 Особливостей (прямі договори по винятках) оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та звіт про виконання договору про закупівлю, враховуючи що такі договори також не є "договорами про закупівлю" в розумінні Закону? Дуже сподіваюсь на грунтовні відповіді а не на відсилки до загальних норм Закону і Особливостей, оскільки питання досить конкретні і важливі для роботи уповноваженої особи в межах норм чинного законодавства. <b> Номер відповіді:</b> 1/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Сумський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр <b>Суть питання:</b> Доброго дня.1) Підкажіть будь ласка, чи може навчальний заклад укласти прямий договір з постачальником на поставку продуктів харчування у 2024 році керуючись п.13 Постанови 1178 в якому передбачено нові вартісні межі: від 100 тис.грн. для товарів та послуг, від 200 тис.грн. для поточного ремонту та від 1,5 млн.грн. для робіт, без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, якщо ще не відома сума фінансування на 2024 рік і відсутні тимчасові чи постійні коштириси на 2024рік, при цьому є нагальна потреба у забезпеченні дітей 2-х разовим харчуванням при перебуванні їх у навчальному закладі? 2)Чи може загальна сума дрговору по предмету договору Продукти харчування різні (ДК 15890000-3) бути більше 300 000,00, якщо в розрізі лотів закупівлі конкретного продукту харчування, передбачених в Специфікації кожний лот не перевищує 100 000,0 грн? Наприклад: в Специфікації передбачено закупівля Овочів ДК 03221 в т.ч. морква ,,,цибуля..картопля..іт.д загальна сума лота 46852,0 грн і т.д? Чи потрібно проводити в такому разі процедуру закупівлі з застосуванням відкритих торгів з особливостями? <b> Номер відповіді:</b> 841/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані),  від 28.02.2023 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 17.05.2023 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , від 19.09.2023  № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо пункту 13 Особливостей; щодо форми і змісту обгрунтування),  та у запиті № 792/2023,розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F78667-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=442d0d16-b68a-439d-b0e7-f93000a29175&lang=uk-UA Крім цього, будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОБОРОНЕКСПОРТ» <b> Тема розширена:</b> Щодо виконання вимог частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» ТОВ «УКРОБОРОНЕКСПОРТ» звертаємось Вас дати роз’яснення щодо вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі -Закон) встановлені в частині 3 статті 22, а саме: «Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.» Замовник, трактує цю вимогу Закону так – включаю все, що хочу, якщо це не заборонено законодавством України. Наприклад в закупівлі UA-2023-12-21-022071-a Замовник встановлює такі вимоги: Надати Сертифікат на Систему екологічного управління, що відповідає вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування» виданого Учаснику, який повинен містити код ДКПП 33.13, та код ДКПП 33.14 (стосовно ремонтування електронного, оптичного й електричного устаткування). Надати Сертифікат на Систему управління якістю, що відповідає вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT) «Системи управлiння якiстю. Вимоги» виданого Учаснику, який повинен містити код ДКПП 33.13, та код ДКПП 33.14 (стосовно ремонтування електронного, оптичного й електричного устаткування). Сертифікат на Систему управління інформаційною безпекою, що відповідає вимогам ДСТУ ISO/IEC 27001:2023 (ISO/IEC 27001:2022, IDT) «Інформаційна безпека, кібербезпека та захист конфіденційності. Системи керування інформаційною безпекою. Вимоги» виданого Учаснику, та чинного на кінцеву дату подання тендерних пропозицій Сертифікат на Систему управління охороною здоров’я та безпекою праці, що відповідає вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування» виданого Учаснику, та чинного на кінцеву дату подання тендерних пропозицій, Сертифікат AQAP, виданий органом з сертифікації, який чинний на дату подання тендерної пропозиції Сертифікати ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування» та ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT) «Системи управлiння якiстю. Вимоги», ДСТУ ISO/IEC 27001:2023 (ISO/IEC 27001:2022, IDT) та ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування», Сертифікат AQAP не є обов’язковими для учасника, їх відсутність не забороняє учаснику займатись господарською діяльністю зокрема, продажам (постачанням) відеореєстраторів. Такі вимоги Замовника є втручанням в господарську діяльність Учасника та призводить до дискримінації учасника публічної закупівлі. Оскільки в цій статті Закону йдеться про вимоги, які повинен виконати учасник публічної закупівлі, на нашу думку Замовник в тендерній документації може лише розміщувати іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені для учасника, без якої він не може здійснювати свою діяльність як суб’єкт господарювання (юридична особа, фізична особа – підприємець, фізична особа), а саме наявність відповідних дозволів та ліцензій, або сертифікатів відповідності, які необхідно отримувати згідно з вимогами Технічних регламентів. З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення, яку іншу інформацію може містити тендерна документація це вимоги для учасника закупівлі чи інформаційна складова тендерної документації для роз’яснення окремих вимог Замовника. <b> Номер відповіді:</b> 840/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання міститься в запитах № 272/2023 та № 688/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні   та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022   № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 29 Особливостей  у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються. У разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі). Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійсненняпублічних закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/абоформального обмеження кола потенційних учасників. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> Встановлення та застосування вимог по локалізації <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 6-1 розділу Х Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 р. замовники здійснюють закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує: у 2024 році - 20 відсотків; у 2025 році - 25 відсотків. Відповідно до пункту 13 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861), учасник, з яким укладено договір про закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, одночасно з передачею товару надає замовнику підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару, що оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель разом із звітом про виконання договору про закупівлю. Наразі плануємо проведення в 2024 р. закупівлі підіймачів каротажних самохідних (за кодом ДК 34140000-0 - Великовантажні мототранспортні засоби), що підпадають під вимоги по локалізації. Орієнтовний строк виробництва даних підіймачів каротажних самохідних складає 525 календарних днів. Тобто, визначати переможця процедури закупівлі та укладати договір плануємо в 2024 р., а поставка товару буде вже в 2025 р. Прохання роз’яснити: 1) який ступінь локалізації замовник повинен передбачити в даному випадку в тендерній документації: 20 відсотків (2024 р.) або 25 відсотків (2025 р.)?; 2) під час поставки товару учасник/постачальник повинен надати, а замовник оприлюднити підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару зі ступенем локалізації 20 відсотків (2024 р.) або 25 відсотків (2025 р.)? <b> Номер відповіді:</b> 837/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Волочиська міська рада <b>Суть питання:</b> 18.12.2023 року Волочиською міською радою було зареєстроване звернення щодо процедури закупівлі, хочемо дізнатися на якому етапі наше звернення, оскільки потребуємо роз'яснень від уповноваженого органу! <b> Номер відповіді:</b> 838/2023

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Борщівська міська лікарня " Борщівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Стосовно проведення запиту цінових пропозицій <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підскажіть будь-ласка чи можливо при поданні запиту цінових пропозицій ,в проекті договору, вимагати від Постачальника надання банківської гарантії? З досвіду відкритих торгів:при укладенні договору з Постачальником на велику суму коштів,надається зобов'язання у вигляді банківської гарантії,а чи можливий такий варіант при зцп? <b> Номер відповіді:</b> 839/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Центр надання соціальних послуг Валківської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Не можемо розібратись, оголосили відкриті торги з особливостями 05.12, зараз йду термін, коли потрібно підписувати договір, але сьогодні нашу установу було перейменовано, як нам вірно підписати договір? Підписувати за старою назвою и старою печаткою і робити одразу додаткову угоду? Чи вже все робити за новою назвою?Чи не буде це порушенням, адже вся тендерна документація зі старою назвою? Дякую за відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 835/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону та з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022  № 1178 (далі – Особливості). Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та Особливостей. Відповідно до частини третьої статті 90 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Згідно з частиною другою статті 57 Господарського кодексу України (далі-ГК України) в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до частини четвертої статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Крім того, згідно частини п’ятої статті 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Таким чином, договір про закупівлю укладається з замовником процедури закупівлі, який є юридичною особою відповідно до його найменування зазначеного в установчих документах, з урахуванням змін, які набрали чинності з дня їх державної реєстрації. При цьому пропонуємо ознайомитись з листом від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 " Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Овруцький центр первинної медико-санітарної допомоги" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Між комунальним некомерційним підприємством "Овруцький центр первинної медико-санітарної допомоги" та Приватною ремонтно-будівельною фірмою "Комунальник" було укладено договір підряду № 127 від 10.04.2023 року "Капітальний ремонт (термосанація) будівлі амбулаторії загальної практики-сімейної медицини за адресою: Житомирська обл., м. Овруч, вул. Київська, буд. 127-А". Строк дії договору до 31.12.2023 року. Строки виконання робіт постійно продовжувались. Підрядник не виконав роботи по договору. Відповідно до п. 3.1.6. Договору Замовник має право відмовитися від Договору в односторонньому порядку та вимагати відшкодування збитків, якщо Підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки поільно, що закінчення їх у строк, визначений Договором, стає неможливим. Скажіть, будь ласка, яка процедура розірвання Договору у даному випадку? <b> Номер відповіді:</b> 836/2023

<b>Запит від:</b> Запит від регіональна філія "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> Продовження строку дії забезпечення виконання договору і визначення розміру забезпечення виконання договору у разі продовження строку дії договору <b>Суть питання:</b> Договором поставки передбачено наступне : "У разі прийняття Сторонами рішення щодо продовження строку дії цього Договору у випадках, передбачених законодавством, ПОСТАЧАЛЬНИК зобов’язаний внести зміни до забезпечення виконання Договору у вигляді банківської гарантії в частині продовження строку його дії на строк, що перевищує строк дії Договору не менше, ніж на 1 (один) календарний місяць та надати належне документальне підтвердження внесення таких змін ПОКУПЦЮ до дати укладання відповідної додаткової угоди до цього Договору". Питання: як необхідно діяти при укладанні додаткових угод щодо продовження на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році , а саме : 1) якщо за договором повністю виконано зобов’язання, та, відповідно, постачальнику повернуто забезпечення виконання договору про закупівлю, постачальнику необхідно надавати нову банківську гарантію з продовженим терміном дії у відсотковому розрахунку від усієї збільшеної суми договору( з урахуванням 20%), чи можливо надати забезпечення виконання договору у розмірі лише на суму пролонгації? 2) якщо забезпечення виконання договору не повернуто, чи достатньо при укладанні додаткової угоди щодо продовження на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році , надавати зміни до банківської гарантії лише в частині продовження строку дії забезпечення виконання договору ? <b> Номер відповіді:</b> 834/2023