Новини Мінекономіки
Консультація
№ 101/2024
15.02.2024
Інше
Консультація Мінекономіки № 101/2024: Суть питання: Який вид закупівлі обрати для термінової закупівлі медичних виробів (трубки трахеостомічні, стенти, АЗФ, катетери, набори для коронарографії, балонні катетери, провідники коронарні, інфляційні пристрої, стент-системи), якщо електронний каталог не містить потрібних позицій, хоча за Постановою КМУ №34 від 05.01.2024 їх закупівля закладами охорони здоров'я має здійснюватися через запит ціни пропозиції? Висновки/Відповідь: Мінекономіки перенаправило запит за належністю до Міністерства охорони здоров’я України та ДП “Медичні закупівлі” листом від 27.02.2024 № 3323-04/14987-03. Міністерство веде роботу з вдосконалення сфери публічних закупівель та врахує порушені питання під час внесення змін до законодавства. Конкретної відповіді щодо вибору виду закупівлі в даній консультації не надано.
Інше
Консультація № 101/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 101/2024
Суть питання: Який вид закупівлі обрати для термінової закупівлі медичних виробів (трубки трахеостомічні, стенти, АЗФ, катетери, набори для коронарографії, балонні катетери, провідники коронарні, інфляційні пристрої, стент-системи), якщо електронний каталог не містить потрібних позицій, хоча за Постановою КМУ №34 від 05.01.2024 їх закупівля закладами охорони здоров'я має здійснюватися через запит ціни пропозиції?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки перенаправило запит за належністю до Міністерства охорони здоров’я України та ДП “Медичні закупівлі” листом від 27.02.2024 № 3323-04/14987-03. Міністерство веде роботу з вдосконалення сфери публічних закупівель та врахує порушені питання під час внесення змін до законодавства. Конкретної відповіді щодо вибору виду закупівлі в даній консультації не надано.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради
<b>
Тема розширена:</b> Застосування запиту ціни пропозиції
<b>Суть питання:</b> Станом на 15.02.2024 року у відділеннях КНП «Обласна лікарня» виникла потреба у трубках трахеостомічних, інтегральних сечовідних стентах, АЗФ, провідникових катетерах, наборах для коронарографії, балонних катетерах, провідниках коронарних, інфляційних пристроях, стент-системах. Відповідно до Постанови КМУ №34 від 05.01.2024 року оновлено список медичних виробів у додатку до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, закупівля яких здійснюється закладами охорони здоров’я, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій з використанням електронного каталогу (через запит (ціни) пропозиції). Однак, станом на 15.02.2024 електронний каталог не містить вищевказаних медичних виробів.
Який вид закупівлі обрати, якщо потреба закладу нагальна?
<b>
Номер відповіді:</b> 101/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки листом від 27.02.2024 № 3323-04/14987-03 (додається) за належністю нідіслало ваш запит до Міністерства охорони здоров’я України та ДП “Медичні закупівлі”. Водночас зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та практики застосування законодавства у сфері закупівель, а також здійснюється аналіз проблемних питань при застосуванні законодавства. В рамках цієї роботи будуть опрацьовані порушені у запиті питання та розглянуто можливість їх врахування під час наступного внесення змін до законодавства у сфері публічних закупівель.
Консультація
№ 94/2024
14.02.2024
Інше
Консультація Мінекономіки №94/2024 Суть питання: Які вартісні пороги застосовуються для укладення прямих договорів оборонними замовниками: 200 тис. грн чи 100 тис. грн? Висновки/Відповідь: Оскільки ви є оборонним замовником, то для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення потреб сектору оборони, мають застосовуватися вартісні пороги, визначені у пункті 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами). Відповідно до цього пункту, замовники, визначені пунктом 13 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", здійснюють закупівлі, вартість яких не перевищує 200 тис. гривень для товарів і послуг та 1,5 млн гривень для робіт, без застосування порядку проведення спрощених закупівель або електронного каталогу.
Інше
Консультація № 94/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки №94/2024
Суть питання: Які вартісні пороги застосовуються для укладення прямих договорів оборонними замовниками: 200 тис. грн чи 100 тис. грн?
Висновки/Відповідь:
Оскільки ви є оборонним замовником, то для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення потреб сектору оборони, мають застосовуватися вартісні пороги, визначені у пункті 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами). Відповідно до цього пункту, замовники, визначені пунктом 13 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", здійснюють закупівлі, вартість яких не перевищує 200 тис. гривень для товарів і послуг та 1,5 млн гривень для робіт, без застосування порядку проведення спрощених закупівель або електронного каталогу.
Суть питання: Які вартісні пороги застосовуються для укладення прямих договорів оборонними замовниками: 200 тис. грн чи 100 тис. грн?
Висновки/Відповідь:
Оскільки ви є оборонним замовником, то для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення потреб сектору оборони, мають застосовуватися вартісні пороги, визначені у пункті 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами). Відповідно до цього пункту, замовники, визначені пунктом 13 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", здійснюють закупівлі, вартість яких не перевищує 200 тис. гривень для товарів і послуг та 1,5 млн гривень для робіт, без застосування порядку проведення спрощених закупівель або електронного каталогу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А1358
<b>
Тема розширена:</b> пороги закупівель
<b>Суть питання:</b> Доброго дня, ми оборонний замовник, Прямі договори укладаються до 200тис. чи до 100тис.?
<b>
Номер відповіді:</b> 94/2024
Консультація
№ 95/2024
14.02.2024
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 95/2024 * Суть питання: Критерії поділу предмета закупівлі на лоти. * Висновки/Відповідь: Роз'яснення щодо поділу предмета закупівлі на лоти міститься у листі Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" (Окремі частини предмета закупівель (лоти)), який розміщено за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Предмет закупівлі
Консультація № 95/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 95/2024
Суть питання: Критерії поділу предмета закупівлі на лоти.
Висновки/Відповідь: Роз'яснення щодо поділу предмета закупівлі на лоти міститься у листі Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" (Окремі частини предмета закупівель (лоти)), який розміщено за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укрзалізниця"
<b>
Тема розширена:</b> щодо поділу предмета закупівлі на лоти
<b>Суть питання:</b> Просимо надати роз`яснення щодо визначення критеріїв поділу предмета закупівлі на лоти
<b>
Номер відповіді:</b> 95/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від
03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" (
5. Окремі частини предмета закупівель (лоти)),
розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Консультація
№ 96/2024
14.02.2024
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки №96/2024: Суть питання: Чи вважаються документи, оприлюднені переможцем в ЕСЗ в останній день строку, встановленого п. 47 Особливостей № 1178, але після закінчення робочого часу замовника, такими, що надані в строк? Наявна колізія між ч. 1 та ч. 2 ст. 255 ЦК України. Висновки/Відповідь: * Відповідь на питання міститься в запиті № 123/2023 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c50d66b-a34f-4b83-8ae3-e1fdea208d80&lang=uk-UA * З питань технічної реалізації вимог законодавства слід звертатися до ДП "ПРОЗОРРО" (наказ Мінекономіки від 07.04.2020 № 648). * Мінекономіки додатково опрацює питання, зазначене у запиті, в рамках роботи з вдосконалення законодавства сфери публічних закупівель.
Відкриті торги
Консультація № 96/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки №96/2024
Суть питання: Чи вважаються документи, оприлюднені переможцем в ЕСЗ в останній день строку, встановленого п. 47 Особливостей № 1178, але після закінчення робочого часу замовника, такими, що надані в строк? Наявна колізія між ч. 1 та ч. 2 ст. 255 ЦК України.
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Книш Микола Вікторович
<b>
Тема розширена:</b> Своєчасність надання документів учасником
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Прошу надати роз’яснення з приводу змісту ситуації для коректного визначення замовником дій, які він має вчинити.
Згідно п. 47 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту.
Учасник на виконання вимог вказаної норми надає відповідні документи в останній день вказаного строку, обрахованого з урахуванням вимог ст. 253, 254 ЦК України шляхом їх оприлюднення в електронній системі закупівель, що здійснює о 22:00, в той час коли робочий день замовника – до 18:00.
Разом з тим, системний аналіз вимог законодавства дає підстави стверджувати, що в наявному випадку розміщення документів в електронній системі закупівель не є самостійною (остаточною) метою дій.
Так, відповідно до пп. 3 п. 44 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі НЕ НАДАВ у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 цих особливостей;
Згідно п. 47 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен НАДАТИ ЗАМОВНИКУ шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи …
Отже, остаточною метою дій з розміщення документів в електронній системі закупівель є їх надання замовнику.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
Оскільки робочий час замовника закінчився раніше часу оприлюднення документів учасником, учасником подано відповідні документи за межами строку, встановленого законодавством.
В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦК України, письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Оскільки документи розміщено в електронній системі закупівель як належному засобі зв’язку між замовником та учасником до закінчення останнього дня строку, то вони вважаються такими, що здані своєчасно.
Отже, в наявному випадку вбачається колізія між ч. 1 та ч. 2 ст. 255 ЦК України.
У зв’язку з вищевикладеним, прошу надати роз’яснення з приводу наступного питання: чи вважаються документи, оприлюднені учасником в електронній системі закупівель в останній день строку на їх надання, однак після закінчення робочого часу замовника (після 18:00) такими, що надані учасником у строк, встановлений законодавством.
Під час надання відповіді прошу врахувати, що Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, має інший предмет правового регулювання, а отже вищевказане питання не регулюється ним. Крім того, він має нижчу юридичну силу порівняно з нормами закону, між якими існує колізія.
<b>
Номер відповіді:</b> 96/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №
123/2023
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c50d66b-a34f-4b83-8ae3-e1fdea208d80&lang=uk-UA
Водночас наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет:
www.prozorro.gov.ua
, відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства слід також звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Крім того зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота з вдосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз проблемних питань щодо покращення роботи електронної системи закупівель. Питання зазначене у запиті буде додатково опрацьовано в рамках цієї роботи.
Консультація
№ 91/2024
13.02.2024
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки №91/2024: Суть питання: Чи можна закуповувати стоматологічні інструменти та прилади, на які є декларація про відповідність з терміном дії, що закінчився (наприклад, діяла до кінця 2023 року), але товар був завезений та розмитнений в період дії декларації? Які документи, що підтверджують якість, додатково вимагати в технічній специфікації? Висновки/Відповідь: За умови, що товар був введений в обіг (завезений та розмитнений) на території України під час дії декларації про відповідність, строк дії якої вже закінчився, і при цьому дотримуються всі інші вимоги законодавства щодо якості та безпеки товару, *немає прямих законодавчих заборон* на здійснення закупівлі такого товару. В технічній специфікації додатково до декларації про відповідність, що діяла на момент введення товару в обіг, можливо вимагати: * Інші документи, які підтверджують походження та якість товару (наприклад, сертифікат якості виробника, паспорт на виріб, тощо). * Гарантійні зобов'язання постачальника щодо відповідності товару встановленим вимогам протягом гарантійного терміну. Зверніть увагу: необхідно переконатися, що товар відповідає всім діючим вимогам щодо безпеки та якості на момент поставки. Замовник несе відповідальність за придбання товарів, які відповідають встановленим стандартам.
Предмет закупівлі
Консультація № 91/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки №91/2024
Суть питання: Чи можна закуповувати стоматологічні інструменти та прилади, на які є декларація про відповідність з терміном дії, що закінчився (наприклад, діяла до кінця 2023 року), але товар був завезений та розмитнений в період дії декларації? Які документи, що підтверджують якість, додатково вимагати в технічній специфікації?
Висновки/Відповідь:
За умови, що товар був введений в обіг (завезений та розмитнений) на території України під час дії декларації про відповідність, строк дії якої вже закінчився, і при цьому дотримуються всі інші вимоги законодавства щодо якості та безпеки товару, *немає прямих законодавчих заборон* на здійснення закупівлі такого товару.
В технічній специфікації додатково до декларації про відповідність, що діяла на момент введення товару в обіг, можливо вимагати:
Зверніть увагу: необхідно переконатися, що товар відповідає всім діючим вимогам щодо безпеки та якості на момент поставки. Замовник несе відповідальність за придбання товарів, які відповідають встановленим стандартам.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Тернопільська стоматологічна поліклініка" Тернопільської міської ради
<b>Суть питання:</b> Предмет закупівлі ДК 021:2015 – 33130000-0 – «Стоматологічні та вузькоспеціалізовані інструменти та прилади».
В Технічна специфікації встановлюється: надати копії декларації про відповідність продукції вимогам технічного регламенту з додатками, завірені належним чином або копія сертифікату відповідності на Товар та/або копія сертифікату якості на Товар, або інший документ, який свідчить про походження та якість Товару.
ПРИКЛАД. На Товар є Декларація про відповідність з терміном дії, н-д від 2018р - до кінця 2023р.
Продукція завезена і розмитнена на території України у період дії Декларації.
З нашого розуміння, Товар може знаходитись на ринку України до закінчення гарантійного терміну служби.
Запитання:
Чи можна закупляти такий Товар і які ще підтверджуючі документи додавати в Технічній специфікації?
Дякую.
----------------------------------------------------
<b>
Номер відповіді:</b> 91/2024
Консультація
№ 92/2024
13.02.2024
Інше
Консультація Мінекономіки № 92/2024 щодо вимог УДКСУ при реєстрації договору (закупівля без використання електронної системи): Суть питання: Чи правомірна вимога УДКСУ щодо зазначення двох знаків після коми у ціні товару (наприклад, 33,00 замість 33,0) у специфікації до прямого договору на закупівлю до 100 тис. грн? Висновки/Відповідь: З питань казначейського обслуговування бюджетних коштів та реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань рекомендовано звертатись до Міністерства фінансів України (Мінфіну) та Державної казначейської служби України (Казначейства), оскільки: * Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309. * Мінфін забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства (Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами)). * Казначейство реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів (Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами)).
Інше
Консультація № 92/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 92/2024 щодо вимог УДКСУ при реєстрації договору (закупівля без використання електронної системи)
Суть питання: Чи правомірна вимога УДКСУ щодо зазначення двох знаків після коми у ціні товару (наприклад, 33,00 замість 33,0) у специфікації до прямого договору на закупівлю до 100 тис. грн?
Висновки/Відповідь:
З питань казначейського обслуговування бюджетних коштів та реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань рекомендовано звертатись до Міністерства фінансів України (Мінфіну) та Державної казначейської служби України (Казначейства), оскільки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла -садок) комбінованого типу 3
<b>
Тема розширена:</b> Вимоги УДКСУ при реєстрації договору (закупівля без використання електронної системи)
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Допоможіть будь ласка з'ясувати чи правомірним є те, що УДКСУ відмовляє реєструвати договір про закупівлю товару (прямий договір, до 100 тис.грн), вимагаючи в Специфікації до договору щоб після коми було 2 цифри (тобто не 33,0 а 33,00)?
<b>
Номер відповіді:</b> 92/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309.
При цьому згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства.
Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тому, з питань казначейського обслуговування бюджетних коштів та реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань рекомендуємо звертатись до Мінфіну та Казначейства.
Консультація
№ 93/2024
13.02.2024
Інше
Суть питання: Чи потрібно вносити зміни до тендерної документації та як завершити відкриті торги, розпочаті до набрання чинності "Двадцятих змін до Особливостей", враховуючи статтю 58 Конституції України? Висновки/Відповідь: Закупівлі, розпочаті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09.02.2024 № 131 ("Двадцяті зміни до Особливостей"), завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. Тобто, у редакції постанови КМУ № 1178, чинній на момент оголошення процедури закупівлі. * Закон України “Про публічні закупівлі” - визначає правові та економічні засади публічних закупівель. * Постанова КМУ № 1178 - Особливості здійснення публічних закупівель на період дії воєнного стану (із змінами). * Стаття 58 Конституції України - Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. * Пункт 2 Постанови КМУ № 131 від 09.02.2024 - Закупівлі, розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою.
Інше
Консультація № 93/2024Огляд:
Суть питання: Чи потрібно вносити зміни до тендерної документації та як завершити відкриті торги, розпочаті до набрання чинності "Двадцятих змін до Особливостей", враховуючи статтю 58 Конституції України?
Висновки/Відповідь:
Закупівлі, розпочаті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09.02.2024 № 131 ("Двадцяті зміни до Особливостей"), завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. Тобто, у редакції постанови КМУ № 1178, чинній на момент оголошення процедури закупівлі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ культури, молоді та спорту Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області
<b>
Тема розширена:</b> Чи буде помилкою та порушенням, якщо не внесено зміни до тендерної документації у зв’язку з двадцятими змінами до Особливостей?
<b>Суть питання:</b> Як завершити закупівлю (відкриті торги за Особливостями), яка розпочата 09.02.2024 року у зв’язку з набуттям чинності 13.02.2024 року "Двадцятих змін до Особливостей"? Чи вірним буде трактування статті 58 Конституції України, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, тобто дану процедуру закупівлі потрібно завершувати відповідно до попередньої редакції Постанови?
<b>
Номер відповіді:</b> 93/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Водночас пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178" від 9 лютого 2024 р. № 131 (далі -постанова № 131), яка набула чинності 13.02.2024 установлено, що закупівлі, розпочаті до набрання чинності постановою № 131, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності постановою № 131.
Отже, закупівлі товарів, робіт і послуг, які розпочато до набрання чинності постанови № 131, завершуються у порядку, визначеному постановою № 1178, в редакції, чинній на момент оголошення процедури закупівлі.
Консультація
№ 87/2024
12.02.2024
Виконання договору
Суть питання: Помилково закрито договір в Prozorro, оплата за яким здійснена не в повному обсязі. Необхідно здійснити остаточний розрахунок за фактично отримані послуги. Замовник запитує, як діяти в межах чинного законодавства, чи правомірне складання протоколу про технічну помилку, та які дії необхідно вчинити для виконання умов договору. Висновки/Відповідь: 1. Відповідь на питання міститься в запиті № 22/2024: Розміщено на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=0a33db78-e4be-4072-9e73-fad7665c37b0 2. Перевірка документів Держказначейством: Відповідно до частини другої статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі”, Держказначейство перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель. Перелік повноважень Держказначейства є вичерпним. 3. Правомірність вимог казначейської служби: З питань правомірності вимог слід звертатися до Державної казначейської служби України. 4. Реєстрація бюджетних зобов'язань: Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань регулюється наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309. Пунктом 7 цього Порядку Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань його застосування. 5. Компетенція Мінекономіки: Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Мінекономіки не визначає правомірність дій суб’єктів у конкретних випадках.
Виконання договору
Консультація № 87/2024Огляд:
Суть питання:
Помилково закрито договір в Prozorro, оплата за яким здійснена не в повному обсязі. Необхідно здійснити остаточний розрахунок за фактично отримані послуги. Замовник запитує, як діяти в межах чинного законодавства, чи правомірне складання протоколу про технічну помилку, та які дії необхідно вчинити для виконання умов договору.
Висновки/Відповідь:
1.
Відповідь на питання міститься в запиті № 22/2024: Розміщено на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=0a33db78-e4be-4072-9e73-fad7665c37b0
2. Перевірка документів Держказначейством: Відповідно до частини другої статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі”, Держказначейство перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель. Перелік повноважень Держказначейства є вичерпним.
3. Правомірність вимог казначейської служби: З питань правомірності вимог слід звертатися до Державної казначейської служби України.
4. Реєстрація бюджетних зобов'язань: Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань регулюється наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309. Пунктом 7 цього Порядку Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань його застосування.
5. Компетенція Мінекономіки: Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Мінекономіки не визначає правомірність дій суб’єктів у конкретних випадках.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Здійснення остаточного розрахунку за фактично отримані послуги з охорони.
<b>Суть питання:</b> Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради звертається до Вас з проханням надання роз’яснень, щодо вирішення ситуації, яка виникла при здійснені остаточного розрахунку по відповідному договору.
Питання: В процесі здійснення закупівель, виконання договорів мають місце непоодинокі випадки, щодо помилкового (причини різні) закриття договору в системі прозоро, який фактично, ще не виконаний.
Законодавством чітко не визначений алгоритм дії замовника в такій ситуації і тому замовники потрапляють у тупий кут з такою проблемою. Звернення на площадку менеджерами також не вирішується ця проблема.
Так, Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 23928294), помилково закрито договір оплата по якому в повному обсязі не здійснена, а саме:
UA-2022-12-19-019403-a «Послуги з патрулювання території поблизу об’єктів інфраструктури міста Дніпра».
Послуги за 2023 рік надані в повному обсязі, що підтверджується актами наданих послуг.
Залишок не оплаченого періоду, за які замовником отримано послуги, становить з 21.12.2023 по 31.12.2023 на суму 1 204 896,00 грн.
У січні 2024 року складено додаткову угоду на суму 1 204 896,00 грн остаточного розрахунку за фактично надані послуги в грудні місяці 2023 року (з 21.12.2023 по 31.12.2023). Але технічно на момент укладання додаткової угоди процедура за договором закрита і головний розпорядник не має технічної можливості оприлюднити на майданчику вищезазначену додаткову угоду для остаточного розрахунку.
Додаткова угода складена лише з метою здійснення повного та остаточного розрахунку відповідно до умов договору та тендерної документації і не вносить зміни в істотні умови договору та тендерної документації.
Відповідно до ст.10 п.11 оприлюдненню підлягають повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та з урахуванням п.19 ПКМУ №1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення та скасування».
Органи держказначейства, відповідно до ст.7 Закону України «Про публічні закупівлі», здійснюють перевірку документів відповідно до вимог чинного законодавства у сфері закупівлі шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.
Органи держказначейства не здійснюють реєстрацію юридичних зобов’язань на відповідну суму, так як не оприлюднена додаткова угода щодо оплати за надані послуги в період з 21.12.2023 по 31.12.2023 на суму 1 204 896,00 грн. посилаючись на ст.7 Закону України «Про публічні закупівлі», щодо здійснення перевірки документів відповідно до вимог чинного законодавства у сфері закупівлі шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.
Тому питання полягає в тому, як в межах чинного законодавства здійснити остаточний розрахунок за фактично отримані послуги в період з 21.12.2023 по 31.12.2023. Чи правомірні дії нас, як замовника, щодо складання протоколу уповноваженої особи про допущення технічної помилки. Які необхідно здійснити дії замовнику, попавши в таку ситуацію, та виконати умови договору в повному обсязі.
Щиро дякуємо.
<b>
Номер відповіді:</b> 87/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 22/2024, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=0a33db78-e4be-4072-9e73-fad7665c37b0
Водночас Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною другою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю
перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель
, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309. Так, пунктом 7 цього Порядку Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань його застосування.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 22/2024, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 88/2024
12.02.2024
Виконання договору
Консультація Мінекономіки № 88/2024 Суть питання: Чи обов'язково замовнику приводити ціну та обсяг робіт у договорі про закупівлю робіт під фактичні показники виконання через додаткову угоду перед оприлюдненням звіту, чи достатньо зазначити фактичну суму оплати у звіті без додаткової угоди? Висновки/Відповідь: Відповідно до пункту 4 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, замовник зобов'язаний оприлюднити звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені пунктом 12 частини першої статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі", у випадках, передбачених даним пунктом. Питання щодо необхідності укладення додаткової угоди для приведення ціни та обсягу робіт під фактичні показники виконання перед оприлюдненням звіту про виконання договору потребує окремого юридичного аналізу кожного конкретного випадку з урахуванням умов укладеного договору, фактичних обставин виконання та чинного законодавства. Формально, зазначення фактичної суми оплати у звіті без додаткової угоди, якщо це не суперечить умовам договору, не буде порушенням пункту 4 Особливостей здійснення публічних закупівель. * Пункт 4 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 * Пункт 12 частини першої статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі"
Виконання договору
Консультація № 88/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 88/2024
Суть питання: Чи обов'язково замовнику приводити ціну та обсяг робіт у договорі про закупівлю робіт під фактичні показники виконання через додаткову угоду перед оприлюдненням звіту, чи достатньо зазначити фактичну суму оплати у звіті без додаткової угоди?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до пункту 4 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, замовник зобов'язаний оприлюднити звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені пунктом 12 частини першої статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі", у випадках, передбачених даним пунктом.
Питання щодо необхідності укладення додаткової угоди для приведення ціни та обсягу робіт під фактичні показники виконання перед оприлюдненням звіту про виконання договору потребує окремого юридичного аналізу кожного конкретного випадку з урахуванням умов укладеного договору, фактичних обставин виконання та чинного законодавства. Формально, зазначення фактичної суми оплати у звіті без додаткової угоди, якщо це не суперечить умовам договору, не буде порушенням пункту 4 Особливостей здійснення публічних закупівель.
Пункт 4 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178
Пункт 12 частини першої статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі"
Суть питання: Чи обов'язково замовнику приводити ціну та обсяг робіт у договорі про закупівлю робіт під фактичні показники виконання через додаткову угоду перед оприлюдненням звіту, чи достатньо зазначити фактичну суму оплати у звіті без додаткової угоди?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до пункту 4 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, замовник зобов'язаний оприлюднити звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені пунктом 12 частини першої статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі", у випадках, передбачених даним пунктом.
Питання щодо необхідності укладення додаткової угоди для приведення ціни та обсягу робіт під фактичні показники виконання перед оприлюдненням звіту про виконання договору потребує окремого юридичного аналізу кожного конкретного випадку з урахуванням умов укладеного договору, фактичних обставин виконання та чинного законодавства. Формально, зазначення фактичної суми оплати у звіті без додаткової угоди, якщо це не суперечить умовам договору, не буде порушенням пункту 4 Особливостей здійснення публічних закупівель.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ з питань будівництва, містобудування, архітектури та містобудівного кадастру Слобожанської селищної ради
<b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 4 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, у разі виконання сторонами договору про закупівлю, укладеного відповідно до пункту 10 цих особливостей, або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені пунктом 12 частини першої статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі".
Чи обов'язково Замовнику перед оприлюдненням звіту про виконання договору на закупівлю робіт приводити ціну та обсяг робіт під фактичні показники виконання шляхом укладання додаткової угоди або достатньо у звіті про виконання договору зазначити фактичну суму оплати за таким договором без укладання додаткової угоди?
<b>
Номер відповіді:</b> 88/2024
Консультація
№ 90/2024
12.02.2024
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки (Запит № 90/2024): Суть питання: Чи може АТ «Дніпровська ТЕЦ» укласти договір про закупівлю консультаційних послуг з ДП “НАФТОГАЗ БІОЕНЕРГІЯ” без застосування процедури закупівлі згідно пп.1 п.6 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі", враховуючи, що обидва підприємства знаходяться під вирішальним впливом НАК «Нафтогаз України», та чи не буде це порушенням Закону України «Про захист економічної конкуренції»? Висновки/Відповідь: 1. Надано посилання на відповідь у запиті № 35/2024 (посилання відсутнє у наданому тексті). 2. З питань застосування Закону України "Про захист економічної конкуренції" рекомендовано звернутися до Антимонопольного комітету України (АМКУ) згідно зі статтею 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції". 3. Мінекономіки не надає оцінку правомірності дій замовників у конкретних випадках, посилаючись на частину другу статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
Інше
Консультація № 90/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (Запит № 90/2024)
Суть питання: Чи може АТ «Дніпровська ТЕЦ» укласти договір про закупівлю консультаційних послуг з ДП “НАФТОГАЗ БІОЕНЕРГІЯ” без застосування процедури закупівлі згідно пп.1 п.6 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі", враховуючи, що обидва підприємства знаходяться під вирішальним впливом НАК «Нафтогаз України», та чи не буде це порушенням Закону України «Про захист економічної конкуренції»?
Висновки/Відповідь:
1. Надано посилання на відповідь у запиті № 35/2024 (посилання відсутнє у наданому тексті).
2. З питань застосування Закону України "Про захист економічної конкуренції" рекомендовано звернутися до Антимонопольного комітету України (АМКУ) згідно зі статтею 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
3. Мінекономіки не надає оцінку правомірності дій замовників у конкретних випадках, посилаючись на частину другу статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Дніпровська ТЕЦ"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо укладання договору з суб’єктом господарювання який разом із замовником перебувають під вирішальним впливом іншого замовника, без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі-Закон), в порядку пп.1 п.6 ст.3 Закону.
<b>Суть питання:</b> АТ «Дніпровська ТЕЦ» є замовником визначеним у пункті 4 частини 1 статті 2 цього Закону, а саме суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання.
Згідно пп.1 п.6 ст.3 Закону передбачено, що цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини 1 статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі:
1) товари, роботи і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання.
Для цілей цього Закону афілійованими підприємствами вважаються відокремлені підрозділи замовника, майно та операції яких зазначені в консолідованому балансі замовника, або суб’єкти господарювання, стосовно яких замовник має вирішальний вплив, або суб’єкти господарювання разом із замовником перебувають під вирішальним впливом іншого замовника.
Під вирішальним впливом розуміються випадки, коли:
замовнику належить частка у статутному капіталі юридичної особи, у тому числі суб’єкта господарювання, в розмірі більше ніж 50 відсотків;
замовник володіє більшістю голосів у вищому органі управління суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання;
На сьогодні НАК «Нафтогаз України» володіє пакетами акцій АТ «Дніпровська ТЕЦ» (99,9277%), який в свою чергу відноситься до аналогічної категорії замовника визначеною п.4 ч.1 ст.2 Закону.
ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО “НАФТОГАЗ БІОЕНЕРГІЯ” НАК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” є дочірнім підприємством НАК «Нафтогаз України».
На теперішній час в АТ «Дніпровська ТЕЦ» виникла необхідність у закупівлі консультаційних послуг, основна мета та суть яких надати рекомендації товариству, на фіксований місяць наперед щодо торгової стратегії для зниження частки продажу електроенергії товариства на балансуючому ринку за ціною позитивних небалансів РДН/ВДР.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 встановлені особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (надалі – Особливості).
Пунктом 13 Особливостей передбачено випадки коли замовникам дозволено придбання товарів і послуг шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів.
Норму передбачену пп.1 п.6 ст.3 Закону не було включено до п.13 особливостей, у зв’язку із чим просимо надати відповідь на запитання:
1. Чи буде законним укладання вищеозначеного договору між АТ «Дніпровська ТЕЦ» та ДП “НАФТОГАЗ БІОЕНЕРГІЯ” без проведення процедури закупівлі в порядку визначеному пп.1 п.6 ст.3 Закону?
2. Чи не буде порушенням Закону України «Про захист економічної конкуренції» укладання прямого договору між АТ «Дніпровська ТЕЦ» та ДП “НАФТОГАЗ БІОЕНЕРГІЯ” ?
<b>
Номер відповіді:</b> 90/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 35/2024, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Принагідно інформуємо, що відповідно до положень статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб’єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ). З метою однакового застосування норм законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, АМКУ дає рекомендаційні роз’яснення з питань застосування цього законодавства. Тому з питань, що пов'язані з застосуванням Закону України "Про захист економічної конкуренції" пропонуємо додатково звернутися до АМКУ.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 84/2024
09.02.2024
Інше
Консультація Мінекономіки № 84/2024 Суть питання: Чи розповсюджується обмеження, встановлене п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо відмови в участі у закупівлі, у зв'язку з притягненням ТОВ «Х» до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії (п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), на пов'язану особу – ТОВ «Х+», враховуючи, що ТОВ "Х+" стало переможцем закупівлі (без проведення електронних торгів). Висновки/Відповідь: Обмеження, встановлені п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», поширюються на пов'язану юридичну особу ТОВ «Х+», якщо ТОВ «Х» було притягнуто до відповідальності за порушення, передбачені п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», протягом останніх трьох років. Факт пов'язаності осіб ТОВ "Х" та ТОВ "Х+" встановлюється згідно з п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі». В такому випадку, замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію або відмовити в участі у переговорній процедурі, за винятком випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону.
Інше
Консультація № 84/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 84/2024
Суть питання: Чи розповсюджується обмеження, встановлене п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо відмови в участі у закупівлі, у зв'язку з притягненням ТОВ «Х» до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії (п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), на пов'язану особу – ТОВ «Х+», враховуючи, що ТОВ "Х+" стало переможцем закупівлі (без проведення електронних торгів).
Висновки/Відповідь:
Обмеження, встановлені п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», поширюються на пов'язану юридичну особу ТОВ «Х+», якщо ТОВ «Х» було притягнуто до відповідальності за порушення, передбачені п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», протягом останніх трьох років. Факт пов'язаності осіб ТОВ "Х" та ТОВ "Х+" встановлюється згідно з п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі». В такому випадку, замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію або відмовити в участі у переговорній процедурі, за винятком випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону.
Суть питання: Чи розповсюджується обмеження, встановлене п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо відмови в участі у закупівлі, у зв'язку з притягненням ТОВ «Х» до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії (п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), на пов'язану особу – ТОВ «Х+», враховуючи, що ТОВ "Х+" стало переможцем закупівлі (без проведення електронних торгів).
Висновки/Відповідь:
Обмеження, встановлені п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», поширюються на пов'язану юридичну особу ТОВ «Х+», якщо ТОВ «Х» було притягнуто до відповідальності за порушення, передбачені п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», протягом останніх трьох років. Факт пов'язаності осіб ТОВ "Х" та ТОВ "Х+" встановлюється згідно з п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі». В такому випадку, замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію або відмовити в участі у переговорній процедурі, за винятком випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Іванов Олександр Сергійович
<b>Суть питання:</b> Переможцем закупівлі (без проведення електронних торгів) стала юридична особа ТОВ "Х+", Відповідно до рішення міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України визнано, що ТОВ "Х" вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у тендерній процедурі закупівлі. ТОВ "Х" та ТОВ "Х+" мають однакових власників, засновників, директора, тобто є пов'язаними особами відповідно до п.20 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.
У зв’язку з вище викладеним, прошу надати інформацію, чи розповсюджується обмеження, встановлені п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв’язку з притягненням ТОВ «Х» до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на пов’язану юридичну особу - ТОВ «Х+».
<b>
Номер відповіді:</b> 84/2024
Консультація
№ 85/2024
09.02.2024
Інше
Оскільки текст консультації містить посилання на іншу відповідь, а її текст не надано, я не можу надати вичерпну відповідь.
Інше
Консультація № 85/2024Огляд:
Оскільки текст консультації містить посилання на іншу відповідь, а її текст не надано, я не можу надати вичерпну відповідь.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Орищук Андрій Вікторович
<b>
Тема розширена:</b> Чи діє ЗУ"Про публічні закупівлі" на відносини з надання послуг харчування в рамках роботи опорної кухні (Постанова КМУ №305 від 24.03.2021)
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. В рамках модернізації харчування в нашій громаді, було здійсненно перехід до роботи згідно моделі опорної кухні. Правові відносини оформленні договором про надання послуг з харчування, де виконавець-опорна кухня, отримувач послуги відповідно- замовник. Постанова КМУ №305 від 24.03.2021 не вказує чи потрібно публікувати такий договір, і чи взагалі підпадають такі відносини у сферу дії ЗУ"Про публічні закупівлі",(окрім,закупівлі безпосередньо продуктів харчування для закладів,НЕ послуги!).Оскільки вищевказані правовідносини не вказані у переліку п.5, ст.3 ЗУ"Про публічні закупівлі", чи потрібно реєструвати такий договір в електронній системі закупівель?
<b>
Номер відповіді:</b> 85/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 465/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: