<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Центр управління інформаційними технологіями" <b> Тема розширена:</b> Щодо укладення договору в період оскарження тендеру <b>Суть питання:</b> Що робити замовнику, коли рішення замовника про визначення переможця оскаржується, відповідно строк для підписання договору про закупівлю зупиняється, а послуги, що закуповуються на тендері, потребують надання без перерви? Адже пунктом 13 Постанови 1178 не передбачено укладання прямого договору на період оскарження, як це було передбачено Законом про публічні закупівлі для випадків проведення переговорної процедури. <b> Номер відповіді:</b> 123/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Мащак Ольга Миколаївна <b> Тема розширена:</b> Зміна об'ємів закупівлі <b>Суть питання:</b> Після відкритих торгів і підписання договору про закупівлю овочів виявила помилку в об'ємах . Тепер потрібно зменшити кількість цибулі, а капусти збільшити. Як це можна відрегулювати? <b> Номер відповіді:</b> 124/2024

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» <b> Тема розширена:</b> щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення з наступного питання. Відповідно до п.6 ПОСТАНОВИ від 2 серпня 2022 р. № 861 "Про затвердження порядків підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва" (далі Постанова) - Заявка разом із калькуляцією собівартості товару у поточному році подається безоплатно виробником товару в електронній формі шляхом заповнення електронних форм з окремими полями на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель. п. 10. Перелік формується щороку за результатами автоматичного опрацювання поданих виробником заявок на веб-порталі. Запис про включення товару до переліку чинний протягом року, в якому була подана заявка. Відповідно до викладеного у разі якщо Виробником додано товар в перелік у 2023 році, то запис про включення чинний виключно в 2023 році. У разі якщо закупівлю оголошено в 2024 році, і учасник запропоновув товар що міститься в переліку з датою додавання у 2023 році, при цьому відсоток локалізації відповідає і межам встановленим у 2023 і у 2024. То чи підлягатиме така пропозиція відхиленню, так як закупівля здійснюється у 2024 році, і відповідно відсутній запис про додавання товару до переліку у поточному 2024 році ? Так як запис внесений в попередньому році втачає чинність. Згідно п.12 Постанови 12. У разі неподання заявки на щорічне підтвердження відповідності товару, виявлення недостовірності інформації, зазначеної виробником товару, або у разі невідповідності товару критеріям локалізації поточного року, чи ступеню локалізації, передбаченому додатковим переліком товарів, що затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 3 пункту 6-1 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, товар автоматично виключається з переліку. Станом на 22.02.24 року товари не виключаються з переліку, чи означає це що записи про включення товарів до переліку які містяться в переліку є чинними, навіть якщо дата їх додавання в 2022 році або в 2023 році ? <b> Номер відповіді:</b> 113/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 624/2023 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ «УКРНАФТА» <b> Тема розширена:</b> щодо визначення предмету закупівлі робіт <b>Суть питання:</b> ПАТ «УКРНАФТА» висловлює повагу та звертається з наступним. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Згідно з пунктом 4 Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15 квітня 2020 року № 708 визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163. Ураховуючи зазначене, просимо надати роз’яснення, чи містить законодавство у сфері публічних закупівель обмеження щодо можливості визначення замовником в межах однієї процедури відкритих торгів предметом закупівлі робіт зі спорудження більше ніж одного об’єкта будівництва, а саме спорудження трьох окремих свердловин, щодо кожної з яких розроблено окрему проектно-кошторисну документацію. <b> Номер відповіді:</b> 114/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо визначення предмета закупівлі в разі закупівлі робіт міститься в запиті № 647/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні   та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Публічні закупівлі відповідно до Особливостеий здійснюється замовником на підставі наявноії потреби або у разі плановоії потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Згідно пункту 10 Особливостей замовники здійснюють закупівлі робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями. У свою чергу, відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) (далі - Порядок). Так, згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням, зокрема положень кошторисних норм України “Настанови з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 (далі -  Настанови). Відповідно до Настанови об’єкт будівництва – будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Виходячи з вищезазначеного, визначення предмета та вартості закупівлі робіт здійснюється з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 та за об’єктом будівництва. При цьому під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо назви предмета закупівлі та коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника у разі визначення предмета закупівлі - роботи, згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082. Водночас згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Поряд з цим відповідно до частини четвертої статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб’єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними Законом. З огляду на викладене та виходячи зі змісту Закону, Порядку та Особливостей, замовникові заборонено ділити предмет закупівлі з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги. Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно, з урахуванням специфіки предмета, дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та мети Закону. Крім того, проведення однієї або декількох процедур закупівлі з дотриманням вимог, передбачених пунктом 6 Особливостей та вартісних меж, встановлених Особливостями законодавством не обмежено.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> Щодо реєстру АРМА <b>Суть питання:</b> Чи можна вважати Реєстр АРМА https://reestr.arma.gov.ua/#/ інформацією публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”? <b> Номер відповіді:</b> 115/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти міської ради <b> Тема розширена:</b> Зміна тарифу у договорах про закупівлю електричної енергії в постачальника універсальної послуги <b>Суть питання:</b> Замовником заключено договір на закупівлю електричної енергії відповідно до абз.6 пп.5 п.13 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості) з постачальником універсальної послуги. У договорі зафіксований ціну за одинцю товару (тариф) за 1 кВт*год тільки за січень, обсяг закупівлі на весь рік та загальна сума договору. Згідно методики НКРЕКП ціна на електроенергію на умовах універсальної послуги змінюється кожного місяця. 1. Чи потрібно укладати додаткові угоди до договору щомісяця, з метою зміни тарифу або підтвердження тарифу на новий місяць? Або як дотриматися Замовнику вимог пункту 19 Особливостей, який визначає, що у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей (пункт 17 Особливостей передбачає, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, які визначені даним пунктом). 2. Чи можна Замовнику оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей, на підставі рахунка, в якому відображено новий тариф? 3. Чи потрібно у разі зміни ціни за одиницю товару приводити інші істотні умови договору про закупівлі (обсяг та/або суму договору) у відповідність. Наприклад, чи потрібно в разі зменшення ціни за одиницю товару у договору про закупівлю, укладеному відповідно до пункту 13 Особливостей, зменшувати загальну суму договору, чи можна збільшити обсяг закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 116/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Придніпровське міжрайонне управління водного господарства <b> Тема розширена:</b> Повернення забезпечення виконання договору <b>Суть питання:</b> Добрий день! Умовами тендерної документації щодо закупівлі електричної енергії на 2022 рік було передбачено внесення забезпечення виконання договору. Постачальник виконав вказане зобов’язання, договір було укладено. Умовами закупівлі та Договором зазначено, що терміни постачання електроенергії становлять – з 01.01.2022 року по 31.12.2022 р. В зв’язку із збройною агресією рф та захопленням виробничих потужностей, Замовник, з 01.08.2022 року, зупинив господарчу діяльність та оголосив простій. Про це було повідомлено Постачальника, який із вказаної дати завершив постачання електроенергії та припинив нарахування її вартості. При цьому, змін до Договору про закупівлю щодо коригування терміну постачання та фактичного обсягу електричної енергії сторонами не вносились, Додаткові угоди не укладались. В 2023 році рішенням господарського суду, на користь Постачальника із Замовника було стягнуто заборгованість за спожиту електроенергію у червні та липні місяці 2022 року. Після набрання судовим рішенням чинності, Постачальник звернувся з вимогою щодо повернення грошового забезпечення виконання договору. Вимога аргументована тим, що стягнення із Замовника заборгованості за спожиту електроенергію є начебто одночасно підтвердженням виконання Постачальником умов Договору. Тобто, на теперішній час умови Договору не є відкоригованими щодо обсягу та терміну постачання, загальної вартості; договір не визнаний в установленому законом порядку недійсним або нікчемним; питання щодо визнання договору виконаним та повернення грошового забезпечення в суді не розглядались. Чи є у Замовника підстава для повернення у 2024 році грошового забезпечення виконання договору на постачання електроенергії у 2022 р. вже поза межами його дії при зазначених обставинах? <b> Номер відповіді:</b> 117/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Сергєєва Катерина Сергіївна <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Замовник- юридична особа, що відповідає ознакам п.4 ч.1 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі", має намір укласти договір про надання послуг з адвокатської діяльності (державне підприємство). 1.Чи має право замовник отримувати послуги з правничої допомоги адвоката, з врахуванням наявності штатного юриста? 2.Якщо так, за яких умов державне підприємство матиме право звернутися по отримання правничої допомоги адвоката? 3.Чи достатньо укласти прямий договір із адвокатом та опублікувати звіт на Прозорро? <b> Номер відповіді:</b> 118/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо пункту 13 Особливостей, щодо форми і змісту обгрунтування), від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо переліку виключень) , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: При цьому зазначаємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель  товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями, незалежно від джерела фінансування. Публічні закупівлі відповідно до Особливостей здійснюються замовником на підставі наявної потреби або у разі плановоі потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Виходячи з підпункту 9 пункту 13 Особливостей, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення прямих договорів у разі, коли здійснюється закупівля послуг з адвокатської діяльності. Своєю чергою, за результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. У разі коли оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг (оприлюднення якої передбачено Законом та/або цими особливостями) несе загрозу безпеці замовника та/або постачальника, така інформація в договорі про закупівлю, який укладається відповідно до цього пункту та оприлюднюється в електронній системі закупівель, може зазначатися як назва населеного пункту місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або назва населеного пункту, в який здійснюється доставка товару (в якому виконуються роботи чи надаються послуги). Звіт про виконання договору про закупівлю, укладений відповідно до пункту 13 Особливостей, не оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель. Водночас наголошуємо, що будь-яке рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей, приймається замовником самостійно, а підстави, за наявності яких замовник укладає такий договір про закупівлю, мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими. Крім цього, будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ТУ БЕБ у Чернівецькій області <b> Тема розширена:</b> внесення змін до ціни договору попередньо не визначених ціної витрат на інфляційні процеси <b>Суть питання:</b> відповідно до даних електронної системи закупівель ProZorro, шляхом відкритих торгів проведена закупівля послуг з ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-26-08 Сторожинець - КПП "Красноїльськ” переможцем якої було визначено - ТОВ «ШБУ-77». Для проведення робіт (надання послуг) з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Т-26-08 Сторожинець - КПП "Красноїльськ" між Службою автомобільних доріг у Чернівецькій області та ТОВ «ШБУ-77» укладено договір №20 від 28.05.2021. За умовами п.3.1 Договору, вартість робіт (договірна ціна) за цим договором визначається конкурсною пропозицією Виконавця, є твердою і складає 454 333,3 тис. грн., крім того ПДВ 90 866,7 тис. грн., що разом з ПДВ – 545 200,0 тис. гривень. Згідно Договірної ціни, яка складена в поточних цінах станом на 11 травня 2021 року і є Додатком №1 до Договору від 28.05.2021 №20, вартість будівельних робіт всього - 545200,0 тис. грн., в тому числі: прямі витрати - 445457,9 тис. грн. (заробітна плата - 10316,9 тис. грн., вартість матеріальних ресурсів - 409284,7 тис. грн., вартість експлуатації будівельних машин і механізмів - 25856,3 тис. грн.), загальновиробничі витрати - 6292,2 тис. грн.; прибуток - 2349,7 тис. грн., кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій - 233,5 грн. грн., ПДВ - 90866,7 тис. гривень. Кошти на покриття додаткових витрат пов’язаних з інфляційними процесами на момент укладення договору до Договірної ціни та кошторису - не закладались (хоча законом така вимога передбачена). У листопаді 2021 року службовими особами ТОВ «ШБУ-77» спільно із службовими особами Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області проведено коригування проектної документації (кошторису) та Договірної ціни по цьому об’єкту. При цьому, вказані зміни не оформлялися додатковою угодою. Так, до скоригованої договірної ціни до вказаного Договору на суму 545 200,0 тис. грн., з ПДВ, яку було складено в поточних цінах станом на 11.05.2021 року - скориговано в частині зменшення витрат (шляхом виключення з ПКД цілих розділів робіт) на будівельні роботи та внесення коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами на суму -33 363,1 тис. гривень. На покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами ТОВ «ШБУ-77» оплачено за рахунок коштів державного бюджету - 29 138,8 тис. грн. Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених Законом. Відповідно до вищенаведеного, з метою повного та всебічного розслідування кримінального провадження, а також зібрання доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, виникла необхідність в отриманні роз’яснення, щодо визначених законодавством підстав для внесення змін до істотних умов договору у вищеописаному випадку, а саме щодо зміни договірної ціни договору №20 від 28.05.2021 в частині включення до неї коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, не передбачених ціновою (тендерною) пропозицією переможця відкритих торгів <b> Номер відповіді:</b> 119/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому, з питання здійснення контролю в сфері публічних закупівель та визначення правомірності дій у конкретному випадку пропонується звертатись до Держаудитслужби.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> Щодо забезпечення виконання договору <b>Суть питання:</b> В АТ «Укрзалізниця» частина закупівель здійснюється з поділом предмета закупівлі на частини (лоти), при цьому вартість лотів може значно відрізнятися. При визначенні доцільності застосування вимоги щодо надання переможцем забезпечення виконання договору про закупівлю АТ «Укрзалізниця» враховує вартість такої закупівлі. В зв’язку з цим виникають такі питання: Чи може замовник передбачити в тендерній документації розмір забезпечення виконання договору про закупівлю щодо кожної частини предмета закупівлі (лота) окремо, а саме – зазначити різний відсоток забезпечення виконання договору про закупівлю для різних лотів або не вимагати таке забезпечення по окремому лоту? Якщо замовником буде застосовано різний відсоток забезпечення виконання договору про закупівлю для різних лотів, а учасник стане переможцем декількох або всіх лотів, чи може замовник укласти один договір про закупівлю з переможцем? Як в такому випадку визначити розмір забезпечення виконання договору про закупівлю: для договору в цілому? чи зазначити, наприклад, що по Специфікації 1 розмір забезпечення виконання договору про закупівлю складає __% від вартості Специфікації 1; по Специфікації 2 забезпечення виконання договору про закупівлю не вимагається? <b> Номер відповіді:</b> 109/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне підприємство "Інфузія" <b> Тема розширена:</b> Лікарські засоби виготовлені в умовах аптеки в е-каталозі <b>Суть питання:</b> Добрий день! Повідомляємо, що в Перелік лікарських засобів та медичних виробів, закупівля яких здійснюється закладами охорони здоров’я, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій з використанням електронного каталогу внесені такі позиції: Йогексол (Iohexol) та Севофлуран (Sevoflurane). Препарати виготовляються нашим підприємством в умовах аптеки, раніше були включені у категорію 33600000-6 - Фармацевтична продукція (Екстемпоральне виготовлення). Категорію безпідставно виключено з е-каталогу, з посиланням на п. 1.8 Наказу МОЗ України від 17.10.2012 № 812 «Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках» (далі – Наказ), як на підставу таких дій. п. 1.8 Наказу встановлює: «Вироблені (виготовлені) в аптеках лікарські засоби не підлягають державній реєстрації, а їх реалізація суб’єктам господарювання, які здійснюють реалізацію лікарських засобів, крім лікувально-профілактичних закладів, заборонена. Реалізація лікарських засобів, вироблених (виготовлених) в аптеках, дозволяється через аптеки та структурні підрозділи суб’єкта господарювання, який є власником аптеки, що їх виробляє (виготовляє), з дотриманням умов зберігання, відпуску та транспортування)». У Постанові 1178 це не зазначено, тому просимо роз'яснень, яким чином мають вноситись лікарські засоби виготовлені в умовах аптеки в е-каталог та як лікарські засоби виготовлені в умовах аптеки та внесені до Переліку, що визначений Постановою 1178 можуть закуповуватись закладами охорони здоров’я? <b> Номер відповіді:</b> 110/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки листом від 01.03.2024 № 3323-04/16268-03 (додається) за належністю нідіслало ваш запит до Міністерства охорони здоров’я України та ДП “Медичні закупівлі”. Водночас зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та практики застосування законодавства у сфері закупівель, а також здійснюється аналіз проблемних питань при застосуванні законодавства.  В рамках цієї роботи будуть опрацьовані порушені у запиті питання та розглянуто можливість їх врахування під час наступного внесення змін до законодавства у сфері публічних закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Гостомельська селищна військова адміністрація <b> Тема розширена:</b> Демонтаж будинку- роботи чи послуги? <b>Суть питання:</b> Допоможіть розібратись у питанні: Закупівля демонтажних робіт житлового будинку, який постраждав внаслідок військової агресії рф? Держказначейська служба України, вважає, що оскільки згідно Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 видатки бюджетних коштів по демонтажу будівель та споруд здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)», тому при визначені предмета закупівлі демонтажні роботи слід визначати як послуги. Але за пунктом 27 статті 1 Закону «Про публічні закупівлі» Роботи — розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Разом із цим відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі роботи визначають за об’єктом будівництва згідно з державним стандартом України (далі — ДСТУ) — ДСТУ Б. Д.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та галузевими будівельними нормами (далі — ГБН) — ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт». Відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 474 від 19 квітня 2022 р. «Про затвердження Порядку виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів» (далі- Постанова) цей Порядок визначає механізм виконання робіт з демонтажу будівель і споруд або їх частин, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, на підставі відповідних рішень, прийнятих за результатами обстеження відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 33, ст. 1045). Відповідно до пункту 3 Постанови демонтажні роботи (демонтаж) – особливий різновид будівельних робіт, що виконуються на пошкоджених або зруйнованих об’єктах з метою ліквідації (видалення) частини або всіх їх конструктивних елементів. Отже посилаючись на вищевказане можемо зробити висновок, що демонтажні роботи – роботи. Надайте, будь-ласка, роз’яснення: при укладанні договору на виконання демонтажу будинку, пошкодженого внаслідок військової агресії рф, до якого виду закупівлі відносити даний договір, якщо оплата проходить по КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» , закупівлі робіт чи закупівлі послуг? І чи в можливо демонтаж віднести до іншого коду економічної класифікації видатків бюджету 3132 - Капітальний ремонт інших об’єктів? <b> Номер відповіді:</b> 111/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання  міститься в запиті № 656/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b947a583-ce0a-4ad8-98c7-6d7f140b5020&lang=uk-UA Водночас зазначаємо, що питання стосовно застосування економічної класифікації видатків бюджету, не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі". Питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333). Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу. При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.